Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Орлеанська Діва» (рос. «Орлеанская дева») — опера на 4 дії російського композитора Петра Ілліча Чайковського, його ж лібрето за однойменною драмою Фрідріха Шиллера в перекладі Василя Жуковського, драмою Ж. Барб'є «Жанна д'Арк» і за лібрето опери «Орлеанська діва» О. Мерму. Написана в 1879 році, прем'єра 13 лютого 1881 р., в Маріїнському театрі, диригент .
| Опера «Орлеанська діва» | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Орлеанская дева | ||||
| Композитор | Чайковський Петро Ілліч | |||
| Автор лібрето | Чайковський Петро Ілліч | |||
| Мова лібрето | російська | |||
| Джерело сюжету | Орлеанська діва | |||
| Кількість дій | 4 Дія (театр) | |||
| Кількість яв | 6 ява | |||
| Перша постановка | 13 (25) лютого 1881 | |||
| Місце першої постановки | Маріїнський театр | |||
| Інформація у Вікіданих | ||||
| | ||||
Історія створення
Подвиг героїні французького народу Жанни д'Арк, як сюжет для опери, зацікавив Чайковського в 1878 році. Такий інтерес виник не випадково.
Романтична драма Шиллера «Орлеанська діва», вперше з величезним успіхом поставлена в Лейпцигу в 1831 році, користувалася, завдяки перекладу Жуковського (1817—1821), великою популярністю в Росії. Ця популярність ще більше зросла в роки суспільного підйому 70-х — 80-х років, і не залишила байдужим П. І. Чайковського. Крім того, після ліричних сцен «Євгеній Онєгін» композитор хотів створити театральний твір монументальнішого плану, де лірика поєднувалася б зі сценічно-декоративною манерою письма. Трагедія Шиллера давала в цьому відношенні вдячний матеріал. До того ж композитор міг скористатися чудовим текстом перекладу Жуковського.
Наприкінці 1878 року Чайковський розпочав здійснювати свій задум, одночасно складаючи лібрето і пишучи музику. У січні 1879 року він писав: «Я дуже задоволений своєю музичною роботою. Що стосується літературного боку, то є лібрето… важко передати, до чого я втомлююсь. Скільки пір'я я погриз, перш ніж витягну із себе кілька рядків! Скільки разів я встаю в абсолютному розпачі від того, що рима не дається, чи не виходить належна кількість стоп, що не втямлю, що в дану хвилину має говорити та чи інше особа». Чайковський поставив перед собою нелегке завдання: він не тільки скорочував або частково доповнював текст драми Шиллера — Жуковського, а й, прочитавши деякі історичні дослідження, а також скориставшись п'єсою Ж. Барб'є «Жанна д'Арк», вніс ряд нових сюжетно-сценічних мотивувань, які переважно торкнулися фіналу.
Попри ці труднощі, опера в ескізах була завершена до кінця лютого, а партитура — в серпні 1879 року. Усього ж робота над настільки монументальним твором зайняла у Чайковського лише дев'ять місяців. Клавір був виданий в 1880 році. Пізніше композитор вніс до неї деякі зміни.
Всупереч цензурним перешкодам «Орлеанська діва» була поставлена на сцені Маріїнського театру 13 (25) лютого 1881 року. Півтора року по тому відбулася її прем'єра в Празі. За життя Чайковського вона, однак, ставилося не часто.
Діові особи
- Карл VII, король — тенор
- Архієпископ — бас
- дюну, французький лицар — баритон
- Ліонель, бургундський лицар — баритон
- Тібо д'Арк, батько Іоанни — бас
- Раймонд, її наречений — тенор
- Бертранд, селянин — бас
- Воїн — бас
- Іоанна д'Арк — сопрано
- Агнеса Сорель — сопрано
- Голос соло в хорі ангелів — сопрано
Кавалери і дами двору, воїни французькі та англійські, лицарі, ченці, цигани і циганки, пажі, блазні, карлики, менестрелі, кати, народ.
1-й акт
Франція XV століття. В розпалі Столітня війна з англійцями. На площі перед церквою сільські дівчата прикрашають дуб і співають пісеньки. Селянин Тібо д'Арк нарікає на їх легковажність у грізну для Вітчизни годину. Він стурбований долею дочки, сімнадцятирічної Жанни і хоче видати її заміж за Раймонда, щоб вберегти від небезпеки. Але Жанна відчуває як веління понад інше призначення. Тривожний сполох сповіщає про падіння Парижа і про облогу Орлеана, якому загрожує загибель. Народ в страху молиться про порятунок, Жанна натхненно пророкує про близьку перемогу над ворогом. Дівчина прощається з отчим краєм, їй чуються голоси ангелів, що благословляють її на героїчний подвиг.
2-й акт
У замку Шинон розважається Король, що забув свій обов'язок, зі своєю коханою Агнесою Сорель. Менестрелі, пажі, цигани, скоморохи улещують їх піснями, танцями, забавами. Ані поява лицаря Лорі, смертельно пораненого в бою, ані зречення мужнього лицаря Дюнуа («Прости! Монарха немає у нас! Я не слуга твій…») не може похитнути рішення короля рятуватися втечею. Раптом з'являються архієпископ, придворні і народ, що повідомляють Короля про втечу англійців, перемогу французів, про «славну діву», що надихнула воїнів на вирішальний бій. Жанна розповідає здивованим присутнім про бачення, яке відвідало її, і спонукало очолити боротьбу з чужинцями. Обітниця зберігати невинність було умовою цієї перемоги. За розпорядженням Короля Жанна встає на чолі війська.
3-й акт
Картина перша. В глухому лісі Жанна вступає у двобій з бургундським лицарем Ліонелем. Він переможений, однак скорена прекрасним ликом юнака, дівчина не в змозі убити його. Ліонель зворушений благородством Жанни: «Чутка йде, що жоден твій ворог тобою не помилуваний, за що ж мені пощада, одному?» Вона, вражена почуттям і усвідомленням можливістю порушити обітницю. Ліонель вирішується перейти на бік французів і віддає свій меч дюну. У серці супротивника запалилася любов до Жанни.
Картина друга. Народ прославляє короля і Жанну — переможницю. Її батько Тібо, однак, пригнічений, він вважає, що всі діяння дочки — від диявола і вирішує врятувати її душу, навіть пожертвувавши її життям. В момент, коли король оголошує Жанну рятівницею вітчизни і наказує спорудити їй вівтар, Тібо звинувачує дочку у зносинах з нечистим і вимагає від неї публічно довести свою невинність. На питання до неї: «Чи вважаєш себе святою і чистою?» Жанна відповіді не дає, її мучить любов до Ліонеля. Дюнуа намагається захистити героїню, але народ відрікається від неї, пророкуючи кару неба. Жанна жене Ліонеля, даремно охочого заступитися за неї, геть.
4-й акт
Картина перша. Жанна д'Арк, всіма покинута і проклята, одна в лісових хащах. Як «смертному осмілюсь віддати творцеві обіцяну душу?..» — мучиться вона сакраментальним питанням. Але дівчина не в змозі противитися любові, і вона пристрасно відповідає на визнання Ліонеля, який відшукав її в лісі. Раптом, однак, в лісі з'являються англійські солдати, вони вбивають Ліонеля, а Жанну відводять.
Картина друга. На площі в Руані розкладене багаття. Жанна повинна бути страчена. Народ, що заповнив площу, починає сумніватися у доцільності розправи. Однак Жанну прив'язують до стовпа, вогнище розпалюється. Дівчина, як символ захисту тримає в руках хрест, волає до Бога, вона готова смиренно прийняти смерть. Їй чуються голоси ангелів, які несуть прощення.
Бібліографія
- Богданов-Березовский В. М. Орлеанская дева П. И. Чайковского. — ЛГАТОБ, 1945. — 15 с. — 3000 прим.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Orleanska diva znachennya Orleanska Diva ros Orleanskaya deva opera na 4 diyi rosijskogo kompozitora Petra Illicha Chajkovskogo jogo zh libreto za odnojmennoyu dramoyu Fridriha Shillera v perekladi Vasilya Zhukovskogo dramoyu Zh Barb ye Zhanna d Ark i za libreto operi Orleanska diva O Mermu Napisana v 1879 roci prem yera 13 lyutogo 1881 r v Mariyinskomu teatri dirigent Opera Orleanska diva ros Orleanskaya devaKompozitorChajkovskij Petro IllichAvtor libretoChajkovskij Petro IllichMova libretorosijskaDzherelo syuzhetuOrleanska divaKilkist dij4 Diya teatr Kilkist yav6 yavaPersha postanovka13 25 lyutogo 1881Misce pershoyi postanovkiMariyinskij teatrInformaciya u VikidanihIstoriya stvorennyaPodvig geroyini francuzkogo narodu Zhanni d Ark yak syuzhet dlya operi zacikaviv Chajkovskogo v 1878 roci Takij interes vinik ne vipadkovo Romantichna drama Shillera Orleanska diva vpershe z velicheznim uspihom postavlena v Lejpcigu v 1831 roci koristuvalasya zavdyaki perekladu Zhukovskogo 1817 1821 velikoyu populyarnistyu v Rosiyi Cya populyarnist she bilshe zrosla v roki suspilnogo pidjomu 70 h 80 h rokiv i ne zalishila bajduzhim P I Chajkovskogo Krim togo pislya lirichnih scen Yevgenij Onyegin kompozitor hotiv stvoriti teatralnij tvir monumentalnishogo planu de lirika poyednuvalasya b zi scenichno dekorativnoyu maneroyu pisma Tragediya Shillera davala v comu vidnoshenni vdyachnij material Do togo zh kompozitor mig skoristatisya chudovim tekstom perekladu Zhukovskogo Naprikinci 1878 roku Chajkovskij rozpochav zdijsnyuvati svij zadum odnochasno skladayuchi libreto i pishuchi muziku U sichni 1879 roku vin pisav Ya duzhe zadovolenij svoyeyu muzichnoyu robotoyu Sho stosuyetsya literaturnogo boku to ye libreto vazhko peredati do chogo ya vtomlyuyus Skilki pir ya ya pogriz persh nizh vityagnu iz sebe kilka ryadkiv Skilki raziv ya vstayu v absolyutnomu rozpachi vid togo sho rima ne dayetsya chi ne vihodit nalezhna kilkist stop sho ne vtyamlyu sho v danu hvilinu maye govoriti ta chi inshe osoba Chajkovskij postaviv pered soboyu nelegke zavdannya vin ne tilki skorochuvav abo chastkovo dopovnyuvav tekst drami Shillera Zhukovskogo a j prochitavshi deyaki istorichni doslidzhennya a takozh skoristavshis p yesoyu Zh Barb ye Zhanna d Ark vnis ryad novih syuzhetno scenichnih motivuvan yaki perevazhno torknulisya finalu Popri ci trudnoshi opera v eskizah bula zavershena do kincya lyutogo a partitura v serpni 1879 roku Usogo zh robota nad nastilki monumentalnim tvorom zajnyala u Chajkovskogo lishe dev yat misyaciv Klavir buv vidanij v 1880 roci Piznishe kompozitor vnis do neyi deyaki zmini Vsuperech cenzurnim pereshkodam Orleanska diva bula postavlena na sceni Mariyinskogo teatru 13 25 lyutogo 1881 roku Pivtora roku po tomu vidbulasya yiyi prem yera v Prazi Za zhittya Chajkovskogo vona odnak stavilosya ne chasto Diovi osobi Karl VII korol tenor Arhiyepiskop bas dyunu francuzkij licar bariton Lionel burgundskij licar bariton Tibo d Ark batko Ioanni bas Rajmond yiyi narechenij tenor Bertrand selyanin bas Voyin bas Ioanna d Ark soprano Agnesa Sorel soprano Golos solo v hori angeliv soprano Kavaleri i dami dvoru voyini francuzki ta anglijski licari chenci cigani i ciganki pazhi blazni karliki menestreli kati narod 1 j akt Franciya XV stolittya V rozpali Stolitnya vijna z anglijcyami Na ploshi pered cerkvoyu silski divchata prikrashayut dub i spivayut pisenki Selyanin Tibo d Ark narikaye na yih legkovazhnist u griznu dlya Vitchizni godinu Vin sturbovanij doleyu dochki simnadcyatirichnoyi Zhanni i hoche vidati yiyi zamizh za Rajmonda shob vberegti vid nebezpeki Ale Zhanna vidchuvaye yak velinnya ponad inshe priznachennya Trivozhnij spoloh spovishaye pro padinnya Parizha i pro oblogu Orleana yakomu zagrozhuye zagibel Narod v strahu molitsya pro poryatunok Zhanna nathnenno prorokuye pro blizku peremogu nad vorogom Divchina proshayetsya z otchim krayem yij chuyutsya golosi angeliv sho blagoslovlyayut yiyi na geroyichnij podvig 2 j akt U zamku Shinon rozvazhayetsya Korol sho zabuv svij obov yazok zi svoyeyu kohanoyu Agnesoyu Sorel Menestreli pazhi cigani skomorohi uleshuyut yih pisnyami tancyami zabavami Ani poyava licarya Lori smertelno poranenogo v boyu ani zrechennya muzhnogo licarya Dyunua Prosti Monarha nemaye u nas Ya ne sluga tvij ne mozhe pohitnuti rishennya korolya ryatuvatisya vtecheyu Raptom z yavlyayutsya arhiyepiskop pridvorni i narod sho povidomlyayut Korolya pro vtechu anglijciv peremogu francuziv pro slavnu divu sho nadihnula voyiniv na virishalnij bij Zhanna rozpovidaye zdivovanim prisutnim pro bachennya yake vidvidalo yiyi i sponukalo ocholiti borotbu z chuzhincyami Obitnicya zberigati nevinnist bulo umovoyu ciyeyi peremogi Za rozporyadzhennyam Korolya Zhanna vstaye na choli vijska 3 j akt Kartina persha V gluhomu lisi Zhanna vstupaye u dvobij z burgundskim licarem Lionelem Vin peremozhenij odnak skorena prekrasnim likom yunaka divchina ne v zmozi ubiti jogo Lionel zvorushenij blagorodstvom Zhanni Chutka jde sho zhoden tvij vorog toboyu ne pomiluvanij za sho zh meni poshada odnomu Vona vrazhena pochuttyam i usvidomlennyam mozhlivistyu porushiti obitnicyu Lionel virishuyetsya perejti na bik francuziv i viddaye svij mech dyunu U serci suprotivnika zapalilasya lyubov do Zhanni Kartina druga Narod proslavlyaye korolya i Zhannu peremozhnicyu Yiyi batko Tibo odnak prignichenij vin vvazhaye sho vsi diyannya dochki vid diyavola i virishuye vryatuvati yiyi dushu navit pozhertvuvavshi yiyi zhittyam V moment koli korol ogoloshuye Zhannu ryativniceyu vitchizni i nakazuye sporuditi yij vivtar Tibo zvinuvachuye dochku u znosinah z nechistim i vimagaye vid neyi publichno dovesti svoyu nevinnist Na pitannya do neyi Chi vvazhayesh sebe svyatoyu i chistoyu Zhanna vidpovidi ne daye yiyi muchit lyubov do Lionelya Dyunua namagayetsya zahistiti geroyinyu ale narod vidrikayetsya vid neyi prorokuyuchi karu neba Zhanna zhene Lionelya daremno ohochogo zastupitisya za neyi get 4 j akt Kartina persha Zhanna d Ark vsima pokinuta i proklyata odna v lisovih hashah Yak smertnomu osmilyus viddati tvorcevi obicyanu dushu muchitsya vona sakramentalnim pitannyam Ale divchina ne v zmozi protivitisya lyubovi i vona pristrasno vidpovidaye na viznannya Lionelya yakij vidshukav yiyi v lisi Raptom odnak v lisi z yavlyayutsya anglijski soldati voni vbivayut Lionelya a Zhannu vidvodyat Kartina druga Na ploshi v Ruani rozkladene bagattya Zhanna povinna buti strachena Narod sho zapovniv ploshu pochinaye sumnivatisya u docilnosti rozpravi Odnak Zhannu priv yazuyut do stovpa vognishe rozpalyuyetsya Divchina yak simvol zahistu trimaye v rukah hrest volaye do Boga vona gotova smirenno prijnyati smert Yij chuyutsya golosi angeliv yaki nesut proshennya BibliografiyaBogdanov Berezovskij V M Orleanskaya deva P I Chajkovskogo LGATOB 1945 15 s 3000 prim