Лабінський Микола Гнатович

Мико́ла Гна́тович Лабі́нський (15 листопада 1936, село Ольгопіль Чечельницький район Вінницька область — 19 червня 2019, Буча) — український театрознавець. Член Національної спілки письменників України (від 1996 року), член Спілки театральних діячів, член Національної спілки журналістів України.

Лабінський Микола Гнатович
Народився	15 листопада 1936(1936-11-15) Ольгопіль, Вінницька область, Українська СРР, СРСР
Помер	19 червня 2019(2019-06-19) (82 роки) Буча, Бучанська міська рада, Україна
Поховання	Буча
Членство	Національна спілка письменників України
«Лесь Курбас. Статьи и воспоминания. Литературное наследие» (М., 1987, у співавторстві з Лесем Танюком). «Лесь Курбас. Березіль. З творчої спадщини» (К., 1988). «Молодий театр. Ґенеза. Завдання. Шляхи» (К., 1991). «Лесь Курбас. Філософія театру» та ін. Один із співавторів енциклопедичних довідників: «Митці України» (К., 1992), «Мистецтво України» (К., 1997), «Шевченківські лауреати: 1962—2001» (2001). «Шевченківські лауреати: 1962—2007» (2-е видання, 2007). Багато друкованих і фотоматеріалів М. Лабінського вміщені в книзі «Життя і творчість Леся Курбаса», упорядник Б. Козак (2012 р.) Лауреат мистецьких премій імені Івана Котляревського та премії імені Леся Курбаса. В 2005 році сприяв проведенню «Білоруських слухань», разом з своїм товаришем письменником Миколою Шудрою, митцем Віталієм Іщенком, учасниками «білоруського письменницького підпілля», «іншомислячими» білоруськими учасниками «Помаранчової революції», митцями «Студії Віталія Французова», що презентували в приміщенні Національної спілки письменників України на вул. Банковій, 2 у Києві творчість білоруських письменників: Василя Бикова, Світлани Алєксієвич, Віталія Французова, поета , режисерів кіно Віктора Корзуна та Віктора Аслюка. В Україні вперше було офіційно представлено кінострічку В. Корзуна — фактично «останнього заповіту» Василя Бикова для білорусів В останні роки життя він підготував до друку довідники: «Шевченківські лауреати» (четверте видання); «Драматичний театр України» (3 тис. персоналій). Протягом багатьох років Микола Гнатович проживав в місті Буча. Дружина М. Лабінського — Маргарита Веселинка (Жмурій) є дитячою письменницею, поетесою. Збірка казок Маргарити Веселинки «Сім Я» відповідає класичним критеріям дитячої літератури (, Видавництво «Дніпро», 2018). Виховав двох дочок та мав трьох онуків. Старша дочка разом з мамою проживає в Бучі, молодша дочка — у Німеччині. Похований в Бучі, біля могили матері. Примітки . Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 18 червня 2020. Література М. А. Шудря Лабінський Микола Гнатович [ 22 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — . Шевченківські лауреати 1962—2001: енциклопедичний довідник / Автор-упорядник М. Г. Лабінський, вступне слово І. М. Дзюби. — Київ : Криниця, 2001. — С. 678—679. — . Шевченківські лауреати. 1962–2007 : енциклопедичний довідник / автор-упор. М. Г. Лабінський ; вступ. слова І. М. Дзюби, Р. М. Лубківського. — 2-ге вид., змін. і доп. — К. : Криниця, 2007. — С. 723—724. — . Посилання Письменницький довідник [ 13 квітня 2022 у Wayback Machine.]