Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Микола Аркас Мико ла Микола йович Арка с 26 грудня 1852 7 січня 1

Аркас Микола Миколайович (старший)

Аркас Микола Миколайович (старший)
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Микола Аркас.

Мико́ла Микола́йович Арка́с (26 грудня 1852 (7 січня 1853)(18530107), Миколаїв — 13 (26) березня 1909, Миколаїв) — український культурно-освітній діяч, письменник, композитор, історик. Один із засновників і незмінний голова «Просвіти» в Миколаєві.

Микола Миколайович Аркас
image
Микола Аркас
Народився 7 січня 1853(1853-01-07)[2]
Миколаїв
Помер 26 березня 1909(1909-03-26)[1] (56 років)
Миколаїв
Поховання Некрополь Миколаєва
Підданство image Російська імперія
Національність українець / грек
Діяльність культурно-освітній діяч, письменник, композитор, історик
Галузь історія[3], музика[3], d[3] і освіта[d][3]
Відомий завдяки Автор Історія України-Русі
Автор опери «Катерина»
Alma mater Одеський університет
Знання мов російська і українська[3]
Членство Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка[1]
Жанр національна музика[1] і опера[1]
Батько Аркас Микола Андрійович
Мати Богданович Софія Петрівна
Родичі Аркас Захар Андрійович (дядько)
У шлюбі з Шишкіна Ольга Іванівна
Діти Аркас Микола Миколайович
Аркас Микола Миколайович
Нагороди
image
Орден Святої Анни 4 ступеня
image
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
image image

Син Миколи Андрійовича Аркаса, племінник Захарія Андрійовича Аркаса, батько Миколи Миколайовича Аркаса (молодшого) та . 1901 року всиновив свого онука Миколу.

Життєпис

image
Микола Аркас
image
Будинок, у якому народився Микола Миколайович Аркас (вулиця Нікольська, 13)

Народився 26 грудня 1852 (7 січня 1853)(18530107) року в Миколаєві в заможній сім'ї етнічного грека, адмірала Чорноморського Флоту Росії Миколи Андрійовича Аркаса.

Мати Софія Петрівна походила з давнього козацького роду Богдановичів, мала значний вплив на формування стійкого зацікавлення сина до української мови, культури, звичаїв. Микола Аркас доводився двоюрідним братом російському юристу, адвокату і судовому оратору Миколі Карабчевському. Їхні матері Софія Аркас і Любов Карабчевська були рідними сестрами — походили з давнього козацького роду Богдановичів. Їхній батько, Петро Григорович Богданович, 1793 року був переведений на Чорноморський флот із бунчукових товаришів Полтавського полку.

Дитячі та юнацькі роки пройшли на території Миколаївщини.

Не дивлячись на те, що він був сином високого імперського посадовця, одягався в український народний одяг. Улітку — вишита сорочка та солом'яний бриль, взимку — смушкова шапка та . Микола вперто так одягався, не зважаючи на роздратування батька.

Отримав різносторонню освіту в Училищі правознавства у Петербурзі та Одеській гімназії. Згодом навчався на фізико-математичному факультеті Новоросійського університету в Одесі.

Після завершення навчання (з 1875 до 1881 року) за родинною традицією Микола Аркас служив у морському відомстві в Миколаєві. У вільний від служби час віддавався улюбленій справі — збиранню і записуванню народних мелодій і вивченню історії України. Під впливом свого вчителя Петра Ніщинського — українського композитора, диригента, письменника — почав самотужки оволодівати музичними знаннями, композиторськими навичками та писати музику. Захоплювався мистецтвом кобзарів і бандуристів, яких запрошував до Миколаєва з усієї України, оселяв у своєму будинку.

В селі Христофорівка — маєтностях родини Аркасів, за ініціативою та коштом Миколи Аркаса та його дружини Ольги Іванівни, було побудовано земську школу, регулярне навчання в якій розпочалося восени 1890 року.

image
Микола Аркас

Значну частину свого життя та праці Микола Миколайович присвятив заснованій ним 25 лютого 1907 року миколаївській «Просвіті», яка, разом з Київською і Одеською, була за результатами діяльності одною з найкращих в підросійській Україні. Як меценат Микола Аркас значною мірою покривав фінансові потреби «Просвіти», допомагав газеті «Рада», Михайлові Грушевському надіслав гроші для будівництва студентського гуртожитку у Львові. Був членом Миколаївського товариства аматорів природи.

У себе вдома Микола Аркас зібрав значну бібліотеку, зокрема історичну (кілька тисяч книжок).

Помер 13 (26) березня 1909 року в Миколаєві від несподіваного серцевого нападу. На похороні Миколи Аркаса були присутніми близько 10 тисяч осіб. Його поховано поруч з церквою на миколаївському Некрополі в сімейному склепі поряд з батьками. У 1936 році після зруйнування більшовицькою владою могили-склепа засновника Миколаєва Михайла Фалєєва, труна з його останками була обв'язана дротом і на підводі перевезена на старе міське кладовище, де його помістили в склеп родини Аркасів.

Ухвалою виконкому Миколаївської обласної ради депутатів трудящих від 2 липня 1971 року склеп Аркасів охороняється як пам'ятка історії та культури.

Родина

Микола Миколайович Аркас був одружений з Ольгою Іванівною — дочкою військово-морського офіцера, капітана другого рангу Чорноморського флоту Івана Степановича Шишкіна. Він походив із старовинного боярського роду, пращуром якого був Феодосій Шишка, який перейшов з польсько-литовської держави (Речі Посполитої) 1556 р. служити Москві. У подружжя народилася дочка , сини Петро та Микола. Ольга Іванівна була помічницею Миколи Миколайовича в громадській діяльності чоловіка. Коли підросла донька Оксана, вона разом з нею допомагала Миколі Миколайовичу збирати українські народні пісні в різних місцях, у пошуках яких відвідувала села Миколаївщини та Полтавщини, записувала пісні селян своїх маєтків. Всього було зібрано понад 400 народних пісень. Домашня вчителька дітей Аркасів у своєму щоденнику зазначала:

«Як батьки, так і діти, особливо старший син (Микола), великі патріоти, які дуже люблять свою Малоросію і сильно ненавидять Петра Великого і всіх, хто не цінує і не любить Малоросії»
(рос. «Как родители, так и дети, особенно старший сын, большие патриоты, которые очень любят свою Малороссию и сильно ненавидят Петра Великого и всех, кто не ценит и не любит Малороссии».)

Творча діяльність

image
Українська марка, присвячена Миколі Аркасу

Творчий доробок композитора складають солоспіви, вокальні ансамблі й обробки українських народних пісень (близько 80). Найзначнішим твором Миколи Аркаса, який приніс йому визнання, стала опера «Катерина» за поемою Тараса Шевченка (1890 рік). Цей твір започаткував оперну шевченкіану і став першою українською ліричною народно-побутовою оперою. «Катерина» з великим успіхом була поставлена трупою Марка Кропивницького у Москві у 1899 році, а згодом — у Мінську, Вільнюсі, Києві. Досі постановки опери постійно відновлюються. Натхненний успіхом «Катерини», Аркас планував написання ще кількох музичних творів, але хвороба (крововилив у мозок і параліч правої руки) не дала змоги сідати за фортепіано. Опера «Катерина» лишилась єдиною у творчому доробку композитора.

Після закінчення морської служби у 1881 році, Микола Аркас зайняв посаду мирового судді у Херсоні. Багато часу віддавав культурно-громадській роботі. Він став засновником і головою товариства «Просвіта» в Миколаєві, на власні кошти відкрив народну школу з українською мовою навчання, яка з наказу влади була відразу заборонена.

З 1902 року почав писати «Історію України-Русі», маючи на меті створити ненаукову проте достовірну книгу в подарунок своєму синові, поділившись тим самим з ним своєю любов'ю до рідної землі та народу. У 1908 році в Петербурзі книга була опублікована тиражем 7000 примірників, написана «кулішівкою». Щоб її видати М. М. Аркас змушений був позичити значні на той час гроші під великі відсотки. Книга мала великий успіх і автор ініціював друге видання, що мало доповнення та було видане вже після його смерті у 1912 році в Кракові. Редактором обох видань був Василь Доманицький.

Автор поеми «Гетьман Пилип Орлик», яка вперше була надрукована лише 2 лютого 1993 р. в миколаївській газеті «Рідне Прибужжя».

image
Могила Миколи Миколайовича в сімейному склепі Аркасів

Вшанування пам'яті

image
Пам'ятник Миколі Аркасу в Миколаєві

27 жовтня 1992 року на місці Аркасівського будинку встановлено пам'ятний знак — мідну стіну з барельєфом Миколи Аркаса. Автори монументу , .

18 квітня 1996 року розпорядженням голови Миколаївської облдержадміністрації засновано обласну культурологічну премію імені Миколи Аркаса.

Розпорядженням голови облдержадміністрації від 6 серпня 2001 року період з 7 січня 2002 по 7 січня 2003 року оголошено «Аркасівським роком на Миколаївщині».

У жовтні 2002 року на будинку, де народився Микола Аркас (вулиця Нікольська, 13), урочисто відкрито меморіальну дошку (скульптор Юрій Макушин).

Традиційними стали наукові конференції, виставки, «Аркасові читання» та ін. в Миколаївському державному педагогічному університеті.

У Львові (вулиця Миколи Аркаса) та в місті Баштанка, Миколаївської області є вулиці названі на вшанування його імені. На честь нього також названа Аркасівська вулиця у Києві.

В Музеї історії села та образотворчого мистецтва села Христофорівка, філії Баштанський краєзнавчий музей є експозиційна зала присвячена роду Аркасів.

Примітки

  1. http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=/pages/a/r/arkasmykola.htm
  2. Енциклопедія України в Інтернеті / O. Havrylyshyn, F. Sysyn, M. Moser et al. — CIUS, 2001.
    d:Track:Q12135541d:Track:Q87193076d:Track:Q4212096d:Track:Q12131753
  3. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  4. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  5. Лисяк Павло (05.04.1942). . Збруч. Краківські вісті. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30.01.2022.
  6. О. Кульчицька. Громадська діяльність «Просвіт» півдня України на початку XX ст.— С. 25
  7. Веденеєва, Г. К. Пам'яті видатного вченого — нашого земляка, засновника Миколаївського товариства любителів природи — Олександра Алоїзовича Янати / Г. К. Веденеєва // Видатний діяч збереження природи Олександр Алоїзович Яната: до 125-річчя від дня народження: збірник / Централізована бібліотечна система для дорослих м. Миколаєва; Міський центр екологічної інформації та культури бібліотеки-філіалу № 2; уклад. І. Б. Чернова. — Миколаїв: видавець Торубара В. В., 2015. — Ч. 2. — С. 18–36. — (Серія «Зелені сторінки історії Миколаївщини»)
  8.  Микола Аркас. Історія України-Русі / Бібліотека історичного клубу «Холодиний Яр». — Київ: Наш Формат, 2015. — 464 с. (репринт другого видання від 1912 року)
  9. Микола Аркас // М. Аркас. Історія України-Русі з малюнками. — Друге видання. — Краків, 1912.
  10. . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 16 листопада 2013.
  11. [[https://web.archive.org/web/20120506025252/http://laginlib.org.ua/mykolaiv/monument/5.html Архівовано 6 травня 2012 у Wayback Machine.] Сайт Миколаївської обласної бібліотеки для дітей ім. В. Лягіна]

Література

  • Микола Миколайович Аркас у вимірі часу: біобібліографічний покажчик / Упор. В. Д. Вілкул. — Миколаїв: МНУ, 2014. — 37 с. [ 29 листопада 2016 у Wayback Machine.]
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
  • Кауфман Л. М. М. Аркас. — Київ, 195.
  • Жадько В. О. Благословенне святим Миколаєм. — Київ: Департамент, 2000. — 600 с.
  • Жадько В. О. Грек із душею українця. Роман-пошук. — Київ, 2003. — 346 с.
  • Жадько Віктор. Микола Аркас: У 2 т. — Київ, 2005. — 1346 с.
  • Жадько В. Безсмертя, осяяне віфлеємською зіркою Різдва: Тарас Шевченко і Микола Аркас / В. Жадько // Пам'ять століть. — 2009. — № 1/2. — С. 112—129.
  • Романенчук Б. Азбуковник. Енциклопедія української літератури. — Філадельфія; Київ, 1969. — Т. 1. — С. 149.
  • Старовойт І. Аркас Микола // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, співред. Д. Маркусь. — Нью-Йорк; Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 22.
  • М. М. Шитюк, Є. Г. Горбуров, К. Є. Горбуров. Слава і гордість Миколаївщини. 75-річчю утворення Миколаївської області присвячується. — Миколаїв: П. М. Шамрай, 2012. — С. 19–21.
  • Бойчук С. В. Новые находки в семье Аркасов // Южная правда. — 2013. — 16 квіт.
  • Микола Аркас. Історія України-Русі / Бібліотека історичного клубу «Холодний Яр». — Київ: Наш Формат, 2015. — 464 с. (репринт другого видання від 1912 року)
  • Шкварець В. П. Микола Миколайович Аркас: життя, творчість, діяльність / В. П. Шкварець. — Миколаїв, 2002. — 260с.
  • Шануючи пам'ять патріота України. Документи і матеріали про життя та діяльність М. М. Аркаса / за ред. проф. В. П. Шкварця. — Миколаїв, 1997. — С. 3-15.
  • Мартинюк Ю. А. Спадок М. М. Аркаса як складова вітчизняної історії та культури. — Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 — історія України. — Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, Миколаїв, 2020.

Посилання

  • Микола Аркас: найбільший конкурент для історика Грушевського / Програма Ген українців • 93 студія
  • Нерод В. О. Аркас Микола Миколайович [ 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
  • М. Аркас. Історія України-Русі. 1908 — головна праця М. Аркаса в Інтернет-архіві
  • М. Аркас. Історія України-Русі з малюнками. — Вид. 2-ге. — Краків, 1912. [ 15 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Микола Аркас. Історія України-Русі [ 18 січня 2021 у Wayback Machine.]
  • До 120-річчя створення М. М. Аркасом опери «Катерина» // Державний Архів Миколаївської області
  • Микола Миколайович Аркас: життя, творчість, діяльність. [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  • Формування демократичного світогляду М. М. Аркаса під впливом родини[недоступне посилання з червня 2019]
  • Шануючи пам'ять великого земляка: бібліографічний покажчик / Центральна бібліотека ім. М. Л. Кропивницького ЦБС для дорослих м. Миколаєва; склад. Сергєєва О. В. — Миколаїв, 2012. — 24 с. [ 17 липня 2015 у Wayback Machine.]
  • Кравець Т. В. М. М. Аркас як провідний діяч українського національного відродження [ 29 листопада 2016 у Wayback Machine.]
  • [1] [ 3 березня 2017 у Wayback Machine.]
  • Гаврилов І., Светляченко О. (співробітники Миколаївського обласного краєзнавчого музею). Потомки Аркасов в США // Х Миколаївська обласна краєзнавча конференція [ 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Д. Кремінь. Леви Микола Аркаса (аудіо)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Mikola Arkas Miko la Mikola jovich Arka s 26 grudnya 1852 7 sichnya 1853 18530107 Mikolayiv 13 26 bereznya 1909 Mikolayiv ukrayinskij kulturno osvitnij diyach pismennik kompozitor istorik Odin iz zasnovnikiv i nezminnij golova Prosviti v Mikolayevi Mikola Mikolajovich ArkasMikola ArkasNarodivsya 7 sichnya 1853 1853 01 07 2 MikolayivPomer 26 bereznya 1909 1909 03 26 1 56 rokiv MikolayivPohovannya Nekropol MikolayevaPiddanstvo Rosijska imperiyaNacionalnist ukrayinec grekDiyalnist kulturno osvitnij diyach pismennik kompozitor istorikGaluz istoriya 3 muzika 3 d 3 i osvita d 3 Vidomij zavdyaki Avtor Istoriya Ukrayini Rusi Avtor operi Katerina Alma mater Odeskij universitetZnannya mov rosijska i ukrayinska 3 Chlenstvo Vseukrayinske tovaristvo Prosvita imeni Tarasa Shevchenka 1 Zhanr nacionalna muzika 1 i opera 1 Batko Arkas Mikola AndrijovichMati Bogdanovich Sofiya PetrivnaRodichi Arkas Zahar Andrijovich dyadko U shlyubi z Shishkina Olga IvanivnaDiti Arkas Mikola Mikolajovich Arkas Mikola MikolajovichNagorodi Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenyaRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi Sin Mikoli Andrijovicha Arkasa pleminnik Zahariya Andrijovicha Arkasa batko Mikoli Mikolajovicha Arkasa molodshogo ta 1901 roku vsinoviv svogo onuka Mikolu ZhittyepisMikola Arkas Budinok u yakomu narodivsya Mikola Mikolajovich Arkas vulicya Nikolska 13 Narodivsya 26 grudnya 1852 7 sichnya 1853 18530107 roku v Mikolayevi v zamozhnij sim yi etnichnogo greka admirala Chornomorskogo Flotu Rosiyi Mikoli Andrijovicha Arkasa Mati Sofiya Petrivna pohodila z davnogo kozackogo rodu Bogdanovichiv mala znachnij vpliv na formuvannya stijkogo zacikavlennya sina do ukrayinskoyi movi kulturi zvichayiv Mikola Arkas dovodivsya dvoyuridnim bratom rosijskomu yuristu advokatu i sudovomu oratoru Mikoli Karabchevskomu Yihni materi Sofiya Arkas i Lyubov Karabchevska buli ridnimi sestrami pohodili z davnogo kozackogo rodu Bogdanovichiv Yihnij batko Petro Grigorovich Bogdanovich 1793 roku buv perevedenij na Chornomorskij flot iz bunchukovih tovarishiv Poltavskogo polku Dityachi ta yunacki roki projshli na teritoriyi Mikolayivshini Ne divlyachis na te sho vin buv sinom visokogo imperskogo posadovcya odyagavsya v ukrayinskij narodnij odyag Ulitku vishita sorochka ta solom yanij bril vzimku smushkova shapka ta Mikola vperto tak odyagavsya ne zvazhayuchi na rozdratuvannya batka Otrimav riznostoronnyu osvitu v Uchilishi pravoznavstva u Peterburzi ta Odeskij gimnaziyi Zgodom navchavsya na fiziko matematichnomu fakulteti Novorosijskogo universitetu v Odesi Pislya zavershennya navchannya z 1875 do 1881 roku za rodinnoyu tradiciyeyu Mikola Arkas sluzhiv u morskomu vidomstvi v Mikolayevi U vilnij vid sluzhbi chas viddavavsya ulyublenij spravi zbirannyu i zapisuvannyu narodnih melodij i vivchennyu istoriyi Ukrayini Pid vplivom svogo vchitelya Petra Nishinskogo ukrayinskogo kompozitora dirigenta pismennika pochav samotuzhki ovolodivati muzichnimi znannyami kompozitorskimi navichkami ta pisati muziku Zahoplyuvavsya mistectvom kobzariv i banduristiv yakih zaproshuvav do Mikolayeva z usiyeyi Ukrayini oselyav u svoyemu budinku V seli Hristoforivka mayetnostyah rodini Arkasiv za iniciativoyu ta koshtom Mikoli Arkasa ta jogo druzhini Olgi Ivanivni bulo pobudovano zemsku shkolu regulyarne navchannya v yakij rozpochalosya voseni 1890 roku Mikola Arkas Znachnu chastinu svogo zhittya ta praci Mikola Mikolajovich prisvyativ zasnovanij nim 25 lyutogo 1907 roku mikolayivskij Prosviti yaka razom z Kiyivskoyu i Odeskoyu bula za rezultatami diyalnosti odnoyu z najkrashih v pidrosijskij Ukrayini Yak mecenat Mikola Arkas znachnoyu miroyu pokrivav finansovi potrebi Prosviti dopomagav gazeti Rada Mihajlovi Grushevskomu nadislav groshi dlya budivnictva studentskogo gurtozhitku u Lvovi Buv chlenom Mikolayivskogo tovaristva amatoriv prirodi U sebe vdoma Mikola Arkas zibrav znachnu biblioteku zokrema istorichnu kilka tisyach knizhok Pomer 13 26 bereznya 1909 roku v Mikolayevi vid nespodivanogo sercevogo napadu Na pohoroni Mikoli Arkasa buli prisutnimi blizko 10 tisyach osib Jogo pohovano poruch z cerkvoyu na mikolayivskomu Nekropoli v simejnomu sklepi poryad z batkami U 1936 roci pislya zrujnuvannya bilshovickoyu vladoyu mogili sklepa zasnovnika Mikolayeva Mihajla Falyeyeva truna z jogo ostankami bula obv yazana drotom i na pidvodi perevezena na stare miske kladovishe de jogo pomistili v sklep rodini Arkasiv Uhvaloyu vikonkomu Mikolayivskoyi oblasnoyi radi deputativ trudyashih vid 2 lipnya 1971 roku sklep Arkasiv ohoronyayetsya yak pam yatka istoriyi ta kulturi RodinaMikola Mikolajovich Arkas buv odruzhenij z Olgoyu Ivanivnoyu dochkoyu vijskovo morskogo oficera kapitana drugogo rangu Chornomorskogo flotu Ivana Stepanovicha Shishkina Vin pohodiv iz starovinnogo boyarskogo rodu prashurom yakogo buv Feodosij Shishka yakij perejshov z polsko litovskoyi derzhavi Rechi Pospolitoyi 1556 r sluzhiti Moskvi U podruzhzhya narodilasya dochka sini Petro ta Mikola Olga Ivanivna bula pomichniceyu Mikoli Mikolajovicha v gromadskij diyalnosti cholovika Koli pidrosla donka Oksana vona razom z neyu dopomagala Mikoli Mikolajovichu zbirati ukrayinski narodni pisni v riznih miscyah u poshukah yakih vidviduvala sela Mikolayivshini ta Poltavshini zapisuvala pisni selyan svoyih mayetkiv Vsogo bulo zibrano ponad 400 narodnih pisen Domashnya vchitelka ditej Arkasiv u svoyemu shodenniku zaznachala Yak batki tak i diti osoblivo starshij sin Mikola veliki patrioti yaki duzhe lyublyat svoyu Malorosiyu i silno nenavidyat Petra Velikogo i vsih hto ne cinuye i ne lyubit Malorosiyi ros Kak roditeli tak i deti osobenno starshij syn bolshie patrioty kotorye ochen lyubyat svoyu Malorossiyu i silno nenavidyat Petra Velikogo i vseh kto ne cenit i ne lyubit Malorossii Tvorcha diyalnistUkrayinska marka prisvyachena Mikoli Arkasu Tvorchij dorobok kompozitora skladayut solospivi vokalni ansambli j obrobki ukrayinskih narodnih pisen blizko 80 Najznachnishim tvorom Mikoli Arkasa yakij prinis jomu viznannya stala opera Katerina za poemoyu Tarasa Shevchenka 1890 rik Cej tvir zapochatkuvav opernu shevchenkianu i stav pershoyu ukrayinskoyu lirichnoyu narodno pobutovoyu operoyu Katerina z velikim uspihom bula postavlena trupoyu Marka Kropivnickogo u Moskvi u 1899 roci a zgodom u Minsku Vilnyusi Kiyevi Dosi postanovki operi postijno vidnovlyuyutsya Nathnennij uspihom Katerini Arkas planuvav napisannya she kilkoh muzichnih tvoriv ale hvoroba krovoviliv u mozok i paralich pravoyi ruki ne dala zmogi sidati za fortepiano Opera Katerina lishilas yedinoyu u tvorchomu dorobku kompozitora Pislya zakinchennya morskoyi sluzhbi u 1881 roci Mikola Arkas zajnyav posadu mirovogo suddi u Hersoni Bagato chasu viddavav kulturno gromadskij roboti Vin stav zasnovnikom i golovoyu tovaristva Prosvita v Mikolayevi na vlasni koshti vidkriv narodnu shkolu z ukrayinskoyu movoyu navchannya yaka z nakazu vladi bula vidrazu zaboronena Z 1902 roku pochav pisati Istoriyu Ukrayini Rusi mayuchi na meti stvoriti nenaukovu prote dostovirnu knigu v podarunok svoyemu sinovi podilivshis tim samim z nim svoyeyu lyubov yu do ridnoyi zemli ta narodu U 1908 roci v Peterburzi kniga bula opublikovana tirazhem 7000 primirnikiv napisana kulishivkoyu Shob yiyi vidati M M Arkas zmushenij buv pozichiti znachni na toj chas groshi pid veliki vidsotki Kniga mala velikij uspih i avtor iniciyuvav druge vidannya sho malo dopovnennya ta bulo vidane vzhe pislya jogo smerti u 1912 roci v Krakovi Redaktorom oboh vidan buv Vasil Domanickij Avtor poemi Getman Pilip Orlik yaka vpershe bula nadrukovana lishe 2 lyutogo 1993 r v mikolayivskij gazeti Ridne Pribuzhzhya Mogila Mikoli Mikolajovicha v simejnomu sklepi ArkasivVshanuvannya pam yatiPam yatnik Mikoli Arkasu v Mikolayevi 27 zhovtnya 1992 roku na misci Arkasivskogo budinku vstanovleno pam yatnij znak midnu stinu z barelyefom Mikoli Arkasa Avtori monumentu 18 kvitnya 1996 roku rozporyadzhennyam golovi Mikolayivskoyi oblderzhadministraciyi zasnovano oblasnu kulturologichnu premiyu imeni Mikoli Arkasa Rozporyadzhennyam golovi oblderzhadministraciyi vid 6 serpnya 2001 roku period z 7 sichnya 2002 po 7 sichnya 2003 roku ogolosheno Arkasivskim rokom na Mikolayivshini U zhovtni 2002 roku na budinku de narodivsya Mikola Arkas vulicya Nikolska 13 urochisto vidkrito memorialnu doshku skulptor Yurij Makushin Tradicijnimi stali naukovi konferenciyi vistavki Arkasovi chitannya ta in v Mikolayivskomu derzhavnomu pedagogichnomu universiteti U Lvovi vulicya Mikoli Arkasa ta v misti Bashtanka Mikolayivskoyi oblasti ye vulici nazvani na vshanuvannya jogo imeni Na chest nogo takozh nazvana Arkasivska vulicya u Kiyevi V Muzeyi istoriyi sela ta obrazotvorchogo mistectva sela Hristoforivka filiyi Bashtanskij krayeznavchij muzej ye ekspozicijna zala prisvyachena rodu Arkasiv Primitkihttp www encyclopediaofukraine com display asp linkpath pages a r arkasmykola htm Enciklopediya Ukrayini v Interneti O Havrylyshyn F Sysyn M Moser et al CIUS 2001 d Track Q12135541d Track Q87193076d Track Q4212096d Track Q12131753 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Lisyak Pavlo 05 04 1942 Zbruch Krakivski visti Arhiv originalu za 30 sichnya 2022 Procitovano 30 01 2022 O Kulchicka Gromadska diyalnist Prosvit pivdnya Ukrayini na pochatku XX st S 25 Vedeneyeva G K Pam yati vidatnogo vchenogo nashogo zemlyaka zasnovnika Mikolayivskogo tovaristva lyubiteliv prirodi Oleksandra Aloyizovicha Yanati G K Vedeneyeva Vidatnij diyach zberezhennya prirodi Oleksandr Aloyizovich Yanata do 125 richchya vid dnya narodzhennya zbirnik Centralizovana bibliotechna sistema dlya doroslih m Mikolayeva Miskij centr ekologichnoyi informaciyi ta kulturi biblioteki filialu 2 uklad I B Chernova Mikolayiv vidavec Torubara V V 2015 Ch 2 S 18 36 Seriya Zeleni storinki istoriyi Mikolayivshini Mikola Arkas Istoriya Ukrayini Rusi Biblioteka istorichnogo klubu Holodinij Yar Kiyiv Nash Format 2015 464 s reprint drugogo vidannya vid 1912 roku Mikola Arkas M Arkas Istoriya Ukrayini Rusi z malyunkami Druge vidannya Krakiv 1912 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 16 listopada 2013 https web archive org web 20120506025252 http laginlib org ua mykolaiv monument 5 html Arhivovano6 travnya 2012 u Wayback Machine Sajt Mikolayivskoyi oblasnoyi biblioteki dlya ditej im V Lyagina LiteraturaMikola Mikolajovich Arkas u vimiri chasu biobibliografichnij pokazhchik Upor V D Vilkul Mikolayiv MNU 2014 37 s 29 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Kaufman L M M Arkas Kiyiv 195 Zhadko V O Blagoslovenne svyatim Mikolayem Kiyiv Departament 2000 600 s Zhadko V O Grek iz dusheyu ukrayincya Roman poshuk Kiyiv 2003 346 s Zhadko Viktor Mikola Arkas U 2 t Kiyiv 2005 1346 s Zhadko V Bezsmertya osyayane vifleyemskoyu zirkoyu Rizdva Taras Shevchenko i Mikola Arkas V Zhadko Pam yat stolit 2009 1 2 S 112 129 Romanenchuk B Azbukovnik Enciklopediya ukrayinskoyi literaturi Filadelfiya Kiyiv 1969 T 1 S 149 Starovojt I Arkas Mikola Enciklopediya ukrayinskoyi diyaspori Gol red V Markus spivred D Markus Nyu Jork Chikago 2009 Kn 1 S 22 M M Shityuk Ye G Gorburov K Ye Gorburov Slava i gordist Mikolayivshini 75 richchyu utvorennya Mikolayivskoyi oblasti prisvyachuyetsya Mikolayiv P M Shamraj 2012 S 19 21 Bojchuk S V Novye nahodki v seme Arkasov Yuzhnaya pravda 2013 16 kvit Mikola Arkas Istoriya Ukrayini Rusi Biblioteka istorichnogo klubu Holodnij Yar Kiyiv Nash Format 2015 464 s reprint drugogo vidannya vid 1912 roku Shkvarec V P Mikola Mikolajovich Arkas zhittya tvorchist diyalnist V P Shkvarec Mikolayiv 2002 260s Shanuyuchi pam yat patriota Ukrayini Dokumenti i materiali pro zhittya ta diyalnist M M Arkasa za red prof V P Shkvarcya Mikolayiv 1997 S 3 15 Martinyuk Yu A Spadok M M Arkasa yak skladova vitchiznyanoyi istoriyi ta kulturi Kvalifikacijna naukova pracya na pravah rukopisu Disertaciya na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata istorichnih nauk za specialnistyu 07 00 01 istoriya Ukrayini Mikolayivskij nacionalnij universitet imeni V O Suhomlinskogo Mikolayiv 2020 PosilannyaMikola Arkas najbilshij konkurent dlya istorika Grushevskogo Programa Gen ukrayinciv 93 studiya Nerod V O Arkas Mikola Mikolajovich 26 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il M Arkas Istoriya Ukrayini Rusi 1908 golovna pracya M Arkasa v Internet arhivi M Arkas Istoriya Ukrayini Rusi z malyunkami Vid 2 ge Krakiv 1912 15 bereznya 2016 u Wayback Machine Mikola Arkas Istoriya Ukrayini Rusi 18 sichnya 2021 u Wayback Machine Do 120 richchya stvorennya M M Arkasom operi Katerina Derzhavnij Arhiv Mikolayivskoyi oblasti Mikola Mikolajovich Arkas zhittya tvorchist diyalnist 2 grudnya 2013 u Wayback Machine Formuvannya demokratichnogo svitoglyadu M M Arkasa pid vplivom rodini nedostupne posilannya z chervnya 2019 Shanuyuchi pam yat velikogo zemlyaka bibliografichnij pokazhchik Centralna biblioteka im M L Kropivnickogo CBS dlya doroslih m Mikolayeva sklad Sergyeyeva O V Mikolayiv 2012 24 s 17 lipnya 2015 u Wayback Machine Kravec T V M M Arkas yak providnij diyach ukrayinskogo nacionalnogo vidrodzhennya 29 listopada 2016 u Wayback Machine 1 3 bereznya 2017 u Wayback Machine Gavrilov I Svetlyachenko O spivrobitniki Mikolayivskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Potomki Arkasov v SShA H Mikolayivska oblasna krayeznavcha konferenciya 15 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros D Kremin Levi Mikola Arkasa audio

Дата публікації:
Топ