Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Громадська організація Українське товариство Просвіта Миколаївщини українська громадська організація культурно просвітни

Миколаївське українське товариство «Просвіта»

Миколаївське українське товариство «Просвіта»

Громадська організація «Українське товариство „Просвіта“ Миколаївщини» — українська громадська організація культурно-просвітницького спрямування в Миколаєві.

Громадська організація «Українське товариство „Просвіта“ Миколаївщини»
image
Будинок, в якому був відкритий перший міський музей, і в якому деякий час розміщувалось миколаївське товариство «Просвіта» (вул. Мала Морська, 15)
Будинок, в якому був відкритий перший міський музей, і в якому деякий час розміщувалось миколаївське товариство «Просвіта» (вул. Мала Морська, 15)
Дата заснування1907
Типгромадська організація
Голова
Адресам. Миколаїв, буд. 64-б

Історія

Миколаївське українське товариство «Просвіта» мало свого попередника — , таємно засновану 1880 року. Вона засвідчила пробудження національної свідомості зрусифікованого Північного Причорномор'я та залишила помітний слід в українському духовному житті цього регіону.

Успіх, організованих на початку ХХ століття видатним істориком, етнографом, композитором Миколою Миколайовичом Аркасом-старшим лекцій, концертів бандуристів і кобзарів, зокрема, концерту бандуриста Терешка Пархоменка восени 1906 року, засвідчили необхідність створення у Миколаєві культурно-просвітницького об'єднання. Тому на початку 1907 року група миколаївських ентузіастів на чолі з Миколою Аркасом вирішила створити товариство «Просвіта», схваливши підготовлений миколаївським педагогом і художником статут, у якому було вказано мету її діяльності: «допомогти розвиткові української культури і просвіті українського народу його рідною мовою».

Товариство було зареєстроване 16 лютого 1907. Урочисте відкриття відбулося 25 лютого 1907 року за сприяння миколаївського градоначальника, контр-адмірала . На зборах, які відбулись цього ж дня з-поміж 150 присутніх головою обрали Миколу Миколайовича Аркаса. До ради товариства увійшли: А. В. Крижанівський (товариш (заступник) голови), (писар), І. І. Скляр (скарбник), С. І. Гайдученко, Ю. М. Маковський. Кандидатами в члени правління обрані: П. В. Дюмін, О. І. Кремнєв, М. П. Местаргазі, М. П. Овчаренко. До ревізійної комісії увійшли Ю. М. Маковський, П. А. Скляр, П. Г. Каракаєва.

Були затверджені статути: самого товариства, товариства шкільної освіти, хорового гуртка, педагогічної школи, а також визначено склад товариства «Просвіта» на 1907 рік.

1908 товаришем голови обрано Ю. Маковського, скарбником — В. Дейнеку. Активними членами товариства також були: П. Андріященко, П. Біляновський, Д. Іваненко, П. Каракаєв, Л. Ківшик, Г. Литвиненко, І. Лобко, Г. Манілов, Г. Науменко, І. Сопенко, К. Черниш. Наприкінці 1907 року товариство нараховувало близько 180 членів. Культурно-освітню діяльність поширило на Вознесенськ, Олешки, Херсон. У різний час товариство очолювали: , В. Дейнека, М. Василенко, М. Загоруйченко, О. Савченко-Осмоловський, Б. Брояківський, М. Лагута, О. Зима, К. Христаченко. У складі товариства працювало 4 відділи: літературно-науковий (очолював Микола Аркас), артистично-музичний (Б. Кузнецов), книгарні і книгозбірні (П. Андріященко), господарський (П. Дюмін, М. Заполенко, С. Ген).

Миколаївська «Просвіта» організовувала літературно-музичні вечори, відзначала Шевченківські роковини, здійснювала постановку вистав, лекційну діяльність. Лекції присвячувались історії України, відомим культурним діячам — Івану Котляревському, Марії Заньковецькій, Петру Ніщинському, Івану Карпенку-Карому, Богдану Хмельницькому. Щорічними були концерти-звіти. 1908 музично-драматична секція товариства здійснювала постановку вистав у Херсоні. Зібрані кошти пішли на спорудження пам'ятника Тарасу Шевченку. Крім того, до 1914 з чистого прибутку від кожного вечора, влаштованого «Просвітою», вирішено 5 % відраховувати на будівництво пам'ятника Тарасу Шевченку в Києві.

1908 рада товариства звернулась до члена Державної думи Російської імперії Івана Лучицького з проханням домогтися відкриття курсів українознавства в учительських і духовних семінаріях, чоловічих гімназіях і університетах. З проханням вирішити проблему українізації школи Микола Аркас на з'їзді представників учительської спілки звертався до Петербурзької української громади, про утворення в українських університетах кафедри українознавства та шкіл з українською мовою викладання — до Всеслов'янського студентського з'їзду в Празі (нині столиця Чехії). На кошти Миколи Аркаса у селах Богданівка і Христофорівка працювали 4-річні школи з українською мовою викладання. Було засновано стипендії Тараса Шевченка і ради товариства, призначені учням механіко-технічного, , , чоловічої класичної гімназії, акушерсько-фельдшерської школи. Деяким учням залізничного училища товариство оплачувало проживання. «Просвітою» членам товариства виділено кошти на утворення фонду позичково-допоміжної каси.

Місцева влада всіляко обмежували діяльність товариства. Сценарії програм цензурувалися, літературно-музичні вечори, народні гуляння проводилися з дозволу міського голови. Проте «Просвіта» діяла досить активно. 1910 відбулося 16 літературно-музичних вечорів, поставлено 65 п'єс, 1911 — 18 вечорів, 50 п'єс.

У роки Першої світової війни товариство надавало пожертви військовим госпіталям та діючій армії, спонсорувало Тетянинський комітет допомоги зруйнованим війною територіям. 1916 проведено 20 концертів та вистав у міських госпіталях.

1917 діяльність товариства активізувалась серед сільського населення. Засновано організації у селищах Сухий Єланець, Снігурівка, Лиса Гора, Новогригорівка, Євгенівка, Софіївка, Мар'ївка. Впорядковувалися народні читальні, утворювалися співочі гуртки. Найбільше уваги товариство приділяло поширенню книжок, розвитку бібліотеки, .

Товариство брало участь у заходах політичного спрямування, організовувало мітинги, маніфестації. Члени Миколаївської «Просвіти» висловили підтримку Українській Центральній Раді. Рада організації зверталася до Херсонського повітового земства щодо українізації . Питання українізації захищав у міській думі викладач інституту, член ради «Просвіти» М. Лагута.

Представники Висунської, Широківської, Березнегуватської, Новобузької «Просвіт» зверталися до ради миколаївської організації з проханням об'єднати їхню роботу. На з'їзді «Просвіти» Миколаївської округи 8—11 вересня 1917 представники 20 організацій утворили Спілку український культурно-просвітніх товариств Миколаївської округи та прийняли її статут. У раду спілки обрали по одному представникові від кожного товариства і 3 представники від Миколаївської «Просвіти». Головою спілки обрали голову ради Миколаївської «Просвіти» Б. Брояківського.

1918—19 «Просвіта» поставила 72 вистави, прочитала 63 доброчинні лекції. Товариство мало єдину в Миколаєві українську бібліотеку, що налічувала до 1 тис. книг. Літературою користувались учні шкіл, робітники миколаївських закладів.

13 червня 1920 Миколаївська «Просвіта» на загальних зборах прийняла «радянський» зразковий статут, що передбачав її функціонування «на соціалістичних засадах». Товариство брало участь у відкритті клубів, дитячих садків, музеїв, організовувало народні хори, влаштовувало виставки картин, літератури, проводило вечори. 1920 разом із спілкою споживчих товариств «Просвіта» виступила організатором кооперативного товариства «Кооперативна українська книгарня», але в лютому 1921 всі документи і справи новоутвореної організації перейшли у власність губкооператвідділу на правах видавничого підвідділу.

Останні документи «Просвіти» датовані березнем 1924, коли за участі інших культурно-освітніх установ проведено вечір пам'яті в день 63-х роковин смерті Тараса Шевченка.

Сучасність

Наступником Миколаївського українського товариства «Просвіта» стало створене у 1989 році Миколаївське обласне товариство української мови імені Тараса Шевченка, яке у грудні 1992 року було перейменоване на Миколаївську обласну (з червня 1993 року — крайову) організацію Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Метою цієї громадської просвітницької організації є утвердження української мови як єдиної державної мови в усіх ділянках суспільного життя, національно-державне відродження і розвиток української мови і культури, духовності, моралі, формування національної та державницької свідомості українців, почуття українського патріотизму, поширення знань серед населення.

Див. також

Література

  • Цимбал Л. Ми певні, що майбутнє за нами: Віхи діяльності Миколаївської «Просвіти» (1907—1924). В кн.: «Просвіта»: історія та сучасність (1868—1998). К., 1998.
  • Справоздання Українського товариства «Просвіта» у Миколаїві: На 1 січня 1909 р. Николаев, 1909.
  • Український національно-визвольний рух. Березень—листопад 1917 року: Документи і матеріали. К., 2003.

Джерела та література

Посилання

  • «Миколаївська „Просвіта“ з іменем Тараса Шевченка 105 років» // Юрій Діденко, голова Миколаївської обласної організації Народного Руху України, головний редактор газети .
  • Юрій Діденко, голова Миколаївської обласної організації Народного Руху України, головний редактор газети .
  • «Гуртуємо патріотів» // Вільний просвітянський портал «Просвітянин».
  • С. В. Мицик. Роль «Просвіти» у формуванні святкової культури Миколаївщини кінця XIX — початку XX століття // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2012, вип. XXXII[недоступне посилання з липня 2019]
  • Історична довідка про Миколаївську спілку «Просвіта» для справи по реабілітації репресованих членів так званої «Української націоналістичної організації» 1936—1938 років [ 22 грудня 2018 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gromadska organizaciya Ukrayinske tovaristvo Prosvita Mikolayivshini ukrayinska gromadska organizaciya kulturno prosvitnickogo spryamuvannya v Mikolayevi Gromadska organizaciya Ukrayinske tovaristvo Prosvita Mikolayivshini Budinok v yakomu buv vidkritij pershij miskij muzej i v yakomu deyakij chas rozmishuvalos mikolayivske tovaristvo Prosvita vul Mala Morska 15 Budinok v yakomu buv vidkritij pershij miskij muzej i v yakomu deyakij chas rozmishuvalos mikolayivske tovaristvo Prosvita vul Mala Morska 15 Data zasnuvannya1907Tipgromadska organizaciyaGolovaAdresam Mikolayiv bud 64 bIstoriyaMikolayivske ukrayinske tovaristvo Prosvita malo svogo poperednika tayemno zasnovanu 1880 roku Vona zasvidchila probudzhennya nacionalnoyi svidomosti zrusifikovanogo Pivnichnogo Prichornomor ya ta zalishila pomitnij slid v ukrayinskomu duhovnomu zhitti cogo regionu Uspih organizovanih na pochatku HH stolittya vidatnim istorikom etnografom kompozitorom Mikoloyu Mikolajovichom Arkasom starshim lekcij koncertiv banduristiv i kobzariv zokrema koncertu bandurista Tereshka Parhomenka voseni 1906 roku zasvidchili neobhidnist stvorennya u Mikolayevi kulturno prosvitnickogo ob yednannya Tomu na pochatku 1907 roku grupa mikolayivskih entuziastiv na choli z Mikoloyu Arkasom virishila stvoriti tovaristvo Prosvita shvalivshi pidgotovlenij mikolayivskim pedagogom i hudozhnikom statut u yakomu bulo vkazano metu yiyi diyalnosti dopomogti rozvitkovi ukrayinskoyi kulturi i prosviti ukrayinskogo narodu jogo ridnoyu movoyu Tovaristvo bulo zareyestrovane 16 lyutogo 1907 Urochiste vidkrittya vidbulosya 25 lyutogo 1907 roku za spriyannya mikolayivskogo gradonachalnika kontr admirala Na zborah yaki vidbulis cogo zh dnya z pomizh 150 prisutnih golovoyu obrali Mikolu Mikolajovicha Arkasa Do radi tovaristva uvijshli A V Krizhanivskij tovarish zastupnik golovi pisar I I Sklyar skarbnik S I Gajduchenko Yu M Makovskij Kandidatami v chleni pravlinnya obrani P V Dyumin O I Kremnyev M P Mestargazi M P Ovcharenko Do revizijnoyi komisiyi uvijshli Yu M Makovskij P A Sklyar P G Karakayeva Buli zatverdzheni statuti samogo tovaristva tovaristva shkilnoyi osviti horovogo gurtka pedagogichnoyi shkoli a takozh viznacheno sklad tovaristva Prosvita na 1907 rik 1908 tovarishem golovi obrano Yu Makovskogo skarbnikom V Dejneku Aktivnimi chlenami tovaristva takozh buli P Andriyashenko P Bilyanovskij D Ivanenko P Karakayev L Kivshik G Litvinenko I Lobko G Manilov G Naumenko I Sopenko K Chernish Naprikinci 1907 roku tovaristvo narahovuvalo blizko 180 chleniv Kulturno osvitnyu diyalnist poshirilo na Voznesensk Oleshki Herson U riznij chas tovaristvo ocholyuvali V Dejneka M Vasilenko M Zagorujchenko O Savchenko Osmolovskij B Broyakivskij M Laguta O Zima K Hristachenko U skladi tovaristva pracyuvalo 4 viddili literaturno naukovij ocholyuvav Mikola Arkas artistichno muzichnij B Kuznecov knigarni i knigozbirni P Andriyashenko gospodarskij P Dyumin M Zapolenko S Gen Mikolayivska Prosvita organizovuvala literaturno muzichni vechori vidznachala Shevchenkivski rokovini zdijsnyuvala postanovku vistav lekcijnu diyalnist Lekciyi prisvyachuvalis istoriyi Ukrayini vidomim kulturnim diyacham Ivanu Kotlyarevskomu Mariyi Zankoveckij Petru Nishinskomu Ivanu Karpenku Karomu Bogdanu Hmelnickomu Shorichnimi buli koncerti zviti 1908 muzichno dramatichna sekciya tovaristva zdijsnyuvala postanovku vistav u Hersoni Zibrani koshti pishli na sporudzhennya pam yatnika Tarasu Shevchenku Krim togo do 1914 z chistogo pributku vid kozhnogo vechora vlashtovanogo Prosvitoyu virisheno 5 vidrahovuvati na budivnictvo pam yatnika Tarasu Shevchenku v Kiyevi 1908 rada tovaristva zvernulas do chlena Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi Ivana Luchickogo z prohannyam domogtisya vidkrittya kursiv ukrayinoznavstva v uchitelskih i duhovnih seminariyah cholovichih gimnaziyah i universitetah Z prohannyam virishiti problemu ukrayinizaciyi shkoli Mikola Arkas na z yizdi predstavnikiv uchitelskoyi spilki zvertavsya do Peterburzkoyi ukrayinskoyi gromadi pro utvorennya v ukrayinskih universitetah kafedri ukrayinoznavstva ta shkil z ukrayinskoyu movoyu vikladannya do Vseslov yanskogo studentskogo z yizdu v Prazi nini stolicya Chehiyi Na koshti Mikoli Arkasa u selah Bogdanivka i Hristoforivka pracyuvali 4 richni shkoli z ukrayinskoyu movoyu vikladannya Bulo zasnovano stipendiyi Tarasa Shevchenka i radi tovaristva priznacheni uchnyam mehaniko tehnichnogo cholovichoyi klasichnoyi gimnaziyi akushersko feldsherskoyi shkoli Deyakim uchnyam zaliznichnogo uchilisha tovaristvo oplachuvalo prozhivannya Prosvitoyu chlenam tovaristva vidileno koshti na utvorennya fondu pozichkovo dopomizhnoyi kasi Misceva vlada vsilyako obmezhuvali diyalnist tovaristva Scenariyi program cenzuruvalisya literaturno muzichni vechori narodni gulyannya provodilisya z dozvolu miskogo golovi Prote Prosvita diyala dosit aktivno 1910 vidbulosya 16 literaturno muzichnih vechoriv postavleno 65 p yes 1911 18 vechoriv 50 p yes U roki Pershoyi svitovoyi vijni tovaristvo nadavalo pozhertvi vijskovim gospitalyam ta diyuchij armiyi sponsoruvalo Tetyaninskij komitet dopomogi zrujnovanim vijnoyu teritoriyam 1916 provedeno 20 koncertiv ta vistav u miskih gospitalyah 1917 diyalnist tovaristva aktivizuvalas sered silskogo naselennya Zasnovano organizaciyi u selishah Suhij Yelanec Snigurivka Lisa Gora Novogrigorivka Yevgenivka Sofiyivka Mar yivka Vporyadkovuvalisya narodni chitalni utvoryuvalisya spivochi gurtki Najbilshe uvagi tovaristvo pridilyalo poshirennyu knizhok rozvitku biblioteki Tovaristvo bralo uchast u zahodah politichnogo spryamuvannya organizovuvalo mitingi manifestaciyi Chleni Mikolayivskoyi Prosviti vislovili pidtrimku Ukrayinskij Centralnij Radi Rada organizaciyi zvertalasya do Hersonskogo povitovogo zemstva shodo ukrayinizaciyi Pitannya ukrayinizaciyi zahishav u miskij dumi vikladach institutu chlen radi Prosviti M Laguta Predstavniki Visunskoyi Shirokivskoyi Berezneguvatskoyi Novobuzkoyi Prosvit zvertalisya do radi mikolayivskoyi organizaciyi z prohannyam ob yednati yihnyu robotu Na z yizdi Prosviti Mikolayivskoyi okrugi 8 11 veresnya 1917 predstavniki 20 organizacij utvorili Spilku ukrayinskij kulturno prosvitnih tovaristv Mikolayivskoyi okrugi ta prijnyali yiyi statut U radu spilki obrali po odnomu predstavnikovi vid kozhnogo tovaristva i 3 predstavniki vid Mikolayivskoyi Prosviti Golovoyu spilki obrali golovu radi Mikolayivskoyi Prosviti B Broyakivskogo 1918 19 Prosvita postavila 72 vistavi prochitala 63 dobrochinni lekciyi Tovaristvo malo yedinu v Mikolayevi ukrayinsku biblioteku sho nalichuvala do 1 tis knig Literaturoyu koristuvalis uchni shkil robitniki mikolayivskih zakladiv 13 chervnya 1920 Mikolayivska Prosvita na zagalnih zborah prijnyala radyanskij zrazkovij statut sho peredbachav yiyi funkcionuvannya na socialistichnih zasadah Tovaristvo bralo uchast u vidkritti klubiv dityachih sadkiv muzeyiv organizovuvalo narodni hori vlashtovuvalo vistavki kartin literaturi provodilo vechori 1920 razom iz spilkoyu spozhivchih tovaristv Prosvita vistupila organizatorom kooperativnogo tovaristva Kooperativna ukrayinska knigarnya ale v lyutomu 1921 vsi dokumenti i spravi novoutvorenoyi organizaciyi perejshli u vlasnist gubkooperatviddilu na pravah vidavnichogo pidviddilu Ostanni dokumenti Prosviti datovani bereznem 1924 koli za uchasti inshih kulturno osvitnih ustanov provedeno vechir pam yati v den 63 h rokovin smerti Tarasa Shevchenka SuchasnistNastupnikom Mikolayivskogo ukrayinskogo tovaristva Prosvita stalo stvorene u 1989 roci Mikolayivske oblasne tovaristvo ukrayinskoyi movi imeni Tarasa Shevchenka yake u grudni 1992 roku bulo perejmenovane na Mikolayivsku oblasnu z chervnya 1993 roku krajovu organizaciyu Vseukrayinskogo tovaristva Prosvita imeni Tarasa Shevchenka Metoyu ciyeyi gromadskoyi prosvitnickoyi organizaciyi ye utverdzhennya ukrayinskoyi movi yak yedinoyi derzhavnoyi movi v usih dilyankah suspilnogo zhittya nacionalno derzhavne vidrodzhennya i rozvitok ukrayinskoyi movi i kulturi duhovnosti morali formuvannya nacionalnoyi ta derzhavnickoyi svidomosti ukrayinciv pochuttya ukrayinskogo patriotizmu poshirennya znan sered naselennya Div takozhVseukrayinske tovaristvo Prosvita imeni Tarasa ShevchenkaLiteraturaCimbal L Mi pevni sho majbutnye za nami Vihi diyalnosti Mikolayivskoyi Prosviti 1907 1924 V kn Prosvita istoriya ta suchasnist 1868 1998 K 1998 Spravozdannya Ukrayinskogo tovaristva Prosvita u Mikolayivi Na 1 sichnya 1909 r Nikolaev 1909 Ukrayinskij nacionalno vizvolnij ruh Berezen listopad 1917 roku Dokumenti i materiali K 2003 Dzherela ta literaturaMikolayivske ukrayinske tovaristvo Prosvita Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 6 La Mi Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2007 528 s il Oglyad fondu Ukrayinske tovaristvo Prosvita Derzhavnij Arhiv Mikolayivskoyi oblasti 24 bereznya 2014 u Wayback Machine Do 105 yi richnici z chasu zasnuvannya Mikolayivskogo ukrayinskogo tovaristva Prosvita Derzhavnij Arhiv Mikolayivskoyi oblasti 24 bereznya 2014 u Wayback Machine Mikola Mikolajovich Arkas zhittya tvorchist diyalnist Rozdil 4 5 6 1 Pro peredistoriyu viniknennya Tovaristva Prosvita u Mikolayevi Mikolayivska oblasna universalna naukova bibliotekaPosilannya Mikolayivska Prosvita z imenem Tarasa Shevchenka 105 rokiv Yurij Didenko golova Mikolayivskoyi oblasnoyi organizaciyi Narodnogo Ruhu Ukrayini golovnij redaktor gazeti Yurij Didenko golova Mikolayivskoyi oblasnoyi organizaciyi Narodnogo Ruhu Ukrayini golovnij redaktor gazeti Gurtuyemo patriotiv Vilnij prosvityanskij portal Prosvityanin S V Micik Rol Prosviti u formuvanni svyatkovoyi kulturi Mikolayivshini kincya XIX pochatku XX stolittya Naukovi praci istorichnogo fakultetu Zaporizkogo nacionalnogo universitetu 2012 vip XXXII nedostupne posilannya z lipnya 2019 Istorichna dovidka pro Mikolayivsku spilku Prosvita dlya spravi po reabilitaciyi represovanih chleniv tak zvanoyi Ukrayinskoyi nacionalistichnoyi organizaciyi 1936 1938 rokiv 22 grudnya 2018 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ