Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Виста́ва — твір театрального мистецтва, обмежений часовим терміном з використанням режисерського задуму, акторської гри, драматургічного твору (літературного джерела), музики, театральних декорацій та механізмів тощо.
Термін п'є́са (від фр. pièce — шматочок) тісно пов'язаний з терміном вистава, адже п'єса — це форма літератури написана драматургом, яка зазвичай складається з діалогів між персонажами й кінцевою метою якої є саме вистава, а не просто читання. Вважається, що п'єса є різновидом драми, в основу якої покладено конфлікт серйозного, складного та яскравого характеру. Подеколи термін п'єса також вживають у ширшому значенні стосовно будь-якого драматичного жанру (драма, трагедія, комедія, тощо).
Жанри
Європейське театральне мистецтво пройшло довгий шлях розвитку від часів Стародавньої Греції до сьогодення. Вже в грецькому театрі виникли та розвинулись два відомі жанри вистав — трагедія та комедія.
Подальший розвиток театрального мистецтва збагатив жанри і різновиди вистав, серед них -
Комедійна вистава
Один з найдавніших різновидів вистав. Використовує дотепні тексти, акторську гру з незвичними, зазвичай смішними персонажами, кумедні ситуації, незвичні костюми чи декорації. В театрі доби бароко закріпилися веселі амплуа за персонажами Арлекін та Арлекіна, за «комедійною старою».
Пізніше були додані веселі музичні мелодії, арії, пісні тощо.
Музою-покровителькою комедії в Стародавній Греції вважали Талію, дочку Зевса та богині пам'яті — Мнемозіни. Акторів в переносному значенні називали «вихованцями Талії», а сам театр — «храмом Талії». Комедійна вистава обігрує кумедні обставини, часто використовується в . Вже в Стародавній Греції були створені значні зразки комедій. Серед відомих комедіографів минулого — Аристофан, Шекспір, Мольєр, Бомарше.
Трагедійна вистава
Трагедія — драматична вистава, яка ґрунтується на гострому, непримиренному конфлікті особистості, що прагне максимально втілити свої життєві чи творчі потенції, з об'єктивною неможливістю їх реалізації. Конфлікт закінчується смертю головного персонажу або декількох з них, аби викликати у глядачів почуття смутку, співчуття ідеям, носієм яких був головний герой, пом'якшення і гуманізації людських відносин внаслідок виховних функцій вистави.
Трагедійна вистава — зазвичай психологічно напружена, відтворює конфлікти між обов'язком особи та протилежних обов'язку почуттів, конфлікти між персонажами — носіями непримиренних настанов і ідей. В трагедійних виставах часто йдеться про палкі, патріотичні пристрасті героїв, а сама вистава надихала на патріотичні вчинки, ставала легендарною подією історії театру чи історії мистецтва взагалі. Серед відомих творців європейських трагедій — Софокл, Шекспір, Корнель.
В сословному театрі доби бароко вплив трагедійної вистави був таким міцним, що вельможні глядачі силоміць міняли тексти автора, знижуючи психологічну напругу вистави і міняючи трагедійне завершення на вдале, несумне.
Проміжні позиції займає трагікомедія, що виникає в добу маньєризму. Найкращі зразки трагікомедій створені вже Шекспіром. Так, «Ромео і Джульєтта» починається як комедія, а закінчується як страшна трагедія, де смерть головних персонажів стає дійсним покаранням тих, хто залишився живими і ніщо не зробив для запобігання трагічних наслідків.
Балетна вистава
Балетна вистава — досить пізній різновид вистави і покажчик відокремлення балету від драми, отримання балетом самостійного значення при збереження специфіки танцювального мистецтва (відмова від тексту, перенос емоційного ладу вистави на рухи та музичний супровід, ритм музики і руху тощо. Балетна вистава може бути як комедією, так і трагедією, драмою. Легендою стала балетна вистава кінця 19 ст. — «Лускунчик», де йдеться про боротьбу темних і світлих складових свідомості людей, дитячі очікування свята, бажання перемоги Лускунчика над армією щурів та їхнього короля.
Легендарною стала і балетна вистава 20 століття — «Спартак», романтичні герої якого отримали довге сценічне життя. Підготовка прем'єри вистави була такою ретельною, що спонукала до включення в дію усі виразні компоненти, включаючи й сценічні декорації. Їх створив відомий сценограф — Вірсаладзе Симон Багратович , а самі декорації отримали самостійне мистецьке значення.
Дитяча вистава
Свої особливості має дитяча вистава, бо розрахована на окремий дитячий вік та специфіку дитячої аудиторії. Дитяча вистава — винахід 20 століття з появою та розвитком театру юного глядача.
Урахування вразливої дитячої психіки вплинуло на запровадження обережних, гуманних засобів впливу текстів дитячих вистав. Небажане використання лякаючої поведінки акторів, занадто гучних звуків, страхітливих і довгих сюжетів.
Впливи вистав на мистецтво
Вистави, навіть не особливо талановиті, мали значний вплив на глядачів та мистецтво. Вони — постійний предмет обговорень, теми для листування, записів у щоденниках і новин.
Химерне, швидко зникаюче мистецтво вистави спонукало до фіксації його образів, до створення візуального його відображення.
За сценами вистав створено чимало картин, малюнків, гравюр. Виникає специфічний жанр портретів — актор у ролі.
З винаходом фото — почалася фіксація театральних сцен з улюблених театральних і балетних вистав, акторів у театральних костюмах. Відомі актори чи балетні танцівниці перейшли на театральні афіші і навіть на театральні програмки.
Значним кроком уперед стали фіксації вистав засобами радіозаписів і кіно в 20 ст.
Усі різновиди фіксації вистав (від малюнків і кіно- фото- документів стали експонатами музеїв.
-
![image]()
Вистава «Принцеса Наварська», Версаль, 1745 р. -
![image]()
Балерина Марія Тальоні в ролі Легкого Вітерця в балеті «Зефір і Флора» -
![image]()
Танцівник Вацлав Ніжинський в балеті «Шехерезада», фото початку 20 ст. -
![image]()
Маке Август, Російський балет -
![image]()
Фотофіксація -
![image]()
Марки на честь Петіпа та вистави «Лебедине озеро», 1993 р. -
![image]()
Марка на честь вистави «Рогнеда», 2000 р. Білорусь -
![image]()
Пам'ятна медаль «Білоруський балет»
Джерела
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Вистава |
- Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ: ВЦ «Академія», 2007
Посилання
- Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 178.
- 424; 470; 589-590/mode/1up?view=theater П'єса; П'єса-казка; Спектакль; Телевистава; Шоу // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 211; 424; 470; 589-590.
- П'єса // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 409. — 634 с.
Див. також
 | Це незавершена стаття про театр. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vista va tvir teatralnogo mistectva obmezhenij chasovim terminom z vikoristannyam rezhiserskogo zadumu aktorskoyi gri dramaturgichnogo tvoru literaturnogo dzherela muziki teatralnih dekoracij ta mehanizmiv tosho Hud Zhak Dyuplessi Vistava Pogrozi Satira Diani ta nimfam Termin p ye sa vid fr piece shmatochok tisno pov yazanij z terminom vistava adzhe p yesa ce forma literaturi napisana dramaturgom yaka zazvichaj skladayetsya z dialogiv mizh personazhami j kincevoyu metoyu yakoyi ye same vistava a ne prosto chitannya Vvazhayetsya sho p yesa ye riznovidom drami v osnovu yakoyi pokladeno konflikt serjoznogo skladnogo ta yaskravogo harakteru Podekoli termin p yesa takozh vzhivayut u shirshomu znachenni stosovno bud yakogo dramatichnogo zhanru drama tragediya komediya tosho ZhanriTaliya skulptura znajdena v Tivoli Yevropejske teatralne mistectvo projshlo dovgij shlyah rozvitku vid chasiv Starodavnoyi Greciyi do sogodennya Vzhe v greckomu teatri vinikli ta rozvinulis dva vidomi zhanri vistav tragediya ta komediya Podalshij rozvitok teatralnogo mistectva zbagativ zhanri i riznovidi vistav sered nih fars satira misteriya istorichna vistava opera opereta baletna vistava cirkova vistava vistava odnogo aktora dityacha vistavaKomedijna vistavaDokladnishe Komediya Davnorimskij amfiteatr u m Verona suchasne vikoristannya dlya vistav i koncertiv 2008 rik Odin z najdavnishih riznovidiv vistav Vikoristovuye dotepni teksti aktorsku gru z nezvichnimi zazvichaj smishnimi personazhami kumedni situaciyi nezvichni kostyumi chi dekoraciyi V teatri dobi baroko zakripilisya veseli amplua za personazhami Arlekin ta Arlekina za komedijnoyu staroyu Piznishe buli dodani veseli muzichni melodiyi ariyi pisni tosho Muzoyu pokrovitelkoyu komediyi v Starodavnij Greciyi vvazhali Taliyu dochku Zevsa ta bogini pam yati Mnemozini Aktoriv v perenosnomu znachenni nazivali vihovancyami Taliyi a sam teatr hramom Taliyi Komedijna vistava obigruye kumedni obstavini chasto vikoristovuyetsya v Vzhe v Starodavnij Greciyi buli stvoreni znachni zrazki komedij Sered vidomih komediografiv minulogo Aristofan Shekspir Molyer Bomarshe Tragedijna vistavaDokladnishe Tragediya Hud Bendzhamin Vest Tretij akt tragedijnoyi vistavi Korol Lir Tragediya dramatichna vistava yaka gruntuyetsya na gostromu neprimirennomu konflikti osobistosti sho pragne maksimalno vtiliti svoyi zhittyevi chi tvorchi potenciyi z ob yektivnoyu nemozhlivistyu yih realizaciyi Konflikt zakinchuyetsya smertyu golovnogo personazhu abo dekilkoh z nih abi viklikati u glyadachiv pochuttya smutku spivchuttya ideyam nosiyem yakih buv golovnij geroj pom yakshennya i gumanizaciyi lyudskih vidnosin vnaslidok vihovnih funkcij vistavi Tragedijna vistava zazvichaj psihologichno napruzhena vidtvoryuye konflikti mizh obov yazkom osobi ta protilezhnih obov yazku pochuttiv konflikti mizh personazhami nosiyami neprimirennih nastanov i idej V tragedijnih vistavah chasto jdetsya pro palki patriotichni pristrasti geroyiv a sama vistava nadihala na patriotichni vchinki stavala legendarnoyu podiyeyu istoriyi teatru chi istoriyi mistectva vzagali Sered vidomih tvorciv yevropejskih tragedij Sofokl Shekspir Kornel V soslovnomu teatri dobi baroko vpliv tragedijnoyi vistavi buv takim micnim sho velmozhni glyadachi silomic minyali teksti avtora znizhuyuchi psihologichnu naprugu vistavi i minyayuchi tragedijne zavershennya na vdale nesumne Promizhni poziciyi zajmaye tragikomediya sho vinikaye v dobu manyerizmu Najkrashi zrazki tragikomedij stvoreni vzhe Shekspirom Tak Romeo i Dzhulyetta pochinayetsya yak komediya a zakinchuyetsya yak strashna tragediya de smert golovnih personazhiv staye dijsnim pokarannyam tih hto zalishivsya zhivimi i nisho ne zrobiv dlya zapobigannya tragichnih naslidkiv Baletna vistavaDokladnishe Balet Baletna vistava dosit piznij riznovid vistavi i pokazhchik vidokremlennya baletu vid drami otrimannya baletom samostijnogo znachennya pri zberezhennya specifiki tancyuvalnogo mistectva vidmova vid tekstu perenos emocijnogo ladu vistavi na ruhi ta muzichnij suprovid ritm muziki i ruhu tosho Baletna vistava mozhe buti yak komediyeyu tak i tragediyeyu dramoyu Legendoyu stala baletna vistava kincya 19 st Luskunchik de jdetsya pro borotbu temnih i svitlih skladovih svidomosti lyudej dityachi ochikuvannya svyata bazhannya peremogi Luskunchika nad armiyeyu shuriv ta yihnogo korolya Legendarnoyu stala i baletna vistava 20 stolittya Spartak romantichni geroyi yakogo otrimali dovge scenichne zhittya Pidgotovka prem yeri vistavi bula takoyu retelnoyu sho sponukala do vklyuchennya v diyu usi virazni komponenti vklyuchayuchi j scenichni dekoraciyi Yih stvoriv vidomij scenograf Virsaladze Simon Bagratovich a sami dekoraciyi otrimali samostijne mistecke znachennya Dityacha vistavaEduar Mane Ispanska baletna vistava Vashington Svoyi osoblivosti maye dityacha vistava bo rozrahovana na okremij dityachij vik ta specifiku dityachoyi auditoriyi Dityacha vistava vinahid 20 stolittya z poyavoyu ta rozvitkom teatru yunogo glyadacha Urahuvannya vrazlivoyi dityachoyi psihiki vplinulo na zaprovadzhennya oberezhnih gumannih zasobiv vplivu tekstiv dityachih vistav Nebazhane vikoristannya lyakayuchoyi povedinki aktoriv zanadto guchnih zvukiv strahitlivih i dovgih syuzhetiv Vplivi vistav na mistectvoVistavi navit ne osoblivo talanoviti mali znachnij vpliv na glyadachiv ta mistectvo Voni postijnij predmet obgovoren temi dlya listuvannya zapisiv u shodennikah i novin Himerne shvidko znikayuche mistectvo vistavi sponukalo do fiksaciyi jogo obraziv do stvorennya vizualnogo jogo vidobrazhennya Za scenami vistav stvoreno chimalo kartin malyunkiv gravyur Vinikaye specifichnij zhanr portretiv aktor u roli Z vinahodom foto pochalasya fiksaciya teatralnih scen z ulyublenih teatralnih i baletnih vistav aktoriv u teatralnih kostyumah Vidomi aktori chi baletni tancivnici perejshli na teatralni afishi i navit na teatralni programki Znachnim krokom upered stali fiksaciyi vistav zasobami radiozapisiv i kino v 20 st Usi riznovidi fiksaciyi vistav vid malyunkiv i kino foto dokumentiv stali eksponatami muzeyiv Vistava Princesa Navarska Versal 1745 r Balerina Mariya Taloni v roli Legkogo Vitercya v baleti Zefir i Flora Tancivnik Vaclav Nizhinskij v baleti Sheherezada foto pochatku 20 st Make Avgust Rosijskij balet Fotofiksaciya Marki na chest Petipa ta vistavi Lebedine ozero 1993 r Marka na chest vistavi Rogneda 2000 r Bilorus Pam yatna medal Biloruskij balet DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu VistavaLiteraturoznavchij slovnik dovidnik za redakciyeyu R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka Kiyiv VC Akademiya 2007PosilannyaLiteraturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 178 424 470 589 590 mode 1up view theater P yesa P yesa kazka Spektakl Televistava Shou Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 211 424 470 589 590 P yesa Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 409 634 s Div takozhTeatr Repertuar Lyalkovij teatr Scenarij Myuzikl Dramaturg Drama P yesa Ce nezavershena stattya pro teatr Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi