Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вірсаладзе Симон Багратович (груз. სიმონ ვირსალაძე; 31 грудня 1908 (13 січня 1909), Тіфліс — 7 лютого 1989, Тбілісі) — театральний художник часів СРСР. Отримав дві Сталінські премії у 1949 та 1951 роках, а після її перейменування втретє у 1977 році вже як Державну премію. Народний художник СРСР від 1976 року. Сценограф зі світовим ім'ям.
| Симон Вірсаладзе | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| При народженні | Симон Багратович Вірсаладзе | |||
| Народження | 31 грудня 1908 (13 січня 1909) Тіфліс | |||
| Смерть | 7 лютого 1989 (80 років) | |||
| Тбілісі | ||||
| Поховання | Дідубійський пантеон | |||
| Національність | грузин | |||
| Країна |  СРСР | |||
| Жанр | Театральні декорації, станкові композиції | |||
| Навчання | Академія мистецтв міста Тбілісі, ВХУТЕІН, Ленінградська академія мистецтв | |||
| Діяльність | художник, сценограф, художник з костюмів, унаочнювач | |||
| Напрямок | соціалістичний реалізм | |||
| Роки творчості | 1931-1988 | |||
| Член | СХ СРСР | |||
| Брати, сестри | d | |||
| Нагороди |        | |||
| | ||||
 Вірсаладзе Симон Багратович у Вікісховищі | ||||
Біографія коротко
Художнє навчання отримав в Академії мистецтв міста Тбілісі. Навчання продовжив в Росії у ВХУТЕІНі (у Рабіновича І.М та Шифріна Н. А.). Перейшов у Ленінградську академію мистецтв, де працював в майстерні Бобишева М. П.
Як сценограф почав працювати в Театрі опери та балету міста Тбілісі, де у 1932-1936 роках був головним художником. З 1937 року працював в Ленінградському державному академічному театрі опери й балету імені С. М. Кірова (нині — Маріїнський театр у Санкт-Петербурзі).
Співпраця з відомим балетмейстером Юрієм Григоровичем зробила ім'я театрального художника відомим широкому загалу.
Помер в Тбілісі у 1989 році.
Балет «Спартак»
Це одна з театральних легенд, свято мистецтва і слава балету.
Композитор Арам Хачатурян завершив працю над партітурою «Спартака» у 1954 р. Балет одразу узяли до постановки і прем'єра відбулася у грудні 1956 року. Поява одного визначного твору потягла за собою низку надзвичайно цікавих робіт і у балетмейстера, і у сценографа, і у балетних танцівників. Особистою рисою балету «Спартак» став перехід від суто жіночого до чоловічого балету. Частково це обумовлено і сюжетом, де мали місце батальні сцени в Стародавньому Римі, де історично задіяні були чоловіки. Суворий і жорстокий світ войовничого і безжального імператорського Риму надзвичайно точно відтворив Симон Вірсаладзе в скупих, лаконічних, різких декораціях цього балету, де були використані монументальні архітектурні деталі чи суворі портрети римських аристократів роботи тогочасних скульпторів. Але відстворені були ці портрети засобами живопису у різкому бічному освітленні, що лише збільшувало враження напруги, жорстокості, трагізму.
Балет «Спартак» швидко сягнув за кордони СРСР. В СРСР була створена кінострічка за балетною виставою.
Перелік театральних робіт
- 1927 — «Продавці слави» Паньола та Нівуа в Тбіліському робітничому театрі.
В театрі опери та балету ім. Паліашвілі (Тбілісі)
- 1931 — «Вільгельм Тель» Россіні
- 1934 — «Лебедине озеро» Чайковського
- 1936 — «Серце гір» Баланчівадже
- 1936 — «Даісі» Паліашвілі
- 1942 — «Шопеніана»
- 1943 — «Дон Кіхот»
- 1947 — «Жизель» Адана
- 1957 — «Отелло» Мачаваріані
В Ленінградскому театрі опери та балету ім. Кірова
- 1938 — «Серце гір» Баланчівадзе
- 1939 — «Лауренсія» Крейна
- 1941 — «Бахчісарайський фонтан» Асафьєва
- 1947 — «Князь-озеро» Дзержинського
- 1949 — «Раймонда» Глазунова
- 1951 — «Родина Тараса» Кабалевського
- 1953 — «Кармен» Бізе
- 1954 — «Лускунчик» Чайковського
- 1957 — «Кам'яна квітка» Прокофьєва
- 1961 — «Легенда про кохання»
В Великому театрі міста Москви (В Большом театре)
- 1959 — «Кам'яна квітка» Прокофьєва
- 1963 — «Спляча красуня»
- 1965 — «Легенда про кохання»
- 1966 — «Лускунчик» Чайковського
- 1973 — «Спляча красуня»
- 1975 — «Іван Грізний»
- 1976 — «Ангара» Ешпая
- 1979 — «Ромео та Джульєта»
- 1982 — «Золоте століття»
- 1984 — «Раймонда» Глазунова
Джерела
- Ванслов В. В. Симон Вирсаладзе. — М.: Советский художник, 1969. — 200 с. (рос.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Virsaladze Simon Bagratovich gruz სიმონ ვირსალაძე 31 grudnya 1908 13 sichnya 1909 19090113 Tiflis 7 lyutogo 1989 Tbilisi teatralnij hudozhnik chasiv SRSR Otrimav dvi Stalinski premiyi u 1949 ta 1951 rokah a pislya yiyi perejmenuvannya vtretye u 1977 roci vzhe yak Derzhavnu premiyu Narodnij hudozhnik SRSR vid 1976 roku Scenograf zi svitovim im yam Simon Virsaladze Premiyi Pri narodzhenniSimon Bagratovich VirsaladzeNarodzhennya31 grudnya 1908 13 sichnya 1909 1909 01 13 TiflisSmert7 lyutogo 1989 1989 02 07 80 rokiv TbilisiPohovannyaDidubijskij panteonNacionalnistgruzinKrayina SRSRZhanrTeatralni dekoraciyi stankovi kompoziciyiNavchannyaAkademiya mistectv mista Tbilisi VHUTEIN Leningradska akademiya mistectvDiyalnisthudozhnik scenograf hudozhnik z kostyumiv unaochnyuvachNapryamoksocialistichnij realizmRoki tvorchosti1931 1988ChlenSH SRSRBrati sestridNagorodi Virsaladze Simon Bagratovich u VikishovishiBiografiya korotkoHudozhnye navchannya otrimav v Akademiyi mistectv mista Tbilisi Navchannya prodovzhiv v Rosiyi u VHUTEINi u Rabinovicha I M ta Shifrina N A Perejshov u Leningradsku akademiyu mistectv de pracyuvav v majsterni Bobisheva M P Yak scenograf pochav pracyuvati v Teatri operi ta baletu mista Tbilisi de u 1932 1936 rokah buv golovnim hudozhnikom Z 1937 roku pracyuvav v Leningradskomu derzhavnomu akademichnomu teatri operi j baletu imeni S M Kirova nini Mariyinskij teatr u Sankt Peterburzi Spivpracya z vidomim baletmejsterom Yuriyem Grigorovichem zrobila im ya teatralnogo hudozhnika vidomim shirokomu zagalu Pomer v Tbilisi u 1989 roci Balet Spartak Ce odna z teatralnih legend svyato mistectva i slava baletu Kompozitor Aram Hachaturyan zavershiv pracyu nad partituroyu Spartaka u 1954 r Balet odrazu uzyali do postanovki i prem yera vidbulasya u grudni 1956 roku Poyava odnogo viznachnogo tvoru potyagla za soboyu nizku nadzvichajno cikavih robit i u baletmejstera i u scenografa i u baletnih tancivnikiv Osobistoyu risoyu baletu Spartak stav perehid vid suto zhinochogo do cholovichogo baletu Chastkovo ce obumovleno i syuzhetom de mali misce batalni sceni v Starodavnomu Rimi de istorichno zadiyani buli choloviki Suvorij i zhorstokij svit vojovnichogo i bezzhalnogo imperatorskogo Rimu nadzvichajno tochno vidtvoriv Simon Virsaladze v skupih lakonichnih rizkih dekoraciyah cogo baletu de buli vikoristani monumentalni arhitekturni detali chi suvori portreti rimskih aristokrativ roboti togochasnih skulptoriv Ale vidstvoreni buli ci portreti zasobami zhivopisu u rizkomu bichnomu osvitlenni sho lishe zbilshuvalo vrazhennya naprugi zhorstokosti tragizmu Balet Spartak shvidko syagnuv za kordoni SRSR V SRSR bula stvorena kinostrichka za baletnoyu vistavoyu Perelik teatralnih robit1927 Prodavci slavi Panola ta Nivua v Tbiliskomu robitnichomu teatri V teatri operi ta baletu im Paliashvili Tbilisi 1931 Vilgelm Tel Rossini 1934 Lebedine ozero Chajkovskogo 1936 Serce gir Balanchivadzhe 1936 Daisi Paliashvili 1942 Shopeniana 1943 Don Kihot 1947 Zhizel Adana 1957 Otello MachavarianiV Leningradskomu teatri operi ta baletu im Kirova1938 Serce gir Balanchivadze 1939 Laurensiya Krejna 1941 Bahchisarajskij fontan Asafyeva 1947 Knyaz ozero Dzerzhinskogo 1949 Rajmonda Glazunova 1951 Rodina Tarasa Kabalevskogo 1953 Karmen Bize 1954 Luskunchik Chajkovskogo 1957 Kam yana kvitka Prokofyeva 1961 Legenda pro kohannya V Velikomu teatri mista Moskvi V Bolshom teatre 1959 Kam yana kvitka Prokofyeva 1963 Splyacha krasunya 1965 Legenda pro kohannya 1966 Luskunchik Chajkovskogo 1973 Splyacha krasunya 1975 Ivan Griznij 1976 Angara Eshpaya 1979 Romeo ta Dzhulyeta 1982 Zolote stolittya 1984 Rajmonda GlazunovaDzherelaVanslov V V Simon Virsaladze M Sovetskij hudozhnik 1969 200 s ros Posilannya