Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Спартак значення Спарта к грец Σπάρτακος Spártakos лат Spartacus бл

Спартак

Спартак
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Спартак (значення).

Спарта́к (грец. Σπάρτακος, Spártakos; лат. Spartacus; бл. 109 — 71 р. до н. е.) — гладіатор, вождь і лідер рабів під час Третьої Рабської війни, великого повстання рабів проти Римської республіки. Мало що відомо про Спартака поза подіями війни, історичні відомості, що збереглися, іноді суперечливі за своєю структурою і не завжди можуть бути надійними. Спартак був досвідченим воєначальником: його армія складалася лише з утікачів-гладіаторів та рабів і розбила в ряді битв кілька досвідчених римських легіонів.

Спартак
лат. Spartacus
грец. Σπάρταϰος
image
Статуя Спартака в Луврі
Народився близько 109 до н. е.
Стара Загора, Болгарія
Помер 71 до н. е.(-071)
біля річки , Південна Італія
·загибель у бою
Національність ? фракієць
Місце проживання Стародавній Рим
Діяльність гладіатор
Відомий завдяки повстанець
Знання мов латина[1][2]
Учасник Повстання Спартака і d
Суспільний стан раб
Титул лідер гладіаторів
Конфесія язичництво
Батько невідомо
Мати невідомо
У шлюбі з ім'я невідомо

Повстання Спартака часто розглядається як боротьба пригнобленого народу за свою свободу проти рабовласницької знаті, що знайшло новий сенс для сучасних письменників, починаючи з XIX-го століття. Вона служила натхненням для багатьох сучасних літературних і політичних письменників, зробивши Спартака героєм як давньої, так і сучасної культури.

Походження

Давні джерела одностайні в тому, що Спартак був фракійцем. Плутарх описує його як «кочовика фракійського складу». Аппіан каже, що він був «фракійцем за походженням, який колись служив солдатом з римлянами, але з тих пір потрапив у полон і був проданий у гладіатори». Флор (2.8.8) описує його як одного з «фракійських найманців, який став римським солдатом, від солдата — дезертиром і розбійником, а потім, з урахуванням його міцності, гладіатором». Деякі автори відносять Спартака до фракійського племені , яке в історичні часи займало площу на південно-західній околиці Фракії (нині південно-західна Болгарія). Плутарх пише, що дружина Спартака, віщунка племені маеді, була поневолена з ним.

Ім'я Спартак зустрічається в Чорноморському регіоні і з інших обставин: царі фракійских династій Боспорської держави і Понта, як вважається, заснували його, і також відомі фракійські варіанти: «Спарта», «Спардакус» або «Спарадокос», батько Севфа I з Одриського царства.

Повстання

Докладніше: Повстання Спартака

74 року до н. е. — 73 року до н. е. він разом із сімдесятьма гладіаторами утік зі школи гладіаторів, володарем якої був Лентул Батіат (місто Капуа), і розташувався табором на горі Везувій.

Упродовж наступних двох років з військом, що розрослося до 100 тисяч воїнів (за іншими даними — до 20 тисяч воїнів), Спартак пройшов всю Італію від Альп до Мессінської протоки. 72 року до н. е. у запеклих битвах він по черзі розбив кожного з трьох тодішніх консулів. Зрештою Спартака загнали в глухий кут у , Луканія, перед тим відокремивши від галльських та германських союзників, і претор Марк Ліциній Красс розбив його військо. За легендою, Спартак загинув з мечем у руці, спершу вбивши свого коня, щоб унеможливити втечу з поля бою.

Спартак у мистецтві та культурі

Політика

Мистецтво

Література

Кіно

Театр

Див. також

Примітки

  1. https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/185452899
  2. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  3. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Джерела

  • Дейвіс, Норман. «Європа: Історія». К., Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001.
  • (болг.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Spartak znachennya Sparta k grec Spartakos Spartakos lat Spartacus bl 109 71 r do n e gladiator vozhd i lider rabiv pid chas Tretoyi Rabskoyi vijni velikogo povstannya rabiv proti Rimskoyi respubliki Malo sho vidomo pro Spartaka poza podiyami vijni istorichni vidomosti sho zbereglisya inodi superechlivi za svoyeyu strukturoyu i ne zavzhdi mozhut buti nadijnimi Spartak buv dosvidchenim voyenachalnikom jogo armiya skladalasya lishe z utikachiv gladiatoriv ta rabiv i rozbila v ryadi bitv kilka dosvidchenih rimskih legioniv Spartaklat Spartacus grec SpartaϰosStatuya Spartaka v LuvriNarodivsya blizko 109 do n e Stara Zagora BolgariyaPomer 71 do n e 071 bilya richki Pivdenna Italiya zagibel u boyuNacionalnist frakiyecMisce prozhivannya Starodavnij RimDiyalnist gladiatorVidomij zavdyaki povstanecZnannya mov latina 1 2 Uchasnik Povstannya Spartaka i dSuspilnij stan rabTitul lider gladiatorivKonfesiya yazichnictvoBatko nevidomoMati nevidomoU shlyubi z im ya nevidomo Mediafajli u Vikishovishi Povstannya Spartaka chasto rozglyadayetsya yak borotba prignoblenogo narodu za svoyu svobodu proti rabovlasnickoyi znati sho znajshlo novij sens dlya suchasnih pismennikiv pochinayuchi z XIX go stolittya Vona sluzhila nathnennyam dlya bagatoh suchasnih literaturnih i politichnih pismennikiv zrobivshi Spartaka geroyem yak davnoyi tak i suchasnoyi kulturi PohodzhennyaDavni dzherela odnostajni v tomu sho Spartak buv frakijcem Plutarh opisuye jogo yak kochovika frakijskogo skladu Appian kazhe sho vin buv frakijcem za pohodzhennyam yakij kolis sluzhiv soldatom z rimlyanami ale z tih pir potrapiv u polon i buv prodanij u gladiatori Flor 2 8 8 opisuye jogo yak odnogo z frakijskih najmanciv yakij stav rimskim soldatom vid soldata dezertirom i rozbijnikom a potim z urahuvannyam jogo micnosti gladiatorom Deyaki avtori vidnosyat Spartaka do frakijskogo plemeni yake v istorichni chasi zajmalo ploshu na pivdenno zahidnij okolici Frakiyi nini pivdenno zahidna Bolgariya Plutarh pishe sho druzhina Spartaka vishunka plemeni maedi bula ponevolena z nim Im ya Spartak zustrichayetsya v Chornomorskomu regioni i z inshih obstavin cari frakijskih dinastij Bosporskoyi derzhavi i Ponta yak vvazhayetsya zasnuvali jogo i takozh vidomi frakijski varianti Sparta Spardakus abo Sparadokos batko Sevfa I z Odriskogo carstva PovstannyaDokladnishe Povstannya Spartaka 74 roku do n e 73 roku do n e vin razom iz simdesyatma gladiatorami utik zi shkoli gladiatoriv volodarem yakoyi buv Lentul Batiat misto Kapua i roztashuvavsya taborom na gori Vezuvij Uprodovzh nastupnih dvoh rokiv z vijskom sho rozroslosya do 100 tisyach voyiniv za inshimi danimi do 20 tisyach voyiniv Spartak projshov vsyu Italiyu vid Alp do Messinskoyi protoki 72 roku do n e u zapeklih bitvah vin po cherzi rozbiv kozhnogo z troh todishnih konsuliv Zreshtoyu Spartaka zagnali v gluhij kut u Lukaniya pered tim vidokremivshi vid gallskih ta germanskih soyuznikiv i pretor Mark Licinij Krass rozbiv jogo vijsko Za legendoyu Spartak zaginuv z mechem u ruci spershu vbivshi svogo konya shob unemozhliviti vtechu z polya boyu Spartak u mistectvi ta kulturiPolitika Obraz Spartaka nadihav revolyucioneriv napriklad Soyuz Spartaka v Nimechchini isnuvav u 1918 U krayinah Varshavskogo dogovoru provodilisya spartakiadi podibni do Olimpijskih igor sportivni zmagannya Zasnovnik teoriyi komunizmu Karl Marks vvazhav Spartaka geroyem Che Gevara buv velikim shanuvalnikom Spartaka Iz Spartakom porivnyuvali abolicionista chasiv pered Gromadyanskoyu vijnoyu v SShA Dzhona Brauna za vlastivij yim obom radikalnij stosovno yih chasu zvichajno poglyad na rabstvo j pragnennya sliduvati svoyim vlasnim shlyahom ne zvertayuchi uvagu na mozhlivi naslidki Obidva zaginuli cherez svoyi perekonannya Mistectvo Literatura Govard Fast napisav istorichnij roman Spartak Artur Kestler takozh napisav roman pro Spartaka nazvavshi jogo Gladiator Takozh vidomij roman Spartak shotlandskogo pismennika Italijskij pismennik Rafaelo Dzhovanoli napisav roman Spartak u 1874 roci Vin buv perekladenij na bagato yevropejskih mov zokrema v 1884 r ta 1974 r na ukrayinsku Roman Diti Spartaka polskoyi pismennici Roman Diti Spartaka bilocerkivskogo pismennika Igora Chernenka Povist Spartak radyanskogo pismennika Vasilya Yana 1933 r Kino Spartak 1926 film VUKFU Odeska kinostudiya Spartak italijsko francuzkij film drama 1953 roku postavlenij rezhiserom Rikkardo Fredoyu z Massimo Dzhirotti v golovnij roli Spartak film SShA 1960 roku rezhiser Stenli Kubrik Spartak film balet SRSR 1977 roku ekranizaciya baletu Hachaturyana Spartak film SShA 2004 roku Spartak Krov ta pisok serial SShA Nova Zelandiya 2010 rik rezhiser Majkl Herst Spartak Bogi Areni serial SShA Nova Zelandiya 2011 rik rezhiseri Majkl Herst Rik Dzhejkobson Spartak Pomsta serial SShA Nova Zelandiya 2012 rik rezhiseri Majkl Herst Rik Dzhejkobson Spartak Vijna proklyatih serial SShA Nova Zelandiya 2013 rik rezhiseri Majkl Herst Rik Dzhejkobson Teatr Balet A Hachaturyana Spartak 1954 Myuzikl Spartak 1992 Div takozhPortal Starodavnij Rim 2579 Spartak asteroyid nazvanij na chest vatazhka Primitkihttps plus si cobiss net opac7 conor 185452899 CONOR Sl d Track Q16744133 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaDejvis Norman Yevropa Istoriya K Vidavnictvo Solomiyi Pavlichko Osnovi 2001 bolg

Дата публікації:
Топ