«Спартак» (італ. Spartaco) — італійсько-французький епічний історичний фільм-драма 1953 року, поставлений режисером Ріккардо Фредою з Массімо Джиротті в головній ролі.
Спартак | |
---|---|
італ. Spartaco | |
Жанр | драма |
Режисер | Ріккардо Фреда |
Продюсер | Карло Кайяно |
Сценаристи |
|
У головних ролях | Массімо Джиротті Ів Венсан |
Оператор | Габор Погань |
Композитор | Ренцо Росселліні |
Художник | Франко Лоллі |
Кінокомпанія |
|
Тривалість | 75 хв. |
Мова | італійська |
Країна | Італія Франція |
Рік | 1953 |
Дата виходу | 28 січня 1953 (Італія) |
IMDb | ID 0045183 |
Рейтинг | IMDb: |
Сюжет
74 рік до нашої ери. Спартак (Массімо Джиротті), який виріс в аристократичній сім'ї боспорського царського роду Спартокідів та вже у вісімнадцять років служив центуріоном в римській армії, одного разу заступився за Амітіс () — ображену доньку одного з провінційних намісників. За цю зухвалість Спартак потрапив у рабство і був відправлений гладіатором до Риму, а дівчину віддали в танцівниці на арені Колізея. Сабіна (Джанна Марія Канале) — донька римського воєначальника Красса з першого погляду закохалася в Спартака і запропонувала в обмін за його любов волю, та гордий раб відповів відмовою. Серед катованих наглядачами гладіаторів назрівав заколот, потрібний був лише вождь, і ним став Спартак, природжений лідер і організатор. Сімдесят вісім гладіаторів вночі напали на варту, виламали двері катівні і вирвалися з міста. Спартак повів свій маленький загін до гори Везувій та розбив там свій табір. Чисельність бунтівного загону збільшувалася, і незабаром, він перетворив своє військо рабів на справжню дисципліновану армію, що взяла декілька приголомшливих перемог у провінціях, і готову дати рішучий бій ненависному Римові…
У ролях
• Массімо Джиротті | … | Спартак |
• | … | Амітіс |
• Ів Венсан | … | Окномас |
• Джанна Марія Канале | … | Сабіна Красс |
• | … | Марк Ліциній Красс |
• | … | Марк Вірілій Руфо |
• | … | Арторідже |
• | … | Лентулій |
• | … | мати Спартака |
• | … | гладіатор |
Знімальна група
- Автори сценарію — Марія Борі, Жан Феррі, Джино Вісентіні
- Режисер-постановник — Ріккардо Фреда
- Продюсер — Карло Кайяно
- Композитор — Ренцо Росселліні
- Оператор — Габор Погань
- Монтаж — Маріо Серандреї
- Художник-постановник — Франко Лоллі
- Художник з костюмів — Діна Ді Барі
Посилання
- Спартак на сайті IMDb (англ.) (станом на 1.03.2017)
- Спартак на сайті MYmovies.it (італ.) (станом на 1.03.2017)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi filmi z takoyu zh abo shozhoyu nazvoyu Spartak Spartak ital Spartaco italijsko francuzkij epichnij istorichnij film drama 1953 roku postavlenij rezhiserom Rikkardo Fredoyu z Massimo Dzhirotti v golovnij roli Spartakital SpartacoZhanr dramaRezhiser Rikkardo FredaProdyuser Karlo KajyanoScenaristi Mariya BoriZhan FerriDzhino VisentiniU golovnih rolyah Massimo Dzhirotti Iv VensanOperator Gabor PoganKompozitor Renco RosselliniHudozhnik Franko LolliKinokompaniya API Consorzio Spartacus Es Establissments Sinag Rialto FilmTrivalist 75 hv Mova italijskaKrayina Italiya FranciyaRik 1953Data vihodu 28 sichnya 1953 Italiya IMDb ID 0045183Rejting IMDb Syuzhet74 rik do nashoyi eri Spartak Massimo Dzhirotti yakij viris v aristokratichnij sim yi bosporskogo carskogo rodu Spartokidiv ta vzhe u visimnadcyat rokiv sluzhiv centurionom v rimskij armiyi odnogo razu zastupivsya za Amitis obrazhenu donku odnogo z provincijnih namisnikiv Za cyu zuhvalist Spartak potrapiv u rabstvo i buv vidpravlenij gladiatorom do Rimu a divchinu viddali v tancivnici na areni Kolizeya Sabina Dzhanna Mariya Kanale donka rimskogo voyenachalnika Krassa z pershogo poglyadu zakohalasya v Spartaka i zaproponuvala v obmin za jogo lyubov volyu ta gordij rab vidpoviv vidmovoyu Sered katovanih naglyadachami gladiatoriv nazrivav zakolot potribnij buv lishe vozhd i nim stav Spartak prirodzhenij lider i organizator Simdesyat visim gladiatoriv vnochi napali na vartu vilamali dveri kativni i virvalisya z mista Spartak poviv svij malenkij zagin do gori Vezuvij ta rozbiv tam svij tabir Chiselnist buntivnogo zagonu zbilshuvalasya i nezabarom vin peretvoriv svoye vijsko rabiv na spravzhnyu disciplinovanu armiyu sho vzyala dekilka prigolomshlivih peremog u provinciyah i gotovu dati rishuchij bij nenavisnomu Rimovi U rolyah Massimo Dzhirotti Spartak Amitis Iv Vensan Oknomas Dzhanna Mariya Kanale Sabina Krass Mark Licinij Krass Mark Virilij Rufo Artoridzhe Lentulij mati Spartaka gladiatorZnimalna grupaAvtori scenariyu Mariya Bori Zhan Ferri Dzhino Visentini Rezhiser postanovnik Rikkardo Freda Prodyuser Karlo Kajyano Kompozitor Renco Rossellini Operator Gabor Pogan Montazh Mario Serandreyi Hudozhnik postanovnik Franko Lolli Hudozhnik z kostyumiv Dina Di BariPosilannyaSpartak na sajti IMDb angl stanom na 1 03 2017 Spartak na sajti MYmovies it ital stanom na 1 03 2017 Poppi Roberto Grazzini Giovanni Lancia Enrico cop 1991 Dizionario del cinema italiano Vol 2 I film dal 1945 al 1959 Roma Gremese ISBN 88 7605 548 7 OCLC 489800757