Ерне́сто Гева́ра (ісп. Ernesto Guevara), також відомий під прізвиськом Че (ісп. Che; 14 червня 1928, Росаіро, Санта-Фе, Аргентина — 9 жовтня 1967, Ла-Ігера, Болівія) — латиноамериканський марксистський революціонер, публіцист, партизан-підпільник; після приходу до влади директор центральної політичної в'язниці в Гавані, міністр промисловості та голова Нацбанку. Один із лідерів Кубинської революції 1959 року. На Кубі був другою людиною для Фіделя Кастро після його брата Рауля.
Ернесто Че Гевара ісп. Ernesto Guevara | ||||||
| ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
23 лютого 1963 — 1 квітня 1965 | ||||||
Попередник: | посада запроваджена | |||||
Наступник: | ||||||
| ||||||
26 листопада 1959 — 23 лютого 1963 | ||||||
Ім'я при народженні: | ісп. Ernesto Guevara | |||||
Народження: | 14 червня 1928 Росаріо, Санта-Фе, Аргентина | |||||
Смерть: | 9 жовтня 1967 (39 років) Ла Ігера, Болівія | |||||
Причина смерті: | вогнепальне поранення | |||||
Поховання: | d | |||||
Національність: | аргентинець | |||||
Країна: | Аргентина Куба Болівія | |||||
Освіта: | Університет Буенос-Айреса | |||||
Партія: | Комуністична партія Куби | |||||
Батько: | d | |||||
Мати: | d | |||||
Шлюб: | d і d | |||||
Діти: | сини: Каміло, Ернесто доньки: Ільда, Алейда, Селія | |||||
Військова служба | ||||||
Роки служби: | 1955–1967 | |||||
Приналежність: | Куба Болівія | |||||
Звання: | команданте | |||||
Битви: | Кубинська революція Операція у затоці Свиней Карибська криза Конголезька криза Болівійська революція | |||||
Автограф: | ||||||
Нагороди: | ||||||
Медіафайли у Вікісховищі | ||||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Ернесто Че Гевара залишив після себе великий спадок, а його ідеї та біографія цікавить багатьох авторів, істориків, художників, музикантів, режисерів. Його образ досі використовується в багатьох фільмах та піснях. Попри суперечливість його постаті, журнал Time заніс його до списку 100 найвпливовіших людей XX століття. Альберто Корда, автор відомої фотографії «Героїчний партизан», де зображено Че Гевару, був названий Мерілендським інститутом мистецтва «найвідомішим фотографом у світі».
Зусиллями комуністичної пропаганди був посмертно ідеалізований і став кумиром крайніх лівих як у Латинській Америці, так і за її межами. У деяких країнах Латинської Америки серед ультралівих підтримується культ його партійного прізвиська «Товариш Че». Це прізвисько він отримав у Мексиці за характерний для аргентинського діалекту іспанської вигук «che».
Був активним прихильником розміщення радянських ракет на Кубі та ідеї ядерного удару по США[]. Був у захопленні від «культурної революції в Китаї». Через розбіжності у поглядах із Фіделем Кастро на шляхи «побудови соціалізму покинув Кубу й подався «творити революцію» до країн Африки і Південної Америки. Гевара намагався в тодішній республіці Конго перетворити місцевий громадянський та етнічний конфлікт на «революцію», але кампанія потерпіла крах. У Болівії, де він не дуже успішно спробував організувати партизанські загони та розгорнути громадянську війну, був зрештою захоплений військами та розстріляний. Звинувався у терорі, садистських тортурах полонених й ув'язнених, численних вбивствах неозброєних та невинних людей, зокрема простих селян.
Дитинство та юність
Ернесто Гевара де ла Серна народився 14 червня 1928 року (це офіційна дата народження, насправді він народився на місяць раніше, але батьки, приховуючи дошлюбну вагітність, змінили дату в документах) в місті Росаріо в Аргентині. Дитину назвали на честь батька, вдома його називали Тете. Він був найстаршим із п'яти дітей у родині з іспанським та ірландським корінням; обидва — батько й мати — були баскського походження. Один із предків Гевари, Патрік Лінч, був народжений у Галвеї в Ірландії у 1715 році, він був учасником війни за незалежність проти Англії. У другій половині XVIII століття він виїхав до Більбао (Іспанія), а потім до Аргентини. Ернесто Гевара Лінч (батько Че Гевари, народився у 1900 році) одружився з Селією де ла Серна-і-Льйоса у 1927 році (одним із її непрямих предків був Хосе де ла Серна-е-Інохоса, намісник іспанського короля в Перу), вони мали трьох синів та двох дочок. Ернесто Гевара Лінч планував відкрити в Росаріо фабрику з переробки мате, але його плани не збулися внаслідок світової економічної кризи, і родина невдовзі після народження Че була вимушена повернутися на свою ферму в провінції Місьйонес, що дісталася Селії в спадщину.
Зростаючи в ліво-налаштованій декласованій родині аристократичного походження, Ернесто Гевара ще в дитинстві вирізнявся своєю динамічною особистістю та радикальними поглядами. Він обожнював Франсіско Пісарро та мріяв стати одним із його солдатів. Незважаючи на страждання через жорстокі напади астми, які переслідували його протягом всього життя, він досяг успіхів як спортсмен — він був завзятим гравцем регбі. Гевара навчився у свого батька грати в шахи й з 12 років почав брати участь у місцевих турнірах. Підлітком він захопився поезією, особливо творчістю Пабло Неруди. Гевара, що було звичайною практикою серед латиноамериканців його класу, також все своє життя писав вірші. Він був також завзятим читачем із широким колом інтересів, починаючи з пригодницької класики Джека Лондона, Еміліо Сальгарі та Жуля Верна до досліджень з сексуальності Зигмунда Фрейда і трактатів з соціальної філософії Бертрана Рассела. У пізньому підлітковому віці він розвинув гострий інтерес до фотографії і витрачав багато часу, фотографуючи людей, краєвиди і археологічні місця, подорожуючи.
У 1948 році Гевара вступив до університету Буенос-Айреса, щоб вивчати медицину. Під час навчання він багато подорожував Латинською Америкою. У 1951 році його старший друг Альберто Гранадо, біохімік, запропонував Геварі взяти на рік перерву у навчанні для наскрізної подорожі через всю Південну Америку, про яку вони давно мріяли. Незабаром Гевара та 29-річний Гранадо полишили на мотоциклі рідне місто з ідеєю провести кілька тижнів, працюючи волонтерами в колонії для прокажених у Сан-Пабло в Перу на березі Амазонки. Гевара описав свою подорож у книзі «Щоденники мотоцикліста», яка була перекладена на англійську в 1996 році та у 2004 році покладена в основу однойменного художнього фільму режисера .
Спостерігаючи бідність, гноблення та безправність, поширені скрізь по Латинській Америці, а також під впливом прочитаної марксистської літератури, Гевара упевнився, що єдиним вирішенням цих проблем регіону є збройна революція. Подорожі та читання також стали причиною бачення ним Латинської Америки не як групи відокремлених націй, а як єдиного організму, що потребує загальної для континенту стратегії визволення.
Після повернення до Аргентини він прискорено завершив свою медичну освіту, щоб поновити подорожі до Центральної та Південної Америки, і отримав свій диплом 12 червня 1953 року.
Гватемала
7 липня 1953 року Гевара вирушив у подорож через Болівію, Перу, Еквадор, Панаму, Коста-Рику, Нікарагуа, Гондурас та Сальвадор. Наприкінці грудня 1953 року він прибув до Гватемали, де президент Хакобо Арбенс Гусман очолював другий, повністю демократичний та сучасний уряд в усьому латиноамериканському регіоні, який через земельні реформи та інші ініціативи намагався покінчити з системою латифундій, нав'язаною США. Одразу після приїзду до міста Гватемала Гевара, за порадою спільного друга, відшукав Ільду Гадеа Акосту, перуанську економістку, що там жила та працювала. Гадеа, з якою він пізніше одружився, мала широкі політичні зв'язки через членство у соціалістичному американському народному революційному альянсі, і вона представила Гевару кільком високопосадовцям з уряду Арбенса. Він також поновив контакти з групою кубинських вигнанців, пов'язаних із Фіделем Кастро, з яким він раніше познайомився у Коста-Риці. Саме у цей час він отримав своє відоме прізвисько «Че» через те, що він часто вживав аргентинський вигук «che!», що означає те саме, що й «гей!», «агов!» або «друже!», причому вживається тільки в таких місцях, як Аргентина, Уругвай, Парагвай та південна Бразилія, і через це є коронним слівцем саме цього регіону.
Спроби Гевари отримати медичну практику не мали успіху, і його економічне становище часто було ненадійним, навіть доводилось заставляти деякі прикраси Ільди. Він дистанціювався від будь-яких політичних організацій, навіть, незважаючи на свої явні політичні симпатії до комунізму. Попри фінансові негаразди, він відмовився від пропозиції працювати державним медиком, коли з'ясувалось, що для цього йому треба буде вступити до комуністичної партії Гватемали. Політичні події в країні почали розвиватись дуже швидко з 15 травня 1954 року, після прибуття з комуністичної Чехословаччини вантажу піхотної та артилерійської зброї для уряду Арбенса. Гевара швидко виїхав із Гватемали до Сальвадору за новими візами і повернувся лише за кілька днів до початку збройного протистояння з метою усунення Арбенса за участю США. Гевара готовий був битися на його стороні і вступив до лав озброєної міліції, організованої для цього Комуністичною Молоддю. Однак, прикро вражений через бездіяльність групи, він незабаром повернувся до своїх медичних обов'язків. Пізніше він знову виявив бажання битися, але його наміри були зірвані, коли Арбенс попрохав притулку в мексиканському посольстві і порадив своїм іноземним прибічникам покинути країну. Після арешту Гевара шукав захисту в аргентинському консульстві, де він залишався ще кілька тижнів доки не отримав паспорт, після чого поїхав у Мексику.
Усунення режиму Арбенса шляхом перевороту зцементувало Гевару у думці, що Сполучені Штати — це імперіалістична сила, яка готова безжально протистояти і намагатися знищити будь-який уряд, що спробує виправити соціально-економічну нерівність, властиву Латинській Америці та іншим країнам, що розвиваються. Це зміцнило його впевненість у тому, що єдиним шляхом для виправлення цієї ситуації є соціалізм, здобутий збройною боротьбою і захищений озброєним народом.
Куба
На початку вересня 1954 року Гевара прибув до Мехіко і невдовзі поновив свою дружбу з та іншими кубинськими вигнанцями, котрих він знав ще з Гватемали. У червні 1955 року Лопес представив його Раулю Кастро. Через кілька тижнів, після амністії з тюрми на Кубі, до Мехіко прибув Фідель Кастро, і ввечері 8 липня 1955 року Рауль представив Гевару старшому братові. Після палкої цілонічної розмови Гевара переконався, що Фідель був натхненним революційним лідером, саме якого він шукав, і він негайно приєднався до «Руху 26 липня», що мав на меті усунення диктаторського режиму Фульхенсіо Батисти. Хоча спочатку планувалось, що Гевара буде медиком групи, він брав участь у військових навчаннях разом з іншими членами Руху, і після закінчення курсу навіть був відзначений інструктором як найкращий студент. Між тим із Гватемали прибула Ільда Гадеа, і Гевара вирішив поновити їхні стосунки. 18 серпня 1955 року відбулося їхнє весілля, а 15 лютого 1956 року у них народилась дочка, яку назвали Ільда Беатріс.
Коли катер Granma вирушив 25 листопада 1956 року з Мексики до Куби, Гевара був одним із чотирьох некубинців на борту. Атакована військом Батисти одразу після висадки на землю, майже половина складу експедиційних військ була вбита або потрапила в полон. Гевара писав, що саме під час цього протистояння він поклав свій рюкзак із медичним спорядженням для того, щоб підняти ранець з амуніцією свого загиблого товариша, цей момент він пізніше згадував як символічний у його перетворенні з лікаря на бійця. Тільки 22 повстанці вижили після цієї битви, вони перегрупувалися і сховалися в горах Сьєрра-Маестра (ісп. Sierra Maestra), щоб вести партизанську війну проти режиму Батисти.
Гевара став лідером серед повстанців, Comandante (з ісп. майор); товариші поважали його за хоробрість та військову майстерність, він мав репутацію другого за цими якостями після самого Фіделя Кастро. Під час партизанської кампанії вороги боялись Гевари через його жорстокість: саме він був відповідальним за страту інформаторів, дезертирів та шпигунів. У березні 1958 року Гевара отримав завдання очолити тренувальний табір для новобранців у горах Сьєрра-Маестра в Мінас-дель-Фріо, одній із кількох воєнних шкіл, заснованих «Рухом 26 липня».
7 лютого 1959 року уряд оголосив Гевару «громадянином Куби за народженням» у знак визнання його ролі в тріумфі революційних сил. Невдовзі після цього він ініціював шлюборозлучний процес із Гадеа, з якою вони фактично розлучилися після відплиття з Мексики на Granma. 2 червня 1959 року Гевара одружився з Алейдою Марч, кубинкою за народженням, членом «Руху 26 липня», з якою він жив з кінця 1958 року.
Він був призначений командиром тюрми в фортеці Ла Кабанья (ісп. La Cabaña), і протягом п'яти місяців перебування на посту (з 2 січня до 12 червня) він наглядав за судовими процесами та стратами багатьох людей, серед яких були колишні службовці режиму Батисти. Хосе Веласусо, юрист, що працював під керівництвом Гевари в Ла Кабанья над підготовкою обвинувачень, розповідав, що це були беззаконні процедури, в яких «факти оцінювались без будь-якої поваги до загальних юридичних принципів», і докази були підтасовані Геварою. Приблизно від 156 до 550 осіб було страчено за спеціальними судовими наказами Гевари протягом цього часу.
Пізніше Гевара став службовцем у Національному інституті аграрної реформи і президентом Національного банку Куби. Він підписував всі кубинські банкноти, що випускались під час його чотирнадцятимісячного президентства своїм прізвиськом «Че». Весь час, поки він працював в уряді, Гевара відмовлявся від своєї зарплатні посадовця, наполягаючи на виплаті йому тільки окладу майора, щоб тим самим показати «революційний приклад».
У цей час його любов до гри в шахи знову розгорілася, і він відвідував та брав участь у більшості національних та міжнародних турнірів, що проводились на Кубі. Він був надзвичайно завзятим у тому, щоб залучити кубинську молодь до гри і організовував різноманітні заходи, створені для стимулювання цього інтересу.
Ще у 1959 році Гевара допомагав організовувати закордонні революційні експедиції (перша спроба була зроблена в Панамі, наступна — у Домініканській Республіці), проте всі вони були безуспішними.
У 1960 році Гевара надавав першу допомогу жертвам вибуху французького судна La Coubre, що стався під час його розвантаження в порту Гавани. Спочатку рятувальна операція просувалася успішно, але пізніше провалилася, коли стався другий вибух, в результаті загинуло понад сто людей. Саме під час поминальної служби за жертвами вибуху Альберто Корда зробив найвідоміший знімок Гевари.
Згодом Гевара служив міністром промисловості, на цьому посту він допомагав створювати кубинський соціалізм і перетворився на одну з найвидатніших постатей країни. У своїй книзі «Партизанська війна» він захищав ідею тиражування кубинської моделі революції, ініційованої маленькою групою (foco) партизан без необхідності того, щоб збройному повстанню передувало створення численних організацій. Його нарис El socialismo y el hombre en Cuba (1965) (з ісп. Соціалізм та людина на Кубі) обстоює необхідність створення «нової людини» (ісп. hombre nuevo) у зв'язку із розбудовою соціалістичної держави. Дехто вбачав у Геварі, одночасно чарівному та суворому, модель такої «нової людини».
Гевара був більш ефективний на посаді начальника гаванської тюрми, ніж на чолі міністерств. Підписував накази про розстріл людей без суду або слідства, обожнював бути присутнім на тортурах.
Щоб відправити людей на розстріл, юридичні докази не потрібні. Всі ці процедури — буржуазні пережитки. Йде революція |
Гевара відігравав ключову роль у встановленні на Кубі радянських балістичних ракет із ядерними боєголовками, що прискорило «карибську кризу» у жовтні 1962 року. Під час інтерв'ю британській газеті Daily Worker через кілька тижнів після цього він наголошував, що, якби ракети були під кубинським контролем, вони обов'язково були б запущені на найбільші американські міста:
Якби ракети залишилися у нас, ми б використовували їх, щоб завдати удару в саме серце Америки, в тому числі по Нью-Йорку. Ніякого мирного співіснування! У боротьбі між двома системами ми повинні домогтися повної перемоги. Ми повинні йти по дорозі звільнення, навіть якщо це призведе до мільйонів жертв, загиблих від атомної бомби |
Зникнення з Куби
У грудні 1961 року Гевара як голова кубинської делегації поїхав у Нью-Йорк, щоб виступити в ООН. 17 грудня він вилетів до Парижу, а звідти розпочав тримісячний міжнародний тур, під час якого відвідав Китайську Народну Республіку, Об'єднану Арабську Республіку (Єгипет), Алжир, Гану, Гвінею, Малі, Дагомею, Конго-Браззавіль та Танзанію із зупинками в Ірландії, Парижі та Празі. В Алжирі 24 лютого 1965 року він виступив на Другому економічному семінарі афро-азійської солідарності, заявивши:
Немає кордонів у цій боротьбі на смерть. Ми не можемо залишатись сторонніми перед обличчям того, що коїться в будь-якій частині світу. Перемога будь-якої країни у боротьбі проти імперіалізму є нашою перемогою, так само, як поразка будь-якої країни є нашою поразкою… Соціалістичні країни мають моральний обов'язок знищити свою мовчазну змову з експлуататорськими країнами Заходу. |
Гевара запропонував ряд заходів, які повинні вжити країни комуністичного блоку для досягнення цієї мети. Сталося так, що це було його останньою публічною появою.
Він повернувся на Кубу 14 березня і був урочисто прийнятий Фіделем та Раулем Кастро, та в аеропорту Гавани. Два тижні по тому він випав із публічного життя, а потім зник зовсім. Місце його перебування було великою таємницею 1965 року на Кубі, тому що його зазвичай визнавали другим у владі після самого Кастро. Серед причин його зникнення висували декілька версій: відносний провал схеми індустріалізації, яку він відстоював на посту міністра економіки, тиск на Фіделя Кастро з боку радянських офіційних осіб, що не схвалювали пропекінську комуністичну прихильність Гевари у той час, коли радянсько-китайський розкол поглиблювався, а також серйозні розбіжності між Геварою та кубинським керівництвом стосовно економічного розвитку та ідеологічної лінії Куби. Подальша «карибська криза» і те, що Гевара вважав радянською зрадою Куби, коли Хрущов погодився прибрати радянські ракети з кубинської території без консультації з Кастро, зробили Гевару скептичним стосовно Радянського Союзу.
16 червня 1965 року під тиском міжнародних спекуляцій з приводу долі Гевари Кастро заявив, що люди будуть проінформовані про Гевару тоді, коли сам Гевара захоче дозволити їм щось дізнатися. Численні чутки про його зникнення поширилися і на Кубі, й за її межами. 3 жовтня того самого року Кастро оприлюднив листа без дати, власноруч написаного йому Геварою декілька місяців тому, в якому той підтверджував свою незмінну солідарність із кубинською революцією, але оголошував про своє рішення залишити Кубу, щоб боротися за межами країни за справу революції. У своєму листі Гевара заявляв про свою відставку з усіх постів в уряді, в партії та армії, а також відмовлявся від кубинського громадянства.
Під час свого інтерв'ю з чотирма іноземними кореспондентами 1 листопада Кастро зазначив, що знає, де перебуває Гевара, але не розкриє місця його перебування. І додав, спростовуючи заяви про те, що його колишній товариш мертвий: «Він у найкращому фізичному стані». Незважаючи на запевнення Кастро, доля Гевари залишалась таємницею наприкінці 1965 року, і всі його поїздки та місця перебування надалі зберігали у суворій таємниці впродовж двох наступних років.
Конго
Експедиція
Під час своєї нічної зустрічі з 14 на 15 березня 1965 року Гевара та Кастро погодились, що Ернесто має персонально очолити воєнну операцію в Африці на південь від Сахари. Припускалося, що Гевара переконував Кастро підтримати його у цій спробі, та інші джерела стверджують, що Кастро умовляв Гевару взяти на себе цю місію, оскільки умови в латиноамериканських країнах, де було можливе введення партизанських focos, ще не були оптимальними. Зі слів Ахмеда Бен Белла, котрий був на той час президентом Алжиру і незадовго перед тим вів довгі розмови з Геварою, «ситуація, що склалася в Африці, що мала надзвичайний революційний потенціал, наштовхнула Че на висновок, що Африка була слабкою ланкою імперіалізму. Саме на Африку він вирішив тепер спрямувати свої зусилля».
Кубинську операцію мали проводити на підтримку марксистського руху Simba Патріса Лумумби у Конго-Кіншасі Гевара, його заступник Віктор Дрекк та дванадцять кубинських членів експедиції прибули до Конго 24 квітня 1965 року, контингент, що налічував приблизно 100 афрокубинців, невдовзі також до них приєднався.Тут Гевара займався підготовкою партизан Лумумби з метою повалення уряду. Певний час вони співпрацювали з лідером партизанського руху Лораном-Дезіле Кабілою, котрий допомагав прихильникам Лумумби проводити повстання, придушене в листопаді того ж таки року конголезькою армією.
На той час Геварі було 37 років. Він не мав формального воєнного навчання, проте вже отримав досвід кубинської революції. Зокрема, його успішний марш на Санта-Клару, котрий став найважливішою подією в остаточному поваленні режиму Батисти силами Кастро. Астма дозволила Геварі уникнути служби в аргентинській армії. Неналежністю до цієї армії Ернесто пишався, оскільки був опозиційним до уряду Перона.
Південноафриканські найманці та кубинські емігранти співпрацювали з конголезькою армією, щоб заважати Геварі здійснити його наміри. Вони могли відстежувати його зв'язок, нападати із засідки на повстанців та кубинців щоразу, коли ті збирались атакувати, а також могли ізолювати їхні лінії постачання.
Хоча Гевара мав намір приховувати свою присутність у Конго, уряд США був цілком обізнаним щодо його пересування та діяльності: Агентство національної безпеки (англ. The National Security Agency, NSA) перехоплювала всі його вхідні та вихідні радіо-повідомлення за допомогою обладнання для підслуховування на борту плавучого посту USNS Valdez, що саме з такою метою постійно пересувався Індійським океаном.
Гевара ставив за мету експортувати кубинську революцію через підготовки місцевих бійців Simba з питань комуністичної ідеології та стратегії партизанської війни. Пізніше цього ж року після незначних бойових дій, хворий на дизентерію, страждаючи від астми та засмучений після семи місяців розчарувань, Гевара залишив Конго разом із членами своєї команди, що вижили, так і не отримавши підтримку у місцевого населення. За кілька тижнів Гевара написав передмову до свого щоденника, який вів під час кампанії в Конго. Перше речення було таким: «Це історія поразки».
Перерва
Гевара відчував, що не може повернутися на Кубу разом з усіма іншими бійцями, з моральних причин (Кастро оприлюднив прощального листа від Гевари — листа, що він просив відкрити лише у випадку своєї смерті — де він писав, що пориває усі зв'язки з Кубою, щоб присвятити себе революційній діяльності в інших частинах світу). Відтак, Гевара таємно провів наступні шість місяців у Дар-ес-Саламі та в Празі. У цей період він систематизував свій досвід у Конго і написав нариси до двох книг — з філософії та з економіки. Також Гевара відвідав деякі країни Західної Європи, щоб «перевірити» документи, сфальсифіковані кубинською розвідкою, щоб Гевара міг потрапити на територію Південної Америки. Весь цей час Кастро не припиняв умовляти його повернутися на Кубу, проте він погодився повернутися лише на короткий час, на умовах абсолютної конспірації, лише для підготовки нової спроби революційного перевороту в Латинській Америці.
Болівія
Повстанець
Спекуляції щодо місця перебування Гевари не припинялись і в 1966—1967 роках. Представники мозамбіцького руху за незалежність FRELIMO повідомляли про зустріч із Геварою в Дар-ес-Саламі, під час якої вони відмовились від запропонованої ним допомоги в революційному проекті. Врешті-решт правдою виявилися численні чутки про те, що Гевара очолював партизанський рух у Болівії. За наказом Фіделя Кастро, болівійськими комуністами спеціально придбано землю для створення баз, де партизани проходили підготовку під керівництвом Гевари.
До оточення Гевари в ролі його найпершого агента в Ла-Пасі потрапила Хайді Тамару Бунке Бідер (відома за прізвиськом «Таня»), в минулому — агент Штазі, яка, за певними свідченнями, працювала також на КДБ. Рене Бар'єнтос, стурбований звістками про партизан у своїй країні, звернувся по допомогу до ЦРУ. Проти Гевари вирішили залучити спеціально навчені для антипартизанських кампаній сили ЦРУ.
Партизанський загін Гевари налічував 56 осіб і діяв як ELN (Ejército de Liberación Nacional de Bolivia; з ісп. Національна визвольна армія Болівії), був добре оснащений, на початку здійснив декілька успішних операцій проти регулярних військ у складній гористій місцевості регіону Камірі. На самому початку справи просувалися успішно, було здобуто кілька перемог над урядовими військами. Однак у вересні болівійська армія спромоглася ліквідувати дві групи партизан, ліквідувавши одного з лідерів. Незважаючи на жорстоку природу конфлікту, Гевара надавав медичну допомогу всім пораненим болівійським солдатам, що потрапляли в полон до партизан, а потім звільняв їх. Під час свого останнього бою в Кебрада-дель-Юро Гевару поранили. У приклад його гвинтівки влучила куля, що вивела зброю з ладу. Він витратив усі патрони з пістолету. Беззбройного і пораненого Гевару захопили в полон і конвоювали до школи, що слугувала солдатам ЦРУ за тимчасову в'язницю партизан. Помітивши там поранених болівійських солдат, він запропонував їм медичну допомогу, та від болівійського офіцера отримав відмову. Геварі з кількома кульовими пораненнями дали лише пігулку аспірину.
Взяття в полон та страта
Полювання на Гевару в Болівії очолив Фелікс Родрігес, агент ЦРУ. Інформатор повідомив Болівійські Спеціальні війська про місце перебування партизанського загону Гевари. До цього часу загін Гевари скоротився до 17 бійців. 8 жовтня 1967 року стоянку загону оточили, а самого Гевару взяли в полон в ущелині Кебрада-дель-Юро. Пізніше солдати розповідали: коли наблизились до Гевари під час перестрілки, він вигукнув: «Не стріляйте! Я — Че Гевара і для вас вартий більшого живий, ніж мертвий». Довідавшись про захоплення Гевари, Родрігес миттєво повідомив про це у штаб-квартиру ЦРУ в Ленглі, штат Вірджинія.
Після отримання інформації про захоплення Гевари, Баррієнтос негайно надав наказ про його страту. Гевару привезли до напівзруйнованої будівлі школи біля селища Ла Ігуера, де його протримали всю ніч. Наступного дня його розстріляли. Обов'язки ката виконав сержант болівійської армії Маріо Теран. Йому дісталася коротка соломинка в жеребі поміж солдат за право честі вбити Гевару. Для підтримання офіційної версії про смерть Гевари нібито під час бою, а не під час страти без суду і слідства, солдату, котрий натискав на спусковий гачок, Фелікс Родрігес, наказав стріляти надзвичайно прицільно. Гевара отримав численні постріли по ногах, але обличчя мало лишатися непошкодженим, щоб зробити можливою подальшу ідентифікацію.
Зі слів очевидців, перед смертю Че Гевара сказав своєму катові: «Я знаю, ти тут, щоб убити мене. Стріляй, боягузе, ти просто вб'єш людину». Його тіло прив'язали до полозів гелікоптера та доправили в сусіднє селище Вальєгранде, де виставили на показ пресі.
Після страти Гевари Родрігес забрав декілька його персональних речей, зокрема, годинник «Ролекс», і багато років гонорово ними вихвалявся перед репортерами. Зараз деякі з цих речей виставлені в ЦРУ. Після того, як військовий хірург ампутував руки Гевари, офіцери болівійської армії вивезли тіло у невідомому напрямку і відмовились повідомити, де його поховали чи спалили.
15 жовтня Кастро повідомив громадськість про смерть Гевари і оголосив на Кубі триденну жалобу. Смерть Гевари визнали тяжким ударом для соціалістичного революційного руху в Латинській Америці і в усьому третьому світі. Місцеві жителі стали вважати Гевару святим і зверталися до нього «San Ernesto de La Higuera» з проханням про якусь милість.
1997 року останки обезголовленого тіла були ексгумовані з-під злітної смуги біля Вальєгранде, ідентифіковані як такі, що належали Геварі, та перевезені на Кубу. 17 жовтня 1997 року останки Гевари разом з останками шістьох його товаришів, убитих під час партизанської кампанії в Болівії, перепоховали з воєнними почестями у спеціально збудованому мавзолеї в місті Санта-Клара, де він виграв вирішальну для кубинської революції битву.
Фотогалерея
- З улюбленою люлькою (1957)
- Гевара отримує єгипетський орден із рук Г. Насера (1965/1966)
- Останнє фото розстріляного Че Гевари (Болівія, 10.10.1967)
- Зображення Гевари на прапорі з написом «El Che Vive!» (Че живий!).
- Президент Бразилії Яні Квадрос нагороджує Че Гевару, 1961.
Вшанування пам'яті
- Пам'ятник Геварі на його могилі у Санта-Кларі.
Твори Гевари
- Эрнесто Че Гевара. Дневник мотоциклиста. — Санкт-Петербург: RedFish; Амфора, 2005.(рос.)
- Эрнесто Че Гевара. Партизанская война. — Москва: Издательство иностранной литературы, 1961.(рос.)
- Эрнесто Че Гевара. Статьи, выступления, письма. — Москва: Культурная Революция, 2006.(рос.)
- Эрнесто Че Гевара. Эпизоды революционной войны. — Москва: Военное издательство Министерства обороны СССР, 1973.(рос.)
- Эрнесто Че Гевара. Я — конкистадор свободы: Эпизоды революционной войны; Партизанская война; Боливийский дневник. — Москва: «ЭКСМО-Пресс», 2000.(рос.)
- Ernesto Che Guevara, Ai giovani; Cuba non è un'eccezione storica, Samona e Savelli, Roma 1968.(італ.)
- Ernesto Che Guevara, The Bolivian Diary of Ernesto ’Che’ Guevara, London: Lorrimer Publishing, 1968.(англ.)
- Ernesto Che Guevara, Colonialism Is Doomed, Havana: Ministry of External Relations: Republic of Cuba, 1964.(англ.)
- Ernesto Che Guevara, Contro la burocrazia; Che cos'è un quadro rivoluzionario; Operai e partito, Samonà e Savelli, Roma 1968.(італ.)
- Ernesto Che Guevara, Creare due, tre molti Viet-Nam. È la parola d'ordine, Libreria Feltrinelli, Milano 1967.(італ.)
- Ernesto Che Guevara, Da un altro Vietnam, Samonà e Savelli, Roma 1967.(італ.)
- Ernesto Che Guevara, Diario in Bolivia, Feltrinelli, Milano 1968.(італ.)
- Ernesto Che Guevara, Episodes of the Cuban Revolutionary War, 1956–58, New York: Pathfinder Press, 1996.(англ.)
- Ernesto Che Guevara, Escritos y discursos, 9 vols., La Habana: Editorial de Ciencias Sociales, 1977.(ісп.)
- Ernesto Che Guevara, La guerra de guerrillas, La Habana: Dep. de Instr. del Minfar, 1961.(ісп.)
- Ernesto Che Guevara, La guerra di guerriglia e altri scritti politici e militari, Feltrinelli, Milano 1967.(італ.)
- Ernesto Che Guevara, La guerra per bande, Edizioni Avanti!, Milano 1961.(італ.)
- Ernesto Che Guevara, Lettere, diari e scritti, Tindalo, Roma 1967.(італ.)
- Ernesto Che Guevara, The Motorcycle Diaries: A Journey Around South America, London: Verso, 1996.(англ.)
- Ernesto Che Guevara, Obras escogidas 1957—1967, 2 vols., La Habana: Casa de las Americas, 1970.(ісп.)
- Ernesto Che Guevara, Opere, 3 voll., Feltrinelli, Milano 1968—1969.(італ.)
- I, La guerra rivoluzionaria, 1968.
- II, Le scelte di una vera rivoluzione, 1968.
- III, Nella fucina del socialismo, 1969.
- Ernesto Che Guevara, Socialism and Man in Cuba, New York: Pathfinder Press, 1989.(англ.)
- Ernesto Che Guevara, Il socialismo e l'uomo a Cuba, Libreria Feltrinelli, Milano 1967.(італ.)
- Ernesto Che Guevara, Sulla Sierra con Fidel. Cronache della rivoluzione cubana, Editori Riuniti, Roma 1965.(італ.)
Див. також
Примітки
- Гадеа І. My Life with Che: The Making of a Revolutionary — St. Martin's Press, 2008. —
- Samuel Farber. The Resurrection of Che Guevara [ 29 листопада 2011 у Wayback Machine.]. — «New Politics», vol. 7, no. 1, 1998
- Радіо «Свобода»: Портрет вбивці в молодості [ 2011-09-12 у Wayback Machine.]
Література
- Валерий Алексеев. Скромный кондотьер: феномен Че Гевары. — Москва: Политиздат, 1991.(рос.)
- Марк Васильев. Че Гевара как революционный теоретик. — Москва: Свободное марксистское издательство, 2010.(рос.)
- В. І. Головченко. Че Гевара Ернесто // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
- Иосиф Лаврецкий. Эрнесто Че Гевара. — Москва: Молодая гвардия, 1973.(рос.)
- О. Лозовицький. Че Ґевара Ернесто // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 775
- Кива Майданик. Эрнесто Че Гевара: его жизни, его Америка. — Москва: Ad Marginem, 2004.(рос.)
Посилання
Твори Ґевари
- Куба: виняток чи аванґард боротьби проти колоніялізму? (1961)
- Партизанская война как метод (1963)(рос.)
- Комунізм має бути і революційною мораллю теж (інтерв'ю, 1963)
- Промова на Афроазійській конференції в Алжирі (1965)
- Прощальное письмо (1966)(рос.)
- Послание народам мира, отправленное на Конференцию трех континентов (1967)(рос.)
Про нього
- Ґевара де ла Серна // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Che Guevara |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ернесто Че Гевара |
- Даниэль Бенсаид. Эрнесто Че Гевара: жизнь и деятельность, отразившие великие надежды уходящего столетия (2006) [ 29 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Фрей Бетто. Сила утопии (1997) [ 14 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Нестор Коан. Политическая концепция революции у Че Гевары и в геваризме. К дискуссии о социализме XXI века (2008)(рос.)
- Михаэль Лёви. Ни калька, ни копия: Че Гевара в поисках нового социализма (2002)(рос.)
- Кива Майданик. Революционер (1977) [ 18 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Алєксандр Тарасов. 44 года войны ЦРУ против Че Гевары (1998)(рос.)
- Александр Тарасов. Живые моськи лают на мертвого льва. Че Гевара глазами «Ома» (2000)(рос.)
- Олександр Хоменко. Особливості латиноамериканського полювання (2006)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Erne sto Geva ra isp Ernesto Guevara takozh vidomij pid prizviskom Che isp Che 14 chervnya 1928 Rosairo Santa Fe Argentina 9 zhovtnya 1967 La Igera Boliviya latinoamerikanskij marksistskij revolyucioner publicist partizan pidpilnik pislya prihodu do vladi direktor centralnoyi politichnoyi v yaznici v Gavani ministr promislovosti ta golova Nacbanku Odin iz lideriv Kubinskoyi revolyuciyi 1959 roku Na Kubi buv drugoyu lyudinoyu dlya Fidelya Kastro pislya jogo brata Raulya Ernesto Che Gevara isp Ernesto GuevaraErnesto Che GevaraPrapor Ministr promislovosti Kubi Prapor23 lyutogo 1963 1 kvitnya 1965Poperednik posada zaprovadzhenaNastupnik Prapor Prezident Nacionalnogo banku Kubi Prapor26 listopada 1959 23 lyutogo 1963 Im ya pri narodzhenni isp Ernesto GuevaraNarodzhennya 14 chervnya 1928 1928 06 14 Rosario Santa Fe ArgentinaSmert 9 zhovtnya 1967 1967 10 09 39 rokiv La Igera BoliviyaPrichina smerti vognepalne poranennyaPohovannya dNacionalnist argentinecKrayina Argentina Kuba BoliviyaOsvita Universitet Buenos AjresaPartiya Komunistichna partiya KubiBatko dMati dShlyub d i dDiti sini Kamilo Ernesto donki Ilda Alejda Seliya Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1955 1967Prinalezhnist Kuba BoliviyaZvannya komandanteBitvi Kubinska revolyuciya Operaciya u zatoci Svinej Karibska kriza Kongolezka kriza Bolivijska revolyuciyaAvtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiVislovlyuvannya u Vikicitatah Ernesto Che Gevara zalishiv pislya sebe velikij spadok a jogo ideyi ta biografiya cikavit bagatoh avtoriv istorikiv hudozhnikiv muzikantiv rezhiseriv Jogo obraz dosi vikoristovuyetsya v bagatoh filmah ta pisnyah Popri superechlivist jogo postati zhurnal Time zanis jogo do spisku 100 najvplivovishih lyudej XX stolittya Alberto Korda avtor vidomoyi fotografiyi Geroyichnij partizan de zobrazheno Che Gevaru buv nazvanij Merilendskim institutom mistectva najvidomishim fotografom u sviti Zusillyami komunistichnoyi propagandi buv posmertno idealizovanij i stav kumirom krajnih livih yak u Latinskij Americi tak i za yiyi mezhami U deyakih krayinah Latinskoyi Ameriki sered ultralivih pidtrimuyetsya kult jogo partijnogo prizviska Tovarish Che Ce prizvisko vin otrimav u Meksici za harakternij dlya argentinskogo dialektu ispanskoyi viguk che Buv aktivnim prihilnikom rozmishennya radyanskih raket na Kubi ta ideyi yadernogo udaru po SShA dzherelo Buv u zahoplenni vid kulturnoyi revolyuciyi v Kitayi Cherez rozbizhnosti u poglyadah iz Fidelem Kastro na shlyahi pobudovi socializmu pokinuv Kubu j podavsya tvoriti revolyuciyu do krayin Afriki i Pivdennoyi Ameriki Gevara namagavsya v todishnij respublici Kongo peretvoriti miscevij gromadyanskij ta etnichnij konflikt na revolyuciyu ale kampaniya poterpila krah U Boliviyi de vin ne duzhe uspishno sprobuvav organizuvati partizanski zagoni ta rozgornuti gromadyansku vijnu buv zreshtoyu zahoplenij vijskami ta rozstrilyanij Zvinuvavsya u terori sadistskih torturah polonenih j uv yaznenih chislennih vbivstvah neozbroyenih ta nevinnih lyudej zokrema prostih selyan Ditinstvo ta yunistErnesto Gevara de la Serna narodivsya 14 chervnya 1928 roku ce oficijna data narodzhennya naspravdi vin narodivsya na misyac ranishe ale batki prihovuyuchi doshlyubnu vagitnist zminili datu v dokumentah v misti Rosario v Argentini Ditinu nazvali na chest batka vdoma jogo nazivali Tete Vin buv najstarshim iz p yati ditej u rodini z ispanskim ta irlandskim korinnyam obidva batko j mati buli baskskogo pohodzhennya Odin iz predkiv Gevari Patrik Linch buv narodzhenij u Galveyi v Irlandiyi u 1715 roci vin buv uchasnikom vijni za nezalezhnist proti Angliyi U drugij polovini XVIII stolittya vin viyihav do Bilbao Ispaniya a potim do Argentini Ernesto Gevara Linch batko Che Gevari narodivsya u 1900 roci odruzhivsya z Seliyeyu de la Serna i Ljosa u 1927 roci odnim iz yiyi nepryamih predkiv buv Hose de la Serna e Inohosa namisnik ispanskogo korolya v Peru voni mali troh siniv ta dvoh dochok Ernesto Gevara Linch planuvav vidkriti v Rosario fabriku z pererobki mate ale jogo plani ne zbulisya vnaslidok svitovoyi ekonomichnoyi krizi i rodina nevdovzi pislya narodzhennya Che bula vimushena povernutisya na svoyu fermu v provinciyi Misjones sho distalasya Seliyi v spadshinu Zrostayuchi v livo nalashtovanij deklasovanij rodini aristokratichnogo pohodzhennya Ernesto Gevara she v ditinstvi viriznyavsya svoyeyu dinamichnoyu osobististyu ta radikalnimi poglyadami Vin obozhnyuvav Fransisko Pisarro ta mriyav stati odnim iz jogo soldativ Nezvazhayuchi na strazhdannya cherez zhorstoki napadi astmi yaki peresliduvali jogo protyagom vsogo zhittya vin dosyag uspihiv yak sportsmen vin buv zavzyatim gravcem regbi Gevara navchivsya u svogo batka grati v shahi j z 12 rokiv pochav brati uchast u miscevih turnirah Pidlitkom vin zahopivsya poeziyeyu osoblivo tvorchistyu Pablo Nerudi Gevara sho bulo zvichajnoyu praktikoyu sered latinoamerikanciv jogo klasu takozh vse svoye zhittya pisav virshi Vin buv takozh zavzyatim chitachem iz shirokim kolom interesiv pochinayuchi z prigodnickoyi klasiki Dzheka Londona Emilio Salgari ta Zhulya Verna do doslidzhen z seksualnosti Zigmunda Frejda i traktativ z socialnoyi filosofiyi Bertrana Rassela U piznomu pidlitkovomu vici vin rozvinuv gostrij interes do fotografiyi i vitrachav bagato chasu fotografuyuchi lyudej krayevidi i arheologichni miscya podorozhuyuchi Mapa podorozhi Gevari i Granado Latinskoyu Amerikoyu U 1948 roci Gevara vstupiv do universitetu Buenos Ajresa shob vivchati medicinu Pid chas navchannya vin bagato podorozhuvav Latinskoyu Amerikoyu U 1951 roci jogo starshij drug Alberto Granado biohimik zaproponuvav Gevari vzyati na rik perervu u navchanni dlya naskriznoyi podorozhi cherez vsyu Pivdennu Ameriku pro yaku voni davno mriyali Nezabarom Gevara ta 29 richnij Granado polishili na motocikli ridne misto z ideyeyu provesti kilka tizhniv pracyuyuchi volonterami v koloniyi dlya prokazhenih u San Pablo v Peru na berezi Amazonki Gevara opisav svoyu podorozh u knizi Shodenniki motociklista yaka bula perekladena na anglijsku v 1996 roci ta u 2004 roci pokladena v osnovu odnojmennogo hudozhnogo filmu rezhisera Sposterigayuchi bidnist gnoblennya ta bezpravnist poshireni skriz po Latinskij Americi a takozh pid vplivom prochitanoyi marksistskoyi literaturi Gevara upevnivsya sho yedinim virishennyam cih problem regionu ye zbrojna revolyuciya Podorozhi ta chitannya takozh stali prichinoyu bachennya nim Latinskoyi Ameriki ne yak grupi vidokremlenih nacij a yak yedinogo organizmu sho potrebuye zagalnoyi dlya kontinentu strategiyi vizvolennya Pislya povernennya do Argentini vin priskoreno zavershiv svoyu medichnu osvitu shob ponoviti podorozhi do Centralnoyi ta Pivdennoyi Ameriki i otrimav svij diplom 12 chervnya 1953 roku GvatemalaDruga podorozh Gevari Latinskoyu Amerikoyu 1953 1955 7 lipnya 1953 roku Gevara virushiv u podorozh cherez Boliviyu Peru Ekvador Panamu Kosta Riku Nikaragua Gonduras ta Salvador Naprikinci grudnya 1953 roku vin pribuv do Gvatemali de prezident Hakobo Arbens Gusman ocholyuvav drugij povnistyu demokratichnij ta suchasnij uryad v usomu latinoamerikanskomu regioni yakij cherez zemelni reformi ta inshi iniciativi namagavsya pokinchiti z sistemoyu latifundij nav yazanoyu SShA Odrazu pislya priyizdu do mista Gvatemala Gevara za poradoyu spilnogo druga vidshukav Ildu Gadea Akostu peruansku ekonomistku sho tam zhila ta pracyuvala Gadea z yakoyu vin piznishe odruzhivsya mala shiroki politichni zv yazki cherez chlenstvo u socialistichnomu amerikanskomu narodnomu revolyucijnomu alyansi i vona predstavila Gevaru kilkom visokoposadovcyam z uryadu Arbensa Vin takozh ponoviv kontakti z grupoyu kubinskih vignanciv pov yazanih iz Fidelem Kastro z yakim vin ranishe poznajomivsya u Kosta Rici Same u cej chas vin otrimav svoye vidome prizvisko Che cherez te sho vin chasto vzhivav argentinskij viguk che sho oznachaye te same sho j gej agov abo druzhe prichomu vzhivayetsya tilki v takih miscyah yak Argentina Urugvaj Paragvaj ta pivdenna Braziliya i cherez ce ye koronnim slivcem same cogo regionu Sprobi Gevari otrimati medichnu praktiku ne mali uspihu i jogo ekonomichne stanovishe chasto bulo nenadijnim navit dovodilos zastavlyati deyaki prikrasi Ildi Vin distanciyuvavsya vid bud yakih politichnih organizacij navit nezvazhayuchi na svoyi yavni politichni simpatiyi do komunizmu Popri finansovi negarazdi vin vidmovivsya vid propoziciyi pracyuvati derzhavnim medikom koli z yasuvalos sho dlya cogo jomu treba bude vstupiti do komunistichnoyi partiyi Gvatemali Politichni podiyi v krayini pochali rozvivatis duzhe shvidko z 15 travnya 1954 roku pislya pributtya z komunistichnoyi Chehoslovachchini vantazhu pihotnoyi ta artilerijskoyi zbroyi dlya uryadu Arbensa Gevara shvidko viyihav iz Gvatemali do Salvadoru za novimi vizami i povernuvsya lishe za kilka dniv do pochatku zbrojnogo protistoyannya z metoyu usunennya Arbensa za uchastyu SShA Gevara gotovij buv bitisya na jogo storoni i vstupiv do lav ozbroyenoyi miliciyi organizovanoyi dlya cogo Komunistichnoyu Moloddyu Odnak prikro vrazhenij cherez bezdiyalnist grupi vin nezabarom povernuvsya do svoyih medichnih obov yazkiv Piznishe vin znovu viyaviv bazhannya bitisya ale jogo namiri buli zirvani koli Arbens poprohav pritulku v meksikanskomu posolstvi i poradiv svoyim inozemnim pribichnikam pokinuti krayinu Pislya areshtu Gevara shukav zahistu v argentinskomu konsulstvi de vin zalishavsya she kilka tizhniv doki ne otrimav pasport pislya chogo poyihav u Meksiku Usunennya rezhimu Arbensa shlyahom perevorotu zcementuvalo Gevaru u dumci sho Spolucheni Shtati ce imperialistichna sila yaka gotova bezzhalno protistoyati i namagatisya znishiti bud yakij uryad sho sprobuye vipraviti socialno ekonomichnu nerivnist vlastivu Latinskij Americi ta inshim krayinam sho rozvivayutsya Ce zmicnilo jogo vpevnenist u tomu sho yedinim shlyahom dlya vipravlennya ciyeyi situaciyi ye socializm zdobutij zbrojnoyu borotboyu i zahishenij ozbroyenim narodom KubaNa pochatku veresnya 1954 roku Gevara pribuv do Mehiko i nevdovzi ponoviv svoyu druzhbu z ta inshimi kubinskimi vignancyami kotrih vin znav she z Gvatemali U chervni 1955 roku Lopes predstaviv jogo Raulyu Kastro Cherez kilka tizhniv pislya amnistiyi z tyurmi na Kubi do Mehiko pribuv Fidel Kastro i vvecheri 8 lipnya 1955 roku Raul predstaviv Gevaru starshomu bratovi Pislya palkoyi cilonichnoyi rozmovi Gevara perekonavsya sho Fidel buv nathnennim revolyucijnim liderom same yakogo vin shukav i vin negajno priyednavsya do Ruhu 26 lipnya sho mav na meti usunennya diktatorskogo rezhimu Fulhensio Batisti Hocha spochatku planuvalos sho Gevara bude medikom grupi vin brav uchast u vijskovih navchannyah razom z inshimi chlenami Ruhu i pislya zakinchennya kursu navit buv vidznachenij instruktorom yak najkrashij student Mizh tim iz Gvatemali pribula Ilda Gadea i Gevara virishiv ponoviti yihni stosunki 18 serpnya 1955 roku vidbulosya yihnye vesillya a 15 lyutogo 1956 roku u nih narodilas dochka yaku nazvali Ilda Beatris Koli kater Granma virushiv 25 listopada 1956 roku z Meksiki do Kubi Gevara buv odnim iz chotiroh nekubinciv na bortu Atakovana vijskom Batisti odrazu pislya visadki na zemlyu majzhe polovina skladu ekspedicijnih vijsk bula vbita abo potrapila v polon Gevara pisav sho same pid chas cogo protistoyannya vin poklav svij ryukzak iz medichnim sporyadzhennyam dlya togo shob pidnyati ranec z amuniciyeyu svogo zagiblogo tovarisha cej moment vin piznishe zgaduvav yak simvolichnij u jogo peretvorenni z likarya na bijcya Tilki 22 povstanci vizhili pislya ciyeyi bitvi voni peregrupuvalisya i shovalisya v gorah Syerra Maestra isp Sierra Maestra shob vesti partizansku vijnu proti rezhimu Batisti Gevara stav liderom sered povstanciv Comandante z isp major tovarishi povazhali jogo za horobrist ta vijskovu majsternist vin mav reputaciyu drugogo za cimi yakostyami pislya samogo Fidelya Kastro Pid chas partizanskoyi kampaniyi vorogi boyalis Gevari cherez jogo zhorstokist same vin buv vidpovidalnim za stratu informatoriv dezertiriv ta shpiguniv U berezni 1958 roku Gevara otrimav zavdannya ocholiti trenuvalnij tabir dlya novobranciv u gorah Syerra Maestra v Minas del Frio odnij iz kilkoh voyennih shkil zasnovanih Ruhom 26 lipnya Gevara Kastro ta Osvaldo Dortikos u centri 7 lyutogo 1959 roku uryad ogolosiv Gevaru gromadyaninom Kubi za narodzhennyam u znak viznannya jogo roli v triumfi revolyucijnih sil Nevdovzi pislya cogo vin iniciyuvav shlyuborozluchnij proces iz Gadea z yakoyu voni faktichno rozluchilisya pislya vidplittya z Meksiki na Granma 2 chervnya 1959 roku Gevara odruzhivsya z Alejdoyu March kubinkoyu za narodzhennyam chlenom Ruhu 26 lipnya z yakoyu vin zhiv z kincya 1958 roku Vin buv priznachenij komandirom tyurmi v forteci La Kabanya isp La Cabana i protyagom p yati misyaciv perebuvannya na postu z 2 sichnya do 12 chervnya vin naglyadav za sudovimi procesami ta stratami bagatoh lyudej sered yakih buli kolishni sluzhbovci rezhimu Batisti Hose Velasuso yurist sho pracyuvav pid kerivnictvom Gevari v La Kabanya nad pidgotovkoyu obvinuvachen rozpovidav sho ce buli bezzakonni proceduri v yakih fakti ocinyuvalis bez bud yakoyi povagi do zagalnih yuridichnih principiv i dokazi buli pidtasovani Gevaroyu Priblizno vid 156 do 550 osib bulo stracheno za specialnimi sudovimi nakazami Gevari protyagom cogo chasu Piznishe Gevara stav sluzhbovcem u Nacionalnomu instituti agrarnoyi reformi i prezidentom Nacionalnogo banku Kubi Vin pidpisuvav vsi kubinski banknoti sho vipuskalis pid chas jogo chotirnadcyatimisyachnogo prezidentstva svoyim prizviskom Che Ves chas poki vin pracyuvav v uryadi Gevara vidmovlyavsya vid svoyeyi zarplatni posadovcya napolyagayuchi na viplati jomu tilki okladu majora shob tim samim pokazati revolyucijnij priklad U cej chas jogo lyubov do gri v shahi znovu rozgorilasya i vin vidviduvav ta brav uchast u bilshosti nacionalnih ta mizhnarodnih turniriv sho provodilis na Kubi Vin buv nadzvichajno zavzyatim u tomu shob zaluchiti kubinsku molod do gri i organizovuvav riznomanitni zahodi stvoreni dlya stimulyuvannya cogo interesu She u 1959 roci Gevara dopomagav organizovuvati zakordonni revolyucijni ekspediciyi persha sproba bula zroblena v Panami nastupna u Dominikanskij Respublici prote vsi voni buli bezuspishnimi U 1960 roci Gevara nadavav pershu dopomogu zhertvam vibuhu francuzkogo sudna La Coubre sho stavsya pid chas jogo rozvantazhennya v portu Gavani Spochatku ryatuvalna operaciya prosuvalasya uspishno ale piznishe provalilasya koli stavsya drugij vibuh v rezultati zaginulo ponad sto lyudej Same pid chas pominalnoyi sluzhbi za zhertvami vibuhu Alberto Korda zrobiv najvidomishij znimok Gevari Zgodom Gevara sluzhiv ministrom promislovosti na comu postu vin dopomagav stvoryuvati kubinskij socializm i peretvorivsya na odnu z najvidatnishih postatej krayini U svoyij knizi Partizanska vijna vin zahishav ideyu tirazhuvannya kubinskoyi modeli revolyuciyi inicijovanoyi malenkoyu grupoyu foco partizan bez neobhidnosti togo shob zbrojnomu povstannyu pereduvalo stvorennya chislennih organizacij Jogo naris El socialismo y el hombre en Cuba 1965 z isp Socializm ta lyudina na Kubi obstoyuye neobhidnist stvorennya novoyi lyudini isp hombre nuevo u zv yazku iz rozbudovoyu socialistichnoyi derzhavi Dehto vbachav u Gevari odnochasno charivnomu ta suvoromu model takoyi novoyi lyudini Gevara buv bilsh efektivnij na posadi nachalnika gavanskoyi tyurmi nizh na choli ministerstv Pidpisuvav nakazi pro rozstril lyudej bez sudu abo slidstva obozhnyuvav buti prisutnim na torturah Shob vidpraviti lyudej na rozstril yuridichni dokazi ne potribni Vsi ci proceduri burzhuazni perezhitki Jde revolyuciyaNa choli kubinskoyi delegaciyi v Moskvi 1965 Gevara vidigravav klyuchovu rol u vstanovlenni na Kubi radyanskih balistichnih raket iz yadernimi boyegolovkami sho priskorilo karibsku krizu u zhovtni 1962 roku Pid chas interv yu britanskij gazeti Daily Worker cherez kilka tizhniv pislya cogo vin nagoloshuvav sho yakbi raketi buli pid kubinskim kontrolem voni obov yazkovo buli b zapusheni na najbilshi amerikanski mista Yakbi raketi zalishilisya u nas mi b vikoristovuvali yih shob zavdati udaru v same serce Ameriki v tomu chisli po Nyu Jorku Niyakogo mirnogo spivisnuvannya U borotbi mizh dvoma sistemami mi povinni domogtisya povnoyi peremogi Mi povinni jti po dorozi zvilnennya navit yaksho ce prizvede do miljoniv zhertv zagiblih vid atomnoyi bombiZniknennya z KubiU grudni 1961 roku Gevara yak golova kubinskoyi delegaciyi poyihav u Nyu Jork shob vistupiti v OON 17 grudnya vin viletiv do Parizhu a zvidti rozpochav trimisyachnij mizhnarodnij tur pid chas yakogo vidvidav Kitajsku Narodnu Respubliku Ob yednanu Arabsku Respubliku Yegipet Alzhir Ganu Gvineyu Mali Dagomeyu Kongo Brazzavil ta Tanzaniyu iz zupinkami v Irlandiyi Parizhi ta Prazi V Alzhiri 24 lyutogo 1965 roku vin vistupiv na Drugomu ekonomichnomu seminari afro azijskoyi solidarnosti zayavivshi Nemaye kordoniv u cij borotbi na smert Mi ne mozhemo zalishatis storonnimi pered oblichchyam togo sho koyitsya v bud yakij chastini svitu Peremoga bud yakoyi krayini u borotbi proti imperializmu ye nashoyu peremogoyu tak samo yak porazka bud yakoyi krayini ye nashoyu porazkoyu Socialistichni krayini mayut moralnij obov yazok znishiti svoyu movchaznu zmovu z ekspluatatorskimi krayinami Zahodu Gevara zaproponuvav ryad zahodiv yaki povinni vzhiti krayini komunistichnogo bloku dlya dosyagnennya ciyeyi meti Stalosya tak sho ce bulo jogo ostannoyu publichnoyu poyavoyu Vin povernuvsya na Kubu 14 bereznya i buv urochisto prijnyatij Fidelem ta Raulem Kastro ta v aeroportu Gavani Dva tizhni po tomu vin vipav iz publichnogo zhittya a potim znik zovsim Misce jogo perebuvannya bulo velikoyu tayemniceyu 1965 roku na Kubi tomu sho jogo zazvichaj viznavali drugim u vladi pislya samogo Kastro Sered prichin jogo zniknennya visuvali dekilka versij vidnosnij proval shemi industrializaciyi yaku vin vidstoyuvav na postu ministra ekonomiki tisk na Fidelya Kastro z boku radyanskih oficijnih osib sho ne shvalyuvali propekinsku komunistichnu prihilnist Gevari u toj chas koli radyansko kitajskij rozkol pogliblyuvavsya a takozh serjozni rozbizhnosti mizh Gevaroyu ta kubinskim kerivnictvom stosovno ekonomichnogo rozvitku ta ideologichnoyi liniyi Kubi Podalsha karibska kriza i te sho Gevara vvazhav radyanskoyu zradoyu Kubi koli Hrushov pogodivsya pribrati radyanski raketi z kubinskoyi teritoriyi bez konsultaciyi z Kastro zrobili Gevaru skeptichnim stosovno Radyanskogo Soyuzu 16 chervnya 1965 roku pid tiskom mizhnarodnih spekulyacij z privodu doli Gevari Kastro zayaviv sho lyudi budut proinformovani pro Gevaru todi koli sam Gevara zahoche dozvoliti yim shos diznatisya Chislenni chutki pro jogo zniknennya poshirilisya i na Kubi j za yiyi mezhami 3 zhovtnya togo samogo roku Kastro oprilyudniv lista bez dati vlasnoruch napisanogo jomu Gevaroyu dekilka misyaciv tomu v yakomu toj pidtverdzhuvav svoyu nezminnu solidarnist iz kubinskoyu revolyuciyeyu ale ogoloshuvav pro svoye rishennya zalishiti Kubu shob borotisya za mezhami krayini za spravu revolyuciyi U svoyemu listi Gevara zayavlyav pro svoyu vidstavku z usih postiv v uryadi v partiyi ta armiyi a takozh vidmovlyavsya vid kubinskogo gromadyanstva Pid chas svogo interv yu z chotirma inozemnimi korespondentami 1 listopada Kastro zaznachiv sho znaye de perebuvaye Gevara ale ne rozkriye miscya jogo perebuvannya I dodav sprostovuyuchi zayavi pro te sho jogo kolishnij tovarish mertvij Vin u najkrashomu fizichnomu stani Nezvazhayuchi na zapevnennya Kastro dolya Gevari zalishalas tayemniceyu naprikinci 1965 roku i vsi jogo poyizdki ta miscya perebuvannya nadali zberigali u suvorij tayemnici vprodovzh dvoh nastupnih rokiv KongoEkspediciya Pid chas svoyeyi nichnoyi zustrichi z 14 na 15 bereznya 1965 roku Gevara ta Kastro pogodilis sho Ernesto maye personalno ocholiti voyennu operaciyu v Africi na pivden vid Sahari Pripuskalosya sho Gevara perekonuvav Kastro pidtrimati jogo u cij sprobi ta inshi dzherela stverdzhuyut sho Kastro umovlyav Gevaru vzyati na sebe cyu misiyu oskilki umovi v latinoamerikanskih krayinah de bulo mozhlive vvedennya partizanskih focos she ne buli optimalnimi Zi sliv Ahmeda Ben Bella kotrij buv na toj chas prezidentom Alzhiru i nezadovgo pered tim viv dovgi rozmovi z Gevaroyu situaciya sho sklalasya v Africi sho mala nadzvichajnij revolyucijnij potencial nashtovhnula Che na visnovok sho Afrika bula slabkoyu lankoyu imperializmu Same na Afriku vin virishiv teper spryamuvati svoyi zusillya Kubinsku operaciyu mali provoditi na pidtrimku marksistskogo ruhu Simba Patrisa Lumumbi u Kongo Kinshasi Gevara jogo zastupnik Viktor Drekk ta dvanadcyat kubinskih chleniv ekspediciyi pribuli do Kongo 24 kvitnya 1965 roku kontingent sho nalichuvav priblizno 100 afrokubinciv nevdovzi takozh do nih priyednavsya Tut Gevara zajmavsya pidgotovkoyu partizan Lumumbi z metoyu povalennya uryadu Pevnij chas voni spivpracyuvali z liderom partizanskogo ruhu Loranom Dezile Kabiloyu kotrij dopomagav prihilnikam Lumumbi provoditi povstannya pridushene v listopadi togo zh taki roku kongolezkoyu armiyeyu Na toj chas Gevari bulo 37 rokiv Vin ne mav formalnogo voyennogo navchannya prote vzhe otrimav dosvid kubinskoyi revolyuciyi Zokrema jogo uspishnij marsh na Santa Klaru kotrij stav najvazhlivishoyu podiyeyu v ostatochnomu povalenni rezhimu Batisti silami Kastro Astma dozvolila Gevari uniknuti sluzhbi v argentinskij armiyi Nenalezhnistyu do ciyeyi armiyi Ernesto pishavsya oskilki buv opozicijnim do uryadu Perona Pivdennoafrikanski najmanci ta kubinski emigranti spivpracyuvali z kongolezkoyu armiyeyu shob zavazhati Gevari zdijsniti jogo namiri Voni mogli vidstezhuvati jogo zv yazok napadati iz zasidki na povstanciv ta kubinciv shorazu koli ti zbiralis atakuvati a takozh mogli izolyuvati yihni liniyi postachannya Hocha Gevara mav namir prihovuvati svoyu prisutnist u Kongo uryad SShA buv cilkom obiznanim shodo jogo peresuvannya ta diyalnosti Agentstvo nacionalnoyi bezpeki angl The National Security Agency NSA perehoplyuvala vsi jogo vhidni ta vihidni radio povidomlennya za dopomogoyu obladnannya dlya pidsluhovuvannya na bortu plavuchogo postu USNS Valdez sho same z takoyu metoyu postijno peresuvavsya Indijskim okeanom Gevara staviv za metu eksportuvati kubinsku revolyuciyu cherez pidgotovki miscevih bijciv Simba z pitan komunistichnoyi ideologiyi ta strategiyi partizanskoyi vijni Piznishe cogo zh roku pislya neznachnih bojovih dij hvorij na dizenteriyu strazhdayuchi vid astmi ta zasmuchenij pislya semi misyaciv rozcharuvan Gevara zalishiv Kongo razom iz chlenami svoyeyi komandi sho vizhili tak i ne otrimavshi pidtrimku u miscevogo naselennya Za kilka tizhniv Gevara napisav peredmovu do svogo shodennika yakij viv pid chas kampaniyi v Kongo Pershe rechennya bulo takim Ce istoriya porazki Pererva Gevara vidchuvav sho ne mozhe povernutisya na Kubu razom z usima inshimi bijcyami z moralnih prichin Kastro oprilyudniv proshalnogo lista vid Gevari lista sho vin prosiv vidkriti lishe u vipadku svoyeyi smerti de vin pisav sho porivaye usi zv yazki z Kuboyu shob prisvyatiti sebe revolyucijnij diyalnosti v inshih chastinah svitu Vidtak Gevara tayemno proviv nastupni shist misyaciv u Dar es Salami ta v Prazi U cej period vin sistematizuvav svij dosvid u Kongo i napisav narisi do dvoh knig z filosofiyi ta z ekonomiki Takozh Gevara vidvidav deyaki krayini Zahidnoyi Yevropi shob pereviriti dokumenti sfalsifikovani kubinskoyu rozvidkoyu shob Gevara mig potrapiti na teritoriyu Pivdennoyi Ameriki Ves cej chas Kastro ne pripinyav umovlyati jogo povernutisya na Kubu prote vin pogodivsya povernutisya lishe na korotkij chas na umovah absolyutnoyi konspiraciyi lishe dlya pidgotovki novoyi sprobi revolyucijnogo perevorotu v Latinskij Americi BoliviyaPovstanec Pidrobnij pasport yakim Gevara koristuvavsya u Boliviyi Spekulyaciyi shodo miscya perebuvannya Gevari ne pripinyalis i v 1966 1967 rokah Predstavniki mozambickogo ruhu za nezalezhnist FRELIMO povidomlyali pro zustrich iz Gevaroyu v Dar es Salami pid chas yakoyi voni vidmovilis vid zaproponovanoyi nim dopomogi v revolyucijnomu proekti Vreshti resht pravdoyu viyavilisya chislenni chutki pro te sho Gevara ocholyuvav partizanskij ruh u Boliviyi Za nakazom Fidelya Kastro bolivijskimi komunistami specialno pridbano zemlyu dlya stvorennya baz de partizani prohodili pidgotovku pid kerivnictvom Gevari Do otochennya Gevari v roli jogo najpershogo agenta v La Pasi potrapila Hajdi Tamaru Bunke Bider vidoma za prizviskom Tanya v minulomu agent Shtazi yaka za pevnimi svidchennyami pracyuvala takozh na KDB Rene Bar yentos sturbovanij zvistkami pro partizan u svoyij krayini zvernuvsya po dopomogu do CRU Proti Gevari virishili zaluchiti specialno navcheni dlya antipartizanskih kampanij sili CRU Gevara u Boliviyi Partizanskij zagin Gevari nalichuvav 56 osib i diyav yak ELN Ejercito de Liberacion Nacional de Bolivia z isp Nacionalna vizvolna armiya Boliviyi buv dobre osnashenij na pochatku zdijsniv dekilka uspishnih operacij proti regulyarnih vijsk u skladnij goristij miscevosti regionu Kamiri Na samomu pochatku spravi prosuvalisya uspishno bulo zdobuto kilka peremog nad uryadovimi vijskami Odnak u veresni bolivijska armiya spromoglasya likviduvati dvi grupi partizan likviduvavshi odnogo z lideriv Nezvazhayuchi na zhorstoku prirodu konfliktu Gevara nadavav medichnu dopomogu vsim poranenim bolivijskim soldatam sho potraplyali v polon do partizan a potim zvilnyav yih Pid chas svogo ostannogo boyu v Kebrada del Yuro Gevaru poranili U priklad jogo gvintivki vluchila kulya sho vivela zbroyu z ladu Vin vitrativ usi patroni z pistoletu Bezzbrojnogo i poranenogo Gevaru zahopili v polon i konvoyuvali do shkoli sho sluguvala soldatam CRU za timchasovu v yaznicyu partizan Pomitivshi tam poranenih bolivijskih soldat vin zaproponuvav yim medichnu dopomogu ta vid bolivijskogo oficera otrimav vidmovu Gevari z kilkoma kulovimi poranennyami dali lishe pigulku aspirinu Vzyattya v polon ta strata Polyuvannya na Gevaru v Boliviyi ocholiv Feliks Rodriges agent CRU Informator povidomiv Bolivijski Specialni vijska pro misce perebuvannya partizanskogo zagonu Gevari Do cogo chasu zagin Gevari skorotivsya do 17 bijciv 8 zhovtnya 1967 roku stoyanku zagonu otochili a samogo Gevaru vzyali v polon v ushelini Kebrada del Yuro Piznishe soldati rozpovidali koli nablizilis do Gevari pid chas perestrilki vin viguknuv Ne strilyajte Ya Che Gevara i dlya vas vartij bilshogo zhivij nizh mertvij Dovidavshis pro zahoplennya Gevari Rodriges mittyevo povidomiv pro ce u shtab kvartiru CRU v Lengli shtat Virdzhiniya Pam yatnik Gevari na jogo mogili u Santa Klari Pislya otrimannya informaciyi pro zahoplennya Gevari Barriyentos negajno nadav nakaz pro jogo stratu Gevaru privezli do napivzrujnovanoyi budivli shkoli bilya selisha La Iguera de jogo protrimali vsyu nich Nastupnogo dnya jogo rozstrilyali Obov yazki kata vikonav serzhant bolivijskoyi armiyi Mario Teran Jomu distalasya korotka solominka v zherebi pomizh soldat za pravo chesti vbiti Gevaru Dlya pidtrimannya oficijnoyi versiyi pro smert Gevari nibito pid chas boyu a ne pid chas strati bez sudu i slidstva soldatu kotrij natiskav na spuskovij gachok Feliks Rodriges nakazav strilyati nadzvichajno pricilno Gevara otrimav chislenni postrili po nogah ale oblichchya malo lishatisya neposhkodzhenim shob zrobiti mozhlivoyu podalshu identifikaciyu Zi sliv ochevidciv pered smertyu Che Gevara skazav svoyemu katovi Ya znayu ti tut shob ubiti mene Strilyaj boyaguze ti prosto vb yesh lyudinu Jogo tilo priv yazali do poloziv gelikoptera ta dopravili v susidnye selishe Valyegrande de vistavili na pokaz presi Pislya strati Gevari Rodriges zabrav dekilka jogo personalnih rechej zokrema godinnik Roleks i bagato rokiv gonorovo nimi vihvalyavsya pered reporterami Zaraz deyaki z cih rechej vistavleni v CRU Pislya togo yak vijskovij hirurg amputuvav ruki Gevari oficeri bolivijskoyi armiyi vivezli tilo u nevidomomu napryamku i vidmovilis povidomiti de jogo pohovali chi spalili 15 zhovtnya Kastro povidomiv gromadskist pro smert Gevari i ogolosiv na Kubi tridennu zhalobu Smert Gevari viznali tyazhkim udarom dlya socialistichnogo revolyucijnogo ruhu v Latinskij Americi i v usomu tretomu sviti Miscevi zhiteli stali vvazhati Gevaru svyatim i zvertalisya do nogo San Ernesto de La Higuera z prohannyam pro yakus milist 1997 roku ostanki obezgolovlenogo tila buli eksgumovani z pid zlitnoyi smugi bilya Valyegrande identifikovani yak taki sho nalezhali Gevari ta perevezeni na Kubu 17 zhovtnya 1997 roku ostanki Gevari razom z ostankami shistoh jogo tovarishiv ubitih pid chas partizanskoyi kampaniyi v Boliviyi perepohovali z voyennimi pochestyami u specialno zbudovanomu mavzoleyi v misti Santa Klara de vin vigrav virishalnu dlya kubinskoyi revolyuciyi bitvu FotogalereyaZ ulyublenoyu lyulkoyu 1957 Gevara otrimuye yegipetskij orden iz ruk G Nasera 1965 1966 Ostannye foto rozstrilyanogo Che Gevari Boliviya 10 10 1967 Zobrazhennya Gevari na prapori z napisom El Che Vive Che zhivij Prezident Braziliyi Yani Kvadros nagorodzhuye Che Gevaru 1961 Vshanuvannya pam yatiPam yatnik Gevari na jogo mogili u Santa Klari Tvori GevariErnesto Che Gevara Dnevnik motociklista Sankt Peterburg RedFish Amfora 2005 ros Ernesto Che Gevara Partizanskaya vojna Moskva Izdatelstvo inostrannoj literatury 1961 ros Ernesto Che Gevara Stati vystupleniya pisma Moskva Kulturnaya Revolyuciya 2006 ros Ernesto Che Gevara Epizody revolyucionnoj vojny Moskva Voennoe izdatelstvo Ministerstva oborony SSSR 1973 ros Ernesto Che Gevara Ya konkistador svobody Epizody revolyucionnoj vojny Partizanskaya vojna Bolivijskij dnevnik Moskva EKSMO Press 2000 ros Ernesto Che Guevara Ai giovani Cuba non e un eccezione storica Samona e Savelli Roma 1968 ital Ernesto Che Guevara The Bolivian Diary of Ernesto Che Guevara London Lorrimer Publishing 1968 angl Ernesto Che Guevara Colonialism Is Doomed Havana Ministry of External Relations Republic of Cuba 1964 angl Ernesto Che Guevara Contro la burocrazia Che cos e un quadro rivoluzionario Operai e partito Samona e Savelli Roma 1968 ital Ernesto Che Guevara Creare due tre molti Viet Nam E la parola d ordine Libreria Feltrinelli Milano 1967 ital Ernesto Che Guevara Da un altro Vietnam Samona e Savelli Roma 1967 ital Ernesto Che Guevara Diario in Bolivia Feltrinelli Milano 1968 ital Ernesto Che Guevara Episodes of the Cuban Revolutionary War 1956 58 New York Pathfinder Press 1996 angl Ernesto Che Guevara Escritos y discursos 9 vols La Habana Editorial de Ciencias Sociales 1977 isp Ernesto Che Guevara La guerra de guerrillas La Habana Dep de Instr del Minfar 1961 isp Ernesto Che Guevara La guerra di guerriglia e altri scritti politici e militari Feltrinelli Milano 1967 ital Ernesto Che Guevara La guerra per bande Edizioni Avanti Milano 1961 ital Ernesto Che Guevara Lettere diari e scritti Tindalo Roma 1967 ital Ernesto Che Guevara The Motorcycle Diaries A Journey Around South America London Verso 1996 angl Ernesto Che Guevara Obras escogidas 1957 1967 2 vols La Habana Casa de las Americas 1970 isp Ernesto Che Guevara Opere 3 voll Feltrinelli Milano 1968 1969 ital I La guerra rivoluzionaria 1968 II Le scelte di una vera rivoluzione 1968 III Nella fucina del socialismo 1969 Ernesto Che Guevara Socialism and Man in Cuba New York Pathfinder Press 1989 angl Ernesto Che Guevara Il socialismo e l uomo a Cuba Libreria Feltrinelli Milano 1967 ital Ernesto Che Guevara Sulla Sierra con Fidel Cronache della rivoluzione cubana Editori Riuniti Roma 1965 ital Div takozhGevarizmPrimitkiGadea I My Life with Che The Making of a Revolutionary St Martin s Press 2008 ISBN 978 0 230 60601 2 d Track Q3445044d Track Q288348 Samuel Farber The Resurrection of Che Guevara 29 listopada 2011 u Wayback Machine New Politics vol 7 no 1 1998 Radio Svoboda Portret vbivci v molodosti 2011 09 12 u Wayback Machine LiteraturaValerij Alekseev Skromnyj kondoter fenomen Che Gevary Moskva Politizdat 1991 ros Mark Vasilev Che Gevara kak revolyucionnyj teoretik Moskva Svobodnoe marksistskoe izdatelstvo 2010 ros V I Golovchenko Che Gevara Ernesto Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Iosif Lavreckij Ernesto Che Gevara Moskva Molodaya gvardiya 1973 ros O Lozovickij Che Gevara Ernesto Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 775 ISBN 978 966 611 818 2 Kiva Majdanik Ernesto Che Gevara ego zhizni ego Amerika Moskva Ad Marginem 2004 ros PosilannyaTvori Gevari Kuba vinyatok chi avangard borotbi proti koloniyalizmu 1961 Partizanskaya vojna kak metod 1963 ros Komunizm maye buti i revolyucijnoyu morallyu tezh interv yu 1963 Promova na Afroazijskij konferenciyi v Alzhiri 1965 Proshalnoe pismo 1966 ros Poslanie narodam mira otpravlennoe na Konferenciyu treh kontinentov 1967 ros Pro nogo Gevara de la Serna Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Che GuevaraVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Ernesto Che GevaraDaniel Bensaid Ernesto Che Gevara zhizn i deyatelnost otrazivshie velikie nadezhdy uhodyashego stoletiya 2006 29 serpnya 2016 u Wayback Machine ros Frej Betto Sila utopii 1997 14 veresnya 2016 u Wayback Machine ros Nestor Koan Politicheskaya koncepciya revolyucii u Che Gevary i v gevarizme K diskussii o socializme XXI veka 2008 ros Mihael Lyovi Ni kalka ni kopiya Che Gevara v poiskah novogo socializma 2002 ros Kiva Majdanik Revolyucioner 1977 18 veresnya 2016 u Wayback Machine ros Alyeksandr Tarasov 44 goda vojny CRU protiv Che Gevary 1998 ros Aleksandr Tarasov Zhivye moski layut na mertvogo lva Che Gevara glazami Oma 2000 ros Oleksandr Homenko Osoblivosti latinoamerikanskogo polyuvannya 2006