Олександр Миколайович Тарасов (8 березня 1958, Москва) — радянський і російський соціолог, політолог і культуролог лівого спрямування, публіцист, письменник, філософ. До початку XXI століття відносив себе до постмарксистів, разом з І. Месарошем і югославськими філософами-марксистами, що вони належали до групи «Праксіс» і еміґрували потім до Лондона. Однак, у зв'язку з тим, що у XXI столітті термін «постмарксизм» був окупований Е. Лаклау, Ш. Муфф та їх послідовниками, О. Тарасов (так само, як і Месарош, і зазначені югославські філософи) перестав себе так називати.
Тарасов Олександр Миколайович | ||||
---|---|---|---|---|
Александр Николаевич Тарасов | ||||
Народження | 8 березня 1958 (66 років) Москва, СРСР | |||
Громадянство (підданство) | Росія СРСР | |||
Знання мов | ||||
Діяльність | ||||
Зазнав впливу | ||||
Партія | Неокомуністична партія Радянського Союзу | |||
Конфесія | атеїзм | |||
screen.ru/Tarasov | ||||
| ||||
Рання політична діяльність
У грудні 1972 — січні 1973 спільно з Василем Мінорським Тарасов створив підпільну ліворадикальну групу під назвою «Партія нових комуністів» (ПНК) і влітку 1973 року став її неформальним лідером. Після злиття ПНК з іншою підпільною ліворадикальною групою «Ліва школа» в 1974 році об'єднана організація отримала назву «Неокомуністична партія Радянського Союзу» (НКПСС), і Тарасов став одним з її керівників. Тарасов був теоретиком партії: програмний документ НКПСС «Принципи неокомунізму» (1974) написаний Тарасовим.
У 1975 році був заарештований КДБ, після попереднього ув'язнення та річного перебування в спецпсихлікарні його було звільнено, оскільки справу НКПСС не було притягнено до суду. У спецпсихлікарні з ним жорстоко поводились і де-факто катували (побиття, , інсулінові коми, ін'єкції великих доз нейролептиків), унаслідок чого опинився на свободі маючи важкі соматичні захворювання (гіпертонічна хвороба, анкілозуючий спондилоартрит, хвороби печінки і підшлункової залози), фактично інвалідом. Після виходу на волю брав участь у відновленні НКПСС, був одним із керівників організації до її саморозпуску в січні 1985 року. У 1988 році після обстеження двох державних психіатричних комісій був визнаний психічно здоровим.
Професійна діяльність
Змінив безліч професій: був креслярем, лаборантом у проектному інституті (ЦНІІПБК), сторожем на Ваганьковському кладовищі, машиністом, слюсарем з ремонту котельного обладнання, бібліотекарем, редактором, фельдшером, оператором газової котельні, бухгалтером на Центральній базі Московського м'ясокомбінату, освітлювачем у театрі «Ермітаж», науковим співробітником Центру аналізу науки РАН, викладачем вузу, консультантом Міністерства науки Російської Федерації, політоглядачем у газеті, експертом Інформаційно-дослідницького центру «Панорама» і Московського бюро з прав людини і т. д. Отримав вищу економічну (ВЗФЕІ) і історичну (МПДУ, потім МДУ) освіту, але за умов розпочатої перебудови швидко професіоналізувався як соціолог і політолог.
У 1988 році заснував Незалежний Архів (з 1990 року — «Незалежний Архів — Незалежна соціологічна служба»), з 1991 року — співробітник Центру нової соціології та вивчення практичної політики «Фенікс» (ЦНСиИПП «Фенікс»), з 2004 року — співдиректор Центру нової соціолоґії і вивчення практичної політики (ЦНСіВПП) «Фенікс», з лютого 2009 року — директор цього центру.
З 1984 року пише під псевдонімом в іноземній пресі і самвидаві. З 1988 року друкується у незалежній пресі (під псевдонімами), з 1990 року — у незалежній і офіційній (під власним ім'ям). Автор понад 1100 публікацій з соціології (переважно проблеми молоді і освіти, конфліктологія), політології (поточний політичний процес, політичний радикалізм в Росії і за кордоном, масові суспільні рухи), історії (історія і теорія революційних рухів і партизанських воєн), культурології (проблеми «масової культури», міжкультурні та між цивілізаційні протиріччя), економіки (компаративістські дослідження). Виступає також як літературний критик і кінокритик (поточний літературний і кінопроцес, «масова культура» та політика, історія і теорія кінематографу 60-х — 70-х років). Першим вивчив і описав молодіжну субкультуру наці-скінхедів в Росії.
Автор першого в Росії (листопад 2009 — січень 2010) серйозного дослідження, присвяченого впливу ультраправих ідей та організацій на субкультуру футбольних фанатів.
Роботи А. Н. Тарасова опубліковані, крім Росії у США, Канаді, Великій Британії, Франції, ФРН, Нідерландах, Швейцарії, Швеції, Норвегії, Італії, Іспанії, Греції, Фінляндії, Угорщини, Чехії, Сербії, Індії, Японії, Південній Кореї, Таїланді, Сінгапурі, Аргентині, Панамі, ПАР, Марокко, Нової Зеландії, Естонії, Латвії, Литві, Білорусії, Казахстані, Молдові, Грузії, Азербайджані, Україні, на Кубі, на Реюньйоні.
З 2014 року біографічна довідка на А. Н. Тарасова поміщається у щорічних виданнях Marquis who's Who in the World.
Громадська діяльність
У першій половині 1993 року був одним із трьох редакторів щомісячного журналу «Дом Союзов», що виходив на базі газети Московської федерації профспілок (МФП) «Солідарність». Журнал виходив накладом 30 тисяч примірників. У зверненні до читачів у № 1 журналу Тарасов повідомляв, що «Дом Союзов» мав на меті «оновлення соціалістичної думки» і «створення теорії, що відповідала б сучасним умовам». Вийшло п'ять номерів журналу, після чого він був закритий головним редактором «Солідарності» Андрієм Ісаєвим за невідповідність політичної лінії МФП, тобто за «зайвий» радикалізм.
У другій половині 1993 року — член редколегії газети «Рабочее действие», у 1993—1994 роках — член редколегії контркультурного журналу «Вуглускр». В середині 1990-х років — політичний радник радикальної студентської профспілки «Студенческая защита».
4 листопада 1995 року на Тарасова було скоєно напад біля його будинку. Невідомі, озвавшись до Тарасова за прізвищем, побили його, спричинивши втрату свідомості, після чого втекли. У Тарасова забрали його паспорт, однак не взяли велику суму грошей та цінні речі. За фактом нападу було порушено кримінальну справу, проте винні знайдені не були.
У 2008 році Тарасов був включений неонацистами до списку ворогів російського народу, що вони підлягають фізичному знищенню; список було опубліковано на праворадикальних сайтах.
У 2011 році рух«Наші» включив його до списку «168 наймерзенніших ворогів» руху, Василя Якеменко і режиму Володимира Путіна.
В анархістських колах Росії Тарасов відомий як послідовний критик анархізму — в першу чергу анархістської практики (яку він вважає безглуздою і безперспективною), а почасти і теорії (яку він вважає застарілою і ненауковою). Ця критика спричинила відверто вороже ставлення до Тарасова серед анархістів.
Тарасов негативно реаґував на мітинги грудня 2011 року — лютого 2012 року, піддав їх критиці зліва, кваліфікувавши їх як виступи дрібної буржуазії і «бунт споживачів», що вони є ворожі до цілей і завдань лівих у Росії і не мають ніякого відношення до революційної боротьби проти капіталізму.
У 2002—2012 роках брав активну участь у роботі журналу (а з травня 2003 року — сайту) «Скепсис» (не афішуючи цього факту). Відповідав у журналі (на сайті) за частину публікацій, працював з авторами і перекладачами як редактор і куратор. Зробив помітний вплив на політичну та теоретичну лінію «Скепсису», що можна бачити з програмового документу журналу і сайту, де було зафіксовано такі теоретичні положення Тарасова, як визначення бюрократ-буржуазії в якості правлячого класу сучасної Росії; кваліфікування Росії як суспільства деградуючого периферійного капіталізму; поділ понять «інтелектуали» та «інтелігенція»; визнання «догурткового рівня» лівого руху в Росії і т. д. Програмовий документ «Скепсису» містить, окрім того, посилання на п'ять творів Олександра Тарасова. Також відомо, що Тарасов був одним з авторів маніфесту «Скепсису» «Не наступать на грабли!», присвяченого «болотним виступам», і запровадив туди положення про необхідність створення низових «осередків опору… за місцем роботи, навчання та проживання».
У 2012 році Тарасов залишив «Скепсис» з ідеологічних і політичних розходжень з більшістю редакції, що складається з учнів і послідовників Юрія Семенова, російського історика і етнолоґа. Цьому передувала публічна полеміка Тарасова і Семенова.
Літературно-видавнича діяльність
З 1992 року виступає як письменник (прозаїк і поет), з 1997 року — як перекладач (з англійської та іспанської мов).
Лауреат премій журналу «Дружба народів» за 2000 рік, журналу «Юність» за 2001 та журналу «Жовтень» за 2011 рік.
У 2002 році став одним із засновників, укладачів і науковим редактором книжкової серії «Час „Ч“. Современная мировая антибуржуазная мысль» (видавництво «Гилея»); у 2005 році — книжкової серії «Klassenkampf» (у редакторстві разом з Борисом Кагарлицьким, видавництво «Ультра. Культура»); у 2006 році — книжкової серії «роЗА РЕВОлюций» (видавництво «Культурная Революция»). У цих серіях публікувалася сучасна (переважно іноземна) ліва суспільно-політична література.
За межами цих серій Тарасов виступає як науковий редактор і коментатор творів відомих представників лівої думки, зокрема, Льва Троцького, Алена Бадью, Корнеліуса Касторіадіса.
Як перекладач з іспанської спеціалізується на перекладах текстів латиноамериканських революціонерів: Ернесто Че Гевари, Фіделя Кастро, Карлоса Фонсеки та ін.
Твори
- Провокация. Версия событий 3—4 октября 1993 г. в Москве. — М.: Центр новой социологии и изучения практической политики «Феникс», 1993.
- Правда о Югославии. — Пермь: ОПОР, 1993. (У співавторстві).
- Провокация. Версия событий 3—4 октября 1993 г. в Москве. — Постскриптум из 1994-го. — М.: Центр новой социологии и изучения практической политики «Феникс», 1994.
- Политический экстремизм в России. — М.: Информационно-экспертная группа «Панорама», 1996. (У співавторстві).
- Политический экстремизм в России. — М.: Институт экспериментальной социологии, 1996. ISBN 5-87637-043-6. (У співавторстві).
- Левые в России: от умеренных до экстремистов. — М.: Институт экспериментальной социологии, 1997. ISBN 5-87637-006-1. (У співавторстві).
- Очень своевременная повесть. Феминистка как стриптизёрша: культурологический анализ. — М.: Издательство Академии Искусства и Науки XXI века «Норма», 1999. ISBN 5-85302-194-X.
- Революция не всерьёз. Штудии по теории и истории квазиреволюционных движений. — Екатеринбург: Ультра.Культура, 2005. ISBN 5-9681-0067-2.
- Страна Икс. — М.: АСТ; Адаптек, 2006. ISBN 5-17-032525-8; другое издание: 2007. ISBN 5-17-040213-9.
- Le rouge et le noir. Extrême droite et nationalisme en Russie. — P.: CNRS Editions, 2007. ISBN 978-2-271-06505-6. (У співавторстві).
- Fromm E. Marksın insan konsepsiyası. — Tarasov A. XX əsr radikalı üçün Erix Fromm irsi. — Bakı: Solfront, 2012. ISBN 978-9952-444-73-5.
Твори Тарасова, перекладені на українську
- «Великий демократичний джихад»? (1991)
- Суперетатизм і соціялізм. До постановки проблєми (1996)
- Спадщина Мао Цзе-дуна для радикала кінця XX — початку XXI ст. (1996)
- In memoriam anno 1968 (1998)
- В‘єтнам близько, або Партизанська війна на берегах Райну (1999)
- Світова революція-2. Повернення до ґлобальної революційної стратеґії з урахуванням досвіду XX століття (2006)
- Зруйнувати капіталізм зсередини. Відповідь Роману Тисі (2010)
- «Друге видання капіталізму» в Росії (2008)
- Орґпитання. Щодо успішних форм революційної орґанізації (2012)
Див. також
Примітки
- Полемика с Александром Шубиным [ 2021-05-08 у Wayback Machine.] // Тарасов А. Н. Революция не всерьёз. Штудии по теории и истории квазиреволюционных движений. — Екатеринбург: Ультра. Культура, 2005. — С. 257. — BookSources/5968100672
- Сакральная функция революционного субъекта. Встреча в Византийском клубе 20 апреля 2001 года. Интервью Аркадия Малера с Александром Тарасовым
- Паульман В. Ф. Танцы вокруг парового котла // lit.lib.ru
- Fäldin H. Neokommunistiska partiet. Okänd sida av Sovjetunionens vänster oppositions historiens // Medborgaren. — № 12.
- Roßbach K. Kontrkulttuuri Neuvostoliittossa: hippien ja neokommunistien välillä // Sosiaalinen arkkisto. — № 1.
- Asenbaum H. Viele Dritte Wege. Alternative Demokratiekonzepte der russischen Informellenbewegung in den Perestroika-Jahren // Momentum Quarterly. — 2012. — Т. 1, № 4.
- Лачин. Король двух гетто.
- Erlich R. Soviet Dissidents. Gone with the wind of change // Chicago Tribune. — 11.11.2001.
- Тарасов А. Н. Возвращение на Лубянку: 1977-й // Неприкосновенный запас. — 2007. — № 2.
- . Agentura.ru. Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 5 листопада 2015.
- Первые публикации: Тарасов А. Н. Скинхэды // Алфавит. — 1998. — № 2. Тарасов А. Н. Тараканы со свастикой. Комментарий политолога // Алфавит. — 1998. — № 2. Тарасов А. Н. На чёрных джинсах не видны грязь и кровь // Отечество. — 5.01.1999. Первые итоговые публикации: Тарасов А. Н. Skinheads au naturel. Интервью с комментариями // Неприкосновенный запас. — 1999. — № 5. Тарасов А. Н. Порождение реформ: бритоголовые, они же скинхеды. Новая фашистская молодёжная субкультура в России // Свободная мысль-XXI. — 2000. — № 4, 5.
- Тарасов А. Н. Субкультура футбольных фанатов в России и правый радикализм // Русский национализм между властью и оппозицией. Сборник статей. — М.: Центр «Панорама», 2010. — BookSources/9785944200396
- Who's Who in the World 2014. — 31rd Edition (Classic). — Chicago, 2013. — ISBN 13: 978-0837911526
- Потапов В. Дом Союзов // Община. — № 49.
- Тарасов А. Молодежь России: "No Future"? // RWCDAX. — № 2.
- Панфилов О. Нарушения прав журналистов и прессы на территории СНГ: ноябрь, 1995 год // Независимая газета. — 14.12.1995.
- Баранов А. Пострадали… незаметно. Террор против левой прессы // Правда. — 9.11.1995.
- Избит неизвестными… // Общая газета. — 1995. — № 51.
- Мониторинг Фонда защиты гласности: ноябрь 95 // Законодательство и практика средств массовой информации. — 1995. — № 12.
- Неизвестные, избившие Александра Тарасова, отобрали у него паспорт // ИМА-пресс. — 6 ноября 1995.
- Избит политолог Экспертной группы «Панорама» // Молодёжный канал — Горячая линия. — 6 ноября 1995.
- Жертвы большой игры (список сайта vdesyatku.net) — Антикомпромат. Ру (Перевірено 18 жовтня 2010)
- Кузьмин А. Г. Русский радикальный национализм в современной России: традиции и эволюция. — Сыктывкар: Издательство Сыктывкарского государственного университета, 2011. — С. 218. — ISBN 978-5-87237-761-0.
- . Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 17 грудня 2017.
- 168 самых мерзких врагов
- Враги Режима
- Список врагов, составленный нашистами
- Моисеев В. (6 февраля 2012). . . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 4 листопада 2017.
- Тарасов А. Н., Черкасов Г. Ю., Шавшукова Т. В. Левые в России: от умеренных до экстремистов. — М., 1997. — С. 18–36, 38–41, 48–49, 51–56, 60, 62–65, 81–83, 87-90, 190–195, 204–208, 211–213.; Тарасов А. Н. Революция не всерьёз. Штудии по теории и истории квазиреволюционных движений. — Екатеринбург, 2005. — С. 10–12, 14, 21-23, 40–66, 69–81, 84–88, 95–101, 121–124, 129–137, 151–153, 157–169, 209–214, 217–220, 226–235, 242–248, 409, 410.; Тарасов А. Н. Мать беспорядка // Неприкосновенный запас. — 2009. — № 5.
- Акай Л. Анархисты и «леваки»: почувствуйте разницу! // Наперекор. — № 8. Книга политолога Врунгеля. Полное морально-политическое единство в одном отдельно взятом вопросе // Орган московских анархистов. — 1998. 22 апреля.
- Тарасов А. Н. Бунт кастратов [ 2012-12-08 у Wayback Machine.] // Русский журнал. 22 декабря 2011. (копия) * Тарасов А. Н. …посильнее «Фауста» Гёте!
- Тарасов А. Н. Ответы на вопросы журнала «Финиковый компот».
- Тарасов А. Н. От Ленина к Сталину: партийная идеология как стимул советской философии.
- Тарасов А. Н. Самодеятельность.
- Платформа «Скепсиса».
- «Не наступать на грабли!».
- Тарасов А. Н. Опять тупик // «Русский журнал» [ 2016-04-13 у Wayback Machine.], «Скепсис»
- Семёнов Ю. И. Дилетантизм против науки.
- Тарасов А. Н. Не Мировая война, а Мировая революция // «Сен-Жюст», «Скепсис»
- Radio Liberty — Culture News. 1 февраля 2001.
- Журнал "Октябрь" выбрал лучшие публикации 2011 года. МК. 19 декабря 2011. Процитовано 2 грудня 2012.
- Журнал "Октябрь" выбрал лучшие публикации 2011 года. Lenta.ru. 19 декабря 2011. Процитовано 27 грудня 2011.
- Литературный журнал «Октябрь» вручил премии за лучшие публикации 2011-го года. Новости литературы. 21 декабря 2011. Процитовано 16 квітня 2017.
- Зайцев П (22 декабря 2011). "Октябрь" в декабре. Российская газета. Процитовано 30 грудня 2011.
- Антология позднего Троцкого. — М.: Алгоритм; Эксмо, 2007. — 606 с. — (Философский бестселлер). — ISBN 978-5-9265-0313-2.
- Бадью А. Можно ли мыслить политику? — Краткий трактат по метаполитике. — М.: Логос, 2005. — 239 с. — ISBN 5-8163-0068-7.
- Касториадис К. Воображаемое установление общества. — М.: Гнозис; Логос, 2003. — 479 с. — ISBN 5-8163-0047-4.
- Че Гевара Э. Партизанская война как метод. Saint-Juste. Процитовано 10 листопада 2017.
- Че Гевара Э. Послание народам мира, отправленное на Конференцию трех континентов. Saint-Juste. Процитовано 10 листопада 2017.
- Кастро Ф. Вступительная речь на открытии IV съезда Коммунистической партии Кубы. Saint-Juste. Процитовано 10 листопада 2017.
- Фонсека К. Послание народу Никарагуа. Saint-Juste. Процитовано 10 листопада 2017.
Посилання
Твори Тарасова
- «К новой идеологии — к новой революции» — страница Александра Тарасова, его друзей и союзников
- На сторінках журналу «Вперед»
- У «Журнальному залі РЖ»
- У бібліотеці журналу «Скепсис»
- На сайті «Хронос»
- На «Тарасовщине»
- Общественная мысль XX века: практически ценное для политического радикала наших дней. Курс лекций
Про нього
- Об Александре Тарасове, российских левых и «безопасном обществе»
- Біографія О. Тарасова у базі даних «Лабиринт» (для передплатників)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Mikolajovich Tarasov 8 bereznya 1958 Moskva radyanskij i rosijskij sociolog politolog i kulturolog livogo spryamuvannya publicist pismennik filosof Do pochatku XXI stolittya vidnosiv sebe do postmarksistiv razom z I Mesaroshem i yugoslavskimi filosofami marksistami sho voni nalezhali do grupi Praksis i emigruvali potim do Londona Odnak u zv yazku z tim sho u XXI stolitti termin postmarksizm buv okupovanij E Laklau Sh Muff ta yih poslidovnikami O Tarasov tak samo yak i Mesarosh i zaznacheni yugoslavski filosofi perestav sebe tak nazivati Tarasov Oleksandr MikolajovichAleksandr Nikolaevich TarasovNarodzhennya8 bereznya 1958 1958 03 08 66 rokiv Moskva SRSRGromadyanstvo piddanstvo Rosiya SRSRZnannya movrosijska ispanska anglijskaDiyalnistpolitolog sociolog filosof perekladachZaznav vplivuZhan Pol Sartr i Franc FanonPartiyaNeokomunistichna partiya Radyanskogo SoyuzuKonfesiyaateyizmscreen ru TarasovU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tarasov Rannya politichna diyalnistU grudni 1972 sichni 1973 spilno z Vasilem Minorskim Tarasov stvoriv pidpilnu livoradikalnu grupu pid nazvoyu Partiya novih komunistiv PNK i vlitku 1973 roku stav yiyi neformalnim liderom Pislya zlittya PNK z inshoyu pidpilnoyu livoradikalnoyu grupoyu Liva shkola v 1974 roci ob yednana organizaciya otrimala nazvu Neokomunistichna partiya Radyanskogo Soyuzu NKPSS i Tarasov stav odnim z yiyi kerivnikiv Tarasov buv teoretikom partiyi programnij dokument NKPSS Principi neokomunizmu 1974 napisanij Tarasovim U 1975 roci buv zaareshtovanij KDB pislya poperednogo uv yaznennya ta richnogo perebuvannya v specpsihlikarni jogo bulo zvilneno oskilki spravu NKPSS ne bulo prityagneno do sudu U specpsihlikarni z nim zhorstoko povodilis i de fakto katuvali pobittya insulinovi komi in yekciyi velikih doz nejroleptikiv unaslidok chogo opinivsya na svobodi mayuchi vazhki somatichni zahvoryuvannya gipertonichna hvoroba ankilozuyuchij spondiloartrit hvorobi pechinki i pidshlunkovoyi zalozi faktichno invalidom Pislya vihodu na volyu brav uchast u vidnovlenni NKPSS buv odnim iz kerivnikiv organizaciyi do yiyi samorozpusku v sichni 1985 roku U 1988 roci pislya obstezhennya dvoh derzhavnih psihiatrichnih komisij buv viznanij psihichno zdorovim Profesijna diyalnistZminiv bezlich profesij buv kreslyarem laborantom u proektnomu instituti CNIIPBK storozhem na Vagankovskomu kladovishi mashinistom slyusarem z remontu kotelnogo obladnannya bibliotekarem redaktorom feldsherom operatorom gazovoyi kotelni buhgalterom na Centralnij bazi Moskovskogo m yasokombinatu osvitlyuvachem u teatri Ermitazh naukovim spivrobitnikom Centru analizu nauki RAN vikladachem vuzu konsultantom Ministerstva nauki Rosijskoyi Federaciyi politoglyadachem u gazeti ekspertom Informacijno doslidnickogo centru Panorama i Moskovskogo byuro z prav lyudini i t d Otrimav vishu ekonomichnu VZFEI i istorichnu MPDU potim MDU osvitu ale za umov rozpochatoyi perebudovi shvidko profesionalizuvavsya yak sociolog i politolog U 1988 roci zasnuvav Nezalezhnij Arhiv z 1990 roku Nezalezhnij Arhiv Nezalezhna sociologichna sluzhba z 1991 roku spivrobitnik Centru novoyi sociologiyi ta vivchennya praktichnoyi politiki Feniks CNSiIPP Feniks z 2004 roku spivdirektor Centru novoyi sociologiyi i vivchennya praktichnoyi politiki CNSiVPP Feniks z lyutogo 2009 roku direktor cogo centru Z 1984 roku pishe pid psevdonimom v inozemnij presi i samvidavi Z 1988 roku drukuyetsya u nezalezhnij presi pid psevdonimami z 1990 roku u nezalezhnij i oficijnij pid vlasnim im yam Avtor ponad 1100 publikacij z sociologiyi perevazhno problemi molodi i osviti konfliktologiya politologiyi potochnij politichnij proces politichnij radikalizm v Rosiyi i za kordonom masovi suspilni ruhi istoriyi istoriya i teoriya revolyucijnih ruhiv i partizanskih voyen kulturologiyi problemi masovoyi kulturi mizhkulturni ta mizh civilizacijni protirichchya ekonomiki komparativistski doslidzhennya Vistupaye takozh yak literaturnij kritik i kinokritik potochnij literaturnij i kinoproces masova kultura ta politika istoriya i teoriya kinematografu 60 h 70 h rokiv Pershim vivchiv i opisav molodizhnu subkulturu naci skinhediv v Rosiyi Avtor pershogo v Rosiyi listopad 2009 sichen 2010 serjoznogo doslidzhennya prisvyachenogo vplivu ultrapravih idej ta organizacij na subkulturu futbolnih fanativ Roboti A N Tarasova opublikovani krim Rosiyi u SShA Kanadi Velikij Britaniyi Franciyi FRN Niderlandah Shvejcariyi Shveciyi Norvegiyi Italiyi Ispaniyi Greciyi Finlyandiyi Ugorshini Chehiyi Serbiyi Indiyi Yaponiyi Pivdennij Koreyi Tayilandi Singapuri Argentini Panami PAR Marokko Novoyi Zelandiyi Estoniyi Latviyi Litvi Bilorusiyi Kazahstani Moldovi Gruziyi Azerbajdzhani Ukrayini na Kubi na Reyunjoni Z 2014 roku biografichna dovidka na A N Tarasova pomishayetsya u shorichnih vidannyah Marquis who s Who in the World Gromadska diyalnistU pershij polovini 1993 roku buv odnim iz troh redaktoriv shomisyachnogo zhurnalu Dom Soyuzov sho vihodiv na bazi gazeti Moskovskoyi federaciyi profspilok MFP Solidarnist Zhurnal vihodiv nakladom 30 tisyach primirnikiv U zvernenni do chitachiv u 1 zhurnalu Tarasov povidomlyav sho Dom Soyuzov mav na meti onovlennya socialistichnoyi dumki i stvorennya teoriyi sho vidpovidala b suchasnim umovam Vijshlo p yat nomeriv zhurnalu pislya chogo vin buv zakritij golovnim redaktorom Solidarnosti Andriyem Isayevim za nevidpovidnist politichnoyi liniyi MFP tobto za zajvij radikalizm U drugij polovini 1993 roku chlen redkolegiyi gazeti Rabochee dejstvie u 1993 1994 rokah chlen redkolegiyi kontrkulturnogo zhurnalu Vugluskr V seredini 1990 h rokiv politichnij radnik radikalnoyi studentskoyi profspilki Studencheskaya zashita 4 listopada 1995 roku na Tarasova bulo skoyeno napad bilya jogo budinku Nevidomi ozvavshis do Tarasova za prizvishem pobili jogo sprichinivshi vtratu svidomosti pislya chogo vtekli U Tarasova zabrali jogo pasport odnak ne vzyali veliku sumu groshej ta cinni rechi Za faktom napadu bulo porusheno kriminalnu spravu prote vinni znajdeni ne buli U 2008 roci Tarasov buv vklyuchenij neonacistami do spisku vorogiv rosijskogo narodu sho voni pidlyagayut fizichnomu znishennyu spisok bulo opublikovano na pravoradikalnih sajtah U 2011 roci ruh Nashi vklyuchiv jogo do spisku 168 najmerzennishih vorogiv ruhu Vasilya Yakemenko i rezhimu Volodimira Putina V anarhistskih kolah Rosiyi Tarasov vidomij yak poslidovnij kritik anarhizmu v pershu chergu anarhistskoyi praktiki yaku vin vvazhaye bezgluzdoyu i bezperspektivnoyu a pochasti i teoriyi yaku vin vvazhaye zastariloyu i nenaukovoyu Cya kritika sprichinila vidverto vorozhe stavlennya do Tarasova sered anarhistiv Tarasov negativno reaguvav na mitingi grudnya 2011 roku lyutogo 2012 roku piddav yih kritici zliva kvalifikuvavshi yih yak vistupi dribnoyi burzhuaziyi i bunt spozhivachiv sho voni ye vorozhi do cilej i zavdan livih u Rosiyi i ne mayut niyakogo vidnoshennya do revolyucijnoyi borotbi proti kapitalizmu U 2002 2012 rokah brav aktivnu uchast u roboti zhurnalu a z travnya 2003 roku sajtu Skepsis ne afishuyuchi cogo faktu Vidpovidav u zhurnali na sajti za chastinu publikacij pracyuvav z avtorami i perekladachami yak redaktor i kurator Zrobiv pomitnij vpliv na politichnu ta teoretichnu liniyu Skepsisu sho mozhna bachiti z programovogo dokumentu zhurnalu i sajtu de bulo zafiksovano taki teoretichni polozhennya Tarasova yak viznachennya byurokrat burzhuaziyi v yakosti pravlyachogo klasu suchasnoyi Rosiyi kvalifikuvannya Rosiyi yak suspilstva degraduyuchogo periferijnogo kapitalizmu podil ponyat intelektuali ta inteligenciya viznannya dogurtkovogo rivnya livogo ruhu v Rosiyi i t d Programovij dokument Skepsisu mistit okrim togo posilannya na p yat tvoriv Oleksandra Tarasova Takozh vidomo sho Tarasov buv odnim z avtoriv manifestu Skepsisu Ne nastupat na grabli prisvyachenogo bolotnim vistupam i zaprovadiv tudi polozhennya pro neobhidnist stvorennya nizovih oseredkiv oporu za miscem roboti navchannya ta prozhivannya U 2012 roci Tarasov zalishiv Skepsis z ideologichnih i politichnih rozhodzhen z bilshistyu redakciyi sho skladayetsya z uchniv i poslidovnikiv Yuriya Semenova rosijskogo istorika i etnologa Comu pereduvala publichna polemika Tarasova i Semenova Literaturno vidavnicha diyalnistZ 1992 roku vistupaye yak pismennik prozayik i poet z 1997 roku yak perekladach z anglijskoyi ta ispanskoyi mov Laureat premij zhurnalu Druzhba narodiv za 2000 rik zhurnalu Yunist za 2001 ta zhurnalu Zhovten za 2011 rik U 2002 roci stav odnim iz zasnovnikiv ukladachiv i naukovim redaktorom knizhkovoyi seriyi Chas Ch Sovremennaya mirovaya antiburzhuaznaya mysl vidavnictvo Gileya u 2005 roci knizhkovoyi seriyi Klassenkampf u redaktorstvi razom z Borisom Kagarlickim vidavnictvo Ultra Kultura u 2006 roci knizhkovoyi seriyi roZA REVOlyucij vidavnictvo Kulturnaya Revolyuciya U cih seriyah publikuvalasya suchasna perevazhno inozemna liva suspilno politichna literatura Za mezhami cih serij Tarasov vistupaye yak naukovij redaktor i komentator tvoriv vidomih predstavnikiv livoyi dumki zokrema Lva Trockogo Alena Badyu Korneliusa Kastoriadisa Yak perekladach z ispanskoyi specializuyetsya na perekladah tekstiv latinoamerikanskih revolyucioneriv Ernesto Che Gevari Fidelya Kastro Karlosa Fonseki ta in TvoriProvokaciya Versiya sobytij 3 4 oktyabrya 1993 g v Moskve M Centr novoj sociologii i izucheniya prakticheskoj politiki Feniks 1993 Pravda o Yugoslavii Perm OPOR 1993 U spivavtorstvi Provokaciya Versiya sobytij 3 4 oktyabrya 1993 g v Moskve Postskriptum iz 1994 go M Centr novoj sociologii i izucheniya prakticheskoj politiki Feniks 1994 Politicheskij ekstremizm v Rossii M Informacionno ekspertnaya gruppa Panorama 1996 U spivavtorstvi Politicheskij ekstremizm v Rossii M Institut eksperimentalnoj sociologii 1996 ISBN 5 87637 043 6 U spivavtorstvi Levye v Rossii ot umerennyh do ekstremistov M Institut eksperimentalnoj sociologii 1997 ISBN 5 87637 006 1 U spivavtorstvi Ochen svoevremennaya povest Feministka kak striptizyorsha kulturologicheskij analiz M Izdatelstvo Akademii Iskusstva i Nauki XXI veka Norma 1999 ISBN 5 85302 194 X Revolyuciya ne vseryoz Shtudii po teorii i istorii kvazirevolyucionnyh dvizhenij Ekaterinburg Ultra Kultura 2005 ISBN 5 9681 0067 2 Strana Iks M AST Adaptek 2006 ISBN 5 17 032525 8 drugoe izdanie 2007 ISBN 5 17 040213 9 Le rouge et le noir Extreme droite et nationalisme en Russie P CNRS Editions 2007 ISBN 978 2 271 06505 6 U spivavtorstvi Fromm E Marksin insan konsepsiyasi Tarasov A XX esr radikali ucun Erix Fromm irsi Baki Solfront 2012 ISBN 978 9952 444 73 5 Tvori Tarasova perekladeni na ukrayinsku Velikij demokratichnij dzhihad 1991 Superetatizm i sociyalizm Do postanovki problyemi 1996 Spadshina Mao Cze duna dlya radikala kincya XX pochatku XXI st 1996 In memoriam anno 1968 1998 V yetnam blizko abo Partizanska vijna na beregah Rajnu 1999 Svitova revolyuciya 2 Povernennya do globalnoyi revolyucijnoyi strategiyi z urahuvannyam dosvidu XX stolittya 2006 Zrujnuvati kapitalizm zseredini Vidpovid Romanu Tisi 2010 Druge vidannya kapitalizmu v Rosiyi 2008 Orgpitannya Shodo uspishnih form revolyucijnoyi organizaciyi 2012 Div takozhBoris BulbinskijPrimitkiPolemika s Aleksandrom Shubinym 2021 05 08 u Wayback Machine Tarasov A N Revolyuciya ne vseryoz Shtudii po teorii i istorii kvazirevolyucionnyh dvizhenij Ekaterinburg Ultra Kultura 2005 S 257 BookSources 5968100672 ISBN 5 9681 0067 2 Sakralnaya funkciya revolyucionnogo subekta Vstrecha v Vizantijskom klube 20 aprelya 2001 goda Intervyu Arkadiya Malera s Aleksandrom Tarasovym Paulman V F Tancy vokrug parovogo kotla lit lib ru Faldin H Neokommunistiska partiet Okand sida av Sovjetunionens vanster oppositions historiens Medborgaren 12 Rossbach K Kontrkulttuuri Neuvostoliittossa hippien ja neokommunistien valilla Sosiaalinen arkkisto 1 Asenbaum H Viele Dritte Wege Alternative Demokratiekonzepte der russischen Informellenbewegung in den Perestroika Jahren Momentum Quarterly 2012 T 1 4 Lachin Korol dvuh getto Erlich R Soviet Dissidents Gone with the wind of change Chicago Tribune 11 11 2001 Tarasov A N Vozvrashenie na Lubyanku 1977 j Neprikosnovennyj zapas 2007 2 Agentura ru Arhiv originalu za 21 bereznya 2015 Procitovano 5 listopada 2015 Pervye publikacii Tarasov A N Skinhedy Alfavit 1998 2 Tarasov A N Tarakany so svastikoj Kommentarij politologa Alfavit 1998 2 Tarasov A N Na chyornyh dzhinsah ne vidny gryaz i krov Otechestvo 5 01 1999 Pervye itogovye publikacii Tarasov A N Skinheads au naturel Intervyu s kommentariyami Neprikosnovennyj zapas 1999 5 Tarasov A N Porozhdenie reform britogolovye oni zhe skinhedy Novaya fashistskaya molodyozhnaya subkultura v Rossii Svobodnaya mysl XXI 2000 4 5 Tarasov A N Subkultura futbolnyh fanatov v Rossii i pravyj radikalizm Russkij nacionalizm mezhdu vlastyu i oppoziciej Sbornik statej M Centr Panorama 2010 BookSources 9785944200396 ISBN 978 5 94420 039 6 Who s Who in the World 2014 31rd Edition Classic Chicago 2013 ISBN 13 978 0837911526 Potapov V Dom Soyuzov Obshina 49 Tarasov A Molodezh Rossii No Future RWCDAX 2 Panfilov O Narusheniya prav zhurnalistov i pressy na territorii SNG noyabr 1995 god Nezavisimaya gazeta 14 12 1995 Baranov A Postradali nezametno Terror protiv levoj pressy Pravda 9 11 1995 Izbit neizvestnymi Obshaya gazeta 1995 51 Monitoring Fonda zashity glasnosti noyabr 95 Zakonodatelstvo i praktika sredstv massovoj informacii 1995 12 Neizvestnye izbivshie Aleksandra Tarasova otobrali u nego pasport IMA press 6 noyabrya 1995 Izbit politolog Ekspertnoj gruppy Panorama Molodyozhnyj kanal Goryachaya liniya 6 noyabrya 1995 Zhertvy bolshoj igry spisok sajta vdesyatku net Antikompromat Ru Perevireno 18 zhovtnya 2010 Kuzmin A G Russkij radikalnyj nacionalizm v sovremennoj Rossii tradicii i evolyuciya Syktyvkar Izdatelstvo Syktyvkarskogo gosudarstvennogo universiteta 2011 S 218 ISBN 978 5 87237 761 0 Arhiv originalu za 2 listopada 2014 Procitovano 17 grudnya 2017 168 samyh merzkih vragov Vragi Rezhima Spisok vragov sostavlennyj nashistami Moiseev V 6 fevralya 2012 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 4 listopada 2017 Tarasov A N Cherkasov G Yu Shavshukova T V Levye v Rossii ot umerennyh do ekstremistov M 1997 S 18 36 38 41 48 49 51 56 60 62 65 81 83 87 90 190 195 204 208 211 213 Tarasov A N Revolyuciya ne vseryoz Shtudii po teorii i istorii kvazirevolyucionnyh dvizhenij Ekaterinburg 2005 S 10 12 14 21 23 40 66 69 81 84 88 95 101 121 124 129 137 151 153 157 169 209 214 217 220 226 235 242 248 409 410 Tarasov A N Mat besporyadka Neprikosnovennyj zapas 2009 5 Akaj L Anarhisty i levaki pochuvstvujte raznicu Naperekor 8 Kniga politologa Vrungelya Polnoe moralno politicheskoe edinstvo v odnom otdelno vzyatom voprose Organ moskovskih anarhistov 1998 22 aprelya Tarasov A N Bunt kastratov 2012 12 08 u Wayback Machine Russkij zhurnal 22 dekabrya 2011 kopiya Tarasov A N posilnee Fausta Gyote Tarasov A N Otvety na voprosy zhurnala Finikovyj kompot Tarasov A N Ot Lenina k Stalinu partijnaya ideologiya kak stimul sovetskoj filosofii Tarasov A N Samodeyatelnost Platforma Skepsisa Ne nastupat na grabli Tarasov A N Opyat tupik Russkij zhurnal 2016 04 13 u Wayback Machine Skepsis Semyonov Yu I Diletantizm protiv nauki Tarasov A N Ne Mirovaya vojna a Mirovaya revolyuciya Sen Zhyust Skepsis Radio Liberty Culture News 1 fevralya 2001 Zhurnal Oktyabr vybral luchshie publikacii 2011 goda MK 19 dekabrya 2011 Procitovano 2 grudnya 2012 Zhurnal Oktyabr vybral luchshie publikacii 2011 goda Lenta ru 19 dekabrya 2011 Procitovano 27 grudnya 2011 Literaturnyj zhurnal Oktyabr vruchil premii za luchshie publikacii 2011 go goda Novosti literatury 21 dekabrya 2011 Procitovano 16 kvitnya 2017 Zajcev P 22 dekabrya 2011 Oktyabr v dekabre Rossijskaya gazeta Procitovano 30 grudnya 2011 Antologiya pozdnego Trockogo M Algoritm Eksmo 2007 606 s Filosofskij bestseller ISBN 978 5 9265 0313 2 Badyu A Mozhno li myslit politiku Kratkij traktat po metapolitike M Logos 2005 239 s ISBN 5 8163 0068 7 Kastoriadis K Voobrazhaemoe ustanovlenie obshestva M Gnozis Logos 2003 479 s ISBN 5 8163 0047 4 Che Gevara E Partizanskaya vojna kak metod Saint Juste Procitovano 10 listopada 2017 Che Gevara E Poslanie narodam mira otpravlennoe na Konferenciyu treh kontinentov Saint Juste Procitovano 10 listopada 2017 Kastro F Vstupitelnaya rech na otkrytii IV sezda Kommunisticheskoj partii Kuby Saint Juste Procitovano 10 listopada 2017 Fonseka K Poslanie narodu Nikaragua Saint Juste Procitovano 10 listopada 2017 PosilannyaTvori Tarasova K novoj ideologii k novoj revolyucii stranica Aleksandra Tarasova ego druzej i soyuznikov Na storinkah zhurnalu Vpered U Zhurnalnomu zali RZh U biblioteci zhurnalu Skepsis Na sajti Hronos Na Tarasovshine Obshestvennaya mysl XX veka prakticheski cennoe dlya politicheskogo radikala nashih dnej Kurs lekcijPro nogo Ob Aleksandre Tarasove rossijskih levyh i bezopasnom obshestve Biografiya O Tarasova u bazi danih Labirint dlya peredplatnikiv