Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Постмарксизм або постструктуралістський марксизм теоретична позиція що ґрунтується на працях Луї Альтюсера та Мішеля Фук

Постмарксизм

Постмарксизм

Постмарксизм, або постструктуралістський марксизм — теоретична позиція, що ґрунтується на працях Луї Альтюсера та Мішеля Фуко. Формується у 1970-х роках, коли ряд теоретиків спробували продемонструвати зв'язок між реальністю нових соціальних рухів та плюральністю сексуальних, расових, класових та етнічних антагонізмів у сучасних суспільствах з основними положеннями марксистської теорії. Постмарксизм не є ані окремим напрямком, ані школою.

Історія постмарксизму

За відсутності чітких критеріїв, до постмарксизму відносять декілька сучасних концепцій, але найбільш вживаним цей термін є по відношенню до дискурс-аналізу Есекської школи, основні положення якого були сформульовані в книзі Гегемонія та соціалістична стратегія (1985) Ернесто Лаклау та Шанталь Муфф.

На думку цих авторів, постмарксизм виник у «теоретичному вакуумі», що з'явився в середині 1970-х років у марксистській теорії та тлі розчарувань у дієвості соціалістичної стратегії після , повстання у Будапешті у 1956 році, завершення Празької весни, результатів травневих заворушень 1968 року у Франції, введення радянських військ до Афганістану.

Попередники постмарксизму

Через критику марксистської традиції у праці «Лібідінальна економія», одним із попередників постмарксизму називають Жана-Франсуа Ліотара. Він звертає увагу на несистематичність самого Маркса, а також постійне відкладання ним завершення написання Капіталу. Ліотар ставить питання, чи не є ця незавершуваність характерною ознакою кожної раціональної теорії, а Маркс — більш постмодерністським мислителем, аніж ті, хто намагався його систематизувати. Марксизм для Ліотара не був одним із «великих наративів» од самого початку, він більше нагадував «ризоми» Дельоза та Гваттарі та був здатен безкінечно реконфігурувати себе, ніколи не перетворюючись на завершену структуру. До «Лібідінальної економії» Ліотара у свої працях часто звертається і Фредерик Джеймісон.

Ранні праці Ґеорґа Лукача, зокрема «Історія та класова свідомість» (1923), також містять деякі риси «постмарксистські» твердження, зокрема тезу про те, що марксизм є не доктриною, а радше методологією. В свою чергу, ця праця стала визначальною і для теоретиків Франкфуртської школи (Теодора Адорно, Макса Горкгаймера, Герберта Маркузе та Вальтера Беньяміна). Західний марксизм характеризувався тим, що приділяв більше уваги питанням філософії та естетики, аніж політики та економіки, на відміну від радянської та китайської версій марксизму, а також проблематизував співвідношення базиса та надбудови.

Завдяки «Негативній діалектиці» Теодор Адорно вважається одним із попередників деконструкції, водночас, хоча і зазначається, що основні положення постмарксистської теорії Лаклау та Муфф значно ближчі до корпусу текстів сучасної контитентальної філософії, деконструкції та семіотики, аніж до політичної теорії, але у сфері останньої бесперечним попередником постмарксизму, окрім самого Маркса є Антоніо Грамші та його теорія гегемонії.

Пост-марксизм та пост-марксизм

У передмові до «Гегемонії та соціалістичної стратегії» (1985) Лаклау та Муфф зазначають, що вони керувалися трансформаціями концепту гегемонії. Це дозволило їм говорити про таку логіку соціального, яка є несумісною з основними категоріями марксистського аналізу. Відмовляючись надавати онтологічно привілейовану позицію «універсальному класу» та ставлячи під сумнів вагомість марксистских категорій, Лаклау та Муфф стверджують, що їхня концепція є «пост-марксистською» в тому сенсі, що вона просторово розміщується поза межами марксизму. Водночас вона є і «пост-марксистською», бо формулюється в межах дискурсивних форм, що існують в межах марксизму, а також може бути описаною негативно — в термінах відмови від певних концепцій та понять марксизму.

Окрім розрізнення між пост-марксизмом (Жан-Франсуа Ліотар, Жан Бодріяр) та пост-марксизмом (Лаклау та Муфф) звертають увагу і на інше — між постмарксизмом та постмаоїзмом (Ален Бадью), в той час коли постмарксизм намагається збагатити марксизм новими теоретичними концепціями (постструктуралізмом, постмодернізмом та фемінізмом), постмаоїзм приділяє більше уваги логіці дієвих соціальних перетворень.

Послідовники

Постмарксизм став теоретичним підґрунтям дискурс-аналізу Есекської школи, зайнявши чільне місце у працях Алети Норваль, Девіда Говарта, Яніса Ставракакіса та Олівера Маршара. Деякі поняття постмарксизму наприкінці 1980-х років було перенесено до теоретичної парадиґми культурних досліджень завдяки таким теоретикам як Стюарт Голл, Анжела МакРобі, Лоренс Ґросберґ та Куан-Сін Чін .
У сфері культурної антропології до постмаркистського теоретичного апарату звертався Джеймс Кліффорд у статті, присвяченій «аборигенним артикуляціям».

Критика постмарксизму

Алекс Каллінікос

Британський марксистський критик Алекс Каллінікос опублікував у 1985 році статтю під назвою «Постмодернізм, постструктуралізм, постмарксизм?», у якій відстоював марксизм у його полеміці з текстуалізмом, під яким він переважно розумів теоретичний доробок Жака Дерріда та йогоамериканських послідовників. Каліннікос зазначив, що йому цікавіша друга версія постструктуралізму, яка асоціюється з антиреалістським контекстуалізмом Мішеля Фуко, Жиля Делеза та Фелікса Гваттарі. На відміну від текстуалізму, для якого поза межами дискурсів нічого не існує, фукіанська генеалогія робить наголос на такому визначенні «диспозитивів», або апаратів, що грають конститутивну роль у формуванні соціального поля. Це відсилає до гетерогенного ансамблю дикурсів, інституцій, архітектурних форм, регулятивних норм, законів, філософських висловлювань, а отже — до поєднання дискурсивного та не-дискурсивного.

Каллінікос критично ставиться до різновидів постмодерністських політик, які є різновидами естетичних або моральних позицій, а не політичними проектами. «Постмарксизм» Жана-Франсуа Ліотара та Андре Горца, наслідуючи філософським канонам постструктуралізму, є не стільки набором тверджень, що можуть бути верифіковані, скільки «автобіографічним висловлюванням, записом поточного стану думок певного крила західної інтелігенції, яка була травматизована розчаруваннями після 1968 року». Каллінікос зазначає, що якщо відвести очі від книжок, то можна побачити не постіндустріальне суспільство, а все той же знайомий капіталізм, який вперше в історії став глобальним, в той час коли західний пролетаріат ще існує, що й було доведено шахтарськими страйками у Великій Британії у 1984—1985 роках.

Фредрік Джеймісон

Американський теоретик культури та марксистський критик Фредрік Джеймісон, як і Лаклау, пише про виникнення нових соціальних рухів, але позиції обох теоретиків відрізняються розумінням того, що саме ці рухи репрезентують. Джеймісон заперечує твердження, згідно з яким, ці рухи виникають для заповнення порожнечі, яка залишається на місці зникнення соціальних класів всередині капіталістичної системи. Він розглядає нові соціальні рухи як наслідок експансії пізнього капіталізму, коли робітничий клас не зникає, а виявляється зміщеним.

Джеймісон захищає традиційні марксистські поняття базису та надбудови, соціальних класів, революційних змін, товарного фетишизму, та підозріло ставиться до тих, хто сприймає виникнення цих рухів як позитивний знак загальнокультурної ситуації, бо для нього нові соціальні рухи свідчать про маргіналізацію політичного в епоху пізнього капіталізму. Водночас він цитує у «Політичному несвідомому» (1981) першу працю Лаклау, а також згадує «Гегемонію та соціалістичну стратегію» (1985) на сторінках «Постмодернізму, або Культурної логіки пізнього капіталізму» (1991), хоча і зазначає, що для нього як для марксиста є неприйнятним одночасне проголошення слідування соціалістичній стратегії та твердження про те, що нові соціальні рухи виникають на місці зникнення соціальних класів .

Норман Ґерас

На сторінках «New Left Review» у 1987 році вийшов відгук британського марксиста Нормана Ґераса на публікацію «Гегемонії та соціалістичної стратегії» (1985) Ернесто Лаклау та Шанталь Муфф. Називаючи цю працю «постмарксистською стилізацією», Ґерас відразу повідомляє, що не вважає її вартою будь-чого теоретично, бо вона є радше свідченням «розвинутої стадії інтелектуального божевілля». Водночас книжка цікавить його принаймні з двох причин: (1) вона є «прекрасною парадиґматичною» ілюстрацією ключових позицій напрямку, у якому рухаються європейські ліві; (2) через сам термін «постмарксизм».

Ґерас зазначає, що термін «пост-марксист» здається Лаклау та Муфф більш прийнятним ніж «екс-марксист», бо викликає асоціації радше з рухом уперед, аніж зі «зміною кольорів», в той час коли у «серці постмарксизму» можна побачити лише «інтелектуальний вакуум». Ґерас також перелічує основні марксистські положення, від яких відмовляються автори книги:

Теоретики, наближені до постмарксизму

Див. також

Примітки

  1. Philip Goldstein. Post-Marxist theory : an introduction / Philip Goldstein. — Albany : State University of New York Press, 2005. — vii, 145 p. — P. 2. — .
  2. Див. Post-Marxism : a reader / edited by Stuart Sim. — Edinburgh : Edinburgh University Press, 1998. — 192 p. — де окрім звичних імен Ернесто Лаклау та Шанталь Муфф з'являються також Жан-Франсуа Ліотар, Зигмунт Бауман, Жан Бодрійяр, Едвард У. Соджа та Жак Дерріда.
  3. Post-Marxism : a reader / edited by Stuart Sim. — Edinburgh : Edinburgh University Press, 1998. — P. 2-3.
  4. Post-Marxism : a reader / edited by Stuart Sim. — Edinburgh : Edinburgh University Press, 1998. — P. 4.
  5. Bowman, Paul. Post-Marxism Versus Cultural Studies: Theory, Politics and Intervention / Paul Bowman. — Edinburgh : Edinburgh University Press, 2007. — P. 10.
  6. Gilbert J. A Certain Ethics of Openness: Radical Democratic Cultural Studies / Jeremy Gilbert // Strategies. — 2001. — Vol. 14, № 2. — P. 189—208.
  7. Alex Callinicos. Postmodernism, Post-Structuralism, Post-Marxism? // Theory Culture Society, 1985; 2; 85. — P. 99.
  8. Jameson, F. Postmodernism, Or the Cultural Logic of Late Capitalism / Fredric Jameson. — Durham, NC : Duke University Press, 1991. — P. 319.
  9. Sim, S. Post-marxism : an intellectual history / Stuart Sim. — London : Routledge, 2000. — P. 46.
  10. N. Geras, 'Post-Marxism?', New Left Review, 163, May/June 1987, pp. 40-82 (pp. 42-6, 52-9).

Бібліографія

  • Ernesto Laclau. Politics and ideology in Marxist theory : capitalism, fascism, populism / Ernesto Laclau. — London : NLB, 1977. — 203 p. — .
  • Ernesto Laclau, Chantal Mouffe. Hegemony and socialist strategy : towards a radical democratic politics / Ernesto Laclau, Chantal Mouffe; translated by Winston Moore and Paul Cammack. — London : Verso, 1985. — 197 p. — .
  • Post-Marxism : a reader / edited by Stuart Sim. — Edinburgh : Edinburgh University Press, 1998. — 192 p. — .
  • Kalpana Misra. From post-Maoism to post-Marxism : the erosion of official ideology in Deng's China / Kalpana Misra. — New York : Routledge, 1998. — xviii, 270 p. — .
  • Stuart Sim. Post-Marxism : an intellectual history / Stuart Sim. — London ; New York : Routledge, 2000. — 198 p. — .
  • Mark Devenney. Ethics and politics in contemporary theory : between critical theory and post-Marxism / Mark Devenney. — London ; New York : Routledge, 2004. — viii, 193 p. — .
  • Stephen Shenfield.
  • Simon Tormey Key thinkers from critical theory to post-Marxism / Simon Tormey and Jules Townshend. — London ; Thousand Oaks, Calif. : SAGE Publications, 2006. — .
  • Deb J. Hill. Hegemony and education : Gramsci, post-Marxism, and radical democracy revisited / Deb J. Hill. — Lanham : Lexington Books Pub., 2007. — xii, 283 p. — .
  • Göran Therborn. From Marxism to post-Marxism? / Göran Therborn. — London ; New York : Verso, 2008. — xi, 194 p. — .

Посилання

  • Гел Фостер. Що не так з критичним мистецтвом? (рецензія на кн.: Jacques Rancière, Aisthesis: Scenes from the Aesthetic Regime of Art, 2013) [ 27 листопада 2014 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Postmarksizm abo poststrukturalistskij marksizm teoretichna poziciya sho gruntuyetsya na pracyah Luyi Altyusera ta Mishelya Fuko Formuyetsya u 1970 h rokah koli ryad teoretikiv sprobuvali prodemonstruvati zv yazok mizh realnistyu novih socialnih ruhiv ta plyuralnistyu seksualnih rasovih klasovih ta etnichnih antagonizmiv u suchasnih suspilstvah z osnovnimi polozhennyami marksistskoyi teoriyi Postmarksizm ne ye ani okremim napryamkom ani shkoloyu Istoriya postmarksizmuZa vidsutnosti chitkih kriteriyiv do postmarksizmu vidnosyat dekilka suchasnih koncepcij ale najbilsh vzhivanim cej termin ye po vidnoshennyu do diskurs analizu Esekskoyi shkoli osnovni polozhennya yakogo buli sformulovani v knizi Gegemoniya ta socialistichna strategiya 1985 Ernesto Laklau ta Shantal Muff Na dumku cih avtoriv postmarksizm vinik u teoretichnomu vakuumi sho z yavivsya v seredini 1970 h rokiv u marksistskij teoriyi ta tli rozcharuvan u diyevosti socialistichnoyi strategiyi pislya povstannya u Budapeshti u 1956 roci zavershennya Prazkoyi vesni rezultativ travnevih zavorushen 1968 roku u Franciyi vvedennya radyanskih vijsk do Afganistanu Poperedniki postmarksizmu Cherez kritiku marksistskoyi tradiciyi u praci Libidinalna ekonomiya odnim iz poperednikiv postmarksizmu nazivayut Zhana Fransua Liotara Vin zvertaye uvagu na nesistematichnist samogo Marksa a takozh postijne vidkladannya nim zavershennya napisannya Kapitalu Liotar stavit pitannya chi ne ye cya nezavershuvanist harakternoyu oznakoyu kozhnoyi racionalnoyi teoriyi a Marks bilsh postmodernistskim mislitelem anizh ti hto namagavsya jogo sistematizuvati Marksizm dlya Liotara ne buv odnim iz velikih narativiv od samogo pochatku vin bilshe nagaduvav rizomi Deloza ta Gvattari ta buv zdaten bezkinechno rekonfiguruvati sebe nikoli ne peretvoryuyuchis na zavershenu strukturu Do Libidinalnoyi ekonomiyi Liotara u svoyi pracyah chasto zvertayetsya i Frederik Dzhejmison Ranni praci Georga Lukacha zokrema Istoriya ta klasova svidomist 1923 takozh mistyat deyaki risi postmarksistski tverdzhennya zokrema tezu pro te sho marksizm ye ne doktrinoyu a radshe metodologiyeyu V svoyu chergu cya pracya stala viznachalnoyu i dlya teoretikiv Frankfurtskoyi shkoli Teodora Adorno Maksa Gorkgajmera Gerberta Markuze ta Valtera Benyamina Zahidnij marksizm harakterizuvavsya tim sho pridilyav bilshe uvagi pitannyam filosofiyi ta estetiki anizh politiki ta ekonomiki na vidminu vid radyanskoyi ta kitajskoyi versij marksizmu a takozh problematizuvav spivvidnoshennya bazisa ta nadbudovi Zavdyaki Negativnij dialektici Teodor Adorno vvazhayetsya odnim iz poperednikiv dekonstrukciyi vodnochas hocha i zaznachayetsya sho osnovni polozhennya postmarksistskoyi teoriyi Laklau ta Muff znachno blizhchi do korpusu tekstiv suchasnoyi kontitentalnoyi filosofiyi dekonstrukciyi ta semiotiki anizh do politichnoyi teoriyi ale u sferi ostannoyi besperechnim poperednikom postmarksizmu okrim samogo Marksa ye Antonio Gramshi ta jogo teoriya gegemoniyi Post marksizm ta post marksizm U peredmovi do Gegemoniyi ta socialistichnoyi strategiyi 1985 Laklau ta Muff zaznachayut sho voni keruvalisya transformaciyami konceptu gegemoniyi Ce dozvolilo yim govoriti pro taku logiku socialnogo yaka ye nesumisnoyu z osnovnimi kategoriyami marksistskogo analizu Vidmovlyayuchis nadavati ontologichno privilejovanu poziciyu universalnomu klasu ta stavlyachi pid sumniv vagomist marksistskih kategorij Laklau ta Muff stverdzhuyut sho yihnya koncepciya ye post marksistskoyu v tomu sensi sho vona prostorovo rozmishuyetsya poza mezhami marksizmu Vodnochas vona ye i post marksistskoyu bo formulyuyetsya v mezhah diskursivnih form sho isnuyut v mezhah marksizmu a takozh mozhe buti opisanoyu negativno v terminah vidmovi vid pevnih koncepcij ta ponyat marksizmu Okrim rozriznennya mizh post marksizmom Zhan Fransua Liotar Zhan Bodriyar ta post marksizmom Laklau ta Muff zvertayut uvagu i na inshe mizh postmarksizmom ta postmaoyizmom Alen Badyu v toj chas koli postmarksizm namagayetsya zbagatiti marksizm novimi teoretichnimi koncepciyami poststrukturalizmom postmodernizmom ta feminizmom postmaoyizm pridilyaye bilshe uvagi logici diyevih socialnih peretvoren Poslidovniki Postmarksizm stav teoretichnim pidgruntyam diskurs analizu Esekskoyi shkoli zajnyavshi chilne misce u pracyah Aleti Norval Devida Govarta Yanisa Stavrakakisa ta Olivera Marshara Deyaki ponyattya postmarksizmu naprikinci 1980 h rokiv bulo pereneseno do teoretichnoyi paradigmi kulturnih doslidzhen zavdyaki takim teoretikam yak Styuart Goll Anzhela MakRobi Lorens Grosberg ta Kuan Sin Chin U sferi kulturnoyi antropologiyi do postmarkistskogo teoretichnogo aparatu zvertavsya Dzhejms Klifford u statti prisvyachenij aborigennim artikulyaciyam Kritika postmarksizmuAleks Kallinikos Britanskij marksistskij kritik Aleks Kallinikos opublikuvav u 1985 roci stattyu pid nazvoyu Postmodernizm poststrukturalizm postmarksizm u yakij vidstoyuvav marksizm u jogo polemici z tekstualizmom pid yakim vin perevazhno rozumiv teoretichnij dorobok Zhaka Derrida ta jogoamerikanskih poslidovnikiv Kalinnikos zaznachiv sho jomu cikavisha druga versiya poststrukturalizmu yaka asociyuyetsya z antirealistskim kontekstualizmom Mishelya Fuko Zhilya Deleza ta Feliksa Gvattari Na vidminu vid tekstualizmu dlya yakogo poza mezhami diskursiv nichogo ne isnuye fukianska genealogiya robit nagolos na takomu viznachenni dispozitiviv abo aparativ sho grayut konstitutivnu rol u formuvanni socialnogo polya Ce vidsilaye do geterogennogo ansamblyu dikursiv institucij arhitekturnih form regulyativnih norm zakoniv filosofskih vislovlyuvan a otzhe do poyednannya diskursivnogo ta ne diskursivnogo Kallinikos kritichno stavitsya do riznovidiv postmodernistskih politik yaki ye riznovidami estetichnih abo moralnih pozicij a ne politichnimi proektami Postmarksizm Zhana Fransua Liotara ta Andre Gorca nasliduyuchi filosofskim kanonam poststrukturalizmu ye ne stilki naborom tverdzhen sho mozhut buti verifikovani skilki avtobiografichnim vislovlyuvannyam zapisom potochnogo stanu dumok pevnogo krila zahidnoyi inteligenciyi yaka bula travmatizovana rozcharuvannyami pislya 1968 roku Kallinikos zaznachaye sho yaksho vidvesti ochi vid knizhok to mozhna pobachiti ne postindustrialne suspilstvo a vse toj zhe znajomij kapitalizm yakij vpershe v istoriyi stav globalnim v toj chas koli zahidnij proletariat she isnuye sho j bulo dovedeno shahtarskimi strajkami u Velikij Britaniyi u 1984 1985 rokah Fredrik Dzhejmison Amerikanskij teoretik kulturi ta marksistskij kritik Fredrik Dzhejmison yak i Laklau pishe pro viniknennya novih socialnih ruhiv ale poziciyi oboh teoretikiv vidriznyayutsya rozuminnyam togo sho same ci ruhi reprezentuyut Dzhejmison zaperechuye tverdzhennya zgidno z yakim ci ruhi vinikayut dlya zapovnennya porozhnechi yaka zalishayetsya na misci zniknennya socialnih klasiv vseredini kapitalistichnoyi sistemi Vin rozglyadaye novi socialni ruhi yak naslidok ekspansiyi piznogo kapitalizmu koli robitnichij klas ne znikaye a viyavlyayetsya zmishenim Dzhejmison zahishaye tradicijni marksistski ponyattya bazisu ta nadbudovi socialnih klasiv revolyucijnih zmin tovarnogo fetishizmu ta pidozrilo stavitsya do tih hto sprijmaye viniknennya cih ruhiv yak pozitivnij znak zagalnokulturnoyi situaciyi bo dlya nogo novi socialni ruhi svidchat pro marginalizaciyu politichnogo v epohu piznogo kapitalizmu Vodnochas vin cituye u Politichnomu nesvidomomu 1981 pershu pracyu Laklau a takozh zgaduye Gegemoniyu ta socialistichnu strategiyu 1985 na storinkah Postmodernizmu abo Kulturnoyi logiki piznogo kapitalizmu 1991 hocha i zaznachaye sho dlya nogo yak dlya marksista ye neprijnyatnim odnochasne progoloshennya sliduvannya socialistichnij strategiyi ta tverdzhennya pro te sho novi socialni ruhi vinikayut na misci zniknennya socialnih klasiv Norman Geras Na storinkah New Left Review u 1987 roci vijshov vidguk britanskogo marksista Normana Gerasa na publikaciyu Gegemoniyi ta socialistichnoyi strategiyi 1985 Ernesto Laklau ta Shantal Muff Nazivayuchi cyu pracyu postmarksistskoyu stilizaciyeyu Geras vidrazu povidomlyaye sho ne vvazhaye yiyi vartoyu bud chogo teoretichno bo vona ye radshe svidchennyam rozvinutoyi stadiyi intelektualnogo bozhevillya Vodnochas knizhka cikavit jogo prinajmni z dvoh prichin 1 vona ye prekrasnoyu paradigmatichnoyu ilyustraciyeyu klyuchovih pozicij napryamku u yakomu ruhayutsya yevropejski livi 2 cherez sam termin postmarksizm Geras zaznachaye sho termin post marksist zdayetsya Laklau ta Muff bilsh prijnyatnim nizh eks marksist bo viklikaye asociaciyi radshe z ruhom upered anizh zi zminoyu koloriv v toj chas koli u serci postmarksizmu mozhna pobachiti lishe intelektualnij vakuum Geras takozh perelichuye osnovni marksistski polozhennya vid yakih vidmovlyayutsya avtori knigi ob yektivna abo strukturna klasova poziciya ye istorichnoyu determinantoyu socialnih ta politichnih identichnostej politika ta ideologiya zumovlyuyutsya ekonomichnoyu strukturoyu robitnichij klas maye ob yektivnij interes u rozvitku socializmu a takozh sho mozhlivo govoriti pro ob yektivni interesi klasu isnuyut strukturni tendenciyi shodo ob yednannya robitnichogo klasu nezvazhayuchi na vsi faktori yaki jogo fragmentuyut robitnichij klas maye privilejovanij zv yazok iz borotboyu za socializm socializm harakterizuyetsya zniknennyam kapitalistichnih virobnichih vidnosin suspilstvo ta istoriya mozhut buti zrozumili za dopomogoyu pevnogo universalnogo principu abo principiv Teoretiki nablizheni do postmarksizmuErnesto Laklau Shantal Muff Dzhudit Batler Fredrik Dzhejmison Zhan Fransua Liotar Zhak Ransyer Zhil Deloz Slavoj Zhizhek Alen BadyuDiv takozhPrimitkiPhilip Goldstein Post Marxist theory an introduction Philip Goldstein Albany State University of New York Press 2005 vii 145 p P 2 ISBN 079146301X Div Post Marxism a reader edited by Stuart Sim Edinburgh Edinburgh University Press 1998 192 p de okrim zvichnih imen Ernesto Laklau ta Shantal Muff z yavlyayutsya takozh Zhan Fransua Liotar Zigmunt Bauman Zhan Bodrijyar Edvard U Sodzha ta Zhak Derrida Post Marxism a reader edited by Stuart Sim Edinburgh Edinburgh University Press 1998 P 2 3 Post Marxism a reader edited by Stuart Sim Edinburgh Edinburgh University Press 1998 P 4 Bowman Paul Post Marxism Versus Cultural Studies Theory Politics and Intervention Paul Bowman Edinburgh Edinburgh University Press 2007 P 10 Gilbert J A Certain Ethics of Openness Radical Democratic Cultural Studies Jeremy Gilbert Strategies 2001 Vol 14 2 P 189 208 Alex Callinicos Postmodernism Post Structuralism Post Marxism Theory Culture Society 1985 2 85 P 99 Jameson F Postmodernism Or the Cultural Logic of Late Capitalism Fredric Jameson Durham NC Duke University Press 1991 P 319 Sim S Post marxism an intellectual history Stuart Sim London Routledge 2000 P 46 N Geras Post Marxism New Left Review 163 May June 1987 pp 40 82 pp 42 6 52 9 BibliografiyaErnesto Laclau Politics and ideology in Marxist theory capitalism fascism populism Ernesto Laclau London NLB 1977 203 p ISBN 0 902308 74 2 Ernesto Laclau Chantal Mouffe Hegemony and socialist strategy towards a radical democratic politics Ernesto Laclau Chantal Mouffe translated by Winston Moore and Paul Cammack London Verso 1985 197 p ISBN 0 86091 067 9 Post Marxism a reader edited by Stuart Sim Edinburgh Edinburgh University Press 1998 192 p ISBN 074861043X Kalpana Misra From post Maoism to post Marxism the erosion of official ideology in Deng s China Kalpana Misra New York Routledge 1998 xviii 270 p ISBN 0415920329 Stuart Sim Post Marxism an intellectual history Stuart Sim London New York Routledge 2000 198 p ISBN 0415218144 Mark Devenney Ethics and politics in contemporary theory between critical theory and post Marxism Mark Devenney London New York Routledge 2004 viii 193 p ISBN 0415237378 Stephen Shenfield Simon Tormey Key thinkers from critical theory to post Marxism Simon Tormey and Jules Townshend London Thousand Oaks Calif SAGE Publications 2006 ISBN 0761967621 Deb J Hill Hegemony and education Gramsci post Marxism and radical democracy revisited Deb J Hill Lanham Lexington Books Pub 2007 xii 283 p ISBN 9780739121665 Goran Therborn From Marxism to post Marxism Goran Therborn London New York Verso 2008 xi 194 p ISBN 1844671887 PosilannyaGel Foster Sho ne tak z kritichnim mistectvom recenziya na kn Jacques Ranciere Aisthesis Scenes from the Aesthetic Regime of Art 2013 27 listopada 2014 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ