Жан-Франсуа Ліотар | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Jean-François Lyotard | ||||
Західна філософія | ||||
Народження | 10 серпня 1924 Версаль | |||
Смерть | 21 квітня 1998 (73 роки) Париж лейкоз | |||
Поховання | Пер-Лашез і d | |||
Громадянство (підданство) | Франція[1] | |||
Знання мов | | |||
Псевдонім | François Laborde | |||
Діяльність | | |||
Викладав | Університет Еморі, Паризький університет, Університет Каліфорнії в Ірвайні і Національне військове училище | |||
Член | d і d | |||
Школа / Традиція | постмодерн · Постфрейдизм | |||
Основні інтереси | постмодерн | |||
Вплинув | Саїд Едвард Ваді | |||
Alma mater | ліцей Людовика Великого, Паризький університет, d і Університет Париж X Нантер | |||
Зазнав впливу | | |||
Історичний період | Філософія XX століття | |||
Діти | | |||
| ||||
Жан-Франсуа Ліотар у Вікісховищі |
Жан-Франсуа Ліота́р (фр. Jean-François Lyotard, 10 серпня1924, Версаль — 21 квітня1998, Париж) — французький філософ, естетик-постфрейдист, одним з перших поставив проблему кореляції культури постмодернізму і постнекласичної науки. У своїй книзі "Постмодерністська ситуація. Доповідь про знання "(1979) він висунув гіпотезу про зміну статусу пізнання в контексті постмодерністської культури і постіндустріального суспільства.
Біографія
Жан-Франсуа Ліотар народився у Версалі (Франція). Вивчав філософію в Сорбонні. Зазнав впливу Луї Марена. З 1950 року викладав філософію в східному Алжирі, в м. Костянтина, окупованому в той час французами. У 1954 році Ліотар став членом французької політичної організації «Соціалізм або варварство», що утворилася в 1948 році як реакція на невідповідність троцькістської доктрини тієї тоталітарної форми правління, яка прийняла виразні форми в Радянському Союзі. «Соціалізм або варварство» набувала все більш антимарксистську спрямованість, і його листи в цей період висловлюють стурбованість вкрай лівої політикою, що склалася навколо алжирської ситуації. Ці свої думки він відкрито висловлював у процесі викладання філософії в Костянтина. З початку 1970-х і до 1987 року Ліотар викладав в Університеті Париж VIII, під кінець кар'єри отримавши звання Заслуженого Професора. Протягом наступних двох десятиліть він читав лекції за межами Франції: в Каліфорнійському університеті, в Ірвіні, а як запрошений професор — в університетах, в усьому світі, Університет Берклі, Єльський університет, Сан-Дієго в США, Монреальський університет в Канаді, і Університет в Сан-Пауло в Бразилії. Він став також засновником і дорадчим членом Міжнародної Колегії Філософії в Парижі. Незадовго до смерті він ділив свій час між Парижем і Атлантою, де викладав в Університеті Еморі як Woodruff Професор Філософії та французької мови. Ліотар любив повертатися до поняття Постмодернізму у своїх численних есе. У 1998 році, якраз при підготовці конференції з Постмодернізм і Теорії ЗМІ, він несподівано помер від швидко прогресувала лейкемії. Ліотар похований на кладовищі «Пер-Лашез» у Парижі.
Погляди
Науковий, філософ., Естетичний., Мистецький, постмодернізм він пов'язує з невірою в метарозповідь, кризою метафізики і універсалізму. Теми ентропії, розбіжності, плюралізму, прагматизму мовної гри витіснили «великі розповіді» про діалектику, освіту, антропологію, герменевтику, структуралізм, істину, свободу, справедливість і т. д., засновані на духовній єдності мовців. Прогрес сучасної науки перетворив мету, функції, героїв класичної та модерністської філософії історії в мовні елементи, прагматичні цінності антиієрархічної постмодерністської культури з її витонченою чутливістю до диференціації, несумірності, гетерогенності об'єктів.
Вибрані праці
- La Phénoménologie, Presses universitaires de France, (coll. Que sais-je ?), 1954.
- Discours, Figure, Klincksieck, 1971. (Thèse de Doctorat d'État, sous la direction de Mikel Dufrenne.)
- Dérive à partir de Marx et de Freud, 10/18, 1973, nouvelle éd. Galilée, 1994.
- Des dispositifs pulsionnels, 10/18, 1973, nouvelle éd. Galilée, 1994.
- Économie Libidinale, Minuit, 1974.
- Rudiments païens, Christian Bourgeois, 1977.
- Les Transformateurs Duchamp, Galilée, 1977.
- La Condition postmoderne: rapport sur le savoir, Minuit, 1979.
- Au juste (avec Jean-Loup Thébaud), Christian Bourgeois, 1979.
- La pittura del segreto nell'epoca post-moderna: Baruchello, Milan, Feltrinelli, 1982.
- Le Différend, Minuit, Paris, 1983.
- Tombeau de l'intellectuel et autres papiers, 1984.
- Que peindre ? Adami, Arakawa, Buren (1987), rééd. préfacée et postfacée, Hermann, 2008.
- Le Postmoderne expliqué aux enfants: Correspondance 1982—1985, Galilée, 1988.
- L'inhumain, Galilée, 1988.
- Heidegger et les Juifs, Galilée, 1988.
- La Faculté de Juger (avec J. Derrida, V. Descombes, G. Kortian…), Minuit, 1989.
- Leçons sur l'Analytique du Sublime, Galilée, 1991.
- Signé Malraux, Grasset, 1996.
- La Confession d'Augustin, Galilée, 1998.
- Misère de la philosophie, Galilée, 2000.
- Pourquoi philosopher ?, PUF, 2012 [1964]
Примітки
- LIBRIS — 2018.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- ЛИОТАР (Lyotard) Жан-Франсуа // КУЛЬТУРОЛОГИЯ. XX ВЕК. ЭНЦИКЛОПЕДИЯ. — С.406
Література
- К. Богуславська. Ліотар Жан Франсуа // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.407
- Ліотар, Жан-Франсуа // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання
- Метанарація // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 33.
- Ліотар: Що є істина (укр.) [ 25 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Ліотар: Ситуація постмодерну (укр.) [ 24 березня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
box width Zhan Fransua Liotarfr Jean Francois LyotardZahidna filosofiyaNarodzhennya 10 serpnya 1924 1924 08 10 VersalSmert 21 kvitnya 1998 1998 04 21 73 roki Parizh lejkozPohovannya Per Lashez i dGromadyanstvo piddanstvo Franciya 1 Znannya mov francuzka 2 3 3 Psevdonim Francois LabordeDiyalnist filolog pismennik movoznavec epistemolog sociolog literaturnij teoretik vikladach universitetu literaturnij kritik pedagogVikladav Universitet Emori Parizkij universitet Universitet Kaliforniyi v Irvajni i Nacionalne vijskove uchilisheChlen d i dShkola Tradiciya postmodern PostfrejdizmOsnovni interesi postmodernVplinuv Sayid Edvard VadiAlma mater licej Lyudovika Velikogo Parizkij universitet d i Universitet Parizh X NanterZaznav vplivu Platon Seren K yerkegor Moris Blansho Martin Gajdegger Rolan Bart Edmund Gusserl Fridrih Nicshe Ferdinand de Sosyur Zigmund Frejd Karl Marks Klod Levi Stros Dzhejms Dzhojs Stefan MallarmeIstorichnij period Filosofiya XX stolittyaDiti d Zhan Fransua Liotar u Vikishovishi Zhan Fransua Liota r fr Jean Francois Lyotard 10 serpnya1924 Versal 21 kvitnya1998 Parizh francuzkij filosof estetik postfrejdist odnim z pershih postaviv problemu korelyaciyi kulturi postmodernizmu i postneklasichnoyi nauki U svoyij knizi Postmodernistska situaciya Dopovid pro znannya 1979 vin visunuv gipotezu pro zminu statusu piznannya v konteksti postmodernistskoyi kulturi i postindustrialnogo suspilstva BiografiyaZhan Fransua Liotar narodivsya u Versali Franciya Vivchav filosofiyu v Sorbonni Zaznav vplivu Luyi Marena Z 1950 roku vikladav filosofiyu v shidnomu Alzhiri v m Kostyantina okupovanomu v toj chas francuzami U 1954 roci Liotar stav chlenom francuzkoyi politichnoyi organizaciyi Socializm abo varvarstvo sho utvorilasya v 1948 roci yak reakciya na nevidpovidnist trockistskoyi doktrini tiyeyi totalitarnoyi formi pravlinnya yaka prijnyala virazni formi v Radyanskomu Soyuzi Socializm abo varvarstvo nabuvala vse bilsh antimarksistsku spryamovanist i jogo listi v cej period vislovlyuyut sturbovanist vkraj livoyi politikoyu sho sklalasya navkolo alzhirskoyi situaciyi Ci svoyi dumki vin vidkrito vislovlyuvav u procesi vikladannya filosofiyi v Kostyantina Z pochatku 1970 h i do 1987 roku Liotar vikladav v Universiteti Parizh VIII pid kinec kar yeri otrimavshi zvannya Zasluzhenogo Profesora Protyagom nastupnih dvoh desyatilit vin chitav lekciyi za mezhami Franciyi v Kalifornijskomu universiteti v Irvini a yak zaproshenij profesor v universitetah v usomu sviti Universitet Berkli Yelskij universitet San Diyego v SShA Monrealskij universitet v Kanadi i Universitet v San Paulo v Braziliyi Vin stav takozh zasnovnikom i doradchim chlenom Mizhnarodnoyi Kolegiyi Filosofiyi v Parizhi Nezadovgo do smerti vin diliv svij chas mizh Parizhem i Atlantoyu de vikladav v Universiteti Emori yak Woodruff Profesor Filosofiyi ta francuzkoyi movi Liotar lyubiv povertatisya do ponyattya Postmodernizmu u svoyih chislennih ese U 1998 roci yakraz pri pidgotovci konferenciyi z Postmodernizm i Teoriyi ZMI vin nespodivano pomer vid shvidko progresuvala lejkemiyi Liotar pohovanij na kladovishi Per Lashez u Parizhi PoglyadiNaukovij filosof Estetichnij Misteckij postmodernizm vin pov yazuye z neviroyu v metarozpovid krizoyu metafiziki i universalizmu Temi entropiyi rozbizhnosti plyuralizmu pragmatizmu movnoyi gri vitisnili veliki rozpovidi pro dialektiku osvitu antropologiyu germenevtiku strukturalizm istinu svobodu spravedlivist i t d zasnovani na duhovnij yednosti movciv Progres suchasnoyi nauki peretvoriv metu funkciyi geroyiv klasichnoyi ta modernistskoyi filosofiyi istoriyi v movni elementi pragmatichni cinnosti antiiyerarhichnoyi postmodernistskoyi kulturi z yiyi vitonchenoyu chutlivistyu do diferenciaciyi nesumirnosti geterogennosti ob yektiv Vibrani praciLa Phenomenologie Presses universitaires de France coll Que sais je 1954 Discours Figure Klincksieck 1971 These de Doctorat d Etat sous la direction de Mikel Dufrenne Derive a partir de Marx et de Freud 10 18 1973 nouvelle ed Galilee 1994 Des dispositifs pulsionnels 10 18 1973 nouvelle ed Galilee 1994 Economie Libidinale Minuit 1974 Rudiments paiens Christian Bourgeois 1977 Les Transformateurs Duchamp Galilee 1977 La Condition postmoderne rapport sur le savoir Minuit 1979 Au juste avec Jean Loup Thebaud Christian Bourgeois 1979 La pittura del segreto nell epoca post moderna Baruchello Milan Feltrinelli 1982 Le Differend Minuit Paris 1983 Tombeau de l intellectuel et autres papiers 1984 Que peindre Adami Arakawa Buren 1987 reed prefacee et postfacee Hermann 2008 Le Postmoderne explique aux enfants Correspondance 1982 1985 Galilee 1988 L inhumain Galilee 1988 Heidegger et les Juifs Galilee 1988 La Faculte de Juger avec J Derrida V Descombes G Kortian Minuit 1989 Lecons sur l Analytique du Sublime Galilee 1991 Signe Malraux Grasset 1996 La Confession d Augustin Galilee 1998 Misere de la philosophie Galilee 2000 Pourquoi philosopher PUF 2012 1964 PrimitkiLIBRIS 2018 d Track Q1798125 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 LIOTAR Lyotard Zhan Fransua KULTUROLOGIYa XX VEK ENCIKLOPEDIYa S 406LiteraturaK Boguslavska Liotar Zhan Fransua Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 407 ISBN 978 966 611 818 2 Liotar Zhan Fransua Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaMetanaraciya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 33 Liotar Sho ye istina ukr 25 bereznya 2012 u Wayback Machine Liotar Situaciya postmodernu ukr 24 bereznya 2013 u Wayback Machine