Пер-Лаше́з (фр. Père Lachaise, буквально «отець Лашез», на честь єзуїтського ченця) — один з найвідоміших цвинтарів Парижа. Розташований на сході міста, у 20-му муніципальному окрузі. Офіційна назва — Східний цвинтар (фр. Cimetière de l'Est). Це найбільша зелена оаза французької столиці й один з найбільших музеїв надгробної скульптури просто неба площею приблизно 48 гектарів.
Пер-Лашез фр. cimetière du Père-Lachaise | |
---|---|
Монумент «Померлим» на Пер-Лашез | |
Інформація про цвинтар | |
H G O | |
Країна | Франція[1][2] |
Розташування | XX округ Парижа[2][1] d |
Власник | d |
Оператор | d |
Відкрито | (вперше згадано:1804) |
Охоронний статус | d[1], d[1], d[1], d[1], d[1], d[1], d[1] і d |
Архітектор | d[3] |
Склад | d, Стіна комунарів, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Q22915153? і Q15981016? |
Площа | 43,93 гектар |
Кількість поховань | 75 393[4] |
Адреса: бульвар de Ménilmontant | |
Вебсайт | paris.fr/equipements/cimetiere-du-pere-lachaise-4080 |
Пер-Лашез Пер-Лашез (Париж) | |
Пер-Лашез у Вікісховищі |
Історія
На початку своєї історії Пер-Лашез не називався своїм теперішнім ім'ям, а був просто жебрацьким районом з непримітними вулицями. Квартал знаходився на задвірках середньовічного Парижа, на старому пагорбі «Champ l'Evèque». У 1430 році заможний купець побудував тут собі особняк, який згодом перетворився на власність монастиря. Потім земля й , на якому з'явився цвинтар, опинилися у власності ордену єзуїтів, а місцевість зберегла ім'я одного з отців цього ордену (1624–1709), який був духовним наставником і сповідником Людовика XIV. Дружбу короля й ченця орден використовував з корисливою метою, розширюючи та упорядковуючи свої володіння. Чернечий сад з фонтанами, рідкісними рослинами, оранжереєю, гротами і водоспадами перетворився на місце романтичних зустрічей аристократії. Після смерті Людовика орден збанкрутував, а чернечі землі були конфісковані й продані з аукціону. Альтанки, гроти й водоспади було знесено або скопано, а сад переплановано в англійському стилі. На місці єзуїтської обителі було збудовано каплицю.
Ділянку на пагорбі, яка мала площу близько 17 гектарів, біля кварталу Бевіль, де жили переважно нижчі верстви населення, було придбано містом Парижем у приватних власників у 1804 році. Покупці згодом примудрилися навіть продати ділянку під поховання колишнім власникам землі за значно більшу суму, ніж та, що була сплачена за всю територію в цілому.
Спочатку цвинтар розташовувався далеко від тодішніх меж міста й привертав мало клієнтів. Щоб виправити становище, влада й зокрема Ніколя Фрешо, проєктувальник, який зробив значний грошовий пай, вирішили додати Пер-Лашез популярності й перепоховали тут останки Жана де Лафонтена і Мольєра. Потім, у 1817 році, сюди перевезли останки П'єра Абеляра та його учениці . Це принесло свої плоди: до 1824 року кількість постійних «мешканців» Пер-Лашез зросла з кількох десятків до 33 тисяч. Протягом 200 років тут ховали видатних діячів культури, науки й мистецтва, які зробили внесок в історію Франції. Усього на кладовищі поховано понад 1 000 000 осіб, не рахуючи тих, чий прах лежить у колумбарії.
Однією з визначних пам'яток Пер-Лашез стала Стіна комунарів, біля якої в травні 1871 року були розстріляні 147 комунарів Паризької комуни.
Розташування
Цвинтар є частиною бульвару de Ménilmontant. Станція метро Philippe Auguste лінії № 2 поруч з головним входом. Станція Père Lachaise розташовується на перетинах ліній № 2 і № 3, хоча від станції цвинтар лежить на відстані 500 метрів від бокового входу. Деякі відвідувачі надають перевагу станції Gambetta на лінії № 3, оскільки вхід з цього боку цвинтаря дає їм змогу почати огляд з могили Оскара Вайлда.
Славетні люди, поховані на Пер-Лашез
Вчені
- П'єр Абеляр (1079–1142), філософ і богослов
- Фернан Бродель (1902–1985), французький історик
- П'єр Бурдьє (1930–2002), соціолог і філософ
- Домінік Віван-Денон (1747–1825), єгиптолог, перший директор музею Лувр
- Самюель Ганеман (1755–1843), основоположник гомеопатії
- Жозеф Луї Гей-Люссак (1778–1850), французький хімік і фізик
- Етьєн Жоффруа Сент-Ілер (1772–1844), французький натураліст, зоолог, анатом
- Аллан Кардек (1804–1869), дослідник спіритизму
- Оґюст Конт (1798–1857), філософ і соціолог
- Жорж Леопольд Кюв'є — (1769–1832), вчений палеонтолог
- Жан-Франсуа Ліотар (1924–1998), філософ-постмодерніст і теоретик літератури
- Папюс (1865–1916) — французький містик, письменник та лікар
- Моріс Мерло-Понті (1908–1961), філософ
- Жуль Мішле (1798–1874), французький історик
- Гаспар Монж (1746–1818), математик, згодом прах перенесено до Пантеону.
- Анрі Сен-Симон (1760–1825), засновник школи утопічного соціалізму
- Микола Тургенєв (1789–1871), декабрист
- Антуан Фабр д'Оліве (1767–1825) — письменник, вчений, філософ-містик
- Жан-Франсуа Шампольйон (1790–1832), вчений-єгиптолог
Політичні діячі
- Микола Семенович Абрамчик, (1903–1970), білоруський громадсько-політичний діяч, журналіст та публіцист. Голова Ради БНР (1943 — 1970).
- Луї Блан, (1811–1882), діяч революції 1848 року
- Поль Баррас (1755–1829), діяч Великої французької революції
- Луї Огюст Бланкі (1805–1881), французький політичний діяч
- Александер Колонна-Валевський (1810–1868), французький політик і дипломат
- Жуль Валлес (1832–1885), політичний діяч і письменник
- Едуар Даладьє (1884–1970), французький політичний діяч, прем'єр-міністр в 1933, 1934, 1938–1940
- Ярослав Домбровський (1836–1871), польський і французький революціонер і воєначальник
- Юг-Бернар Маре (1763–1839), французький політичний діяч, герцог Бассано.
- Нестор Махно (1888–1934), український анархіст, командувач Революційної повстанської армії України
- Жорж Осман (1809–1891), французький державний діяч і містобудівник
- Фредерік Пассі (1822–1912), політитчний діяч, перший лауреат Нобелівської премії миру
- Моріс Торез (1900–1964), генеральний секретар Французької комуністичної партії (1930–1964)
- Рафаель Трухільйо (1891–1961), домініканський диктатор (1930–1961)
- Адольф Тьєр (1797–1877), французький політичний діяч і історик
- Фелікс Фор (1841–1899), 7-й Президент Французької республіки
Військові
- Франсуа Келлерман (1735–1820), маршал Франції
- Жак Макдональд (1765–1840), воєначальник, маршал Франції
- Андре Массена (1758–1817), маршал Франції
- Йоахим Мюрат (1771–1815), маршал Франції, король неаполітанський
- Мішель Ней (1769–1815), маршал Франції
- Михайло Омелянович-Павленко (1878–1952) генерал-полковник Армії УНР
- Луї-Габрієль Сюше (1770–1826), маршал Франції
Композитори, музиканти та співаки
- Жильбер Беко (1927–2001), французький співак, композитор і актор
- Вінченцо Белліні (1801–1835), італійський композитор
- Жорж Бізе (1838–1875), композитор
- Стефан Граппеллі (1908–1997), французький джазовий скрипаль
- Марі Дюба (1894–1972), естрадна співачка
- Поль Дюка, (1865–1935), французький композитор
- Джордже Енеску, (1881–1955) — румунський композитор, скрипаль
- Марія Каллас (1923–1977), оперна співачка
- Луїджі Керубіні, італійський композитор
- Рудольф Крейцер (1766–1831), французький скрипаль, композитор і диригент
- Джим Моррісон (1943–1971), американський співак, учасник групи The Doors
- Паташу (Генріє́тта Раго́н) (1918-2015), французька співачка, акторка.
- Мішель Петруччіані (1962–1999), французький джазовий піаніст
- Едіт Піаф (1915–1963), співачка і акторка
- Франсіс Пуленк, композитор
- Фридерик Шопен (1810–1849), польський композитор
Скульптори та архітектори
- Луї Вісконті (1791–1853), французький архітектор
- (1855–1894), скульптор, художник-кераміст і мініатюрист
- Ейлін Грей (1878–1976), ірландська дизайнерка меблів і архітекторка
Художники
- Карел Аппел (1921–2006), нідерландський художник
- Поль Бодрі (1828–1886), французький художник
- Едуард Війральт (1898–1954), естонський художник
- Вольс (1913–1951), німецький художник
- Антоніо де ла Гандара (1861–1917), французький художник
- Жак-Луї Давід (1748–1825), художник, основоположник французького неокласицизму
- Ежен Делакруа (1798–1863), художник
- Оноре Дом'є, французький художник — карикатурист
- Гюстав Доре (1832–1883), художник та книжковий ілюстратор
- Жан-Огюст-Домінік Енгр (1780–1867), художник
- Макс Ернст (1891–1976), німецький і французький художник
- Теодор Жеріко (1791–1827), французький художник
- Фелікс Зім (1821–1911), художник
- Гюстав Кайботт (1848–1894), художник
- Жан Батіст Каміль Коро (1796–1875), французький художник, пейзажист
- П'єр Огюст Кот (1837–1883), французький художник, представник академізму
- Марі Лорансен (1883–1956), французька художниця
- Амедео Модільяні (1884–1920), художник-експресіоніст
- Каміль Піссарро (1830–1903), французький художник-імпресіоніст
- Жорж Сера (1859–1891), французький художник, засновник пуантилізму
Актори, режисери
- Жанна Авріль (1868–1943), танцівниця і модель
- Сара Бернар (1844–1923), акторка
- Іветта Гільбер (1865–1944), співачка Мулен-Руж, акторка, модель Тулуз-Лотрека
- (1796–1846), актор-мім
- Ісідора Дункан (1878–1927), балерина
- Клод Жад (1948–2006), французька акторка
- Анні Жирардо (1931–2011), французька акторка
- (1787–1867), акторка
- Марсель Камю (1912-1982), кінорежисер, сценарист
- Марсель Марсо (1923–2007), актор-мім, творець паризької школи мімів
- Жорж Мельєс (1861–1938), французький підприємець, режисер, один з основоположників світового кінематографа
- Ів Монтан (1921–1991), актор
- Жан-П'єр Омон (1911–2001), французький актор
- (1821–1858), французька акторка
- (1756–1815), акторка
- (1786–1866), циркова артистка, повітряна гімнастка, танцювала на дроті
- Симона Синьйоре (1921–1985), акторка
- Марі Трентіньян (1962–2003), акторка
- Лої Фуллер (1862–1928) — американська танцівниця
- Клод Шаброль, режисер
Прозаїки, драматурги, журналісти та поети
- Гійом Аполлінер (1880–1918), поет
- Мігель Анхель Астуріас (1899–1974), гватемальський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури
- Оноре де Бальзак (1799–1850), письменник
- Анрі Барбюс (1873–1935), письменник
- Жан-Рішар Блок (1884–1947), французький письменник
- П'єр Бомарше (1732–1799), драматург і публіцист
- Казимир Брандис, письменник
- Евеліна Ганська (1801–1882), письменниця, дружина Оноре де Бальзака
- Ремі де Гурмон (1858–1915), французький письменник-символіст
- Ежен Дабі, французький письменник
- Поль Елюар (1895–1952), поет
- Едмон Жабес (1912–1991) — французький поет
- Колетт (1873–1954), письменниця
- Жан де Лафонтен (1621–1695), байкар
- Жан-Батист Мольєр (1622–1673), комедіограф
- Альфред де Мюссе (1810–1857), французький поет, драматург і прозаїк
- Жерар де Нерваль (1808–1855), французький поет-романтик
- Анна де Ноай (1876–1933), французька поетеса
- Віктор Нуар (1848–1870), французький журналіст
- Жорж Перек, французький письменник
- Марсель Пруст (1871–1922), французький письменник
- Ежен Скріб, драматург
- Гертруда Стайн (1874–1946), письменниця
- Оскар Вайлд (1854–1900), письменник
- (1903–1951), іранський письменник
- Марсель Швоб (1867–1905), французький письменник
Інші
- Клод Бернар (1813–1878), французький лікар
- Софі Бланшар (1778–1819), французька повітроплавець
- Олександр Гінзбург (1936–2002), радянський правозахисник, політв'язень
- (1852–1916), куртизанка, модель, муза Ремі де Гурмона
- Тед Лапідус (1929–2008), французький кутюр'є
- Даніель Тоскан дю Плантьє (1941–2003), французький кінопродюсер
- Полікарп (Сікорський) (1875–1953), митрополит Української Автокефальної Православної Церкви в Діаспорі
- (1792–1868), банкір
Галерея
- Могила Аполлінера
- Могила Жоржа Бізе
- Місце поховання Айседори Дункан у колумбарії
- Могила Луї Вісконті
- Могила Марселя Марсо
- Могила
- Могила Марселя Пруста
- Надгробок Фелікса Фора
- Могила Жана-Франсуа Шампольйона
Пер-Лашез у кінематографі
- Дія п'ятнадцятої історії фільму Париже, я люблю тебе відбувається на знаменитому кладовищі.
Деякі відомі епітафії
- «Найстрашніше за всі муки пекла для нього те, що ти читаєш цю епітафію на його могилі безкоштовно» (Могила лихваря)
- «Він підкорив усі квіти, крім безсмертника» (Надгробок паризького садівника)
- «Він ніколи не віддавав жодних боргів, окрім боргів природи» (Могила безтурботної людини)
- «Хоч безталанним повсюдно визнаний
Все ж до Академії не був покликаний» (Автоепітафія поета-сатирика Піррона) - «Він був вірний своїм демонам» (Епітафія на могилі Джима Моррісона)
Примітки
- base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- archINFORM — 1994.
- Beaumont F. M. Manuel et itinéraire du curieux dans le cimetière du Père la Chaise — Paris: 1828.
- https://www.ccomptes.fr/system/files/2018-09/IDR2018-36.pdf
- http://equipement.paris.fr/cimetiere-du-pere-lachaise-4080
- http://travel2.nytimes.com/top/features/travel/destinations/europe/france/paris/sight_details . html? vid = 1083747029281 & inline = nyt-classifier
- "Burial Grounds." International Encyclopedia of the Social Sciences. Ed. William A. Darity, Jr. 2nd ed. Vol. 1. Detroit: Macmillan Reference U.S., 2008. 392–393. Gale Virtual Reference Library. Web. 27 Sept. 2013.
- http://www.all-paris.ru/articles/monuments/perelachaise
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пер-Лашез |
- Офіційний сайт (фр.)
- Віртуальна екскурсія (фр.)
- План поховань визначних людей на Пер-Лашез
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Per Lashez znachennya Per Lashe z fr Pere Lachaise bukvalno otec Lashez na chest yezuyitskogo chencya odin z najvidomishih cvintariv Parizha Roztashovanij na shodi mista u 20 mu municipalnomu okruzi Oficijna nazva Shidnij cvintar fr Cimetiere de l Est Ce najbilsha zelena oaza francuzkoyi stolici j odin z najbilshih muzeyiv nadgrobnoyi skulpturi prosto neba plosheyu priblizno 48 gektariv Per Lashez fr cimetiere du Pere LachaiseMonument Pomerlim na Per LashezMonument Pomerlim na Per LashezInformaciya pro cvintar48 51 43 pn sh 2 23 39 sh d H G OKrayina Franciya 1 2 Roztashuvannya XX okrug Parizha 2 1 dVlasnik dOperator dVidkrito 1804 vpershe zgadano 1804 Ohoronnij status d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 i dArhitektor d 3 Sklad d Stina komunariv d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d Q22915153 i Q15981016 Plosha 43 93 gektarKilkist pohovan 75 393 4 Adresa bulvar de MenilmontantVebsajt paris fr equipements cimetiere du pere lachaise 4080Per LashezPer Lashez Parizh Per Lashez u VikishovishiAleya de la Shapel na cvintari Per LashezMogila General polkovnik Omelyanovicha PavlenkaNevidoma mogilaIstoriyaNa pochatku svoyeyi istoriyi Per Lashez ne nazivavsya svoyim teperishnim im yam a buv prosto zhebrackim rajonom z neprimitnimi vulicyami Kvartal znahodivsya na zadvirkah serednovichnogo Parizha na staromu pagorbi Champ l Eveque U 1430 roci zamozhnij kupec pobuduvav tut sobi osobnyak yakij zgodom peretvorivsya na vlasnist monastirya Potim zemlya j na yakomu z yavivsya cvintar opinilisya u vlasnosti ordenu yezuyitiv a miscevist zberegla im ya odnogo z otciv cogo ordenu 1624 1709 yakij buv duhovnim nastavnikom i spovidnikom Lyudovika XIV Druzhbu korolya j chencya orden vikoristovuvav z korislivoyu metoyu rozshiryuyuchi ta uporyadkovuyuchi svoyi volodinnya Chernechij sad z fontanami ridkisnimi roslinami oranzhereyeyu grotami i vodospadami peretvorivsya na misce romantichnih zustrichej aristokratiyi Pislya smerti Lyudovika orden zbankrutuvav a chernechi zemli buli konfiskovani j prodani z aukcionu Altanki groti j vodospadi bulo zneseno abo skopano a sad pereplanovano v anglijskomu stili Na misci yezuyitskoyi obiteli bulo zbudovano kaplicyu Dilyanku na pagorbi yaka mala ploshu blizko 17 gektariv bilya kvartalu Bevil de zhili perevazhno nizhchi verstvi naselennya bulo pridbano mistom Parizhem u privatnih vlasnikiv u 1804 roci Pokupci zgodom primudrilisya navit prodati dilyanku pid pohovannya kolishnim vlasnikam zemli za znachno bilshu sumu nizh ta sho bula splachena za vsyu teritoriyu v cilomu Spochatku cvintar roztashovuvavsya daleko vid todishnih mezh mista j privertav malo kliyentiv Shob vipraviti stanovishe vlada j zokrema Nikolya Fresho proyektuvalnik yakij zrobiv znachnij groshovij paj virishili dodati Per Lashez populyarnosti j perepohovali tut ostanki Zhana de Lafontena i Molyera Potim u 1817 roci syudi perevezli ostanki P yera Abelyara ta jogo uchenici Ce prineslo svoyi plodi do 1824 roku kilkist postijnih meshkanciv Per Lashez zrosla z kilkoh desyatkiv do 33 tisyach Protyagom 200 rokiv tut hovali vidatnih diyachiv kulturi nauki j mistectva yaki zrobili vnesok v istoriyu Franciyi Usogo na kladovishi pohovano ponad 1 000 000 osib ne rahuyuchi tih chij prah lezhit u kolumbariyi Odniyeyu z viznachnih pam yatok Per Lashez stala Stina komunariv bilya yakoyi v travni 1871 roku buli rozstrilyani 147 komunariv Parizkoyi komuni RoztashuvannyaCvintar ye chastinoyu bulvaru de Menilmontant Stanciya metro Philippe Auguste liniyi 2 poruch z golovnim vhodom Stanciya Pere Lachaise roztashovuyetsya na peretinah linij 2 i 3 hocha vid stanciyi cvintar lezhit na vidstani 500 metriv vid bokovogo vhodu Deyaki vidviduvachi nadayut perevagu stanciyi Gambetta na liniyi 3 oskilki vhid z cogo boku cvintarya daye yim zmogu pochati oglyad z mogili Oskara Vajlda Slavetni lyudi pohovani na Per LashezGolovna kategoriya Pohovani na kladovishi Per Lashez Nadgrobok Frederika ShopenaMogila Dzhima MorrisonaVcheni P yer Abelyar 1079 1142 filosof i bogoslov Fernan Brodel 1902 1985 francuzkij istorik P yer Burdye 1930 2002 sociolog i filosof Dominik Vivan Denon 1747 1825 yegiptolog pershij direktor muzeyu Luvr Samyuel Ganeman 1755 1843 osnovopolozhnik gomeopatiyi Zhozef Luyi Gej Lyussak 1778 1850 francuzkij himik i fizik Etyen Zhoffrua Sent Iler 1772 1844 francuzkij naturalist zoolog anatom Allan Kardek 1804 1869 doslidnik spiritizmu Ogyust Kont 1798 1857 filosof i sociolog Zhorzh Leopold Kyuv ye 1769 1832 vchenij paleontolog Zhan Fransua Liotar 1924 1998 filosof postmodernist i teoretik literaturi Papyus 1865 1916 francuzkij mistik pismennik ta likar Moris Merlo Ponti 1908 1961 filosof Zhul Mishle 1798 1874 francuzkij istorik Gaspar Monzh 1746 1818 matematik zgodom prah pereneseno do Panteonu Anri Sen Simon 1760 1825 zasnovnik shkoli utopichnogo socializmu Mikola Turgenyev 1789 1871 dekabrist Antuan Fabr d Olive 1767 1825 pismennik vchenij filosof mistik Zhan Fransua Shampoljon 1790 1832 vchenij yegiptologPolitichni diyachi Mikola Semenovich Abramchik 1903 1970 biloruskij gromadsko politichnij diyach zhurnalist ta publicist Golova Radi BNR 1943 1970 Luyi Blan 1811 1882 diyach revolyuciyi 1848 roku Pol Barras 1755 1829 diyach Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi Luyi Ogyust Blanki 1805 1881 francuzkij politichnij diyach Aleksander Kolonna Valevskij 1810 1868 francuzkij politik i diplomat Zhul Valles 1832 1885 politichnij diyach i pismennik Eduar Daladye 1884 1970 francuzkij politichnij diyach prem yer ministr v 1933 1934 1938 1940 Yaroslav Dombrovskij 1836 1871 polskij i francuzkij revolyucioner i voyenachalnik Yug Bernar Mare 1763 1839 francuzkij politichnij diyach gercog Bassano Nestor Mahno 1888 1934 ukrayinskij anarhist komanduvach Revolyucijnoyi povstanskoyi armiyi Ukrayini Zhorzh Osman 1809 1891 francuzkij derzhavnij diyach i mistobudivnikNadgrobok Myurata Frederik Passi 1822 1912 polititchnij diyach pershij laureat Nobelivskoyi premiyi miru Moris Torez 1900 1964 generalnij sekretar Francuzkoyi komunistichnoyi partiyi 1930 1964 Rafael Truhiljo 1891 1961 dominikanskij diktator 1930 1961 Adolf Tyer 1797 1877 francuzkij politichnij diyach i istorik Feliks For 1841 1899 7 j Prezident Francuzkoyi respublikiVijskovi Fransua Kellerman 1735 1820 marshal Franciyi Zhak Makdonald 1765 1840 voyenachalnik marshal Franciyi Andre Massena 1758 1817 marshal Franciyi Joahim Myurat 1771 1815 marshal Franciyi korol neapolitanskij Mishel Nej 1769 1815 marshal FranciyiMogila Omelyanovicha Pavlenka na cvintari Per Lashez Mihajlo Omelyanovich Pavlenko 1878 1952 general polkovnik Armiyi UNR Luyi Gabriyel Syushe 1770 1826 marshal FranciyiKompozitori muzikanti ta spivaki Mogila Edit PiafZhilber Beko 1927 2001 francuzkij spivak kompozitor i aktor Vinchenco Bellini 1801 1835 italijskij kompozitor Zhorzh Bize 1838 1875 kompozitor Stefan Grappelli 1908 1997 francuzkij dzhazovij skripal Mari Dyuba 1894 1972 estradna spivachka Pol Dyuka 1865 1935 francuzkij kompozitor Dzhordzhe Enesku 1881 1955 rumunskij kompozitor skripal Mariya Kallas 1923 1977 operna spivachka Luyidzhi Kerubini italijskij kompozitor Rudolf Krejcer 1766 1831 francuzkij skripal kompozitor i dirigent Dzhim Morrison 1943 1971 amerikanskij spivak uchasnik grupi The Doors Patashu Genriye tta Rago n 1918 2015 francuzka spivachka aktorka Mishel Petruchchiani 1962 1999 francuzkij dzhazovij pianist Edit Piaf 1915 1963 spivachka i aktorka Fransis Pulenk kompozitor Friderik Shopen 1810 1849 polskij kompozitorNadgrobok BalzakaSkulptori ta arhitektori Luyi Viskonti 1791 1853 francuzkij arhitektor 1855 1894 skulptor hudozhnik keramist i miniatyurist Ejlin Grej 1878 1976 irlandska dizajnerka mebliv i arhitektorkaMogila Sari BernarHudozhniki Karel Appel 1921 2006 niderlandskij hudozhnik Pol Bodri 1828 1886 francuzkij hudozhnik Eduard Vijralt 1898 1954 estonskij hudozhnik Vols 1913 1951 nimeckij hudozhnik Antonio de la Gandara 1861 1917 francuzkij hudozhnik Zhak Luyi David 1748 1825 hudozhnik osnovopolozhnik francuzkogo neoklasicizmu Ezhen Delakrua 1798 1863 hudozhnik Onore Dom ye francuzkij hudozhnik karikaturist Gyustav Dore 1832 1883 hudozhnik ta knizhkovij ilyustrator Zhan Ogyust Dominik Engr 1780 1867 hudozhnik Maks Ernst 1891 1976 nimeckij i francuzkij hudozhnik Teodor Zheriko 1791 1827 francuzkij hudozhnik Feliks Zim 1821 1911 hudozhnik Gyustav Kajbott 1848 1894 hudozhnik Zhan Batist Kamil Koro 1796 1875 francuzkij hudozhnik pejzazhist P yer Ogyust Kot 1837 1883 francuzkij hudozhnik predstavnik akademizmu Mari Loransen 1883 1956 francuzka hudozhnicya Amedeo Modilyani 1884 1920 hudozhnik ekspresionist Kamil Pissarro 1830 1903 francuzkij hudozhnik impresionist Zhorzh Sera 1859 1891 francuzkij hudozhnik zasnovnik puantilizmuAktori rezhiseri Zhanna Avril 1868 1943 tancivnicya i model Sara Bernar 1844 1923 aktorka Ivetta Gilber 1865 1944 spivachka Mulen Ruzh aktorka model Tuluz Lotreka 1796 1846 aktor mim Isidora Dunkan 1878 1927 balerina Klod Zhad 1948 2006 francuzka aktorka Anni Zhirardo 1931 2011 francuzka aktorka 1787 1867 aktorka Marsel Kamyu 1912 1982 kinorezhiser scenarist Marsel Marso 1923 2007 aktor mim tvorec parizkoyi shkoli mimiv Zhorzh Melyes 1861 1938 francuzkij pidpriyemec rezhiser odin z osnovopolozhnikiv svitovogo kinematografa Iv Montan 1921 1991 aktor Zhan P yer Omon 1911 2001 francuzkij aktor 1821 1858 francuzka aktorka 1756 1815 aktorka 1786 1866 cirkova artistka povitryana gimnastka tancyuvala na droti Simona Sinjore 1921 1985 aktorka Mari Trentinyan 1962 2003 aktorka Loyi Fuller 1862 1928 amerikanska tancivnicya Klod Shabrol rezhiserProzayiki dramaturgi zhurnalisti ta poeti Mogila Polya ElyuaraMogili Lafontena i MolyeraGijom Apolliner 1880 1918 poet Migel Anhel Asturias 1899 1974 gvatemalskij pismennik laureat Nobelivskoyi premiyi z literaturi Onore de Balzak 1799 1850 pismennik Anri Barbyus 1873 1935 pismennik Zhan Rishar Blok 1884 1947 francuzkij pismennik P yer Bomarshe 1732 1799 dramaturg i publicist Kazimir Brandis pismennik Evelina Ganska 1801 1882 pismennicya druzhina Onore de Balzaka Remi de Gurmon 1858 1915 francuzkij pismennik simvolist Ezhen Dabi francuzkij pismennik Pol Elyuar 1895 1952 poet Edmon Zhabes 1912 1991 francuzkij poet Kolett 1873 1954 pismennicya Zhan de Lafonten 1621 1695 bajkar Zhan Batist Molyer 1622 1673 komediograf Alfred de Myusse 1810 1857 francuzkij poet dramaturg i prozayik Zherar de Nerval 1808 1855 francuzkij poet romantik Anna de Noaj 1876 1933 francuzka poetesa Viktor Nuar 1848 1870 francuzkij zhurnalist Zhorzh Perek francuzkij pismennik Marsel Prust 1871 1922 francuzkij pismennik Ezhen Skrib dramaturg Gertruda Stajn 1874 1946 pismennicya Oskar Vajld 1854 1900 pismennik 1903 1951 iranskij pismennik Marsel Shvob 1867 1905 francuzkij pismennikInshi Klod Bernar 1813 1878 francuzkij likar Sofi Blanshar 1778 1819 francuzka povitroplavec Oleksandr Ginzburg 1936 2002 radyanskij pravozahisnik politv yazen 1852 1916 kurtizanka model muza Remi de Gurmona Ted Lapidus 1929 2008 francuzkij kutyur ye Daniel Toskan dyu Plantye 1941 2003 francuzkij kinoprodyuser Polikarp Sikorskij 1875 1953 mitropolit Ukrayinskoyi Avtokefalnoyi Pravoslavnoyi Cerkvi v Diaspori 1792 1868 bankirGalereyaMogila Apollinera Mogila Zhorzha Bize Misce pohovannya Ajsedori Dunkan u kolumbariyi Mogila Luyi Viskonti Mogila Marselya Marso Mogila Mogila Marselya Prusta Nadgrobok Feliksa Fora Mogila Zhana Fransua ShampoljonaPer Lashez u kinematografiDiya p yatnadcyatoyi istoriyi filmu Parizhe ya lyublyu tebe vidbuvayetsya na znamenitomu kladovishi Deyaki vidomi epitafiyi Najstrashnishe za vsi muki pekla dlya nogo te sho ti chitayesh cyu epitafiyu na jogo mogili bezkoshtovno Mogila lihvarya Vin pidkoriv usi kviti krim bezsmertnika Nadgrobok parizkogo sadivnika Vin nikoli ne viddavav zhodnih borgiv okrim borgiv prirodi Mogila bezturbotnoyi lyudini Hoch beztalannim povsyudno viznanij Vse zh do Akademiyi ne buv poklikanij Avtoepitafiya poeta satirika Pirrona Vin buv virnij svoyim demonam Epitafiya na mogili Dzhima Morrisona Primitkibase Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830 archINFORM 1994 d Track Q265049 Beaumont F M Manuel et itineraire du curieux dans le cimetiere du Pere la Chaise Paris 1828 d Track Q13416315d Track Q90d Track Q13416025 https www ccomptes fr system files 2018 09 IDR2018 36 pdf http equipement paris fr cimetiere du pere lachaise 4080 http travel2 nytimes com top features travel destinations europe france paris sight details html vid 1083747029281 amp inline nyt classifier Burial Grounds International Encyclopedia of the Social Sciences Ed William A Darity Jr 2nd ed Vol 1 Detroit Macmillan Reference U S 2008 392 393 Gale Virtual Reference Library Web 27 Sept 2013 http www all paris ru articles monuments perelachaiseDiv takozhKategoriya Pohovani na kladovishi Per LashezPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Per LashezOficijnij sajt fr Virtualna ekskursiya fr Plan pohovan viznachnih lyudej na Per Lashez angl