Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Балет (італ. ballare — танцювати) — вид сценічного мистецтва, танцювальна театральна вистава, у якій музика поряд з танцем відіграє важливу роль у розвитку сюжету і створенні відповідного настрою; синтетичний вид сценічного мистецтва, в якому зміст вистави розкривається в основному засобами танцю, міміки і музики. Джерела виникнення балетного жанру закладені в народних іграх, хороводах, сюжетних танцях тощо. Танець як елемент драматичної дії досягнув високого рівня розвитку в культових і світських театралізованих видовищах Стародавнього Єгипту, Індії, Китаю, у трагедіях греків, римлян та народних дійствах середньовіччя.
Історія
В епоху Відродження (15—16 століття) балет в Італії використовується під час придворних бенкетів, свят тощо. Звідти він був перенесений Катериною Медичі у Францію, як вид вистави, що поєднує спів, танці і декламацію. Балет переходить на професійну сцену, де посідає певне місце в оперних і драматичних виставах. Французький балетмейстер Жан Жорж Новер широко застосував пантоміму як основу розвитку драматичної дії, перетворив балет у самостійний жанр з певним сюжетом.
У 19 столітті на сценах Європи виступають артисти Ф. і М. Тальйоні, Ж. Перро, К. Блазіс, С. Вігано, Ф. Ельслер, К. Грізі, які підносять мистецтво танцю на високий художній рівень.
Музично-театральні жанри
Балет — союз музики та хореографії — це музично-театральний жанр, який також синтезує різні види мистецтва. В балеті зміст, почуття та думки дійових осіб виражаються засобами музики і танцю. Французьке слово «ballet» походить від італійського «ballo» — танець. Французька назва та італійське коріння цього жанру не є випадковими. Як і опера, балет виник в епоху Відродження в Італії, де здавна на карнавалах виконувалися веселі танцювальні сценки, які поступово перетворилися у самостійні танцювальні спектаклі. У Франції на той час велику популярність здобув придворний балет — яскраве й урочисте видовище, героями якого були король, королева та численні придворні. Саме французькі балетмейстери створили спеціальну «хореографічну мову», яка й понині використовуться у класичному балеті. Починаючи з XIX століття, найвищого мистецького рівня жанр балет досяг у Росії, де існували неперевершені балетні трупи, музику створювали видатні композитори П.Чайковський, О.Глазунов, І.Стравинський, С.Прокоф'єв, А.Хачатурян та інші. У сучасному балеті поруч з класичними танцювальними елементами (класичний танець, характерний танець і пантоміма) широко використовуються різноманітні гімнастичні та акробатичні трюки, що надзвичайно збагачує цей старовинний жанр.
Дореволюційна Росія
В Росії перші балетні вистави здійснювалися ще в 17 ст. У 1736 в Петербурзі і в 1806 у Москві були створені постійні балетні трупи. У 19 ст. в Петербурзі і Москві працює ряд майстрів хореографічного мистецтва: Ш. Дідло, Ж. Перро, М. Петіо; відомі балетні композитори: К. Кавос, П. Пуні, Л. Мінкус та артисти К. Колосова, М. Данилова, А. Істоміна, А. Глушковський та ін. З 2-ї половини 19 ст. російський балет посідає провідне місце у світовому балетному мистецтві.
Докорінний злам у розвитку балетного мистецтва настає у зв'язку з діяльністю П. І. Чайковського, балетна музика якого органічно пов'язана із змістом і розвитком сценічної дії. До цього часу музика в балеті відігравала лише другорядну роль. Він широко застосовував принцип симфонічного розвитку музичних думок, створював яскраві музичні характеристики. Велике значення мала діяльність балетмейстерів М. Петіпа та Л. Іванова, які разом поставили «Лебедине озеро» П. І. Чайковського (1876). Сам М. Петіпа поставив балет «Спляча красуня» (1889), «Лускунчик» (1892). Піднесенню російського балету сприяла діяльність балетмейстера М. Фокіна, артистів Г. Павлової, Т. Карсавіної, В. Ніжинського у Петербурзі, балетмейстера О. Горського, артистів К. Гельцер, М. Мордкіна у Москві. Музику до балетів писали композитори О. К. Глазунов, А. С. Аренський та ін.
20 століття
Початок XX століття ознаменувався новаторськими пошуками, прагненням перебороти стереотипи, умовності академічного балету XIX століття. У своїх балетах балетмейстер Великого театру О. О. Горський прагнув домогтися послідовності розвитку драматичної дії, історичної достовірності, намагався підсилити роль кордебалету, як масової діючої особи, перебороти розділення пантоміми й танцю. Великий внесок у російське балетне мистецтво вніс М. М. Фокін істотно розширивши коло ідей й образів у балеті, збагативши його новими формами й стилями. Його постановки для «Російських сезонів» балетів «Шопеніана», «Петрушка», «Жар-птиця» й інші принесли славу російському балету за рубежем. Завоювала світову популярність створена Фокіним для Анни Павлової мініатюра (1907). В 1911-13 на ґрунті «Російських сезонів» утворилася постійна трупа «Російські балети Дягілєва». Після відходу із трупи Фокіна її балетмейстером став Вацлав Нижинский. Найвідомішою його постановкою став балет «Весна священна» на музику Ігоря Стравінського.
У XX ст. у США балет розвивався завдяки зусиллям Джорджа Баланчина й американського балетного театру, а в Англії — завдяки впливу .
В умовах радянської дійсності балет розвивався в руслі методу соціалістичного реалізму. Радянські митці у своїй творчості пішли шляхом всебічної драматизації хореографічної дії, життєвості і народності сценічних образів. Художнє втілення в радянському балеті знаходять теми радянського патріотизму, творчої праці, визвольної боротьби трудящих (наприклад «Червоний мак» Р. М. Глієра (1927, балетмейстер Є. Вігільов), «Полум'я Парижа», «Бахчисарайський фонтан» ).
Яскравою сторінкою радянського балетного мистецтва стали балети Дмитра Шостаковича «Золотой вєк», «Болт», шедеврами світової класики стали балети Сергія Прокоф'єва «Попелюшка» і «Ромео і Джульєтта». Здійснюються постановки грузинських, вірменських, білоруських, татарських Б. — «Отелло» А. Мачаваріані, «Серце гір» А. Баланчівадзе, «Гаяне» А. Хачатуряна, «Князь-Озеро» В. Золотарьова, «Шурале» Ф. Ярулліна та ін.
З 2001 року заборонений в Туркменістані.
Балет в Україні
В Україні використання народного танцю у драматичних виставах має давні традиції. Танці були складовою частиною народних обрядових ігор (, «Кози», «Маланки» та ін.). Класичні Б. виконувались у кріпацьких театрах 18 століття. У 19 ст. професійний танець широко культивувався в побутових операх та оперетах укр. театру («Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм», «Не ходи, Грицю…» та ін.). У 2-й половині 19 ст. в Києві відбувались окремі балетні вистави («Есмеральда» Ц. Пуні та ін.).
Як самостійний жанр хореографічного мистецтва балет в Україні починає розвиватись за часів радянської влади. В 1919 в Києві був поставлений Б. «Жізель» А. Адана (балетмейстер М. Мордкін). Того ж року в театрі Державної української музичної драми в опері М. Лисенка «Утоплена» були поставлені танці русалок, а також здійснена балетна вистава, що складалася з балету «Азіаде» Гюнтеля та хореографічних етюдів (балетмейстер М. Мордкін). 1925 у Харкові поставлено балет «Корсар» А. Адана (балетмейстер М. Мойсєєв). Усі ці вистави художньо оформив А. Петрицький.
Створення першого українського балету «Пан Каньовський» М. Вериківського (балетмейстер В. Литвиненко, Харків, 1930) поклало початок самобутньому українському національному балету. Одночасно ставляться Б. «Карманьйола» В. Фемеліді (балетмейстер М. Мойсеев, Одеса, 1930), «Ференджі» Б Яновського (балетмейстер П. Кретова, Харків, 1930). Творча лінія «Пана Каньовського» була продовжена в балеті «Лілея» К. Данькевича (балетмейстер Галина Березова, Київ, 1940).
У післявоєнні роки на основі фольклорних джерел та творів класичної і радянської літератури створено ряд різноманітних за жанрами і сюжетами балетів: «Лісова пісня» М. Скорульського (балетмейстер С. Сергєєв, Київ, 1946), «Данко» В. Нахабіна (балетмейстер В. Литвиненко, Харків, 1948) і його ж «Весняна казка» (балетмейстер В. Нікітін, Харків, 1954), «Маруся Богуславка» А. Свєчнікова (балетмейстер С. Сергєєв, Київ, 1951), «Ростислава» Г. Жуковського (балетмейстер В. Вронський, Київ, 1955), «Хустка Довбуша» А. Кос-Анатольського (балетмейстер М. Трегубов, Львів, 1951) і його ж «Сойчине крило» (балетмейстер М. Трегубов, Львів, 1957), «Чорне золото» В. Гомоляки (балетмейстер О. Бердовський, Сталіно, 1957), «Таврія» В. Нахабіна (балетм. І. Ковтунов, Харків, 1959).
У розвитку радянського хореографічного мистецтва велике значення мас творчість видатних представників радянської школи танцю: Г. Уланової, О. Лепешинської, В. Чабукіані, О. Єрмолаєва та ін. Серед відомих артистів укр. Б.: М. Апухтін, А. Бєлов, А. Васильєва, Л. Герасимчук (1922—58), Є. Єршова, В. Каверзін, О. Потапова, Н. Слободян, О. Сталінський, В. Терновченко та ін.
Серед сучасних українських композиторів найвідомішими є балети Євгена Станковича («Ніч перед різдвом», «Ольга») та Олександра Костіна («Русалонька», «Запрошення до страти»).
26 жовтня 2017 року відбулася прем'єра документального фільму «Танцюрист» Сергія Полуніна. Відомий український артист балету розпочав власний проект — Project Polunin (5-10 січня 2017 року, Лондон). Мета проекту — створити незалежну платформу для розвитку молодих танцюристів. За словами Полуніна, відчуття свободи — найголовніше для творчої людини.
Див. також
Примітки
- балет
- Un-Turkmen opera, ballet banned. BBC. 4 квітня 2001. оригіналу за 19 грудня 2022. Процитовано 11 листопада 2023. (англ.)
Література
- Історія балетного мистецтва: від витоків — до початку XX ст. : навч. посіб. для студентів ф-тів мистецтва пед. ун-тів (спец. хореографія) та гуманітар. ф-тів ВНЗ / О. К. Зав'ялова; Сум. держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка. — Вид. 2-ге. — Суми: Мрія, 2014. — 114 c.
- Станішевський Ю. О. Український балет. К., 1963.
- Станішевський Ю. О. Хореографічне мистецтво. К., 1969.
- Станішевський Ю. О. Історія українського музичного театру. Опера. Балет. Оперета. 1917—1967. К., 1970.
- Станішевський Ю. О. Український балетний театр. 1925—1975. Нариси історії. К., 1975.
- Станішевський Ю. О. Балетний театр України. К., 1986.
- Станішевський Ю. О. Національний академічний театр опери та балету України ім. Т. Шевченка, історія і сучасність. К., 2002.
- Хореографічне мистецтво України у персоналіях: Біобібліогр. довід.: хореографи, артисти балету, композитори, диригенти, лібретисти, критики, художники / В. Д. Туркевич. — Київ: Біографічний інститут НАН України, 1999. — 223 c. —
- Балет: энциклопедия / гл. ред. Ю. Н. Григорович ; редкол.: В. В. Ванслов [и др.]. — М :. Советская энциклопедия, 1981. — 623 с. : ил.
- Музыка и хореография современного балета. Сборник статей. Выпуск 3 / Общая редакция Петра Андреевича Гусева. — Ленинград : «Музыка». Ленинградское отделение, 1979. — 208 с. — 10 000 прим. (рос.)
Посилання
- (англ.)
- (англ.)
 | Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про культуру. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Balet ital ballare tancyuvati vid scenichnogo mistectva tancyuvalna teatralna vistava u yakij muzika poryad z tancem vidigraye vazhlivu rol u rozvitku syuzhetu i stvorenni vidpovidnogo nastroyu sintetichnij vid scenichnogo mistectva v yakomu zmist vistavi rozkrivayetsya v osnovnomu zasobami tancyu mimiki i muziki Dzherela viniknennya baletnogo zhanru zakladeni v narodnih igrah horovodah syuzhetnih tancyah tosho Tanec yak element dramatichnoyi diyi dosyagnuv visokogo rivnya rozvitku v kultovih i svitskih teatralizovanih vidovishah Starodavnogo Yegiptu Indiyi Kitayu u tragediyah grekiv rimlyan ta narodnih dijstvah serednovichchya IstoriyaYevropa 15 19 stolittya Balet na kartini Edgara Dega V epohu Vidrodzhennya 15 16 stolittya balet v Italiyi vikoristovuyetsya pid chas pridvornih benketiv svyat tosho Zvidti vin buv perenesenij Katerinoyu Medichi u Franciyu yak vid vistavi sho poyednuye spiv tanci i deklamaciyu Balet perehodit na profesijnu scenu de posidaye pevne misce v opernih i dramatichnih vistavah Francuzkij baletmejster Zhan Zhorzh Nover shiroko zastosuvav pantomimu yak osnovu rozvitku dramatichnoyi diyi peretvoriv balet u samostijnij zhanr z pevnim syuzhetom U 19 stolitti na scenah Yevropi vistupayut artisti F i M Taljoni Zh Perro K Blazis S Vigano F Elsler K Grizi yaki pidnosyat mistectvo tancyu na visokij hudozhnij riven Muzichno teatralni zhanri Balet soyuz muziki ta horeografiyi ce muzichno teatralnij zhanr yakij takozh sintezuye rizni vidi mistectva V baleti zmist pochuttya ta dumki dijovih osib virazhayutsya zasobami muziki i tancyu Francuzke slovo ballet pohodit vid italijskogo ballo tanec Francuzka nazva ta italijske korinnya cogo zhanru ne ye vipadkovimi Yak i opera balet vinik v epohu Vidrodzhennya v Italiyi de zdavna na karnavalah vikonuvalisya veseli tancyuvalni scenki yaki postupovo peretvorilisya u samostijni tancyuvalni spektakli U Franciyi na toj chas veliku populyarnist zdobuv pridvornij balet yaskrave j urochiste vidovishe geroyami yakogo buli korol koroleva ta chislenni pridvorni Same francuzki baletmejsteri stvorili specialnu horeografichnu movu yaka j ponini vikoristovutsya u klasichnomu baleti Pochinayuchi z XIX stolittya najvishogo misteckogo rivnya zhanr balet dosyag u Rosiyi de isnuvali nepereversheni baletni trupi muziku stvoryuvali vidatni kompozitori P Chajkovskij O Glazunov I Stravinskij S Prokof yev A Hachaturyan ta inshi U suchasnomu baleti poruch z klasichnimi tancyuvalnimi elementami klasichnij tanec harakternij tanec i pantomima shiroko vikoristovuyutsya riznomanitni gimnastichni ta akrobatichni tryuki sho nadzvichajno zbagachuye cej starovinnij zhanr Dorevolyucijna Rosiya V Rosiyi pershi baletni vistavi zdijsnyuvalisya she v 17 st U 1736 v Peterburzi i v 1806 u Moskvi buli stvoreni postijni baletni trupi U 19 st v Peterburzi i Moskvi pracyuye ryad majstriv horeografichnogo mistectva Sh Didlo Zh Perro M Petio vidomi baletni kompozitori K Kavos P Puni L Minkus ta artisti K Kolosova M Danilova A Istomina A Glushkovskij ta in Z 2 yi polovini 19 st rosijskij balet posidaye providne misce u svitovomu baletnomu mistectvi Dokorinnij zlam u rozvitku baletnogo mistectva nastaye u zv yazku z diyalnistyu P I Chajkovskogo baletna muzika yakogo organichno pov yazana iz zmistom i rozvitkom scenichnoyi diyi Do cogo chasu muzika v baleti vidigravala lishe drugoryadnu rol Vin shiroko zastosovuvav princip simfonichnogo rozvitku muzichnih dumok stvoryuvav yaskravi muzichni harakteristiki Velike znachennya mala diyalnist baletmejsteriv M Petipa ta L Ivanova yaki razom postavili Lebedine ozero P I Chajkovskogo 1876 Sam M Petipa postaviv balet Splyacha krasunya 1889 Luskunchik 1892 Pidnesennyu rosijskogo baletu spriyala diyalnist baletmejstera M Fokina artistiv G Pavlovoyi T Karsavinoyi V Nizhinskogo u Peterburzi baletmejstera O Gorskogo artistiv K Gelcer M Mordkina u Moskvi Muziku do baletiv pisali kompozitori O K Glazunov A S Arenskij ta in 20 stolittya Pochatok XX stolittya oznamenuvavsya novatorskimi poshukami pragnennyam pereboroti stereotipi umovnosti akademichnogo baletu XIX stolittya U svoyih baletah baletmejster Velikogo teatru O O Gorskij pragnuv domogtisya poslidovnosti rozvitku dramatichnoyi diyi istorichnoyi dostovirnosti namagavsya pidsiliti rol kordebaletu yak masovoyi diyuchoyi osobi pereboroti rozdilennya pantomimi j tancyu Velikij vnesok u rosijske baletne mistectvo vnis M M Fokin istotno rozshirivshi kolo idej j obraziv u baleti zbagativshi jogo novimi formami j stilyami Jogo postanovki dlya Rosijskih sezoniv baletiv Shopeniana Petrushka Zhar pticya j inshi prinesli slavu rosijskomu baletu za rubezhem Zavoyuvala svitovu populyarnist stvorena Fokinim dlya Anni Pavlovoyi miniatyura 1907 V 1911 13 na grunti Rosijskih sezoniv utvorilasya postijna trupa Rosijski baleti Dyagilyeva Pislya vidhodu iz trupi Fokina yiyi baletmejsterom stav Vaclav Nizhinskij Najvidomishoyu jogo postanovkoyu stav balet Vesna svyashenna na muziku Igorya Stravinskogo U XX st u SShA balet rozvivavsya zavdyaki zusillyam Dzhordzha Balanchina j amerikanskogo baletnogo teatru a v Angliyi zavdyaki vplivu V umovah radyanskoyi dijsnosti balet rozvivavsya v rusli metodu socialistichnogo realizmu Radyanski mitci u svoyij tvorchosti pishli shlyahom vsebichnoyi dramatizaciyi horeografichnoyi diyi zhittyevosti i narodnosti scenichnih obraziv Hudozhnye vtilennya v radyanskomu baleti znahodyat temi radyanskogo patriotizmu tvorchoyi praci vizvolnoyi borotbi trudyashih napriklad Chervonij mak R M Gliyera 1927 baletmejster Ye Vigilov Polum ya Parizha Bahchisarajskij fontan Yaskravoyu storinkoyu radyanskogo baletnogo mistectva stali baleti Dmitra Shostakovicha Zolotoj vyek Bolt shedevrami svitovoyi klasiki stali baleti Sergiya Prokof yeva Popelyushka i Romeo i Dzhulyetta Zdijsnyuyutsya postanovki gruzinskih virmenskih biloruskih tatarskih B Otello A Machavariani Serce gir A Balanchivadze Gayane A Hachaturyana Knyaz Ozero V Zolotarova Shurale F Yarullina ta in Z 2001 roku zaboronenij v Turkmenistani Balet v Ukrayini Snigovij tanecPam yatna moneta NBU prisvyachena ukrayinskomu baletu V Ukrayini vikoristannya narodnogo tancyu u dramatichnih vistavah maye davni tradiciyi Tanci buli skladovoyu chastinoyu narodnih obryadovih igor Kozi Malanki ta in Klasichni B vikonuvalis u kripackih teatrah 18 stolittya U 19 st profesijnij tanec shiroko kultivuvavsya v pobutovih operah ta operetah ukr teatru Natalka Poltavka Zaporozhec za Dunayem Ne hodi Gricyu ta in U 2 j polovini 19 st v Kiyevi vidbuvalis okremi baletni vistavi Esmeralda C Puni ta in Yak samostijnij zhanr horeografichnogo mistectva balet v Ukrayini pochinaye rozvivatis za chasiv radyanskoyi vladi V 1919 v Kiyevi buv postavlenij B Zhizel A Adana baletmejster M Mordkin Togo zh roku v teatri Derzhavnoyi ukrayinskoyi muzichnoyi drami v operi M Lisenka Utoplena buli postavleni tanci rusalok a takozh zdijsnena baletna vistava sho skladalasya z baletu Aziade Gyuntelya ta horeografichnih etyudiv baletmejster M Mordkin 1925 u Harkovi postavleno balet Korsar A Adana baletmejster M Mojsyeyev Usi ci vistavi hudozhno oformiv A Petrickij Stvorennya pershogo ukrayinskogo baletu Pan Kanovskij M Verikivskogo baletmejster V Litvinenko Harkiv 1930 poklalo pochatok samobutnomu ukrayinskomu nacionalnomu baletu Odnochasno stavlyatsya B Karmanjola V Femelidi baletmejster M Mojseev Odesa 1930 Ferendzhi B Yanovskogo baletmejster P Kretova Harkiv 1930 Tvorcha liniya Pana Kanovskogo bula prodovzhena v baleti Lileya K Dankevicha baletmejster Galina Berezova Kiyiv 1940 U pislyavoyenni roki na osnovi folklornih dzherel ta tvoriv klasichnoyi i radyanskoyi literaturi stvoreno ryad riznomanitnih za zhanrami i syuzhetami baletiv Lisova pisnya M Skorulskogo baletmejster S Sergyeyev Kiyiv 1946 Danko V Nahabina baletmejster V Litvinenko Harkiv 1948 i jogo zh Vesnyana kazka baletmejster V Nikitin Harkiv 1954 Marusya Boguslavka A Svyechnikova baletmejster S Sergyeyev Kiyiv 1951 Rostislava G Zhukovskogo baletmejster V Vronskij Kiyiv 1955 Hustka Dovbusha A Kos Anatolskogo baletmejster M Tregubov Lviv 1951 i jogo zh Sojchine krilo baletmejster M Tregubov Lviv 1957 Chorne zoloto V Gomolyaki baletmejster O Berdovskij Stalino 1957 Tavriya V Nahabina baletm I Kovtunov Harkiv 1959 U rozvitku radyanskogo horeografichnogo mistectva velike znachennya mas tvorchist vidatnih predstavnikiv radyanskoyi shkoli tancyu G Ulanovoyi O Lepeshinskoyi V Chabukiani O Yermolayeva ta in Sered vidomih artistiv ukr B M Apuhtin A Byelov A Vasilyeva L Gerasimchuk 1922 58 Ye Yershova V Kaverzin O Potapova N Slobodyan O Stalinskij V Ternovchenko ta in Sered suchasnih ukrayinskih kompozitoriv najvidomishimi ye baleti Yevgena Stankovicha Nich pered rizdvom Olga ta Oleksandra Kostina Rusalonka Zaproshennya do strati 26 zhovtnya 2017 roku vidbulasya prem yera dokumentalnogo filmu Tancyurist Sergiya Polunina Vidomij ukrayinskij artist baletu rozpochav vlasnij proekt Project Polunin 5 10 sichnya 2017 roku London Meta proektu stvoriti nezalezhnu platformu dlya rozvitku molodih tancyuristiv Za slovami Polunina vidchuttya svobodi najgolovnishe dlya tvorchoyi lyudini Div takozhPremiya imeni A F Shekeri u galuzi horeografichnogo mistectvaPrimitkibalet Un Turkmen opera ballet banned BBC 4 kvitnya 2001 originalu za 19 grudnya 2022 Procitovano 11 listopada 2023 angl LiteraturaIstoriya baletnogo mistectva vid vitokiv do pochatku XX st navch posib dlya studentiv f tiv mistectva ped un tiv spec horeografiya ta gumanitar f tiv VNZ O K Zav yalova Sum derzh ped un t im A S Makarenka Vid 2 ge Sumi Mriya 2014 114 c Stanishevskij Yu O Ukrayinskij balet K 1963 Stanishevskij Yu O Horeografichne mistectvo K 1969 Stanishevskij Yu O Istoriya ukrayinskogo muzichnogo teatru Opera Balet Opereta 1917 1967 K 1970 Stanishevskij Yu O Ukrayinskij baletnij teatr 1925 1975 Narisi istoriyi K 1975 Stanishevskij Yu O Baletnij teatr Ukrayini K 1986 Stanishevskij Yu O Nacionalnij akademichnij teatr operi ta baletu Ukrayini im T Shevchenka istoriya i suchasnist K 2002 Horeografichne mistectvo Ukrayini u personaliyah Biobibliogr dovid horeografi artisti baletu kompozitori dirigenti libretisti kritiki hudozhniki V D Turkevich Kiyiv Biografichnij institut NAN Ukrayini 1999 223 c ISBN 966 7236 09 9 Balet enciklopediya gl red Yu N Grigorovich redkol V V Vanslov i dr M Sovetskaya enciklopediya 1981 623 s il Muzyka i horeografiya sovremennogo baleta Sbornik statej Vypusk 3 Obshaya redakciya Petra Andreevicha Guseva Leningrad Muzyka Leningradskoe otdelenie 1979 208 s 10 000 prim ros Posilannya angl angl Ce nezavershena stattya z mistectva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro kulturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi