Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Катерина Василівна Гельцер (нар. 2 [14] листопада 1876 — пом. 12 грудня 1962) — російська балерина, найбільша зірка радянського балету 1920-х років. Народна артистка Республіки (1925).
| Гельцер Катерина Василівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 2 (14) листопада 1876[2] Москва, Російська імперія[1] |
| Померла | 12 грудня 1962[1][2][3](86 років) Москва, РРФСР, СРСР[1] |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | балерина |
| Галузь | балет[4] і театр[4] |
| Знання мов | російська |
| Заклад | |
| Нагороди |      |
| |
Біографія
Народилася 2 (14) листопада 1876 року в Москві в артистичній родині. Батько — Василь Гельцер, артист балету Великого театру; дядько — Анатолій Гельцер — театральний художник. У 1894 році по закінченні Московської балетної школи працювала у Большому театрі. У 1896—1898 роках виступала на сцені Маріїнського театру. Виступала в багатьох постановках балетмейстера М. І. Петіпа, що наклало великий відбиток на творчість балерини.
З 1898 по 1935 роки Гельцер виступала на сцені Большого театру. З 1910 року в складі антрепризи С. П. Дягілєва брала участь у гастрольних поїздках за кордон.
Після жовтневої революції, коли майже всі зірки російського балету емігрували до Європи, вона виявилася в становищі «справжньої господині Большого театру». Вона першою з артистів балету удостоїлася звання «народної». У навколотеатральних колах лідируюче становище настільки вікової балерини пояснювали особливим благоволінням до неї з боку наркома освіти Луначарського.
У 1920-ті роки Гельцер була пов'язана узами шлюбу зі своїм багаторічним партнером по сцені — Василем Тихомировим. Їх творчий тандем зберігся і після того, як сім'я розпалася. «І хоча у Тихомирова була нова родина, для балерини стало природним щодня турбуватися про нього, дзвонити по телефону».
Сценічна манера Катерини Гельцер являла собою синтез бездоганної техніки виконання, музикальності, виразності танцю з підвищеною увагою до внутрішнього життя сценічного образу. Величезний успіх мала 50-річна Гельцер у першому радянському балеті «Червоний мак».
За офіційною версією, дітей у Гельцер не було, проте в 2005 році телеканал «Культура» продемонстрував документальний фільм, де стверджувалося, що до революції Гельцер була практично цивільною дружиною Карла Маннергейма, що вони ледь не повінчалися в 1924 році у церкві на Кухарській і що у них був спільний син Еміль. Біографами Маннергейма ця інформація не підтверджується.
У 1930-х роках Гельцер гастролювала по СРСР. Її останні виступи відбулися у вельми похилому віці, у 1942—1944 роках. Далі працювала як педагог-консультант. Ігор Моїсеєв згадував про початок своєї кар'єри у Большому театрі:
 | «Хоч Тихомиров і був господарем театру, але прима-балерина Катерина Василівна Гельцер була господинею Тихомирова. До цього часу Гельцер була немолода і дуже важка, піднімати її міг тільки Іван Смольцов. Але і той зірвав на ній собі спину. А Гельцер був потрібен кавалер для гастролей. І тоді хтось їй порадив: «Спробуйте Моїсеєва, він спортсмен, він сильний». <...> Мені все це дуже не подобалося, я був як би на послуги. Одного разу, пам'ятаю, йшла «Вакханалія» Сен-Санса - я підхоплюю Гельцер на руки, починаю кружляти, кружляти, кружляти і ... у мене вже переплуталося все - де зал, де задник, я біжу прямо на темні лаштунки, а позаду них - стіна, і з розбігу я її кидаю об стіну.» |  |
Катерина Гельцер жила в Москві, в будинку артистів МХТ в Брюсовому провулку (№ 17). У 1964 році на фасаді будівлі була встановлена меморіальна дошка на її честь (скульптор О. В. Пекарєв, архітектор Г. П. Луцький).
Померла 12 грудня 1962 року. Похована в Москві на Новодівичому кладовищі (ділянка № 3, фото могили).
Репертуар
- «Раймонда» О. К. Глазунова, постановки 1900, 1908 і 1918 років (у версії 1900 року не перша виконавиця) — Раймонда, Панадерос
- 1910 — «Саламбо» А. Ф. Арендса — Саламбо
- 1927 — «Червоний мак» Р. М. Глієра — Тао Хоа
- «Спляча красуня» П. І. Чайковського — Аврора, фея Кандид, Фея діамантів, Біла кішечка
- «Лебедине озеро» П. І. Чайковського — Одетта—Оділлія
- «Есмеральда» Ц. Пуні — Есмеральда
- «Коник-горбоконик» Ц. Пуні — Цар-дівиця, Фреска
- 1912 — «Корсар» А. Адана — Медора
- «Даремна обережність» П. Л. Гертеля — Ліза
- «Коппелія» — Робота
- «Дочка Мікадо» — Осінь, царівна О-Йоша
- «Чарівний башмачок» — Попелюшка
- «Наяда і рибалка» — Наяда
- «Привал кавалерії» — Тереза
- «Баядерка» — Нікія
- «Лускунчик» — фея Драже
- «Жізель» — Мірта
- «Дочка Гудули» — Венера
- «Дон Кіхот» — Кітрі, Мерседес
- «Дочка фараона» — Бінт-Анта
- «Зірки» — Клермонт
- «Чарівне дзеркало» — Принцеса
- «Золота рибка» — Золота рибка
- «Сильфіда» — Сильфіда
Фільмографія
У 1913 році Катерина Гельцер знялася у фільмах-балетах студії «Братів Пате» «Коппелія» (Франц — Леонід Жуков, Коппеліус — Володимир Рябцев) і «Вакханалія» (танці з опери «Самсон і Даліла»). Обидві зйомки режисера Кая Ганзена були втрачені.
Колекція
Катерина Гельцер володіла значною колекцією творів мистецтва. Її цінність була настільки висока, що в 1941 році, коли фронт наближався до Москви, рішенням Комітету у справах мистецтв при Раді міністрів СРСР зібрання було включено до числа найбільш значущих особистих колекцій і підлягало евакуації в тил поряд з колекцій державних музеїв.
Генеалогія
Нагороди та премії
- Сталінська премія первой степени (1943) — за многолетние выдающиеся достижения
- народная артистка Республики (1925)
- орден Ленина (02.06.1937)
- орден Трудового Красного Знамени
- медали
Література
- Красовская В. М. Русский балетный театр начала XX века. — Л.: «Искусство», 1972. — Т. 2: Танцовщики. — 456 с.
- Носова В. В. Екатерина Гельцер // Балерины. — М.: Молодая гвардия, 1983. — С. 158—277. — 286 с. — (ЖЗЛ). — 100 000 экз.
У мемуарній літературі
- Гоголева Е. Н. На сцене и в жизни [ 27 вересня 2019 у Wayback Machine.]. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: «Искусство», 1989. — С. 96—100. — 297 с. — (Театральные мемуары). — 30 000 экз. — .
- Холфина С. С. Вспоминая мастеров московского балета… — М.: «Искусство», 1990. — С. 110—136. — 377 с. — (Театральные мемуары). — 30 000 экз. — .
Примітки
- Гельцер Екатерина Васильевна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Czech National Authority Database
- Словарь сценических деятелей (рос.). Спб: Труд. 1899. с. 6—7.
- . Мадам «нет». АСТ, 2003. С. 30.
- В. С. Собкин, В. С. Мазанова. Опыт комментариев к одной театральной рецензии. // Национальный психологический журнал. № 1 (13) / 2014.
- ЖЗЛ, 1983, с. 268.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 квітня 2020.
- Л. В. Власов. Женщины в судьбе Маннергейма. Фонд «Отечество», 2005. . Стр. 202.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 1 січня 2014. Процитовано 4 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 1 січня 2014. Процитовано 21 січня 2013.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 4 квітня 2020.
- Такими були також визнані приватні колекції співачки Лідії Русланової і мистецтвознавця Іллі Зільберштейна
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Katerina Vasilivna Gelcer nar 2 14 listopada 1876 pom 12 grudnya 1962 rosijska balerina najbilsha zirka radyanskogo baletu 1920 h rokiv Narodna artistka Respubliki 1925 Gelcer Katerina VasilivnaNarodilasya2 14 listopada 1876 2 Moskva Rosijska imperiya 1 Pomerla12 grudnya 1962 1962 12 12 1 2 3 86 rokiv Moskva RRFSR SRSR 1 PohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistbalerinaGaluzbalet 4 i teatr 4 Znannya movrosijskaZakladNagorodi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem BiografiyaNarodilasya 2 14 listopada 1876 roku v Moskvi v artistichnij rodini Batko Vasil Gelcer artist baletu Velikogo teatru dyadko Anatolij Gelcer teatralnij hudozhnik U 1894 roci po zakinchenni Moskovskoyi baletnoyi shkoli pracyuvala u Bolshomu teatri U 1896 1898 rokah vistupala na sceni Mariyinskogo teatru Vistupala v bagatoh postanovkah baletmejstera M I Petipa sho naklalo velikij vidbitok na tvorchist balerini Z 1898 po 1935 roki Gelcer vistupala na sceni Bolshogo teatru Z 1910 roku v skladi antreprizi S P Dyagilyeva brala uchast u gastrolnih poyizdkah za kordon Pislya zhovtnevoyi revolyuciyi koli majzhe vsi zirki rosijskogo baletu emigruvali do Yevropi vona viyavilasya v stanovishi spravzhnoyi gospodini Bolshogo teatru Vona pershoyu z artistiv baletu udostoyilasya zvannya narodnoyi U navkoloteatralnih kolah lidiruyuche stanovishe nastilki vikovoyi balerini poyasnyuvali osoblivim blagovolinnyam do neyi z boku narkoma osviti Lunacharskogo U 1920 ti roki Gelcer bula pov yazana uzami shlyubu zi svoyim bagatorichnim partnerom po sceni Vasilem Tihomirovim Yih tvorchij tandem zberigsya i pislya togo yak sim ya rozpalasya I hocha u Tihomirova bula nova rodina dlya balerini stalo prirodnim shodnya turbuvatisya pro nogo dzvoniti po telefonu Scenichna manera Katerini Gelcer yavlyala soboyu sintez bezdogannoyi tehniki vikonannya muzikalnosti viraznosti tancyu z pidvishenoyu uvagoyu do vnutrishnogo zhittya scenichnogo obrazu Velicheznij uspih mala 50 richna Gelcer u pershomu radyanskomu baleti Chervonij mak Za oficijnoyu versiyeyu ditej u Gelcer ne bulo prote v 2005 roci telekanal Kultura prodemonstruvav dokumentalnij film de stverdzhuvalosya sho do revolyuciyi Gelcer bula praktichno civilnoyu druzhinoyu Karla Mannergejma sho voni led ne povinchalisya v 1924 roci u cerkvi na Kuharskij i sho u nih buv spilnij sin Emil Biografami Mannergejma cya informaciya ne pidtverdzhuyetsya U 1930 h rokah Gelcer gastrolyuvala po SRSR Yiyi ostanni vistupi vidbulisya u velmi pohilomu vici u 1942 1944 rokah Dali pracyuvala yak pedagog konsultant Igor Moyiseyev zgaduvav pro pochatok svoyeyi kar yeri u Bolshomu teatri Hoch Tihomirov i buv gospodarem teatru ale prima balerina Katerina Vasilivna Gelcer bula gospodineyu Tihomirova Do cogo chasu Gelcer bula nemoloda i duzhe vazhka pidnimati yiyi mig tilki Ivan Smolcov Ale i toj zirvav na nij sobi spinu A Gelcer buv potriben kavaler dlya gastrolej I todi htos yij poradiv Sprobujte Moyiseyeva vin sportsmen vin silnij lt gt Meni vse ce duzhe ne podobalosya ya buv yak bi na poslugi Odnogo razu pam yatayu jshla Vakhanaliya Sen Sansa ya pidhoplyuyu Gelcer na ruki pochinayu kruzhlyati kruzhlyati kruzhlyati i u mene vzhe pereplutalosya vse de zal de zadnik ya bizhu pryamo na temni lashtunki a pozadu nih stina i z rozbigu ya yiyi kidayu ob stinu Katerina Gelcer zhila v Moskvi v budinku artistiv MHT v Bryusovomu provulku 17 U 1964 roci na fasadi budivli bula vstanovlena memorialna doshka na yiyi chest skulptor O V Pekaryev arhitektor G P Luckij Pomerla 12 grudnya 1962 roku Pohovana v Moskvi na Novodivichomu kladovishi dilyanka 3 foto mogili Repertuar Rajmonda O K Glazunova postanovki 1900 1908 i 1918 rokiv u versiyi 1900 roku ne persha vikonavicya Rajmonda Panaderos 1910 Salambo A F Arendsa Salambo 1927 Chervonij mak R M Gliyera Tao Hoa Splyacha krasunya P I Chajkovskogo Avrora feya Kandid Feya diamantiv Bila kishechka Lebedine ozero P I Chajkovskogo Odetta Odilliya Esmeralda C Puni Esmeralda Konik gorbokonik C Puni Car divicya Freska 1912 Korsar A Adana Medora Daremna oberezhnist P L Gertelya Liza Koppeliya Robota Dochka Mikado Osin carivna O Josha Charivnij bashmachok Popelyushka Nayada i ribalka Nayada Prival kavaleriyi Tereza Bayaderka Nikiya Luskunchik feya Drazhe Zhizel Mirta Dochka Guduli Venera Don Kihot Kitri Mersedes Dochka faraona Bint Anta Zirki Klermont Charivne dzerkalo Princesa Zolota ribka Zolota ribka Silfida SilfidaFilmografiyaU 1913 roci Katerina Gelcer znyalasya u filmah baletah studiyi Brativ Pate Koppeliya Franc Leonid Zhukov Koppelius Volodimir Ryabcev i Vakhanaliya tanci z operi Samson i Dalila Obidvi zjomki rezhisera Kaya Ganzena buli vtracheni KolekciyaKaterina Gelcer volodila znachnoyu kolekciyeyu tvoriv mistectva Yiyi cinnist bula nastilki visoka sho v 1941 roci koli front nablizhavsya do Moskvi rishennyam Komitetu u spravah mistectv pri Radi ministriv SRSR zibrannya bulo vklyucheno do chisla najbilsh znachushih osobistih kolekcij i pidlyagalo evakuaciyi v til poryad z kolekcij derzhavnih muzeyiv GenealogiyaNagorodi ta premiyiStalinska premiya pervoj stepeni 1943 za mnogoletnie vydayushiesya dostizheniya narodnaya artistka Respubliki 1925 orden Lenina 02 06 1937 orden Trudovogo Krasnogo Znameni medaliLiteraturaKrasovskaya V M Russkij baletnyj teatr nachala XX veka L Iskusstvo 1972 T 2 Tancovshiki 456 s Nosova V V Ekaterina Gelcer Baleriny M Molodaya gvardiya 1983 S 158 277 286 s ZhZL 100 000 ekz U memuarnij literaturi Gogoleva E N Na scene i v zhizni 27 veresnya 2019 u Wayback Machine 2 e izd ispr i dop M Iskusstvo 1989 S 96 100 297 s Teatralnye memuary 30 000 ekz ISBN 5210003736 Holfina S S Vspominaya masterov moskovskogo baleta M Iskusstvo 1990 S 110 136 377 s Teatralnye memuary 30 000 ekz ISBN 5210003728 PrimitkiGelcer Ekaterina Vasilevna Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Slovar scenicheskih deyatelej ros Spb Trud 1899 s 6 7 Madam net AST 2003 S 30 V S Sobkin V S Mazanova Opyt kommentariev k odnoj teatralnoj recenzii Nacionalnyj psihologicheskij zhurnal 1 13 2014 ZhZL 1983 s 268 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 4 kvitnya 2020 L V Vlasov Zhenshiny v sudbe Mannergejma Fond Otechestvo 2005 ISBN 9785937700063 Str 202 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 4 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 1 sichnya 2014 Procitovano 4 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 1 sichnya 2014 Procitovano 21 sichnya 2013 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 4 kvitnya 2020 Takimi buli takozh viznani privatni kolekciyi spivachki Lidiyi Ruslanovoyi i mistectvoznavcya Illi Zilbershtejna