Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Корсар фр Le Corsaire барвистий балет на пригодницьку тему з життя корсарів на музику композиторів Адольфа Адама Лео Дел

Корсар (балет)

Корсар (балет)

«Корсар» (фр. Le Corsaire) — барвистий балет на пригодницьку тему з життя корсарів, на музику композиторів Адольфа Адама, Лео Деліба, Рікардо Дріго, Цезаря Пуні з хореографією Жозефа Мазільє (1801—1868). Перша вистава відбулася 23 січня 1856 року в Паризькій Опері. Лібрето написав [fr] (1799—1875) під впливом однойменної поеми Джорджа Байрона 1814 року.

Балет
Корсар
Le Corsaire
image
Афіша прем'єри в Парижі,
у 1856 році
Композитор Адольф Шарль Адам,
Лео Деліб,
Рікардо Дріго,
Цезар Пуні
Автор
лібрето		 [fr]
Джерело сюжету Корсар (балет)[d]
Жанр балет
Кількість дій 3 дії
Рік створення 1856
Перша постановка 28 червня 1841
Місце першої постановки Гранд-Опера, Париж
Інформація у Вікіданих
image
Кароліна Розаті як Медора в балеті «Корсар». Паризька опера. 1856

Дійові особи

  • Конрад (корсар),
  • Бірбанто (його друг),
  • Ісак Ланкедем (купець),
  • Медора (його вихованка),
  • Сеїд-паша,
  • Зюльма і Гюльнара (дружини паші),
  • євнух, корсари, невільниці, варта.

Короткий зміст балету

Дія І

Картина 1. Ринок невільників

На ринковій площі Адріанополя работоргівець Ісак Ланкедем рекламує свій товар. Серед невільниць дуже гарна греки́ня Медора. Купці захоплені красою дівчини і просять Ланкедема її продати, але він їм відмовляє. Корсар Конрад теж вражений красою Медори і закохується в неї. Медора відповідає йому взаємністю. Конрад хоче купити Медору, але Ланкедем відмовляє йому, у нього інші плани.

На площу в оточенні свити прибуває могутній Сеїд-паша і купує у Ланкедема прекрасну рабиню Гюльнару. Однак, перед відбуттям він помічає Медору, чия краса вражає його. Ланкедем спочатку відмовляється уступити її паші, але той пропонує за неї скриню золота і работоргівець не може відмовитися. Ланкедем повинен доставити Медору до палацу паші, якщо ні, то його стратять. Під час торгу Конрад домовляється з Медорою про втечу. Конрад і корсари влаштовують танці і раптово, за сигналом Конрада, викрадають невільниць. Ланкедем намагається відібрати Медору, однак і сам потрапляє в полон до корсарів.

Картина 2. Печера корсарів

Печера на острові піратів. Медора, Конрад і пірати прибувають до їх притулку з невільницями, викраденими разом з Медорою. Медора добивається у Конрада їх звільнення, що викликає незадоволення деяких піратів, які позбавилися трофеїв. Під керівництвом Бірбанто, вони планують повстання проти Конрада, за допомогою Ісака, який дає їм наркотичне зілля, щоб вони одурманили Конрада і забрали Медору і невільниць. Залишившись на самоті, Конрад і Медора віддаються своїм почуттям. Приносять вино, у яке підмішане зілля, Конрад відразу ж засинає. Змовники забирають Медору, але не вбивають Конрада, який прокидається і вирушає на пошуки Медори.

image
Сеґареллі у ролі Конрада
в балеті «Корсар». 1856

Дія ІІ

Картина 3. Палац Сеїд-паші

Гарем Сеїд-паші, де невільниці очікують на його прибуття. Гюльнара мріє стати дружиною паші. Вона відмовляється підкорятися дисципліні гарему. Вона намагається сперечатися з самим паше́ю і завдяки своїй чарівності уникає покарання. Однак, сам паша з нетерпінням чекає на Медору. Нарешті Ісак приводить заплакану Медору, яку вітають інші жінки. Паша захоплений її красою і відтепер Медора займає перше місце у його гаремі.

Оголошують про прибуття , а насправді це Конрад і його пірати. Паша з почестями приймає їх у своєму палаці. Один із паломників непомітно підходить до Медори і вона впізнає його — це Конрад. Він знову намагається викрасти Медору: паломники скидають чернечий одяг і вступають у бій із вартою Сеїд-паші. Однак варта палацу перемагає корсарів і Конрад стає в'язнем паші, а Медора знову в полоні.

Дія ІІІ

Картина 4. Гарем

Паша пропонує Медорі звільнити Конрада, якщо вона пообіцяє одружитися з ним. Медора змушена скоритися, але Гюльнара, яка любить пашу і не хоче залишити палац, готова допомогти закоханим утекти. Вона пропонує змову: Медора втече з Конрадом, коли Гюльнара буде грати роль Медори на весіллі. Обман вдається.

Картина 5. Піратський корабель

На піратському кораблі святкують возз'єднання закоханих Медори і Конрада. Починається буря, яка поглинає корабель.

Епілог

Берег. Медора і Конрад дивом врятувалися з корабельної аварії і тепер їх ніщо не роз'єднає.

Балет «Корсар» в Україні

Київська опера

На київській сцені цей балет з'явився в квітні 1927 року в постановці московських артистів Асафа Мессерера та Володимира Рябцева з новаторськими, ефектними декораціями та мальовничими костюмами українського сценографа Анатолія Петрицького. На прем'єрі партію чарівної Медори виконувала прима-балерина Маріїнського театру Олена Люком, а її партнером був танцівник Борис Шавров, який створив образ Корсара. В наступних виставах виступали молоді солісти українського балетного колективу, який саме цією виставою завершував перший самостійний театральний сезон — Антоніна Яригіна (Медора), Віра Мерхасіна (Гюльнара), Олександр Бердовський (Конрад).

Нова прем'єра балету була присвячена 75-річчю київського балетного колективу. Її створив танцівник Віктор Яременко, який запропонував власне хореографічне бачення «Корсара». Він створив нову сценічну редакцію й зберіг перлини [fr] та Маріуса Петіпа, водночас творчо використавши досвід петербурзького хореографа професора Петра Гусєва, який ще на початку 1950-х перетворив переважно пантомімічні чоловічі ролі, зокрема Конрада, на яскраво танцювальні. У постановці В. Яременка з'явилося чимало нових оригінальних хореографічних епізодів.

Львівська опера

Зміст балету, викладений вище, стосується постановки балету Адольфа Адама на сцені Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької. У класичному «Корсарі» корабель і його герої гинуть. У постановці балетмейстера і постановника балету Юліани Малхасянц тріумфує «хепі-енд» — корабель випливає в майбутнє і це життєствердна мить.

Прем'єра відбулася 27 жовтня 2012 року. У фінальній сцені глядачі побачили декорації справжнього корабля. Художники Михайло і Тадей Риндзаки працювали над ними навіть ночами. Костюмери під керівництвом художника Христини Козак підготували близько 200 вбрань, що дозволило артистам переодягатися по 5 разів. У балеті «Корсар» використано спецефекти, у театрі використовуються акустичні пристрої аналогічні до тих, що стоять у Карнегі-хол у США.

Дніпровський академічний театр опери і балету

Прем'єра балету на відбулася 22 жовтня 2011 року в осучасненій постановці Д. Омельченка за класичною версією хореграфічного бачення Маріуса Петіна. Вистава супроводжується художнім словом, однак іноземною мовою.

Посилання

Примітки

  1. Юрій Станішевський. . Національна опера України. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017.
  2. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 серпня 2015.
  3. Балет «Корсар»: райський сад і шторм на сцені Львівської опери // http://galinfo.com.ua, 26.10.2012

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Korsar fr Le Corsaire barvistij balet na prigodnicku temu z zhittya korsariv na muziku kompozitoriv Adolfa Adama Leo Deliba Rikardo Drigo Cezarya Puni z horeografiyeyu Zhozefa Mazilye 1801 1868 Persha vistava vidbulasya 23 sichnya 1856 roku v Parizkij Operi Libreto napisav fr 1799 1875 pid vplivom odnojmennoyi poemi Dzhordzha Bajrona 1814 roku BaletKorsarLe CorsaireAfisha prem yeri v Parizhi u 1856 rociKompozitor Adolf Sharl Adam Leo Delib Rikardo Drigo Cezar PuniAvtor libreto fr Dzherelo syuzhetu Korsar balet d Zhanr baletKilkist dij 3 diyiRik stvorennya 1856Persha postanovka 28 chervnya 1841Misce pershoyi postanovki Grand Opera ParizhInformaciya u Vikidanih Karolina Rozati yak Medora v baleti Korsar Parizka opera 1856Dijovi osobiKonrad korsar Birbanto jogo drug Isak Lankedem kupec Medora jogo vihovanka Seyid pasha Zyulma i Gyulnara druzhini pashi yevnuh korsari nevilnici varta Korotkij zmist baletuDiya I Kartina 1 Rinok nevilnikiv Na rinkovij ploshi Adrianopolya rabotorgivec Isak Lankedem reklamuye svij tovar Sered nevilnic duzhe garna greki nya Medora Kupci zahopleni krasoyu divchini i prosyat Lankedema yiyi prodati ale vin yim vidmovlyaye Korsar Konrad tezh vrazhenij krasoyu Medori i zakohuyetsya v neyi Medora vidpovidaye jomu vzayemnistyu Konrad hoche kupiti Medoru ale Lankedem vidmovlyaye jomu u nogo inshi plani Na ploshu v otochenni sviti pribuvaye mogutnij Seyid pasha i kupuye u Lankedema prekrasnu rabinyu Gyulnaru Odnak pered vidbuttyam vin pomichaye Medoru chiya krasa vrazhaye jogo Lankedem spochatku vidmovlyayetsya ustupiti yiyi pashi ale toj proponuye za neyi skrinyu zolota i rabotorgivec ne mozhe vidmovitisya Lankedem povinen dostaviti Medoru do palacu pashi yaksho ni to jogo stratyat Pid chas torgu Konrad domovlyayetsya z Medoroyu pro vtechu Konrad i korsari vlashtovuyut tanci i raptovo za signalom Konrada vikradayut nevilnic Lankedem namagayetsya vidibrati Medoru odnak i sam potraplyaye v polon do korsariv Kartina 2 Pechera korsariv Pechera na ostrovi pirativ Medora Konrad i pirati pribuvayut do yih pritulku z nevilnicyami vikradenimi razom z Medoroyu Medora dobivayetsya u Konrada yih zvilnennya sho viklikaye nezadovolennya deyakih pirativ yaki pozbavilisya trofeyiv Pid kerivnictvom Birbanto voni planuyut povstannya proti Konrada za dopomogoyu Isaka yakij daye yim narkotichne zillya shob voni odurmanili Konrada i zabrali Medoru i nevilnic Zalishivshis na samoti Konrad i Medora viddayutsya svoyim pochuttyam Prinosyat vino u yake pidmishane zillya Konrad vidrazu zh zasinaye Zmovniki zabirayut Medoru ale ne vbivayut Konrada yakij prokidayetsya i virushaye na poshuki Medori Segarelli u roli Konrada v baleti Korsar 1856 Diya II Kartina 3 Palac Seyid pashi Garem Seyid pashi de nevilnici ochikuyut na jogo pributtya Gyulnara mriye stati druzhinoyu pashi Vona vidmovlyayetsya pidkoryatisya disciplini garemu Vona namagayetsya sperechatisya z samim pashe yu i zavdyaki svoyij charivnosti unikaye pokarannya Odnak sam pasha z neterpinnyam chekaye na Medoru Nareshti Isak privodit zaplakanu Medoru yaku vitayut inshi zhinki Pasha zahoplenij yiyi krasoyu i vidteper Medora zajmaye pershe misce u jogo garemi Ogoloshuyut pro pributtya a naspravdi ce Konrad i jogo pirati Pasha z pochestyami prijmaye yih u svoyemu palaci Odin iz palomnikiv nepomitno pidhodit do Medori i vona vpiznaye jogo ce Konrad Vin znovu namagayetsya vikrasti Medoru palomniki skidayut chernechij odyag i vstupayut u bij iz vartoyu Seyid pashi Odnak varta palacu peremagaye korsariv i Konrad staye v yaznem pashi a Medora znovu v poloni Diya III Kartina 4 Garem Pasha proponuye Medori zvilniti Konrada yaksho vona poobicyaye odruzhitisya z nim Medora zmushena skoritisya ale Gyulnara yaka lyubit pashu i ne hoche zalishiti palac gotova dopomogti zakohanim utekti Vona proponuye zmovu Medora vteche z Konradom koli Gyulnara bude grati rol Medori na vesilli Obman vdayetsya Kartina 5 Piratskij korabel Na piratskomu korabli svyatkuyut vozz yednannya zakohanih Medori i Konrada Pochinayetsya burya yaka poglinaye korabel Epilog Bereg Medora i Konrad divom vryatuvalisya z korabelnoyi avariyi i teper yih nisho ne roz yednaye Balet Korsar v UkrayiniKiyivska opera Na kiyivskij sceni cej balet z yavivsya v kvitni 1927 roku v postanovci moskovskih artistiv Asafa Messerera ta Volodimira Ryabceva z novatorskimi efektnimi dekoraciyami ta malovnichimi kostyumami ukrayinskogo scenografa Anatoliya Petrickogo Na prem yeri partiyu charivnoyi Medori vikonuvala prima balerina Mariyinskogo teatru Olena Lyukom a yiyi partnerom buv tancivnik Boris Shavrov yakij stvoriv obraz Korsara V nastupnih vistavah vistupali molodi solisti ukrayinskogo baletnogo kolektivu yakij same ciyeyu vistavoyu zavershuvav pershij samostijnij teatralnij sezon Antonina Yarigina Medora Vira Merhasina Gyulnara Oleksandr Berdovskij Konrad Nova prem yera baletu bula prisvyachena 75 richchyu kiyivskogo baletnogo kolektivu Yiyi stvoriv tancivnik Viktor Yaremenko yakij zaproponuvav vlasne horeografichne bachennya Korsara Vin stvoriv novu scenichnu redakciyu j zberig perlini fr ta Mariusa Petipa vodnochas tvorcho vikoristavshi dosvid peterburzkogo horeografa profesora Petra Gusyeva yakij she na pochatku 1950 h peretvoriv perevazhno pantomimichni cholovichi roli zokrema Konrada na yaskravo tancyuvalni U postanovci V Yaremenka z yavilosya chimalo novih originalnih horeografichnih epizodiv Lvivska opera Zmist baletu vikladenij vishe stosuyetsya postanovki baletu Adolfa Adama na sceni Lvivskogo nacionalnogo akademichnogo teatru operi ta baletu imeni Solomiyi Krushelnickoyi U klasichnomu Korsari korabel i jogo geroyi ginut U postanovci baletmejstera i postanovnika baletu Yuliani Malhasyanc triumfuye hepi end korabel viplivaye v majbutnye i ce zhittyestverdna mit Prem yera vidbulasya 27 zhovtnya 2012 roku U finalnij sceni glyadachi pobachili dekoraciyi spravzhnogo korablya Hudozhniki Mihajlo i Tadej Rindzaki pracyuvali nad nimi navit nochami Kostyumeri pid kerivnictvom hudozhnika Hristini Kozak pidgotuvali blizko 200 vbran sho dozvolilo artistam pereodyagatisya po 5 raziv U baleti Korsar vikoristano specefekti u teatri vikoristovuyutsya akustichni pristroyi analogichni do tih sho stoyat u Karnegi hol u SShA Dniprovskij akademichnij teatr operi i baletu Prem yera baletu na vidbulasya 22 zhovtnya 2011 roku v osuchasnenij postanovci D Omelchenka za klasichnoyu versiyeyu horegrafichnogo bachennya Mariusa Petina Vistava suprovodzhuyetsya hudozhnim slovom odnak inozemnoyu movoyu PosilannyaBalet Korsar na sajti Nacionalnoyi operi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Nacionalnij operi Ukrayini vidbulasya prem yera vistavi Korsar youtube com na sajti Lvivskogo nacionalnogo akademichnogo teatru operi ta baletu imeni Solomiyi Krushelnickoyi Fragment Ozhivle nij sad iz baletu Korsar youtube com 5 kvitnya 2016 u Wayback Machine PrimitkiYurij Stanishevskij Nacionalna opera Ukrayini Arhiv originalu za 25 bereznya 2017 Procitovano 24 bereznya 2017 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 25 serpnya 2015 Balet Korsar rajskij sad i shtorm na sceni Lvivskoyi operi http galinfo com ua 26 10 2012

Дата публікації:
Топ