Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маріус Іванович Петіпа фр Michel Victor Marius Alphonse Petipa рос Мариус Иванович Петипа 11 березня 1818 1 14 липня 191

Маріус Петіпа

Маріус Петіпа

Маріус Іванович Петіпа́ (фр. Michel-Victor-Marius-Alphonse Petipa, рос. Мариус Иванович Петипа; * 11 березня 1818 — † 1 (14) липня 1910) — французький і російський театральний діяч і педагог французького походження, артист балету і балетмейстер.

Маріус Петіпа
фр. Michel-Victor-Marius-Alphonse Petipa
image
Маріус Іванович Петіпа, фото 1898 р.
Ім'я при народженні фр. Victor Alphonse Petipa[1]
Псевдо Маріус Іванович Петіпа
Народився 11 березня 1818(1818-03-11)[5][2][…]
Q110959387?, Марсель[7]
Помер 1 (14) липня 1910[2][3][…](92 роки)
Гурзуф, Таврійська губернія, Російська імперія[8][9]
·старість
Поховання d
Країна image Франція
image Російська імперія
Національність росіянин французького походження
Місце проживання Марсель, Санкт-Петербург
Діяльність актор театру, танцівник, балетмейстер, викладач
Галузь танець
Відомий завдяки театральний актор, танцівник, балетмейстер, викладач
Alma mater Королівська консерваторія в Брюсселі
Знання мов французька[10][11]
Заклад Большой театр
Жанр Класичний танець
Magnum opus Спляча красуня (балет), Лускунчик, Лебедине озеро, d і Баядерка
Батько d
Родичі Люсьєн Петіпа
Брати, сестри Люсьєн Петіпа
У шлюбі з перша — Марія Суровщикова-Петіпа, друга — Любов Савицька
Діти Марі Петіпа, Віктор Петіпа
Автограф image
Нагороди
image image image image image
IMDb ID 0677535
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Петіпа.

Життєпис

Маріус Іванович Петіпа родився 11 березня 1818 року в Марселі. За національністю француз. Вчився у свого батька — Ж. А. Петіпа і О.Вестриса. У 1838-46 роках виступав як танцівник і балетмейстер в театрах Бордо, Нанта, Нью-Йорка і Мадрида.

image
Марки на честь М. Петіпа

З 1847 року життя Петіпа пов'язане з Росією, куди він був запрошений дирекцією імператорських театрів на амплуа «танцюриста — міма». З часом його діяльність стає різноплановою: він працює викладачем в Петербурзькому театральному училищі, штатним балетмейстером балетної трупи Маріїнського театру, а з 1869 по 1903 рік — його головним балетмейстером. Творчий шлях Петіпа в Росії продовжувався більш за півстоліття. За цей час він поставив понад 60 балетів, в процесі роботи над якими він спирався на традиції російського балету і майстерність російських акторів — виконавців. Маріусом Петіпа було створене зведення правил балетного академізму. Його постановки відрізнялися майстерністю композиції, стрункістю хореографічного ансамблю, віртуозною розробкою сольних партій. Істотну роль в його виставах грали форми дивертисментної сюїти, яка зазвичай вінчала танцювально-драматична дія в балетах з щасливим кінцем, а в балетах-трагедіях — передувала розв'язці. В середині вистав Петіпа будував розгорнені хореографічні сцени, в яких зароджувався танцювальний симфонізм. Найкращі балети Петіпа ставляться на сценах світу як видатні зразки спадщини 19 століття.

Співпраця з П. І. Чайковским стала вершиною і підсумком творчості Петіпа. Їхнє знайомство відбулося, очевидно, в 1886 році, коли Чайковському був замовлений балет «Ундіна», від написання якого він згодом відмовився. Але зближення відбулося при спільній роботі над балетом «Спляча красуня», докладний сценарій якого за бажанням композитора був розроблений Петіпа. В період постановки «Сплячої красуні», Чайковський часто зустрічався з балетмейстером, уточнюючи окремі місця в балетах, вносячи необхідні зміни і доповнення.

Постановки балетів Чайковського, здійснені Петіпа, стали неперевершеними шедеврами. За життя композитора таким шедевром стала «Спляча красуня» музично-хореографічні кульмінації в «Сплячій красуні» — чотири адажіо кожного акту — дали унікальні приклади поетично узагальненої образності танцю. Шедевром російської хореографії є і па-де-де Оділлії і принца Зігфріда в балеті «Лебедине озеро» в постановці Петіпа, здійсненій вже після смерті Чайковського.

Багато з його балетів зберігається в сучасному репертуарі як видатні зразки хореографічної спадщини XIX століття («Спляча красуня», «Раймонда», «Лебедине озеро»).

Бібліографія

  • Плещеев А. А., М. И. Петипа (1847—1907), СПБ, 1907;
  • Лешков Д. И., Мариус Петипа (1822—1910). К столетию его рождения, П., 1925;
  • Слонимский Ю., П. И. Чайковский и балетный театр его времени, М., 1956;
  • Красовская В., Русский балетный театр второй половины XIX века, Л. — М., 1963.

Примітки

  1. https://www.archives13.fr/ark:/40700/vta0aa891d9ffd03123/daogrp/0/9
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. International Music Score Library Project — 2006.
    d:Track:Q523660
  4. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  5. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  6. Internet Broadway Database — 2000.
    d:Track:Q31964
  7. Departmental archives of Bouches-du-Rhône
    d:Track:Q2860505
  8. Петипа Мариус Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  9. Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
    d:Track:Q1768199d:Track:Q649d:Track:Q5061737
  10. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  11. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133

Посилання

  • Мариус Иванович Петипа [ 6 березня 2009 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Marius Ivanovich Petipa fr Michel Victor Marius Alphonse Petipa ros Marius Ivanovich Petipa 11 bereznya 1818 1 14 lipnya 1910 francuzkij i rosijskij teatralnij diyach i pedagog francuzkogo pohodzhennya artist baletu i baletmejster Marius Petipafr Michel Victor Marius Alphonse PetipaMarius Ivanovich Petipa foto 1898 r Im ya pri narodzhenni fr Victor Alphonse Petipa 1 Psevdo Marius Ivanovich PetipaNarodivsya 11 bereznya 1818 1818 03 11 5 2 Q110959387 Marsel 7 Pomer 1 14 lipnya 1910 2 3 92 roki Gurzuf Tavrijska guberniya Rosijska imperiya 8 9 staristPohovannya dKrayina Franciya Rosijska imperiyaNacionalnist rosiyanin francuzkogo pohodzhennyaMisce prozhivannya Marsel Sankt PeterburgDiyalnist aktor teatru tancivnik baletmejster vikladachGaluz tanecVidomij zavdyaki teatralnij aktor tancivnik baletmejster vikladachAlma mater Korolivska konservatoriya v BryusseliZnannya mov francuzka 10 11 Zaklad Bolshoj teatrZhanr Klasichnij tanecMagnum opus Splyacha krasunya balet Luskunchik Lebedine ozero d i BayaderkaBatko dRodichi Lyusyen PetipaBrati sestri Lyusyen PetipaU shlyubi z persha Mariya Surovshikova Petipa druga Lyubov SavickaDiti Mari Petipa Viktor PetipaAvtografNagorodiIMDb ID 0677535 Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Petipa ZhittyepisMarius Ivanovich Petipa rodivsya 11 bereznya 1818 roku v Marseli Za nacionalnistyu francuz Vchivsya u svogo batka Zh A Petipa i O Vestrisa U 1838 46 rokah vistupav yak tancivnik i baletmejster v teatrah Bordo Nanta Nyu Jorka i Madrida Marki na chest M Petipa Z 1847 roku zhittya Petipa pov yazane z Rosiyeyu kudi vin buv zaproshenij direkciyeyu imperatorskih teatriv na amplua tancyurista mima Z chasom jogo diyalnist staye riznoplanovoyu vin pracyuye vikladachem v Peterburzkomu teatralnomu uchilishi shtatnim baletmejsterom baletnoyi trupi Mariyinskogo teatru a z 1869 po 1903 rik jogo golovnim baletmejsterom Tvorchij shlyah Petipa v Rosiyi prodovzhuvavsya bilsh za pivstolittya Za cej chas vin postaviv ponad 60 baletiv v procesi roboti nad yakimi vin spiravsya na tradiciyi rosijskogo baletu i majsternist rosijskih aktoriv vikonavciv Mariusom Petipa bulo stvorene zvedennya pravil baletnogo akademizmu Jogo postanovki vidriznyalisya majsternistyu kompoziciyi strunkistyu horeografichnogo ansamblyu virtuoznoyu rozrobkoyu solnih partij Istotnu rol v jogo vistavah grali formi divertismentnoyi syuyiti yaka zazvichaj vinchala tancyuvalno dramatichna diya v baletah z shaslivim kincem a v baletah tragediyah pereduvala rozv yazci V seredini vistav Petipa buduvav rozgorneni horeografichni sceni v yakih zarodzhuvavsya tancyuvalnij simfonizm Najkrashi baleti Petipa stavlyatsya na scenah svitu yak vidatni zrazki spadshini 19 stolittya Spivpracya z P I Chajkovskim stala vershinoyu i pidsumkom tvorchosti Petipa Yihnye znajomstvo vidbulosya ochevidno v 1886 roci koli Chajkovskomu buv zamovlenij balet Undina vid napisannya yakogo vin zgodom vidmovivsya Ale zblizhennya vidbulosya pri spilnij roboti nad baletom Splyacha krasunya dokladnij scenarij yakogo za bazhannyam kompozitora buv rozroblenij Petipa V period postanovki Splyachoyi krasuni Chajkovskij chasto zustrichavsya z baletmejsterom utochnyuyuchi okremi miscya v baletah vnosyachi neobhidni zmini i dopovnennya Postanovki baletiv Chajkovskogo zdijsneni Petipa stali neperevershenimi shedevrami Za zhittya kompozitora takim shedevrom stala Splyacha krasunya muzichno horeografichni kulminaciyi v Splyachij krasuni chotiri adazhio kozhnogo aktu dali unikalni prikladi poetichno uzagalnenoyi obraznosti tancyu Shedevrom rosijskoyi horeografiyi ye i pa de de Odilliyi i princa Zigfrida v baleti Lebedine ozero v postanovci Petipa zdijsnenij vzhe pislya smerti Chajkovskogo Bagato z jogo baletiv zberigayetsya v suchasnomu repertuari yak vidatni zrazki horeografichnoyi spadshini XIX stolittya Splyacha krasunya Rajmonda Lebedine ozero BibliografiyaPlesheev A A M I Petipa 1847 1907 SPB 1907 Leshkov D I Marius Petipa 1822 1910 K stoletiyu ego rozhdeniya P 1925 Slonimskij Yu P I Chajkovskij i baletnyj teatr ego vremeni M 1956 Krasovskaya V Russkij baletnyj teatr vtoroj poloviny XIX veka L M 1963 Primitkihttps www archives13 fr ark 40700 vta0aa891d9ffd03123 daogrp 0 9 SNAC 2010 d Track Q29861311 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Internet Broadway Database 2000 d Track Q31964 Departmental archives of Bouches du Rhone d Track Q2860505 Petipa Marius Ivanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133PosilannyaMarius Ivanovich Petipa 6 bereznya 2009 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ