Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Клеман Філібер Лео Деліб фр Clément Philibert Léo Delibes 21 лютого 1836 16 січня 1891 французький композитор автор бале

Лео Деліб

Лео Деліб

Клеман Філібер Лео Деліб (фр. Clément Philibert Léo Delibes; 21 лютого 1836 — 16 січня 1891) — французький композитор, автор балетів, опер, оперет.

Лео Деліб
фр. Léo Delibes
image
Ім'я при народженні фр. Clément Philibert Léo Delibes
Народився 21 лютого 1836(1836-02-21)[1][2][…]
Ла-Флеш[4]
Помер 16 січня 1891(1891-01-16)[1][2][…] (54 роки)
Париж, Франція[5][4]
Поховання Цвинтар Монмартр
Країна image Франція
Діяльність композитор, викладач університету, органіст
Alma mater Паризька вища національна консерваторія музики й танцю
Вчителі Адольф Шарль Адан
Відомі учні d, Спірідон Самарас, Еміль Жак-Далькроз і d
Знання мов французька[1][6]
Заклад Паризька вища національна консерваторія музики й танцю[7], Державна паризька опера[7] і d[7]
Членство Академія красних мистецтв Франції (1891)
Роки активності 1850[8] — 1891[8]
Жанр опера
Magnum opus Лакме, Sylvia[d], d і d
Батько d[9]
Мати d[9]
Родичі Мігель Делібес[10], d[11] і d[11]
Автограф image
Нагороди
image
IMDb ID 0217153
image
Maestro Clément Philibert Léo Delibes, Paris, circa 1885

Життєвий шлях

Народився в (входить до складу міста Ла-Флеш) у сім'ї поштового службовця і дочки співака «Опера комік». Після смерті батька у 1847 році сім'я переїхала до Парижа.

Початкову музичну освіту Л. Деліб отримав від матері. З 12 років навчався в Паризькій консерваторії у класі композиції та органу. Вчився в Антуана-Жюля Таріо (теорія музики), потім у Фелікса Ле Куппе (фортепіано), Франсуа Бенуа (орган), Франсуа Базена (гармонія) і з 18 р. у Адольфа Адама (композиція). Деліб мав гарний співочий голос; він був хористом у церкві Ла Мадлен і співав на прем’єрі опери «Пророк» Дж. Мейєрбера в Паризькій опері в 1849.

Ще студентом Деліб став органістом у церкві Сен-П’єр де Шайо і концертмейстером у Театрі Ліричної опери. Брав участь у підготовці більшості опер з репертуару театру, зокрема «Весілля Фігаро» Моцарта і «Фіделіо» Бетховена і нових творів, таких як «Фаншонетта» Луї Клапіссона, «Рейн Топаз» Віктора Массе та «Фауст» Шарля Гуно.

У 1856 театрі Folies-Nouvelles відбулася прем’єра першого сценічного твору Деліба – одноактної комічної оперети «На два су вугілля» на лібрето Ж. Муано. Протягом 14 р. Деліб писав більше комічних опер, приблизно по 1 на рік. Багато з них, зокрема успішна опера «Два старі гвардійці», написано для театру Bouffes-Parisiens, яким керував Ж. Оффенбах.

Лео Деліб працював також як критик (1858); інспектор шкільної музики; концертмейстер, а пізніше хормейстер в паризькому театрі Гранд-Опера (з 1862 або 1863). Його біограф Х’ю Макдональд пише, що, хоча Деліб мав кілька посад, зокрема органіста в церкві Сен-Жан-Сен-Франсуа з 1862 до 1871, його «очевидно більше тягнуло до театру».

У Гранд-Опера розпочалася нова сторінка – кар’єра композитора балетної музики. У 1866 йому доручили скласти музику до двох дій балету «Струмок», дві інші були написані Людвігом Мінкусом. Деліба негайно запросили написати вальс-дивертисмент під назвою Le Pas de Fleurs, щоб ввести його у відроджений у 1867 балет його колишнього вчителя Адольфа Адама «Корсар». Пізніше цей же твір включили в балет самого Деліба «Струмок».

У 1869 Деліб написав свою останню оперету для Variétés. У 1870 він привернув увагу ширшої публіки балетом «Коппелія», вперше поставленого в Гранд-Опері в травні 1870. Балет був одразу успішним і залишився серед найпопулярніших творів у класичному балетному репертуарі. У 1871 Л. Деліб звільнився з музичного колективу Гранд-Опери і повністю присвятив себе композиції. Того ж року він одружився з Леонтін Естель Дене.

У 1872 опублікував збірку пісень, зокрема «Myrto», «Les Filles de Cadiz» і «Bonjour Suzon». У 1873 він поставив у Театрі Комічної опери комічну оперу «Король сказав це». Журнал Le Figaro вважав лібрето доволі слабким, але хвалив музику Деліба. Твір мав успіх у Парижі та в німецьких оперних театрах, але не утвердився в міжнародному репертуарі.

У 1876 композитор вернувся в Гранд-Оперу з великим міфологічним балетом «Сільвія». Балети Деліба відзначалися безпосередністю опертої на національний фольклор мелодичної мови, майстерною відшліфованою формою, знанням законів сцени.

У 1877 Лео Деліб отримав звання кавалера Почесного легіону. У 1878 під час Всесвітньої виставки на концертах Трокадеро представлено грандіозну кантату «Смерть Орфея». Далі виходить серйозна опера «Жан де Нівель», середньовічний патріотичний роман, прем’єра якого відбулася в Комічному Театрі в 1880. З 1881 Деліб змінив Наполеона Анрі Ребера на посаді професора композиції Паризької консерваторії. У 1882 вийшла сюїта середньовічних танців для оркестру для п’єси Віктора Гюго і пісні під акомпанемент мандоліни.

У 1883 написано так звану «орієнтальну» оперу «Лакме», яка принесла композитору новий успіх і в подальшому світове визнання.

У 1884 Лео Деліб стає членом Інституту Франції. Останнім твором (незавершеним) стала опера «Кассія» (її редагував і оркестрував Жуль Массне, прем’єра відбулася в 1893). Лео Деліб, який деякий час періодично хворів, помер 16.01.1891 у своєму будинку в Парижі після раптового колапсу незадовго до свого 55-річчя. Похований на Монмартрі в Парижі.

Визнання композитору 1865 року принесли кантата «Alger» і балет «Струмок», поставлений 1866 року в Ґранд опера. В 1870-х роках Деліб став автором великих опер — «Так сказав король» (фр. Le roi l'a dit), «Жан де Нівель» (фр. Jean de Nivel), «Лакме» (фр. Lakmé), а також балетів «Коппелія» і «Сільвія», які вважаються найвідомішими з творів композитора.

Основні твори

Балети

  • «Струмок» (фр. La Source), 1866. Разом з Л. Мінкусом.
  • «Коппелія, або Дівчина з емалевими очима» (фр. Coppélia), 1870
  • «Сільвія, або Німфа Діани» (фр. Sylvia ou la Nymphe de Diane), 1876. (В СРСР з новим лібретто — «Фадетта»).

Опери

  • «Так сказав король» (Le Roi l'a dit), 1873
  • Jean de Nivelle, 1880
  • «Лакме» (Lakmé), 1883
  • Kassya, 1893

Оперети

  • L'Omelette à la Follembuche, 1859

Посилання

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #118924265 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  6. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  7. https://www.nonfiction.fr/article-9661-leo-delibes-compositeur-connu-et-meconnu.htm
  8. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  9. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  10. https://www.lemonde.fr/disparitions/article/2010/03/16/miguel-delibes-ecrivain-espagnol_1320069_3382.html
  11. іспанська Вікіпедія — 2001.
    d:Track:Q8449
  12. Léo Delibes. Wikipedia (англ.). 1 січня 2022. Процитовано 31 березня 2022.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kleman Filiber Leo Delib fr Clement Philibert Leo Delibes 21 lyutogo 1836 16 sichnya 1891 francuzkij kompozitor avtor baletiv oper operet Leo Delibfr Leo DelibesIm ya pri narodzhenni fr Clement Philibert Leo DelibesNarodivsya 21 lyutogo 1836 1836 02 21 1 2 La Flesh 4 Pomer 16 sichnya 1891 1891 01 16 1 2 54 roki Parizh Franciya 5 4 Pohovannya Cvintar MonmartrKrayina FranciyaDiyalnist kompozitor vikladach universitetu organistAlma mater Parizka visha nacionalna konservatoriya muziki j tancyuVchiteli Adolf Sharl AdanVidomi uchni d Spiridon Samaras Emil Zhak Dalkroz i dZnannya mov francuzka 1 6 Zaklad Parizka visha nacionalna konservatoriya muziki j tancyu 7 Derzhavna parizka opera 7 i d 7 Chlenstvo Akademiya krasnih mistectv Franciyi 1891 Roki aktivnosti 1850 8 1891 8 Zhanr operaMagnum opus Lakme Sylvia d d i dBatko d 9 Mati d 9 Rodichi Migel Delibes 10 d 11 i d 11 AvtografNagorodiIMDb ID 0217153 Mediafajli u Vikishovishi Maestro Clement Philibert Leo Delibes Paris circa 1885Zhittyevij shlyahNarodivsya v vhodit do skladu mista La Flesh u sim yi poshtovogo sluzhbovcya i dochki spivaka Opera komik Pislya smerti batka u 1847 roci sim ya pereyihala do Parizha Pochatkovu muzichnu osvitu L Delib otrimav vid materi Z 12 rokiv navchavsya v Parizkij konservatoriyi u klasi kompoziciyi ta organu Vchivsya v Antuana Zhyulya Tario teoriya muziki potim u Feliksa Le Kuppe fortepiano Fransua Benua organ Fransua Bazena garmoniya i z 18 r u Adolfa Adama kompoziciya Delib mav garnij spivochij golos vin buv horistom u cerkvi La Madlen i spivav na prem yeri operi Prorok Dzh Mejyerbera v Parizkij operi v 1849 She studentom Delib stav organistom u cerkvi Sen P yer de Shajo i koncertmejsterom u Teatri Lirichnoyi operi Brav uchast u pidgotovci bilshosti oper z repertuaru teatru zokrema Vesillya Figaro Mocarta i Fidelio Bethovena i novih tvoriv takih yak Fanshonetta Luyi Klapissona Rejn Topaz Viktora Masse ta Faust Sharlya Guno U 1856 teatri Folies Nouvelles vidbulasya prem yera pershogo scenichnogo tvoru Deliba odnoaktnoyi komichnoyi opereti Na dva su vugillya na libreto Zh Muano Protyagom 14 r Delib pisav bilshe komichnih oper priblizno po 1 na rik Bagato z nih zokrema uspishna opera Dva stari gvardijci napisano dlya teatru Bouffes Parisiens yakim keruvav Zh Offenbah Leo Delib pracyuvav takozh yak kritik 1858 inspektor shkilnoyi muziki koncertmejster a piznishe hormejster v parizkomu teatri Grand Opera z 1862 abo 1863 Jogo biograf H yu Makdonald pishe sho hocha Delib mav kilka posad zokrema organista v cerkvi Sen Zhan Sen Fransua z 1862 do 1871 jogo ochevidno bilshe tyagnulo do teatru U Grand Opera rozpochalasya nova storinka kar yera kompozitora baletnoyi muziki U 1866 jomu doruchili sklasti muziku do dvoh dij baletu Strumok dvi inshi buli napisani Lyudvigom Minkusom Deliba negajno zaprosili napisati vals divertisment pid nazvoyu Le Pas de Fleurs shob vvesti jogo u vidrodzhenij u 1867 balet jogo kolishnogo vchitelya Adolfa Adama Korsar Piznishe cej zhe tvir vklyuchili v balet samogo Deliba Strumok U 1869 Delib napisav svoyu ostannyu operetu dlya Varietes U 1870 vin privernuv uvagu shirshoyi publiki baletom Koppeliya vpershe postavlenogo v Grand Operi v travni 1870 Balet buv odrazu uspishnim i zalishivsya sered najpopulyarnishih tvoriv u klasichnomu baletnomu repertuari U 1871 L Delib zvilnivsya z muzichnogo kolektivu Grand Operi i povnistyu prisvyativ sebe kompoziciyi Togo zh roku vin odruzhivsya z Leontin Estel Dene U 1872 opublikuvav zbirku pisen zokrema Myrto Les Filles de Cadiz i Bonjour Suzon U 1873 vin postaviv u Teatri Komichnoyi operi komichnu operu Korol skazav ce Zhurnal Le Figaro vvazhav libreto dovoli slabkim ale hvaliv muziku Deliba Tvir mav uspih u Parizhi ta v nimeckih opernih teatrah ale ne utverdivsya v mizhnarodnomu repertuari U 1876 kompozitor vernuvsya v Grand Operu z velikim mifologichnim baletom Silviya Baleti Deliba vidznachalisya bezposerednistyu opertoyi na nacionalnij folklor melodichnoyi movi majsternoyu vidshlifovanoyu formoyu znannyam zakoniv sceni U 1877 Leo Delib otrimav zvannya kavalera Pochesnogo legionu U 1878 pid chas Vsesvitnoyi vistavki na koncertah Trokadero predstavleno grandioznu kantatu Smert Orfeya Dali vihodit serjozna opera Zhan de Nivel serednovichnij patriotichnij roman prem yera yakogo vidbulasya v Komichnomu Teatri v 1880 Z 1881 Delib zminiv Napoleona Anri Rebera na posadi profesora kompoziciyi Parizkoyi konservatoriyi U 1882 vijshla syuyita serednovichnih tanciv dlya orkestru dlya p yesi Viktora Gyugo i pisni pid akompanement mandolini U 1883 napisano tak zvanu oriyentalnu operu Lakme yaka prinesla kompozitoru novij uspih i v podalshomu svitove viznannya U 1884 Leo Delib staye chlenom Institutu Franciyi Ostannim tvorom nezavershenim stala opera Kassiya yiyi redaguvav i orkestruvav Zhul Massne prem yera vidbulasya v 1893 Leo Delib yakij deyakij chas periodichno hvoriv pomer 16 01 1891 u svoyemu budinku v Parizhi pislya raptovogo kolapsu nezadovgo do svogo 55 richchya Pohovanij na Monmartri v Parizhi Viznannya kompozitoru 1865 roku prinesli kantata Alger i balet Strumok postavlenij 1866 roku v Grand opera V 1870 h rokah Delib stav avtorom velikih oper Tak skazav korol fr Le roi l a dit Zhan de Nivel fr Jean de Nivel Lakme fr Lakme a takozh baletiv Koppeliya i Silviya yaki vvazhayutsya najvidomishimi z tvoriv kompozitora Osnovni tvoriBaleti Strumok fr La Source 1866 Razom z L Minkusom Koppeliya abo Divchina z emalevimi ochima fr Coppelia 1870 Silviya abo Nimfa Diani fr Sylvia ou la Nymphe de Diane 1876 V SRSR z novim libretto Fadetta Operi Tak skazav korol Le Roi l a dit 1873 Jean de Nivelle 1880 Lakme Lakme 1883 Kassya 1893 Opereti L Omelette a la Follembuche 1859PosilannyaDelib Kleman Filiber Leo Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 589 590 Vilni noti avtorstva Delib na sajti International Music Score Library Project IMSLP biografiya 29 listopada 2010 u Wayback Machine PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Deutsche Nationalbibliothek Record 118924265 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 CONOR Sl d Track Q16744133 https www nonfiction fr article 9661 leo delibes compositeur connu et meconnu htm RKDartists d Track Q17299517 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 https www lemonde fr disparitions article 2010 03 16 miguel delibes ecrivain espagnol 1320069 3382 html ispanska Vikipediya 2001 d Track Q8449 Leo Delibes Wikipedia angl 1 sichnya 2022 Procitovano 31 bereznya 2022

Дата публікації:
Топ