Еді́рне, або Одрин чи Адріанополь (тур. Edirne, болг. Одрин, грец. Αδριανούπολη) — місто на північному заході Туреччини, адміністративний центр ілу Едірне. Важливий транспортний пункт біля кордону з Болгарією та Грецією, залізничний вузол сполучення Стамбул — Софія.
Едірне Edirne | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Мечеть Селіміє — символ міста | ||||
Едірне на мапі Туреччини | ||||
Основні дані | ||||
41°40′00″ пн. ш. 26°33′00″ сх. д. / 41.66667° пн. ш. 26.55000° сх. д.Координати: 41°40′00″ пн. ш. 26°33′00″ сх. д. / 41.66667° пн. ш. 26.55000° сх. д. | ||||
Країна | Туреччина | |||
Регіон | іл Едірне | |||
Столиця для | Едірне[1] і Османська імперія | |||
Засновано | 2 століття | |||
Площа | 38,9 км² | |||
Населення | 128 400 | |||
Висота НРМ | 41 м | |||
Міста-побратими | Ямбол, Хасково (16 лютого 2009)[2], Призрен, Александруполіс, Карс | |||
Телефонний код | (+90) 284 | |||
Часовий пояс | , і DAZD | |||
Номери автомобілів | 22 | |||
GeoNames | 747712 | |||
OSM | r1834221 ·R | |||
Поштові індекси | 22 | |||
Міська влада | ||||
Мер міста | Мустафа Буюк | |||
Вебсайт | www.edirne.bel.tr | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Едірне у Вікісховищі |
Тут поєднуються не тільки долини трьох річок: Мариці, Тунджі та Арди, але й шляхи, що здавна вели від південних проходів Балканського хребта до Босфору, Мармурового моря, Дарданел.
Історія
Едірне засноване фракійцями, які називали місто Одрісом (донині ця назва збереглась за ним у болг. Одрин). Протягом 4 — середини 2 ст. до н. е. Едірне було колонією Стародавньої Македонії та носило назву Орестея. З другої половини 2 ст. до н. е. знаходилося під владою Риму.
У 125 р. н. е. місто перебудував римський імператор Адріан і назвав його на власну честь Адріанополем.
Тут 9 серпня 378 р. готи перемогли римське військо, очолюване імператором Валентом, а у 551 р. слов'яни здобули перемогу над візантійцями. В історії міста цього періоду найжорстокішою була облога аварами у 586 р.
У 922 р. місто штурмують та захоплюють болгари, а 1189 р. в Едірне вступили німецькі хрестоносці. 27 лютого 1190 р. Фрідріх I Барбаросса уклав тут договір з грецьким імператором. У період 1204—1261 років Едірне входив до складу Латинської імперії).
Султан Мурад I заволодів містом у 1361 і вже 1366-го заснував тут свою резиденцію. До 1453 року Едірне був столицею Османської імперії.
Численні російсько-турецькі війни призвели місто до цілковитого занепаду. Найбільш важкими наслідками для Едірне обернулась Російсько-турецька війна 1877—1878 рр. Безпосередньо перед війною в ньому нараховувалося до 62 000 жителів, після війни — 40 000.
Уродженці
- Сабіха Касиматі (1912—1951) — албанська вчена-іхтіолог, перша албанка, яка отримала вищу освіту.
Пам'ятки
Мечеті
Будови
Інші
Див. також
- Павло Тетеря — гетьман України, помер у цьому місті.
- Облога Одрина
- Східна Фракія
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Едірне |
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- https://www.haskovo.bg/article/7953/odrin-republika-turciya
- . Архів оригіналу за 5 березня 2009. Процитовано 19 березня 2009.
Посилання
- Адріанополь [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Edi rne abo Odrin chi Adrianopol tur Edirne bolg Odrin grec Adrianoypolh misto na pivnichnomu zahodi Turechchini administrativnij centr ilu Edirne Vazhlivij transportnij punkt bilya kordonu z Bolgariyeyu ta Greciyeyu zaliznichnij vuzol spoluchennya Stambul Sofiya Edirne EdirneMechet Selimiye simvol mistaMechet Selimiye simvol mistaEdirne na mapi TurechchiniOsnovni dani41 40 00 pn sh 26 33 00 sh d 41 66667 pn sh 26 55000 sh d 41 66667 26 55000 Koordinati 41 40 00 pn sh 26 33 00 sh d 41 66667 pn sh 26 55000 sh d 41 66667 26 55000Krayina TurechchinaRegion il EdirneStolicya dlya Edirne 1 i Osmanska imperiyaZasnovano 2 stolittyaPlosha 38 9 km Naselennya 128 400Visota NRM 41 mMista pobratimi Yambol Haskovo 16 lyutogo 2009 2 Prizren Aleksandrupolis KarsTelefonnij kod 90 284Chasovij poyas UTC 2 UTC 3 i DAZDNomeri avtomobiliv 22GeoNames 747712OSM r1834221 RPoshtovi indeksi 22Miska vladaMer mista Mustafa BuyukVebsajt www edirne bel trMapa Edirne u Vikishovishi Tut poyednuyutsya ne tilki dolini troh richok Marici Tundzhi ta Ardi ale j shlyahi sho zdavna veli vid pivdennih prohodiv Balkanskogo hrebta do Bosforu Marmurovogo morya Dardanel IstoriyaEdirne zasnovane frakijcyami yaki nazivali misto Odrisom donini cya nazva zbereglas za nim u bolg Odrin Protyagom 4 seredini 2 st do n e Edirne bulo koloniyeyu Starodavnoyi Makedoniyi ta nosilo nazvu Oresteya Z drugoyi polovini 2 st do n e znahodilosya pid vladoyu Rimu U 125 r n e misto perebuduvav rimskij imperator Adrian i nazvav jogo na vlasnu chest Adrianopolem Tut 9 serpnya 378 r goti peremogli rimske vijsko ocholyuvane imperatorom Valentom a u 551 r slov yani zdobuli peremogu nad vizantijcyami V istoriyi mista cogo periodu najzhorstokishoyu bula obloga avarami u 586 r U 922 r misto shturmuyut ta zahoplyuyut bolgari a 1189 r v Edirne vstupili nimecki hrestonosci 27 lyutogo 1190 r Fridrih I Barbarossa uklav tut dogovir z greckim imperatorom U period 1204 1261 rokiv Edirne vhodiv do skladu Latinskoyi imperiyi Sultan Murad I zavolodiv mistom u 1361 i vzhe 1366 go zasnuvav tut svoyu rezidenciyu Do 1453 roku Edirne buv stoliceyu Osmanskoyi imperiyi Chislenni rosijsko turecki vijni prizveli misto do cilkovitogo zanepadu Najbilsh vazhkimi naslidkami dlya Edirne obernulas Rosijsko turecka vijna 1877 1878 rr Bezposeredno pered vijnoyu v nomu narahovuvalosya do 62 000 zhiteliv pislya vijni 40 000 UrodzhenciSabiha Kasimati 1912 1951 albanska vchena ihtiolog persha albanka yaka otrimala vishu osvitu Pam yatkiMecheti Mechet Selimiye Uch SherefeliBudovi Palac EdirneInshiDiv takozhPavlo Teterya getman Ukrayini pomer u comu misti Obloga Odrina Shidna FrakiyaPrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu EdirneVirmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 https www haskovo bg article 7953 odrin republika turciya Arhiv originalu za 5 bereznya 2009 Procitovano 19 bereznya 2009 PosilannyaAdrianopol 20 veresnya 2020 u Wayback Machine VUE