Пари́зька націона́льна о́пера (фр. Opéra National de Paris), часто скорочено Паризька опера (Opéra de Paris) — державна установа в Парижі, що займається розвитком оперного, балетного та класичного музичного мистецтва. Паризька опера існує протягом більш ніж чотирьох століть на сценах різних театрів. 1669 року отримала офіційний статус і назву — «Королівська академія музики» (фр. Académie Royale de musique).
Історія
«Опера» в кінці XVII століття в Парижі була офіційним придворним театром. У порівнянні з театром Комеді Франсез, що мав рівний статус, але на відміну від Опери отримував королівські субсидії, перебувала в набагато більш важкому матеріальному становищі. Наприкінці XVIII століття в Парижі, як контркультура придворної, виникає Опера комедії (фр. Opéra-Comique), що орієнтується на буржуазні шари. У XIX столітті в аристократії слабшає інтерес до оперних постановок, і опера розвивається паралельно з Оперою комедією, в Гранд Опера. З танцювальних оперних партій, завжди вельми значущих на французькій оперній сцені, розвивається в самостійний напрям театрального мистецтва балет. Паризька опера донині зберегла значимість одного з «національних» видів мистецтва.
В даний час Паризька національна опера володіє двома будівлями:
- Опера Гарньє, відкрита 5 січня 1875 року. Зі зведенням нової будівлі (Опера Бастилія) в опері Гарньє відбуваються переважно балетні постановки, а також демонстрації старих класичних опер.
- Опера Бастилія, відкрита напередодні двохсотріччя взяття Бастилії, 13 липня 1989 року, і побудована на її місці.
Важливі прем'єри
- 1774 , Крістофа Глюка
- 1779 , Крістофа Глюка
- 1828 ,
- 1831 , Джакомо Меєрбер
- 1835 ,
- 1836 Гугеноти, Джакомо Меєрбера
- 1838 , Гектора Берліоза
- 1840 , Гаетано Доніцетті
- 1841 Жізель, балет Адольфа Адама
- 1847 , перша Гранд-опера Джузеппе Верді
- 1849 , Джакомо Меєрбера
- 1855 Сицилійська вечірня, Джузеппе Верді
- 1860 , балет Жака Оффенбаха
- 1861 Тангейзер, Ріхарда Вагнера
- 1865 , Джакомо Меєрбера
- 1867 Дон Карлос, Джузеппе Верді
- 1884 Манон, Жуля Массне
- 1885 , Жуля Массне
- 1902 , Клода Дебюссі
- 1910 Жар-птиця, С. П. Дягілєва, І. Ф. Стравінського
- 1911 Іспанська година, Моріса Равеля
- 1927 , Даріуса Мійо
- 1947 , Франсіса Пуленка
- 1979 , Альбана Берга
- 1983 , Олів'є Мессіана
Цікаві факти
Солістом Паризької національної опери у 1997—2002 роках був вихованець Львівської консерваторії Василь Сліпак, який брав участь в боях проти російських окупантів на Донбасі у складі добровольчого корпусу «Правий сектор» й загинув у бою.
Примітки
- Curriculium Vitae — Wassyl Slipak [ 18 лютого 2018 у Wayback Machine.] (фр.)
Посилання
- Офіційний сайт опери [ 12 квітня 2010 у Wayback Machine.] (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pari zka naciona lna o pera fr Opera National de Paris chasto skorocheno Parizka opera Opera de Paris derzhavna ustanova v Parizhi sho zajmayetsya rozvitkom opernogo baletnogo ta klasichnogo muzichnogo mistectva Parizka opera isnuye protyagom bilsh nizh chotiroh stolit na scenah riznih teatriv 1669 roku otrimala oficijnij status i nazvu Korolivska akademiya muziki fr Academie Royale de musique Parizka nacionalna opera vnochiIstoriya Opera v kinci XVII stolittya v Parizhi bula oficijnim pridvornim teatrom U porivnyanni z teatrom Komedi Fransez sho mav rivnij status ale na vidminu vid Operi otrimuvav korolivski subsidiyi perebuvala v nabagato bilsh vazhkomu materialnomu stanovishi Naprikinci XVIII stolittya v Parizhi yak kontrkultura pridvornoyi vinikaye Opera komediyi fr Opera Comique sho oriyentuyetsya na burzhuazni shari U XIX stolitti v aristokratiyi slabshaye interes do opernih postanovok i opera rozvivayetsya paralelno z Operoyu komediyeyu v Grand Opera Z tancyuvalnih opernih partij zavzhdi velmi znachushih na francuzkij opernij sceni rozvivayetsya v samostijnij napryam teatralnogo mistectva balet Parizka opera donini zberegla znachimist odnogo z nacionalnih vidiv mistectva V danij chas Parizka nacionalna opera volodiye dvoma budivlyami Opera Garnye vidkrita 5 sichnya 1875 roku Zi zvedennyam novoyi budivli Opera Bastiliya v operi Garnye vidbuvayutsya perevazhno baletni postanovki a takozh demonstraciyi starih klasichnih oper Opera Bastiliya vidkrita naperedodni dvohsotrichchya vzyattya Bastiliyi 13 lipnya 1989 roku i pobudovana na yiyi misci Vazhlivi prem yeriOpera XX stolittya Francuzka kartka 1910 roku 1774 Kristofa Glyuka 1779 Kristofa Glyuka 1828 1831 Dzhakomo Meyerber 1835 1836 Gugenoti Dzhakomo Meyerbera 1838 Gektora Berlioza 1840 Gaetano Donicetti 1841 Zhizel balet Adolfa Adama 1847 persha Grand opera Dzhuzeppe Verdi 1849 Dzhakomo Meyerbera 1855 Sicilijska vechirnya Dzhuzeppe Verdi 1860 balet Zhaka Offenbaha 1861 Tangejzer Riharda Vagnera 1865 Dzhakomo Meyerbera 1867 Don Karlos Dzhuzeppe Verdi 1884 Manon Zhulya Massne 1885 Zhulya Massne 1902 Kloda Debyussi 1910 Zhar pticya S P Dyagilyeva I F Stravinskogo 1911 Ispanska godina Morisa Ravelya 1927 Dariusa Mijo 1947 Fransisa Pulenka 1979 Albana Berga 1983 Oliv ye MessianaCikavi faktiSolistom Parizkoyi nacionalnoyi operi u 1997 2002 rokah buv vihovanec Lvivskoyi konservatoriyi Vasil Slipak yakij brav uchast v boyah proti rosijskih okupantiv na Donbasi u skladi dobrovolchogo korpusu Pravij sektor j zaginuv u boyu PrimitkiCurriculium Vitae Wassyl Slipak 18 lyutogo 2018 u Wayback Machine fr PosilannyaOficijnij sajt operi 12 kvitnya 2010 u Wayback Machine fr