Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дягілєв Дя гілєв Сергій Павлович рос Дягилев Сергей Павлович 19 березн

Дягілєв Сергій Павлович

Дягілєв Сергій Павлович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дягілєв.

Дя́гілєв Сергій Павлович (рос. Дягилев Сергей Павлович; 19 березня 1872, садиба Грузіно, Новгородська губернія, Російська імперія — 19 серпня 1929, Венеція, Королівство Італія) — російський реформатор театрального мистецтва, антрепренер, засновник у Парижі на початку XX століття. Створив у Парижі Російський балет Сергія Дягілєва.

Дягілєв Сергій Павлович
рос. Сергей Павлович Дягилев
image
Худ. Сєров Валентин Олександрович, незакінчений портрет С. Дягілєва, 1909.Російський музей, Петербург
Ім'я при народженні рос. Дягилев Сергей Павлович
Народився 19 березня 1872(1872-03-19)
садиба Грузіно, Новгородська губернія, Російська імперія
Помер 19 серпня 1929(1929-08-19) (57 років)
Венеція, Королівство Італія
·ускладнення цукрового діабету
Поховання d
Громадянство image Російська імперія
Національність росіянин
Місце проживання Перм, Санкт-Петербург, Париж, Венеція
Діяльність антрепренер, театральний діяч, колекціонер
Галузь d і балет
Alma mater d (1896) і Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Вчителі Римський-Корсаков Микола Андрійович
Відомі учні d
Знання мов російська[1]
Членство Російський балет Сергія Дягілєва[d]
Роки активності з 1896
Жанр балет
Magnum opus Російський балет Сергія Дягілєва[d] і Світ мистецтва
Батько d
Мати Q122363118?
Родичі d і d
Автограф image

Біографія

image
Арх. В. Стасов. Руїни комплексу військового поселення, с. Селище, стан на 2010

Дягілєв — син російського військового, кавалергарда. Мати (з родини Єврєінових) померла під час пологів. Дитину виховувала мачуха — Олена Панаєва. Сергій мав двох братів, Юрія і Валентина.

Садиба колись належала сумнозвісному Аракчеєву. Первісне найменування Друзіно з часом перетворилося на Грузіно. Аракчеєв вислужився перед імператором Павлом, отримав графа, був комендантом самого Петербурга. Садибу в Грузіно будували 38 років. До розбудови причетна низка відомих майстрів (арх. В. П. Стасов, Ф. П. Демерцов та ін.), серед яких і скульптор Іван Мартос. Садиба зруйнована під час Другої світової війни, зараз не існує. Практично зруйноване і військове поселення Селищі, (Новгородська область), де народився Дягілєв.

Батька перевели в місто Перм, куди переїхала і вся родина. Зберігся родинний будинок Дягілєвих в місті в стилі пізнього російського класицизму (арх. Карвовський Р. О., 1850-ті рр.), де тепер знаходиться гімназія (дані на 2009 рік). В родині полюбляли музику. Сергій займався співом, а потім композиторством. Після закінчення гімназії в Пермі, Сергій переїхав до Петербурга, де жили родичі і де він став студентом юридичного факультету Петербурзького університету.

Петербурзький період з 1890

image
Головний корпус Петербурзького університету

Університет і студентство мало цікавили Сергія. Тиск батьків і необхідність мати освіту, якийсь фах привели до закінчення університету і диплому, яким Дягілєв не скористався. Зате провінціал швидко набирався столичного досвіду і шалено займався самовдосконаленням. Цьому сприяв і гурток однодумців, в який входили Олександр Бенуа і Костянтин Сомов, в майбутньому відомі художники, Вальтер Нувель, Дмитро Філософов, Лев Розенберг (уславлений Леон Бакст), Юрій Мамонтов та ін. З гуртка виростуть майбутні діячі Світу мистецтва, цікавого мистецького об'єднання графіків, художників, художніх критиків, мистецтвознавців Петербурга. Розпочав свою бурхливу діяльність і Дягілєв. Він не став ні художником, ні композитором, ні співаком. Він став надзвичайно енергійним менеджером і антрепренером.

1897 — виставка англійських і німецьких акварелістів (успіх).

1898 — виставка художників Фінляндії, що входила тоді в склад Російської імперії.

10 листопада 1898 — за участю Дягілєва надруковане 1-е число часопису (журналу) «Світ мистецтва».

1899—1901 — невдала спроба кар'єри чиновника при Імператорських театрах.

1902 — дослідження Дягілева, присвячене художнику Дмитру Левицькому (1735—1822), українцю за походженням. Дослідження мало схвалення від самої Академії мистецтв Петербурга.

1905 — Таврійський палац, художньо-історична виставка російських портретів 1705—1905 років. Вперше в одному місці побачили твори митців імперії за 200 років. Шість тисяч творів, іноземних і своїх майстрів, серед яких були першокласні. Гучний успіх.

1906 — виїзд за кордон.

Подорож Європою. Париж

image
Париж, університет Сорбонна

1906 рік. Дягілєв вдивлявся в Західну Європу, яку буде підкоряти декілька десятиліть. Подорож закінчив у Парижі, де готував художню виставку з Росії. І знову успіх. Тоді і з'явилась думка про показ в Парижі панорами російського мистецтва взагалі, а не тільки живопису і скульптури. Так народилась концепція Руських сезонів.

Незвичний проєкт збігся з думками російського уряду, зацікавленого у підвищенні свого престижу за кордоном. Дягілєв навіть буде отримувати гроші від держави і підтримку від посла в Парижі. Але свою бурхливу і талановиту діяльність Дягілєв не припинить і після сварки-лайки, після забраної субсидії, і після відмови самого Дягілєва від покровителів з Росії.

Недовге повернення до Петербурга. Підготовка до нового Руського сезону, цього разу до концертів. Серед учасників — Рахманінов, Римський-Корсаков, Глазунов, співак Шаляпін, всесвітня слава якого і почалася з Руських сезонів Дягілєва. Відбулося п'ять надзвичайних концертів.

Мадам Едвардс (Місі Серт)

Відома особа привертає увагу незвичних людей. Серед знайомих Дягілєва — балерини Ганна Павлова і Карсавіна, Жан Кокто, Пікассо, Коко Шанель та ін. З 1908 року він заприятелював з мадам Едвардс, полькою за походженням. Вона буде довгий час підтримувати Дягілєва, а їх приятелювання продовжиться 20 років.

Самостійна і утаємничена Коко Шанель не афішувала своїх стосунків зі скандально відомим Дягілєвим. Але збіднілого Дягілєва поховали на її гроші.

Сезон 1909 року. Балетний тріумф

Саме Місі Серт врятувала Дягілєвський сезон 1909 року. У квітні 1909 року трупу, яку вдалося зібрати в Петербурзі і Москві, привезли в Париж. Винятком було те, що вперше в столицю Франції привезли російський балет. Дізнавшись про фінансову скруту Дягілєва, Місі Серт організувала підписку серед меценатів і театралів і зібрала необхідні кошти. А коли не було театру, організувала оренду театру Шатлє.

Російський балет того сезону став європейською сенсацією. Йшли балети «Павільйон Арміди» і Половецькі танці з опери «Князь Ігор». Давали також «Псков'янку» з Шаляпіним, перший акт «Руслана і Людмили», «Сільфіди» Шагіняна. Серед балетних артистів — Карсавіна, Караллі, Фокін, Ніжинський та ін. Паризька публіка вперше побачила і Ганну в «Сільфідах». Дягілєвський сезон 1909 року мав шалений успіх. А російський балет породив ще одну театральну легенду.

Дещо про сезони

Сезон тривав шість тижнів. Балетні вистави (аби не набридати) йшли в інші дні після опери. Сенсацією були і оздоби вистав. Почалося нове відродження сценографії. Серед сценографів заблищали імена художників Бенуа Олександра Миколайовича, Костянтина Коровіна, Леона Бакста, Реріха.

Дягілєв ще не мав своєї постійної трупи. Більшість акторів і танцівників балету проводили в Парижі лише свої відпустки. Галас успіхів Дягілєва роздратував російських ворогів антрепренера і йому почали заважати. З 1911 року він організував власну трупу, яку назвав Російський балет Сергія Дягілєва (Le Ballet Russe de Serge Diadilev). Головною базою трупи обрали маленьке князівство Монте-Карло на узбережжі Середземного моря. Сезони Дягілєва проіснували 20 років.

Театральні твори Бакста

  • image
    Ескіз (балетний костюм до балету Жар Птиця). 1910
  • image
    Вацлав Ніжинський в балеті «Післяполуденний відпочинок фавна», 1912
  • image
    Ескіз костюма для Іди Рубінштейн до балету «Олена Спартанська»

Галерея

  • image
  • image
  • image

У філателії

Хвороба

Ще у 1921 році і нього виявилися перші ознаки цукрового діабету. З 1927 року він почав згортати свою антрепризу за погіршеним станом здоров'я.

Дягілєв-колекціонер

Вивільнений час сприяв народженню Дягілєва-колекціонера. Він і раніше цікавився портретним жанром. Тепер він портрети збирав. Хвилювала його і мінлива, скороминуща доля вистав і балетів. До портретів він додав і тетральні раритети: музичні партітури, автографи, книги. Коли колекція розрослася, прийшла думка про створення музею-книгозбірки про російську історію і культуру за кордоном. Про повернення до СРСР не йшлося.

Серед раритетів колекції Дягілєва були матеріали про поета Олександра Пушкіна, першодруки Івана Федорова, який помер в Україні в місті Львів. В збірці Дягілєва опинився і унікум — «Церковно-слов'янська граматика» 1574 року, про яку не мали уяви і вчені.

Доля колекції сумна. ЇЇ не придбали для СРСР. Після смерті Дягілева вона розійшлася по спадкоємцях і була розпродана за кордоном.

Смерть. Дягілєв і Венеція

image
Надгробок на могилі Дягілєва у Венеції

Він помер в улюбленій Венеції. Дягілєв приїздив сюди ще студентом. Незвичний вигляд міста приваблював не тільки Дягілєва, бо в Венеції нема автомобілів, сучасних потворних споруд, притаманних кітчу в архітектурі. До того ж Дягілєв був закоханим в італійську оперу, інші різновиди італійського театру.

Ще у 1902 році, в 30 років, він написав листа, де віднайшли сумні рядки: «Я так полюбляю Венецію, що хотів би, як Вагнер, померти там». Він і помер у Венеції. Його поховали на цвинтарі невеличкого острова Св. Архангела Михаїла (Сан Мікеле) на ділянці для некатоликів.

Доля рідних братів Дягілєва

Брати Юрій і Валентин залишилися в сталінському СРСР. Обидва були репресовані. Валентина розстріляли в Соловецькому концтаборі у 1929 році.

Вшанування

В місті Перм поводять міжнародні фестивалі «Дягілєвські сезони: Перм-Петербург-Париж». Видано декілька книжок і надруковано декілька статей.

На честь театрального діяча названо астероїд 4005 Дягілєв.

Див. також

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Джерела

  • ж «Ленинградская панорама»,№ 1,1985 (статья И. И. Лисаевич «Был в усадьбе Невский проспект»)
  • Пружан И. Н. «Бакст», Л, «Искусство»,1975
  • Балабко О. В. «Київ, Іринінська, Лифарям…». Повість за листами митця — Чернівці: Букрек, 2011. — 236 с.: іл.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dyagilyev Dya gilyev Sergij Pavlovich ros Dyagilev Sergej Pavlovich 19 bereznya 1872 sadiba Gruzino Novgorodska guberniya Rosijska imperiya 19 serpnya 1929 Veneciya Korolivstvo Italiya rosijskij reformator teatralnogo mistectva antreprener zasnovnik u Parizhi na pochatku XX stolittya Stvoriv u Parizhi Rosijskij balet Sergiya Dyagilyeva Dyagilyev Sergij Pavlovichros Sergej Pavlovich DyagilevHud Syerov Valentin Oleksandrovich nezakinchenij portret S Dyagilyeva 1909 Rosijskij muzej PeterburgIm ya pri narodzhenni ros Dyagilev Sergej PavlovichNarodivsya 19 bereznya 1872 1872 03 19 sadiba Gruzino Novgorodska guberniya Rosijska imperiyaPomer 19 serpnya 1929 1929 08 19 57 rokiv Veneciya Korolivstvo Italiya uskladnennya cukrovogo diabetuPohovannya dGromadyanstvo Rosijska imperiyaNacionalnist rosiyaninMisce prozhivannya Perm Sankt Peterburg Parizh VeneciyaDiyalnist antreprener teatralnij diyach kolekcionerGaluz d i baletAlma mater d 1896 i Sankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo KorsakovaVchiteli Rimskij Korsakov Mikola AndrijovichVidomi uchni dZnannya mov rosijska 1 Chlenstvo Rosijskij balet Sergiya Dyagilyeva d Roki aktivnosti z 1896Zhanr baletMagnum opus Rosijskij balet Sergiya Dyagilyeva d i Svit mistectvaBatko dMati Q122363118 Rodichi d i dAvtograf Mediafajli u VikishovishiBiografiyaArh V Stasov Ruyini kompleksu vijskovogo poselennya s Selishe stan na 2010 Dyagilyev sin rosijskogo vijskovogo kavalergarda Mati z rodini Yevryeinovih pomerla pid chas pologiv Ditinu vihovuvala machuha Olena Panayeva Sergij mav dvoh brativ Yuriya i Valentina Sadiba kolis nalezhala sumnozvisnomu Arakcheyevu Pervisne najmenuvannya Druzino z chasom peretvorilosya na Gruzino Arakcheyev visluzhivsya pered imperatorom Pavlom otrimav grafa buv komendantom samogo Peterburga Sadibu v Gruzino buduvali 38 rokiv Do rozbudovi prichetna nizka vidomih majstriv arh V P Stasov F P Demercov ta in sered yakih i skulptor Ivan Martos Sadiba zrujnovana pid chas Drugoyi svitovoyi vijni zaraz ne isnuye Praktichno zrujnovane i vijskove poselennya Selishi Novgorodska oblast de narodivsya Dyagilyev Batka pereveli v misto Perm kudi pereyihala i vsya rodina Zberigsya rodinnij budinok Dyagilyevih v misti v stili piznogo rosijskogo klasicizmu arh Karvovskij R O 1850 ti rr de teper znahoditsya gimnaziya dani na 2009 rik V rodini polyublyali muziku Sergij zajmavsya spivom a potim kompozitorstvom Pislya zakinchennya gimnaziyi v Permi Sergij pereyihav do Peterburga de zhili rodichi i de vin stav studentom yuridichnogo fakultetu Peterburzkogo universitetu Peterburzkij period z 1890Golovnij korpus Peterburzkogo universitetu Universitet i studentstvo malo cikavili Sergiya Tisk batkiv i neobhidnist mati osvitu yakijs fah priveli do zakinchennya universitetu i diplomu yakim Dyagilyev ne skoristavsya Zate provincial shvidko nabiravsya stolichnogo dosvidu i shaleno zajmavsya samovdoskonalennyam Comu spriyav i gurtok odnodumciv v yakij vhodili Oleksandr Benua i Kostyantin Somov v majbutnomu vidomi hudozhniki Valter Nuvel Dmitro Filosofov Lev Rozenberg uslavlenij Leon Bakst Yurij Mamontov ta in Z gurtka virostut majbutni diyachi Svitu mistectva cikavogo misteckogo ob yednannya grafikiv hudozhnikiv hudozhnih kritikiv mistectvoznavciv Peterburga Rozpochav svoyu burhlivu diyalnist i Dyagilyev Vin ne stav ni hudozhnikom ni kompozitorom ni spivakom Vin stav nadzvichajno energijnim menedzherom i antreprenerom 1897 vistavka anglijskih i nimeckih akvarelistiv uspih 1898 vistavka hudozhnikiv Finlyandiyi sho vhodila todi v sklad Rosijskoyi imperiyi 10 listopada 1898 za uchastyu Dyagilyeva nadrukovane 1 e chislo chasopisu zhurnalu Svit mistectva 1899 1901 nevdala sproba kar yeri chinovnika pri Imperatorskih teatrah 1902 doslidzhennya Dyagileva prisvyachene hudozhniku Dmitru Levickomu 1735 1822 ukrayincyu za pohodzhennyam Doslidzhennya malo shvalennya vid samoyi Akademiyi mistectv Peterburga 1905 Tavrijskij palac hudozhno istorichna vistavka rosijskih portretiv 1705 1905 rokiv Vpershe v odnomu misci pobachili tvori mitciv imperiyi za 200 rokiv Shist tisyach tvoriv inozemnih i svoyih majstriv sered yakih buli pershoklasni Guchnij uspih 1906 viyizd za kordon Portret arhitektora Oleksandra Kokorinova 1769 Portret Ursuli Mnishek 1782 Portret Alimovoyi vipusknici institutu shlyahetnih divchat 1776Podorozh Yevropoyu ParizhParizh universitet Sorbonna 1906 rik Dyagilyev vdivlyavsya v Zahidnu Yevropu yaku bude pidkoryati dekilka desyatilit Podorozh zakinchiv u Parizhi de gotuvav hudozhnyu vistavku z Rosiyi I znovu uspih Todi i z yavilas dumka pro pokaz v Parizhi panorami rosijskogo mistectva vzagali a ne tilki zhivopisu i skulpturi Tak narodilas koncepciya Ruskih sezoniv Nezvichnij proyekt zbigsya z dumkami rosijskogo uryadu zacikavlenogo u pidvishenni svogo prestizhu za kordonom Dyagilyev navit bude otrimuvati groshi vid derzhavi i pidtrimku vid posla v Parizhi Ale svoyu burhlivu i talanovitu diyalnist Dyagilyev ne pripinit i pislya svarki lajki pislya zabranoyi subsidiyi i pislya vidmovi samogo Dyagilyeva vid pokroviteliv z Rosiyi Nedovge povernennya do Peterburga Pidgotovka do novogo Ruskogo sezonu cogo razu do koncertiv Sered uchasnikiv Rahmaninov Rimskij Korsakov Glazunov spivak Shalyapin vsesvitnya slava yakogo i pochalasya z Ruskih sezoniv Dyagilyeva Vidbulosya p yat nadzvichajnih koncertiv Madam Edvards Misi Sert Vidoma osoba privertaye uvagu nezvichnih lyudej Sered znajomih Dyagilyeva balerini Ganna Pavlova i Karsavina Zhan Kokto Pikasso Koko Shanel ta in Z 1908 roku vin zapriyatelyuvav z madam Edvards polkoyu za pohodzhennyam Vona bude dovgij chas pidtrimuvati Dyagilyeva a yih priyatelyuvannya prodovzhitsya 20 rokiv Samostijna i utayemnichena Koko Shanel ne afishuvala svoyih stosunkiv zi skandalno vidomim Dyagilyevim Ale zbidnilogo Dyagilyeva pohovali na yiyi groshi Sezon 1909 roku Baletnij triumfSame Misi Sert vryatuvala Dyagilyevskij sezon 1909 roku U kvitni 1909 roku trupu yaku vdalosya zibrati v Peterburzi i Moskvi privezli v Parizh Vinyatkom bulo te sho vpershe v stolicyu Franciyi privezli rosijskij balet Diznavshis pro finansovu skrutu Dyagilyeva Misi Sert organizuvala pidpisku sered mecenativ i teatraliv i zibrala neobhidni koshti A koli ne bulo teatru organizuvala orendu teatru Shatlye Rosijskij balet togo sezonu stav yevropejskoyu sensaciyeyu Jshli baleti Paviljon Armidi i Polovecki tanci z operi Knyaz Igor Davali takozh Pskov yanku z Shalyapinim pershij akt Ruslana i Lyudmili Silfidi Shaginyana Sered baletnih artistiv Karsavina Karalli Fokin Nizhinskij ta in Parizka publika vpershe pobachila i Gannu v Silfidah Dyagilyevskij sezon 1909 roku mav shalenij uspih A rosijskij balet porodiv she odnu teatralnu legendu Desho pro sezoniSezon trivav shist tizhniv Baletni vistavi abi ne nabridati jshli v inshi dni pislya operi Sensaciyeyu buli i ozdobi vistav Pochalosya nove vidrodzhennya scenografiyi Sered scenografiv zablishali imena hudozhnikiv Benua Oleksandra Mikolajovicha Kostyantina Korovina Leona Baksta Reriha Dyagilyev she ne mav svoyeyi postijnoyi trupi Bilshist aktoriv i tancivnikiv baletu provodili v Parizhi lishe svoyi vidpustki Galas uspihiv Dyagilyeva rozdratuvav rosijskih vorogiv antreprenera i jomu pochali zavazhati Z 1911 roku vin organizuvav vlasnu trupu yaku nazvav Rosijskij balet Sergiya Dyagilyeva Le Ballet Russe de Serge Diadilev Golovnoyu bazoyu trupi obrali malenke knyazivstvo Monte Karlo na uzberezhzhi Seredzemnogo morya Sezoni Dyagilyeva proisnuvali 20 rokiv Teatralni tvori BakstaEskiz baletnij kostyum do baletu Zhar Pticya 1910 Vaclav Nizhinskij v baleti Pislyapoludennij vidpochinok favna 1912 Eskiz kostyuma dlya Idi Rubinshtejn do baletu Olena Spartanska GalereyaU filateliyi Poshtovi marki RF 1997 na konverti 2000 Sergij Dyagilyev i Ruski sezoniHvorobaShe u 1921 roci i nogo viyavilisya pershi oznaki cukrovogo diabetu Z 1927 roku vin pochav zgortati svoyu antreprizu za pogirshenim stanom zdorov ya Dyagilyev kolekcionerVivilnenij chas spriyav narodzhennyu Dyagilyeva kolekcionera Vin i ranishe cikavivsya portretnim zhanrom Teper vin portreti zbirav Hvilyuvala jogo i minliva skorominusha dolya vistav i baletiv Do portretiv vin dodav i tetralni rariteti muzichni partituri avtografi knigi Koli kolekciya rozroslasya prijshla dumka pro stvorennya muzeyu knigozbirki pro rosijsku istoriyu i kulturu za kordonom Pro povernennya do SRSR ne jshlosya Sered raritetiv kolekciyi Dyagilyeva buli materiali pro poeta Oleksandra Pushkina pershodruki Ivana Fedorova yakij pomer v Ukrayini v misti Lviv V zbirci Dyagilyeva opinivsya i unikum Cerkovno slov yanska gramatika 1574 roku pro yaku ne mali uyavi i vcheni Dolya kolekciyi sumna YiYi ne pridbali dlya SRSR Pislya smerti Dyagileva vona rozijshlasya po spadkoyemcyah i bula rozprodana za kordonom Smert Dyagilyev i VeneciyaNadgrobok na mogili Dyagilyeva u Veneciyi Vin pomer v ulyublenij Veneciyi Dyagilyev priyizdiv syudi she studentom Nezvichnij viglyad mista privablyuvav ne tilki Dyagilyeva bo v Veneciyi nema avtomobiliv suchasnih potvornih sporud pritamannih kitchu v arhitekturi Do togo zh Dyagilyev buv zakohanim v italijsku operu inshi riznovidi italijskogo teatru She u 1902 roci v 30 rokiv vin napisav lista de vidnajshli sumni ryadki Ya tak polyublyayu Veneciyu sho hotiv bi yak Vagner pomerti tam Vin i pomer u Veneciyi Jogo pohovali na cvintari nevelichkogo ostrova Sv Arhangela Mihayila San Mikele na dilyanci dlya nekatolikiv Dolya ridnih brativ DyagilyevaBrati Yurij i Valentin zalishilisya v stalinskomu SRSR Obidva buli represovani Valentina rozstrilyali v Soloveckomu konctabori u 1929 roci VshanuvannyaV misti Perm povodyat mizhnarodni festivali Dyagilyevski sezoni Perm Peterburg Parizh Vidano dekilka knizhok i nadrukovano dekilka statej Na chest teatralnogo diyacha nazvano asteroyid 4005 Dyagilyev Div takozhAntrepriza Benua Oleksandr Mikolajovich Svit mistectva tovaristvo Afisha dlya balerini Anni PavlovoyiPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Dzherelazh Leningradskaya panorama 1 1985 statya I I Lisaevich Byl v usadbe Nevskij prospekt Pruzhan I N Bakst L Iskusstvo 1975 Balabko O V Kiyiv Irininska Lifaryam Povist za listami mitcya Chernivci Bukrek 2011 236 s il

Дата публікації:
Топ