Фе́дір Іва́нович Шаля́пін (1 (13) лютого 1873 — 12 квітня 1938) — російський оперний співак (бас).
Шаляпін Федір Іванович | |
---|---|
рос. Фёдор Ива́нович Шаля́пин | |
Основна інформація | |
Дата народження | 1 (13) лютого 1873[2][…] |
Місце народження | d, Казань, Російська імперія[4][…] |
Дата смерті | 12 квітня 1938[6][3][…] (65 років) |
Місце смерті | Париж, Франція[4][5] |
Причина смерті | лейкоз[8] |
Поховання | Новодівичий цвинтар[8][9] і Батіньйоль[8] |
Громадянство | Російська імперія, Російська республіка і Російська СФРР |
Професії | співак, оперний співак, актор, танцюрист, письменник |
Вчителі | Усатов Дмитро Андрійович[8] |
Співацький голос | бас |
Інструменти | вокал[d] |
Жанри | опера |
Лейбли | d |
Нагороди | |
Діти | d, d, Шаляпіна Марина Федорівна і d[10] |
Автограф | |
Твори у Вікіджерелах Цитати у Вікіцитатах |
Ранні роки
Народився у 1873 році, син селянина Вятської губернії. У 1890 році поступив в Уфі у хор трупи Семенова-Самарського. В 17-річному віці Шаляпіну випадково довелося дебютувати, як солісту, замінивши в опері Монюшко «Галька» захворілого артиста. Цей дебют виявився вдалим і Ф. Шаляпіну зрідка стали доручати невеликі оперні партії, наприклад Феррандо в «Трубадурі». У наступному році Шаляпін виступив у партії Невідомого в «Аскольдовій могилі» Верстовського.
Йому було запропоноване місце в уфимському земстві, але в Уфу приїхала українська трупа (Деркача), до якої й примкнув Шаляпін. Мандри з нею привели його в Тифліс, де він вперше зміг серйозно розпочати працю над своїм голосом, завдяки співаку Д. А. Усатову. Шаляпін прожив у Тифлисі цілий рік, виконуючи в опері перші басові партії.
В 1893 році він перебрався до Москви, а в 1894 р. — до Петербурга, де співав в Аркадіі й , у трупі Зазуліна. В 1895 р. він вийшов на сцену Маріїнского театру у Петербурзі й співав з успіхом партії Мефистофеля («Фауст» Ш. Гуно) і Руслана («Руслан і Людміла» М. Глінки).
В Росії
Різностороннє обдарування Шаляпіна проявило себе і в комічній опері «Таємний шлюб» Д. Чімарози, але все-таки не отримало належної оцінки. Згодом Шаляпіна помітив відомий російський меценат С. І. Мамонтов, та запросив його у свою приватну оперу в Москві. Із цього часу (1896 г.) почалася блискуча діяльність Шаляпіна. Він співає в операх «Князь Игорь» О. П. Бородіна, «Псковитянка» М. А. Римского-Корсакова, «Русалка» О. С. Даргомижського, «Іван Сусанін» М. І. Глінки й у багатьох інших.
Ф. Шаляпін був високо оцінений в Мілані, де виступив у театрі «La Scala» у головній ролі «Мефистофеля» . Потім Шаляпін перейшов на сцену імператорської російської опери в Москві, де мав величезний успіх. Гастролі Шаляпіна в Петербурзі на Маріїнській сцені становили свого роду події в петербурзькому музичному світі.
29 квітня 1905 Ф. Шаляпін виступив в Києві з безкоштовним концертом для кількох тисяч робітників, де він вперше публічно виконав пісню «Дубінушка».
У 1912 році у шлюбі з Марією Петцольд народилася донька Марина.
Після Жовтневого перевороту повернувся до Маріїнського театру, де йому було доручено художнє керівництво. В сезоні 1918-19 проспівав близько 80 спектаклів; виступав із концертами перед робочою і червоноармійською аудиторією. У листопаді 1918 Рада Народних Комісарів присвоїла Шаляпіну звання народного артиста як «высокодаровитому выходцу из народа». В 1919 Ф. Шаляпіна було обрано до Директорії Маріїнського театру.
За кордоном
Незважаючи на визнання на батьківщині, в 1922 Шаляпін покидає Росію. Виступав у США (зокрема в Метрополітен Опера, в Чикаго та інших містах), Парижі, Лондоні, Берліні, Барселоні, Мілані (Ла-Скала) та інших містах, брав участь у російських антрепризах (у тому числі в 1930-31 у спектаклях «Російської опери» Церетелі і В. Де Базиля «Князь Ігор», «Русалка» і «Борис Годунов»). Останній публічний виступ співака відбувся в 1937.
Ф. Шаляпін виступав також як оперний режисер, знімався в кіно (виконав головну роль у фільмі «Дон Кіхот», 1932, музика Ж. Ібера). Автор мемуарів «Сторінки з мого життя» (1917), «Маска й душа» (1932).
Помер у Парижі від лейкозу. В 1984 був перепохований на Новодівочому цвинтарі.
Аудіо
- , виконує Ф.Шаляпін
Див. також
- 2562 Шаляпін — астероїд, названий на честь співака.
Примітки
- Г. Риман Шаляпин // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1412–1413.
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Feodor Ivanovich Chaliapin
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118606352 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Freidin G. Encyclopædia Britannica
- https://www.russinitalia.it/dettaglio.php?id=947
- Find a Grave — 1996.
- http://www.accademiamoroniana.it/Saggi/Cartolina%20postale.pdf
- Шаляпин Ф. И. Маска и душа. — М.: Союзтеатр, 1990.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Джерела
- Комаренко Т. О. Шаляпін Федір Іванович [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 590. — .
- Енциклопедія Брокгауза і Єфрона
- Марков П. А., ред. Театральная энциклопедия. — Т. 5. — М., 1967. — С. 65. (рос.)
Література
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.69
Посилання
- «Шаляпиниана» из радиоцикла Максима Малькова «Из коллекции редких записей» [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Єва Бандровська-Турська. Спогади артистки. [ 6 вересня 2017 у Wayback Machine.](Фрагмент книги) «Чітельнік». Варшава. 1989 р., стор. 237. Переклад з польської М.Малькова — електр. изд. СПб. 2016. (рос.)
- Пола Негрі. Шаляпін в моєму домі. [ 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] (Фрагмент книги «Згадує П.Негрі», 1970). Пер. з пол. М. Малькова — електр. изд. СПб. 2016. (рос.)
- Петро Золотовіч (Петър Золотович) Шаляпін в Софії. [ 16 серпня 2017 у Wayback Machine.] Журнал «Поглед» (Софія), 1984, № 47-49. Пер. з болгарської. М. Малькова — електр. изд. СПб. 2016. (рос.)
- Єжи Чаплицький. Спогади про Ф. І. Шаляпіна. [ 16 серпня 2017 у Wayback Machine.] Пер. з пол. М. Малькова — електр. изд. СПб. 2016. (рос.)
- Жорж Кунеллі (Georges Cunelli). Тітта Руффо, Карузо і Шаляпін [ 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] (пер. з англ. М.Малькова) — електр. изд. Джерело: Titta Ruffo. An Anthology. Edited by Andrew Farkas. Greenwood Press. London. England; pp. 63–68: G. Cunelli, Titta Ruffo, Caruso and Chaliapin. СПб. 2017. (рос.)
- М. М. Голінкін. Спогади про Шаляпіна [ 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] (фрагменти мемуарів диригента «З палаців Яфета до колиб Сіма», Тель-Авів, 1957 г.). Пер. з івриту М. В. Копштейна, літ. ред. М. Малькова — електр. изд. СПб. 2017. (рос.)
- http://maysterni.com/publication.php?id=146334 [ 7 червня 2020 у Wayback Machine.]
- http://maysterni.com/publication.php?id=129488 [ 8 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про особу Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fe dir Iva novich Shalya pin 1 13 lyutogo 1873 18730213 12 kvitnya 1938 rosijskij opernij spivak bas Shalyapin Fedir Ivanovichros Fyodor Iva novich Shalya pinZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya1 13 lyutogo 1873 2 Misce narodzhennyad Kazan Rosijska imperiya 4 Data smerti12 kvitnya 1938 1938 04 12 6 3 65 rokiv Misce smertiParizh Franciya 4 5 Prichina smertilejkoz 8 PohovannyaNovodivichij cvintar 8 9 i Batinjol 8 GromadyanstvoRosijska imperiya Rosijska respublika i Rosijska SFRRProfesiyispivak opernij spivak aktor tancyurist pismennikVchiteliUsatov Dmitro Andrijovich 8 Spivackij golosbasInstrumentivokal d ZhanrioperaLejblidNagorodid zirka na gollivudskij Aleyi slavi d Ditid d Shalyapina Marina Fedorivna i d 10 AvtografTvori u Vikidzherelah Citati u Vikicitatah Fajli u VikishovishiRanni rokiNarodivsya u 1873 roci sin selyanina Vyatskoyi guberniyi U 1890 roci postupiv v Ufi u hor trupi Semenova Samarskogo V 17 richnomu vici Shalyapinu vipadkovo dovelosya debyutuvati yak solistu zaminivshi v operi Monyushko Galka zahvorilogo artista Cej debyut viyavivsya vdalim i F Shalyapinu zridka stali doruchati neveliki operni partiyi napriklad Ferrando v Trubaduri U nastupnomu roci Shalyapin vistupiv u partiyi Nevidomogo v Askoldovij mogili Verstovskogo Jomu bulo zaproponovane misce v ufimskomu zemstvi ale v Ufu priyihala ukrayinska trupa Derkacha do yakoyi j primknuv Shalyapin Mandri z neyu priveli jogo v Tiflis de vin vpershe zmig serjozno rozpochati pracyu nad svoyim golosom zavdyaki spivaku D A Usatovu Shalyapin prozhiv u Tiflisi cilij rik vikonuyuchi v operi pershi basovi partiyi V 1893 roci vin perebravsya do Moskvi a v 1894 r do Peterburga de spivav v Arkadii j u trupi Zazulina V 1895 r vin vijshov na scenu Mariyinskogo teatru u Peterburzi j spivav z uspihom partiyi Mefistofelya Faust Sh Guno i Ruslana Ruslan i Lyudmila M Glinki V Rosiyiportret roboti B M Kustodiyeva Riznostoronnye obdaruvannya Shalyapina proyavilo sebe i v komichnij operi Tayemnij shlyub D Chimarozi ale vse taki ne otrimalo nalezhnoyi ocinki Zgodom Shalyapina pomitiv vidomij rosijskij mecenat S I Mamontov ta zaprosiv jogo u svoyu privatnu operu v Moskvi Iz cogo chasu 1896 g pochalasya bliskucha diyalnist Shalyapina Vin spivaye v operah Knyaz Igor O P Borodina Pskovityanka M A Rimskogo Korsakova Rusalka O S Dargomizhskogo Ivan Susanin M I Glinki j u bagatoh inshih F Shalyapin buv visoko ocinenij v Milani de vistupiv u teatri La Scala u golovnij roli Mefistofelya Potim Shalyapin perejshov na scenu imperatorskoyi rosijskoyi operi v Moskvi de mav velicheznij uspih Gastroli Shalyapina v Peterburzi na Mariyinskij sceni stanovili svogo rodu podiyi v peterburzkomu muzichnomu sviti 29 kvitnya 1905 F Shalyapin vistupiv v Kiyevi z bezkoshtovnim koncertom dlya kilkoh tisyach robitnikiv de vin vpershe publichno vikonav pisnyu Dubinushka U 1912 roci u shlyubi z Mariyeyu Petcold narodilasya donka Marina Pislya Zhovtnevogo perevorotu povernuvsya do Mariyinskogo teatru de jomu bulo dorucheno hudozhnye kerivnictvo V sezoni 1918 19 prospivav blizko 80 spektakliv vistupav iz koncertami pered robochoyu i chervonoarmijskoyu auditoriyeyu U listopadi 1918 Rada Narodnih Komisariv prisvoyila Shalyapinu zvannya narodnogo artista yak vysokodarovitomu vyhodcu iz naroda V 1919 F Shalyapina bulo obrano do Direktoriyi Mariyinskogo teatru Za kordonomNezvazhayuchi na viznannya na batkivshini v 1922 Shalyapin pokidaye Rosiyu Vistupav u SShA zokrema v Metropoliten Opera v Chikago ta inshih mistah Parizhi Londoni Berlini Barseloni Milani La Skala ta inshih mistah brav uchast u rosijskih antreprizah u tomu chisli v 1930 31 u spektaklyah Rosijskoyi operi Cereteli i V De Bazilya Knyaz Igor Rusalka i Boris Godunov Ostannij publichnij vistup spivaka vidbuvsya v 1937 F Shalyapin vistupav takozh yak opernij rezhiser znimavsya v kino vikonav golovnu rol u filmi Don Kihot 1932 muzika Zh Ibera Avtor memuariv Storinki z mogo zhittya 1917 Maska j dusha 1932 Pomer u Parizhi vid lejkozu V 1984 buv perepohovanij na Novodivochomu cvintari Audio vikonuye F ShalyapinDiv takozh2562 Shalyapin asteroyid nazvanij na chest spivaka PrimitkiG Riman Shalyapin Muzykalnyj slovar Perevod s 5 go nemeckogo izdaniya pod red Yu D Engel Moskva Muzykalnoe izdatelstvo P I Yurgensona 1901 T 3 S 1412 1413 d Track Q649d Track Q27680201d Track Q7117345d Track Q2910129d Track Q27770757 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Feodor Ivanovich Chaliapin d Track Q17299517 Deutsche Nationalbibliothek Record 118606352 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Freidin G Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 https www russinitalia it dettaglio php id 947 Find a Grave 1996 d Track Q63056 http www accademiamoroniana it Saggi Cartolina 20postale pdf Shalyapin F I Maska i dusha M Soyuzteatr 1990 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaKomarenko T O Shalyapin Fedir Ivanovich 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 590 ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya Brokgauza i Yefrona Markov P A red Teatralnaya enciklopediya T 5 M 1967 S 65 ros LiteraturaIstoriya vokalnogo mistectva O D Shulyar monografiya Ch II Ivano Frankivsk Plaj 2012 S 69Posilannya Shalyapiniana iz radiocikla Maksima Malkova Iz kollekcii redkih zapisej 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Yeva Bandrovska Turska Spogadi artistki 6 veresnya 2017 u Wayback Machine Fragment knigi Chitelnik Varshava 1989 r stor 237 Pereklad z polskoyi M Malkova elektr izd SPb 2016 ros Pola Negri Shalyapin v moyemu domi 6 veresnya 2017 u Wayback Machine Fragment knigi Zgaduye P Negri 1970 Per z pol M Malkova elektr izd SPb 2016 ros Petro Zolotovich Petr Zolotovich Shalyapin v Sofiyi 16 serpnya 2017 u Wayback Machine Zhurnal Pogled Sofiya 1984 47 49 Per z bolgarskoyi M Malkova elektr izd SPb 2016 ros Yezhi Chaplickij Spogadi pro F I Shalyapina 16 serpnya 2017 u Wayback Machine Per z pol M Malkova elektr izd SPb 2016 ros Zhorzh Kunelli Georges Cunelli Titta Ruffo Karuzo i Shalyapin 6 veresnya 2017 u Wayback Machine per z angl M Malkova elektr izd Dzherelo Titta Ruffo An Anthology Edited by Andrew Farkas Greenwood Press London England pp 63 68 G Cunelli Titta Ruffo Caruso and Chaliapin SPb 2017 ros M M Golinkin Spogadi pro Shalyapina 6 veresnya 2017 u Wayback Machine fragmenti memuariv dirigenta Z palaciv Yafeta do kolib Sima Tel Aviv 1957 g Per z ivritu M V Kopshtejna lit red M Malkova elektr izd SPb 2017 ros http maysterni com publication php id 146334 7 chervnya 2020 u Wayback Machine http maysterni com publication php id 129488 8 grudnya 2017 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro osobu Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi