Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Да ріус Мійо фр Darius Milhaud 4 вересня 1892 Екс ан Прованс 22 червня 1974 Женева французький композитор Даріус Мійофр

Даріус Мійо

Даріус Мійо

Да́ріус Мійо (фр. Darius Milhaud, *4 вересня 1892, Екс-ан-Прованс — †22 червня 1974, Женева) — французький композитор.

Даріус Мійо
фр. Darius Milhaud
image
Основна інформація
Дата народження 4 вересня 1892(1892-09-04)[1][2][…]
Місце народження Марсель[4][5]
Дата смерті 22 червня 1974(1974-06-22)[1][3][…] (81 рік)
Місце смерті Женева, Швейцарія[7][4][…]
Поховання d
Роки активності з 1909
Громадянство Франція[8]
Віросповідання юдаїзм
Професії диригент, автобіограф, музикознавець, музичний педагог, джазмен, музичний критик, композитор, піаніст, педагог, кінокомпозитор
Освіта Паризька вища національна консерваторія музики й танцю (1915)
Вчителі Андре Жедальж, Шарль-Марі Відор і Поль Дюка
Відомі учні Філіп Ґласс, Івонна Лоріо, d, d, Стівен Райх, d, d, d, d і Бетсі Жолас
Інструменти фортепіано
Жанри опера, симфонія і балет[d]
Заклад Паризька вища національна консерваторія музики й танцю[2] і d
Нагороди
image image image image
Діти d
Автограф image
image Файли у Вікісховищі

Сміливий новатор, Мійо широко розробив техніку політонального письма, тобто одночасного сполучення двох і більше тональностей. Знаменитий своїми експериментами з незвичайними інструментальними складами й оригінальними ритмічними знахідками, пов'язаними зі звертанням до нетрадиційних джерел (американський джаз і бразильський фольклор).

Біографічні відомості

Мійо народився 4 вересня 1892 року в Екс-ан-Провансі. Із семи років навчався гри на скрипці у викладача Брюґ'є, який був керівником квартету, де з часом брав участь і Мійо. У віці 17 років поступив у Паризьку консерваторію в клас К. Леруа (гармонія), А. Жедальжа (контрапункт) і Ш.-М. Відора (фуга). Незадоволений консерватизмом Леруа, Мійо показав учителеві свою сонату, яка настільки роз'ярила професора, що студент був вигнаний із класу. Однак Мійо користувався прихильністю Жедальжа, який заохочував його композиторські пошуки. Змолоду Мійо була далека музика Вагнера, натомість однією з улюблених стала опера Клода Дебюссі «Пеллеас і Мелісанда». В перших опусах Мійо помітним є сильний вплив стилю Дебюссі. Також великий вплив на формування Мійо-композитора мала опера «Борис Годунов» Модеста Мусоргського, російський балет та музика Ігора Стравінського.

В 1916 році Мійо разом з поетом і дипломатом П. Клоделем, що став послом Франції в Бразилії, відправився як його секретар у Ріо-де-Жанейро. Він зацікавився бразильським фольклором, народними піснями що згодом відбилося в його «Бразильських наспівах» (Saudades do Brasil, 1920—1921). Після повернення в Париж в 1918 році співпрацював з Жаном Кокто й з бельгійцем П. Коллером (автором книги про композитора), увійшов у групу музикантів «Французька шістка». В 1920 році сюїта Мійо «Протей» (Protee) викликала гучний скандал, і якийсь час будь-яка прем'єра Мійо ставала причиною публічного галасу. Мійо, однак, це не бентежило, і він продовжував експериментувати. Першою великою роботою композитора стала опера «Евменіди» (Les Eumenides, 1917—1922) за трагедією Есхіла (у перекладі Клоделя), цілком витримана в політональній манері. Повністю опера була поставлена лише в 1949 році. Тим часом репутацію Мійо створили інші твори — балети «Бик на даху» (Le Boeuf sur le Toit, 1919), «Створення світу» (La creation du monde, 1923), «Салат» (Salade, 1924) і «Блакитний експрес» (Le train bleu, 1923—1924). Мійо продовжував складати опери; серед них — «Нещастя Орфея» (Les malheurs d'Orphee, 1924), «Естер де Карпентра» (Esther de Carpentras, 1925), «Бідний матрос» (Le pauvre matelot, 1925) і «Христофор Колумб» (Christophe Colomb, 1930). Оперу «Медея» (Medee, 1938) він написав на лібрето своєї дружини Мадлен.

Під час Другої світової війни Мійо емігрував в Америку, де став професором композиції в Міллс-коледж (Окленд, шт. Каліфорнія). У наступні роки одна за іншою з'явилися десять великих симфоній і дві великі опери — «Болівар» (Bolivar, ор. 236, 1943) і «Давид» (David, ор. 320, 1952). За своє довге життя Мійо написав концерти майже для всіх інструментів, у тому числі для маримби соло й для ударних.

Після війни композитор викладав композицію одночасно в Паризькій консерваторії й у Міллс-коледж. Мійо завжди приваблювали оригінальні комбінації невеликого числа інструментів, він був майстром тембру й камерного письма, але настільки ж майстерно композитор творив і для великих виконавських складів. Серед його творів для великого симфонічного оркестру — 12 симфоній і декілька фортепіанних концертів. В 1949 році у Парижі вийшла автобіографія Мійо «Замітки без музики» (фр. Notes sans musique). В 1972 році Мійо був обраний членом французької .

Серед відомих учнів Мійо — Дейв Брубек (Dave Brubeck), Філіп Ґласс (Philip Glass), Стів Райх (Steve Reich), Карлхайнц Штокхаузен (Karlheinz Stockhausen), Яніс Ксенакіс (Iannis Xenakis)

Помер Мійо в Женеві 22 червня 1974 року.

Див. також

Посилання

  • (фр.)
  • енциклопедія "Кругосвет" [ 22 серпня 2007 у Wayback Machine.]

Література

  • Мийо Д. Заметки без музыки (фрагменты). – Советская музыка, 1962, №№ 2 3
  • Кокорева Л. М. Д. Мийо. Жизнь и творчество. М., 1986

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. база даних Léonore — ministère de la Culture.
    d:Track:Q2886420d:Track:Q384602
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  5. свідоцтво про народження
    d:Track:Q83900
  6. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  7. Deutsche Nationalbibliothek Record #118582453 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  8. Catalog of the German National Library
    d:Track:Q23833686

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Da rius Mijo fr Darius Milhaud 4 veresnya 1892 Eks an Provans 22 chervnya 1974 Zheneva francuzkij kompozitor Darius Mijofr Darius MilhaudOsnovna informaciyaData narodzhennya 4 veresnya 1892 1892 09 04 1 2 Misce narodzhennya Marsel 4 5 Data smerti 22 chervnya 1974 1974 06 22 1 3 81 rik Misce smerti Zheneva Shvejcariya 7 4 Pohovannya dRoki aktivnosti z 1909Gromadyanstvo Franciya 8 Virospovidannya yudayizmProfesiyi dirigent avtobiograf muzikoznavec muzichnij pedagog dzhazmen muzichnij kritik kompozitor pianist pedagog kinokompozitorOsvita Parizka visha nacionalna konservatoriya muziki j tancyu 1915 Vchiteli Andre Zhedalzh Sharl Mari Vidor i Pol DyukaVidomi uchni Filip Glass Ivonna Lorio d d Stiven Rajh d d d d i Betsi ZholasInstrumenti fortepianoZhanri opera simfoniya i balet d Zaklad Parizka visha nacionalna konservatoriya muziki j tancyu 2 i dNagorodiDiti dAvtograf Fajli u Vikishovishi Smilivij novator Mijo shiroko rozrobiv tehniku politonalnogo pisma tobto odnochasnogo spoluchennya dvoh i bilshe tonalnostej Znamenitij svoyimi eksperimentami z nezvichajnimi instrumentalnimi skladami j originalnimi ritmichnimi znahidkami pov yazanimi zi zvertannyam do netradicijnih dzherel amerikanskij dzhaz i brazilskij folklor Biografichni vidomostiMijo narodivsya 4 veresnya 1892 roku v Eks an Provansi Iz semi rokiv navchavsya gri na skripci u vikladacha Bryug ye yakij buv kerivnikom kvartetu de z chasom brav uchast i Mijo U vici 17 rokiv postupiv u Parizku konservatoriyu v klas K Lerua garmoniya A Zhedalzha kontrapunkt i Sh M Vidora fuga Nezadovolenij konservatizmom Lerua Mijo pokazav uchitelevi svoyu sonatu yaka nastilki roz yarila profesora sho student buv vignanij iz klasu Odnak Mijo koristuvavsya prihilnistyu Zhedalzha yakij zaohochuvav jogo kompozitorski poshuki Zmolodu Mijo bula daleka muzika Vagnera natomist odniyeyu z ulyublenih stala opera Kloda Debyussi Pelleas i Melisanda V pershih opusah Mijo pomitnim ye silnij vpliv stilyu Debyussi Takozh velikij vpliv na formuvannya Mijo kompozitora mala opera Boris Godunov Modesta Musorgskogo rosijskij balet ta muzika Igora Stravinskogo V 1916 roci Mijo razom z poetom i diplomatom P Klodelem sho stav poslom Franciyi v Braziliyi vidpravivsya yak jogo sekretar u Rio de Zhanejro Vin zacikavivsya brazilskim folklorom narodnimi pisnyami sho zgodom vidbilosya v jogo Brazilskih naspivah Saudades do Brasil 1920 1921 Pislya povernennya v Parizh v 1918 roci spivpracyuvav z Zhanom Kokto j z belgijcem P Kollerom avtorom knigi pro kompozitora uvijshov u grupu muzikantiv Francuzka shistka V 1920 roci syuyita Mijo Protej Protee viklikala guchnij skandal i yakijs chas bud yaka prem yera Mijo stavala prichinoyu publichnogo galasu Mijo odnak ce ne bentezhilo i vin prodovzhuvav eksperimentuvati Pershoyu velikoyu robotoyu kompozitora stala opera Evmenidi Les Eumenides 1917 1922 za tragediyeyu Eshila u perekladi Klodelya cilkom vitrimana v politonalnij maneri Povnistyu opera bula postavlena lishe v 1949 roci Tim chasom reputaciyu Mijo stvorili inshi tvori baleti Bik na dahu Le Boeuf sur le Toit 1919 Stvorennya svitu La creation du monde 1923 Salat Salade 1924 i Blakitnij ekspres Le train bleu 1923 1924 Mijo prodovzhuvav skladati operi sered nih Neshastya Orfeya Les malheurs d Orphee 1924 Ester de Karpentra Esther de Carpentras 1925 Bidnij matros Le pauvre matelot 1925 i Hristofor Kolumb Christophe Colomb 1930 Operu Medeya Medee 1938 vin napisav na libreto svoyeyi druzhini Madlen Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Mijo emigruvav v Ameriku de stav profesorom kompoziciyi v Mills koledzh Oklend sht Kaliforniya U nastupni roki odna za inshoyu z yavilisya desyat velikih simfonij i dvi veliki operi Bolivar Bolivar or 236 1943 i David David or 320 1952 Za svoye dovge zhittya Mijo napisav koncerti majzhe dlya vsih instrumentiv u tomu chisli dlya marimbi solo j dlya udarnih Pislya vijni kompozitor vikladav kompoziciyu odnochasno v Parizkij konservatoriyi j u Mills koledzh Mijo zavzhdi privablyuvali originalni kombinaciyi nevelikogo chisla instrumentiv vin buv majstrom tembru j kamernogo pisma ale nastilki zh majsterno kompozitor tvoriv i dlya velikih vikonavskih skladiv Sered jogo tvoriv dlya velikogo simfonichnogo orkestru 12 simfonij i dekilka fortepiannih koncertiv V 1949 roci u Parizhi vijshla avtobiografiya Mijo Zamitki bez muziki fr Notes sans musique V 1972 roci Mijo buv obranij chlenom francuzkoyi Sered vidomih uchniv Mijo Dejv Brubek Dave Brubeck Filip Glass Philip Glass Stiv Rajh Steve Reich Karlhajnc Shtokhauzen Karlheinz Stockhausen Yanis Ksenakis Iannis Xenakis Pomer Mijo v Zhenevi 22 chervnya 1974 roku Div takozhBalet u ShveciyiPosilannya fr enciklopediya Krugosvet 22 serpnya 2007 u Wayback Machine LiteraturaMijo D Zametki bez muzyki fragmenty Sovetskaya muzyka 1962 2 3 Kokoreva L M D Mijo Zhizn i tvorchestvo M 1986PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 svidoctvo pro narodzhennya d Track Q83900 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118582453 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Catalog of the German National Library d Track Q23833686

Дата публікації:
Топ