Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олександр Костянтинович Глазунов рос Алекса ндр Константи нович Глазуно в 29 липня 10 серпня 1865 18650810 Санкт Петербу

Глазунов Олександр Костянтинович

Глазунов Олександр Костянтинович

Олександр Костянтинович Глазунов (рос. Алекса́ндр Константи́нович Глазуно́в'; 29 липня (10 серпня) 1865(18650810), Санкт-Петербург — 21 березня, 1936 Париж) — російський композитор, диригент і педагог.

Глазунов Олександр Костянтинович
рос. Александр Константинович Глазунов
image
Основна інформація
Дата народження 29 липня (10 серпня) 1865[1][2][…]
Місце народження Санкт-Петербург, Російська імперія[4][5]
Дата смерті 21 березня 1936(1936-03-21)[4][1][…] (70 років)
Місце смерті Париж, Франція[5][7][8]
Поховання d
Громадянство Російська імперія і СРСР
Професії композитор, диригент, педагог, музикознавець, музичний педагог, викладач університету, піаніст
Вчителі Римський-Корсаков Микола Андрійович
Відомі учні Лур'є Артур Сергійович, d і Климов Михайло Георгійович
Жанри симфонія і класична музика
Заклад Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Нагороди
image
image Файли у Вікісховищі

Життєпис

Ранній період

Олександр Костянтинович Глазунов народився 10 серпня 1865 року в Петербурзі в сім'ї книговидавця. Його батьки були музикантами-аматорами: батько грав на скрипці, а мати — непогано грала на фортепіано і мала схильність до компонування музики.

У дім Глазунових приходив Балакирєв — він давав уроки музики матері композитора. Саме Балакирєв звернув увагу на музичні здібності дванадцятирічного Сашка, з яким на той час займався піаніст М. Єленковський. Єленковський також помітив нахил хлопця до композиції (Глазунов почав роботу над оперою «Рустем і Зораб» за поемою Жуковського, яку, втім, не закінчив), і старався розвивати ці здібності. За порадою Балакирєва, з початку 1880 року для занять з Глазуновим запросили Миколу Римського-Корсакова.

Вже у 1881 році Глазунов мав у своєму доробку низку творів: «Шість угорських танців» для скрипки з фортепіано, кілька п'єс для симфонічного оркестру, кілька романсів та численні фортепіанні п'єси. У березні 1882 року на концерті Безкоштовної музичної школи під батутою Балакирєва виконали Першу симфонію Олександра Глазунова, що принесла авторові успіх і дозволила увійти в колектив петербурзьких композиторів на рівних правах. В цьому ж році, під керівництвом Римського-Корсакова, Перша симфонія прозвучала і в Москві.

Восени 1882 року починає поступово збиратися Бєляєвський гурток, і Глазунов стає активним його учасником. У 1883 році Олександр Глазунов поступає на історико-філологічний факультет Петербурзького університету, але, вирішивши повністю присвятити своє життя музиці, провчився там недовго.

Улітку 1884 року, Глазунов і Беляєв вирушили у закордонну мандрівку, яка принесла композитору багато вражень і мала вплив на його подальшу творчість.

В першій половині 80-х років композитор написав дві увертюри на грецькі теми, оркестрову елегію «Пам'яті героя», Перший квартет, серенаду, сюїту, а також деякі інші твори.

У 1885 році була створена симфонічна поема «Стенька Разін», присвячена Бородіну, у 1886 — Друга симфонія, симфонічна фантазія «Ліс», Другий квартет.

В цей період Глазунов (разом з Римським-Корсаковим) працює над завершенням опери «Князь Ігор» Бородіна (Бородін помер у 1887 році, не встигнувши завершити цей твір). Допрацювання опери великою мірою стало можливим завдяки винятковій музичній пам'яті Глазунова.

В кінці 80-х композитор пише Третій струнний квартет, Третю симфонію. Ці твори завершують юнацький період творчості Олександра Глазунова.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  4. Глазунов Александр Константинович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  6. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  7. Grove Music Online — OUP.
    d:Track:Q30532476d:Track:Q217595
  8. MGG Online — Bärenreiter-Verlag, 2016.
    d:Track:Q659697d:Track:Q112109621
  9. Словарь сценических деятелей (рос.). Спб: Труд. 1899. с. 10—11.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oleksandr Kostyantinovich Glazunov ros Aleksa ndr Konstanti novich Glazuno v 29 lipnya 10 serpnya 1865 18650810 Sankt Peterburg 21 bereznya 1936 Parizh rosijskij kompozitor dirigent i pedagog Glazunov Oleksandr Kostyantinovichros Aleksandr Konstantinovich GlazunovOsnovna informaciyaData narodzhennya 29 lipnya 10 serpnya 1865 1 2 Misce narodzhennya Sankt Peterburg Rosijska imperiya 4 5 Data smerti 21 bereznya 1936 1936 03 21 4 1 70 rokiv Misce smerti Parizh Franciya 5 7 8 Pohovannya dGromadyanstvo Rosijska imperiya i SRSRProfesiyi kompozitor dirigent pedagog muzikoznavec muzichnij pedagog vikladach universitetu pianistVchiteli Rimskij Korsakov Mikola AndrijovichVidomi uchni Lur ye Artur Sergijovich d i Klimov Mihajlo GeorgijovichZhanri simfoniya i klasichna muzikaZaklad Sankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo KorsakovaNagorodi Fajli u VikishovishiZhittyepisRannij period Oleksandr Kostyantinovich Glazunov narodivsya 10 serpnya 1865 roku v Peterburzi v sim yi knigovidavcya Jogo batki buli muzikantami amatorami batko grav na skripci a mati nepogano grala na fortepiano i mala shilnist do komponuvannya muziki U dim Glazunovih prihodiv Balakiryev vin davav uroki muziki materi kompozitora Same Balakiryev zvernuv uvagu na muzichni zdibnosti dvanadcyatirichnogo Sashka z yakim na toj chas zajmavsya pianist M Yelenkovskij Yelenkovskij takozh pomitiv nahil hlopcya do kompoziciyi Glazunov pochav robotu nad operoyu Rustem i Zorab za poemoyu Zhukovskogo yaku vtim ne zakinchiv i staravsya rozvivati ci zdibnosti Za poradoyu Balakiryeva z pochatku 1880 roku dlya zanyat z Glazunovim zaprosili Mikolu Rimskogo Korsakova Vzhe u 1881 roci Glazunov mav u svoyemu dorobku nizku tvoriv Shist ugorskih tanciv dlya skripki z fortepiano kilka p yes dlya simfonichnogo orkestru kilka romansiv ta chislenni fortepianni p yesi U berezni 1882 roku na koncerti Bezkoshtovnoyi muzichnoyi shkoli pid batutoyu Balakiryeva vikonali Pershu simfoniyu Oleksandra Glazunova sho prinesla avtorovi uspih i dozvolila uvijti v kolektiv peterburzkih kompozitoriv na rivnih pravah V comu zh roci pid kerivnictvom Rimskogo Korsakova Persha simfoniya prozvuchala i v Moskvi Voseni 1882 roku pochinaye postupovo zbiratisya Byelyayevskij gurtok i Glazunov staye aktivnim jogo uchasnikom U 1883 roci Oleksandr Glazunov postupaye na istoriko filologichnij fakultet Peterburzkogo universitetu ale virishivshi povnistyu prisvyatiti svoye zhittya muzici provchivsya tam nedovgo Ulitku 1884 roku Glazunov i Belyayev virushili u zakordonnu mandrivku yaka prinesla kompozitoru bagato vrazhen i mala vpliv na jogo podalshu tvorchist V pershij polovini 80 h rokiv kompozitor napisav dvi uvertyuri na grecki temi orkestrovu elegiyu Pam yati geroya Pershij kvartet serenadu syuyitu a takozh deyaki inshi tvori U 1885 roci bula stvorena simfonichna poema Stenka Razin prisvyachena Borodinu u 1886 Druga simfoniya simfonichna fantaziya Lis Drugij kvartet V cej period Glazunov razom z Rimskim Korsakovim pracyuye nad zavershennyam operi Knyaz Igor Borodina Borodin pomer u 1887 roci ne vstignuvshi zavershiti cej tvir Dopracyuvannya operi velikoyu miroyu stalo mozhlivim zavdyaki vinyatkovij muzichnij pam yati Glazunova V kinci 80 h kompozitor pishe Tretij strunnij kvartet Tretyu simfoniyu Ci tvori zavershuyut yunackij period tvorchosti Oleksandra Glazunova PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Glazunov Aleksandr Konstantinovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Grove Music Online OUP d Track Q30532476d Track Q217595 MGG Online Barenreiter Verlag 2016 d Track Q659697d Track Q112109621 Slovar scenicheskih deyatelej ros Spb Trud 1899 s 10 11 PosilannyaVilni noti avtorstva Glazunov na sajti International Music Score Library Project IMSLP

Дата публікації:
Топ