Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жан-Франсуа Шампольйон (фр. Jean-François Champollion; (23 грудня 1790 — 4 березня 1832) — великий французький історик-орієнталіст і лінгвіст, визнаний засновник єгиптології. Завдяки проведеній ним розшифровці тексту Розетського каменю 14 вересня 1822 стало можливим читання ієрогліфів і подальший розвиток єгиптології як науки.
Жан-Франсуа Шампольйон народився 23 грудня 1790 в місті Фіжак у провінції Дофіне (сучасний департамент Ло) і був молодшим із сімох дітей, двоє з яких померли ще в дитинстві, до його народження. Цікавість до давньої історії на хвилі посиленої уваги до Стародавнього Єгипту після єгипетської кампанії Наполеона Бонапарта 1798–1801 у нього розвинув його брат, археолог .
Біографія та кар'єра вченого
Жан-Франсуа Шампольйон рано зайнявся самостійними дослідженнями, користуючись порадами Сільвестра де Сасі. Ще будучи дитиною, він продемонстрував геніальні здібності до вивчення мов. До 16-річного віку вивчив 12 мов і представив Гренобльській Академії свою наукову працю «Єгипет за фараонів» («L'Egypte sous les Pharaons» , видану у 1811), в якій показав ґрунтовне знання коптської мови. У свої 20 років вільно володів французькою, латиною, давньогрецькою, гебрейською, арабською, коптською, зендською, , сирійською, арамейською, фарсі, амхарською, санскритом і китайською мовами.
У віці 18 років 10 липня 1809 Шампольйон став професором історії в Греноблі. Брат Шампольйона, Жак-Жозеф Фіжак, був ревним бонапартистом і після повернення Наполеона Бонапарта з острова Ельба був призначений особистим секретарем імператора. Увійшовши 7 березня 1815 в Гренобль, Наполеон зустрічався з братами Шампольйонами і зацікавився дослідженнями Жана-Франсуа. Попри те, що Наполеону потрібно було вирішувати важливі військово-політичні завдання, він ще раз особисто відвідав молодого єгиптолога в місцевій бібліотеці і продовжив розмову про мови Стародавнього Сходу.
Отриману в Греноблі професуру Шампольйон втратив після реставрації Бурбонів в 1815 як бонапартист і супротивник монархії. Більш того, за участь в організації «Дельфійського союзу» його заслано на півтора року. Позбавлений засобів до проживання в Греноблі, в 1821 році переселився до Парижа.
Активно брав участь у пошуках ключа до розшифрування єгипетських ієрогліфів, інтерес до яких посилився після відкриття Розетського каменю — плити з написом подяки жерців Птолемею V Епіфану, що датується 196 до н. е. Протягом 10 років він намагався визначити відповідність ієрогліфів сучасній коптській мові, яка походить від єгипетської, ґрунтуючись на дослідженнях шведського дипломата Давида Юхана Окерблата. Врешті-решт, Шампольйону вдалося прочитати обведені ієрогліфи, що позначали імена і «Клеопатра», проте його подальше просування гальмувала пануюча думка про те, що фонетичний запис став застосовуватися тільки в Пізнє царство або в період еллінізму для позначення грецьких імен. Однак незабаром він натрапив на картуші з іменами фараонів Рамсеса II та Тутмоса III, що правили у період Нового царства. Це дозволило йому висунути припущення про переважне застосування єгипетських ієрогліфів не для позначення слів, а для позначення приголосних звуків і складів.
У своїй праці «Lettre à Mr. Dacier relative à l'alphabet des hiéroglyphes phonétiques» («Лист пану Дасьє щодо алфавіту фонетичних ієрогліфів») (1822) Шампольйон підбив підсумок своїм першим дослідженням у царині розшифровки ієрогліфів, а поява його наступної праці «Précis du système hiérogl. d. anciens Egyptiens ou recherches sur les élèments de cette écriture» («Короткий нарис ієрогліфічної системи стародавніх єгиптян або дослідження елементів цього письма»)(1824) стало початком виникнення єгиптології. Роботи Шампольйона активно підтримав і пропагував його вчитель Сильвестр де Сасі, неодмінний секретар Академії написів, який сам раніше зазнав невдачі при спробі дешифрувати Розетський камінь.
Приблизно в цей же час Шампольйон систематизував єгипетську міфологію на підставі отриманого нового матеріалу («Panthéon égyptien»)(«Єгипетський пантеон»), а також вивчив колекції італійських музеїв, звернувши увагу наукової громадськості на Туринський царський папірус («Deux lettres à M. le duc de Blacas d'Aulps relatives au musée royal de Turin, formant une histoire chronologique des dynasties égyptiennes») («Два листи пану герцогові Блака д'Ольп щодо Туринського Королівського музею, що формує хронологічну історію єгипетських династій» 1826).
У 1826 році Шампольйону було доручено організувати перший музей, що спеціалізується на єгипетських старожитностях, а в 1831 році йому була надана перша кафедра єгиптології. Упродовж 1828–1829 років спільно з італійським лінгвістом він здійснив свою першу експедицію в Єгипет та Нубію. Під час експедиції він вивчив величезну кількість давньоєгипетських пам'яток і написів, плідно працював над збиранням і дослідженням епіграфічного та археологічного матеріалу.
Під час відрядження до Єгипту Шампольйон остаточно підірвав своє слабке здоров'я і помер у Парижі в результаті апоплектичного удару у віці всього 41 року (1832), так і не встигнувши систематизувати результати своєї експедиції, видані вже після смерті Шампольйона в чотирьох томах під назвою «Monuments de l ' Egypte et de la Nubie» («Пам'ятники Єгипту і Нумібії») (1835–1845) і двох томів «Notices descriptives conformes aux manuscrits autographes rédigés sur les lieux par Champollion le jeunes» («Пояснювальні нотатки до авторських рукописів, написаних Шампольйоном — молодшим в місцях експедицій») (1844). Головний лінгвістичний твір Шампольйона, «Grammaire Égyptienne» («Єгипетська граматика»), також вийшов після смерті автора за розпорядженням міністра народної освіти Гізо. Шампольйон похований на кладовищі Пер-Лашез в Парижі.
Музеї Ж.-Ф. Шампольйона
- Музей, присвячений Ж.-Ф. Шампольйону, був створений в родовому будинку батька єгиптолога в Фіжаці. Він був відкритий 19 грудня 1986 у присутності Президента Республіки Франсуа Міттерана та Постійного секретаря французької Академії стародавніх писемності і літератури Жана Лекляна. У 2007 музей після двох років ремонтно-відновлювальних робіт з розширення своєї площі знову відкрив свої двері. Це єдиний музей не тільки у Франції, а й у всій Європі присвячений як єгиптології, так й історії товариств і писемностей світу.
- Будинок-музей Ж.-Ф. Шампольйона створено в містечку Віф (департамент Ізер) в колишньому володінні брата єгиптолога.
Див. також
- інше
- 3414 Шампольйон — астероїд, названий на честь науковця.
Примітки
- https://www.umass.edu/wsp/philology/gallery/champollion.html
- Список професорів Колеж де Франс
- http://www.aibl.fr/membres/academiciens-depuis-1663/article/jean-francois-champollion
- https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
- www.accademiadellescienze.it
- http://www.academiedelphinale.com/images/lettre-mensuelle/lettreAcademieDelphinale-06-juin-juillet-aout-2020.pdf
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- Шампольйон Жан-Франсуа // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 824.
- Шампольйон // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жан-Франсуа Шампольйон |
- Симон Сингл. Дешифрування ієрогліфів. [ 2 березня 2017 у Wayback Machine.]
- «Єгипетська граматика» Ж.-Ф. Шампольйона ( фр.) [ 3 липня 2013 у Wayback Machine.]
- Champollion J.F. Panthéon égyptien [ 23 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Champollion J.F. Lettre à M. Dacier [ 14 грудня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
rid diyalnosti Zhan Fransua Shampoljonfr Jean Francois ChampollionPortret roboti Leona Konye 1831 Leon Cogniet 1794 1880 Luvr Parizh Portret roboti Leona Konye 1831 Leon Cogniet 1794 1880 Luvr ParizhNarodivsya 23 grudnya 1790 1790 12 23 Fizhak Korolivstvo FranciyaPomer 4 bereznya 1832 1832 03 04 41 rik Parizh Korolivstvo Franciya zupinka sercya i insultPohovannya Per Lashez i dKrayina FranciyaDiyalnist yegiptologAlma mater d Kolezh de Frans Nacionalnij institut shidnih mov i civilizacij d serpen 1807 Galuz Yegipetski iyeroglifi istoriya 1 movoznavstvo i yegiptologiyaZaklad Kolezh de Frans 2 Grenoblskij universitetVchiteli dVidomi uchni d Karl Rihard LepsiusChlenstvo Azijske tovaristvo Akademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstva 1832 3 4 Nimeckij arheologichnij institut Niderlandska korolivska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya istoriyi literaturi i starozhitnostej Turinska akademiya nauk 5 d 6 dVidomij zavdyaki zasnovnik yegiptologiyi yakij zumiv rozshifruvatiBatko dBrati sestri d d dU shlyubi z dNagorodi Licar toskanskogo ordena Svyatogo JosipaAvtograf Zhan Fransua Shampoljon u Vikishovishi Zhan Fransua Shampoljon fr Jean Francois Champollion 23 grudnya 1790 4 bereznya 1832 velikij francuzkij istorik oriyentalist i lingvist viznanij zasnovnik yegiptologiyi Zavdyaki provedenij nim rozshifrovci tekstu Rozetskogo kamenyu 14 veresnya 1822 stalo mozhlivim chitannya iyeroglifiv i podalshij rozvitok yegiptologiyi yak nauki Zhan Fransua Shampoljon narodivsya 23 grudnya 1790 v misti Fizhak u provinciyi Dofine suchasnij departament Lo i buv molodshim iz simoh ditej dvoye z yakih pomerli she v ditinstvi do jogo narodzhennya Cikavist do davnoyi istoriyi na hvili posilenoyi uvagi do Starodavnogo Yegiptu pislya yegipetskoyi kampaniyi Napoleona Bonaparta 1798 1801 u nogo rozvinuv jogo brat arheolog Biografiya ta kar yera vchenogoZhan Fransua Shampoljon rano zajnyavsya samostijnimi doslidzhennyami koristuyuchis poradami Silvestra de Sasi She buduchi ditinoyu vin prodemonstruvav genialni zdibnosti do vivchennya mov Do 16 richnogo viku vivchiv 12 mov i predstaviv Grenoblskij Akademiyi svoyu naukovu pracyu Yegipet za faraoniv L Egypte sous les Pharaons vidanu u 1811 v yakij pokazav gruntovne znannya koptskoyi movi U svoyi 20 rokiv vilno volodiv francuzkoyu latinoyu davnogreckoyu gebrejskoyu arabskoyu koptskoyu zendskoyu sirijskoyu aramejskoyu farsi amharskoyu sanskritom i kitajskoyu movami U vici 18 rokiv 10 lipnya 1809 Shampoljon stav profesorom istoriyi v Grenobli Brat Shampoljona Zhak Zhozef Fizhak buv revnim bonapartistom i pislya povernennya Napoleona Bonaparta z ostrova Elba buv priznachenij osobistim sekretarem imperatora Uvijshovshi 7 bereznya 1815 v Grenobl Napoleon zustrichavsya z bratami Shampoljonami i zacikavivsya doslidzhennyami Zhana Fransua Popri te sho Napoleonu potribno bulo virishuvati vazhlivi vijskovo politichni zavdannya vin she raz osobisto vidvidav molodogo yegiptologa v miscevij biblioteci i prodovzhiv rozmovu pro movi Starodavnogo Shodu Zh F Shampoljon v arabskomu kostyumi pid chas franko toskanskoyi ekspediciyi do Yegiptu v 1828 1829 rr Malyunok pastellyu Dzhuzeppe Anzhelelli Otrimanu v Grenobli profesuru Shampoljon vtrativ pislya restavraciyi Burboniv v 1815 yak bonapartist i suprotivnik monarhiyi Bilsh togo za uchast v organizaciyi Delfijskogo soyuzu jogo zaslano na pivtora roku Pozbavlenij zasobiv do prozhivannya v Grenobli v 1821 roci pereselivsya do Parizha Rozetskij kamin teksti yakogo vdalosya rozshifruvati Zh F Shampoljonu u 1829 r Aktivno brav uchast u poshukah klyucha do rozshifruvannya yegipetskih iyeroglifiv interes do yakih posilivsya pislya vidkrittya Rozetskogo kamenyu pliti z napisom podyaki zherciv Ptolemeyu V Epifanu sho datuyetsya 196 do n e Protyagom 10 rokiv vin namagavsya viznachiti vidpovidnist iyeroglifiv suchasnij koptskij movi yaka pohodit vid yegipetskoyi gruntuyuchis na doslidzhennyah shvedskogo diplomata Davida Yuhana Okerblata Vreshti resht Shampoljonu vdalosya prochitati obvedeni iyeroglifi sho poznachali imena i Kleopatra prote jogo podalshe prosuvannya galmuvala panuyucha dumka pro te sho fonetichnij zapis stav zastosovuvatisya tilki v Piznye carstvo abo v period ellinizmu dlya poznachennya greckih imen Odnak nezabarom vin natrapiv na kartushi z imenami faraoniv Ramsesa II ta Tutmosa III sho pravili u period Novogo carstva Ce dozvolilo jomu visunuti pripushennya pro perevazhne zastosuvannya yegipetskih iyeroglifiv ne dlya poznachennya sliv a dlya poznachennya prigolosnih zvukiv i skladiv U svoyij praci Lettre a Mr Dacier relative a l alphabet des hieroglyphes phonetiques List panu Dasye shodo alfavitu fonetichnih iyeroglifiv 1822 Shampoljon pidbiv pidsumok svoyim pershim doslidzhennyam u carini rozshifrovki iyeroglifiv a poyava jogo nastupnoyi praci Precis du systeme hierogl d anciens Egyptiens ou recherches sur les elements de cette ecriture Korotkij naris iyeroglifichnoyi sistemi starodavnih yegiptyan abo doslidzhennya elementiv cogo pisma 1824 stalo pochatkom viniknennya yegiptologiyi Roboti Shampoljona aktivno pidtrimav i propaguvav jogo vchitel Silvestr de Sasi neodminnij sekretar Akademiyi napisiv yakij sam ranishe zaznav nevdachi pri sprobi deshifruvati Rozetskij kamin Priblizno v cej zhe chas Shampoljon sistematizuvav yegipetsku mifologiyu na pidstavi otrimanogo novogo materialu Pantheon egyptien Yegipetskij panteon a takozh vivchiv kolekciyi italijskih muzeyiv zvernuvshi uvagu naukovoyi gromadskosti na Turinskij carskij papirus Deux lettres a M le duc de Blacas d Aulps relatives au musee royal de Turin formant une histoire chronologique des dynasties egyptiennes Dva listi panu gercogovi Blaka d Olp shodo Turinskogo Korolivskogo muzeyu sho formuye hronologichnu istoriyu yegipetskih dinastij 1826 Plosha pisemnosti v suchasnomu Fizhaci Franciya Monumentalne vidtvorennya Rozetskogo kamenyu v pam yat pro Zhan Fransua Shampoljona Mogila Zhana Fransua Shampoljona na kladovishi Per Lashez v Parizhi z obeliskom sho pidnositsya nad neyu yakij buv vazhlivim elementom davnoyegipetskoyi arhitekturi U 1826 roci Shampoljonu bulo dorucheno organizuvati pershij muzej sho specializuyetsya na yegipetskih starozhitnostyah a v 1831 roci jomu bula nadana persha kafedra yegiptologiyi Uprodovzh 1828 1829 rokiv spilno z italijskim lingvistom vin zdijsniv svoyu pershu ekspediciyu v Yegipet ta Nubiyu Pid chas ekspediciyi vin vivchiv velicheznu kilkist davnoyegipetskih pam yatok i napisiv plidno pracyuvav nad zbirannyam i doslidzhennyam epigrafichnogo ta arheologichnogo materialu Pid chas vidryadzhennya do Yegiptu Shampoljon ostatochno pidirvav svoye slabke zdorov ya i pomer u Parizhi v rezultati apoplektichnogo udaru u vici vsogo 41 roku 1832 tak i ne vstignuvshi sistematizuvati rezultati svoyeyi ekspediciyi vidani vzhe pislya smerti Shampoljona v chotiroh tomah pid nazvoyu Monuments de l Egypte et de la Nubie Pam yatniki Yegiptu i Numibiyi 1835 1845 i dvoh tomiv Notices descriptives conformes aux manuscrits autographes rediges sur les lieux par Champollion le jeunes Poyasnyuvalni notatki do avtorskih rukopisiv napisanih Shampoljonom molodshim v miscyah ekspedicij 1844 Golovnij lingvistichnij tvir Shampoljona Grammaire Egyptienne Yegipetska gramatika takozh vijshov pislya smerti avtora za rozporyadzhennyam ministra narodnoyi osviti Gizo Shampoljon pohovanij na kladovishi Per Lashez v Parizhi Muzeyi Zh F ShampoljonaMuzej prisvyachenij Zh F Shampoljonu buv stvorenij v rodovomu budinku batka yegiptologa v Fizhaci Vin buv vidkritij 19 grudnya 1986 u prisutnosti Prezidenta Respubliki Fransua Mitterana ta Postijnogo sekretarya francuzkoyi Akademiyi starodavnih pisemnosti i literaturi Zhana Leklyana U 2007 muzej pislya dvoh rokiv remontno vidnovlyuvalnih robit z rozshirennya svoyeyi ploshi znovu vidkriv svoyi dveri Ce yedinij muzej ne tilki u Franciyi a j u vsij Yevropi prisvyachenij yak yegiptologiyi tak j istoriyi tovaristv i pisemnostej svitu Budinok muzej Zh F Shampoljona stvoreno v mistechku Vif departament Izer v kolishnomu volodinni brata yegiptologa Div takozhYegipetski iyeroglifi Yegiptologiya Gorapollon Rozetskij kamin Koptska mova inshe 3414 Shampoljon asteroyid nazvanij na chest naukovcya Primitkihttps www umass edu wsp philology gallery champollion html Spisok profesoriv Kolezh de Frans d Track Q3253460 http www aibl fr membres academiciens depuis 1663 article jean francois champollion https aibl fr academiciens depuis 1663 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 http www academiedelphinale com images lettre mensuelle lettreAcademieDelphinale 06 juin juillet aout 2020 pdf Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaShampoljon Zhan Fransua Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 824 Shampoljon Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Portal Biografiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zhan Fransua Shampoljon Simon Singl Deshifruvannya iyeroglifiv 2 bereznya 2017 u Wayback Machine Yegipetska gramatika Zh F Shampoljona fr 3 lipnya 2013 u Wayback Machine Champollion J F Pantheon egyptien 23 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Champollion J F Lettre a M Dacier 14 grudnya 2009 u Wayback Machine