Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Софі Бланшар повне ім я Марі Мадлен Софі Бланшар фр Sophie Blanchard 25 березня 1778 6 липня 1819 французька повітроплав

Софі Бланшар

Софі Бланшар

Софі Бланшар (повне ім'я Марі Мадлен-Софі Бланшар), фр. Sophie Blanchard; 25 березня 1778 — 6 липня 1819) — французька повітроплавальниця та винахідниця. Перша жінка, яка фахово займалась повітроплаванням. Після смерті чоловіка, піонера повітроплавання Жана-П'єра Франсуа Бланшара, продовжила його справу, здійснивши близько 60 польотів.

Софі Бланшар
фр. Sophie Blanchard
image
Ім'я при народженні фр. Marie Madeleine Sophie Armant
Народилася 24 березня 1778(1778-03-24)[3]
Ів, d, Королівство Франція
Померла 6 липня 1819(1819-07-06)[1][2] (41 рік)
Париж, Реставрація Бурбонів
·авіакатастрофа[4]
Поховання Пер-Лашез[4][5] і d
Країна image Франція
Діяльність аеронавт
Знання мов французька
У шлюбі з Жан-П'єр Франсуа Бланшар

Життєпис

Ранні роки і початок кар'єри

Софі Бланшар народилась в містечку Ів поблизу Ла-Рошель на південному заході Франції. Батьки Софі були протестантами й при народженні вона отримала ім'я Марі Мадлен-Софі Арман. Про дитинство, юність та життя Софі до шлюбу з аеронавтом Жаном-П'єром Бланшаром відомо небагато . Дата їхнього шлюбу також невідома: деякі джерела вказують на 1794 або 1797 роки, але більшість стверджує, що це сталось в 1804, рік її першого польоту на повітряній кулі. Заради Софі, Жан-П'єр Бланшар покинув свою першу дружину Вікторію Лебрен, яка пізніше померла в бідності.

Софі спершу описували як «маленьку і нервову дружину» і вказували на її «гострі пташині риси лиця». Та в пізніших описах її зображали вже як «маленьку і красиву».

Польоти на повітряній кулі Софі полюбила одразу і в небі відчувала себе більш впевнено, ніж на землі, де її лякав будь-який гучний звук. Відомо, що вона не любила поїздок в каретах і уникала їх.

Свій перший політ на повітряній кулі Софі Бланшар здійснила разом з чоловіком Жаном-П'єром в Марселі, 27 грудня 1804 року. Бізнес Бланшара занепадав, повітряні вистави на ярмарках не були надто популярними і подружжя вирішило, що жінка-аеронавт приверне більше уваги публіки і це допоможе їм вирішити фінансові проблеми. Свої відчуття від цього польоту Софі описувала як «ні з чим незрівнняні» (фр. sensation incomparable). Згодом вона здійснила свій другий політ разом з Бланшаром, а третій політ 18 серпня 1805 року став для неї першим сольним підйомом на повітряній кулі. Софі вилетіла з саду якобінського монастиря в Тулузі і вперше самостійно керувала повітряною кулею.

image
Жан-П'єр Бланшар

В 1807 році під час спільного польоту разом з чоловіком Софі потрапила в аварію, під час якої Жан-П'єр отримав травму голови, а вона деякий час не могла розмовляти через шок.

Хоч Софі й не була першою жінкою, яка піднялась на повітряній кулі (ще 20 травня 1784 року маркіза Монталамбер, графиня Поденас і міс де Лагард здійснили підйом на прив'язній повітряній кулі в Парижі, а 4 червня 1784 року в Ліоні, здійснила підйом на повітряній кулі «La Gustave») вона стала першою жінкою, яка пілотувала власну повітряну кулю, а також першою жінкою, для якої повітроплавання стало кар'єрою.

В 1809 році чоловік Софі, Жан-П'єр Бланшар помер від травм, які він отримав, коли впав з повітряної кулі в Гаазі після серцевого нападу. Після його смерті Софі продовжувала здійснювати показові польоти. Вона часто піднімалась на повітряній кулі в сутінках і проводила всю ніч в польоті, засинаючи в маленькій гондолі.

Самостійні польоти

Софі продовжила проводити експерименти з парашутами, розпочаті її чоловіком, зокрема з допомогою парашута спускала з повітряної кулі свого собаку. Родзинкою в програмі її виступів був запуск феєрверків під час польоту кулі, а також спуск на маленьких парашутиках різної піротехніки. Інші аеронавти здобули популярність, вистрибуючи з повітряної кулі з парашутом, наприклад, сім'я Андре-Жака Гарнерена, чиї дружина, дочка та племінниця здійснювали такі стрибки регулярно. Його племінниця, Еліза Гарнерен, була головним конкурентом Софі Бланшар як жінка-аеронавт, і в той час складно було віддати перевагу комусь з них. Софі можливо й сама демонструвала стрибки з парашутом, проте її головним захопленням були польоти на повітряній кулі.

На момент смерті Жана-П'єра Бланшара, пара все ще була в боргах, тому, щоб мінімізувати свої витрати, Софі була максимально економною у виборі повітряної кулі. Вона використовувала газову кулю, наповнену воднем (або Шарльєр), оскільки це дозволяло їй підніматися в кошику, трохи більшому за стілець. Повітряна куля наповнена воднем також звільнила її від необхідності щоразу розпалювати вогонь, щоб куля залишалась в повітрі. А маленький розмір повітряної кулі Софі і можливість дуже легко й швидко наповнити її воднем чи навпаки спустити і скласти, також була важливою в епоху, коли поширеними були «бунти на повітряних виставах». Іноді траплялось так, що розчарована повітряною виставою публіка, могла знищити повітряну кулю та навіть атакувати аеронавтів. Найчастіше таке траплялось, коли повітряна куля не могла піднятися, як планувалося зазделегідь. Оскільки куля Софі була маленькою і легкою, то вона змогла значно скоротити кількість газу, який використовувався для її надування, що суттєво вплинуло на загальні витрати коштів на виступи.

image
Політ Софі Бланшар на Марсовому полі в Парижі, 24 червня 1810 року

Софі Бланшар стала фавориткою Наполеона, замінивши Андре-Жака Гарнерена в 1804 році. Гарнерен здійснив дуже невдалі дії, втративши контроль над повітряною кулею під час польоту на честь коронації Наполеона в Парижі. Зрештою, некерована повітряна куля дрейфувала аж до Риму, де впала в озеро Браччіано, що стало причиною безлічі жартів над Наполеоном. Титул, яким Наполеон нагородив Софі Бланшар, і досі залишається невідомим: вона точно стала «Аеронавтом офіційних заходів» (фр. «Aronaute des Ftes Officielles»), що зобовязувало її організовувати показові польоти на повітряних кулях під час великих свят. Однак, можливо, що Наполеон також призначив Софі й на посаду Головного Міністра Повітроплавання, в обов'язки якого, за повідомленнями, входило розробити плани повітряного вторгнення в Англію. Софі змогла відмовити Наполеона від цього плану, вказавши на те, що вітри, які переважають над Ла-Маншем зроблять таке вторгнення практично неможливим.

Софі здійснила політ для Наполеона 24 червня 1810 з Марсового поля у Парижі. Згодом вона літала і на святі, яке влаштувала Імператорська Гвардія з нагоди шлюбу Наполеона з Марією-Луїзою Австрійською. Після народження сина Наполеона, Бланшар здійснила підйом з Марсового поля в Парижі, під час якого розкидала листівки з повідомленнями про цю важливу подію. Згодом вона здійснила політ з нагоди його хрещення в Сен-Клу 23 червня 1811, із запуском феєрверку з повітряної кулі, а потім на «Fte de l'Emperor» в Мілані 15 серпня 1811. Софі здійснила політ в погану погоду над Кампо Марті в Неаполі для розвідки і координування штурму швагром Наполеона Мюрата, Неаполітанського короля.

image
Софі Бланшар здійснює політ в Мілані, щоб відзначити 42-й день народження Наполеона, 15 серпня 1811 року

Коли Людовик XVIII вступив у Париж 4 травня 1814 після реставрації Бурбонів на французький трон, Софі Бланшар піднялась на повітряній кулі над Новим мостом, що було частиною тріумфальної процесії. Людовик XVIII був настільки вражений цим польотом, що дарував Софі аналогічну посаду «Офіційного Аеронавта Реставрації».

Відома по всій Європі, Софі Бланшар збирала великі натовпи глядачів на свої показові польоти. 16 вересня 1810 року у Франкфурті її політ став причиною провалу прем'єри опери Карла Марії фон Вебера «Сільвана». Місцева публіка надала перевагу повітряному виступу Софі, і лише декілька глядачів відвідали прем'єру опери. Софі здійснила декілька польотів в Італії. У 1811 році вона пролетіла з Риму до Неаполя, розділивши цю подорож на два відрізки із зупинкою через 60 миль (97 км). Згодом, в Римі, вона ще раз піднялась на висоту 12 000 футів (3660 м). Пізніше вона стверджувала, що під час цього польоту заснула і проспала аж до приземлення в Тальякоццо. В тому ж році вона ще раз втрачала свідомість після необхідного підйому на значну висоту, щоб уникнути шторму з градом близько Вінченес. В результаті вона провела 14 годин у повітрі.

Софі перетнула Альпи на повітряній кулі, а під час подорожі до Турина 26 квітня 1812 року температура повітря впала настільки низько, що у неї почалась кровотеча з носа, а на руках і обличчі утворилися бурульки. Софі ледь не померла 21 вересня 1817 року, коли під час польоту з Нанта (її 53-й політ) вона прийняла болотисте поле за безпечне місце для приземлення. Стропи її повітряної кулі заплутались за дерево, що стало причиною перекидання гондоли. Софі, яка заплуталася в оснащенні кулі, повинна була потонути в болоті, проте незабаром після її приземлення надійшла допомога від місцевих жителів.

Симпатизуючи Марії Терезі де Ламур, яка намагалась створити притулок для "занедбаних жінок "(фр. La Misricorde) в Бордо, Софі запропонувала пожертвувати на цю ціль кошти, отримані за один зі своїх польотів. Та Де Ламур відмовилась, мотивуючи це тим, що не змогла б прийняти гроші, які Софі заробила з таким надзвичайним ризиком для життя.

Смерть

image
«Смерть мадам Бланшар», ілюстрація кінця 19 століття

6 липня 1819 року в саду Тіволі в Парижі Софі Бланшар трагічно загинула в результаті катастрофи її повітряної кулі.

Софі регулярно виступала в садах Тіволі, здійснюючи польоти двічі на тиждень, коли була в Парижі. Її неодноразово попереджали про небезпеку використання феєрверків під час показових польотів. Цей політ мав бути особливо вражаючим, із значно більшою кількістю піротехнічних засобів ніж зазвичай. Деякі глядачі благали Софі не летіти сьогодні, але інші, бажаючи побачити шоу, підштовхували її вперед. В одному з газетних звітів йшлося про те, що вона нарешті зважилася і ступила на своє крісло зі словами «Allons, ce sera pour la dernière fois» («Ходімо, це буде в останній раз»).

image
Ще одне зображення трагічного падіння Софі Бланшар, 1869 рік

Близько 22:30 години вечора (джерела подають різну інформацію щодо точного часу старту кулі, в деяких вказувалась 8:45 година) заграла музика, Софі увійшла в гондолу і через кілька хвилин куля піднялась над головами присутніх глядачів. Софі була одягнена в білу сукню та білий капелюх з пір'ям страуса. В гондолі був також і білий святковий прапор. Досягнувши потрібної висоти, вона запалила святковий феєрверк, закріплений під гондолою на довгому дроті і незабаром зникла з очей глядачів в блиску безлічі палаючих іскор. Натовп не зводив очей з надзвичайного шоу, а з кулі спадали потоки вогняних іскор від «бенгальського вогню».

Раптом спалахнуло яскраве полум'я. Незважаючи на значну висоту на якій знаходилась куля, глядачам було видно, як Софі заметушилась в гондолі. На мить полум'я зникло, однак майже одразу знову з'явилось, але вже зверху кулі. Деякі глядачі подумали, що Софі й далі демонструє новий вогняний сюрприз, і закричали «Браво, браво Бланшар…».

Однак, це загорівся водень, яким була наповнена повітряна куля і незабаром яскраве світло осяяло весь квартал Монмартра. Швидко скидаючи баласт з кулі, Софі змогла дещо сповільнити спуск. Більшість повідомлень про цей трагічний політ стверджують, що під час спуску кулі вона виглядала спокійною, але, як розповіали очевидці, Софі «заламувала руки від розпачу, коли корабель наближався до землі».

Куля, за якою з жахом стежив натовп глядачів опускалась все нижче і нижче. Нарешті вона впала на будинок № 16 на вулиці Рю де Прованс і гондола повільно сповзала по його схилу. Здавалось, що ще декілька хвилин і Софі буде врятована. Однак, гондола раптово зачепилась за якусь перешкоду і різкий удар викинув Софі з неї. Спершу вона зачепилась за сітку повітряної кулі, та пізніше різко впала спершу на дах будинку. а потім скотилась на вулицю.

Джон Пул, очевидець події, так описав її останні моменти життя:

«Настала жахлива пауза, потім пані Бланшар потрапила в сітку своєї повітряної кулі, і з тріском впала на похилий дах будинку на Рю де Прованс, а потім на вулицю, де вже підняли лише її побитий труп…».

Деякі газети приписували Софі вигук «À moi!» («допоможіть»), коли вона вдарилася об дах будинку. Хоч натовп і кинувся їй на допомогу й намагався врятувати, вона або померла миттєво, зламавши шию, або прожила ще не більше десяти хвилин.

Найімовірнішою причиною катастрофи був мабуть один з феєрверків прикріплений до гондоли її повітряної кулі. При підйомі, коли куля неодноразово зачіпала найближчі до площі дерева цей феєрверк мабуть відірвався і звисав на дроті. А коли Софі запалила всі свої святкові вогні, феєрверк попрямував до повітряної кулі, а не від неї і мауть пропалив дірку в тканині, запаливши газ. Як повідомляється, один чоловік помітив проблему і крикнув їй, щоб вона не запалювала вогні, але його крики були заглушені оплесками натовпу.[23] Пізніші повідомлення свідчать про те, що вона залишила газовий клапан відкритим, що дозволило іскрам запалити газ і підпалити повітряну кулю, або що оболонка її кулі була в поганому стані і це дозволило газу просочуватись крізь неї під час підйому.

Похована на паризькому цвинтарі Пер-Лашез.

Пам'ять

Норвіч Дафф, який був свідком трагічного польоту Софі Бланшар записав:

«Легко можна уявити, який шокуючий ефект справив такий нещасний випадок на кілька тисяч людей, які зібрались тут для розваги та веселощів...»
image
Зображення гробниці Софі Бланшар. Вгорі можна побачити повітряну кулю і полум'я

Почувши, що Софі померла, власники садів Тіволі негайно оголосили, що всі кошти зібрані за вхід на свято будуть пожертвувані на підтримку її дітей, а деякі глядачі стояли біля воріт садів, звертаючись до громадян Парижа з проханням про пожертви. Цей заклик дозволив зібрати 2400 франків, але після збору коштів з'ясувалось, що у Софі не було живих дітей, тому гроші були використані для встановлення меморіалу, увінчаного зображенням її повітряної кулі в полум'ї, над її могилою на цвинтарі Пер-Лашез. На її надгробку було вигравіюрувано епітафію «victime de son art et de son intrépidité» («жертва її мистецтва та безстрашності»).

Незважаючи на те, що Софі була не багата, на момент смерті вона погасила всі борги, залишені її чоловіком. Кожен її підйом коштував їй близько 1000 франків, не враховуючи витрат на обслуговування повітряної кулі. У заповіті вона залишила майно на суму від 1000 до 50000 франків дочці своїх знайомих.

Історію смерті Софі Бланшар розповідали по всій Європі. Жюль Верн згадав її у «П'яти тижнях на повітряній кулі».

Федір Достоєвський в «Гравці» порівняв хвилювання від участі в азартних іграх із відчуттям, яке, мабуть, відчувала Софі Бланшар, коли вона падала.

У 2019 році на екранах кінотеатрів світу з'явився фільм «Аеронавти». Головну героїню фільму, пілота повітряної кулі Амелію Ренн зіграла Фелісіті Джонс, яка в одному з своїх інтерв'ю стверджувала, що на образ свого персонажа її надихнула саме Софі Бланшар.

Примітки

  1. FemBio database
    d:Track:Q61356138
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. https://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb16544031x
  4. Beaumont F. M. Manuel et itinéraire du curieux dans le cimetière du Père la Chaise — Paris: 1828. — P. 128.
    d:Track:Q13416315d:Track:Q90d:Track:Q13416025
  5. Paix C. Mère Lachaise: 100 portraits pour déterrer le matrimoine funéraire — Paris: Cambourakis, 2022. — 128 с. —
    d:Track:Q112193727d:Track:Q16535235d:Track:Q90
  6. Marck 2006, pp. 70–1.
  7. Lynn 2006, p. 132.
  8. Walker 2004, pp. 50–3.
  9. Michaud 1854, pp. 415–6.
  10. Brown 1801, pp. 207–8.
  11. Walsh 1913, pp. 11–12.
  12. Figuier 1859, p. 239.
  13. What'sHerName and Sharon Wright (3 грудня 2018). THE AERONAUT Sophie Blanchard. What'shername (амер.).
  14. Hoefer 1857, p. 499.
  15. What'sHerName and Sharon Wright (7 січня 2019). THE AERONAUT Sophie Blanchard. What'sHerName Podcast.
  16. Smucker 1857, p. 249.
  17. Maceroni 1838, p. 41.
  18. Peltier 1814, p. 391.
  19. Newman 1945, p. 513.
  20. Select Reviews 1812, p. 176.
  21. Shayler 2005, p. 10.
  22. Yonge 1858, p. 57.
  23. Ireland 1822, p. 402.
  24. Gentleman's Magazine 1819, p. 76.
  25. Marion [1870] 2004, p. 99.
  26. Mathews 1839, p.65.
  27. Poole 1838, p. 80.
  28. Turgan 1851, p. 145.
  29. Duff 1819.
  30. Lesur 1820, p. 651.
  31. Scott, Walter (21 грудня 2018). Felicity Jones on Meeting Ruth Bader Ginsburg & Why She Joined Star Wars. Parade. Процитовано 25 серпня 2019.

Література

  • Canadian Aviation Museum (2004). The Balloon Era (PDF). Canadian Aviation Museum. Архів оригіналу (PDF) за 17 березня 2012. Процитовано 27 червня 2008.
  • Duff, Norwich (6 липня 1819). Extract from the journal of Norwich Duff. Архів оригіналу за 17 березня 2012. Процитовано 24 липня 2007.
  • Marck, Bernard (2006). Le Rêve de Vol (French) . Toulouse: Le Pérégrinateur Editeur. с. 216. ISBN . {{}}: Пропущений або порожній |url= ()
  • Marion, Fulgence (2004). Wonderful Balloon Ascents or the Conquest of the Skies. Kessinger Publishing Co. с. 124. ISBN .
  • Martin, J (2000). The Almanac of Women and Minorities in World Politics. Harper Collins. с. 466. ISBN .
  • Mathews, Charles (1839). Memoirs of Charles Mathews, Comedian. Volume III. London: Richard Bentley. с. 650.
  • Mellen, Grenville (1825). Sad Tales and Glad Tales. Boston: S. G. Goodrich. с. 185.
  • Maceroni, Francis (1838). Memoirs of the Life and Adventures of Colonel Maceroni. London: John Macrone. с. 509.
  • Select Reviews of Literature (1812). Enos Bronson (ред.). Miscellaneous: Madame Blanchard. Select Reviews of Literature, and Spirit of Foreign Magazines. Т. VIII, № XLIV. Philadelphia: John F. Watson. с. 184. {{}}: Пропущений або порожній |url= ()
  • Newman, Ernest (1945). Stories of the Great Operas and Their Composers. Philadelphia: Blakiston. с. 889.
  • Shayler, David J. (2005). Women in Space - Following Valentina. Springer. с. 410. ISBN . {{}}: Пропущений або порожній |url= ()
  • Hoefer (1857). Nouvelle Biographie Générale (фр.). Paris: Firmin Didot frères. с. 960.
  • Turgan, Julien (1851). Les Ballons: Histoire de la Locomotion Aérienne Depuis son Origine jusqu'à nos Jours (French) . Plon Frères. с. 208. {{}}: Пропущений або порожній |url= ()
  • Walker, Mike (2004). Powder Puff Derby: Petticoat Pilots and Flying Flappers. Wiley. с. 304. ISBN . {{}}: Пропущений або порожній |url= ()
  • Lynn, Michael R. (2006). Popular Science And Public Opinion in Eighteenth-century France. Manchester University Press. с. 177. ISBN .
  • Lesur, C. L. (1820). Annuaire Historique Universel Pour 1819 (фр.). Paris. с. 768.
  • Walsh, William (1913). A Handy Book of Curious Information. London: Lippincott. с. 942.
  • Smucker, Samuel Mosheim (1857). Memorable Scenes in French History: From the Era of Cardinal Richelieu to the Present Time. Miller, Orten, and Co. с. 385.
  • Peltier, Jean-Gabriel (1814). Entrée Solennelle de Louis XVIII dans sa Capitale. L'Ambigu (фр.). London: Schulze and Dean. XLV (400).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sofi Blanshar povne im ya Mari Madlen Sofi Blanshar fr Sophie Blanchard 25 bereznya 1778 6 lipnya 1819 francuzka povitroplavalnicya ta vinahidnicya Persha zhinka yaka fahovo zajmalas povitroplavannyam Pislya smerti cholovika pionera povitroplavannya Zhana P yera Fransua Blanshara prodovzhila jogo spravu zdijsnivshi blizko 60 polotiv Sofi Blansharfr Sophie BlanchardIm ya pri narodzhenni fr Marie Madeleine Sophie ArmantNarodilasya 24 bereznya 1778 1778 03 24 3 Iv d Korolivstvo FranciyaPomerla 6 lipnya 1819 1819 07 06 1 2 41 rik Parizh Restavraciya Burboniv aviakatastrofa 4 Pohovannya Per Lashez 4 5 i dKrayina FranciyaDiyalnist aeronavtZnannya mov francuzkaU shlyubi z Zhan P yer Fransua Blanshar Mediafajli u VikishovishiZhittyepisRanni roki i pochatok kar yeri Sofi Blanshar narodilas v mistechku Iv poblizu La Roshel na pivdennomu zahodi Franciyi Batki Sofi buli protestantami j pri narodzhenni vona otrimala im ya Mari Madlen Sofi Arman Pro ditinstvo yunist ta zhittya Sofi do shlyubu z aeronavtom Zhanom P yerom Blansharom vidomo nebagato Data yihnogo shlyubu takozh nevidoma deyaki dzherela vkazuyut na 1794 abo 1797 roki ale bilshist stverdzhuye sho ce stalos v 1804 rik yiyi pershogo polotu na povitryanij kuli Zaradi Sofi Zhan P yer Blanshar pokinuv svoyu pershu druzhinu Viktoriyu Lebren yaka piznishe pomerla v bidnosti Sofi spershu opisuvali yak malenku i nervovu druzhinu i vkazuvali na yiyi gostri ptashini risi licya Ta v piznishih opisah yiyi zobrazhali vzhe yak malenku i krasivu Poloti na povitryanij kuli Sofi polyubila odrazu i v nebi vidchuvala sebe bilsh vpevneno nizh na zemli de yiyi lyakav bud yakij guchnij zvuk Vidomo sho vona ne lyubila poyizdok v karetah i unikala yih Svij pershij polit na povitryanij kuli Sofi Blanshar zdijsnila razom z cholovikom Zhanom P yerom v Marseli 27 grudnya 1804 roku Biznes Blanshara zanepadav povitryani vistavi na yarmarkah ne buli nadto populyarnimi i podruzhzhya virishilo sho zhinka aeronavt priverne bilshe uvagi publiki i ce dopomozhe yim virishiti finansovi problemi Svoyi vidchuttya vid cogo polotu Sofi opisuvala yak ni z chim nezrivnnyani fr sensation incomparable Zgodom vona zdijsnila svij drugij polit razom z Blansharom a tretij polit 18 serpnya 1805 roku stav dlya neyi pershim solnim pidjomom na povitryanij kuli Sofi viletila z sadu yakobinskogo monastirya v Tuluzi i vpershe samostijno keruvala povitryanoyu kuleyu Zhan P yer Blanshar V 1807 roci pid chas spilnogo polotu razom z cholovikom Sofi potrapila v avariyu pid chas yakoyi Zhan P yer otrimav travmu golovi a vona deyakij chas ne mogla rozmovlyati cherez shok Hoch Sofi j ne bula pershoyu zhinkoyu yaka pidnyalas na povitryanij kuli she 20 travnya 1784 roku markiza Montalamber grafinya Podenas i mis de Lagard zdijsnili pidjom na priv yaznij povitryanij kuli v Parizhi a 4 chervnya 1784 roku v Lioni zdijsnila pidjom na povitryanij kuli La Gustave vona stala pershoyu zhinkoyu yaka pilotuvala vlasnu povitryanu kulyu a takozh pershoyu zhinkoyu dlya yakoyi povitroplavannya stalo kar yeroyu V 1809 roci cholovik Sofi Zhan P yer Blanshar pomer vid travm yaki vin otrimav koli vpav z povitryanoyi kuli v Gaazi pislya sercevogo napadu Pislya jogo smerti Sofi prodovzhuvala zdijsnyuvati pokazovi poloti Vona chasto pidnimalas na povitryanij kuli v sutinkah i provodila vsyu nich v poloti zasinayuchi v malenkij gondoli Samostijni poloti Sofi prodovzhila provoditi eksperimenti z parashutami rozpochati yiyi cholovikom zokrema z dopomogoyu parashuta spuskala z povitryanoyi kuli svogo sobaku Rodzinkoyu v programi yiyi vistupiv buv zapusk feyerverkiv pid chas polotu kuli a takozh spusk na malenkih parashutikah riznoyi pirotehniki Inshi aeronavti zdobuli populyarnist vistribuyuchi z povitryanoyi kuli z parashutom napriklad sim ya Andre Zhaka Garnerena chiyi druzhina dochka ta pleminnicya zdijsnyuvali taki stribki regulyarno Jogo pleminnicya Eliza Garneren bula golovnim konkurentom Sofi Blanshar yak zhinka aeronavt i v toj chas skladno bulo viddati perevagu komus z nih Sofi mozhlivo j sama demonstruvala stribki z parashutom prote yiyi golovnim zahoplennyam buli poloti na povitryanij kuli Na moment smerti Zhana P yera Blanshara para vse she bula v borgah tomu shob minimizuvati svoyi vitrati Sofi bula maksimalno ekonomnoyu u vibori povitryanoyi kuli Vona vikoristovuvala gazovu kulyu napovnenu vodnem abo Sharlyer oskilki ce dozvolyalo yij pidnimatisya v koshiku trohi bilshomu za stilec Povitryana kulya napovnena vodnem takozh zvilnila yiyi vid neobhidnosti shorazu rozpalyuvati vogon shob kulya zalishalas v povitri A malenkij rozmir povitryanoyi kuli Sofi i mozhlivist duzhe legko j shvidko napovniti yiyi vodnem chi navpaki spustiti i sklasti takozh bula vazhlivoyu v epohu koli poshirenimi buli bunti na povitryanih vistavah Inodi traplyalos tak sho rozcharovana povitryanoyu vistavoyu publika mogla znishiti povitryanu kulyu ta navit atakuvati aeronavtiv Najchastishe take traplyalos koli povitryana kulya ne mogla pidnyatisya yak planuvalosya zazdelegid Oskilki kulya Sofi bula malenkoyu i legkoyu to vona zmogla znachno skorotiti kilkist gazu yakij vikoristovuvavsya dlya yiyi naduvannya sho suttyevo vplinulo na zagalni vitrati koshtiv na vistupi Polit Sofi Blanshar na Marsovomu poli v Parizhi 24 chervnya 1810 roku Sofi Blanshar stala favoritkoyu Napoleona zaminivshi Andre Zhaka Garnerena v 1804 roci Garneren zdijsniv duzhe nevdali diyi vtrativshi kontrol nad povitryanoyu kuleyu pid chas polotu na chest koronaciyi Napoleona v Parizhi Zreshtoyu nekerovana povitryana kulya drejfuvala azh do Rimu de vpala v ozero Brachchiano sho stalo prichinoyu bezlichi zhartiv nad Napoleonom Titul yakim Napoleon nagorodiv Sofi Blanshar i dosi zalishayetsya nevidomim vona tochno stala Aeronavtom oficijnih zahodiv fr Aronaute des Ftes Officielles sho zobovyazuvalo yiyi organizovuvati pokazovi poloti na povitryanih kulyah pid chas velikih svyat Odnak mozhlivo sho Napoleon takozh priznachiv Sofi j na posadu Golovnogo Ministra Povitroplavannya v obov yazki yakogo za povidomlennyami vhodilo rozrobiti plani povitryanogo vtorgnennya v Angliyu Sofi zmogla vidmoviti Napoleona vid cogo planu vkazavshi na te sho vitri yaki perevazhayut nad La Manshem zroblyat take vtorgnennya praktichno nemozhlivim Sofi zdijsnila polit dlya Napoleona 24 chervnya 1810 z Marsovogo polya u Parizhi Zgodom vona litala i na svyati yake vlashtuvala Imperatorska Gvardiya z nagodi shlyubu Napoleona z Mariyeyu Luyizoyu Avstrijskoyu Pislya narodzhennya sina Napoleona Blanshar zdijsnila pidjom z Marsovogo polya v Parizhi pid chas yakogo rozkidala listivki z povidomlennyami pro cyu vazhlivu podiyu Zgodom vona zdijsnila polit z nagodi jogo hreshennya v Sen Klu 23 chervnya 1811 iz zapuskom feyerverku z povitryanoyi kuli a potim na Fte de l Emperor v Milani 15 serpnya 1811 Sofi zdijsnila polit v poganu pogodu nad Kampo Marti v Neapoli dlya rozvidki i koordinuvannya shturmu shvagrom Napoleona Myurata Neapolitanskogo korolya Sofi Blanshar zdijsnyuye polit v Milani shob vidznachiti 42 j den narodzhennya Napoleona 15 serpnya 1811 roku Koli Lyudovik XVIII vstupiv u Parizh 4 travnya 1814 pislya restavraciyi Burboniv na francuzkij tron Sofi Blanshar pidnyalas na povitryanij kuli nad Novim mostom sho bulo chastinoyu triumfalnoyi procesiyi Lyudovik XVIII buv nastilki vrazhenij cim polotom sho daruvav Sofi analogichnu posadu Oficijnogo Aeronavta Restavraciyi Vidoma po vsij Yevropi Sofi Blanshar zbirala veliki natovpi glyadachiv na svoyi pokazovi poloti 16 veresnya 1810 roku u Frankfurti yiyi polit stav prichinoyu provalu prem yeri operi Karla Mariyi fon Vebera Silvana Misceva publika nadala perevagu povitryanomu vistupu Sofi i lishe dekilka glyadachiv vidvidali prem yeru operi Sofi zdijsnila dekilka polotiv v Italiyi U 1811 roci vona proletila z Rimu do Neapolya rozdilivshi cyu podorozh na dva vidrizki iz zupinkoyu cherez 60 mil 97 km Zgodom v Rimi vona she raz pidnyalas na visotu 12 000 futiv 3660 m Piznishe vona stverdzhuvala sho pid chas cogo polotu zasnula i prospala azh do prizemlennya v Talyakocco V tomu zh roci vona she raz vtrachala svidomist pislya neobhidnogo pidjomu na znachnu visotu shob uniknuti shtormu z gradom blizko Vinchenes V rezultati vona provela 14 godin u povitri Sofi peretnula Alpi na povitryanij kuli a pid chas podorozhi do Turina 26 kvitnya 1812 roku temperatura povitrya vpala nastilki nizko sho u neyi pochalas krovotecha z nosa a na rukah i oblichchi utvorilisya burulki Sofi led ne pomerla 21 veresnya 1817 roku koli pid chas polotu z Nanta yiyi 53 j polit vona prijnyala bolotiste pole za bezpechne misce dlya prizemlennya Stropi yiyi povitryanoyi kuli zaplutalis za derevo sho stalo prichinoyu perekidannya gondoli Sofi yaka zaplutalasya v osnashenni kuli povinna bula potonuti v boloti prote nezabarom pislya yiyi prizemlennya nadijshla dopomoga vid miscevih zhiteliv Simpatizuyuchi Mariyi Terezi de Lamur yaka namagalas stvoriti pritulok dlya zanedbanih zhinok fr La Misricorde v Bordo Sofi zaproponuvala pozhertvuvati na cyu cil koshti otrimani za odin zi svoyih polotiv Ta De Lamur vidmovilas motivuyuchi ce tim sho ne zmogla b prijnyati groshi yaki Sofi zarobila z takim nadzvichajnim rizikom dlya zhittya Smert Smert madam Blanshar ilyustraciya kincya 19 stolittya 6 lipnya 1819 roku v sadu Tivoli v Parizhi Sofi Blanshar tragichno zaginula v rezultati katastrofi yiyi povitryanoyi kuli Sofi regulyarno vistupala v sadah Tivoli zdijsnyuyuchi poloti dvichi na tizhden koli bula v Parizhi Yiyi neodnorazovo poperedzhali pro nebezpeku vikoristannya feyerverkiv pid chas pokazovih polotiv Cej polit mav buti osoblivo vrazhayuchim iz znachno bilshoyu kilkistyu pirotehnichnih zasobiv nizh zazvichaj Deyaki glyadachi blagali Sofi ne letiti sogodni ale inshi bazhayuchi pobachiti shou pidshtovhuvali yiyi vpered V odnomu z gazetnih zvitiv jshlosya pro te sho vona nareshti zvazhilasya i stupila na svoye krislo zi slovami Allons ce sera pour la derniere fois Hodimo ce bude v ostannij raz She odne zobrazhennya tragichnogo padinnya Sofi Blanshar 1869 rik Blizko 22 30 godini vechora dzherela podayut riznu informaciyu shodo tochnogo chasu startu kuli v deyakih vkazuvalas 8 45 godina zagrala muzika Sofi uvijshla v gondolu i cherez kilka hvilin kulya pidnyalas nad golovami prisutnih glyadachiv Sofi bula odyagnena v bilu suknyu ta bilij kapelyuh z pir yam strausa V gondoli buv takozh i bilij svyatkovij prapor Dosyagnuvshi potribnoyi visoti vona zapalila svyatkovij feyerverk zakriplenij pid gondoloyu na dovgomu droti i nezabarom znikla z ochej glyadachiv v blisku bezlichi palayuchih iskor Natovp ne zvodiv ochej z nadzvichajnogo shou a z kuli spadali potoki vognyanih iskor vid bengalskogo vognyu Raptom spalahnulo yaskrave polum ya Nezvazhayuchi na znachnu visotu na yakij znahodilas kulya glyadacham bulo vidno yak Sofi zametushilas v gondoli Na mit polum ya zniklo odnak majzhe odrazu znovu z yavilos ale vzhe zverhu kuli Deyaki glyadachi podumali sho Sofi j dali demonstruye novij vognyanij syurpriz i zakrichali Bravo bravo Blanshar Odnak ce zagorivsya voden yakim bula napovnena povitryana kulya i nezabarom yaskrave svitlo osyayalo ves kvartal Monmartra Shvidko skidayuchi balast z kuli Sofi zmogla desho spovilniti spusk Bilshist povidomlen pro cej tragichnij polit stverdzhuyut sho pid chas spusku kuli vona viglyadala spokijnoyu ale yak rozpoviali ochevidci Sofi zalamuvala ruki vid rozpachu koli korabel nablizhavsya do zemli Kulya za yakoyu z zhahom stezhiv natovp glyadachiv opuskalas vse nizhche i nizhche Nareshti vona vpala na budinok 16 na vulici Ryu de Provans i gondola povilno spovzala po jogo shilu Zdavalos sho she dekilka hvilin i Sofi bude vryatovana Odnak gondola raptovo zachepilas za yakus pereshkodu i rizkij udar vikinuv Sofi z neyi Spershu vona zachepilas za sitku povitryanoyi kuli ta piznishe rizko vpala spershu na dah budinku a potim skotilas na vulicyu Dzhon Pul ochevidec podiyi tak opisav yiyi ostanni momenti zhittya Nastala zhahliva pauza potim pani Blanshar potrapila v sitku svoyeyi povitryanoyi kuli i z triskom vpala na pohilij dah budinku na Ryu de Provans a potim na vulicyu de vzhe pidnyali lishe yiyi pobitij trup Deyaki gazeti pripisuvali Sofi viguk A moi dopomozhit koli vona vdarilasya ob dah budinku Hoch natovp i kinuvsya yij na dopomogu j namagavsya vryatuvati vona abo pomerla mittyevo zlamavshi shiyu abo prozhila she ne bilshe desyati hvilin Najimovirnishoyu prichinoyu katastrofi buv mabut odin z feyerverkiv prikriplenij do gondoli yiyi povitryanoyi kuli Pri pidjomi koli kulya neodnorazovo zachipala najblizhchi do ploshi dereva cej feyerverk mabut vidirvavsya i zvisav na droti A koli Sofi zapalila vsi svoyi svyatkovi vogni feyerverk popryamuvav do povitryanoyi kuli a ne vid neyi i maut propaliv dirku v tkanini zapalivshi gaz Yak povidomlyayetsya odin cholovik pomitiv problemu i kriknuv yij shob vona ne zapalyuvala vogni ale jogo kriki buli zaglusheni opleskami natovpu 23 Piznishi povidomlennya svidchat pro te sho vona zalishila gazovij klapan vidkritim sho dozvolilo iskram zapaliti gaz i pidpaliti povitryanu kulyu abo sho obolonka yiyi kuli bula v poganomu stani i ce dozvolilo gazu prosochuvatis kriz neyi pid chas pidjomu Pohovana na parizkomu cvintari Per Lashez Pam yat Norvich Daff yakij buv svidkom tragichnogo polotu Sofi Blanshar zapisav Legko mozhna uyaviti yakij shokuyuchij efekt spraviv takij neshasnij vipadok na kilka tisyach lyudej yaki zibralis tut dlya rozvagi ta veseloshiv Zobrazhennya grobnici Sofi Blanshar Vgori mozhna pobachiti povitryanu kulyu i polum ya Pochuvshi sho Sofi pomerla vlasniki sadiv Tivoli negajno ogolosili sho vsi koshti zibrani za vhid na svyato budut pozhertvuvani na pidtrimku yiyi ditej a deyaki glyadachi stoyali bilya vorit sadiv zvertayuchis do gromadyan Parizha z prohannyam pro pozhertvi Cej zaklik dozvoliv zibrati 2400 frankiv ale pislya zboru koshtiv z yasuvalos sho u Sofi ne bulo zhivih ditej tomu groshi buli vikoristani dlya vstanovlennya memorialu uvinchanogo zobrazhennyam yiyi povitryanoyi kuli v polum yi nad yiyi mogiloyu na cvintari Per Lashez Na yiyi nadgrobku bulo vigraviyuruvano epitafiyu victime de son art et de son intrepidite zhertva yiyi mistectva ta bezstrashnosti Nezvazhayuchi na te sho Sofi bula ne bagata na moment smerti vona pogasila vsi borgi zalisheni yiyi cholovikom Kozhen yiyi pidjom koshtuvav yij blizko 1000 frankiv ne vrahovuyuchi vitrat na obslugovuvannya povitryanoyi kuli U zapoviti vona zalishila majno na sumu vid 1000 do 50000 frankiv dochci svoyih znajomih Istoriyu smerti Sofi Blanshar rozpovidali po vsij Yevropi Zhyul Vern zgadav yiyi u P yati tizhnyah na povitryanij kuli Fedir Dostoyevskij v Gravci porivnyav hvilyuvannya vid uchasti v azartnih igrah iz vidchuttyam yake mabut vidchuvala Sofi Blanshar koli vona padala U 2019 roci na ekranah kinoteatriv svitu z yavivsya film Aeronavti Golovnu geroyinyu filmu pilota povitryanoyi kuli Ameliyu Renn zigrala Felisiti Dzhons yaka v odnomu z svoyih interv yu stverdzhuvala sho na obraz svogo personazha yiyi nadihnula same Sofi Blanshar PrimitkiFemBio database d Track Q61356138 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https catalogue bnf fr ark 12148 cb16544031x Beaumont F M Manuel et itineraire du curieux dans le cimetiere du Pere la Chaise Paris 1828 P 128 d Track Q13416315d Track Q90d Track Q13416025 Paix C Mere Lachaise 100 portraits pour deterrer le matrimoine funeraire Paris Cambourakis 2022 128 s ISBN 978 2 36624 648 3 d Track Q112193727d Track Q16535235d Track Q90 Marck 2006 pp 70 1 Lynn 2006 p 132 Walker 2004 pp 50 3 Michaud 1854 pp 415 6 Brown 1801 pp 207 8 Walsh 1913 pp 11 12 Figuier 1859 p 239 What sHerName and Sharon Wright 3 grudnya 2018 THE AERONAUT Sophie Blanchard What shername amer Hoefer 1857 p 499 What sHerName and Sharon Wright 7 sichnya 2019 THE AERONAUT Sophie Blanchard What sHerName Podcast Smucker 1857 p 249 Maceroni 1838 p 41 Peltier 1814 p 391 Newman 1945 p 513 Select Reviews 1812 p 176 Shayler 2005 p 10 Yonge 1858 p 57 Ireland 1822 p 402 Gentleman s Magazine 1819 p 76 Marion 1870 2004 p 99 Mathews 1839 p 65 Poole 1838 p 80 Turgan 1851 p 145 Duff 1819 Lesur 1820 p 651 Scott Walter 21 grudnya 2018 Felicity Jones on Meeting Ruth Bader Ginsburg amp Why She Joined Star Wars Parade Procitovano 25 serpnya 2019 LiteraturaCanadian Aviation Museum 2004 The Balloon Era PDF Canadian Aviation Museum Arhiv originalu PDF za 17 bereznya 2012 Procitovano 27 chervnya 2008 Duff Norwich 6 lipnya 1819 Extract from the journal of Norwich Duff Arhiv originalu za 17 bereznya 2012 Procitovano 24 lipnya 2007 Marck Bernard 2006 Le Reve de Vol French Toulouse Le Peregrinateur Editeur s 216 ISBN 2 910352 45 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka Marion Fulgence 2004 Wonderful Balloon Ascents or the Conquest of the Skies Kessinger Publishing Co s 124 ISBN 1 4191 9483 6 Martin J 2000 The Almanac of Women and Minorities in World Politics Harper Collins s 466 ISBN 0 8133 6805 7 Mathews Charles 1839 Memoirs of Charles Mathews Comedian Volume III London Richard Bentley s 650 Mellen Grenville 1825 Sad Tales and Glad Tales Boston S G Goodrich s 185 Maceroni Francis 1838 Memoirs of the Life and Adventures of Colonel Maceroni London John Macrone s 509 Select Reviews of Literature 1812 Enos Bronson red Miscellaneous Madame Blanchard Select Reviews of Literature and Spirit of Foreign Magazines T VIII XLIV Philadelphia John F Watson s 184 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka Newman Ernest 1945 Stories of the Great Operas and Their Composers Philadelphia Blakiston s 889 Shayler David J 2005 Women in Space Following Valentina Springer s 410 ISBN 1 85233 744 3 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka Hoefer 1857 Nouvelle Biographie Generale fr Paris Firmin Didot freres s 960 Turgan Julien 1851 Les Ballons Histoire de la Locomotion Aerienne Depuis son Origine jusqu a nos Jours French Plon Freres s 208 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka Walker Mike 2004 Powder Puff Derby Petticoat Pilots and Flying Flappers Wiley s 304 ISBN 0 470 85141 4 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka Lynn Michael R 2006 Popular Science And Public Opinion in Eighteenth century France Manchester University Press s 177 ISBN 0 7190 7373 1 Lesur C L 1820 Annuaire Historique Universel Pour 1819 fr Paris s 768 Walsh William 1913 A Handy Book of Curious Information London Lippincott s 942 Smucker Samuel Mosheim 1857 Memorable Scenes in French History From the Era of Cardinal Richelieu to the Present Time Miller Orten and Co s 385 Peltier Jean Gabriel 1814 Entree Solennelle de Louis XVIII dans sa Capitale L Ambigu fr London Schulze and Dean XLV 400

Дата публікації:
Топ