Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ферна н Броде ль фр Fernand Braudel 24 серпня 1902 комуна департамент Мез 27 листопада 1985 Клюз департамент Верхня Саво

Фернан Бродель

Фернан Бродель

Ферна́н Броде́ль (фр. Fernand Braudel — 24 серпня 1902, комуна , департамент Мез — 27 листопада 1985, Клюз, департамент Верхня Савоя) — французький історик, представник школи «Анналів», один із основоположників світ-системного аналізу.

Фернан Бродель
фр. Fernand Braudel
image
Ім'я при народженніфр. Fernand Paul Achille Braudel[1]
Народився24 серпня 1902(1902-08-24)[2][3][…]
d, Мез[1]
Помер27 листопада 1985(1985-11-27)
Клюз, Верхня Савоя[1]
ПохованняПер-Лашез і d
Країнаimage Франція
Діяльністьісторик, викладач університету
Alma mater[fr], Сорбонна
Галузьісторія
ЗакладУніверситет Сан-Паулу
Вища школа соціальних наук
Колеж де Франс[5]
Інститут політичних досліджень
Паризький університет
Практична школа вищих досліджень
d
d
Посадаd[6]
Вчене званняпрофесор[d]
Вчителіd і d
ЧленствоФранцузька академія (27 листопада 1985)[6]
Сербська академія наук і мистецтв
Угорська академія наук
Гайдельберзька академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Гайдельберзька академія наук
Баварська академія наук
Польська академія наук
ВійнаДруга світова війна
У шлюбі зd
Нагороди
image image

d (1964)

d (1975)

image Фернан Бродель у Вікісховищі

Біографія

Після закінчення історичного факультету в 1923 році працював викладачем історії в Алжирі і Парижі, одночасно збираючи матеріали на докторську дисертацію, яка початково мала бути присвячена середземноморській політиці Філіпа II Габсбурга.

Під час Другої світової війни знаходився в німецькому полоні, де написав працю «Середземномор'я в епоху правління Філіпа II» (La Méditerranée et le Monde Méditerranéen a l'époque de Philippe II). Після Другої світової війни активно працює в редакції журналу «Аннали» (Annales. Économies, Sociétés, Civilisations) після смерті Марка Блока і очолив кафедру історії в Колеж де Франс (Collège de France (1949).

Після смерті Люсьєна Февра в 1956 році Бродель очолив секцію VI (соціальні і економічні науки) Практичної школи вищих досліджень (École Pratique des Hautes Études), а також став головним редактором журналу «Аннали», ставши беззаперечним лідером школи Анналів і вчителем практично всіх її подальших представників.

Наукова діяльність

У своїх працях Бродель прагнув вийти за рамки традиційної історіографії і до створення , яка концентрується не лише на політичній історії, а охоплює всі сфери життя: економіку, культуру, політику тощо. У своїх працях активно спирався на дані історичної географії, історію клімату, історію матеріальної культури і повсякденного життя, а також класичну політичну історію.

Історія і суспільні науки. Наукова діяльність.

В даній праці автор наголошу на тому, що: «Першочерговим завданням сьогодні є зближення соціальних наук». При цьому необхідно, аби зближення соціальних наук було повним, без віддання переваги якійсь окремій науці. Науковці не повинні націлювати свою діяльність на пошук кордонів, що відділяли б одну науку від іншої, їхньою метою має бути пошук теоретичних орієнтирів, які б вказували шлях до спільних досліджень та проблем, які могли б їх зблизити. На думку Броделя, такими орієнтирами є , аналіз відносин соціальних феноменів до географічного простору та довгочасова історична перспектива. «Про що не йшла б мова, про минуле чи майбутнє, чітке розуміння того, що соціальний час має багатоманітність форм, виявляється невід'ємним для загальної методології наук про людину». Змінність суспільної системи піддається описові з допомогою відповідних закономірностей — соціологічних, політологічних та інших, які мають ймовірнісний, статистичний характер (і тому до них можна застосовувати ).

З метою виявлення динаміки історичного розвитку, Ф. Бродель створив спеціальну теорію «історичного часу». Для історика час — початок і кінець всього. Розрізняв такі часи:

  • час короткої тривалості, який відноситься в першу чергу до політичних подій
  • час середньої тривалоті (циклічний час), який стосується зокрема, економічних циклів
  • час великої тривалості («Longue duree»), характерний для суспільних структур і розвитку цивілізації

У своїй праці Бродель пише не про час, який вимірюється подіями, а про час, що вимірюється короткими хронологічними одиницями. Масштаб часу, що задається цим терміном, співвідноситься з ритмом повсякденного життя індивіда. Наприклад, газетні хроніки описують незначні події повсякденного життя: пожежі, злочини, катастрофи, ціни на зерно, театральні прем'єри тощо. Такі явища короткої тривалості* зустрічаються у всіх сферах життя. Історія, за Броделем, не має бути сукупністю політичних подій. З'являється новий спосіб історичного дослідження — дослідження циклів. Наприклад, використання циклу Кондратьева для різних часових проміжків.

Що ж стосується довготривалої перспективи, то це всього лиш один із можливих шляхів знайти спільну мову у взаємодії суспільних наук. Бродель наголошував, що у всіх проблемах, пов'язаних із довоготривалістю важливим є термін *структура*, оскільки він наголошує на тому, що структура — це історична реальність, яка є стійкою і повільно змінюється в часі. Деякі довготривалі структури є стійким елементом життя цілої послідовності поколінь. Проте досить складно виявити оці довгочасові структури. Дослідження довготривалих структур може ефективно здійснюватися у випадку, коли історик змінить весь стиль і установки, направленість мислення, готовність прийняти нову концепцію соціального. Історію можна зрозуміти лише аналізуючи її в просторі повільної історії. Так, саме поняття «longue duree» (час довгої тривалості) розглядалося Броделем як таке, що відрізняє історію від інших наук, та є притаманним лише історії. «Longue duree» виражає ідею неперервності, єдності, цілісності людської історії.

Динаміка капіталізму

Мета праці — пов'язати капіталізм, його розвиток, засоби зі світовою історією. Книга складається з трьох розділів: «Переосмислюючи матеріальну та економічну історію», «Ігри обміну», «Час світу». — відповідно три лекції, прочитані Ф.Броделем в в 1976 році. Розглядаючи 4 століття світової історії, французький соціолог аналізує постійну гру глибинних тенденцій до рівноваги та її порушення у тривалій історичній перспективі. Він виходить з існування принаймні двох світів — двох життєвих укладів: з одного боку — , що означилася існуванням жорсткого і нерухомого механізму примітивної економіки з локальним і обмеженим, але сильним ростом сучасних економічних структур, та ринкова економіка і капіталізм з іншого. Матеріальне життя (повсякденність), як одна з сторін життя суспільства, це імпульси, спонукання, стереотипи, способи дії, типи зобов'язань, що змушують до дії. Згідно з Броделем, по відношенню до ринків та суб'єктів обміну, існує 2 рівні ринкової економіки:

  • нижчий поверх (ринки, лавки, торговці)
  • верхній поверх (ярмарки, біржі)

До XVIII ст. ринкова економіка та капіталізм залишається в меншості, більша сфера людських дій охоплювалася матеріальним життям. Аналізуючи розвиток механізмів обміну в Європі та за її межами, Бродель доходить висновку, що Європейська економіка розвивається переважно на вищому рівні, з чим автор пов'язує її швидкий розвиток. Обмін за межами Європи різниться досить широко: від функціонування ярмарок та бірж у Японії та країнах Малайзійського архіпелагу, та до примітивних економік. Узагальнюючи сказане, Бродель зображує схему впливу повсякденності на економіку: повсякденне матеріальне життя >>>ринкова економіка>>>капіталізм.

Другий розділ присвячений «Іграм обміну». Ринкова економіка — частина обширного цілого, зв'язуючий елемент між та . До XIX ст. вона становила більш/менш щільний прошарок між повсякденним життям та капіталізмом. Однак ринок не є досконалим зв'язком між виробництвом і споживанням, є не повним. Капіталізм же використовується для позначення іншої діяльності. Досвід минулого трансформується у теперішнє, наповнює його. Капіталіст — це людина, яка управляє включенням капіталу у безперервний процес виробництва. Ринкова економіка є обміном двох сторін:

  • 1. повсякденний ринковий обмін (місцева торгівля, обмін на невеликій відстані) — має регулярний, передбачуваний, рутинний характер, є відкритим для торговців (ринок містечка);
  • 2. обмін, що прагне скритися від гласності, контролю.

Відповідно є два типи обміну — приземлений, підкорений (public market) та обмін вищого порядку, складний, що прагне до панування (privat market). Другий, відповідно є сферою капіталізму. Капіталізм неможливий без підтримки суспільства, є реальністю соціального та політичного порядку, елементом цивілізації. У третьому розділі даної праці — «Час світу» автор вводить розрізнення між двома типами економіки: світова економіка та світ-економіка. Поняття світ-економіки він запозичує у Іммануїла Валлерстайна. Світова економіка — це економіка світу в цілому, ринок всього світу.

Світ-економіка (Weltwirtschaft) це економіка лише деякої частини нашої планети в тій мірі, в якій утворюється економічно єдине ціле (напр. Середземномор'я XVI ст). світ економіки характеризується такими трьома моментами: географічний простір, полюс або центр (панівне місто), складається з ряду концентрично розміщених зон (центр>>>середня зона>>>проміжна зона>>>периферія(залежна територія)).

Зміщення центру характеризується боротьбою, економічними кризами, зіткненням інтересів. У епосі можуть співіснувати декілька світ-економік, пов'язаних обмеженими обмінами. Бродель виділяє дві фази світової історії:

  1. фаза економік, що створюються і домінують містами (до сер XVIII ст);
  2. фаза національних економік.

Національна економіка — політичний простір, що перетворюється державою у зв'язаний уніфікований економічний простір, діяльність різних частин якого може бути об'єднана в межах одного напряму. Вперше претендувати на домінуючу роль у світовій економіці (фактичне ототожнення з нею) стала Англія. Автор докладно описує цей процес.

Підсумовуючи процес розвитку капіталізму, французький соціолог зазначає, що:

  • природа капіталізму залишається без змін: капіталізм базується на використанні міжнародних ресурсів та можливостей, існує у світовому масштабі, прагне світового панування;
  • капіталізм спирається на монополії;
  • капіталізм не поширюється на всю економіку, зайняте працею суспільство, не заключає їх у замкнуту та досконалу систему.

Капіталізм виростає переважно на вершинних видах економічної діяльності чи принаймні прагне до вершин. Це — зона високих .

Найважливіші праці

  • La Méditerranée et le Monde Méditerranéen a l'époque de Philippe II, 1949
  • Ecrits sur l'Histoire, 1969 (Нариси про історію)
  • Civilisation matérielle, économie et capitalisme, XVe-XVIIIe siecle, 1979 (Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм XV—XVIII століття, пер. з французької Григорія Філіпчука — К.,"Основи", 1997, т.1-3.)
  • La Dynamique du Capitalisme, 1985
  • L'Identité de la France, 1986 (Что такое Франция? — М.: Издательство имени Сабашниковых, 1995, т. 1-3)
  • Grammaire des civilisations, 1987
  • Le Modèle Italien, 1989

Переклади українською

  • Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV—XVIII ст. / Пер. з фр. Григорій Філіпчук. — К.: Основи, 1997. (3 томи)
  • Ідентичність Франції. Книга 1. Простір та історія / Пер. з фр. Світлани Глухової. — К.: Вид-во Жупанського, 2013.
  • Ідентичність Франції. Книга 2. Люди і речі / Пер. з фр. Світлани Глухової. — К.: Вид-во Жупанського, 2014.
  • Ідентичність Франції. Книга 3. Люди і речі / Пер. з фр. Світлани Глухової. — К.: Вид-во Жупанського, 2017.

Примітки

  1. Fichier des personnes décédées
    d:Track:Q80900474
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Fink C. K. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  5. Список професорів Колеж де Франс
    d:Track:Q3253460
  6. Académie française
    d:Track:Q107214508
  7. Історія і суспільні науки. Наукова діяльність

Джерела

  • С. Ганус. Бродель Фернан // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.75 .

Посилання

  • Коротка біографія та бібліографія на сайті Французької академії (фр.)
  • Смірнов В. П. Фернан Бродель: роки і життя (рос.) [ 16 листопада 2018 у Wayback Machine.]
  • Fernand Braudel: Mediterranean studies: Annales school [ 4 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  • Fernand Braudel Center [ 10 червня 2010 у Wayback Machine.]
  • Instituto Fernand Braudel de Economia Mundial [ 28 березня 2007 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ferna n Brode l fr Fernand Braudel 24 serpnya 1902 komuna departament Mez 27 listopada 1985 Klyuz departament Verhnya Savoya francuzkij istorik predstavnik shkoli Annaliv odin iz osnovopolozhnikiv svit sistemnogo analizu Fernan Brodelfr Fernand BraudelIm ya pri narodzhennifr Fernand Paul Achille Braudel 1 Narodivsya24 serpnya 1902 1902 08 24 2 3 d Mez 1 Pomer27 listopada 1985 1985 11 27 Klyuz Verhnya Savoya 1 PohovannyaPer Lashez i dKrayina FranciyaDiyalnististorik vikladach universitetuAlma mater fr SorbonnaGaluzistoriyaZakladUniversitet San Paulu Visha shkola socialnih nauk Kolezh de Frans 5 Institut politichnih doslidzhen Parizkij universitet Praktichna shkola vishih doslidzhen d dPosadad 6 Vchene zvannyaprofesor d Vchitelid i dChlenstvoFrancuzka akademiya 27 listopada 1985 6 Serbska akademiya nauk i mistectv Ugorska akademiya nauk Gajdelberzka akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Gajdelberzka akademiya nauk Bavarska akademiya nauk Polska akademiya naukVijnaDruga svitova vijnaU shlyubi zdNagorodid 1964 d 1975 Fernan Brodel u VikishovishiBiografiyaPislya zakinchennya istorichnogo fakultetu v 1923 roci pracyuvav vikladachem istoriyi v Alzhiri i Parizhi odnochasno zbirayuchi materiali na doktorsku disertaciyu yaka pochatkovo mala buti prisvyachena seredzemnomorskij politici Filipa II Gabsburga Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni znahodivsya v nimeckomu poloni de napisav pracyu Seredzemnomor ya v epohu pravlinnya Filipa II La Mediterranee et le Monde Mediterraneen a l epoque de Philippe II Pislya Drugoyi svitovoyi vijni aktivno pracyuye v redakciyi zhurnalu Annali Annales Economies Societes Civilisations pislya smerti Marka Bloka i ocholiv kafedru istoriyi v Kolezh de Frans College de France 1949 Pislya smerti Lyusyena Fevra v 1956 roci Brodel ocholiv sekciyu VI socialni i ekonomichni nauki Praktichnoyi shkoli vishih doslidzhen Ecole Pratique des Hautes Etudes a takozh stav golovnim redaktorom zhurnalu Annali stavshi bezzaperechnim liderom shkoli Annaliv i vchitelem praktichno vsih yiyi podalshih predstavnikiv Naukova diyalnistU svoyih pracyah Brodel pragnuv vijti za ramki tradicijnoyi istoriografiyi i do stvorennya yaka koncentruyetsya ne lishe na politichnij istoriyi a ohoplyuye vsi sferi zhittya ekonomiku kulturu politiku tosho U svoyih pracyah aktivno spiravsya na dani istorichnoyi geografiyi istoriyu klimatu istoriyu materialnoyi kulturi i povsyakdennogo zhittya a takozh klasichnu politichnu istoriyu Istoriya i suspilni nauki Naukova diyalnist V danij praci avtor nagoloshu na tomu sho Pershochergovim zavdannyam sogodni ye zblizhennya socialnih nauk Pri comu neobhidno abi zblizhennya socialnih nauk bulo povnim bez viddannya perevagi yakijs okremij nauci Naukovci ne povinni nacilyuvati svoyu diyalnist na poshuk kordoniv sho viddilyali b odnu nauku vid inshoyi yihnoyu metoyu maye buti poshuk teoretichnih oriyentiriv yaki b vkazuvali shlyah do spilnih doslidzhen ta problem yaki mogli b yih zbliziti Na dumku Brodelya takimi oriyentirami ye analiz vidnosin socialnih fenomeniv do geografichnogo prostoru ta dovgochasova istorichna perspektiva Pro sho ne jshla b mova pro minule chi majbutnye chitke rozuminnya togo sho socialnij chas maye bagatomanitnist form viyavlyayetsya nevid yemnim dlya zagalnoyi metodologiyi nauk pro lyudinu Zminnist suspilnoyi sistemi piddayetsya opisovi z dopomogoyu vidpovidnih zakonomirnostej sociologichnih politologichnih ta inshih yaki mayut jmovirnisnij statistichnij harakter i tomu do nih mozhna zastosovuvati Z metoyu viyavlennya dinamiki istorichnogo rozvitku F Brodel stvoriv specialnu teoriyu istorichnogo chasu Dlya istorika chas pochatok i kinec vsogo Rozriznyav taki chasi chas korotkoyi trivalosti yakij vidnositsya v pershu chergu do politichnih podij chas serednoyi trivaloti ciklichnij chas yakij stosuyetsya zokrema ekonomichnih cikliv chas velikoyi trivalosti Longue duree harakternij dlya suspilnih struktur i rozvitku civilizaciyi U svoyij praci Brodel pishe ne pro chas yakij vimiryuyetsya podiyami a pro chas sho vimiryuyetsya korotkimi hronologichnimi odinicyami Masshtab chasu sho zadayetsya cim terminom spivvidnositsya z ritmom povsyakdennogo zhittya individa Napriklad gazetni hroniki opisuyut neznachni podiyi povsyakdennogo zhittya pozhezhi zlochini katastrofi cini na zerno teatralni prem yeri tosho Taki yavisha korotkoyi trivalosti zustrichayutsya u vsih sferah zhittya Istoriya za Brodelem ne maye buti sukupnistyu politichnih podij Z yavlyayetsya novij sposib istorichnogo doslidzhennya doslidzhennya cikliv Napriklad vikoristannya ciklu Kondrateva dlya riznih chasovih promizhkiv Sho zh stosuyetsya dovgotrivaloyi perspektivi to ce vsogo lish odin iz mozhlivih shlyahiv znajti spilnu movu u vzayemodiyi suspilnih nauk Brodel nagoloshuvav sho u vsih problemah pov yazanih iz dovogotrivalistyu vazhlivim ye termin struktura oskilki vin nagoloshuye na tomu sho struktura ce istorichna realnist yaka ye stijkoyu i povilno zminyuyetsya v chasi Deyaki dovgotrivali strukturi ye stijkim elementom zhittya ciloyi poslidovnosti pokolin Prote dosit skladno viyaviti oci dovgochasovi strukturi Doslidzhennya dovgotrivalih struktur mozhe efektivno zdijsnyuvatisya u vipadku koli istorik zminit ves stil i ustanovki napravlenist mislennya gotovnist prijnyati novu koncepciyu socialnogo Istoriyu mozhna zrozumiti lishe analizuyuchi yiyi v prostori povilnoyi istoriyi Tak same ponyattya longue duree chas dovgoyi trivalosti rozglyadalosya Brodelem yak take sho vidriznyaye istoriyu vid inshih nauk ta ye pritamannim lishe istoriyi Longue duree virazhaye ideyu neperervnosti yednosti cilisnosti lyudskoyi istoriyi Dinamika kapitalizmu Meta praci pov yazati kapitalizm jogo rozvitok zasobi zi svitovoyu istoriyeyu Kniga skladayetsya z troh rozdiliv Pereosmislyuyuchi materialnu ta ekonomichnu istoriyu Igri obminu Chas svitu vidpovidno tri lekciyi prochitani F Brodelem v v 1976 roci Rozglyadayuchi 4 stolittya svitovoyi istoriyi francuzkij sociolog analizuye postijnu gru glibinnih tendencij do rivnovagi ta yiyi porushennya u trivalij istorichnij perspektivi Vin vihodit z isnuvannya prinajmni dvoh svitiv dvoh zhittyevih ukladiv z odnogo boku sho oznachilasya isnuvannyam zhorstkogo i neruhomogo mehanizmu primitivnoyi ekonomiki z lokalnim i obmezhenim ale silnim rostom suchasnih ekonomichnih struktur ta rinkova ekonomika i kapitalizm z inshogo Materialne zhittya povsyakdennist yak odna z storin zhittya suspilstva ce impulsi sponukannya stereotipi sposobi diyi tipi zobov yazan sho zmushuyut do diyi Zgidno z Brodelem po vidnoshennyu do rinkiv ta sub yektiv obminu isnuye 2 rivni rinkovoyi ekonomiki nizhchij poverh rinki lavki torgovci verhnij poverh yarmarki birzhi Do XVIII st rinkova ekonomika ta kapitalizm zalishayetsya v menshosti bilsha sfera lyudskih dij ohoplyuvalasya materialnim zhittyam Analizuyuchi rozvitok mehanizmiv obminu v Yevropi ta za yiyi mezhami Brodel dohodit visnovku sho Yevropejska ekonomika rozvivayetsya perevazhno na vishomu rivni z chim avtor pov yazuye yiyi shvidkij rozvitok Obmin za mezhami Yevropi riznitsya dosit shiroko vid funkcionuvannya yarmarok ta birzh u Yaponiyi ta krayinah Malajzijskogo arhipelagu ta do primitivnih ekonomik Uzagalnyuyuchi skazane Brodel zobrazhuye shemu vplivu povsyakdennosti na ekonomiku povsyakdenne materialne zhittya gt gt gt rinkova ekonomika gt gt gt kapitalizm Drugij rozdil prisvyachenij Igram obminu Rinkova ekonomika chastina obshirnogo cilogo zv yazuyuchij element mizh ta Do XIX st vona stanovila bilsh mensh shilnij prosharok mizh povsyakdennim zhittyam ta kapitalizmom Odnak rinok ne ye doskonalim zv yazkom mizh virobnictvom i spozhivannyam ye ne povnim Kapitalizm zhe vikoristovuyetsya dlya poznachennya inshoyi diyalnosti Dosvid minulogo transformuyetsya u teperishnye napovnyuye jogo Kapitalist ce lyudina yaka upravlyaye vklyuchennyam kapitalu u bezperervnij proces virobnictva Rinkova ekonomika ye obminom dvoh storin 1 povsyakdennij rinkovij obmin misceva torgivlya obmin na nevelikij vidstani maye regulyarnij peredbachuvanij rutinnij harakter ye vidkritim dlya torgovciv rinok mistechka 2 obmin sho pragne skritisya vid glasnosti kontrolyu Vidpovidno ye dva tipi obminu prizemlenij pidkorenij public market ta obmin vishogo poryadku skladnij sho pragne do panuvannya privat market Drugij vidpovidno ye sferoyu kapitalizmu Kapitalizm nemozhlivij bez pidtrimki suspilstva ye realnistyu socialnogo ta politichnogo poryadku elementom civilizaciyi U tretomu rozdili danoyi praci Chas svitu avtor vvodit rozriznennya mizh dvoma tipami ekonomiki svitova ekonomika ta svit ekonomika Ponyattya svit ekonomiki vin zapozichuye u Immanuyila Vallerstajna Svitova ekonomika ce ekonomika svitu v cilomu rinok vsogo svitu Svit ekonomika Weltwirtschaft ce ekonomika lishe deyakoyi chastini nashoyi planeti v tij miri v yakij utvoryuyetsya ekonomichno yedine cile napr Seredzemnomor ya XVI st svit ekonomiki harakterizuyetsya takimi troma momentami geografichnij prostir polyus abo centr panivne misto skladayetsya z ryadu koncentrichno rozmishenih zon centr gt gt gt serednya zona gt gt gt promizhna zona gt gt gt periferiya zalezhna teritoriya Zmishennya centru harakterizuyetsya borotboyu ekonomichnimi krizami zitknennyam interesiv U eposi mozhut spivisnuvati dekilka svit ekonomik pov yazanih obmezhenimi obminami Brodel vidilyaye dvi fazi svitovoyi istoriyi faza ekonomik sho stvoryuyutsya i dominuyut mistami do ser XVIII st faza nacionalnih ekonomik Nacionalna ekonomika politichnij prostir sho peretvoryuyetsya derzhavoyu u zv yazanij unifikovanij ekonomichnij prostir diyalnist riznih chastin yakogo mozhe buti ob yednana v mezhah odnogo napryamu Vpershe pretenduvati na dominuyuchu rol u svitovij ekonomici faktichne ototozhnennya z neyu stala Angliya Avtor dokladno opisuye cej proces Pidsumovuyuchi proces rozvitku kapitalizmu francuzkij sociolog zaznachaye sho priroda kapitalizmu zalishayetsya bez zmin kapitalizm bazuyetsya na vikoristanni mizhnarodnih resursiv ta mozhlivostej isnuye u svitovomu masshtabi pragne svitovogo panuvannya kapitalizm spirayetsya na monopoliyi kapitalizm ne poshiryuyetsya na vsyu ekonomiku zajnyate praceyu suspilstvo ne zaklyuchaye yih u zamknutu ta doskonalu sistemu Kapitalizm virostaye perevazhno na vershinnih vidah ekonomichnoyi diyalnosti chi prinajmni pragne do vershin Ce zona visokih Najvazhlivishi praciLa Mediterranee et le Monde Mediterraneen a l epoque de Philippe II 1949 Ecrits sur l Histoire 1969 Narisi pro istoriyu Civilisation materielle economie et capitalisme XVe XVIIIe siecle 1979 Materialna civilizaciya ekonomika i kapitalizm XV XVIII stolittya per z francuzkoyi Grigoriya Filipchuka K Osnovi 1997 t 1 3 La Dynamique du Capitalisme 1985 L Identite de la France 1986 Chto takoe Franciya M Izdatelstvo imeni Sabashnikovyh 1995 t 1 3 Grammaire des civilisations 1987 Le Modele Italien 1989 Perekladi ukrayinskoyu Materialna civilizaciya ekonomika i kapitalizm XV XVIII st Per z fr Grigorij Filipchuk K Osnovi 1997 ISBN 966 500 215 5 3 tomi Identichnist Franciyi Kniga 1 Prostir ta istoriya Per z fr Svitlani Gluhovoyi K Vid vo Zhupanskogo 2013 ISBN 978 966 2355 39 0 Identichnist Franciyi Kniga 2 Lyudi i rechi Per z fr Svitlani Gluhovoyi K Vid vo Zhupanskogo 2014 ISBN 978 966 2355 47 5 Identichnist Franciyi Kniga 3 Lyudi i rechi Per z fr Svitlani Gluhovoyi K Vid vo Zhupanskogo 2017 ISBN 978 966 2355 77 2PrimitkiFichier des personnes decedees d Track Q80900474 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Fink C K Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Spisok profesoriv Kolezh de Frans d Track Q3253460 Academie francaise d Track Q107214508 Istoriya i suspilni nauki Naukova diyalnistDzherelaS Ganus Brodel Fernan Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 75 ISBN 978 966 611 818 2 PosilannyaKorotka biografiya ta bibliografiya na sajti Francuzkoyi akademiyi fr Smirnov V P Fernan Brodel roki i zhittya ros 16 listopada 2018 u Wayback Machine Fernand Braudel Mediterranean studies Annales school 4 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Fernand Braudel Center 10 chervnya 2010 u Wayback Machine Instituto Fernand Braudel de Economia Mundial 28 bereznya 2007 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ