Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Люсьєн Февр | |
|---|---|
| фр. Lucien Febvre | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Lucien Paul Victor Febvre |
| Народився | 22 липня 1878 Нансі |
| Помер | 26 вересня 1956 (78 років) Сент-Амур (Жура) |
| Країна |  Франція |
| Національність | француз |
| Діяльність | історик, професор |
| Alma mater | Вища нормальна школа |
| Галузь | історія |
| Заклад | Колеж де Франс |
| Посада | президент |
| Вчене звання | професор |
| Відомі учні | d |
| Аспіранти, докторанти | d |
| Членство | Академія моральних і політичних наук |
| Війна | Перша світова війна |
| Відомий завдяки: | школа «Анналів» |
| Нагороди |      |
 Люсьєн Февр у Вікісховищі | |
Люсьєн Февр (фр. Lucien Febvre ; 22 липня 1878, Нансі — 26 вересня 1956, Сент-Амур (Жура)) — французький історик. Один із засновників школи «Анналів».
Біографія
Народився 22 липня 1878 року в Нансі в родині університетського професора-філолога, який зацікавив сина класичними мовами й античною культурою. Вже у семирічному віці Люсьєн переклав з давньогрецької на французьку діалог Платона Тімей.
Закінчив Вищу Нормальну школу в Парижі, де насамперед вивчав історію і географію. По закінченні працюював вчителем у ліцеї й паралельно писав дисертацію про Філіппа II Габсбурга та Франш-Конте, яку захистив у 1911 році. З 1912 до 1914 року був професором . Брав участь у Першій світовій війні.
У 1919 році одержав посаду в Страсбурзькому університеті, де познайомився з Марком Блоком, який став його близьким другом. У 1929 році Марк Блок і Люсьєн Февр заснували журнал «Аннали економічної та соціальної історії» (з 1946 р. — «Аннали. Економіка. Товариства. Цивілізації»), навколо якого сформувалася так звана школа «Анналів», що здійснила переворот в історичній науці. Після смерті Марка Блока Февр сам очолював журнал «Аннали». 1933 року був запрошений до Колеж де Франс. Разом з Антуаном де Монзі заснував Французьку енциклопедію (21 том), що видавалася з 1935 до 1966 років.
Помер 26 вересня 1956 року в містечку Сент-Амур в департаменті Жура.
Наукова діяльність
Февр — вчений енциклопедичної освіченості та широкого кола інтересів, автор досліджень з історії XVI століття: «Доля Мартіна Лютера» (1928), "Оріген і Деперьє, або Загадка «Кимвал світу» (1942), «Навколо Гептамерону, любов священна і любов мирська» (1944), «Проблема зневіри в XVI столітті: релігія Рабле» (1942). Його діяльність не вичерпувалася дослідженням культури й психології людей XVI ст. Февр багато зробив для утвердження нових принципів історичного пізнання, присвятив свою творчість «боям за історію», за нову історичну науку — науку про людину, її ментальності, особливості її світосприйняття, про стереотипи мислення, почуття.
Февр закликав розширити методологію історичної науки, не спиратися виключно на письмові джерела. Він наполягав на необхідності вивчення минулого із залученням даних та методів археології, соціології, історії мови, техніки, релігії, агрокультури тощо. Вся діяльність Февра як організатора науки була спрямована на оновлення гуманітарного знання, на створення видань та установ, у рамках яких мали взаємодіяти вчені різних гуманітарних спеціальностей: журнал «Аннали», серія «Французька Енциклопедія» (з 1932), VI секція.
Ключові поняття Люсьєна Февра — «епоха» і «цивілізація». Загальний характер світосприймання, стиль життя, мова культури тощо не залежать від соціальних груп та індивідів, а задаються їм цивілізацією в цілому і певною епохою. Він запровадив у науці поняття «ментальність», що означає у нього та інших послідовників Школи «Анналів» як умонастрій, так і масові психологічні установки й колективні уявлення. Ментальна сфера, на думку Февра, об'єднує всіх представників певної цивілізації та певної епохи. Ментальність — це сфера неусвідомленого, тож джерелами її вивчення мають бути всі результати людської діяльності: не тільки писані тексти, але й знаряддя праці, символічні ритуали, вірування й таке інше. Февр вважав історичним питанням навіть наче б то суто фізіологічні явища, так він стверджував, що люди Середньовіччя й епохи Відродження при сприйнятті навколишнього середовища більше орієнтувалися на слух, ніж на зір. Так само явища економічного життя для Февра є насамперед психологічними феноменами, фактами вірувань і переконань.
Люсьєн Февр також зіграв важливу роль у становленні окремої історичної дисципліни . У 1950-х роках він зайнявся дослідженням причин і наслідків винаходу друкарства. Він запросив молодого бібліографа, історика Анрі-Жан Мартена для спільної роботи і довірив йому редагування та підготовку видання до друку. Після смерті Февра в 1956 р. Мартен продовжив роботу і в 1958 р. випустив книгу під назвою «L'apparition du livre» («Поява книги»). Саме на основі співпраці з Февра, Мартен став послідовно розвивати історію книги як дисципліну, з огляду на основні принципів школи «Анналів».
Деякі сучасні дослідники закидають Февру та іншим представникам школи Анналів надмірне нехтування соціальною історією та скептичне ставлення до теоретичної рефлексії.
Вибрані праці
- Philippe II et la Franche-Comté. Étude d'histoire politique, religieuse et sociale, Paris, Honoré Champion, 1911, 808 p.
- Notes et documents sur la Réforme et l'Inquisition en Franche-Comté, Paris, 1911, 336 p.
- Histoire de la Franche-Comté, Paris, Boivin, 1912, 260 p.
- La Terre et l'évolution humaine, Paris, Albin Michel, " L'évolution de l'Humanité ", 1922.
- Un Destin. Martin Luther, Paris, Presses Universitaires de France, 1928.
- Civilisation. Évolution d'un mot et d'un groupe d'idées, Paris, Renaissance du livre, 1930, 56 p.
- Le Rhin. Problèmes d'histoire et d'économie, Paris, Armand Colin, 1935.
- (dir.) : Encyclopédie française, 11 volumes parus de 1935 à 1940.
- Le Problème de l'incroyance au XVIe. La religion de Rabelais, Paris, Albin Michel, Coll. L'évolution de l'humanité, 1942, 548 p.
- Origène et Des Périers ou l'énigme du Cymbalum Mundi, Paris-Genève, Droz, 1942, 144 p.
- Autour de l'Heptaméron. Amour sacré, amour profane, Paris, Gallimard, 1944, 300 p.
- Les Classiques de la liberté : Michelet, Lausanne, Traits, 1946, 162 p.
- Combats pour l'histoire, Paris, Armand Colin, 1953, 456 p.
- Au cœur religieux du XVIe, Paris, SEVPEN, 1957, 359 p.
- (У співавторстві з [en]) L'Apparition du livre, Albin Michel, Paris, 1958 (réimpr. 1971, 1999), 19×12,5 cm, 600 p.
- Pour une histoire à part entière, Paris, SEVPEN, 1962, 860 p.
Примітки
Джерела та література
- Ясь О. В. Февр Люсьєн [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 271. — .
Література
- Denis Crouzet, in Les historiens, Paris, Armand Colin, 2003, p. 58-84.
- Giuliana Gemelli, " Lucien Febvre et la représentation de l’État contemporain. Le tome X de l'Encyclopédie française ", Société d’études jaurésiennes, Cahiers Jaurès, 2002/1-2 — N° 163—164, ISSN 1268-5399, pages 97 à 116
- Hans Dieter Mann, Lucien Febvre la pensée vivante d'un historien, Cahiers des Annales 31, édition EHESS — Armand Colin, Paris, 1971, 189 pages
- Jacques Le Goff, " Les «retours» dans l'historiographie française actuelle ", Les Cahiers du Centre de Recherches Historiques, 22 | 1999.
- Paul Leuilliot, Article «Febvre» dans l'Encyclopaedia Universalis
- Guy Massicotte, L'Histoire problème, la méthode de Lucien Febvre, Méthodes des sciences humaines 4, St-Hyacinthe, Edisem, Paris, 1981, 113 pages
- Bertrand Muller, Lucien Febvre, lecteur et critique, Paris, Albin Michel, 2003
- Pierre Nora, " Le Retour de l'événement ", Faire l'Histoire, Nouveaux Problèmes, Jacques Le Goff et Pierre Nora, Paris, Gallimard, 1986, 212 pages
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret Lyusyen Fevrfr Lucien FebvreIm ya pri narodzhennifr Lucien Paul Victor FebvreNarodivsya22 lipnya 1878 1878 07 22 NansiPomer26 veresnya 1956 1956 09 26 78 rokiv Sent Amur Zhura Krayina FranciyaNacionalnistfrancuzDiyalnististorik profesorAlma materVisha normalna shkolaGaluzistoriyaZakladKolezh de FransPosadaprezidentVchene zvannyaprofesorVidomi uchnidAspiranti doktorantidChlenstvoAkademiya moralnih i politichnih naukVijnaPersha svitova vijnaVidomij zavdyaki shkola Annaliv Nagorodi Lyusyen Fevr u Vikishovishi Lyusyen Fevr fr Lucien Febvre 22 lipnya 1878 Nansi 26 veresnya 1956 Sent Amur Zhura francuzkij istorik Odin iz zasnovnikiv shkoli Annaliv BiografiyaNarodivsya 22 lipnya 1878 roku v Nansi v rodini universitetskogo profesora filologa yakij zacikaviv sina klasichnimi movami j antichnoyu kulturoyu Vzhe u semirichnomu vici Lyusyen pereklav z davnogreckoyi na francuzku dialog Platona Timej Zakinchiv Vishu Normalnu shkolu v Parizhi de nasampered vivchav istoriyu i geografiyu Po zakinchenni pracyuyuvav vchitelem u liceyi j paralelno pisav disertaciyu pro Filippa II Gabsburga ta Fransh Konte yaku zahistiv u 1911 roci Z 1912 do 1914 roku buv profesorom Brav uchast u Pershij svitovij vijni U 1919 roci oderzhav posadu v Strasburzkomu universiteti de poznajomivsya z Markom Blokom yakij stav jogo blizkim drugom U 1929 roci Mark Blok i Lyusyen Fevr zasnuvali zhurnal Annali ekonomichnoyi ta socialnoyi istoriyi z 1946 r Annali Ekonomika Tovaristva Civilizaciyi navkolo yakogo sformuvalasya tak zvana shkola Annaliv sho zdijsnila perevorot v istorichnij nauci Pislya smerti Marka Bloka Fevr sam ocholyuvav zhurnal Annali 1933 roku buv zaproshenij do Kolezh de Frans Razom z Antuanom de Monzi zasnuvav Francuzku enciklopediyu 21 tom sho vidavalasya z 1935 do 1966 rokiv Pomer 26 veresnya 1956 roku v mistechku Sent Amur v departamenti Zhura Naukova diyalnistFevr vchenij enciklopedichnoyi osvichenosti ta shirokogo kola interesiv avtor doslidzhen z istoriyi XVI stolittya Dolya Martina Lyutera 1928 Origen i Deperye abo Zagadka Kimval svitu 1942 Navkolo Geptameronu lyubov svyashenna i lyubov mirska 1944 Problema zneviri v XVI stolitti religiya Rable 1942 Jogo diyalnist ne vicherpuvalasya doslidzhennyam kulturi j psihologiyi lyudej XVI st Fevr bagato zrobiv dlya utverdzhennya novih principiv istorichnogo piznannya prisvyativ svoyu tvorchist boyam za istoriyu za novu istorichnu nauku nauku pro lyudinu yiyi mentalnosti osoblivosti yiyi svitosprijnyattya pro stereotipi mislennya pochuttya Fevr zaklikav rozshiriti metodologiyu istorichnoyi nauki ne spiratisya viklyuchno na pismovi dzherela Vin napolyagav na neobhidnosti vivchennya minulogo iz zaluchennyam danih ta metodiv arheologiyi sociologiyi istoriyi movi tehniki religiyi agrokulturi tosho Vsya diyalnist Fevra yak organizatora nauki bula spryamovana na onovlennya gumanitarnogo znannya na stvorennya vidan ta ustanov u ramkah yakih mali vzayemodiyati vcheni riznih gumanitarnih specialnostej zhurnal Annali seriya Francuzka Enciklopediya z 1932 VI sekciya Klyuchovi ponyattya Lyusyena Fevra epoha i civilizaciya Zagalnij harakter svitosprijmannya stil zhittya mova kulturi tosho ne zalezhat vid socialnih grup ta individiv a zadayutsya yim civilizaciyeyu v cilomu i pevnoyu epohoyu Vin zaprovadiv u nauci ponyattya mentalnist sho oznachaye u nogo ta inshih poslidovnikiv Shkoli Annaliv yak umonastrij tak i masovi psihologichni ustanovki j kolektivni uyavlennya Mentalna sfera na dumku Fevra ob yednuye vsih predstavnikiv pevnoyi civilizaciyi ta pevnoyi epohi Mentalnist ce sfera neusvidomlenogo tozh dzherelami yiyi vivchennya mayut buti vsi rezultati lyudskoyi diyalnosti ne tilki pisani teksti ale j znaryaddya praci simvolichni rituali viruvannya j take inshe Fevr vvazhav istorichnim pitannyam navit nache b to suto fiziologichni yavisha tak vin stverdzhuvav sho lyudi Serednovichchya j epohi Vidrodzhennya pri sprijnyatti navkolishnogo seredovisha bilshe oriyentuvalisya na sluh nizh na zir Tak samo yavisha ekonomichnogo zhittya dlya Fevra ye nasampered psihologichnimi fenomenami faktami viruvan i perekonan Lyusyen Fevr takozh zigrav vazhlivu rol u stanovlenni okremoyi istorichnoyi disciplini U 1950 h rokah vin zajnyavsya doslidzhennyam prichin i naslidkiv vinahodu drukarstva Vin zaprosiv molodogo bibliografa istorika Anri Zhan Martena dlya spilnoyi roboti i doviriv jomu redaguvannya ta pidgotovku vidannya do druku Pislya smerti Fevra v 1956 r Marten prodovzhiv robotu i v 1958 r vipustiv knigu pid nazvoyu L apparition du livre Poyava knigi Same na osnovi spivpraci z Fevra Marten stav poslidovno rozvivati istoriyu knigi yak disciplinu z oglyadu na osnovni principiv shkoli Annaliv Deyaki suchasni doslidniki zakidayut Fevru ta inshim predstavnikam shkoli Annaliv nadmirne nehtuvannya socialnoyu istoriyeyu ta skeptichne stavlennya do teoretichnoyi refleksiyi Vibrani praciPhilippe II et la Franche Comte Etude d histoire politique religieuse et sociale Paris Honore Champion 1911 808 p Notes et documents sur la Reforme et l Inquisition en Franche Comte Paris 1911 336 p Histoire de la Franche Comte Paris Boivin 1912 260 p La Terre et l evolution humaine Paris Albin Michel L evolution de l Humanite 1922 Un Destin Martin Luther Paris Presses Universitaires de France 1928 Civilisation Evolution d un mot et d un groupe d idees Paris Renaissance du livre 1930 56 p Le Rhin Problemes d histoire et d economie Paris Armand Colin 1935 dir Encyclopedie francaise 11 volumes parus de 1935 a 1940 Le Probleme de l incroyance au XVIe La religion de Rabelais Paris Albin Michel Coll L evolution de l humanite 1942 548 p Origene et Des Periers ou l enigme du Cymbalum Mundi Paris Geneve Droz 1942 144 p Autour de l Heptameron Amour sacre amour profane Paris Gallimard 1944 300 p Les Classiques de la liberte Michelet Lausanne Traits 1946 162 p Combats pour l histoire Paris Armand Colin 1953 456 p Au cœur religieux du XVIe Paris SEVPEN 1957 359 p U spivavtorstvi z en L Apparition du livre Albin Michel Paris 1958 reimpr 1971 1999 19 12 5 cm 600 p Pour une histoire a part entiere Paris SEVPEN 1962 860 p PrimitkiDzherela ta literaturaYas O V Fevr Lyusyen 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 271 ISBN 978 966 00 1359 9 Literatura Denis Crouzet in Les historiens Paris Armand Colin 2003 p 58 84 Giuliana Gemelli Lucien Febvre et la representation de l Etat contemporain Le tome X de l Encyclopedie francaise Societe d etudes jauresiennes Cahiers Jaures 2002 1 2 N 163 164 ISSN 1268 5399 pages 97 a 116 Hans Dieter Mann Lucien Febvre la pensee vivante d un historien Cahiers des Annales 31 edition EHESS Armand Colin Paris 1971 189 pages Jacques Le Goff Les retours dans l historiographie francaise actuelle Les Cahiers du Centre de Recherches Historiques 22 1999 Paul Leuilliot Article Febvre dans l Encyclopaedia Universalis Guy Massicotte L Histoire probleme la methode de Lucien Febvre Methodes des sciences humaines 4 St Hyacinthe Edisem Paris 1981 113 pages Bertrand Muller Lucien Febvre lecteur et critique Paris Albin Michel 2003 Pierre Nora Le Retour de l evenement Faire l Histoire Nouveaux Problemes Jacques Le Goff et Pierre Nora Paris Gallimard 1986 212 pages