Цивіліза́ція — людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд).
Наприклад, Єгипетській цивілізації властиві спорудження пірамід, муміфікація померлих, своєрідне ієрогліфічне письмо тощо. Інколи в одну цивілізацію об'єднують людей однакової віри (Християнська цивілізація, Буддистська та ін.).
Цивілізація — такий щабель розвитку людства, коли власні соціальні зв'язки починають домінувати над природними, і коли суспільство починає розвиватися і функціонувати на своєму власному ґрунті.
Поняття цивілізація (від лат. civilis — громадський, суспільний, державний, громадянський) введене у науковий словник французьким просвітником Оноре Габріелем Мірабо 1756 року. Під цим визначенням французькі просвітники мали на увазі суспільство, засноване на засадах розуму та справедливості.
Поява терміна
Спробу встановити час появи терміна одним з перших зробив французький історик Люсьєн Февр. У своїй роботі «Цивілізація: еволюція слова та групи ідей» науковець дійшов висновку, що вперше термін у друкованому вигляді з'являється в роботі «Давність, викрита у своїх звичаях» (1766) французького інженера Буланже:
Коли дикий народ стає цивілізованим, у жодному разі не слід вважати акт цивілізацій закінченим після того, як народу дано чіткі та незаперечні закони: потрібно, щоб він ставився до даного йому законодавства як до триваючої цивілізації.
Однак ця книга побачила світ уже після смерті автора і до того ж не в первісному варіанті, а вже з істотною коректурою, внесеною бароном Гольбахом — відомим автором неологізмів. Авторство Гольбаха здається Февру ще імовірнішим у світлі того, що Буланже у своїй роботі згадав термін один раз, в той час як Гольбах неодноразово використовував поняття «цивілізація», «цивілізувати», «цивілізований» у своїх роботах «Система суспільства» і «Система природи». З того часу термін входить у науковий обіг, а 1798 року він вперше потрапляє в «Словник Академії».
Швейцарський історик культури Жан Старобінський у своєму дослідженні не згадує ані Буланже, ані Гольбаха. На його думку, авторство терміна «цивілізація» належить маркізу Мірабо і його праці «Друг людства» (1757).
Проте, обидва автори відзначають, що до набуття терміном соціально-культурного значення (як стадії культури, протиставленого дикості і варварству) воно мало юридичне значення — судове рішення, яке переводить кримінальний процес у розряд процесів цивільних — яке згодом було втрачене.
Французький лінгвіст Еміль Бенвеніст також віддав пальму першості у використанні терміну маркіза де Мірабо і слідом за Февром звернув увагу, що іменник цивілізація з'явився відносно пізно, в той час як дієслово civiliser («пом'якшувати звичаї, просвіщати») і прикметник від дієприкметника civilisé («вихований, освічений») вживалися до того часу вже давно. Подібне явище науковець пояснив слабкою (на той час) продуктивністю класу абстрактних іменників технічного характеру: слова із закінченням на -isation були малопоширені і їх кількість зростала повільно (існували тільки слова fertilisation «удобрення ґрунту», thésaurisation «накопичення грошей, тезаврація», temporisation «очікування», organisation «організація». З цієї невеликої кількості тільки слова organisation і civilisation набули значення «стану», тоді як інші зберегли значення виключно «дії»).
Таку саму еволюцію (від юридичного значення до соціального) слово проходило і в Англії, проте там у друкованому виданні воно з'явилося через п'ятнадцять років після публікації книги Мірабо (1772). Проте обставини згадки цього слова вказують на те, що слово ще раніше стало звичним, що також пояснює швидкість його подальшого поширення. Дослідження Бенвеніста вказує на те, що поява слова civilization (різниця в одній букві) у Великій Британії було практично синхронним. У науковий обіг його ввів шотландський філософ Адам Фергюсон, автор твору «Нарис історії громадянського суспільства» (1767), де вже на другій сторінці зазначив:
Шлях від дитинства до зрілості проходить не тільки кожен окремий індивід, але й сам рід людський, рухомий від дикості до цивілізації. Оригінальний текст (англ.)Not only the individual advances from infancy to manhood, but the species itself from rudeness to civilization.
Хоча Бенвеніст залишив відкритим питання про авторство терміна, про можливе запозичення Фергюсоном поняття з французького лексикону або з більш ранніх праць його колег, саме шотландський вчений вперше використав поняття «цивілізація» в теоретичній періодизації світової історії, де протиставив його дикості і варварству. З цього часу доля даного терміну тісно переплелася з розвитком історикофілософської думки в Європі.
Цивілізація як стадія суспільного розвитку
Поняття цивілізація вивчає наука .
Періодизація, запропонована Фергюсоном, продовжувала користуватися великою популярністю не тільки в останній третині XVIII століття, але й впродовж майже всього XIX століття. Її плідно використовували Льюїс Морган («Древнє суспільство», 1877) і Фрідріх Енгельс («Походження родини, приватної власності та держави»; 1884).
Для цивілізації як стадії суспільного розвитку характерне виділення соціуму з природи і виникнення протиріч між природними і штучними факторами розвитку суспільства. На даному етапі превалюють соціальні чинники життєдіяльності людини, прогресує раціоналізація мислення. Для цього етапу розвитку характерне переважання штучних продуктивних сил над природними.
Також ознаки цивілізованості включають в себе: розвиток землеробства і ремесел, класове суспільство, наявність держави, міст, торгівлі, приватної власності і грошей, а також монументальне будівництво, «досить» розвинена релігія, писемність і т. п.
Академік Б. С. Єрасов виділив наступні критерії, що відрізняють цивілізацію від стадії варварства:
- Система економічних відносин, заснована на поділі праці — горизонтальному (професійна та укладна спеціалізація) і (соціальна стратифікація).
- Засоби виробництва (включаючи живу працю) контролюються правлячим класом, який здійснює централізацію і перерозподіл , що вилучається у первинних виробників через оброк або податки, а також через використання робочої сили для проведення громадських робіт.
- Наявність мережі обміну, контрольованої професійним купецтвом або ж державою, яка витісняє прямий обмін продуктів та послуг.
- Політична структура, в якій домінує прошарок суспільства, що концентрує у своїх руках виконавчі та адміністративні функції. Племінна організація, заснована на походженні і спорідненості, заміщається владою правлячого класу, що спирається на примус; держава, що забезпечує систему соціально-класових відносин і єдність території, становить основу цивілізаційної політичної системи.
Локальні цивілізації і плюрально-циклічний погляд на історію
Вивчення локальних цивілізацій
У 19 столітті європейські історики, отримавши перші відомості про східні суспільства, дійшли висновку, що між суспільствами, які перебувають на стадії цивілізації, можуть існувати якісні відмінності. Це дозволило їм говорити не про одну цівілізацію, а про кілька цівілізацій. Втім уявлення про культурні відмінності між європейською та неєвропейськими культурами з'явилися ще раніше: наприклад, російський дослідник трактує заяви італійського філософа Джамбатісти Віко (1668—1744) про те, що «імператор китайський надзвичайно культурний», як зародок уявлень про існування особливої китайської цивілізації, а значить, і про ймовірну множинність цивілізацій. Проте, ані в його роботах, ані в творах Вольтера і Йоганна Готфріда Гердера, які виражали ідеї, споріднені ідеям Віко, поняття цивілізація не було чільним, а поняття локальна цивілізація не вживалося взагалі.
Вперше слово цивілізація використане в двох значеннях у книзі французького письменника та історика П'єра Симона Балланша «Старий і юнак» (1820). Пізніше таке саме його вживання зустрічається Ежена Бюрнуфа «Нарис про палі» (1826), в роботах відомого мандрівника і дослідника Олександра фон Гумбольдта і ряду інших мислителів. Використанню другого значення слова цивілізація посприяв французький історик Франсуа Гізо, який неодноразово застосовував термін у множині, хоча залишався вірним лінійно-стадіальній схемі історичного розвитку.
Уперше термін локальна цивілізація з'явився в роботі французького філософа «Керівництво до давньої філософії» (1844). Через кілька років світ побачила книга французького письменника та історика Жозефа Гобіно «Досвід про нерівність людських рас» (1853—1855), в якій автор виділив 10 цивілізацій, кожна з яких проходить свій власний шлях розвитку. Виникнувши, кожна з них рано чи пізно гине, і західна цивілізація не є винятком. Однак мислителя абсолютно не цікавили культурні, соціальні, економічні відмінності між цивілізаціями: його хвилювало лише те загальне, що було в історії цивілізацій, — піднесення і падіння аристократії. Тому його історико-філософська концепція має непряме відношення до теорії локальних цивілізацій і пряме до ідеології консерватизму.
Ідеї, співзвучні роботам Гобіно, викладав і німецький історик , який прийшов до висновку, що історія людства — не єдиний процес, а сума паралельно протікаючих процесів культурно-історичних організмів, які неможливо розташувати на одній лінії. Німецький дослідник вперше звернув увагу на проблему кордону цивілізацій, їхнього взаємовпливу, структурних відносин. Разом з тим Рюккерт продовжував розглядати весь світ як об'єкт впливу Європи, що зумовило наявність у його концепції реліктів ієрархічного підходу до цивілізацій, заперечення їх рівноцінності і самодостатності.
Першим на цивілізаційні відносини поглянути через призму не європоцентричної самосвідомості вдалося російському соціологу Миколі Яковичу Данилевському, який у своїй книзі «Росія і Європа» (1869) протиставив старіючій європейській цивілізації молоду слов'янську. Російський ідеолог панславізму вказував, що жоден культурно-історичний тип не може претендувати на те, щоб вважатися більш розвинутим, більш високим, ніж інші. Західна Європа в цьому відношенні не представляє винятку. Хоча цю думку філософ не витримує до кінця, часом вказуючи на перевагу слов'янських народів над своїми західними сусідами.
Наступною значною подією у становленні теорії локальних цивілізацій стала робота німецького філософа і культуролога Освальда Шпенглера «Присмерк Європи» (1918). Невідомо достеменно, чи був знайомий Шпенглер з роботою російського мислителя, але загалом основні концептуальні положення цих науковців подібні в усіх найважливіших пунктах. Як і Данилевський, рішуче відкидаючи загальноприйняту умовну періодизацію історії на «Стародавній світ — Середньовіччя — Новий час», Шпенглер виступив прихильником іншого погляду на світову історію — як на ряд незалежних одна від одної культур, що проживають, подібно до живих організмів, періоди зародження, становлення і вмирання. Як і Данилевський, він виступає з критикою європоцентризму і виходить не з потреб історичного дослідження, а з необхідності знайти відповіді на питання, поставлені сучасним суспільством: в теорії локальних культур німецький мислитель знаходить пояснення кризі західного суспільства, яке переживає такий самий занепад, який спіткав єгипетську, античну та інші стародавні культури. Книга Шпенглера містила не так багато теоретичних новацій у порівнянні з опублікованими раніше роботами Рюккерта і Данилевського, однак мала гучний успіх, оскільки була написана яскравою мовою, рясніла фактами й міркуваннями і була опублікована після завершення Першої світової війни, що викликала повне розчарування у західній цивілізації і підсилила кризу європоцентризму.
Набагато вагоміший внесок у вивчення локальних цивілізацій вніс англійський історик Арнольд Джозеф Тойнбі. У своїй 12-томній праці (1934—1961 роки) британський вчений поділив історію людства на ряд локальних цивілізацій, що мають однакову внутрішню схему розвитку. Поява, становлення і занепад цивілізацій характеризувався такими факторами, як зовнішній Божественний поштовх і енергія, виклик і відповідь та ухід і повернення. У поглядах Шпенглера і Тойнбі багато спільних рис. Головна ж відмінність полягає в тому, що у Шпенглера культури цілком відокремлені одна від одної. У Тойнбі навпаки ці відносини хоча і мають зовнішній характер, але становлять частину життя самих цивілізацій. Для нього надзвичайно важливо, що деякі суспільства, приєднуючись до інших, забезпечують тим самим безперервність історичного процесу.
Російський дослідник Ю. В. Яковець, ґрунтуючись на роботах Деніела Белла і Елвіна Тоффлера, сформулював концепцію світових цивілізацій як певний щабель «в історичному ритмі динаміки і генетики суспільства як цілісної системи, в якій взаємно переплетені, доповнюючи один одного, матеріальне і духовне відтворення, політика, економіка, соціальні відносини та культура». Історія людства в його трактуванні представлена як ритмічна зміна цивілізаційних циклів, тривалість яких невблаганно скорочується.
Глобальна цивілізація | Світові цивілізації | Покоління локальних цивілізацій | Локальні цивілізації |
---|---|---|---|
Перший історичний суперцикл (8-е тис. до н. е. — 1-е тис. н. е.) | Неолітична (8-4 тис. до н. е.) Ранньокласова (кінець 4-го — початок 1-го тис. до н. е.) | 1-е покоління (кінець 4-го — початок 1-го тис. до н. е.) | Давньоєгипетська, шумерська, ассирійська, вавилонська, еллінська, мінойська, індійська, китайська |
Антична (VIII ст. до н. е. — V ст. н. е.) | 2-е покоління (VIII ст. до н. е. — V ст. н. е.) | Греко-римська, перська, фінікійська, індійська, китайська, японська, давньоеамериканська | |
Другий історичний суперцикл (VI—XX ст.) | Середньовічна (VI—XIV ст.) | 3-е покоління (VI—XIV ст.) | Візантійська, східноєвропейська, східнослов'янська, китайська, індійська, японська |
Ранньоіндустріальна (XV — середина XVIII ст.) Індустріальна (середина XVIII—XX ст.) | 4-е покоління (XV—XX ст.) | Західна, євразійська, буддійська, мусульманська, китайська, індійська, японська | |
Третій історичний суперцикл XXI—XXIII ст. (прогноз) | Постіндустріальна (XXI — початок XXIII ст. — прогноз) | 5-е покоління (XXI — початок XXIII ст. — прогноз) | Західноєвропейська, східноєвропейська, північноамериканська, латиноамериканська, океанічна, російська, китайська, індійська, японська, мусульманська, буддійська, африканська |
В даний час (2011 рік) свою діяльність продовжує «Міжнародне товариство порівняльного вивчення цивілізацій» (International Society for the Comparative Study of Civilizations), яке проводить щорічні конференції та здійснює випуск журналу «Comparative Civilizations Review».
Сучасне науково-технічне забезпечення надає можливість вченим досліджувати та знаходити на Землі цивілізації, про які людство навіть не здогадувалося. Так, в червні 2023 року, на сторінках наукового журналу Quaternary Science Reviews, група вчених з австралійського Університету Фліндерса (м. Аделаїда) повідомила, що ними на морському дні біля узбережжя Пілбара в Західній Австралії виявлено численні сліди давньої цивілізації та артефактів, вік яких становить щонайменше 9000 років. Даний район був заселений у пізньому плейстоцені та ранньому голоцені, але потім, ймовірно, як на погляд дослідників, після закінчення льодовикового періоду, він був затоплений внаслідок підйому рівня моря.
Культурна ідентичність
"Цивілізації" також може відноситися до культури у складному суспільстві, і не має на увазі тільки саме суспільство. Кожне суспільство, що є цивілізацією або ні, має певний набір ідей і звичаїв, і певний набір традиційних виробництв і особливості у мистецтві, які роблять його унікальним. Цивілізації мають тенденцію до розвитку різноманітності культури, включаючи літературу, мистецтво, архітектуру, релігію
Самуель Гантінгтон визначає цивілізацію як культурну спільність найвищого рангу, як найширший рівень культурної ідентичності людей. Наступний щабель становить вже те, що відрізняє рід людський від інших видів живих істот. Цивілізації визначаються наявністю загальних рис об'єктивного порядку, таких як мова, історія, релігія, звичаї, інститути, - а також суб'єктивної самоідентифікацією людей. Є різні рівні самоідентифікації: так житель Риму може характеризувати себе як римлянина, італійця, католика, християнина, європейця, людини західного світу. Цивілізація - це найширший рівень спільності, з якою він співвідносить себе. Культурна самоідентифікація людей може змінюватися, і в результаті змінюються склад і межі тієї або іншої цивілізації.
Критика цивілізаційної теорії
Концепції Данилевського, Шпенглера і Тойнбі були неоднозначно зустрінуті науковим співтовариством. Хоча їхні праці вважаються фундаментальними роботами в галузі вивчення історії цивілізацій, їх теоретичні розробки зустріли серйозну критику. Одним з найпослідовніших критиків цивілізаційної теорії виступив російсько-американський соціолог Питирим Сорокін, який зазначив, що „найсерйозніша помилка цих теорій полягає у змішуванні культурних систем з соціальними системами (групами), в тому, що назва «цивілізація» дається істотно різним соціальним групам і їхнім спільним культурам — то етнічним, то релігійним, то державним, то територіальним, то різним багатофакторним групам, а то навіть конгломерату різних товариств з притаманними їм сукупними культурами“, в результаті чого ані Тойнбі, ані його попередники не змогли назвати головні критерії виокремлення цивілізацій, рівно як і їхню точну кількість.
Критерії виділення цивілізацій, їх кількість
Втім спроби введення критеріїв для виділення цивілізацій робилися неодноразово. Російський історик Е. Д. Фролов в одній зі своїх робіт перерахував їх найпоширеніший набір: спільність геополітичних умов, одвічна мовна спорідненість, єдність або близькість економічного і політичного устрою, культури (включаючи релігію) і менталітету. Слідом за Шпенглером і Тойнбі науковець визнавав, що «оригінальні риси цивілізації обумовлені оригінальною властивістю кожного зі структуроутворюючих елементів і їх неповторною єдністю».
Цикли цивілізацій
На сучасному етапі науковці виділяють наступні цикли цивілізаційного розвитку: зародження, розвиток, розквіт і згасання. Втім не всі локальні цивілізації проходять всі стадії життєвого циклу, в повному масштабі розвертаючись у часі. Цикл деяких з них переривається в силу природних катастроф (так сталося, наприклад, з мінойською цивілізацією, яка загинула, імовірно, внаслідок, так званого, мінойського виверження), сутичок з іншими культурами ((доколумбові цивілізації) Центральної і Південної Америки, скіфська протоцивілізація).
На етапі зародження виникає соціальна філософія нової цивілізації, яка з'являється на маргінальному рівні в період завершення передцивілізаційної стадії (або розквіту кризи попередньої цивілізаційної системи). До її складових можна віднести поведінкові стереотипи, форми економічної активності, критерії соціальної стратифікації, методи і цілі політичної боротьби. Оскільки багато суспільств так і не змогли подолати цивілізаційний поріг і залишилися на стадії дикості або варварства, вчені довгий час намагалися відповісти на запитання: «Якщо припустити, що в первісному суспільстві в усіх людей був більш-менш однаковий спосіб життя, якому відповідала єдине духовне і матеріальне середовище, чому не всі ці суспільства розвинулися в цивілізації?».
На думку Арнольда Тойнбі, цивілізації народжують, еволюціонують і адаптуються у відповідь на різні «виклики» географічного середовища. Відповідно ті суспільства, які опинилися в стабільних природних умовах, намагалися пристосуватися до них, нічого не змінюючи, і навпаки — соціум, який відчував регулярні або раптові зміни навколишнього середовища, неминуче повинен був усвідомити свою залежність від природного середовища, і для ослаблення цієї залежності протиставити їй динамічний перетворювальний процес.
На етапі розвитку складається і розвивається цілісний соціальний порядок, що відображає базисні орієнтири цивілізаційної системи. Цивілізація формується як певна модель соціальної поведінки індивіда і відповідної структури суспільних інститутів. Розквіт цивілізаційної системи пов'язаний з якісною завершеністю в її розвитку, остаточним складанням основних системних інститутів. Розквіт супроводжується уніфікацією цивілізаційного простору і активізацією імперської політики, що відповідно символізує зупинку якісного саморозвитку суспільної системи в результаті щодо повної реалізації базових принципів і переходу від динамічного до статичного, охоронного. Це становить основу цивілізаційної кризи — якісної зміни динаміки, рушійних сил, основних форм розвитку.
На етапі згасання цивілізація вступає у стадію кризового розвитку, крайнього загострення соціальних, економічних, політичних конфліктів, духовного розлому. Ослаблення внутрішніх інститутів робить суспільство уразливим для зовнішньої агресії. В результаті цивілізація гине або в ході внутрішньої смути, або в результаті завоювання.
Див. також
Примітки
- Февр, 1991, с. 239—247.
- Старобинский Ж. Слово «цивилизация» // Поэзия и знание. История литературы и культуры. В 2 т / Жан Старобинский, Е. П. Васильева, Б. В. Дубин, С. Н. Зенкин, В. А. Мильчина,. — М. : Языки славянской культуры, 2002. — Т. 1. — С. 110—149. — (Язык. Семиотика. Культура) — .
- Бенвенист Э. Глава XXXI. Цивилизация. К истории слова // Общая лингвистика. — М. : URSS, 2010.
- Фергюсон А. Опыт истории гражданского общества = An Essay on the History of Civil Society / Адам Фергюсон, И. И. Мюрберг, М. А. Абрамов. — М. : РОССПЭН, 2000. — 391 с. — (Университетская б-ка : Политология) — 1 000 прим. — .
- Пономарёв, Смирнова, 2000, с. 55
- Библиотека Гумер — Ерасов Б. С. Сравнительное изучение цивилизаций: Хрестоматия: Учеб. пособие для студентов вузов
- Библиотека Гумер — Ерасов Б. С. Сравнительное изучение цивилизаций: Хрестоматия: Учеб. пособие для студентов вузов
- Ионов И. Н. Рождение теории локальных цивилизаций и смена научных парадигм // Образы историографии : сб. — М. : , 2001. — С. 59-84. — .
- Семёнов, 2003, с. 152.
- Библиотека Гумер — П. Сорокин. О концепциях основоположников цивилизационных теорий. Сравнительное изучение цивилизаций
- Семёнов, 2003, с. 174—175
- Кузык Б. Н., Яковец Ю. В. Цивилизации: теория, история, диалог, будущее. — Т. 1. — С. 47-48
- Репина Л. П. История исторического знания: пособие для вузов / Л. П. Репина, В. В. Зверева, М. Ю. Параманова. — 2-ое. — М. : Дрофа, 2006. — С. 219—220. — 2000 прим. — .
- Яковец Ю. В. Становление постиндустриальной цивилизации.— М., 1992. — С.2
- Кузык Б. Н., Яковец Ю. В. Цивилизации: теория, история, диалог, будущее. — М. : Институт экономических стратегий, 2008. — Т. III : Северное Причерноморье — пространство взаимодействия цивилизаций. — С. 18.
- Quaternary Science Reviews
- На дні океану виявили сліди 9000-річної цивілізації. 27.06.2023
- Хантингтон С. Столкновение цивилизаций?[недоступне посилання] / Сэмюэль Хантингтон.
- Библиотека Гумер — П. Сорокин. Общие принципы цивилизационной теории и ее критика. Сравнительное изучение цивилизаций
- Фролов Э. Д. Проблема цивилизаций в историческом процессе // Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 2: История. — 2006. — № 2. — С. 96-100.
- Пономарёв, Смирнова, 2000, с. 56—57
- Кузык, Яковец, 2006, с. 92.
- Прокофьева, 2001, с. 72
Література
- Павленко О. Цивілізація // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 770. — .
- І. Бойченко. Цивілізація // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 704. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Семёнов Ю. И. Философия истории. (Общая теория, основные проблемы, идеи и концепции от древности до наших дней). — М. : Современные тетради, 2003. — 776 с. — 2500 экз. —
- Кузык Б. Н., Яковец Ю. В. Цивилизации: теория, история, диалог, будущее : в 2 т. / Б. Н. Кузык, Ю. В. Яковец. — М. : Институт экономических стратегий, 2006. — Т. 1 : Теория и история цивилизаций. — 768 с. — 5000 экз. —
- Пономарёв М. В., Смирнова С. Ю. Новая и новейшая история стран Европы и Америки : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений : в 3 ч. — М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. — Т. 1. — 288 с. — 10 000 экз. — .
- Февр Л. Цивилизация: эволюция слова и группы идей // Бои за историю / Февр, Люсьен, Бобович, А. А., Гуревич, А. Я., АН СССР. — М. : Наука, 1991. — С. 239—281. — 629 с. — (Памятники исторической мысли). — 13 000 экз. —
- Сравнительное изучение цивилизаций : хрестоматия / коллект. автор., Ерасов, Борис Сергеевич. — М. : Аспект Пресс, 2001. — 556 с. — .
- Прокофьева Г. П. Становление категории «Цивилизация» как универсальной единицы анализа исторического процесса : дис. … канд. филос. наук : 09.00.11. — Хабаровск, 2001. — 141 с.
- Космина В. Г. Проблеми методології цивілізаційного аналізу історичного процесу / В. Г. Космина. — Запоріжжя : ЗНУ, 2011. — 310 с. — .
- Цивілізаційний вибір України: парадигма осмислення і стратегія дії. Національна доповідь / ред. кол.: С. І. Пирожков, О. М. Майборода, Ю. Ж. Шайгородський та ін.; ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України. — К.: НАН України, 2016. — 284 с.
Посилання
- Цивілізація // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Civilization Civiliza ciya lyudska spilnota yaka vprodovzh pevnogo periodu chasu proces zarodzhennya rozvitok zagibel chi peretvorennya civilizaciyi maye stijki osoblivi risi v socialno politichnij organizaciyi ekonomici ta kulturi nauci tehnologiyah mistectvi tosho spilni duhovni cinnosti ta ideali mentalnist svitoglyad Materialne virazhennya civilizaciyiYegipetski piramidiTadzh MahalParfenonTajms Skver Nyu Jork Napriklad Yegipetskij civilizaciyi vlastivi sporudzhennya piramid mumifikaciya pomerlih svoyeridne iyeroglifichne pismo tosho Inkoli v odnu civilizaciyu ob yednuyut lyudej odnakovoyi viri Hristiyanska civilizaciya Buddistska ta in Civilizaciya takij shabel rozvitku lyudstva koli vlasni socialni zv yazki pochinayut dominuvati nad prirodnimi i koli suspilstvo pochinaye rozvivatisya i funkcionuvati na svoyemu vlasnomu grunti Ponyattya civilizaciya vid lat civilis gromadskij suspilnij derzhavnij gromadyanskij vvedene u naukovij slovnik francuzkim prosvitnikom Onore Gabrielem Mirabo 1756 roku Pid cim viznachennyam francuzki prosvitniki mali na uvazi suspilstvo zasnovane na zasadah rozumu ta spravedlivosti Poyava terminaSprobu vstanoviti chas poyavi termina odnim z pershih zrobiv francuzkij istorik Lyusyen Fevr U svoyij roboti Civilizaciya evolyuciya slova ta grupi idej naukovec dijshov visnovku sho vpershe termin u drukovanomu viglyadi z yavlyayetsya v roboti Davnist vikrita u svoyih zvichayah 1766 francuzkogo inzhenera Bulanzhe Koli dikij narod staye civilizovanim u zhodnomu razi ne slid vvazhati akt civilizacij zakinchenim pislya togo yak narodu dano chitki ta nezaperechni zakoni potribno shob vin stavivsya do danogo jomu zakonodavstva yak do trivayuchoyi civilizaciyi Odnak cya kniga pobachila svit uzhe pislya smerti avtora i do togo zh ne v pervisnomu varianti a vzhe z istotnoyu korekturoyu vnesenoyu baronom Golbahom vidomim avtorom neologizmiv Avtorstvo Golbaha zdayetsya Fevru she imovirnishim u svitli togo sho Bulanzhe u svoyij roboti zgadav termin odin raz v toj chas yak Golbah neodnorazovo vikoristovuvav ponyattya civilizaciya civilizuvati civilizovanij u svoyih robotah Sistema suspilstva i Sistema prirodi Z togo chasu termin vhodit u naukovij obig a 1798 roku vin vpershe potraplyaye v Slovnik Akademiyi Shvejcarskij istorik kulturi Zhan Starobinskij u svoyemu doslidzhenni ne zgaduye ani Bulanzhe ani Golbaha Na jogo dumku avtorstvo termina civilizaciya nalezhit markizu Mirabo i jogo praci Drug lyudstva 1757 Prote obidva avtori vidznachayut sho do nabuttya terminom socialno kulturnogo znachennya yak stadiyi kulturi protistavlenogo dikosti i varvarstvu vono malo yuridichne znachennya sudove rishennya yake perevodit kriminalnij proces u rozryad procesiv civilnih yake zgodom bulo vtrachene Francuzkij lingvist Emil Benvenist takozh viddav palmu pershosti u vikoristanni terminu markiza de Mirabo i slidom za Fevrom zvernuv uvagu sho imennik civilizaciya z yavivsya vidnosno pizno v toj chas yak diyeslovo civiliser pom yakshuvati zvichayi prosvishati i prikmetnik vid diyeprikmetnika civilise vihovanij osvichenij vzhivalisya do togo chasu vzhe davno Podibne yavishe naukovec poyasniv slabkoyu na toj chas produktivnistyu klasu abstraktnih imennikiv tehnichnogo harakteru slova iz zakinchennyam na isation buli maloposhireni i yih kilkist zrostala povilno isnuvali tilki slova fertilisation udobrennya gruntu thesaurisation nakopichennya groshej tezavraciya temporisation ochikuvannya organisation organizaciya Z ciyeyi nevelikoyi kilkosti tilki slova organisation i civilisation nabuli znachennya stanu todi yak inshi zberegli znachennya viklyuchno diyi Taku samu evolyuciyu vid yuridichnogo znachennya do socialnogo slovo prohodilo i v Angliyi prote tam u drukovanomu vidanni vono z yavilosya cherez p yatnadcyat rokiv pislya publikaciyi knigi Mirabo 1772 Prote obstavini zgadki cogo slova vkazuyut na te sho slovo she ranishe stalo zvichnim sho takozh poyasnyuye shvidkist jogo podalshogo poshirennya Doslidzhennya Benvenista vkazuye na te sho poyava slova civilization riznicya v odnij bukvi u Velikij Britaniyi bulo praktichno sinhronnim U naukovij obig jogo vviv shotlandskij filosof Adam Fergyuson avtor tvoru Naris istoriyi gromadyanskogo suspilstva 1767 de vzhe na drugij storinci zaznachiv Shlyah vid ditinstva do zrilosti prohodit ne tilki kozhen okremij individ ale j sam rid lyudskij ruhomij vid dikosti do civilizaciyi Originalnij tekst angl Not only the individual advances from infancy to manhood but the species itself from rudeness to civilization Hocha Benvenist zalishiv vidkritim pitannya pro avtorstvo termina pro mozhlive zapozichennya Fergyusonom ponyattya z francuzkogo leksikonu abo z bilsh rannih prac jogo koleg same shotlandskij vchenij vpershe vikoristav ponyattya civilizaciya v teoretichnij periodizaciyi svitovoyi istoriyi de protistaviv jogo dikosti i varvarstvu Z cogo chasu dolya danogo terminu tisno pereplelasya z rozvitkom istorikofilosofskoyi dumki v Yevropi Civilizaciya yak stadiya suspilnogo rozvitkuPonyattya civilizaciya vivchaye nauka Periodizaciya zaproponovana Fergyusonom prodovzhuvala koristuvatisya velikoyu populyarnistyu ne tilki v ostannij tretini XVIII stolittya ale j vprodovzh majzhe vsogo XIX stolittya Yiyi plidno vikoristovuvali Lyuyis Morgan Drevnye suspilstvo 1877 i Fridrih Engels Pohodzhennya rodini privatnoyi vlasnosti ta derzhavi 1884 Dlya civilizaciyi yak stadiyi suspilnogo rozvitku harakterne vidilennya sociumu z prirodi i viniknennya protirich mizh prirodnimi i shtuchnimi faktorami rozvitku suspilstva Na danomu etapi prevalyuyut socialni chinniki zhittyediyalnosti lyudini progresuye racionalizaciya mislennya Dlya cogo etapu rozvitku harakterne perevazhannya shtuchnih produktivnih sil nad prirodnimi Takozh oznaki civilizovanosti vklyuchayut v sebe rozvitok zemlerobstva i remesel klasove suspilstvo nayavnist derzhavi mist torgivli privatnoyi vlasnosti i groshej a takozh monumentalne budivnictvo dosit rozvinena religiya pisemnist i t p Akademik B S Yerasov vidiliv nastupni kriteriyi sho vidriznyayut civilizaciyu vid stadiyi varvarstva Sistema ekonomichnih vidnosin zasnovana na podili praci gorizontalnomu profesijna ta ukladna specializaciya i socialna stratifikaciya Zasobi virobnictva vklyuchayuchi zhivu pracyu kontrolyuyutsya pravlyachim klasom yakij zdijsnyuye centralizaciyu i pererozpodil sho viluchayetsya u pervinnih virobnikiv cherez obrok abo podatki a takozh cherez vikoristannya robochoyi sili dlya provedennya gromadskih robit Nayavnist merezhi obminu kontrolovanoyi profesijnim kupectvom abo zh derzhavoyu yaka vitisnyaye pryamij obmin produktiv ta poslug Politichna struktura v yakij dominuye prosharok suspilstva sho koncentruye u svoyih rukah vikonavchi ta administrativni funkciyi Pleminna organizaciya zasnovana na pohodzhenni i sporidnenosti zamishayetsya vladoyu pravlyachogo klasu sho spirayetsya na primus derzhava sho zabezpechuye sistemu socialno klasovih vidnosin i yednist teritoriyi stanovit osnovu civilizacijnoyi politichnoyi sistemi Lokalni civilizaciyi i plyuralno ciklichnij poglyad na istoriyuVivchennya lokalnih civilizacij Karta civilizacij za Hantingtonom U 19 stolitti yevropejski istoriki otrimavshi pershi vidomosti pro shidni suspilstva dijshli visnovku sho mizh suspilstvami yaki perebuvayut na stadiyi civilizaciyi mozhut isnuvati yakisni vidminnosti Ce dozvolilo yim govoriti ne pro odnu civilizaciyu a pro kilka civilizacij Vtim uyavlennya pro kulturni vidminnosti mizh yevropejskoyu ta neyevropejskimi kulturami z yavilisya she ranishe napriklad rosijskij doslidnik traktuye zayavi italijskogo filosofa Dzhambatisti Viko 1668 1744 pro te sho imperator kitajskij nadzvichajno kulturnij yak zarodok uyavlen pro isnuvannya osoblivoyi kitajskoyi civilizaciyi a znachit i pro jmovirnu mnozhinnist civilizacij Prote ani v jogo robotah ani v tvorah Voltera i Joganna Gotfrida Gerdera yaki virazhali ideyi sporidneni ideyam Viko ponyattya civilizaciya ne bulo chilnim a ponyattya lokalna civilizaciya ne vzhivalosya vzagali Vpershe slovo civilizaciya vikoristane v dvoh znachennyah u knizi francuzkogo pismennika ta istorika P yera Simona Ballansha Starij i yunak 1820 Piznishe take same jogo vzhivannya zustrichayetsya Ezhena Byurnufa Naris pro pali 1826 v robotah vidomogo mandrivnika i doslidnika Oleksandra fon Gumboldta i ryadu inshih misliteliv Vikoristannyu drugogo znachennya slova civilizaciya pospriyav francuzkij istorik Fransua Gizo yakij neodnorazovo zastosovuvav termin u mnozhini hocha zalishavsya virnim linijno stadialnij shemi istorichnogo rozvitku Zhozef Gobino Upershe termin lokalna civilizaciya z yavivsya v roboti francuzkogo filosofa Kerivnictvo do davnoyi filosofiyi 1844 Cherez kilka rokiv svit pobachila kniga francuzkogo pismennika ta istorika Zhozefa Gobino Dosvid pro nerivnist lyudskih ras 1853 1855 v yakij avtor vidiliv 10 civilizacij kozhna z yakih prohodit svij vlasnij shlyah rozvitku Viniknuvshi kozhna z nih rano chi pizno gine i zahidna civilizaciya ne ye vinyatkom Odnak mislitelya absolyutno ne cikavili kulturni socialni ekonomichni vidminnosti mizh civilizaciyami jogo hvilyuvalo lishe te zagalne sho bulo v istoriyi civilizacij pidnesennya i padinnya aristokratiyi Tomu jogo istoriko filosofska koncepciya maye nepryame vidnoshennya do teoriyi lokalnih civilizacij i pryame do ideologiyi konservatizmu Ideyi spivzvuchni robotam Gobino vikladav i nimeckij istorik yakij prijshov do visnovku sho istoriya lyudstva ne yedinij proces a suma paralelno protikayuchih procesiv kulturno istorichnih organizmiv yaki nemozhlivo roztashuvati na odnij liniyi Nimeckij doslidnik vpershe zvernuv uvagu na problemu kordonu civilizacij yihnogo vzayemovplivu strukturnih vidnosin Razom z tim Ryukkert prodovzhuvav rozglyadati ves svit yak ob yekt vplivu Yevropi sho zumovilo nayavnist u jogo koncepciyi reliktiv iyerarhichnogo pidhodu do civilizacij zaperechennya yih rivnocinnosti i samodostatnosti M Ya Danilevskij Pershim na civilizacijni vidnosini poglyanuti cherez prizmu ne yevropocentrichnoyi samosvidomosti vdalosya rosijskomu sociologu Mikoli Yakovichu Danilevskomu yakij u svoyij knizi Rosiya i Yevropa 1869 protistaviv stariyuchij yevropejskij civilizaciyi molodu slov yansku Rosijskij ideolog panslavizmu vkazuvav sho zhoden kulturno istorichnij tip ne mozhe pretenduvati na te shob vvazhatisya bilsh rozvinutim bilsh visokim nizh inshi Zahidna Yevropa v comu vidnoshenni ne predstavlyaye vinyatku Hocha cyu dumku filosof ne vitrimuye do kincya chasom vkazuyuchi na perevagu slov yanskih narodiv nad svoyimi zahidnimi susidami Osvald Shpengler Nastupnoyu znachnoyu podiyeyu u stanovlenni teoriyi lokalnih civilizacij stala robota nimeckogo filosofa i kulturologa Osvalda Shpenglera Prismerk Yevropi 1918 Nevidomo dostemenno chi buv znajomij Shpengler z robotoyu rosijskogo mislitelya ale zagalom osnovni konceptualni polozhennya cih naukovciv podibni v usih najvazhlivishih punktah Yak i Danilevskij rishuche vidkidayuchi zagalnoprijnyatu umovnu periodizaciyu istoriyi na Starodavnij svit Serednovichchya Novij chas Shpengler vistupiv prihilnikom inshogo poglyadu na svitovu istoriyu yak na ryad nezalezhnih odna vid odnoyi kultur sho prozhivayut podibno do zhivih organizmiv periodi zarodzhennya stanovlennya i vmirannya Yak i Danilevskij vin vistupaye z kritikoyu yevropocentrizmu i vihodit ne z potreb istorichnogo doslidzhennya a z neobhidnosti znajti vidpovidi na pitannya postavleni suchasnim suspilstvom v teoriyi lokalnih kultur nimeckij mislitel znahodit poyasnennya krizi zahidnogo suspilstva yake perezhivaye takij samij zanepad yakij spitkav yegipetsku antichnu ta inshi starodavni kulturi Kniga Shpenglera mistila ne tak bagato teoretichnih novacij u porivnyanni z opublikovanimi ranishe robotami Ryukkerta i Danilevskogo odnak mala guchnij uspih oskilki bula napisana yaskravoyu movoyu ryasnila faktami j mirkuvannyami i bula opublikovana pislya zavershennya Pershoyi svitovoyi vijni sho viklikala povne rozcharuvannya u zahidnij civilizaciyi i pidsilila krizu yevropocentrizmu Nabagato vagomishij vnesok u vivchennya lokalnih civilizacij vnis anglijskij istorik Arnold Dzhozef Tojnbi U svoyij 12 tomnij praci 1934 1961 roki britanskij vchenij podiliv istoriyu lyudstva na ryad lokalnih civilizacij sho mayut odnakovu vnutrishnyu shemu rozvitku Poyava stanovlennya i zanepad civilizacij harakterizuvavsya takimi faktorami yak zovnishnij Bozhestvennij poshtovh i energiya viklik i vidpovid ta uhid i povernennya U poglyadah Shpenglera i Tojnbi bagato spilnih ris Golovna zh vidminnist polyagaye v tomu sho u Shpenglera kulturi cilkom vidokremleni odna vid odnoyi U Tojnbi navpaki ci vidnosini hocha i mayut zovnishnij harakter ale stanovlyat chastinu zhittya samih civilizacij Dlya nogo nadzvichajno vazhlivo sho deyaki suspilstva priyednuyuchis do inshih zabezpechuyut tim samim bezperervnist istorichnogo procesu Rosijskij doslidnik Yu V Yakovec gruntuyuchis na robotah Deniela Bella i Elvina Tofflera sformulyuvav koncepciyu svitovih civilizacij yak pevnij shabel v istorichnomu ritmi dinamiki i genetiki suspilstva yak cilisnoyi sistemi v yakij vzayemno perepleteni dopovnyuyuchi odin odnogo materialne i duhovne vidtvorennya politika ekonomika socialni vidnosini ta kultura Istoriya lyudstva v jogo traktuvanni predstavlena yak ritmichna zmina civilizacijnih cikliv trivalist yakih nevblaganno skorochuyetsya Rozgortannya civilizaciyi v chasi za B N Kuzikom Yu B Yakovcem Globalna civilizaciya Svitovi civilizaciyi Pokolinnya lokalnih civilizacij Lokalni civilizaciyiPershij istorichnij supercikl 8 e tis do n e 1 e tis n e Neolitichna 8 4 tis do n e Rannoklasova kinec 4 go pochatok 1 go tis do n e 1 e pokolinnya kinec 4 go pochatok 1 go tis do n e Davnoyegipetska shumerska assirijska vavilonska ellinska minojska indijska kitajskaAntichna VIII st do n e V st n e 2 e pokolinnya VIII st do n e V st n e Greko rimska perska finikijska indijska kitajska yaponska davnoeamerikanskaDrugij istorichnij supercikl VI XX st Serednovichna VI XIV st 3 e pokolinnya VI XIV st Vizantijska shidnoyevropejska shidnoslov yanska kitajska indijska yaponskaRannoindustrialna XV seredina XVIII st Industrialna seredina XVIII XX st 4 e pokolinnya XV XX st Zahidna yevrazijska buddijska musulmanska kitajska indijska yaponskaTretij istorichnij supercikl XXI XXIII st prognoz Postindustrialna XXI pochatok XXIII st prognoz 5 e pokolinnya XXI pochatok XXIII st prognoz Zahidnoyevropejska shidnoyevropejska pivnichnoamerikanska latinoamerikanska okeanichna rosijska kitajska indijska yaponska musulmanska buddijska afrikanska V danij chas 2011 rik svoyu diyalnist prodovzhuye Mizhnarodne tovaristvo porivnyalnogo vivchennya civilizacij International Society for the Comparative Study of Civilizations yake provodit shorichni konferenciyi ta zdijsnyuye vipusk zhurnalu Comparative Civilizations Review Suchasne naukovo tehnichne zabezpechennya nadaye mozhlivist vchenim doslidzhuvati ta znahoditi na Zemli civilizaciyi pro yaki lyudstvo navit ne zdogaduvalosya Tak v chervni 2023 roku na storinkah naukovogo zhurnalu Quaternary Science Reviews grupa vchenih z avstralijskogo Universitetu Flindersa m Adelayida povidomila sho nimi na morskomu dni bilya uzberezhzhya Pilbara v Zahidnij Avstraliyi viyavleno chislenni slidi davnoyi civilizaciyi ta artefaktiv vik yakih stanovit shonajmenshe 9000 rokiv Danij rajon buv zaselenij u piznomu plejstoceni ta rannomu goloceni ale potim jmovirno yak na poglyad doslidnikiv pislya zakinchennya lodovikovogo periodu vin buv zatoplenij vnaslidok pidjomu rivnya morya Kulturna identichnist Civilizaciyi takozh mozhe vidnositisya do kulturi u skladnomu suspilstvi i ne maye na uvazi tilki same suspilstvo Kozhne suspilstvo sho ye civilizaciyeyu abo ni maye pevnij nabir idej i zvichayiv i pevnij nabir tradicijnih virobnictv i osoblivosti u mistectvi yaki roblyat jogo unikalnim Civilizaciyi mayut tendenciyu do rozvitku riznomanitnosti kulturi vklyuchayuchi literaturu mistectvo arhitekturu religiyu Samuel Gantington viznachaye civilizaciyu yak kulturnu spilnist najvishogo rangu yak najshirshij riven kulturnoyi identichnosti lyudej Nastupnij shabel stanovit vzhe te sho vidriznyaye rid lyudskij vid inshih vidiv zhivih istot Civilizaciyi viznachayutsya nayavnistyu zagalnih ris ob yektivnogo poryadku takih yak mova istoriya religiya zvichayi instituti a takozh sub yektivnoyi samoidentifikaciyeyu lyudej Ye rizni rivni samoidentifikaciyi tak zhitel Rimu mozhe harakterizuvati sebe yak rimlyanina italijcya katolika hristiyanina yevropejcya lyudini zahidnogo svitu Civilizaciya ce najshirshij riven spilnosti z yakoyu vin spivvidnosit sebe Kulturna samoidentifikaciya lyudej mozhe zminyuvatisya i v rezultati zminyuyutsya sklad i mezhi tiyeyi abo inshoyi civilizaciyi Kritika civilizacijnoyi teoriyi Koncepciyi Danilevskogo Shpenglera i Tojnbi buli neodnoznachno zustrinuti naukovim spivtovaristvom Hocha yihni praci vvazhayutsya fundamentalnimi robotami v galuzi vivchennya istoriyi civilizacij yih teoretichni rozrobki zustrili serjoznu kritiku Odnim z najposlidovnishih kritikiv civilizacijnoyi teoriyi vistupiv rosijsko amerikanskij sociolog Pitirim Sorokin yakij zaznachiv sho najserjoznisha pomilka cih teorij polyagaye u zmishuvanni kulturnih sistem z socialnimi sistemami grupami v tomu sho nazva civilizaciya dayetsya istotno riznim socialnim grupam i yihnim spilnim kulturam to etnichnim to religijnim to derzhavnim to teritorialnim to riznim bagatofaktornim grupam a to navit konglomeratu riznih tovaristv z pritamannimi yim sukupnimi kulturami v rezultati chogo ani Tojnbi ani jogo poperedniki ne zmogli nazvati golovni kriteriyi viokremlennya civilizacij rivno yak i yihnyu tochnu kilkist Kriteriyi vidilennya civilizacij yih kilkist Vtim sprobi vvedennya kriteriyiv dlya vidilennya civilizacij robilisya neodnorazovo Rosijskij istorik E D Frolov v odnij zi svoyih robit pererahuvav yih najposhirenishij nabir spilnist geopolitichnih umov odvichna movna sporidnenist yednist abo blizkist ekonomichnogo i politichnogo ustroyu kulturi vklyuchayuchi religiyu i mentalitetu Slidom za Shpenglerom i Tojnbi naukovec viznavav sho originalni risi civilizaciyi obumovleni originalnoyu vlastivistyu kozhnogo zi strukturoutvoryuyuchih elementiv i yih nepovtornoyu yednistyu Cikli civilizacij Na suchasnomu etapi naukovci vidilyayut nastupni cikli civilizacijnogo rozvitku zarodzhennya rozvitok rozkvit i zgasannya Vtim ne vsi lokalni civilizaciyi prohodyat vsi stadiyi zhittyevogo ciklu v povnomu masshtabi rozvertayuchis u chasi Cikl deyakih z nih pererivayetsya v silu prirodnih katastrof tak stalosya napriklad z minojskoyu civilizaciyeyu yaka zaginula imovirno vnaslidok tak zvanogo minojskogo viverzhennya sutichok z inshimi kulturami dokolumbovi civilizaciyi Centralnoyi i Pivdennoyi Ameriki skifska protocivilizaciya Na etapi zarodzhennya vinikaye socialna filosofiya novoyi civilizaciyi yaka z yavlyayetsya na marginalnomu rivni v period zavershennya peredcivilizacijnoyi stadiyi abo rozkvitu krizi poperednoyi civilizacijnoyi sistemi Do yiyi skladovih mozhna vidnesti povedinkovi stereotipi formi ekonomichnoyi aktivnosti kriteriyi socialnoyi stratifikaciyi metodi i cili politichnoyi borotbi Oskilki bagato suspilstv tak i ne zmogli podolati civilizacijnij porig i zalishilisya na stadiyi dikosti abo varvarstva vcheni dovgij chas namagalisya vidpovisti na zapitannya Yaksho pripustiti sho v pervisnomu suspilstvi v usih lyudej buv bilsh mensh odnakovij sposib zhittya yakomu vidpovidala yedine duhovne i materialne seredovishe chomu ne vsi ci suspilstva rozvinulisya v civilizaciyi Na dumku Arnolda Tojnbi civilizaciyi narodzhuyut evolyucionuyut i adaptuyutsya u vidpovid na rizni vikliki geografichnogo seredovisha Vidpovidno ti suspilstva yaki opinilisya v stabilnih prirodnih umovah namagalisya pristosuvatisya do nih nichogo ne zminyuyuchi i navpaki socium yakij vidchuvav regulyarni abo raptovi zmini navkolishnogo seredovisha neminuche povinen buv usvidomiti svoyu zalezhnist vid prirodnogo seredovisha i dlya oslablennya ciyeyi zalezhnosti protistaviti yij dinamichnij peretvoryuvalnij proces Na etapi rozvitku skladayetsya i rozvivayetsya cilisnij socialnij poryadok sho vidobrazhaye bazisni oriyentiri civilizacijnoyi sistemi Civilizaciya formuyetsya yak pevna model socialnoyi povedinki individa i vidpovidnoyi strukturi suspilnih institutiv Rozkvit civilizacijnoyi sistemi pov yazanij z yakisnoyu zavershenistyu v yiyi rozvitku ostatochnim skladannyam osnovnih sistemnih institutiv Rozkvit suprovodzhuyetsya unifikaciyeyu civilizacijnogo prostoru i aktivizaciyeyu imperskoyi politiki sho vidpovidno simvolizuye zupinku yakisnogo samorozvitku suspilnoyi sistemi v rezultati shodo povnoyi realizaciyi bazovih principiv i perehodu vid dinamichnogo do statichnogo ohoronnogo Ce stanovit osnovu civilizacijnoyi krizi yakisnoyi zmini dinamiki rushijnih sil osnovnih form rozvitku Na etapi zgasannya civilizaciya vstupaye u stadiyu krizovogo rozvitku krajnogo zagostrennya socialnih ekonomichnih politichnih konfliktiv duhovnogo rozlomu Oslablennya vnutrishnih institutiv robit suspilstvo urazlivim dlya zovnishnoyi agresiyi V rezultati civilizaciya gine abo v hodi vnutrishnoyi smuti abo v rezultati zavoyuvannya Div takozhLyudstvo Pervisne suspilstvo Varvari Eros i civilizaciya Kultura Pozazemni civilizaciyiPrimitkiFevr 1991 s 239 247 Starobinskij Zh Slovo civilizaciya Poeziya i znanie Istoriya literatury i kultury V 2 t Zhan Starobinskij E P Vasileva B V Dubin S N Zenkin V A Milchina M Yazyki slavyanskoj kultury 2002 T 1 S 110 149 Yazyk Semiotika Kultura ISBN 5 94457 002 4 Benvenist E Glava XXXI Civilizaciya K istorii slova Obshaya lingvistika M URSS 2010 Fergyuson A Opyt istorii grazhdanskogo obshestva An Essay on the History of Civil Society Adam Fergyuson I I Myurberg M A Abramov M ROSSPEN 2000 391 s Universitetskaya b ka Politologiya 1 000 prim ISBN 5 8243 0124 7 Ponomaryov Smirnova 2000 s 55 Biblioteka Gumer Erasov B S Sravnitelnoe izuchenie civilizacij Hrestomatiya Ucheb posobie dlya studentov vuzov Biblioteka Gumer Erasov B S Sravnitelnoe izuchenie civilizacij Hrestomatiya Ucheb posobie dlya studentov vuzov Ionov I N Rozhdenie teorii lokalnyh civilizacij i smena nauchnyh paradigm Obrazy istoriografii sb M 2001 S 59 84 ISBN 5 7281 0431 2 Semyonov 2003 s 152 Biblioteka Gumer P Sorokin O koncepciyah osnovopolozhnikov civilizacionnyh teorij Sravnitelnoe izuchenie civilizacij Semyonov 2003 s 174 175 Kuzyk B N Yakovec Yu V Civilizacii teoriya istoriya dialog budushee T 1 S 47 48 Repina L P Istoriya istoricheskogo znaniya posobie dlya vuzov L P Repina V V Zvereva M Yu Paramanova 2 oe M Drofa 2006 S 219 220 2000 prim ISBN 5 358 00356 8 Yakovec Yu V Stanovlenie postindustrialnoj civilizacii M 1992 S 2 Kuzyk B N Yakovec Yu V Civilizacii teoriya istoriya dialog budushee M Institut ekonomicheskih strategij 2008 T III Severnoe Prichernomore prostranstvo vzaimodejstviya civilizacij S 18 Quaternary Science Reviews Na dni okeanu viyavili slidi 9000 richnoyi civilizaciyi 27 06 2023 Hantington S Stolknovenie civilizacij nedostupne posilannya Semyuel Hantington Biblioteka Gumer P Sorokin Obshie principy civilizacionnoj teorii i ee kritika Sravnitelnoe izuchenie civilizacij Frolov E D Problema civilizacij v istoricheskom processe Vestnik Sankt Peterburgskogo universiteta Seriya 2 Istoriya 2006 2 S 96 100 Ponomaryov Smirnova 2000 s 56 57 Kuzyk Yakovec 2006 s 92 Prokofeva 2001 s 72LiteraturaPavlenko O Civilizaciya Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 770 ISBN 978 966 611 818 2 I Bojchenko Civilizaciya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 704 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Civilizaciya u sestrinskih VikiproyektahPortal Istoriya Oznachennya u Vikislovniku Citati u Vikicitatah Civilizaciya u Vikishovishi Semyonov Yu I Filosofiya istorii Obshaya teoriya osnovnye problemy idei i koncepcii ot drevnosti do nashih dnej M Sovremennye tetradi 2003 776 s 2500 ekz ISBN 5 88289 208 2 Kuzyk B N Yakovec Yu V Civilizacii teoriya istoriya dialog budushee v 2 t B N Kuzyk Yu V Yakovec M Institut ekonomicheskih strategij 2006 T 1 Teoriya i istoriya civilizacij 768 s 5000 ekz ISBN 5 93618 101 4 Ponomaryov M V Smirnova S Yu Novaya i novejshaya istoriya stran Evropy i Ameriki ucheb posobie dlya stud vyssh ucheb zavedenij v 3 ch M Gumanit izd centr VLADOS 2000 T 1 288 s 10 000 ekz ISBN 5 691 00344 5 Fevr L Civilizaciya evolyuciya slova i gruppy idej Boi za istoriyu Fevr Lyusen Bobovich A A Gurevich A Ya AN SSSR M Nauka 1991 S 239 281 629 s Pamyatniki istoricheskoj mysli 13 000 ekz ISBN 5 02 009042 5 Sravnitelnoe izuchenie civilizacij hrestomatiya kollekt avtor Erasov Boris Sergeevich M Aspekt Press 2001 556 s ISBN 5 7567 0217 2 Prokofeva G P Stanovlenie kategorii Civilizaciya kak universalnoj edinicy analiza istoricheskogo processa dis kand filos nauk 09 00 11 Habarovsk 2001 141 s Kosmina V G Problemi metodologiyi civilizacijnogo analizu istorichnogo procesu V G Kosmina Zaporizhzhya ZNU 2011 310 s ISBN 978 966 599 332 2 Civilizacijnij vibir Ukrayini paradigma osmislennya i strategiya diyi Nacionalna dopovid red kol S I Pirozhkov O M Majboroda Yu Zh Shajgorodskij ta in IPiEND im I F Kurasa NAN Ukrayini K NAN Ukrayini 2016 284 s ISBN 978 966 02 8191 2PosilannyaCivilizaciya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0