Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (травень 2014) |
Філосо́фія істо́рії — розділ філософії, що займається проблемами сенсу історії, її закономірностями, основними напрямками розвитку людства та історичним пізнанням. Філософія історії покликана відповісти на питання про те, що є історія.
З одного боку, філософія історії є незаперечною і повноправною складовою частиною системи філософського знання, з іншого — на вагомих підставах входить до числа форм історичного пізнання і є, у певному розумінні, найпохилішою з усіх теоретичних дисциплін історичного плану.
Зміст, структура і функції філософії історії істотно модифікувалася на різних етапах її розвитку. Лише з руйнуванням міфологічного світогляду, суб'єктом і носієм філософських уявлень про історію стає вже не тільки і не стільки народ в цілому, а й окрема особа. Звичайно, останньою обставиною зумовлено те, що рух історичного часу тлумачиться неоднозначно; або як вічне повернення або як висхідна лінія поступальних суспільних змін, або ж, навпаки, як низхідна лінія змін регресивних. Відповідно до цього ще в стародавньому суспільстві формуються три найважливіші напрями лінійної філософії історії: прогресистський, регресистський, циклічний.
Предмет філософії історії можна поділити на дві основні сфери. Перша сфера — онтологія історії вивчає питання про рушійні сили, основні етапи історичного процесу, його сенс і мету, роль і місце людини в історії. Друга — гносеологія історії (критична філософія історії, аналітична філософія історії) вивчає умови, можливості, способи і форми історичного пізнання, відтворення історичного процесу таким, яким він відбувався насправді. Онтологія історії досягла найвищого розквіту у XIX — на початку XX ст., коли була запропонована ціла низка найрізноманітніших за підходами, але однакових за своєю глобальністю моделей «всесвітньої історії». Від 1930-х рр. завдяки працям Р. Арона, , Ґ. Вайта фокус дослідницької уваги зсунувся в бік гносеологічної проблематики. Наслідком цього стало формулювання принципової неможливості встановлення об'єктивного перебігу історичного процесу, а лише його умовної, суб'єктивної реконструкції.
Філософію історії не слід плутати з історіографією, що вивчає історію як академічну дисципліну й у такий спосіб стосується методів і практик пізнання, а також їхнього розвитку протягом історичного розвитку.
Українська історіософія
Історіософія українська є однією ж формою пам'яті про минуле, особливим різновидом філософсько-історичного знання. являє собою систематизовані суб'єктивно-спекулятивні погляди на самостійність і самобутність історії українського народу, його держави, культури і Церкви. Переважний спосіб історико-пізнавальної діяльності в українській культурі.
У ХІ XXI ст. здійснюється циклічне ідейне обернення української історіософії. Українська історіософія еволюціонує від постановки питання про відрубність української історії відносно всесвітньої історії людства до укладання все більш україноцентричних схем вітчизняної історії, але на сучасному етапі розвитку повертається до інтеграції таким чином створених схем до сучасних уявлень про мультукультурну історію світової цивілізації.
Водночас у теоретико-методологічному плані українська історіософія постійно коливається на відносно тому ж самому рівні — вже не історичної міфології, ще не філософії історії. Виразна тенденція до підвищення наукового рівня компенсується зростанням рівня спекулятивності та суб'єктивності розроблюваних нею концепцій української історії.
Основні системні ознаки української історіософії
Написання самостійної історії України
Українська історіософія має своїм об'єктом написання відрубної, самостійної історії України (предмет у конкретній історіософії може видозмінюватися, але в обмежених варіаціях — народ, держава, культура, Церква).
«Велика Історіософська Місія»
Майже будь-яка вітчизняна історіософія завжди вибудувана на певній «Великій Історіософській Місії» доленосного всесвітньо-історичного призначення України — від «новы мьхы, новы языкы!», завдяки яким «и законное езеро пръсъше, евангельськыи же источникъ наводнився и всю землю покрывъ», у термінах «християнської історіософії» митр. Іларіона, до «великого завдання» творити «живу синтезу» західної та східної культур, у термінах модерної історіософії І. Лисяка-Рудницького.
В ідейній площині вважалося, що реалізація «Великої Історіософської Місії» мусить призвести до зовнішнього визнання українства, його віднесення до числа «історичних народів». Іншими словами, допоможе надолужити нестачу сенсу та значущості українства, виниклу чи то через об'єктивну «викривленість» перебігу його історії, чи то через необ'єктивність ставлення до України звиклих до культурно-політичного домінування й цивілізаційного місіонерства європейців. У площині теоретичній, постійність присутності «Великої Історіософської Місії» слугувала чи не найважливішим уявним показником універсальності та цілісності історії українського народу.
Реалізація «Великої Історіософської Місії» покликана скомпенсувати увесь історичний шлях України — від давнини до сьогодення, сповнений трагічних перипетій — повстань, війн, пожарищ, голоду, набігів, інтриг, сварок, підкопування, територіального роздерття між могутнішими сусідами, про який, за глузливим висловом В. Винниченка, треба «читати із бромом». У класичній українській історіософії весь цей хронічний історичний трагізм оформиться в зовнішні симптоми найстрашнішої хвороби України — її бездержавності, як похідне — «неісторичності».
Близькість до «психологічної Європи»
Усесвітньо-історичне покликання України є її об'єктивною ессенціальною ознакою, природною чи геополітичною «преференцією». Найчастіше, воно вважалося вкоріненим в антеїстичних, самокреативних властивостях української території, ментальній специфіці та надзвичайній духовній насназі української «душі». Наприклад, у романтичній і класичній історіософії XIX — початку XX ст. ішлося про вроджені «правдолюбство», демократичний індивідуалізм. У своїй сукупності, це знову-таки робило Україну та український народ ближчими до «психологічної Європи» (М. Хвильовий), аніж до «малоросійства» (Є. Маланюк).
Безперервність та спадкоємність
Українська історія є невід'ємною частиною всесвітньою історії, нерозривно простягнутої від Київської Русі (у сучасних версіях — від «протослов'ян, праслов'ян, давніх слов'ян» з ІІІ тисячоліття до н. е.). Звичайно, у кожну історико-культурну епоху ця думка була оформлена в адекватній тодішньому стану історичної свідомості та історичного пізнання спосіб. Навіть у наш час, спадкоємність між багатьма соціально-політичними, економічними й суспільними інститутами минулого й сучасного українського суспільства явно й неявно експлуатується на користь великого потенціалу й оптимістичних геополітичних перспектив незалежної Української держави. На жаль, проведений аналіз традиційних і сучасних синтетичних схем української історії та культури засвідчує — безумовна й беззастережна континуальність (безперервність) сконструйована в них значною мірою штучно.
Відсутність наукової строгості
Мотиви авторів історіософських концепцій завжди достатньо особисті й далекі від ідеалу класичної наукової об'єктивності. То може бути, скажімо, ситуація поета-пророка, як у Тараса Шевченка; гріховність життя, яку треба покутувати громадським служінням, як у М. Грушевського; або ідея сплати історичного боргу від імені цілої соціальної верстви, як у випадку з В. Липинським. Щоправда, дуже часто ці мотиви вкорінені в соціокультурних, історичних, суспільно-політичних потребах свого часу. Наприклад, речники української романтичної історіософії відчували в найширшому розумінні, «власну ущербність перед величчю минулого [рідного краю]», адже інший бік наріжної для їхнього світогляду системи двох лояльностей — «Велика Батьківщина» (Російська імперія) / "Мала Батьківщина (Малоросія-Україна) — давно перетворився для них на буденну сучасність, у якій вони посідали нижчі шаблі соціальної ієрархії.
Ця обставина, певною мірою пояснює повну відсутність зацікавлення історіософської думки України (за винятками окремих суто академічних історіософій) гносеологічною проблематикою. Точніше кажучи, в українській філософській культурі склалася пізнавальна ситуація, дуже схожа зі станом справ у сусідній російській філософській культурі «срібного» та «золотого віків». Конкретні історіософські вчення критикувалися не стільки за спосіб їх побудови, скільки за основні ідеї та висновки. Їм протиставлялися не аргументи в дусі критичної (аналітичної) філософії історії, а інша історіософська концепція.
Протестність
Позначена підсвідомо прихованими ідеями великого історичного призначення українського народу, українська історіософія натомість майже завжди свідомо протиставлялася «меншовартістним» підходам до його історії (як правило, з позиції історичного домінування сусідніх народів — найчастіше, поляків і росіян).
Як точно зазначила О. Забужко щодо модерної української історіософії на діаспорі, гносеологічний аспект тут («Хто ми?») завжди був зміщений в площину аксіологічну («Чим ми гірші за інших?»).
Словом, спостерігаємо достатньо парадоксальну ситуацію «протестності, але не рефлективності», зміщення пізнавального фокусу із самоусвідомлення внутрішніх підстав на сублімацію особистісних і загальнокультурних комплексів через упереджену критику зовнішніх поглядів на світову та українську історію та створення ним україноцентристських альтернатив.
Поліморфність
Українська історіософія є поліморфним феноменом, який виявляє себе в різноманітті світських/релігійних, академічних/художніх форм, історико-культурних типів і особистістних видів.
У переважній більшості історико-культурних періодів вона репрезентувала себе в декількох відгалуженнях, часто контрарних за формою і за змістом, одночасно континуїтивних і дисконтинуїтивних відносно попередніх «гілок» (православно-релігійна, князівсько-династична, козацько-старшинська альтернативи щодо соціо-конфесіо-етнополітичній самоідентифікації України через «Русь» у ренесансно-ранньобароковій історіософії, «великоросійський» і «малоросійській» напрями козацько-старшинського літописання тощо).
Еволюція української історіософії забезпечувала акумуляцію національно-культурної пам'яті, розширення її просторово-часових обріїв, а також усталеність трансльованих нею уявлень як «ядрища» самосвідомості її носіїв — аж до утворення впродовж XIX-ХХ ст. модерного меморіального простору, одночасно континуїтивного та дисконтинуїтивного щодо попередньої меморіальної традиції. Натомість національно-культурна пам'ять виконала навідну функцію, вирішальним чином вплинула на формування історіософського «україноцентризму», суб'єктивізму й еклектизму, а також засадничих топосів для історіософського переоформлення.
Див. також
Примітки
Джерела та література
- І. Бойченко. Філософія історії // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 677. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Ю. В. Павленко. Історіософія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 591. — .
- Ю. В. Павленко. Історіософія // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Кислюк К. В.Історіософія в українській культурі: від концепту до концепції [Текст] / К. В. Кислюк — Х.: ХДАК, 2008. — 288 с.
- Артюх В. О. Тяглість історії й історія тяглості: українська філософсько-історична думка першої половини ХХ століття. Суми, 2010. 266 с.
- Колесников К. М. Українська історична думка та історіософія на рубежі XIX-ХХ ст.: Автореферат дисертації … канд. іст. наук: 07.00.06 / К. М. Колесников. — Дніпропетровський державний університет. — Дніпропетровськ, 1999. — 18 с.
- Потульницький В. А. Україна і всесвітня історія: історіософія світової та української історії XVII—XX століть. [Текст] / В. А. Потульницкий. — К.: Либідь, 2002. — 480 с.
- (рос.) Ницше Ф. О пользе и вреде истории для жизни // Сочинения: В 2 томах. — М.: Мысль, 1990. — Том 1. — 829 с.
- (рос.) Тойнби А. Дж. Постижение истории. — М.: Прогресс, 1991. — 736 с.
- (рос.) Ясперс К. Смысл и назначение истории. — М.: Политиздат, 1991. — 527 с.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Istoriya znachennya Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti traven 2014 Filoso fiya isto riyi rozdil filosofiyi sho zajmayetsya problemami sensu istoriyi yiyi zakonomirnostyami osnovnimi napryamkami rozvitku lyudstva ta istorichnim piznannyam Filosofiya istoriyi poklikana vidpovisti na pitannya pro te sho ye istoriya Z odnogo boku filosofiya istoriyi ye nezaperechnoyu i povnopravnoyu skladovoyu chastinoyu sistemi filosofskogo znannya z inshogo na vagomih pidstavah vhodit do chisla form istorichnogo piznannya i ye u pevnomu rozuminni najpohilishoyu z usih teoretichnih disciplin istorichnogo planu Zmist struktura i funkciyi filosofiyi istoriyi istotno modifikuvalasya na riznih etapah yiyi rozvitku Lishe z rujnuvannyam mifologichnogo svitoglyadu sub yektom i nosiyem filosofskih uyavlen pro istoriyu staye vzhe ne tilki i ne stilki narod v cilomu a j okrema osoba Zvichajno ostannoyu obstavinoyu zumovleno te sho ruh istorichnogo chasu tlumachitsya neodnoznachno abo yak vichne povernennya abo yak vishidna liniya postupalnih suspilnih zmin abo zh navpaki yak nizhidna liniya zmin regresivnih Vidpovidno do cogo she v starodavnomu suspilstvi formuyutsya tri najvazhlivishi napryami linijnoyi filosofiyi istoriyi progresistskij regresistskij ciklichnij Predmet filosofiyi istoriyi mozhna podiliti na dvi osnovni sferi Persha sfera ontologiya istoriyi vivchaye pitannya pro rushijni sili osnovni etapi istorichnogo procesu jogo sens i metu rol i misce lyudini v istoriyi Druga gnoseologiya istoriyi kritichna filosofiya istoriyi analitichna filosofiya istoriyi vivchaye umovi mozhlivosti sposobi i formi istorichnogo piznannya vidtvorennya istorichnogo procesu takim yakim vin vidbuvavsya naspravdi Ontologiya istoriyi dosyagla najvishogo rozkvitu u XIX na pochatku XX st koli bula zaproponovana cila nizka najriznomanitnishih za pidhodami ale odnakovih za svoyeyu globalnistyu modelej vsesvitnoyi istoriyi Vid 1930 h rr zavdyaki pracyam R Arona G Vajta fokus doslidnickoyi uvagi zsunuvsya v bik gnoseologichnoyi problematiki Naslidkom cogo stalo formulyuvannya principovoyi nemozhlivosti vstanovlennya ob yektivnogo perebigu istorichnogo procesu a lishe jogo umovnoyi sub yektivnoyi rekonstrukciyi Filosofiyu istoriyi ne slid plutati z istoriografiyeyu sho vivchaye istoriyu yak akademichnu disciplinu j u takij sposib stosuyetsya metodiv i praktik piznannya a takozh yihnogo rozvitku protyagom istorichnogo rozvitku Ukrayinska istoriosofiyaIstoriosofiya ukrayinska ye odniyeyu zh formoyu pam yati pro minule osoblivim riznovidom filosofsko istorichnogo znannya yavlyaye soboyu sistematizovani sub yektivno spekulyativni poglyadi na samostijnist i samobutnist istoriyi ukrayinskogo narodu jogo derzhavi kulturi i Cerkvi Perevazhnij sposib istoriko piznavalnoyi diyalnosti v ukrayinskij kulturi U HI XXI st zdijsnyuyetsya ciklichne idejne obernennya ukrayinskoyi istoriosofiyi Ukrayinska istoriosofiya evolyucionuye vid postanovki pitannya pro vidrubnist ukrayinskoyi istoriyi vidnosno vsesvitnoyi istoriyi lyudstva do ukladannya vse bilsh ukrayinocentrichnih shem vitchiznyanoyi istoriyi ale na suchasnomu etapi rozvitku povertayetsya do integraciyi takim chinom stvorenih shem do suchasnih uyavlen pro multukulturnu istoriyu svitovoyi civilizaciyi Vodnochas u teoretiko metodologichnomu plani ukrayinska istoriosofiya postijno kolivayetsya na vidnosno tomu zh samomu rivni vzhe ne istorichnoyi mifologiyi she ne filosofiyi istoriyi Virazna tendenciya do pidvishennya naukovogo rivnya kompensuyetsya zrostannyam rivnya spekulyativnosti ta sub yektivnosti rozroblyuvanih neyu koncepcij ukrayinskoyi istoriyi Osnovni sistemni oznaki ukrayinskoyi istoriosofiyi Napisannya samostijnoyi istoriyi Ukrayini Ukrayinska istoriosofiya maye svoyim ob yektom napisannya vidrubnoyi samostijnoyi istoriyi Ukrayini predmet u konkretnij istoriosofiyi mozhe vidozminyuvatisya ale v obmezhenih variaciyah narod derzhava kultura Cerkva Velika Istoriosofska Misiya Majzhe bud yaka vitchiznyana istoriosofiya zavzhdi vibuduvana na pevnij Velikij Istoriosofskij Misiyi dolenosnogo vsesvitno istorichnogo priznachennya Ukrayini vid novy mhy novy yazyky zavdyaki yakim i zakonnoe ezero prsshe evangelskyi zhe istochnik navodnivsya i vsyu zemlyu pokryv u terminah hristiyanskoyi istoriosofiyi mitr Ilariona do velikogo zavdannya tvoriti zhivu sintezu zahidnoyi ta shidnoyi kultur u terminah modernoyi istoriosofiyi I Lisyaka Rudnickogo V idejnij ploshini vvazhalosya sho realizaciya Velikoyi Istoriosofskoyi Misiyi musit prizvesti do zovnishnogo viznannya ukrayinstva jogo vidnesennya do chisla istorichnih narodiv Inshimi slovami dopomozhe nadoluzhiti nestachu sensu ta znachushosti ukrayinstva viniklu chi to cherez ob yektivnu vikrivlenist perebigu jogo istoriyi chi to cherez neob yektivnist stavlennya do Ukrayini zviklih do kulturno politichnogo dominuvannya j civilizacijnogo misionerstva yevropejciv U ploshini teoretichnij postijnist prisutnosti Velikoyi Istoriosofskoyi Misiyi sluguvala chi ne najvazhlivishim uyavnim pokaznikom universalnosti ta cilisnosti istoriyi ukrayinskogo narodu Realizaciya Velikoyi Istoriosofskoyi Misiyi poklikana skompensuvati uves istorichnij shlyah Ukrayini vid davnini do sogodennya spovnenij tragichnih peripetij povstan vijn pozharish golodu nabigiv intrig svarok pidkopuvannya teritorialnogo rozderttya mizh mogutnishimi susidami pro yakij za gluzlivim vislovom V Vinnichenka treba chitati iz bromom U klasichnij ukrayinskij istoriosofiyi ves cej hronichnij istorichnij tragizm oformitsya v zovnishni simptomi najstrashnishoyi hvorobi Ukrayini yiyi bezderzhavnosti yak pohidne neistorichnosti Blizkist do psihologichnoyi Yevropi Usesvitno istorichne poklikannya Ukrayini ye yiyi ob yektivnoyu essencialnoyu oznakoyu prirodnoyu chi geopolitichnoyu preferenciyeyu Najchastishe vono vvazhalosya vkorinenim v anteyistichnih samokreativnih vlastivostyah ukrayinskoyi teritoriyi mentalnij specifici ta nadzvichajnij duhovnij nasnazi ukrayinskoyi dushi Napriklad u romantichnij i klasichnij istoriosofiyi XIX pochatku XX st ishlosya pro vrodzheni pravdolyubstvo demokratichnij individualizm U svoyij sukupnosti ce znovu taki robilo Ukrayinu ta ukrayinskij narod blizhchimi do psihologichnoyi Yevropi M Hvilovij anizh do malorosijstva Ye Malanyuk Bezperervnist ta spadkoyemnist Ukrayinska istoriya ye nevid yemnoyu chastinoyu vsesvitnoyu istoriyi nerozrivno prostyagnutoyi vid Kiyivskoyi Rusi u suchasnih versiyah vid protoslov yan praslov yan davnih slov yan z III tisyacholittya do n e Zvichajno u kozhnu istoriko kulturnu epohu cya dumka bula oformlena v adekvatnij todishnomu stanu istorichnoyi svidomosti ta istorichnogo piznannya sposib Navit u nash chas spadkoyemnist mizh bagatma socialno politichnimi ekonomichnimi j suspilnimi institutami minulogo j suchasnogo ukrayinskogo suspilstva yavno j neyavno ekspluatuyetsya na korist velikogo potencialu j optimistichnih geopolitichnih perspektiv nezalezhnoyi Ukrayinskoyi derzhavi Na zhal provedenij analiz tradicijnih i suchasnih sintetichnih shem ukrayinskoyi istoriyi ta kulturi zasvidchuye bezumovna j bezzasterezhna kontinualnist bezperervnist skonstrujovana v nih znachnoyu miroyu shtuchno Vidsutnist naukovoyi strogosti Motivi avtoriv istoriosofskih koncepcij zavzhdi dostatno osobisti j daleki vid idealu klasichnoyi naukovoyi ob yektivnosti To mozhe buti skazhimo situaciya poeta proroka yak u Tarasa Shevchenka grihovnist zhittya yaku treba pokutuvati gromadskim sluzhinnyam yak u M Grushevskogo abo ideya splati istorichnogo borgu vid imeni ciloyi socialnoyi verstvi yak u vipadku z V Lipinskim Shopravda duzhe chasto ci motivi vkorineni v sociokulturnih istorichnih suspilno politichnih potrebah svogo chasu Napriklad rechniki ukrayinskoyi romantichnoyi istoriosofiyi vidchuvali v najshirshomu rozuminni vlasnu usherbnist pered velichchyu minulogo ridnogo krayu adzhe inshij bik narizhnoyi dlya yihnogo svitoglyadu sistemi dvoh loyalnostej Velika Batkivshina Rosijska imperiya Mala Batkivshina Malorosiya Ukrayina davno peretvorivsya dlya nih na budennu suchasnist u yakij voni posidali nizhchi shabli socialnoyi iyerarhiyi Cya obstavina pevnoyu miroyu poyasnyuye povnu vidsutnist zacikavlennya istoriosofskoyi dumki Ukrayini za vinyatkami okremih suto akademichnih istoriosofij gnoseologichnoyu problematikoyu Tochnishe kazhuchi v ukrayinskij filosofskij kulturi sklalasya piznavalna situaciya duzhe shozha zi stanom sprav u susidnij rosijskij filosofskij kulturi sribnogo ta zolotogo vikiv Konkretni istoriosofski vchennya kritikuvalisya ne stilki za sposib yih pobudovi skilki za osnovni ideyi ta visnovki Yim protistavlyalisya ne argumenti v dusi kritichnoyi analitichnoyi filosofiyi istoriyi a insha istoriosofska koncepciya Protestnist Poznachena pidsvidomo prihovanimi ideyami velikogo istorichnogo priznachennya ukrayinskogo narodu ukrayinska istoriosofiya natomist majzhe zavzhdi svidomo protistavlyalasya menshovartistnim pidhodam do jogo istoriyi yak pravilo z poziciyi istorichnogo dominuvannya susidnih narodiv najchastishe polyakiv i rosiyan Yak tochno zaznachila O Zabuzhko shodo modernoyi ukrayinskoyi istoriosofiyi na diaspori gnoseologichnij aspekt tut Hto mi zavzhdi buv zmishenij v ploshinu aksiologichnu Chim mi girshi za inshih Slovom sposterigayemo dostatno paradoksalnu situaciyu protestnosti ale ne reflektivnosti zmishennya piznavalnogo fokusu iz samousvidomlennya vnutrishnih pidstav na sublimaciyu osobistisnih i zagalnokulturnih kompleksiv cherez uperedzhenu kritiku zovnishnih poglyadiv na svitovu ta ukrayinsku istoriyu ta stvorennya nim ukrayinocentristskih alternativ Polimorfnist Ukrayinska istoriosofiya ye polimorfnim fenomenom yakij viyavlyaye sebe v riznomanitti svitskih religijnih akademichnih hudozhnih form istoriko kulturnih tipiv i osobististnih vidiv U perevazhnij bilshosti istoriko kulturnih periodiv vona reprezentuvala sebe v dekilkoh vidgaluzhennyah chasto kontrarnih za formoyu i za zmistom odnochasno kontinuyitivnih i diskontinuyitivnih vidnosno poperednih gilok pravoslavno religijna knyazivsko dinastichna kozacko starshinska alternativi shodo socio konfesio etnopolitichnij samoidentifikaciyi Ukrayini cherez Rus u renesansno rannobarokovij istoriosofiyi velikorosijskij i malorosijskij napryami kozacko starshinskogo litopisannya tosho Evolyuciya ukrayinskoyi istoriosofiyi zabezpechuvala akumulyaciyu nacionalno kulturnoyi pam yati rozshirennya yiyi prostorovo chasovih obriyiv a takozh ustalenist translovanih neyu uyavlen yak yadrisha samosvidomosti yiyi nosiyiv azh do utvorennya vprodovzh XIX HH st modernogo memorialnogo prostoru odnochasno kontinuyitivnogo ta diskontinuyitivnogo shodo poperednoyi memorialnoyi tradiciyi Natomist nacionalno kulturna pam yat vikonala navidnu funkciyu virishalnim chinom vplinula na formuvannya istoriosofskogo ukrayinocentrizmu sub yektivizmu j eklektizmu a takozh zasadnichih toposiv dlya istoriosofskogo pereoformlennya Div takozhPrimitkihttp dic academic ru dic nsf enc3p 308414Dzherela ta literaturaI Bojchenko Filosofiya istoriyi Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 677 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Yu V Pavlenko Istoriosofiya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 591 ISBN 966 00 0610 1 Yu V Pavlenko Istoriosofiya Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Kislyuk K V Istoriosofiya v ukrayinskij kulturi vid konceptu do koncepciyi Tekst K V Kislyuk H HDAK 2008 288 s Artyuh V O Tyaglist istoriyi j istoriya tyaglosti ukrayinska filosofsko istorichna dumka pershoyi polovini HH stolittya Sumi 2010 266 s Kolesnikov K M Ukrayinska istorichna dumka ta istoriosofiya na rubezhi XIX HH st Avtoreferat disertaciyi kand ist nauk 07 00 06 K M Kolesnikov Dnipropetrovskij derzhavnij universitet Dnipropetrovsk 1999 18 s Potulnickij V A Ukrayina i vsesvitnya istoriya istoriosofiya svitovoyi ta ukrayinskoyi istoriyi XVII XX stolit Tekst V A Potulnickij K Libid 2002 480 s ros Nicshe F O polze i vrede istorii dlya zhizni Sochineniya V 2 tomah M Mysl 1990 Tom 1 829 s ros Tojnbi A Dzh Postizhenie istorii M Progress 1991 736 s ros Yaspers K Smysl i naznachenie istorii M Politizdat 1991 527 s Posilannya