Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії Будь ласка допоможіть додаванням доречних вну

Самуель Гантінгтон

Самуель Гантінгтон
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (лютий 2017)

Самуель Філліпс Гантінгтон (англ. Samuel Phillips Huntington; 17 квітня 1927(19270417), Нью-Йорк, США — 24 грудня 2008, США) — американський політолог, директор Інституту стратегічних досліджень у Гарвардському університеті. Автор теорії Гантінгтона про зіткнення цивілізацій в сучасну епоху. Фахівець у галузі порівняльної політології та транзитології — розділу політології, який вивчає перехід від авторитаризму до демократії. Співзасновник журналу Foreign Policy.

Самуель Гантінгтон
англ. Samuel P. Huntington
image
Ім'я при народженні англ. Samuel Phillips Huntington
Народився 18 квітня 1927(1927-04-18)[2][4][…]
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Помер 24 грудня 2008(2008-12-24)[1][2][…] (81 рік)
Мартас-Віньярд, Дюкс, Массачусетс, США
·цукровий діабет
Країна image США
Діяльність філософ, геополітик, політолог, письменник, викладач університету, соціолог, економіст
Галузь міжнародні відносини
Alma mater Гарвардський університет, Єльський університет, Чиказький університет і d
Відомі учні Френсіс Фукуяма і Джон Міршаймер
Знання мов англійська[6][7]
Заклад Гарвардський університет і Колумбійський університет
Членство Американська академія мистецтв і наук
Magnum opus d, Зіткнення цивілізацій і d
Партія Демократична партія США
Мати d[8]
У шлюбі з d
Нагороди

Грант Ґуґґенгайма

d (1992)

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

image
Мапа етнокультурного поділу цивілізацій, побудована за концепцією Хантінгтона: західна культура (темно-синій колір), (фіолетовий колір), японська культура (рожевий колір), Китайська культура (червоний колір), культура Індії (помаранчевий колір), (зелений колір), (блакитний колір), буддійська культура (жовтий колір) та (коричневий колір)

Життєпис

Народився 18 квітня 1927 у Нью-Йорку. У віці 18 років на відмінно закінчив Єльський університет, в 23, відслуживши в армії і отримавши докторський ступінь в Гарварді, почав там викладати. За своє життя Гантінгтон узяв участь в роботі в цілому над 17 книгами, частину з яких він написав сам, а частину — в співавторстві з іншими вченими.

У «Зіткненні цивілізацій», виданій у 1996, передбачив, зокрема, майбутній конфлікт між Західним світом та Ісламським світом. Одне з основних посилань книги полягає в тому, що в майбутньому світі конфлікти матимуть не ідеологічну, а релігійну природу. За Гантінгтоном основний критерій розвитку — інституціоналізація. Високий рівень політичної інституціоналізації є основою політичної стабільності та стійкості у перехідних суспільствах.

Його концепція зіткнення цивілізацій активно дебатувалась стосовно воєн в Афганістані (2001) та в Іраку (2003).

Академічна кар'єра

Викладав у Гарвардському університеті з 1950, згодом позбавлений посади в 1959. Разом з Збігнєвом Бжезинським, якому також було відмовлено в посаді, він переїхав до Колумбійського університету в Нью-Йорку.

У 1959-1962 працював доцентом Колумбійського університету, де був також заступником директора Інституту досліджень війни та миру. Згодом запросили повернутися в Гарвард, де він викладав з 1963 аж до своєї смерті.

Обраний членом Американської академії мистецтв і наук. Протягом 1965 Гантінгтон і Воррен Деміен Меншел стали співзасновниками та співредакторами Видання "Зовнішня політика". Гантінгтон залишався співредактором до 1977.

Його першою з головних книг стала «Солдат і держава: Теорія і політика військово-цивільних відносин» (1957), яка була сприйнята як вельми суперечливо після її публікації, але в даний час розглядається як найбільш впливова книга у сфері американських військово-цивільних відносин. Він став знаменитим після свого видання «Політичний порядок у мінливих суспільствах» (1968), роботи, яка кинула виклик загальновизнаній думці теоретиків модернізації, що економічний і соціальний прогрес буде виробляти стабільні демократії в недавно деколонізованих країнах.

Як консультант Державного департаменту США, а також у впливовій статті 1968 року в журналі закордонних справ, він виступав за концентрацію сільського населення Південного В'єтнаму в містах за допомогою стратегії килимових бомбардувань і дефоліації сільськогосподарських угідь і джунглів В'єтнаму, з тим щоб ізолювати В'єтконг.

«Якщо "пряме застосування механічної і звичайної потужності" відбувається в такому масовому масштабі, щоб викликати масову міграцію із сільської місцевості в міста, основний принцип, що лежить в основі маоїстської доктрини революційної війни, більше не працює. Інспіровану маоїстами сільську революцію перебиває спонсорована американцями міська революція.»
—Журнал «Foreign Affairs», Vol. 46, № 4 (липень, 1968), с. 650
«Бездумним чином Сполучені Штати у В'єтнамі шукають, чим же відповісти на їхню "національно-визвольну війну." Ефективна відповідь не лежить ні в прагненні до звичайної військової перемоги, ні в примарних теоріях і хитрощах військового поборювання повстанців. Такою відповіддю натомість була б вимушеня прискорена урбанізація і модернізація, яка швидко виведе країну в цьому питанні з фази, в якій сільський революційний рух може сподіватися генерувати достатню силу, щоб прийти до влади.»
—Журнал «Foreign Affairs», Vol. 46, № 4 (липень, 1968), с. 652

Він також був співавтором доповіді «Криза демократії: про керованість демократій», опублікованої Тристоронньою комісією у 1976.

У 1977 його друг Бжезінський, який був призначений радником з національної безпеки в адміністрації Джиммі Картера, запропонував йому стати координатором з планування безпеки від Білого дому у Раді національної безпеки. Він служив на цій посаді до кінця 1978.

Гантінгтон також продовжував викладати студентам до свого виходу на пенсію в 2007.

Вплив на світову політику

Політичний порядок у мінливих суспільствах

У 1968 році, коли (війна Сполучених Штатів у В'єтнамі) стає найбільш інтенсивною, Гантінгтон опублікував «Політичний порядок у мінливих суспільствах», де був критичний аналіз теорії модернізації, яка охопила велику політику США щодо країн, що розвиваються, протягом попереднього десятиліття.

Гантінгтон стверджує, що в ході модернізації, суспільства стають все більш складними і невпорядкованими. Якщо процес соціальної модернізації, яка продукує цей розлад, не супроводжується процесом політичної та інституційної модернізації, яка розвиває політичні інститути, здатні управляти стресом модернізації — результатом може стати насильство.

Протягом 1970-х років, Гантінгтон був радником урядів, як демократичних так і диктаторських. Протягом 1972 він зустрівся з представниками уряду Медічі в Бразилії; рік по тому він опублікував доповідь «Підходи до політичної декомпресії", застерігаючи від ризиків, пов'язаних з дуже швидкою політичною лібералізацією, запропонувавши поступову лібералізацію при сильній державі та владі партії, змодельованої на кшталт мексиканської Інституційно-революційної партії (ІРП). Після тривалого переходу, Бразилія стала демократичною в 1985 році.

У 1980-х, він став авторитетним радником південноафриканського режиму, який використовував його ідеї про політичний порядок для того, щоб виробити свою «загальну стратегію» реформування апартеїду і придушення зростаючого опору. Він запевнив правителів Південної Африки, що збільшення репресивної міці держави (яка в той час включала насильство з боку поліції, затримання без суду і тортури) може бути необхідним для здійснення реформи. Процес реформ, як він сказав своїй південноафриканської аудиторії, часто вимагає «лукавства, обману, фальшивих припущень і заплющування очей на деякі речі.» Таким чином, він підтримав проект своїх господарів щодо "реформування" апартеїду замість його усунення.

Гантінгтон часто згадував Бразилію як свій успіх, маючи на увазі свою роль у президентському зверненні 1988 року до Американської асоціації політичних наук, зазначивши, що політична наука відіграла скромну роль в цьому процесі. Критики, такі як британський політолог Алан Гупер, відзначав натомість, що сучасна Бразилія має особливо нестабільну партійну систему, в якій найкраще інституційно розвинена партія, Робінича партія Луїса Інасіу Лула да Сілви опинилась в опозиції до контрольованого переходу. Крім того, Гупер стверджує, що відсутність громадянської участі в сучасній Бразилії є результатом цього контрольованого зверху вниз процесу переходу політичної участі.

Третя хвиля

У своїй книзі 1991 року «Третя хвиля: демократизація наприкінці двадцятого століття» Гантінгтон висунув аргумент, що починаючи з революції в Португалії протягом 1974 року, спостерігається третя хвиля демократизації, яка описує глобальну тенденцію, яка охоплює понад 60 країн по всій Європі, Латинській Америці, Азії й Африці, де відбулися в тій чи іншій формі зміни в напрямку більшої демократії. Книга Гантінгтона виграла в 1992 році Премію Ґрейвмеєра від Університету Луїсвіля.

Зіткнення цивілізацій

Докладніше: Зіткнення цивілізацій

У 1993 році Гантінгтон викликав великі дебати серед міжнародних теоретиків відносин з запитальною назвою «Зіткнення цивілізацій?», впливою, часто цитованою статтею в журналі "Foreign Affairs". У статті він стверджував, що після розпаду Радянського Союзу, іслам стане найбільшою перешкодою для домінування Заходу в світі. Наступна велика війна Заходу, як сказав він, неминуче буде з ісламом. Його опис після холодної війни геополітики і «неминучість нестабільності» контрастують з впливовим кінцем історії тези пропагованої Френсіс Фукуяма.

Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (листопад 2016)

Хантінгтон розширив "Зіткнення цивілізацій?" замовити довжину і опублікував його як Зіткнення цивілізацій в 1996 році статті та книги месторожде-, що після закінчення холодної війни конфлікт найбільш часто і бурхливо відбуваються через культурної, а не ідеологічних розбіжностей. Це, в той час як за часів холодної війни, стався конфлікт між капіталістичним Заходом і комуністичним блоком Сходу, тепер він був, швидше за все, відбуваються між основними світовими цивілізаціями, що ідентифікують сім, а можливо восьмий: (я) Західна, (II) Латинська американець, (III) Ісламська, (IV) Sinic (китайський), (v) індуїстська, (VI) православні, (VII) японську мову, і (VIII) Африки. Ця культурна організація контрастує сучасний світ з класичним поняттям суверенних держав. Щоб зрозуміти поточні і майбутні конфлікти, культурні тріщини повинні бути зрозумілі, і культурно-а не держава-повинно бути прийнято як причини для війни. Таким чином, західні країни втратять переважання, якщо вони не в змозі визнати непримиренний характер культурної напруженості. Хантінгтон стверджував, що після закінчення холодної війни зрушення в геополітичній організації і структури вимагає Захід зміцнити себе в культурному відношенні, шляхом відмови від нав'язування свого ідеалу демократичного універсалізму і його безперервної військової інтервенціонізма. Підкреслюючи цю точку зору, Хантінгтон писав в розширенні 1996 року, "В світі, що розвивається етнічних конфліктів і цивілізаційного зіткнення, Західна віра в універсальність західної культури страждає трьома проблемами: це брехня, це аморально, і це небезпечно."

Ідентифікація західної цивілізації із західним християнством (католицько-протестантської) не оригінальна ідея Хантінгтона, це було досить традиційним західним думкою і підрозділи до епохи холодної війни.

Критики (наприклад, статті в Le Monde Діпломатік) називаємо Зіткнення цивілізацій теоретичної легітимації американської викликаних західної агресії проти Китаю і в світі ісламських і православних культур. Інші критики стверджують, що таксономія Хантінгтона є спрощеним і довільним, і не враховує внутрішньої динаміки і партизанських напруженості всередині цивілізацій. Крім того, критики стверджують, що Хантінгтон нехтує ідеологічної мобілізації еліт і нездійсненних соціально-економічних потреб населення як реальних причинних факторів водіння конфлікт, що він ігнорує конфлікти, які не дуже добре вписуються в цивілізаційних кордонів, визначених ним, і вони стверджують, що його нова парадигма не що інше, як реалістичне мислення, в якому "держави" став замінений «цивілізацій». Вплив Хантінгтона на політику США можна було порівняти з, що спірних релігійних теорій британського історика Арнольда Тойнбі про азійських лідерів під час початку двадцятого століття.

The New York Times некролог на Семюель Хантінгтон зазначає, проте, що його "акцент на древніх релігійних імперій, на відміну від держав або етнічних груп, [як джерела глобального конфлікту] отримав ... більше облатки після терактів 11 вересня."

Хантінгтон писав, що Україна може розділитися по культурній лінії між більш католицької Західної України і православної Східної України:

Хоча державником підхід висуває на перший план можливість російсько-української війни, цивілізаційний підхід зводить до мінімуму, що і натомість висуває на перший план можливості України розщеплення навпіл, поділ яких культурні фактори призводять б один, щоб передбачити, може бути більш сильним, ніж у Чехословаччині, але далеко менш кривава, ніж у Югославії.

Хто ми і імміграції

Остання книга Хантінгтона, Хто ми? Виклики американській національній ідентичності, опублікований в травні 2004 р Його тема сенс американської національної ідентичності та можливої ​​культурної загрози, яку представляє для нього великої латиноамериканської імміграції, який Хантінгтон попереджає, може "поділити Сполучені Штати на два народи, дві культури і дві мови ".

Інше

Хантінгтон приписують винахід фразу Давос Людина, посилаючись на глобальних еліт, які "практично не потребують національної лояльності, розглядають національні кордони як перешкоди, які, на щастя, зникають, і побачити національні уряди як залишки з минулого, чия єдина корисна функція полягає в полегшенні глобальні операції еліти". Фраза відноситься до Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Швейцарія, де лідери світової економіки зустрічаються.

Протягом 1980-х років, південноафриканський апартеїд уряд P.W. Бота ставали все більш стурбовані безпекою. За порадою Хантінгтона, уряд Боти створила потужний апарат державної безпеки, щоб "захистити" держави від очікуваного підйому політичного насильства, що реформи, як очікується, викличе. У 1980-ті роки стали періодом значних політичних хвилювань, коли держава стає все більш домінує коло Боти генералів і начальників поліції (відомий як securocrats), яким вдалося різні держави з надзвичайних ситуацій.

Національна академія наук суперечок

У 1986 році Хантінгтон був номінований на членство в Національній академії наук. Вся академія голосування по номінації, хоча багато вчених не були знайомі з кандидатом. Професор Ленг, математик з Єльського університету, порушується цей виборчий статус-кво, оскаржуючи призначення Хантінгтона. Ланг агітував для інших, щоб заперечувати членство в Хантінгтон, і врешті-решт вдалося; Гантінгтон був двічі номінований і двічі відхилений. Детальний опис цих подій була опублікована в Ланга "Academia, журналістика і політика: Приклад: Справа Ханґтінона"., Який займає перші 222 сторінок його книги 1998 Виклики

Ланг був натхненний працях математик Ніл Köblitz, який звинуватив Хантінгтон в нецільовому використанні математики та участь в лженауки. Ланг стверджував, що Хантінгтон спотворюється історичний рекорд і використовував псевдо-математику, щоб зробити його висновки здаються переконливими. Як приклад він використовував тисячу дев'ятсот шістдесят вісім книга політичного порядку Хантінгтона в мінливих суспільствах, в яких Хантінгтон стверджував, що Південна Африка була «задоволеною суспільство» в 1960-ті роки. Ланг не вірив висновок, тому він дивився на те, як Хантінгтон обґрунтував це твердження і прийшов до висновку, що він використовував метод, який просто не діє. Lang підозрював, що він використовував неправдиві псевдо-математичний аргумент, щоб дати аргументи, які він хотів виправдати більший авторитет. Це було, сказав Ланг, "тип мови, який дає ілюзію науки без будь-якої з його сутності." Ланг документи свої звинувачення в його книзі виклики.

Прихильники Хантінгтона включені Герберт А. Саймон, 1978 лауреат Банку Швеції премії в галузі економічних наук в пам'яті Альфреда Нобеля. Математична Інтеллідженсер запропонував Саймон і Köblitz можливість взяти участь в письмовому дебатах, які вони прийняли.

Протуберанець Хантінгтона як професор Гарвардського університету і директор (як і тоді) з Гарвардського центру з міжнародних справ привело до значного охоплення його переможеною призначенням на NAS за допомогою засобів масової інформації, в тому числі The New York Times і The New Republic.

Вибрані праці

  • The Soldier and the State: The Theory and Politics of Civil-Military Relations (1957)
  • The Common Defense: Strategic Programs in National Politics (1961)
  • Political Order in Changing Societies (1968)
  • American Politics: The Promise of Disharmony (1981)
  • The Third Wave: Democratization in the Late Twentieth Century (1991)
  • The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order (1996)
  • Who Are We? The Challenges to America's National Identity (2004)

Джерела

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Самуель Гантінгтон
  • Кутуєв П.В. Концепції розвитку та модернізації: еволюція дослідницьких програм соціологічного дискурсу. – К.: Сталь, 2005. – С.99-147.
  • http://mirslovarei.com/content_pol/XANTINGTON-SAMUJEL-1927-3526.html
  • The Crisis of Democracy, by Samuel Huntington
  • Sam Huntington discusses "Who Are We? The Challenges to America's National Identity" with Jenny Attiyeh on
  • , available to (freely) registered users. Among the writers are a number of eminent scholars of immigration and Latin American studies.
  • Professor Edward Said's critique of Huntington's 'Clash of Civilizations' theory.
  • that criticizes the impact of Huntington's advice during the transition process on the quality of democracy in Brazil.
  • "Your New Enemies" by Said Shirazi — A leftist critique of Huntington.
  • "Interview with Sam Huntington" by Amina R. Chaudary — A 2006 Interview with Islamica Magazine
  • A Critique of Clash of Civilization by the late Edward Said
    1. Michael C. Desch. 1998. "Soldiers, States, and Structures: The End of the Cold War and Weakening U.S. Civilian Control." Armed Forces & Society. 24(3): 389-405.
    2. Michael C. Desch. 2001. Civilian Control of the Military: The Changing Security Environment. Baltimore: Johns Hopkins University Press.
    3. Peter D. Feaver. 1996. “An American Crisis in Civilian Control and Civil-Military Relations?” The Tocqueville Review. 17(1): 159.
    4. Joseph Lelyveld, Move Your Shadow (New York, 1985), 68-9; Shula Marks and Stanley Trapido, "South Africa Since 1976: an historical perspective," in Shaun Johnson, ed., South Africa: No Turning Back (London, 1988), 28
    5. http://contemporarythinkers.org/samuel-huntington/
    6. see Richard E. Rubenstein and Jarle Crocker (1994): Challenging Huntington, in: Foreign Policy, No. 96 (Autumn, 1994), pp. 113–28
    7. Samuel P. Huntington of Harvard Dies at 81, The New York Times, December 27, 2008
    8. "Testing Huntington in Ukraine". European Tribune.
    9. Davos man's death wish, The Guardian, 3 February 2006
    10. Fox, William; Fourie, Marius; Van Wyk, Belinda (1998). Police Management in South Africa. Juta and Company Limited. p. 167.

Література

  • О. Лісничук . Гантінґтон (Huntington) Самуель Філіпс // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.128 .

Примітки

  1. http://www.telegraph.co.uk/news/obituaries/3999461/Samuel-Huntington.html
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #119541807 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  7. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  8. Geni.com — 2006.
    d:Track:Q2621214

Посилання

Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (листопад 2016)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2017 Samuel Fillips Gantington angl Samuel Phillips Huntington 17 kvitnya 1927 19270417 Nyu Jork SShA 24 grudnya 2008 SShA amerikanskij politolog direktor Institutu strategichnih doslidzhen u Garvardskomu universiteti Avtor teoriyi Gantingtona pro zitknennya civilizacij v suchasnu epohu Fahivec u galuzi porivnyalnoyi politologiyi ta tranzitologiyi rozdilu politologiyi yakij vivchaye perehid vid avtoritarizmu do demokratiyi Spivzasnovnik zhurnalu Foreign Policy Samuel Gantingtonangl Samuel P HuntingtonIm ya pri narodzhenni angl Samuel Phillips HuntingtonNarodivsya 18 kvitnya 1927 1927 04 18 2 4 Nyu Jork Nyu Jork SShAPomer 24 grudnya 2008 2008 12 24 1 2 81 rik Martas Vinyard Dyuks Massachusets SShA cukrovij diabetKrayina SShADiyalnist filosof geopolitik politolog pismennik vikladach universitetu sociolog ekonomistGaluz mizhnarodni vidnosiniAlma mater Garvardskij universitet Yelskij universitet Chikazkij universitet i dVidomi uchni Frensis Fukuyama i Dzhon MirshajmerZnannya mov anglijska 6 7 Zaklad Garvardskij universitet i Kolumbijskij universitetChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i naukMagnum opus d Zitknennya civilizacij i dPartiya Demokratichna partiya SShAMati d 8 U shlyubi z dNagorodi Grant Guggengajma d 1992 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d Mediafajli u Vikishovishi Mapa etnokulturnogo podilu civilizacij pobudovana za koncepciyeyu Hantingtona zahidna kultura temno sinij kolir fioletovij kolir yaponska kultura rozhevij kolir Kitajska kultura chervonij kolir kultura Indiyi pomaranchevij kolir zelenij kolir blakitnij kolir buddijska kultura zhovtij kolir ta korichnevij kolir ZhittyepisNarodivsya 18 kvitnya 1927 u Nyu Jorku U vici 18 rokiv na vidminno zakinchiv Yelskij universitet v 23 vidsluzhivshi v armiyi i otrimavshi doktorskij stupin v Garvardi pochav tam vikladati Za svoye zhittya Gantington uzyav uchast v roboti v cilomu nad 17 knigami chastinu z yakih vin napisav sam a chastinu v spivavtorstvi z inshimi vchenimi U Zitknenni civilizacij vidanij u 1996 peredbachiv zokrema majbutnij konflikt mizh Zahidnim svitom ta Islamskim svitom Odne z osnovnih posilan knigi polyagaye v tomu sho v majbutnomu sviti konflikti matimut ne ideologichnu a religijnu prirodu Za Gantingtonom osnovnij kriterij rozvitku institucionalizaciya Visokij riven politichnoyi institucionalizaciyi ye osnovoyu politichnoyi stabilnosti ta stijkosti u perehidnih suspilstvah Jogo koncepciya zitknennya civilizacij aktivno debatuvalas stosovno voyen v Afganistani 2001 ta v Iraku 2003 Akademichna kar yeraVikladav u Garvardskomu universiteti z 1950 zgodom pozbavlenij posadi v 1959 Razom z Zbignyevom Bzhezinskim yakomu takozh bulo vidmovleno v posadi vin pereyihav do Kolumbijskogo universitetu v Nyu Jorku U 1959 1962 pracyuvav docentom Kolumbijskogo universitetu de buv takozh zastupnikom direktora Institutu doslidzhen vijni ta miru Zgodom zaprosili povernutisya v Garvard de vin vikladav z 1963 azh do svoyeyi smerti Obranij chlenom Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk Protyagom 1965 Gantington i Vorren Demien Menshel stali spivzasnovnikami ta spivredaktorami Vidannya Zovnishnya politika Gantington zalishavsya spivredaktorom do 1977 Jogo pershoyu z golovnih knig stala Soldat i derzhava Teoriya i politika vijskovo civilnih vidnosin 1957 yaka bula sprijnyata yak velmi superechlivo pislya yiyi publikaciyi ale v danij chas rozglyadayetsya yak najbilsh vplivova kniga u sferi amerikanskih vijskovo civilnih vidnosin Vin stav znamenitim pislya svogo vidannya Politichnij poryadok u minlivih suspilstvah 1968 roboti yaka kinula viklik zagalnoviznanij dumci teoretikiv modernizaciyi sho ekonomichnij i socialnij progres bude viroblyati stabilni demokratiyi v nedavno dekolonizovanih krayinah Yak konsultant Derzhavnogo departamentu SShA a takozh u vplivovij statti 1968 roku v zhurnali zakordonnih sprav vin vistupav za koncentraciyu silskogo naselennya Pivdennogo V yetnamu v mistah za dopomogoyu strategiyi kilimovih bombarduvan i defoliaciyi silskogospodarskih ugid i dzhungliv V yetnamu z tim shob izolyuvati V yetkong Yaksho pryame zastosuvannya mehanichnoyi i zvichajnoyi potuzhnosti vidbuvayetsya v takomu masovomu masshtabi shob viklikati masovu migraciyu iz silskoyi miscevosti v mista osnovnij princip sho lezhit v osnovi maoyistskoyi doktrini revolyucijnoyi vijni bilshe ne pracyuye Inspirovanu maoyistami silsku revolyuciyu perebivaye sponsorovana amerikancyami miska revolyuciya Zhurnal Foreign Affairs Vol 46 4 lipen 1968 s 650 Bezdumnim chinom Spolucheni Shtati u V yetnami shukayut chim zhe vidpovisti na yihnyu nacionalno vizvolnu vijnu Efektivna vidpovid ne lezhit ni v pragnenni do zvichajnoyi vijskovoyi peremogi ni v primarnih teoriyah i hitroshah vijskovogo poboryuvannya povstanciv Takoyu vidpoviddyu natomist bula b vimushenya priskorena urbanizaciya i modernizaciya yaka shvidko vivede krayinu v comu pitanni z fazi v yakij silskij revolyucijnij ruh mozhe spodivatisya generuvati dostatnyu silu shob prijti do vladi Zhurnal Foreign Affairs Vol 46 4 lipen 1968 s 652 Vin takozh buv spivavtorom dopovidi Kriza demokratiyi pro kerovanist demokratij opublikovanoyi Tristoronnoyu komisiyeyu u 1976 U 1977 jogo drug Bzhezinskij yakij buv priznachenij radnikom z nacionalnoyi bezpeki v administraciyi Dzhimmi Kartera zaproponuvav jomu stati koordinatorom z planuvannya bezpeki vid Bilogo domu u Radi nacionalnoyi bezpeki Vin sluzhiv na cij posadi do kincya 1978 Gantington takozh prodovzhuvav vikladati studentam do svogo vihodu na pensiyu v 2007 Vpliv na svitovu politikuPolitichnij poryadok u minlivih suspilstvah U 1968 roci koli vijna Spoluchenih Shtativ u V yetnami staye najbilsh intensivnoyu Gantington opublikuvav Politichnij poryadok u minlivih suspilstvah de buv kritichnij analiz teoriyi modernizaciyi yaka ohopila veliku politiku SShA shodo krayin sho rozvivayutsya protyagom poperednogo desyatilittya Gantington stverdzhuye sho v hodi modernizaciyi suspilstva stayut vse bilsh skladnimi i nevporyadkovanimi Yaksho proces socialnoyi modernizaciyi yaka produkuye cej rozlad ne suprovodzhuyetsya procesom politichnoyi ta institucijnoyi modernizaciyi yaka rozvivaye politichni instituti zdatni upravlyati stresom modernizaciyi rezultatom mozhe stati nasilstvo Protyagom 1970 h rokiv Gantington buv radnikom uryadiv yak demokratichnih tak i diktatorskih Protyagom 1972 vin zustrivsya z predstavnikami uryadu Medichi v Braziliyi rik po tomu vin opublikuvav dopovid Pidhodi do politichnoyi dekompresiyi zasterigayuchi vid rizikiv pov yazanih z duzhe shvidkoyu politichnoyu liberalizaciyeyu zaproponuvavshi postupovu liberalizaciyu pri silnij derzhavi ta vladi partiyi zmodelovanoyi na kshtalt meksikanskoyi Institucijno revolyucijnoyi partiyi IRP Pislya trivalogo perehodu Braziliya stala demokratichnoyu v 1985 roci U 1980 h vin stav avtoritetnim radnikom pivdennoafrikanskogo rezhimu yakij vikoristovuvav jogo ideyi pro politichnij poryadok dlya togo shob virobiti svoyu zagalnu strategiyu reformuvannya aparteyidu i pridushennya zrostayuchogo oporu Vin zapevniv praviteliv Pivdennoyi Afriki sho zbilshennya represivnoyi mici derzhavi yaka v toj chas vklyuchala nasilstvo z boku policiyi zatrimannya bez sudu i torturi mozhe buti neobhidnim dlya zdijsnennya reformi Proces reform yak vin skazav svoyij pivdennoafrikanskoyi auditoriyi chasto vimagaye lukavstva obmanu falshivih pripushen i zaplyushuvannya ochej na deyaki rechi Takim chinom vin pidtrimav proekt svoyih gospodariv shodo reformuvannya aparteyidu zamist jogo usunennya Gantington chasto zgaduvav Braziliyu yak svij uspih mayuchi na uvazi svoyu rol u prezidentskomu zvernenni 1988 roku do Amerikanskoyi asociaciyi politichnih nauk zaznachivshi sho politichna nauka vidigrala skromnu rol v comu procesi Kritiki taki yak britanskij politolog Alan Guper vidznachav natomist sho suchasna Braziliya maye osoblivo nestabilnu partijnu sistemu v yakij najkrashe institucijno rozvinena partiya Robinicha partiya Luyisa Inasiu Lula da Silvi opinilas v opoziciyi do kontrolovanogo perehodu Krim togo Guper stverdzhuye sho vidsutnist gromadyanskoyi uchasti v suchasnij Braziliyi ye rezultatom cogo kontrolovanogo zverhu vniz procesu perehodu politichnoyi uchasti Tretya hvilya U svoyij knizi 1991 roku Tretya hvilya demokratizaciya naprikinci dvadcyatogo stolittya Gantington visunuv argument sho pochinayuchi z revolyuciyi v Portugaliyi protyagom 1974 roku sposterigayetsya tretya hvilya demokratizaciyi yaka opisuye globalnu tendenciyu yaka ohoplyuye ponad 60 krayin po vsij Yevropi Latinskij Americi Aziyi j Africi de vidbulisya v tij chi inshij formi zmini v napryamku bilshoyi demokratiyi Kniga Gantingtona vigrala v 1992 roci Premiyu Grejvmeyera vid Universitetu Luyisvilya Zitknennya civilizacij Dokladnishe Zitknennya civilizacij U 1993 roci Gantington viklikav veliki debati sered mizhnarodnih teoretikiv vidnosin z zapitalnoyu nazvoyu Zitknennya civilizacij vplivoyu chasto citovanoyu statteyu v zhurnali Foreign Affairs U statti vin stverdzhuvav sho pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu islam stane najbilshoyu pereshkodoyu dlya dominuvannya Zahodu v sviti Nastupna velika vijna Zahodu yak skazav vin neminuche bude z islamom Jogo opis pislya holodnoyi vijni geopolitiki i neminuchist nestabilnosti kontrastuyut z vplivovim kincem istoriyi tezi propagovanoyi Frensis Fukuyama Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad listopad 2016 Hantington rozshiriv Zitknennya civilizacij zamoviti dovzhinu i opublikuvav jogo yak Zitknennya civilizacij v 1996 roci statti ta knigi mestorozhde sho pislya zakinchennya holodnoyi vijni konflikt najbilsh chasto i burhlivo vidbuvayutsya cherez kulturnoyi a ne ideologichnih rozbizhnostej Ce v toj chas yak za chasiv holodnoyi vijni stavsya konflikt mizh kapitalistichnim Zahodom i komunistichnim blokom Shodu teper vin buv shvidshe za vse vidbuvayutsya mizh osnovnimi svitovimi civilizaciyami sho identifikuyut sim a mozhlivo vosmij ya Zahidna II Latinska amerikanec III Islamska IV Sinic kitajskij v induyistska VI pravoslavni VII yaponsku movu i VIII Afriki Cya kulturna organizaciya kontrastuye suchasnij svit z klasichnim ponyattyam suverennih derzhav Shob zrozumiti potochni i majbutni konflikti kulturni trishini povinni buti zrozumili i kulturno a ne derzhava povinno buti prijnyato yak prichini dlya vijni Takim chinom zahidni krayini vtratyat perevazhannya yaksho voni ne v zmozi viznati neprimirennij harakter kulturnoyi napruzhenosti Hantington stverdzhuvav sho pislya zakinchennya holodnoyi vijni zrushennya v geopolitichnij organizaciyi i strukturi vimagaye Zahid zmicniti sebe v kulturnomu vidnoshenni shlyahom vidmovi vid nav yazuvannya svogo idealu demokratichnogo universalizmu i jogo bezperervnoyi vijskovoyi intervencionizma Pidkreslyuyuchi cyu tochku zoru Hantington pisav v rozshirenni 1996 roku V sviti sho rozvivayetsya etnichnih konfliktiv i civilizacijnogo zitknennya Zahidna vira v universalnist zahidnoyi kulturi strazhdaye troma problemami ce brehnya ce amoralno i ce nebezpechno Identifikaciya zahidnoyi civilizaciyi iz zahidnim hristiyanstvom katolicko protestantskoyi ne originalna ideya Hantingtona ce bulo dosit tradicijnim zahidnim dumkoyu i pidrozdili do epohi holodnoyi vijni Kritiki napriklad statti v Le Monde Diplomatik nazivayemo Zitknennya civilizacij teoretichnoyi legitimaciyi amerikanskoyi viklikanih zahidnoyi agresiyi proti Kitayu i v sviti islamskih i pravoslavnih kultur Inshi kritiki stverdzhuyut sho taksonomiya Hantingtona ye sproshenim i dovilnim i ne vrahovuye vnutrishnoyi dinamiki i partizanskih napruzhenosti vseredini civilizacij Krim togo kritiki stverdzhuyut sho Hantington nehtuye ideologichnoyi mobilizaciyi elit i nezdijsnennih socialno ekonomichnih potreb naselennya yak realnih prichinnih faktoriv vodinnya konflikt sho vin ignoruye konflikti yaki ne duzhe dobre vpisuyutsya v civilizacijnih kordoniv viznachenih nim i voni stverdzhuyut sho jogo nova paradigma ne sho inshe yak realistichne mislennya v yakomu derzhavi stav zaminenij civilizacij Vpliv Hantingtona na politiku SShA mozhna bulo porivnyati z sho spirnih religijnih teorij britanskogo istorika Arnolda Tojnbi pro azijskih lideriv pid chas pochatku dvadcyatogo stolittya The New York Times nekrolog na Semyuel Hantington zaznachaye prote sho jogo akcent na drevnih religijnih imperij na vidminu vid derzhav abo etnichnih grup yak dzherela globalnogo konfliktu otrimav bilshe oblatki pislya teraktiv 11 veresnya Hantington pisav sho Ukrayina mozhe rozdilitisya po kulturnij liniyi mizh bilsh katolickoyi Zahidnoyi Ukrayini i pravoslavnoyi Shidnoyi Ukrayini Hocha derzhavnikom pidhid visuvaye na pershij plan mozhlivist rosijsko ukrayinskoyi vijni civilizacijnij pidhid zvodit do minimumu sho i natomist visuvaye na pershij plan mozhlivosti Ukrayini rozsheplennya navpil podil yakih kulturni faktori prizvodyat b odin shob peredbachiti mozhe buti bilsh silnim nizh u Chehoslovachchini ale daleko mensh krivava nizh u Yugoslaviyi Hto mi i immigraciyi Ostannya kniga Hantingtona Hto mi Vikliki amerikanskij nacionalnij identichnosti opublikovanij v travni 2004 r Jogo tema sens amerikanskoyi nacionalnoyi identichnosti ta mozhlivoyi kulturnoyi zagrozi yaku predstavlyaye dlya nogo velikoyi latinoamerikanskoyi immigraciyi yakij Hantington poperedzhaye mozhe podiliti Spolucheni Shtati na dva narodi dvi kulturi i dvi movi Inshe Hantington pripisuyut vinahid frazu Davos Lyudina posilayuchis na globalnih elit yaki praktichno ne potrebuyut nacionalnoyi loyalnosti rozglyadayut nacionalni kordoni yak pereshkodi yaki na shastya znikayut i pobachiti nacionalni uryadi yak zalishki z minulogo chiya yedina korisna funkciya polyagaye v polegshenni globalni operaciyi eliti Fraza vidnositsya do Vsesvitnomu ekonomichnomu forumi v Davosi Shvejcariya de lideri svitovoyi ekonomiki zustrichayutsya Protyagom 1980 h rokiv pivdennoafrikanskij aparteyid uryad P W Bota stavali vse bilsh sturbovani bezpekoyu Za poradoyu Hantingtona uryad Boti stvorila potuzhnij aparat derzhavnoyi bezpeki shob zahistiti derzhavi vid ochikuvanogo pidjomu politichnogo nasilstva sho reformi yak ochikuyetsya vikliche U 1980 ti roki stali periodom znachnih politichnih hvilyuvan koli derzhava staye vse bilsh dominuye kolo Boti generaliv i nachalnikiv policiyi vidomij yak securocrats yakim vdalosya rizni derzhavi z nadzvichajnih situacij Nacionalna akademiya nauk superechok U 1986 roci Hantington buv nominovanij na chlenstvo v Nacionalnij akademiyi nauk Vsya akademiya golosuvannya po nominaciyi hocha bagato vchenih ne buli znajomi z kandidatom Profesor Leng matematik z Yelskogo universitetu porushuyetsya cej viborchij status kvo oskarzhuyuchi priznachennya Hantingtona Lang agituvav dlya inshih shob zaperechuvati chlenstvo v Hantington i vreshti resht vdalosya Gantington buv dvichi nominovanij i dvichi vidhilenij Detalnij opis cih podij bula opublikovana v Langa Academia zhurnalistika i politika Priklad Sprava Hangtinona Yakij zajmaye pershi 222 storinok jogo knigi 1998 Vikliki Lang buv nathnennij pracyah matematik Nil Koblitz yakij zvinuvativ Hantington v necilovomu vikoristanni matematiki ta uchast v lzhenauki Lang stverdzhuvav sho Hantington spotvoryuyetsya istorichnij rekord i vikoristovuvav psevdo matematiku shob zrobiti jogo visnovki zdayutsya perekonlivimi Yak priklad vin vikoristovuvav tisyachu dev yatsot shistdesyat visim kniga politichnogo poryadku Hantingtona v minlivih suspilstvah v yakih Hantington stverdzhuvav sho Pivdenna Afrika bula zadovolenoyu suspilstvo v 1960 ti roki Lang ne viriv visnovok tomu vin divivsya na te yak Hantington obgruntuvav ce tverdzhennya i prijshov do visnovku sho vin vikoristovuvav metod yakij prosto ne diye Lang pidozryuvav sho vin vikoristovuvav nepravdivi psevdo matematichnij argument shob dati argumenti yaki vin hotiv vipravdati bilshij avtoritet Ce bulo skazav Lang tip movi yakij daye ilyuziyu nauki bez bud yakoyi z jogo sutnosti Lang dokumenti svoyi zvinuvachennya v jogo knizi vikliki Prihilniki Hantingtona vklyucheni Gerbert A Sajmon 1978 laureat Banku Shveciyi premiyi v galuzi ekonomichnih nauk v pam yati Alfreda Nobelya Matematichna Intellidzhenser zaproponuvav Sajmon i Koblitz mozhlivist vzyati uchast v pismovomu debatah yaki voni prijnyali Protuberanec Hantingtona yak profesor Garvardskogo universitetu i direktor yak i todi z Garvardskogo centru z mizhnarodnih sprav privelo do znachnogo ohoplennya jogo peremozhenoyu priznachennyam na NAS za dopomogoyu zasobiv masovoyi informaciyi v tomu chisli The New York Times i The New Republic Vibrani praciThe Soldier and the State The Theory and Politics of Civil Military Relations 1957 The Common Defense Strategic Programs in National Politics 1961 Political Order in Changing Societies 1968 American Politics The Promise of Disharmony 1981 The Third Wave Democratization in the Late Twentieth Century 1991 The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order 1996 Who Are We The Challenges to America s National Identity 2004 DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Samuel Gantington Kutuyev P V Koncepciyi rozvitku ta modernizaciyi evolyuciya doslidnickih program sociologichnogo diskursu K Stal 2005 S 99 147 http mirslovarei com content pol XANTINGTON SAMUJEL 1927 3526 html The Crisis of Democracy by Samuel Huntington Sam Huntington discusses Who Are We The Challenges to America s National Identity with Jenny Attiyeh on available to freely registered users Among the writers are a number of eminent scholars of immigration and Latin American studies Professor Edward Said s critique of Huntington s Clash of Civilizations theory that criticizes the impact of Huntington s advice during the transition process on the quality of democracy in Brazil Your New Enemies by Said Shirazi A leftist critique of Huntington Interview with Sam Huntington by Amina R Chaudary A 2006 Interview with Islamica Magazine A Critique of Clash of Civilization by the late Edward Said Michael C Desch 1998 Soldiers States and Structures The End of the Cold War and Weakening U S Civilian Control Armed Forces amp Society 24 3 389 405 Michael C Desch 2001 Civilian Control of the Military The Changing Security Environment Baltimore Johns Hopkins University Press Peter D Feaver 1996 An American Crisis in Civilian Control and Civil Military Relations The Tocqueville Review 17 1 159 Joseph Lelyveld Move Your Shadow New York 1985 68 9 Shula Marks and Stanley Trapido South Africa Since 1976 an historical perspective in Shaun Johnson ed South Africa No Turning Back London 1988 28 http contemporarythinkers org samuel huntington see Richard E Rubenstein and Jarle Crocker 1994 Challenging Huntington in Foreign Policy No 96 Autumn 1994 pp 113 28 Samuel P Huntington of Harvard Dies at 81 The New York Times December 27 2008 Testing Huntington in Ukraine European Tribune Davos man s death wish The Guardian 3 February 2006 Fox William Fourie Marius Van Wyk Belinda 1998 Police Management in South Africa Juta and Company Limited p 167 LiteraturaO Lisnichuk Gantington Huntington Samuel Filips Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 128 ISBN 978 966 611 818 2 Primitkihttp www telegraph co uk news obituaries 3999461 Samuel Huntington html Deutsche Nationalbibliothek Record 119541807 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Geni com 2006 d Track Q2621214PosilannyaCya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad listopad 2016

Дата публікації:
Топ