Зі́ткнення цивіліза́цій (англ. Clash of Civilizations) — гіпотеза американського політолога та соціолога Самуеля Гантінгтона про моделі конфліктів у період після Холодної війни. Уперше оприлюднена ним на лекції в Американському інституті підприємництва 1992 року, пізніше опублікована в книжці «Зіткнення цивілізацій і перебудова світового порядку» (The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order) 1996 року.
Зміст
Згідно з цією теорією, на зміну двополярності, що існувала в другій половині XX століття і ґрунтувалася на конфлікті ідеологій, прийде багатополярність, яка ґрунтуватиметься на конфлікті культур (цивілізацій).
Сам Гантінгтон виділяє такі цивілізації:
- Західна;
- Конфуціанська;
- Японська;
- Ісламська;
- Індуїстська;
- Православна;
- Латиноамериканська;
- Африканська;
- Буддистська.
Автор стверджує, що в майбутньому, якщо й виникне Третя світова війна, то це буде війна між цивілізаціями.
У статті «Зіткнення цивілізацій» (1993) він стверджував, що, якщо XX сторіччя було століттям зіткнення ідеологій, то XXI століття стане століттям зіткнення цивілізацій або релігій.
1996 року опублікував книгу «Зіткнення цивілізацій і перебудова світового порядку», яка стала спробою навести додаткові факти і аргументи, які підтверджують основні положення та ідеї. Головна ідея цієї книги: «у світі після холодної війни найважливіші відмінності між народами — не ідеологічні, політичні чи економічні, а культурні». Люди починають ідентифікувати себе не з державою або нацією, а з ширшим культурним утворенням — цивілізацією, оскільки цивілізаційні відмінності, що склалися століттями, "більш фундаментальні, ніж відмінності між політичними ідеологіями і політичними режимами. Релігія розділяє людей сильніше, ніж етнічна приналежність.
Головний сенс його міркувань полягає в протиставленні Заходу всьому іншому світу. За схемою Гантінгтона, панування Заходу завершується. На світову арену виступають декілька незахідних держав, які відкидають західні цінності й відстоюють власні цінності та норми.
Критика
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. |
Сучасний український історик Вадим Ададуров у своєму проєкті «1812 рік як війна цивілізацій», здійсненому за програмою міждисциплінарних досліджень Фонду Фернана Броделя (Париж, Франція), за допомогою методів , соціолінгвістики та інтелектуальної історії, зробив спробу деконструкції концепції зіткнення цивілізацій у пункті щодо соціокультурного характеру конфліктів Заходу та Росії (на прикладі двох основних іншуючих факторів — релігії та мови). Згідно з його висновком, цивілізаційного вигляду згаданому протистоянню надавали пропагандистські системи дублювання дійсності, як у Росії, так і на Заході, які рекомпоновували свідчення сучасників таким чином, що «текст компенсував собою дійсність» (Станіслав Лем), а «уява ставала реальнішою за дійсність» (А. Геро). Однак сотні наведених В. Ададуровим фактів з повсякдення війни доводять, що для її учасників іншуючі фактори релігії та мови не стали визначальними, а учасники походу Наполеона, якщо прибрати з їхніх свідчень «пропагандистську вуаль», деконструювати «мову ворожнечі», обумовлену зацікавленням центрів імперської влади у згуртуванні підпорядкованих їм суспільств за допомогою створення іншокультурного образу зовнішнього ворога, таки не побачили істотних відмінностей (т. зв. «лінії цивілізаційного розламу» за Гантінгтоном) між соціокультурними параметрами західної частини Російської імперії та Варшавським герцогством, державами Німеччини, Італії й Іспанією. Фактично Захід в особі Наполеона мав до справи в Росії з фронтирним варіантом європейської цивілізації, народжене Французькою революцією модерне суспільство з реакційним традиціоналізмом, учена культура з народною. У той же час критика В. Ададурова сфокусована на дуже вузькому історичному проміжку часу та, по суті, окремій історичній події (тобто тяжіє до мікроісторії), а отже, стосується лише окремого фрагменту, що апріорі не може бути достатнім підґрунтям для повного деконструювання гіпотези зіткнення цивілізацій (див. Помилка вибіркових доказів, Хибне узагальнення), яка враховує ширший та більш загальний історико-культурний аспект. Цікаво, що висновки дослідження В. Ададурова цілком вписуються у вектор укріплення російсько-французьких відносин, оскільки формують певну російсько-французьку комплементарність (мовляв, Французька імперія та Російська імперія ХІХ ст. відрізнялися не цивілізаційно, а лише за ступенем розвитку (див. Тягар білої людини) і "...Захід в особі Наполеона мав до справи в Росії з фронтирним варіантом європейської цивілізації"). Пошуки точок дотику були необхідними для Франції протягом останніх десятиліть, оскільки "Росія традиційно розглядається французькою політичною елітою як основний партнер у процесі вибудовування так званого багатополярного світового устрою.". Натомість інший дослідник, Станіслав Комарек, вважає тезу сприйняття Росії як "нерозвиненої Європи" (яку, зокрема, робить центральною у своєму дослідженні В. Ададуров), хибною — на думку С. Комарека, Росія, попри ілюзорну маску "європейськості", є цілком азійською країною та має більше історико-культурних точок дотику із Іраном, аніж Європою.
Однією із найбільш відомих критик гіпотези Самуеля Гантінгтона є рецензія Едварда Саїда (вперше опубліковано у 1993 р.). Критика Саїда побудована на тому факті, що автор гіпотези не врахував множинність та внутрішню динаміку кожної цивілізації та висвітлив проблему надто полярно.
Див. також
Примітки
- Вадим Ададуров. Война цивилизаций: Социокультурная история русского похода Наполеона. Киев: Лаурус, 2017. 400 с.
- Донченко, Євгенія (2010). Україна у східноєвропейській політиці Франції (1991-2009 рр.) // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. Т. 19. с. 278.
- Комарек, Станіслав (2020). Європа на роздоріжжі. Львів: Апріорі. с. 454.
- Зіткнення невігластва. Спільне (укр.). Процитовано 9 березня 2023.
- Зіткнення невігластв | Krytyka, Едвард Саїд. Krytyka (ua) . Процитовано 9 березня 2023.
Література
- Гантінґтон Семюел П. Протистояння цивілізацій та зміна світового порядку. Пер. з англ. Наталії Климчук. — Львів: Кальварія, 2006. — 474 с.
Рецензії
- Едвард Саїд. Зіткнення невігластва [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Спільне. — 11.09.2011.
Посилання
- Зіткнення цивілізацій. Переклад українською. [ 20 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- «Єдинна Наддержава». Переклад статті Гантінгтона з 1999 року [ 17 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Концепція «зіткнення цивілізацій» Самюеля Філліпса Хантінгтона [ 12 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zi tknennya civiliza cij angl Clash of Civilizations gipoteza amerikanskogo politologa ta sociologa Samuelya Gantingtona pro modeli konfliktiv u period pislya Holodnoyi vijni Upershe oprilyudnena nim na lekciyi v Amerikanskomu instituti pidpriyemnictva 1992 roku piznishe opublikovana v knizhci Zitknennya civilizacij i perebudova svitovogo poryadku The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order 1996 roku ZmistMezhi civilizacij na dumku Gantingtona Mapa bula opublikovana u jogo knizhci 1996 roku Zgidno z ciyeyu teoriyeyu na zminu dvopolyarnosti sho isnuvala v drugij polovini XX stolittya i gruntuvalasya na konflikti ideologij prijde bagatopolyarnist yaka gruntuvatimetsya na konflikti kultur civilizacij Sam Gantington vidilyaye taki civilizaciyi Zahidna Konfucianska Yaponska Islamska Induyistska Pravoslavna Latinoamerikanska Afrikanska Buddistska Avtor stverdzhuye sho v majbutnomu yaksho j vinikne Tretya svitova vijna to ce bude vijna mizh civilizaciyami U statti Zitknennya civilizacij 1993 vin stverdzhuvav sho yaksho XX storichchya bulo stolittyam zitknennya ideologij to XXI stolittya stane stolittyam zitknennya civilizacij abo religij 1996 roku opublikuvav knigu Zitknennya civilizacij i perebudova svitovogo poryadku yaka stala sproboyu navesti dodatkovi fakti i argumenti yaki pidtverdzhuyut osnovni polozhennya ta ideyi Golovna ideya ciyeyi knigi u sviti pislya holodnoyi vijni najvazhlivishi vidminnosti mizh narodami ne ideologichni politichni chi ekonomichni a kulturni Lyudi pochinayut identifikuvati sebe ne z derzhavoyu abo naciyeyu a z shirshim kulturnim utvorennyam civilizaciyeyu oskilki civilizacijni vidminnosti sho sklalisya stolittyami bilsh fundamentalni nizh vidminnosti mizh politichnimi ideologiyami i politichnimi rezhimami Religiya rozdilyaye lyudej silnishe nizh etnichna prinalezhnist Golovnij sens jogo mirkuvan polyagaye v protistavlenni Zahodu vsomu inshomu svitu Za shemoyu Gantingtona panuvannya Zahodu zavershuyetsya Na svitovu arenu vistupayut dekilka nezahidnih derzhav yaki vidkidayut zahidni cinnosti j vidstoyuyut vlasni cinnosti ta normi KritikaCyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Suchasnij ukrayinskij istorik Vadim Adadurov u svoyemu proyekti 1812 rik yak vijna civilizacij zdijsnenomu za programoyu mizhdisciplinarnih doslidzhen Fondu Fernana Brodelya Parizh Franciya za dopomogoyu metodiv sociolingvistiki ta intelektualnoyi istoriyi zrobiv sprobu dekonstrukciyi koncepciyi zitknennya civilizacij u punkti shodo sociokulturnogo harakteru konfliktiv Zahodu ta Rosiyi na prikladi dvoh osnovnih inshuyuchih faktoriv religiyi ta movi Zgidno z jogo visnovkom civilizacijnogo viglyadu zgadanomu protistoyannyu nadavali propagandistski sistemi dublyuvannya dijsnosti yak u Rosiyi tak i na Zahodi yaki rekomponovuvali svidchennya suchasnikiv takim chinom sho tekst kompensuvav soboyu dijsnist Stanislav Lem a uyava stavala realnishoyu za dijsnist A Gero Odnak sotni navedenih V Adadurovim faktiv z povsyakdennya vijni dovodyat sho dlya yiyi uchasnikiv inshuyuchi faktori religiyi ta movi ne stali viznachalnimi a uchasniki pohodu Napoleona yaksho pribrati z yihnih svidchen propagandistsku vual dekonstruyuvati movu vorozhnechi obumovlenu zacikavlennyam centriv imperskoyi vladi u zgurtuvanni pidporyadkovanih yim suspilstv za dopomogoyu stvorennya inshokulturnogo obrazu zovnishnogo voroga taki ne pobachili istotnih vidminnostej t zv liniyi civilizacijnogo rozlamu za Gantingtonom mizh sociokulturnimi parametrami zahidnoyi chastini Rosijskoyi imperiyi ta Varshavskim gercogstvom derzhavami Nimechchini Italiyi j Ispaniyeyu Faktichno Zahid v osobi Napoleona mav do spravi v Rosiyi z frontirnim variantom yevropejskoyi civilizaciyi narodzhene Francuzkoyu revolyuciyeyu moderne suspilstvo z reakcijnim tradicionalizmom uchena kultura z narodnoyu U toj zhe chas kritika V Adadurova sfokusovana na duzhe vuzkomu istorichnomu promizhku chasu ta po suti okremij istorichnij podiyi tobto tyazhiye do mikroistoriyi a otzhe stosuyetsya lishe okremogo fragmentu sho apriori ne mozhe buti dostatnim pidgruntyam dlya povnogo dekonstruyuvannya gipotezi zitknennya civilizacij div Pomilka vibirkovih dokaziv Hibne uzagalnennya yaka vrahovuye shirshij ta bilsh zagalnij istoriko kulturnij aspekt Cikavo sho visnovki doslidzhennya V Adadurova cilkom vpisuyutsya u vektor ukriplennya rosijsko francuzkih vidnosin oskilki formuyut pevnu rosijsko francuzku komplementarnist movlyav Francuzka imperiya ta Rosijska imperiya HIH st vidriznyalisya ne civilizacijno a lishe za stupenem rozvitku div Tyagar biloyi lyudini i Zahid v osobi Napoleona mav do spravi v Rosiyi z frontirnim variantom yevropejskoyi civilizaciyi Poshuki tochok dotiku buli neobhidnimi dlya Franciyi protyagom ostannih desyatilit oskilki Rosiya tradicijno rozglyadayetsya francuzkoyu politichnoyu elitoyu yak osnovnij partner u procesi vibudovuvannya tak zvanogo bagatopolyarnogo svitovogo ustroyu Natomist inshij doslidnik Stanislav Komarek vvazhaye tezu sprijnyattya Rosiyi yak nerozvinenoyi Yevropi yaku zokrema robit centralnoyu u svoyemu doslidzhenni V Adadurov hibnoyu na dumku S Komareka Rosiya popri ilyuzornu masku yevropejskosti ye cilkom azijskoyu krayinoyu ta maye bilshe istoriko kulturnih tochok dotiku iz Iranom anizh Yevropoyu Odniyeyu iz najbilsh vidomih kritik gipotezi Samuelya Gantingtona ye recenziya Edvarda Sayida vpershe opublikovano u 1993 r Kritika Sayida pobudovana na tomu fakti sho avtor gipotezi ne vrahuvav mnozhinnist ta vnutrishnyu dinamiku kozhnoyi civilizaciyi ta visvitliv problemu nadto polyarno Div takozhDruga holodna vijna Potencijni nadderzhaviPrimitkiVadim Adadurov Vojna civilizacij Sociokulturnaya istoriya russkogo pohoda Napoleona Kiev Laurus 2017 400 s Donchenko Yevgeniya 2010 Ukrayina u shidnoyevropejskij politici Franciyi 1991 2009 rr Mizhnarodni zv yazki Ukrayini naukovi poshuki i znahidki T 19 s 278 Komarek Stanislav 2020 Yevropa na rozdorizhzhi Lviv Apriori s 454 Zitknennya neviglastva Spilne ukr Procitovano 9 bereznya 2023 Zitknennya neviglastv Krytyka Edvard Sayid Krytyka ua Procitovano 9 bereznya 2023 LiteraturaGantington Semyuel P Protistoyannya civilizacij ta zmina svitovogo poryadku Per z angl Nataliyi Klimchuk Lviv Kalvariya 2006 474 s ISBN 966 663 189 XRecenziyi Edvard Sayid Zitknennya neviglastva 11 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Spilne 11 09 2011 PosilannyaZitknennya civilizacij Pereklad ukrayinskoyu 20 listopada 2015 u Wayback Machine Yedinna Nadderzhava Pereklad statti Gantingtona z 1999 roku 17 grudnya 2018 u Wayback Machine Koncepciya zitknennya civilizacij Samyuelya Fillipsa Hantingtona 12 grudnya 2016 u Wayback Machine