Марсель Марсо (фр. Marcel Marceau; 22 березня 1923 — 22 вересня 2007) — французький актор і художник, мім.
Марсель Марсо | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
алем. Marcel Marceau | |||||||
фото 1971 року | |||||||
Ім'я при народженні | Ісер | ||||||
Народився | 22 березня 1923 місто Страсбур, Франція | ||||||
Помер | 22 вересня 2007 (84 роки) Каор, Сарепта | ||||||
Поховання | Пер-Лашез і d | ||||||
Національність | єврей | ||||||
Громадянство | Франція | ||||||
Релігія | юдаїзм | ||||||
Діяльність | актор театру і кіно | ||||||
Alma mater | d, d і d | ||||||
Відомі учні | d, d, d і Ваграм Зарян | ||||||
Роки діяльності | 1944—2002 | ||||||
У шлюбі з | d | ||||||
Діти | два сини і дві доньки | ||||||
IMDb | ID 0545131 | ||||||
Нагороди та премії | |||||||
| |||||||
| |||||||
Марсель Марсо у Вікісховищі |
Біографія. Ранні роки
Народився Марсель Марсо 22 березня 1923 року в єврейській сім'ї. Його справжнє ім'я — Ісер. Однак для друзів він був Маркелом (французький варіант імені — Марсель). «Моя мати (Ганся) народилася на Коломийщині, якщо бути точним — у Яблунові, (тепер Івано-Франківська область). А потім сім'я, коли Ганся мала 8 років, виїхала до Ельзасу, саме там мама й зустрілася з моїм батьком. А ось я вже справді народився у Страсбурзі», (як той знову став французьким), — розповідав артист.
Коли Марселю виповнилося 15 років, його родині довелося тікати вже від німецьких нацистів. Батьку-єврею врятуватися не вдалося, в 1944 році його розстріляли в концтаборі Освенцім.
У роки Другої світової війни
Взявши для фальшивих паспортів прізвище наполеонівського генерала Марсо, Марсель та його брат Ален «примудрились» уникнути депортації з Франції. В сімнадцятирічному віці юнак вступив до лав Опору, а після звільнення Парижа від нацистів — до Французької національної армії (Марсель служив перекладачем генерала Шарля де Голля). Завдяки унікальному дару — блискавично змінювати вираз обличчя та ходу — Марселю вдалося переправити до нейтральної на той час Швейцарії і врятувати понад сімдесят єврейських дітлахів. Ризикуючи життям, він кілька разів проходив повз вартового, і той щоразу сприймав його за іншу людину.
В перервах між боями хлопець виступав перед французькими вояками. Він добре пам'ятав свій перший великий виступ: "Коли бойові дії закінчились, я продемонстрував декілька пантомімічних номерів трьом тисячам американських солдатів. Саме тоді з'явилася й перша рецензія в газеті «Stars and stripes». Так починалася професійна кар'єра міма.
Повоєнний період
Природа щедро обдарувала Марселя різними художніми здібностями. Після війни він відвідував школу декоративного мистецтва, а потім навчався в паризькому театрі Сари Бернар у театрального режисера Шарля Дюллена та актора Етьєна Декру. Саме вони відроджували у Франції мистецтво пантоміми. «Я довго вагався, ким стати — мімом чи художником, — зізнавався Марсо. — Відпочиваю я за мольбертом …» (До речі, свого часу Марсель Марсо написав книгу «Історія Біпа», яку сам проілюстрував. Серед його публікацій — книги малюнків і віршів, включаючи «Баладу про Париж та світ», «Фантазії Біпа», «Пімпорелло», «Третє око». Крім усього, Марсель Марсо — член Академії Мистецтв у Берліні, Мюнхені…) Зрештою він остаточно визначився з вибором професії: «Пантоміма — моє покликання», — і незабаром став визнаним метром цього жанру.
Перший значний виступ Марсо відбувся у серпні 1944 року, після звільнення Парижа, він називався «3000 трупів».
Після закінчення війни, в 1946 році Марсо вступив у драматичну школу Чарльза Далліна, а потім працював в театрі Сари Бернар у Парижі. Там його викладачем був Етьєнн Декрукс, інший учень якого Жан-Луї Барро запросив Марсо, знявши його в ролі Арлекіна.
Поява персонажа Біпа
Його сценічний персонаж Біп був створений Марселем Марсо в 1947 році під впливом фільмів Чарлі Чапліна. Біп — за визначенням також маленька людина в різних, найчастіше несприятливих обставинах. Сценічні мініатюри за участю Біпа сповнені співчуттям до бідолахи, якому не дуже щастить на балу буття.
Наприкінці 40-х минулого століття Марсель Марсо організував трупу «Співдружність мімів», яка проіснувала до 1960 року. Його постановки, серед яких «Ярмарок», «Флейтист», «В майстерні масок», «Давид і Голіаф», «Юність, зрілість, старість, смерть» йшли на великих сценах Франції, включаючи театр Сари Бернар та театр на Єлисейських ланах. Найкращими своїми виставами артист вважав «Париж сміється, Париж плаче», де герой — давній знайомий Біп.
Зрілість актора
В 70-ті Марсо відкрив Паризьку школу пантоміми, а трохи згодом — фонд для підтримки мистецтва пантоміми у США. До речі, в Сполучених Штатах його виступи бачили чотири президенти, включаючи Білла Клінтона. Великий мім виховав чимало учнів і надихнув багатьох артистів. Скажімо, Майкл Джексон не приховував того, що в своєму танці використав прийоми видатного клоуна (уславлена «місячна хода» поп-короля народилася під впливом сценки Марсо «Той, що йде проти вітру»). А один з «Остапів Бендерів» — Сергій Юрський, скориставшись пластичним стилем міма, втілив свого часу на сцені образ Адама…
У 1978 році Марсо створив .
У 1996 році він заснував фонд для підтримки мистецтва пантоміми в США.
кажучи в численних інтерв'ю про свій важкий характер, Марсель Марсо зазвичай мав на увазі схильність до самотності. Можливо, саме тому, будучи за життя двічі одруженим і маючи чотирьох дітей (двох синів — Батиста і Мішеля від першого шлюбу та двох доньок — Каміль і Аурелію), артист з 80-х років минулого століття «усамітнився» в старовинному будинку, при цьому тісно спілкуючись з дітьми та багато гастролюючи. Він часто приїздив до СРСР (в Москві зустрів кохану жінку), у 2001 році приїздив і до Києва.
У 2002 році Марсо став послом доброї волі ООН.
Смерть
Марсель Марсо пішов у вічність наприкінці вересня 2007 року. До кінця життя Марсель Марсо жив на фермі неподалік від Парижа.
Творчість
Марсель Марсо відомий світу передусім в образ клоуна Біпа. Ліричний, смішний і сумний водночас Біп — білолиций клоун в тільняшці та чудному капелюсі приніс своєму творцю в 1947 році всесвітню славу. Жестами і мімікою Біп демонстрував усю гаму людських почуттів — смуток і радість, кохання і розчарування, — й робив це настільки природно, що відразу став улюбленцем публіки, а відтак — і головним героєм численних мімічних сценок — «Біп і метелик», «Біп — продавець кульок», «Біп — приборкувач»… «Мій успіх у світі пов'язаний з тим, що пантоміма, як і музика, не знає меж», — говорив Марсо у відповідь на запитання про пошуки образу. В Біпі артист вбачав нащадка П'єро та своїх улюблених чаплінських персонажів. Тому й називали Марселя Марсо французьким Чапліном.
Кінострічки та головні пантоміми
У кіно ж він знімався досить мало:
- «Фантомас проти Фантомаса» (1949, людина в метро) Робера Верне.
- «Барбарелла» Роже Вадима
- «Німе кіно» Мела Брукса.
Серед найвідоміших пантомім Марселя Марсо
- «Шинель» (за Гоголем)
- «Париж плаче, Париж сміється»
- «Юність, зрілість, старість, смерть»
- «У майстерні масок»
- «Давид і Голіаф».
Друковані твори
Серед його публікацій книги малюнків і віршів — * «Історія Біпа»
- «Балада про Париж та світ»
- «Фантазії Біпа»
- «Пімпорелло»
- «Третє око»
Премії і нагороди
Марсо удостоєний численних нагород, зокрема
- ордена Почесного легіону — вищої державної нагороди Франції.
- роботи на телебаченні він одержав премію «Емі».
Примітки
- . Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 12 січня 2015.
Література
- Valérie Bochenek, Le mime Marcel Marceau: entretiens et regards avec Valérie Bochenek, Somogy, 1997
- Nicole Narewski-Barriau, Les sons du silence: Marcel Marceau mime musicien, Thespis
- Бояджиев Г., Театральный Париж сегодня, М., 1960;
- Юткевич, Сергей. Глазами кинематографиста. [О творчестве франц. мимич. актера М. Марсо]. Искусство кино, 1960, № 5, с. 133—142.
- Муравьева, Е. и Кунин, В. Марсель Марсо в жилете. [По материалам беседы сотрудников ред. журн. «Сов. цирк» с франц. актером]. Сов. цирк, 1961, № 9, с. 28—29.
- Румнев, Александр. О мастерстве Марселя Марсо. [Франц. мимич. актер]. Илл: А. Зверев. Искусство кино, 1962, № 3, с. 108—116.
- Agnieszka Kuhnl-Kinel, Marcel Marceau: contribution à l'étude de l'art du mime
- François-Brice Hincker, Marcel Marceau: l'humaniste du silence, Saisons d'Alsace, 2003
- Суриц, Е. Молчаливый чародей. [Об искусстве франц. мимического актера М. Марсо]. Искусство эстрады, 3, 1962, с. 66—70.
- Бейлин, А. Марсель Марсо, мим. [О творчестве франц. актера]. Нева, 1965, № 8, с. 203—206.
- Маркова Е. Марселю Марсо — 50 лет. [Франц. мим. актер]. — Театр, 1973, № 4, с. 132—135
- Марсель Марсо / Е. Маркова. — Ленинград: Искусство, Ленингр. отд-ние, 1975. — 143 с., — (Мастера современного зарубежного театра).
- Современная зарубежная пантомима / Елена Маркова. — Москва: «Искусство», 1985. — 190, [2] п.
Посилання
- École Marcel Marceau [ 9 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Le mime Marceau à Avignon en 1975, INA Archives télévision.
- Le Mime Marceau à la Maison de Sèvres [ 5 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- Vidéo: Marcel Marceau[недоступне посилання з липня 2019] en 1967, une archive de la Télévision suisse romande
- Школа М. Марсо [ 9 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Marcel Marceau Foundation for the Advancement of the Art of Mime [ 6 травня 2011 у Wayback Machine.]
- The World of Mime Theatre Library: Marcel Marceau [ 13 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Marso Marsel Marso fr Marcel Marceau 22 bereznya 1923 22 veresnya 2007 francuzkij aktor i hudozhnik mim Marsel Marsoalem Marcel Marceaufoto 1971 rokufoto 1971 rokuIm ya pri narodzhenni IserNarodivsya 22 bereznya 1923 1923 03 22 misto Strasbur FranciyaPomer 22 veresnya 2007 2007 09 22 84 roki Kaor SareptaPohovannya Per Lashez i dNacionalnist yevrejGromadyanstvo FranciyaReligiya yudayizmDiyalnist aktor teatru i kinoAlma mater d d i dVidomi uchni d d d i Vagram ZaryanRoki diyalnosti 1944 2002U shlyubi z dDiti dva sini i dvi donkiIMDb ID 0545131 Nagorodi ta premiyi Oficer ordena Pochesnogo legionu Velikij oficer ordena Za zaslugi Franciya Orden Mistectv ta literaturi Marsel Marso u VikishovishiBiografiya Ranni rokiNarodivsya Marsel Marso 22 bereznya 1923 roku v yevrejskij sim yi Jogo spravzhnye im ya Iser Odnak dlya druziv vin buv Markelom francuzkij variant imeni Marsel Moya mati Gansya narodilasya na Kolomijshini yaksho buti tochnim u Yablunovi teper Ivano Frankivska oblast A potim sim ya koli Gansya mala 8 rokiv viyihala do Elzasu same tam mama j zustrilasya z moyim batkom A os ya vzhe spravdi narodivsya u Strasburzi yak toj znovu stav francuzkim rozpovidav artist Koli Marselyu vipovnilosya 15 rokiv jogo rodini dovelosya tikati vzhe vid nimeckih nacistiv Batku yevreyu vryatuvatisya ne vdalosya v 1944 roci jogo rozstrilyali v konctabori Osvencim U roki Drugoyi svitovoyi vijniVzyavshi dlya falshivih pasportiv prizvishe napoleonivskogo generala Marso Marsel ta jogo brat Alen primudrilis uniknuti deportaciyi z Franciyi V simnadcyatirichnomu vici yunak vstupiv do lav Oporu a pislya zvilnennya Parizha vid nacistiv do Francuzkoyi nacionalnoyi armiyi Marsel sluzhiv perekladachem generala Sharlya de Gollya Zavdyaki unikalnomu daru bliskavichno zminyuvati viraz oblichchya ta hodu Marselyu vdalosya perepraviti do nejtralnoyi na toj chas Shvejcariyi i vryatuvati ponad simdesyat yevrejskih ditlahiv Rizikuyuchi zhittyam vin kilka raziv prohodiv povz vartovogo i toj shorazu sprijmav jogo za inshu lyudinu V perervah mizh boyami hlopec vistupav pered francuzkimi voyakami Vin dobre pam yatav svij pershij velikij vistup Koli bojovi diyi zakinchilis ya prodemonstruvav dekilka pantomimichnih nomeriv trom tisyacham amerikanskih soldativ Same todi z yavilasya j persha recenziya v gazeti Stars and stripes Tak pochinalasya profesijna kar yera mima Povoyennij periodPriroda shedro obdaruvala Marselya riznimi hudozhnimi zdibnostyami Pislya vijni vin vidviduvav shkolu dekorativnogo mistectva a potim navchavsya v parizkomu teatri Sari Bernar u teatralnogo rezhisera Sharlya Dyullena ta aktora Etyena Dekru Same voni vidrodzhuvali u Franciyi mistectvo pantomimi Ya dovgo vagavsya kim stati mimom chi hudozhnikom ziznavavsya Marso Vidpochivayu ya za molbertom Do rechi svogo chasu Marsel Marso napisav knigu Istoriya Bipa yaku sam proilyustruvav Sered jogo publikacij knigi malyunkiv i virshiv vklyuchayuchi Baladu pro Parizh ta svit Fantaziyi Bipa Pimporello Tretye oko Krim usogo Marsel Marso chlen Akademiyi Mistectv u Berlini Myunheni Zreshtoyu vin ostatochno viznachivsya z viborom profesiyi Pantomima moye poklikannya i nezabarom stav viznanim metrom cogo zhanru Pershij znachnij vistup Marso vidbuvsya u serpni 1944 roku pislya zvilnennya Parizha vin nazivavsya 3000 trupiv Pislya zakinchennya vijni v 1946 roci Marso vstupiv u dramatichnu shkolu Charlza Dallina a potim pracyuvav v teatri Sari Bernar u Parizhi Tam jogo vikladachem buv Etyenn Dekruks inshij uchen yakogo Zhan Luyi Barro zaprosiv Marso znyavshi jogo v roli Arlekina Poyava personazha BipaJogo scenichnij personazh Bip buv stvorenij Marselem Marso v 1947 roci pid vplivom filmiv Charli Chaplina Bip za viznachennyam takozh malenka lyudina v riznih najchastishe nespriyatlivih obstavinah Scenichni miniatyuri za uchastyu Bipa spovneni spivchuttyam do bidolahi yakomu ne duzhe shastit na balu buttya Naprikinci 40 h minulogo stolittya Marsel Marso organizuvav trupu Spivdruzhnist mimiv yaka proisnuvala do 1960 roku Jogo postanovki sered yakih Yarmarok Flejtist V majsterni masok David i Goliaf Yunist zrilist starist smert jshli na velikih scenah Franciyi vklyuchayuchi teatr Sari Bernar ta teatr na Yelisejskih lanah Najkrashimi svoyimi vistavami artist vvazhav Parizh smiyetsya Parizh plache de geroj davnij znajomij Bip Zrilist aktoraV 70 ti Marso vidkriv Parizku shkolu pantomimi a trohi zgodom fond dlya pidtrimki mistectva pantomimi u SShA Do rechi v Spoluchenih Shtatah jogo vistupi bachili chotiri prezidenti vklyuchayuchi Billa Klintona Velikij mim vihovav chimalo uchniv i nadihnuv bagatoh artistiv Skazhimo Majkl Dzhekson ne prihovuvav togo sho v svoyemu tanci vikoristav prijomi vidatnogo klouna uslavlena misyachna hoda pop korolya narodilasya pid vplivom scenki Marso Toj sho jde proti vitru A odin z Ostapiv Benderiv Sergij Yurskij skoristavshis plastichnim stilem mima vtiliv svogo chasu na sceni obraz Adama U 1978 roci Marso stvoriv U 1996 roci vin zasnuvav fond dlya pidtrimki mistectva pantomimi v SShA kazhuchi v chislennih interv yu pro svij vazhkij harakter Marsel Marso zazvichaj mav na uvazi shilnist do samotnosti Mozhlivo same tomu buduchi za zhittya dvichi odruzhenim i mayuchi chotiroh ditej dvoh siniv Batista i Mishelya vid pershogo shlyubu ta dvoh donok Kamil i Aureliyu artist z 80 h rokiv minulogo stolittya usamitnivsya v starovinnomu budinku pri comu tisno spilkuyuchis z ditmi ta bagato gastrolyuyuchi Vin chasto priyizdiv do SRSR v Moskvi zustriv kohanu zhinku u 2001 roci priyizdiv i do Kiyeva U 2002 roci Marso stav poslom dobroyi voli OON SmertMarsel Marso pishov u vichnist naprikinci veresnya 2007 roku Do kincya zhittya Marsel Marso zhiv na fermi nepodalik vid Parizha Tvorchistfoto 1962 roku Marsel Marso vidomij svitu peredusim v obraz klouna Bipa Lirichnij smishnij i sumnij vodnochas Bip bilolicij kloun v tilnyashci ta chudnomu kapelyusi prinis svoyemu tvorcyu v 1947 roci vsesvitnyu slavu Zhestami i mimikoyu Bip demonstruvav usyu gamu lyudskih pochuttiv smutok i radist kohannya i rozcharuvannya j robiv ce nastilki prirodno sho vidrazu stav ulyublencem publiki a vidtak i golovnim geroyem chislennih mimichnih scenok Bip i metelik Bip prodavec kulok Bip priborkuvach Mij uspih u sviti pov yazanij z tim sho pantomima yak i muzika ne znaye mezh govoriv Marso u vidpovid na zapitannya pro poshuki obrazu V Bipi artist vbachav nashadka P yero ta svoyih ulyublenih chaplinskih personazhiv Tomu j nazivali Marselya Marso francuzkim Chaplinom Kinostrichki ta golovni pantomimiU kino zh vin znimavsya dosit malo Fantomas proti Fantomasa 1949 lyudina v metro Robera Verne Barbarella Rozhe Vadima Nime kino Mela Bruksa Sered najvidomishih pantomim Marselya Marso Shinel za Gogolem Parizh plache Parizh smiyetsya Yunist zrilist starist smert U majsterni masok David i Goliaf Drukovani tvoriSered jogo publikacij knigi malyunkiv i virshiv Istoriya Bipa Balada pro Parizh ta svit Fantaziyi Bipa Pimporello Tretye oko Premiyi i nagorodiMarso udostoyenij chislennih nagorod zokrema ordena Pochesnogo legionu vishoyi derzhavnoyi nagorodi Franciyi roboti na telebachenni vin oderzhav premiyu Emi Primitki Arhiv originalu za 7 lipnya 2015 Procitovano 12 sichnya 2015 LiteraturaValerie Bochenek Le mime Marcel Marceau entretiens et regards avec Valerie Bochenek Somogy 1997 ISBN 2850562629 Nicole Narewski Barriau Les sons du silence Marcel Marceau mime musicien Thespis ISBN 2 9521894 2 0 Boyadzhiev G Teatralnyj Parizh segodnya M 1960 Yutkevich Sergej Glazami kinematografista O tvorchestve franc mimich aktera M Marso Iskusstvo kino 1960 5 s 133 142 Muraveva E i Kunin V Marsel Marso v zhilete Po materialam besedy sotrudnikov red zhurn Sov cirk s franc akterom Sov cirk 1961 9 s 28 29 Rumnev Aleksandr O masterstve Marselya Marso Franc mimich akter Ill A Zverev Iskusstvo kino 1962 3 s 108 116 Agnieszka Kuhnl Kinel Marcel Marceau contribution a l etude de l art du mime ISBN 978 2 7295 2619 1 Francois Brice Hincker Marcel Marceau l humaniste du silence Saisons d Alsace 2003 Suric E Molchalivyj charodej Ob iskusstve franc mimicheskogo aktera M Marso Iskusstvo estrady 3 1962 s 66 70 Bejlin A Marsel Marso mim O tvorchestve franc aktera Neva 1965 8 s 203 206 Markova E Marselyu Marso 50 let Franc mim akter Teatr 1973 4 s 132 135 Marsel Marso E Markova Leningrad Iskusstvo Leningr otd nie 1975 143 s Mastera sovremennogo zarubezhnogo teatra Sovremennaya zarubezhnaya pantomima Elena Markova Moskva Iskusstvo 1985 190 2 p PosilannyaEcole Marcel Marceau 9 grudnya 2008 u Wayback Machine Le mime Marceau a Avignon en 1975 INA Archives television Le Mime Marceau a la Maison de Sevres 5 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Video Marcel Marceau nedostupne posilannya z lipnya 2019 en 1967 une archive de la Television suisse romande Shkola M Marso 9 grudnya 2008 u Wayback Machine Marcel Marceau Foundation for the Advancement of the Art of Mime 6 travnya 2011 u Wayback Machine The World of Mime Theatre Library Marcel Marceau 13 zhovtnya 2011 u Wayback Machine