Едуар Даладьє (фр. Édouard Daladier, нар. 18 червня 1884, Карпантра, Воклюз, Французька республіка — пом. 10 жовтня 1970, Париж, Франція) — французький політичний і державний діяч.
Едуар Даладьє | |
---|---|
Едуар Далальє | |
105-й Прем'єр-міністр Франції | |
31 січня 1933 — 26 жовтня 1933 | |
Попередник | Жозеф Поль-Бонкур |
Наступник | Альбер Сарро |
108-й Прем'єр-міністр Франції | |
31 січня 1934 — 9 лютого 1934 | |
Попередник | Каміль Шотан |
Наступник | Гастон Думерг |
117-й Прем'єр-міністр Франції | |
10 квітня 1938 — 9 лютого 1940 | |
Попередник | Леон Блюм |
Наступник | Поль Рейно |
| |
Народився | 18 червня 1884 Карпантра, Французька республіка |
Помер | 10 жовтня 1970 (86 років) Париж, Франція |
Похований | Пер-Лашез і d |
Відомий як | політик |
Громадянство | Франція |
Національність | француз |
Політична партія | Радикальна партія |
У шлюбі з | d |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Освіту здобув у Ліонському університеті. За професією викладач історії та географії. У 1911 обраний до місцевих законодавчих зборів. Учасник 1-ї світової війни, офіцер.
У 1919 за підтримки Едуара Ерріо обраний депутатом Національних зборів від Радикально-соціалістичної партії (РСД), отримав прізвисько воклюзький бик. Один із лідерів РСД, одночасно був секретарем Ерріо. У 1922 супроводжував Ерріо в поїздці до СРСР. З червня 1924 по червень 1940 з перервами займав різні посади в кабінеті міністрів (у тому числі міністра колоній і військового міністра). 31.1-24.10.1933 прем'єр-міністр і військовий міністр, 30 січня — 7 лютого 1934 — прем'єр-міністр і міністр закордонних справ. 10 квітня 1938 знову зайняв пост прем'єр-міністра, одночасно в квітні-травні 1938 і травні-вересні 1939 обіймав посаду міністра національної оборони і військового міністра. Причому уряд Даладьє, створений після розпаду Народного фронту, отримав підтримку більшості політичних партій Франції. У червні 1938 закрив франко-іспанський кордон, і на початку 1939 уряд Франції визнав режим генерала Франциско Франко. У 1938 від імені Франції підписав Мюнхенські угоди і . Разом з Невіллом Чемберленом був прихильником «політики умиротворення» Німеччини.
Після Мюнхенської угоди Даладьє втратив підтримку соціалістів і був змушений спертися на праві партії. Після нападу Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 у радіозверненні оголосив про намір Франції, яка залишається вірною міжнародним договорам, вступити у війну з Німеччиною (офіційно війна була оголошена 3 вересня 1939). Однак політика уряду була спрямована виключно на стримування німецької армії, тому що його члени (і в тому числі Даладьє) сподівалися, що Німеччина після захоплення Польщі почне розвивати свою експансію на Схід.
26 вересня 1939 у Франції було оголошено про заборону Компартії. Після нападу СРСР на Фінляндію виступив з ініціативою відправки на допомогу фінській армії французького допоміжного корпусу. 21 березня 1940 кабінет Даладьє подав у відставку, але сам Даладьє зберіг посаду міністра національної оборони в новому кабінеті. Підтримував французьких генералів-прихильників оборонної стратегії. Після капітуляції Франції в 1940 арештований урядом Віші, а потім інтернований німецькою владою. До кінця Другої світової війни перебував в ув'язненні в замку Іттер (Австрія).
У 1946—1958 рр. депутат Національних зборів. У 1957—1958 президент Партії радикальних соціалістів. У 1958 виступив проти приходу до влади Шарля де Голля і перегляду Конституції, після чого був фактично відсторонений від політичної діяльності.
Уряди
Перше Міністерство Даладьє: 31 січня — 26 жовтня 1933
- Едуар Даладьє — голова Ради Міністрів і військовий міністр;
- — віце-голова Ради Міністрів і міністр юстиції;
- Жозеф Поль-Бонкур — міністр закордонних справ;
- — міністр внутрішніх справ;
- — міністр фінансів;
- — міністр бюджету;
- — міністр праці і соціального забезпечення;
- Жорж Лейг — міністр флоту;
- — міністр торгового флоту;
- — міністр авіації;
- — міністр національної освіти;
- — міністр пенсій;
- Анрі Кей — міністр сільського господарства;
- — міністр колоній;
- — міністр громадських робіт;
- — міністр охорони здоров'я;
- — міністр пошти, телеграфів і телефонів:
- — міністр торгівлі та промисловості;
Зміни 6 вересня 1933 — успадковує Лейгу (2 вересня) як міністр флоту. успадковує Сарра як міністр колоній.
- Едуар Даладьє — голова Ради Міністрів і міністр закордонних справ ;
- Ежен Пенансье — віце-голова Ради Міністрів і міністр юстиції;
- Жан Фабрі — міністр національної оборони і військовий міністр;
- Ежен Фрот — міністр внутрішніх справ;
- Франсуа П'єтро — міністр фінансів;
- Жан Валадье — міністр праці і соціального забезпечення;
- Луї де Шаппеделен — міністр військового флоту;
- Гі Ла Шамбре — міністр торгового флоту;
- П'єр Кот — міністр авіації;
- Еме Берто — міністр національної освіти;
- Іполит Дюко — міністр пенсій;
- Анрі Кей — міністр сільського господарства;
- Анрі де Жувенель — міністр заморських територій;
- Жозеф Паганон — міністр громадських робіт;
- Еміль Лісбонне — міністр охорони здоров'я;
- Поль Берньє — міністр пошт, телеграфів і телефонів;
- Жан Міслер — міністр торгівлі та промисловості;
Зміни
— Жозеф Поль-Бонкур успадковує Фабрі як міністр національної оборони та військовий міністр. Поль Маршандо успадковує П'єтро як міністр фінансів.
: 10 квітня 1938 — 21 березня 1940
- Едуар Даладьє — голова Ради Міністрів і міністр національної оборони і військовий міністр;
- Каміль Шота — віце-голова Ради Міністрів;
- Жорж Бонні — міністр закордонних справ ;
- Альбер Сарра — міністр внутрішніх справ;
- Поль Маршандо — міністр фінансів;
- Раймон Патенотр — мністр національної економіки;
- Поль Рамаді — міністр праці;
- Поль Рейно — міністр юстиції;
- Сезар Кампінші — міністр військового флоту;
- Луї де Шаппеделен — міністр торгового флоту;
- Гі Ла Шамбре — міністр авіації;
- Жан Зей — міністр національної освіти;
- Огюст Шампетье де Ріб — міністр ветеранів і пенсіонерів;
- Анрі Кей — міністр сільського господарства;
- Жорж Мандель — міністр колоній;
- Луї-Оскар Фроссар — міністр громадських робіт;
- Марк Рукар — міністр охорони здоров'я;
- Альфред Жюль-Жюльєн — міністр пошт, телеграфів і телефонів;
- Фернан Генті — міністр торгівлі;
Зміни
23 серпня 1938 — Карл Помари успадковує Рамаді як міністр праці. Анатоль де Монзі успадковує Фроссару як міністр громадських робіт. 1 листопада 1938 Поль Рейно успадковує Полю Маршандо як міністр фінансів. Маршандо успадковує Рейно як міністр юстиції. 13 вересня 1939 — Жорж Бонні успадковують Маршандо як міністр юстиції.
Даладьє успадковує Бонні як міністр закордонних справ, залишаючись також міністром національної оборони і військовим міністром. Раймон Патенотр залишає Кабінет міністрів, і пост міністра національної економіки скасований. Альфонс Ріо успадковує Шаппеделену як міністр торгового флоту. Івон Дельбос успадковує Зею як міністр національної освіти. Рене Бесс успадковує Шампетье де рибу як міністр ветеранів і пенсіонерів. Рауль Дотрі входить до Кабінету міністрів як міністр озброєнь. Жорж Перно входять до Кабінету міністрів як міністр блокади.
Література
- Р. А. Кривонос. Даладьє Едуард // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Посилання
- Даладьє // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- In Defence of France книга Едуарда Далальє
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eduar Daladye fr Edouard Daladier nar 18 chervnya 1884 Karpantra Voklyuz Francuzka respublika pom 10 zhovtnya 1970 Parizh Franciya francuzkij politichnij i derzhavnij diyach Eduar DaladyeEduar DaladyeEduar Dalalye105 j Prem yer ministr Franciyi31 sichnya 1933 26 zhovtnya 1933Poperednik Zhozef Pol BonkurNastupnik Alber Sarro108 j Prem yer ministr Franciyi31 sichnya 1934 9 lyutogo 1934Poperednik Kamil ShotanNastupnik Gaston Dumerg117 j Prem yer ministr Franciyi10 kvitnya 1938 9 lyutogo 1940Poperednik Leon BlyumNastupnik Pol RejnoNarodivsya 18 chervnya 1884 1884 06 18 Karpantra Francuzka respublikaPomer 10 zhovtnya 1970 1970 10 10 86 rokiv Parizh FranciyaPohovanij Per Lashez i dVidomij yak politikGromadyanstvo FranciyaNacionalnist francuzPolitichna partiya Radikalna partiyaU shlyubi z dNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisOsvitu zdobuv u Lionskomu universiteti Za profesiyeyu vikladach istoriyi ta geografiyi U 1911 obranij do miscevih zakonodavchih zboriv Uchasnik 1 yi svitovoyi vijni oficer U 1919 za pidtrimki Eduara Errio obranij deputatom Nacionalnih zboriv vid Radikalno socialistichnoyi partiyi RSD otrimav prizvisko voklyuzkij bik Odin iz lideriv RSD odnochasno buv sekretarem Errio U 1922 suprovodzhuvav Errio v poyizdci do SRSR Z chervnya 1924 po cherven 1940 z perervami zajmav rizni posadi v kabineti ministriv u tomu chisli ministra kolonij i vijskovogo ministra 31 1 24 10 1933 prem yer ministr i vijskovij ministr 30 sichnya 7 lyutogo 1934 prem yer ministr i ministr zakordonnih sprav 10 kvitnya 1938 znovu zajnyav post prem yer ministra odnochasno v kvitni travni 1938 i travni veresni 1939 obijmav posadu ministra nacionalnoyi oboroni i vijskovogo ministra Prichomu uryad Daladye stvorenij pislya rozpadu Narodnogo frontu otrimav pidtrimku bilshosti politichnih partij Franciyi U chervni 1938 zakriv franko ispanskij kordon i na pochatku 1939 uryad Franciyi viznav rezhim generala Francisko Franko U 1938 vid imeni Franciyi pidpisav Myunhenski ugodi i Razom z Nevillom Chemberlenom buv prihilnikom politiki umirotvorennya Nimechchini Pislya Myunhenskoyi ugodi Daladye vtrativ pidtrimku socialistiv i buv zmushenij spertisya na pravi partiyi Pislya napadu Nimechchini na Polshu 1 veresnya 1939 u radiozvernenni ogolosiv pro namir Franciyi yaka zalishayetsya virnoyu mizhnarodnim dogovoram vstupiti u vijnu z Nimechchinoyu oficijno vijna bula ogoloshena 3 veresnya 1939 Odnak politika uryadu bula spryamovana viklyuchno na strimuvannya nimeckoyi armiyi tomu sho jogo chleni i v tomu chisli Daladye spodivalisya sho Nimechchina pislya zahoplennya Polshi pochne rozvivati svoyu ekspansiyu na Shid 26 veresnya 1939 u Franciyi bulo ogolosheno pro zaboronu Kompartiyi Pislya napadu SRSR na Finlyandiyu vistupiv z iniciativoyu vidpravki na dopomogu finskij armiyi francuzkogo dopomizhnogo korpusu 21 bereznya 1940 kabinet Daladye podav u vidstavku ale sam Daladye zberig posadu ministra nacionalnoyi oboroni v novomu kabineti Pidtrimuvav francuzkih generaliv prihilnikiv oboronnoyi strategiyi Pislya kapitulyaciyi Franciyi v 1940 areshtovanij uryadom Vishi a potim internovanij nimeckoyu vladoyu Do kincya Drugoyi svitovoyi vijni perebuvav v uv yaznenni v zamku Itter Avstriya U 1946 1958 rr deputat Nacionalnih zboriv U 1957 1958 prezident Partiyi radikalnih socialistiv U 1958 vistupiv proti prihodu do vladi Sharlya de Gollya i pereglyadu Konstituciyi pislya chogo buv faktichno vidstoronenij vid politichnoyi diyalnosti UryadiEduard Dalade v centri z fon Ribbentropom na zustrichi z pidpisannya Myunhenskoyi ugodi v 1938 Pershe Ministerstvo Daladye 31 sichnya 26 zhovtnya 1933 Eduar Daladye golova Radi Ministriv i vijskovij ministr vice golova Radi Ministriv i ministr yusticiyi Zhozef Pol Bonkur ministr zakordonnih sprav ministr vnutrishnih sprav ministr finansiv ministr byudzhetu ministr praci i socialnogo zabezpechennya Zhorzh Lejg ministr flotu ministr torgovogo flotu ministr aviaciyi ministr nacionalnoyi osviti ministr pensij Anri Kej ministr silskogo gospodarstva ministr kolonij ministr gromadskih robit ministr ohoroni zdorov ya ministr poshti telegrafiv i telefoniv ministr torgivli ta promislovosti Zmini 6 veresnya 1933 uspadkovuye Lejgu 2 veresnya yak ministr flotu uspadkovuye Sarra yak ministr kolonij 30 sichnya 9 lyutogo 1934 Eduar Daladye golova Radi Ministriv i ministr zakordonnih sprav Ezhen Penanse vice golova Radi Ministriv i ministr yusticiyi Zhan Fabri ministr nacionalnoyi oboroni i vijskovij ministr Ezhen Frot ministr vnutrishnih sprav Fransua P yetro ministr finansiv Zhan Valade ministr praci i socialnogo zabezpechennya Luyi de Shappedelen ministr vijskovogo flotu Gi La Shambre ministr torgovogo flotu P yer Kot ministr aviaciyi Eme Berto ministr nacionalnoyi osviti Ipolit Dyuko ministr pensij Anri Kej ministr silskogo gospodarstva Anri de Zhuvenel ministr zamorskih teritorij Zhozef Paganon ministr gromadskih robit Emil Lisbonne ministr ohoroni zdorov ya Pol Bernye ministr posht telegrafiv i telefoniv Zhan Misler ministr torgivli ta promislovosti Zmini Zhozef Pol Bonkur uspadkovuye Fabri yak ministr nacionalnoyi oboroni ta vijskovij ministr Pol Marshando uspadkovuye P yetro yak ministr finansiv 10 kvitnya 1938 21 bereznya 1940 Eduar Daladye golova Radi Ministriv i ministr nacionalnoyi oboroni i vijskovij ministr Kamil Shota vice golova Radi Ministriv Zhorzh Bonni ministr zakordonnih sprav Alber Sarra ministr vnutrishnih sprav Pol Marshando ministr finansiv Rajmon Patenotr mnistr nacionalnoyi ekonomiki Pol Ramadi ministr praci Pol Rejno ministr yusticiyi Sezar Kampinshi ministr vijskovogo flotu Luyi de Shappedelen ministr torgovogo flotu Gi La Shambre ministr aviaciyi Zhan Zej ministr nacionalnoyi osviti Ogyust Shampete de Rib ministr veteraniv i pensioneriv Anri Kej ministr silskogo gospodarstva Zhorzh Mandel ministr kolonij Luyi Oskar Frossar ministr gromadskih robit Mark Rukar ministr ohoroni zdorov ya Alfred Zhyul Zhyulyen ministr posht telegrafiv i telefoniv Fernan Genti ministr torgivli Zmini 23 serpnya 1938 Karl Pomari uspadkovuye Ramadi yak ministr praci Anatol de Monzi uspadkovuye Frossaru yak ministr gromadskih robit 1 listopada 1938 Pol Rejno uspadkovuye Polyu Marshando yak ministr finansiv Marshando uspadkovuye Rejno yak ministr yusticiyi 13 veresnya 1939 Zhorzh Bonni uspadkovuyut Marshando yak ministr yusticiyi Daladye uspadkovuye Bonni yak ministr zakordonnih sprav zalishayuchis takozh ministrom nacionalnoyi oboroni i vijskovim ministrom Rajmon Patenotr zalishaye Kabinet ministriv i post ministra nacionalnoyi ekonomiki skasovanij Alfons Rio uspadkovuye Shappedelenu yak ministr torgovogo flotu Ivon Delbos uspadkovuye Zeyu yak ministr nacionalnoyi osviti Rene Bess uspadkovuye Shampete de ribu yak ministr veteraniv i pensioneriv Raul Dotri vhodit do Kabinetu ministriv yak ministr ozbroyen Zhorzh Perno vhodyat do Kabinetu ministriv yak ministr blokadi LiteraturaR A Krivonos Daladye Eduard Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPosilannyaDaladye Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 In Defence of France kniga Eduarda Dalalye