Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Народний фронт (фр. Front populaire) — коаліція лівих політичних партій і рухів, у тому числі Французької комуністичної партії (ФКП), Французької секції Робітничого Інтернаціоналу (СФІО) та Партії республіканців, радикалів і радикал-соціалістів, що перебувала при владі у Франції з 1936 по 1937 рік. Вона виграла парламентські вибори у травні 1936 року, та сформувала перший уряд, який очолив представник СФІО Леон Блюм у складі виключно членів СФІО і радикал-соціалістів.
Створення Народного фронту
Створенню Народного фронту сприяла нова стратегія Комінтерну про народний фронт. Після створення Комуністичного інтернаціоналу у 20-х роках XX століття, коли здавалися великими революційні можливості, їм була вироблена стратегія єдиного фронту робітників, профспілок і різних організацій робітничого класу — анархістських, соціалістичних та комуністичних, для згуртування революційних сил. У період з 1928–1934 рік комуністи відмовилися від єдиного фронту і стали характеризувати соціалістичні партії, як «соціал-фашистів». Після приходу до влади Гітлера Комінтерн переглянув свою стратегію, і перейшов у 1934 року до тактики Народного фронту і створення союзу з профспілками і соціалістами, і з дрібнобуржуазними та буржуазними політичними партіями, що стояли на принципах антифашизму.
Ще до створення Народного фронту соціалісти, члени Загальної конфедерації праці (ЗКП), комуністи, а також прихильники Радикальної партії, зібралися разом на вуличні акції протесту. Після правих заворушень в Парижі 6 лютого 1934 Соціалістична партія і ЗКП закликали до загального страйку та вуличних демонстрацій, і, хоча комуністи формально не приєдналися до коаліції, вони теж мобілізували своїх членів і прихильників до участі у спільних акціях протесту.
Створення народного фронту проходило на тлі зростання страйкового руху у Франції. Так 12 лютого 1934 року відбувся загальний страйк, перший успішний загальний страйк в історії Франції.
В липні 1934 року, соціалісти і комуністи домовилися діяти разом проти фашизму. Пізніше до цього блоку приєдналися і радикали. Після довгих переговорів соціалісти, комуністи, ЗКП, і Радикальної партії та ряд інших дрібних переважно лівих та лівоцентристських організацій уклали 14 липня 1935 року угоду про створення політичного союзу під назвою Народне об'єднання (фр. le Rassemblement populaire), яке проте стало більш відомим під назвою Народний фронт, на основі соціал-демократичної «мінімальної» програми.
Виборча кампанія і прихід до влади
На виборах у травні 1936 року партії Народного фронту отримали 330 з 618 місць у Палаті депутатів. Соціалісти отримали 19,86% голосів, комуністи — 15,26%, а радикал-соціалісти — 14,45%. Інші ліві отримали 7,6% голосів. У порівнянні із виборами 1932 року комуністи значно збільшили свій вплив, соціалісти зберегли, а радикал-соціалісти втратили. Тільки 174 депутати були обрані у першому турі, а 424 у другому. Згідно із домовленістю між партіями Народного фронту, вони разом підтримували одного із своїх кандидатів, що вийшов у другий тур. Найбільшу кількість місць отримали соціалісти, тому їх лідер, Леон Блюм, очолив уряд. До уряду увійшли також радикали. Комуністи не стали брати участь у формуванні уряду, хоча і підтримали його у парламенті.
Реформи народного фронту
Через декілька тижнів після перемоги Народного фронту у Франції розпочалися масові страйки. Так у травні та червні страйкувало більше ніж 2 мільйони робітників. Почалося захоплення робітниками промислових підприємств. Чисельність профспілок зросла із 1,5 мільйона членів до майже 5-ти. 7 червня 1936 за сприяння уряду Народного фронту Загальна конфедерація французьких роботодавців (CGPF) і Загальна конфедерація праці (ЗКП) уклали між собою так звані Матіньйонські угоди, що було значущою перемогою профспілок в історії Франції.
19 червня декретом уряду Леона Блюма були заборонені фашистські організації.
Народний фронт розпочав амбітну широкомасштабну програму реформ. Так 20 червня 1936 року було прийнято закон, що встановлював щорічну оплачувану відпустку (фр. le conges payes) в індустрії, торгівлі, вільних професіях, домашній службі і сільському господарстві. Згідно із цим законом кожен робітник, службовець або учень, що пропрацював не менше 1 року на підприємстві, мав право на оплачувану відпустку тривалістю 14 днів, у тому числі 12 робочих.
27 червня 1936 року прийнято закон, що встановлював 40 годинний робочий тиждень в промислових, торгових та ремісничих підприємствах, а також обмежував тривалість перебування у рудниках не більше 38 годин 40 хвилин на тиждень.
Серед інших реформ проведених за ініціативи Народного фронту було:
- введення обов'язкових колективних трудових договорів;
- впровадження програми основних громадських робіт (за прикладом «Нового курсу» в США);
- часткова націоналізація військової промисловості та повна націоналізація залізниць;
- продовження обов'язкової шкільної освіти з 13 до 14 років, а також створення Міністерства спорту та культури та Народної академії мистецтв.
Загалом у 1936 році парламент Франції прийняв 133 закони, що реалізовували програму Народного фронту. Була прийнята чотирирічна програма переозброєння армії.
У 1937 року була проведена податкова реформа, за якою вводився податок для дрібних підприємств у розмірі 2% з обороту, а для великих — 6%. Були збільшені податки на велику спадщину і доходи, у тому числі на прибуток акціонерних компаній. Реорганізація Французького банку поставила його під контроль держави, хоча і не означала формальної націоналізації.
Крах народного фронту
Політика Народного фронту не торкалася кредитно-фінансового механізму. Фінансові кола, що були незадоволені політикою Народного фронту, масово виводили капітали за кордон. Так у період з 1936 по 1937 рік до зарубіжних банків було переведено близько 100 млрд франків. Відтік капіталів сприяв зростанню інфляції та наростанню кризових явищ в економіці. У 1937 році французьку економіку охопила нова криза. Рівень промислового виробництва впав до 70% по відношенню до 1929 року.
У лютому 1937 року Блюм заявив про необхідність «перепочинку» в здійсненні реформ. У червні 1937 року він пішов у відставку і уряд очолив представник партії радикалів Каміль Шотан. 24 липня уряд Шотана проводить нову девальвацію франка, а 31 липня скорочує асигнування на державну програму із ліквідації безробіття. Політика жорсткої економії викликала кризу всередині Народного фронту та призвела до відставки Шотана у січні 1938 року. У парламенті недовіру уряду Шотана підтримали комуністи та соціалісти.
Уряд знову очолив Леон Блюм. Він закликав до створення широкої коаліції за участю різних політичних сил Народного фронту від лівих до центристів. Блюм намагався впровадити антикризову програму, яка передбачала підвищення податків на великий капітал та встановлення адміністративного контролю над переміщенням капіталу за кордон. Для реалізації цієї програми йому потрібні були надзвичайні повноваження, які Сенат відмовлявся йому надати. Не маючи змоги реалізувати свою програму, уряд Блюма знову пішов у відставку.
10 квітня 1938 року уряд очолив лідер партії радикалів Едуар Даладьє. Уряд Даладьє офіційно не відмовлявся від співпраці з лівими у рамках Народного фронту, проте почав відходити від соціальної та економічної політики Народного фронту, проводячи так званий «національний курс».
Питання зовнішньої політики також викликали розкол всередині Народного фронту. Протиріччя викликало питання відношення до громадянської війни у Іспанії. Комуністи та інші ліві організації виступали за підтримку республіканської влади у Іспанії та закликали уряд Франції до надання допомоги у вигляді постачання зброї та ресурсів. Водночас помірковані та консервативні елементи висловлювалися за надання допомоги Франко. Зрештою уряд Блюма схилився до політики «невтручання» у іспанські справи. Ліві партії піддавали значній критиці уряд Даладьє за так звану політику «умиротворення» нацистської Німеччини. Із підписання Мюнхеньської угоди із нацистською Німеччиною Народний фронт остаточно розпався. 30 жовтня 1938 року на з'їзді у Марселі радикально-соціалістична партія відмовилася від участі у Народному фронті, посилаючись на те, що комуністи відмовилися підтримати у парламенті Мюнхенську угоду.
У листопаді 1938 року декретами уряду Даладьє були ліквідовані окремі соціальні гарантії (зокрема скасовувався 40-годинний робочий тиждень, підвищувалися прямі та непрямі податки).
У серпні 1939 року урядом Даладьє були заборонені усі друковані органи Французької комуністичної партії (друкований орган — газета «Юманіте» та інші). А у вересні була заборонена і діяльність компартії.
Уряд народного фронту провів ряд значущих соціальних реформ. Проте серед партій, що входили до Народного фронту були значні протиріччя в їхньому баченні політики. Промислові кола були занепокоєнні зростанням впливу комуністів та сприяли відтоку капіталу із Франції та знеціненню національної валюти, що звело нанівець багато соціальних програм уряду. Також, ультраправі партії, спекулюючи на антисемітизмі, піддавали критиці Блюма через його єврейське походження.
Посилання
- (англ.)
- The Popular Front In France, 1936–1937 | The Democracies | Big Site of History © [ 9 березня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- Народный фронт во Франции — Le Front Populaire — история [ 12 квітня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Примітки
- The Popular Front, A Social and Political Tragedy: The Case of France | New Politics [ 10 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- FRONT POPULAIRE [ 18 листопада 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Facts about France: The Fall of Leon Blum and the Popular Front [ 25 серпня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Narodnij front fr Front populaire koaliciya livih politichnih partij i ruhiv u tomu chisli Francuzkoyi komunistichnoyi partiyi FKP Francuzkoyi sekciyi Robitnichogo Internacionalu SFIO ta Partiyi respublikanciv radikaliv i radikal socialistiv sho perebuvala pri vladi u Franciyi z 1936 po 1937 rik Vona vigrala parlamentski vibori u travni 1936 roku ta sformuvala pershij uryad yakij ocholiv predstavnik SFIO Leon Blyum u skladi viklyuchno chleniv SFIO i radikal socialistiv Stvorennya Narodnogo frontuStvorennyu Narodnogo frontu spriyala nova strategiya Kominternu pro narodnij front Pislya stvorennya Komunistichnogo internacionalu u 20 h rokah XX stolittya koli zdavalisya velikimi revolyucijni mozhlivosti yim bula viroblena strategiya yedinogo frontu robitnikiv profspilok i riznih organizacij robitnichogo klasu anarhistskih socialistichnih ta komunistichnih dlya zgurtuvannya revolyucijnih sil U period z 1928 1934 rik komunisti vidmovilisya vid yedinogo frontu i stali harakterizuvati socialistichni partiyi yak social fashistiv Pislya prihodu do vladi Gitlera Komintern pereglyanuv svoyu strategiyu i perejshov u 1934 roku do taktiki Narodnogo frontu i stvorennya soyuzu z profspilkami i socialistami i z dribnoburzhuaznimi ta burzhuaznimi politichnimi partiyami sho stoyali na principah antifashizmu She do stvorennya Narodnogo frontu socialisti chleni Zagalnoyi konfederaciyi praci ZKP komunisti a takozh prihilniki Radikalnoyi partiyi zibralisya razom na vulichni akciyi protestu Pislya pravih zavorushen v Parizhi 6 lyutogo 1934 Socialistichna partiya i ZKP zaklikali do zagalnogo strajku ta vulichnih demonstracij i hocha komunisti formalno ne priyednalisya do koaliciyi voni tezh mobilizuvali svoyih chleniv i prihilnikiv do uchasti u spilnih akciyah protestu Stvorennya narodnogo frontu prohodilo na tli zrostannya strajkovogo ruhu u Franciyi Tak 12 lyutogo 1934 roku vidbuvsya zagalnij strajk pershij uspishnij zagalnij strajk v istoriyi Franciyi V lipni 1934 roku socialisti i komunisti domovilisya diyati razom proti fashizmu Piznishe do cogo bloku priyednalisya i radikali Pislya dovgih peregovoriv socialisti komunisti ZKP i Radikalnoyi partiyi ta ryad inshih dribnih perevazhno livih ta livocentristskih organizacij uklali 14 lipnya 1935 roku ugodu pro stvorennya politichnogo soyuzu pid nazvoyu Narodne ob yednannya fr le Rassemblement populaire yake prote stalo bilsh vidomim pid nazvoyu Narodnij front na osnovi social demokratichnoyi minimalnoyi programi Viborcha kampaniya i prihid do vladiNa viborah u travni 1936 roku partiyi Narodnogo frontu otrimali 330 z 618 misc u Palati deputativ Socialisti otrimali 19 86 golosiv komunisti 15 26 a radikal socialisti 14 45 Inshi livi otrimali 7 6 golosiv U porivnyanni iz viborami 1932 roku komunisti znachno zbilshili svij vpliv socialisti zberegli a radikal socialisti vtratili Tilki 174 deputati buli obrani u pershomu turi a 424 u drugomu Zgidno iz domovlenistyu mizh partiyami Narodnogo frontu voni razom pidtrimuvali odnogo iz svoyih kandidativ sho vijshov u drugij tur Najbilshu kilkist misc otrimali socialisti tomu yih lider Leon Blyum ocholiv uryad Do uryadu uvijshli takozh radikali Komunisti ne stali brati uchast u formuvanni uryadu hocha i pidtrimali jogo u parlamenti Reformi narodnogo frontuCherez dekilka tizhniv pislya peremogi Narodnogo frontu u Franciyi rozpochalisya masovi strajki Tak u travni ta chervni strajkuvalo bilshe nizh 2 miljoni robitnikiv Pochalosya zahoplennya robitnikami promislovih pidpriyemstv Chiselnist profspilok zrosla iz 1 5 miljona chleniv do majzhe 5 ti 7 chervnya 1936 za spriyannya uryadu Narodnogo frontu Zagalna konfederaciya francuzkih robotodavciv CGPF i Zagalna konfederaciya praci ZKP uklali mizh soboyu tak zvani Matinjonski ugodi sho bulo znachushoyu peremogoyu profspilok v istoriyi Franciyi 19 chervnya dekretom uryadu Leona Blyuma buli zaboroneni fashistski organizaciyi Narodnij front rozpochav ambitnu shirokomasshtabnu programu reform Tak 20 chervnya 1936 roku bulo prijnyato zakon sho vstanovlyuvav shorichnu oplachuvanu vidpustku fr le conges payes v industriyi torgivli vilnih profesiyah domashnij sluzhbi i silskomu gospodarstvi Zgidno iz cim zakonom kozhen robitnik sluzhbovec abo uchen sho propracyuvav ne menshe 1 roku na pidpriyemstvi mav pravo na oplachuvanu vidpustku trivalistyu 14 dniv u tomu chisli 12 robochih 27 chervnya 1936 roku prijnyato zakon sho vstanovlyuvav 40 godinnij robochij tizhden v promislovih torgovih ta remisnichih pidpriyemstvah a takozh obmezhuvav trivalist perebuvannya u rudnikah ne bilshe 38 godin 40 hvilin na tizhden Sered inshih reform provedenih za iniciativi Narodnogo frontu bulo vvedennya obov yazkovih kolektivnih trudovih dogovoriv vprovadzhennya programi osnovnih gromadskih robit za prikladom Novogo kursu v SShA chastkova nacionalizaciya vijskovoyi promislovosti ta povna nacionalizaciya zaliznic prodovzhennya obov yazkovoyi shkilnoyi osviti z 13 do 14 rokiv a takozh stvorennya Ministerstva sportu ta kulturi ta Narodnoyi akademiyi mistectv Zagalom u 1936 roci parlament Franciyi prijnyav 133 zakoni sho realizovuvali programu Narodnogo frontu Bula prijnyata chotiririchna programa pereozbroyennya armiyi U 1937 roku bula provedena podatkova reforma za yakoyu vvodivsya podatok dlya dribnih pidpriyemstv u rozmiri 2 z oborotu a dlya velikih 6 Buli zbilsheni podatki na veliku spadshinu i dohodi u tomu chisli na pributok akcionernih kompanij Reorganizaciya Francuzkogo banku postavila jogo pid kontrol derzhavi hocha i ne oznachala formalnoyi nacionalizaciyi Krah narodnogo frontuPolitika Narodnogo frontu ne torkalasya kreditno finansovogo mehanizmu Finansovi kola sho buli nezadovoleni politikoyu Narodnogo frontu masovo vivodili kapitali za kordon Tak u period z 1936 po 1937 rik do zarubizhnih bankiv bulo perevedeno blizko 100 mlrd frankiv Vidtik kapitaliv spriyav zrostannyu inflyaciyi ta narostannyu krizovih yavish v ekonomici U 1937 roci francuzku ekonomiku ohopila nova kriza Riven promislovogo virobnictva vpav do 70 po vidnoshennyu do 1929 roku U lyutomu 1937 roku Blyum zayaviv pro neobhidnist perepochinku v zdijsnenni reform U chervni 1937 roku vin pishov u vidstavku i uryad ocholiv predstavnik partiyi radikaliv Kamil Shotan 24 lipnya uryad Shotana provodit novu devalvaciyu franka a 31 lipnya skorochuye asignuvannya na derzhavnu programu iz likvidaciyi bezrobittya Politika zhorstkoyi ekonomiyi viklikala krizu vseredini Narodnogo frontu ta prizvela do vidstavki Shotana u sichni 1938 roku U parlamenti nedoviru uryadu Shotana pidtrimali komunisti ta socialisti Uryad znovu ocholiv Leon Blyum Vin zaklikav do stvorennya shirokoyi koaliciyi za uchastyu riznih politichnih sil Narodnogo frontu vid livih do centristiv Blyum namagavsya vprovaditi antikrizovu programu yaka peredbachala pidvishennya podatkiv na velikij kapital ta vstanovlennya administrativnogo kontrolyu nad peremishennyam kapitalu za kordon Dlya realizaciyi ciyeyi programi jomu potribni buli nadzvichajni povnovazhennya yaki Senat vidmovlyavsya jomu nadati Ne mayuchi zmogi realizuvati svoyu programu uryad Blyuma znovu pishov u vidstavku 10 kvitnya 1938 roku uryad ocholiv lider partiyi radikaliv Eduar Daladye Uryad Daladye oficijno ne vidmovlyavsya vid spivpraci z livimi u ramkah Narodnogo frontu prote pochav vidhoditi vid socialnoyi ta ekonomichnoyi politiki Narodnogo frontu provodyachi tak zvanij nacionalnij kurs Pitannya zovnishnoyi politiki takozh viklikali rozkol vseredini Narodnogo frontu Protirichchya viklikalo pitannya vidnoshennya do gromadyanskoyi vijni u Ispaniyi Komunisti ta inshi livi organizaciyi vistupali za pidtrimku respublikanskoyi vladi u Ispaniyi ta zaklikali uryad Franciyi do nadannya dopomogi u viglyadi postachannya zbroyi ta resursiv Vodnochas pomirkovani ta konservativni elementi vislovlyuvalisya za nadannya dopomogi Franko Zreshtoyu uryad Blyuma shilivsya do politiki nevtruchannya u ispanski spravi Livi partiyi piddavali znachnij kritici uryad Daladye za tak zvanu politiku umirotvorennya nacistskoyi Nimechchini Iz pidpisannya Myunhenskoyi ugodi iz nacistskoyu Nimechchinoyu Narodnij front ostatochno rozpavsya 30 zhovtnya 1938 roku na z yizdi u Marseli radikalno socialistichna partiya vidmovilasya vid uchasti u Narodnomu fronti posilayuchis na te sho komunisti vidmovilisya pidtrimati u parlamenti Myunhensku ugodu U listopadi 1938 roku dekretami uryadu Daladye buli likvidovani okremi socialni garantiyi zokrema skasovuvavsya 40 godinnij robochij tizhden pidvishuvalisya pryami ta nepryami podatki U serpni 1939 roku uryadom Daladye buli zaboroneni usi drukovani organi Francuzkoyi komunistichnoyi partiyi drukovanij organ gazeta Yumanite ta inshi A u veresni bula zaboronena i diyalnist kompartiyi Uryad narodnogo frontu proviv ryad znachushih socialnih reform Prote sered partij sho vhodili do Narodnogo frontu buli znachni protirichchya v yihnomu bachenni politiki Promislovi kola buli zanepokoyenni zrostannyam vplivu komunistiv ta spriyali vidtoku kapitalu iz Franciyi ta znecinennyu nacionalnoyi valyuti sho zvelo nanivec bagato socialnih program uryadu Takozh ultrapravi partiyi spekulyuyuchi na antisemitizmi piddavali kritici Blyuma cherez jogo yevrejske pohodzhennya Posilannya angl The Popular Front In France 1936 1937 The Democracies Big Site of History c 9 bereznya 2014 u Wayback Machine angl Narodnyj front vo Francii Le Front Populaire istoriya 12 kvitnya 2012 u Wayback Machine ros PrimitkiThe Popular Front A Social and Political Tragedy The Case of France New Politics 10 listopada 2012 u Wayback Machine angl FRONT POPULAIRE 18 listopada 2011 u Wayback Machine angl Facts about France The Fall of Leon Blum and the Popular Front 25 serpnya 2011 u Wayback Machine angl