Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жан Огю ст Доміні к Енгр фр Jean Auguste Dominique Ingres 29 серпня 1780 Монтобан Франція 14 січня 1867 Париж французьки

Жан-Огюст-Домінік Енгр

Жан-Огюст-Домінік Енгр

Жан-Огю́ст-Доміні́к Енгр (фр. Jean-Auguste-Dominique Ingres; 29 серпня 1780, Монтобан, Франція — 14 січня 1867, Париж) — французький художник, живописець, представник класицизму. Директор Французької академії у Римі (з 1834 року), професор, член п'яти академій, лауреат Римської премії за створення картини «Посли Агамемнона в Ахілла» (1801 рік).

Жан-Огюст-Домінік Енгр
image
Автопортрет, 1804 року
Народження 29 серпня 1780(1780-08-29)[1][2][…]
Монтобан[1][4][…]
Смерть 14 січня 1867(1867-01-14)[6][2][…] (86 років)
  Париж, Франція[4][5][7]
(пневмонія)
Поховання Пер-Лашез[8]
Країна image Франція[10][11]
Жанр історичний живопис[12], d, ню[12], портрет[12] і орієнталізм
Навчання Париж
Діяльність художник, політик, скрипаль, рисувальник, художник-гравер, графік, архітектор, архітектурний кресляр, унаочнювач
Напрямок академізм, класицизм
Роки творчості 1800 — 1866
Вчитель d, Жак-Луї Давід і d
Відомі учні d, Теодор Шассеріо, d, Луї Жанмо, d, d, d, d, d, d, d, d, d і d
Працівник d
Член Академія красних мистецтв Франції
Твори d, d, d, d, d, d, d, Портрет Бертена і The Source[d]
Батько d
У шлюбі з d і d
Роботи в колекції d, Художній інститут Чикаго, d, d, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Колекція Фріка[13], Музей мистецтва Метрополітен, d, Лувр, d, Музей д'Орсе, Національний музей у Варшаві, d, Музей Конде, Нантський музей образотворчого мистецтва, Художній музей Фогга[d], Ліонський музей красних мистецтв, Музей Енгра, d, Музей Гране, d, d, Музей Фабра, Малий палац, Королівські музеї витончених мистецтв[14], Королівський музей витончених мистецтв[15], Музей Бойманса - ван Бенінгена, d, Музей Вікторії та Альберта, Художній музей Базеля, d, Галерея Уффіці, Національна вища школа красних мистецтв, Версальський палац, Гарвардський художній музей, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Музей образотворчих мистецтв (Марсель), d, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, d, Художній музей Волтерс, Національна галерея, Ермітаж, d, d, Руанський музей образотворчого мистецтва, d, Музей августинців, Музей Нортона Саймона, Альбертіна, d, d, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, d, Музей мистецтв Цинциннаті, Музей мистецтв Індіанаполіса, Музей мистецтва Сан-Паулу, d, d, Детройтський інститут мистецтв, d, Клівлендський музей мистецтв, d, d, Музей фюрера, d, d, d, Музей армії, d, d, d[16], Карнавале, d, d, d і d[17]
Нагороди
Автограф image
image Жан-Огюст-Домінік Енгр у Вікісховищі

Біографія

Молоді роки

Жан-Огюст народився у Монтобані. Батько його Жозеф Енгр був провінційним живописцем, скульптором, архітектором та музикантом. Саме він сприяв розвитку таланту Жана Енгра як художника, так й музиканта. У 1791 році молодий Енгр поступив до Академії міста Тулуза, де його вчителем став живописець Рок. Водночас він грав у театральному оркестрі на скрипці.

У 1797 році Енгр переїхав до Парижу, де поступив у майстерню Ж.-Л. Давіда. Під проводом Давіда склалися основи мистецтва Енгра.

Творчість та подальше життя

У 1801 році, представивши на конкурс свою картину «Посли Агамемнона у Ахілла», Енгр виборов Велику римську премію. Вона повинна була забезпечити 4-річне перебування молодого художника в Італії. Внаслідок відомчих фінансових труднощів Енгр потрапив до Італії лише через декілька років. Весь цей час він відвідував майстерню Сюїсса. Багато часу проводив у Луврі та бібліотеках. Великий вплив на нього мали картини Рафаеля.

Щоб заробити собі на життя Енгр почав малювати портрети — «Портрет Наполеона Бонапарта», 1804 рік, «Портрет гравера Демаре», 1805 рік. Вони були виставлені у Салоні в 1806 році, але отримали прохолодну оцінку критиків та глядачів.

Перебуваючи в Італії, Енгр створив багато малюнків та картин із краєвидами Рима, зокрема Ватикана, церкви Санта-Марія-Маджоре, вілли Медічі, будинку Рафаеля. Крім того, Енгр багато писав картин з теми «ню», яка стала його найулюбленішою.

У 1813 році Енгр узяв шлюб з родичкою його римських знайомих — Мадлен Шапель. Попри те, що сватання було заочним, шлюб виявився щасливим.

Крах імперії Наполеона І у 1814 році примусив до від'їзду багатьох французів, які залишили Рим, бо в Італії їх вважали завойовниками. Але Енгр залишився в місті, де багато малював портретів. У цей час він працював графітними олівцями, усю картину створював за один сеанс.

image
Обітниця Людовика XIII
image
Портрет Жозефа Мольтедо, 1810 р. Метрополітен-музей

У 1820 році Енгр переїхав до Флоренції. Тут він також багато працював над портретами. Але головним результатом цього періоду творчості художника стала вівтарна картина «Обітниця Людовика XIII» (1820—1822), виконана для собору міста Монтобан.

Після повернення до Франції у 1824 році Енгра нагородили орденом Почесного легіону та обрали академіком. У Парижі він відкрив власну майстерню. Найбільш значущою роботою цього часу стала алегорична композиція «Апофеоз Гомера», яка прикрасила плафон одного із зал Карла V у Луврі. Картина перенасичена історичними портретами, серед яких є й портрет Ніколя Пуссена.

Під час революції 1830 року Енгр разом з іншими митцями охороняв Лувр та його мистецькі скарби. Водночас працював над великою релігійною композицією «Мучеництво святого Симфоріона» для собору міста Оттен. Але у Салоні в 1834 році вони зустріла прохолодні відгуки й жорстку критику, хоча й справедливу. У цьому ж році Енгра призначили директором Французької академії у Римі. За роки свого керування (1834—1841) Енгр відреставрував та розширив навчальні приміщення, запровадив навчальний курс з вивчення археології, збільшив кількість класів з живою натурою, значно поповнив фонд бібліотеки й колекцію галереї зліпків. За цей час він написав лише три картини — «Одаліски й рабиня», 1839 рік, «Стратоніка», 1836—1840 роки, «Мадонна перед чашею з причастям», 1841 рік.

У 1849 році померла дружина Енгра Мадлен. У 1852 році він одружився вдруге з Дельфіні Рамель.

Після повернення до Франції Енгр узяв участь у творчому протистоянні між прихильниками стилю класицизм, яких підтримував Енгр, та романтизму, на чолі котрих стояв Ежен Делакруа. Всі ж вони протистояли групі реалістів та їхньому лідеру Густаву Курбе. Під час Всесвітньої виставки 1855 року усі лаври дісталися одному Енгру. В останні роки він продовжив тему «ню», писав багато портретів сучасників, постійно малював.

Останні роки

Ще у 1866 році Енгр склав заповіт, згідно з яким усі його картини та малюнки передавалися місту Монтобан. Він до останнього часу продовжував писати картини. 8 січня 1867 року під час роботи над новою картиною «Христос у гробниці» Енгр застудився та захворів на пневмонію і вже 14 січня помер. Похований на цвинтарі Пер-Лашез. У 1869 році у Монтобані було відкрито музей Енгра.

Стиль

Рисунок

Енгр писав: «Рисунок - це чесність у мистецтві», і далі: «Робити рисунок не означає просто відтворювати контури; рисунок не обмежується лише лінією. Рисунок - це також вираження, внутрішня форма, план та модель. Гляньте, що ж залишиться після цього! Рисунок в собі містить три з половиною чверті того, що складає живопис. Якби я мав вивіску над дверима, я б написав: ʼʼШкола рисункуʼʼ, і я впевнений, що добре навчив би живописців.» Енгр був переконаним, що рисунок був суттєвим у картині та вже становив собою все, окрім кольору. Продиктоване його освітою, значення рисунку було беззаперечним для нього, протягом свого життя він створив їх тисячі - копії картин інших художників та ескізи природи. Він сам написав: «Нехай не мине жодного дня без проведеної лінії [...] лінія - це вже весь малюнок».[]

Колір

Цей розділ потребує доповнення. (травень 2024)

Енгр і Делакруа

Академізм, його охоронні та реакційні позиції, відбилися і на поведінці Енгра. Той зневажливо відносився до художника Делакруа і його творів, як і до мистецтва стилю романтизм. Не схвалював він і творів Курбе, який представляв французький реалізм. Старий Енгр був сучасником появи картин Едуарда Мане, що віщувало невмирущість традицій Рубенса, Жеріко, Делакруа, які не сприймав і лаяв завзятий академіст Енгр.

Ранні докори Енгру

Серед тих, хто подав власні твори на салон ще 1814 року був Жан-Огюст-Домінік Енгр, пристрасний прихильник класицизму, із прагненням повернути його авторитет. Аналітик картин Франсуа Мьєль зневажливо поставився до його картин, як і більшість тодішніх відвідувачів Салонів. Він писав —

Твір Енгра несе на собі відбиток таланта при фальшивій системі того, хто пішов хибним шляхом... Наївність недосвідченості не позбавлена привабливості, але сама претензія на цю наївність у період, коли (класичне) мистецтво пройшло всі етапи власного розвитку, стало неприємним недоліком... Лише духом (своєрідного ) сектантства можна пояснити таке засліплення. (Я) оплакую таке засліплення. Здригаюсь, бо бачу, як талант прагне попри все повернути мистецтво назад.

Портрети Енгра

На відміну від анемічних, занадто ніжних і спотворених неволею одалісок, гаремних жінок і міфічних Анжелік, реальні жінки на портретах Енгра дивували освіченістю, самовпевненістю, елегантністю, хоча теж відчували і свою залежність (від грошей і чоловіків), і свою неволю. Сучасницями Енгра були Жермена де Сталь, Поліна Віардо і Жорж Санд, розум, здібності, таланти яких не поступалися розуму і таланту багатьох чоловіків. Жінки опановували чоловічі сфери діяльності й ставали відомими художницями (Віже-Лебрен), співачками (Малібран, Поліна Віардо), письменницями (Мадам де Сталь, Жорж Санд). Набули розвитку процеси емансипації. І зовсім скоро, ще за житті Енгра, жінки опинилися на полях війни і в шпиталях, де рятували поранених войовничих чоловіків.

Надзвичайно чутливий художник, Енгр мимоволі відтворив перехідну епоху в своїх портретах, і жіночих, і чоловічих. Найбільш сміливим і далекоглядним сучасникам художника академічні картини Енгра були вже не потрібні. Мало кого міг схвилювати «Апофеоз Гомера» 1827 р., коли вулицями блукали каліки наполеонівських воєн, коли всі пам'ятали роки окупації Франції, вимушену еміграцію супротивників Наполеона, шалений перебіг подій на верхівці влади без отримання стабільності.

Зате надзвичайно цінували його портрети, які якісно відбивали брутальну реальність, проблематику сучасності, її втрати, протиріччя і непорозуміння. У портретах Енгр мимоволі переставав бути завзятим академістом і ставав на позиції схвильованого красою людини реаліста. Енгр поетично і точно фіксував ускладнену психологію покоління наполеонівських авантюр, шалених змін урядів, повернення французьких емігрантів, запеклих суперечок наполеонівських ветеранів і ще живих прихильників королівської влади. Саме як прекрасний портретист Енгр і увійшов в історію мистецтва XIX століття.

Академічні картини Енгра

  • image
    Лицар Роже рятує Анжеліку, 1819 р.
  • image
    Одаліска з рабинею, 1842 р.
  • image
    Апофеоз давньогрецького поета Гомера, 1827 р.
  • image
    Юпітер і Фетіда, 1811 р.

Найзначніші картини

image
Жан-Огюст-Домінік Енгр у 1804 році, музей Конде, Шантійї, Франція.
  • Портрет художника Франсуа Маріуса Гране, 1807 рік.
  • Купальниця Вальпісон, 1808 рік.
  • Портрет Нікколо Паганіні, 1819 рік, малюнок.
  • Портрет мадам Детуш, 1816 рік.
  • Портрет родини Стаматі, 1818 рік.
  • Апофеоз Гомера, 1824 рік
  • Портрет Луї Франсуа Бертена Старшого, 1832 рік.
  • Венера Андіомена, 1848 рік.
  • Жанна д'Арк на коронації Карла VII у Реймському соборі у 1429 році, 1854 рік.
  • Портрет графині Луїзи Д'Оссонвіль, 1842—1845 роки.
  • Портрет мадам Гонз, 1852 рік.
  • Джерело, 1856 рік.
  • Турецька лазня, 1862 рік.

Вибрані малюнки Енгра

image
«Тереза Ногарола, віконтесса Аппоньї». 1823 р., Художній музей Фогг, Масачусетс, США.
  • image
    «Мадам Віктор Бальтар і її дочка Поль», 1836 р.
  • image
    Автопортрет у 42 роки, привате зібрання
  • image
    «Жак Гітторф, архітектор», 1829 р., Лувр, Париж.
  • image
    «Лорд Грентхем», 1816 р.
  • image
    «Отто Магнус фон Штакельберг та Якоб Лінк», подвійний портрет, 1817 р.
  • image
    Віконтесса Отенін д'Гассонвіль, до шлюбу Луїза Альбертіна де Брольї
  • image
    «Родина Стаматі», 1818 р.
  • image
    «Портрет Бертена старшого». Остаточно знайдена композиція, що увійшла в портрет олійними фарбами, 1832 р.

Галерея портретів Енгра

Примітки

  1. база даних Léonore — ministère de la Culture.
    d:Track:Q2886420d:Track:Q384602
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #11855560X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Энгр Жан Огюст Доминик / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Artnet — 1998.
    d:Track:Q874430d:Track:Q266566
  6. Le Temps, الطان — Paris: 1867. — 29592 екз. — ISSN 1150-1073
    d:Track:Q639137d:Track:Q90
  7. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  8. Moiroux J. Le cimetière du Père-Lachaise — Paris: 1908. — P. 199.
    d:Track:Q13413655d:Track:Q13413705d:Track:Q90
  9. Jouin H. La sculpture dans les cimetières de Paris // Nouvelles archives de l’art français — 1897. — Vol. 3e série, tome 13. — P. 109. — ISSN 0994-8066; 2419-2465
    d:Track:Q13418328d:Track:Q13418329d:Track:Q14693937
  10. artist list of the National Museum of Sweden — 2016.
    d:Track:Q16323066d:Track:Q22681075
  11. LIBRIS — 2012.
    d:Track:Q1798125
  12. https://www.nga.gov/collection/artist-info.1411.html
  13. https://collections.frick.org/people/113/jeanaugustedominique-ingres/objects
  14. https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/ingres-jean-auguste-dominique-1
  15. http://kmska.be/collection/work/data/3o9tau
  17. https://www.museabrugge.be/collection/work/id/2014_GRO2046_III

Джерела

  • «Энгр об искусстве», М., 1962
  • Березина В. «Энгр», М., 1977.
  • Karin H. Grimme: Jean-Auguste-Dominique Ingres. Taschen, Köln u.a. 2007,
  • Uwe Fleckner: Jean-Auguste-Dominique Ingres. Könemann, Köln 2000,
  • Götz Adriani/Ernst Goldschmidt(Hrg.): Ingres und Delacroix — Aquarelle und Zeichnungen, Dumont: Köln 1986,
  • Andrew Carrington Shelton: Ingres. Phaidon, London 2008,
  • Andrew Carrington Shelton: Ingres and his Critics. Cambridge University Press, Cambridge 2005,
  • Gaëtan Picon, Ingres, Skira, 1980,
  • Georges Vigne, Les dessins secrets de Monsieur Ingres, Toulouse, 1997, Le Pérégrinateur Éditeur.

Див. також

Примітки

  1. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhan Ogyu st Domini k Engr fr Jean Auguste Dominique Ingres 29 serpnya 1780 Montoban Franciya 14 sichnya 1867 Parizh francuzkij hudozhnik zhivopisec predstavnik klasicizmu Direktor Francuzkoyi akademiyi u Rimi z 1834 roku profesor chlen p yati akademij laureat Rimskoyi premiyi za stvorennya kartini Posli Agamemnona v Ahilla 1801 rik Zhan Ogyust Dominik EngrAvtoportret 1804 rokuNarodzhennya 29 serpnya 1780 1780 08 29 1 2 Montoban 1 4 Smert 14 sichnya 1867 1867 01 14 6 2 86 rokiv Parizh Franciya 4 5 7 pnevmoniya Pohovannya Per Lashez 8 Krayina Franciya 10 11 Zhanr istorichnij zhivopis 12 d nyu 12 portret 12 i oriyentalizmNavchannya ParizhDiyalnist hudozhnik politik skripal risuvalnik hudozhnik graver grafik arhitektor arhitekturnij kreslyar unaochnyuvachNapryamok akademizm klasicizmRoki tvorchosti 1800 1866Vchitel d Zhak Luyi David i dVidomi uchni d Teodor Shasserio d Luyi Zhanmo d d d d d d d d d i dPracivnik dChlen Akademiya krasnih mistectv FranciyiTvori d d d d d d d Portret Bertena i The Source d Batko dU shlyubi z d i dRoboti v kolekciyi d Hudozhnij institut Chikago d d Muzej Getti Nacionalna galereya Viktoriyi Nacionalna galereya mistectv Nacionalnij muzej Shveciyi Nacionalna galereya Kanadi Kolekciya Frika 13 Muzej mistectva Metropoliten d Luvr d Muzej d Orse Nacionalnij muzej u Varshavi d Muzej Konde Nantskij muzej obrazotvorchogo mistectva Hudozhnij muzej Fogga d Lionskij muzej krasnih mistectv Muzej Engra d Muzej Grane d d Muzej Fabra Malij palac Korolivski muzeyi vitonchenih mistectv 14 Korolivskij muzej vitonchenih mistectv 15 Muzej Bojmansa van Beningena d Muzej Viktoriyi ta Alberta Hudozhnij muzej Bazelya d Galereya Uffici Nacionalna visha shkola krasnih mistectv Versalskij palac Garvardskij hudozhnij muzej d d d d d d d d d d d d Muzej obrazotvorchih mistectv Marsel d Derzhavnij muzej obrazotvorchih mistectv imeni O S Pushkina d Hudozhnij muzej Volters Nacionalna galereya Ermitazh d d Ruanskij muzej obrazotvorchogo mistectva d Muzej avgustinciv Muzej Nortona Sajmona Albertina d d Muzej mistectv Filadelfiyi Muzej mistectv okrugu Los Anzheles d Muzej mistectv Cincinnati Muzej mistectv Indianapolisa Muzej mistectva San Paulu d d Detrojtskij institut mistectv d Klivlendskij muzej mistectv d d Muzej fyurera d d d Muzej armiyi d d d 16 Karnavale d d d i d 17 Nagorodi Rimska premiya 1801 Avtograf Zhan Ogyust Dominik Engr u VikishovishiBiografiyaMolodi roki Zhan Ogyust narodivsya u Montobani Batko jogo Zhozef Engr buv provincijnim zhivopiscem skulptorom arhitektorom ta muzikantom Same vin spriyav rozvitku talantu Zhana Engra yak hudozhnika tak j muzikanta U 1791 roci molodij Engr postupiv do Akademiyi mista Tuluza de jogo vchitelem stav zhivopisec Rok Vodnochas vin grav u teatralnomu orkestri na skripci U 1797 roci Engr pereyihav do Parizhu de postupiv u majsternyu Zh L Davida Pid provodom Davida sklalisya osnovi mistectva Engra Tvorchist ta podalshe zhittya U 1801 roci predstavivshi na konkurs svoyu kartinu Posli Agamemnona u Ahilla Engr viborov Veliku rimsku premiyu Vona povinna bula zabezpechiti 4 richne perebuvannya molodogo hudozhnika v Italiyi Vnaslidok vidomchih finansovih trudnoshiv Engr potrapiv do Italiyi lishe cherez dekilka rokiv Ves cej chas vin vidviduvav majsternyu Syuyissa Bagato chasu provodiv u Luvri ta bibliotekah Velikij vpliv na nogo mali kartini Rafaelya Shob zarobiti sobi na zhittya Engr pochav malyuvati portreti Portret Napoleona Bonaparta 1804 rik Portret gravera Demare 1805 rik Voni buli vistavleni u Saloni v 1806 roci ale otrimali proholodnu ocinku kritikiv ta glyadachiv Perebuvayuchi v Italiyi Engr stvoriv bagato malyunkiv ta kartin iz krayevidami Rima zokrema Vatikana cerkvi Santa Mariya Madzhore villi Medichi budinku Rafaelya Krim togo Engr bagato pisav kartin z temi nyu yaka stala jogo najulyublenishoyu U 1813 roci Engr uzyav shlyub z rodichkoyu jogo rimskih znajomih Madlen Shapel Popri te sho svatannya bulo zaochnim shlyub viyavivsya shaslivim Krah imperiyi Napoleona I u 1814 roci primusiv do vid yizdu bagatoh francuziv yaki zalishili Rim bo v Italiyi yih vvazhali zavojovnikami Ale Engr zalishivsya v misti de bagato malyuvav portretiv U cej chas vin pracyuvav grafitnimi olivcyami usyu kartinu stvoryuvav za odin seans Obitnicya Lyudovika XIII Portret Zhozefa Moltedo 1810 r Metropoliten muzej U 1820 roci Engr pereyihav do Florenciyi Tut vin takozh bagato pracyuvav nad portretami Ale golovnim rezultatom cogo periodu tvorchosti hudozhnika stala vivtarna kartina Obitnicya Lyudovika XIII 1820 1822 vikonana dlya soboru mista Montoban Pislya povernennya do Franciyi u 1824 roci Engra nagorodili ordenom Pochesnogo legionu ta obrali akademikom U Parizhi vin vidkriv vlasnu majsternyu Najbilsh znachushoyu robotoyu cogo chasu stala alegorichna kompoziciya Apofeoz Gomera yaka prikrasila plafon odnogo iz zal Karla V u Luvri Kartina perenasichena istorichnimi portretami sered yakih ye j portret Nikolya Pussena Pid chas revolyuciyi 1830 roku Engr razom z inshimi mitcyami ohoronyav Luvr ta jogo mistecki skarbi Vodnochas pracyuvav nad velikoyu religijnoyu kompoziciyeyu Muchenictvo svyatogo Simforiona dlya soboru mista Otten Ale u Saloni v 1834 roci voni zustrila proholodni vidguki j zhorstku kritiku hocha j spravedlivu U comu zh roci Engra priznachili direktorom Francuzkoyi akademiyi u Rimi Za roki svogo keruvannya 1834 1841 Engr vidrestavruvav ta rozshiriv navchalni primishennya zaprovadiv navchalnij kurs z vivchennya arheologiyi zbilshiv kilkist klasiv z zhivoyu naturoyu znachno popovniv fond biblioteki j kolekciyu galereyi zlipkiv Za cej chas vin napisav lishe tri kartini Odaliski j rabinya 1839 rik Stratonika 1836 1840 roki Madonna pered chasheyu z prichastyam 1841 rik U 1849 roci pomerla druzhina Engra Madlen U 1852 roci vin odruzhivsya vdruge z Delfini Ramel Pislya povernennya do Franciyi Engr uzyav uchast u tvorchomu protistoyanni mizh prihilnikami stilyu klasicizm yakih pidtrimuvav Engr ta romantizmu na choli kotrih stoyav Ezhen Delakrua Vsi zh voni protistoyali grupi realistiv ta yihnomu lideru Gustavu Kurbe Pid chas Vsesvitnoyi vistavki 1855 roku usi lavri distalisya odnomu Engru V ostanni roki vin prodovzhiv temu nyu pisav bagato portretiv suchasnikiv postijno malyuvav Ostanni roki She u 1866 roci Engr sklav zapovit zgidno z yakim usi jogo kartini ta malyunki peredavalisya mistu Montoban Vin do ostannogo chasu prodovzhuvav pisati kartini 8 sichnya 1867 roku pid chas roboti nad novoyu kartinoyu Hristos u grobnici Engr zastudivsya ta zahvoriv na pnevmoniyu i vzhe 14 sichnya pomer Pohovanij na cvintari Per Lashez U 1869 roci u Montobani bulo vidkrito muzej Engra StilRisunok Engr pisav Risunok ce chesnist u mistectvi i dali Robiti risunok ne oznachaye prosto vidtvoryuvati konturi risunok ne obmezhuyetsya lishe liniyeyu Risunok ce takozh virazhennya vnutrishnya forma plan ta model Glyante sho zh zalishitsya pislya cogo Risunok v sobi mistit tri z polovinoyu chverti togo sho skladaye zhivopis Yakbi ya mav vivisku nad dverima ya b napisav ʼʼShkola risunkuʼʼ i ya vpevnenij sho dobre navchiv bi zhivopisciv Engr buv perekonanim sho risunok buv suttyevim u kartini ta vzhe stanoviv soboyu vse okrim koloru Prodiktovane jogo osvitoyu znachennya risunku bulo bezzaperechnim dlya nogo protyagom svogo zhittya vin stvoriv yih tisyachi kopiyi kartin inshih hudozhnikiv ta eskizi prirodi Vin sam napisav Nehaj ne mine zhodnogo dnya bez provedenoyi liniyi liniya ce vzhe ves malyunok dzherelo Kolir Cej rozdil potrebuye dopovnennya traven 2024 Engr i DelakruaAkademizm jogo ohoronni ta reakcijni poziciyi vidbilisya i na povedinci Engra Toj znevazhlivo vidnosivsya do hudozhnika Delakrua i jogo tvoriv yak i do mistectva stilyu romantizm Ne shvalyuvav vin i tvoriv Kurbe yakij predstavlyav francuzkij realizm Starij Engr buv suchasnikom poyavi kartin Eduarda Mane sho vishuvalo nevmirushist tradicij Rubensa Zheriko Delakrua yaki ne sprijmav i layav zavzyatij akademist Engr Ranni dokori EngruSered tih hto podav vlasni tvori na salon she 1814 roku buv Zhan Ogyust Dominik Engr pristrasnij prihilnik klasicizmu iz pragnennyam povernuti jogo avtoritet Analitik kartin Fransua Myel znevazhlivo postavivsya do jogo kartin yak i bilshist todishnih vidviduvachiv Saloniv Vin pisav Tvir Engra nese na sobi vidbitok talanta pri falshivij sistemi togo hto pishov hibnim shlyahom Nayivnist nedosvidchenosti ne pozbavlena privablivosti ale sama pretenziya na cyu nayivnist u period koli klasichne mistectvo projshlo vsi etapi vlasnogo rozvitku stalo nepriyemnim nedolikom Lishe duhom svoyeridnogo sektantstva mozhna poyasniti take zasliplennya Ya oplakuyu take zasliplennya Zdrigayus bo bachu yak talant pragne popri vse povernuti mistectvo nazad Portreti EngraNa vidminu vid anemichnih zanadto nizhnih i spotvorenih nevoleyu odalisok garemnih zhinok i mifichnih Anzhelik realni zhinki na portretah Engra divuvali osvichenistyu samovpevnenistyu elegantnistyu hocha tezh vidchuvali i svoyu zalezhnist vid groshej i cholovikiv i svoyu nevolyu Suchasnicyami Engra buli Zhermena de Stal Polina Viardo i Zhorzh Sand rozum zdibnosti talanti yakih ne postupalisya rozumu i talantu bagatoh cholovikiv Zhinki opanovuvali cholovichi sferi diyalnosti j stavali vidomimi hudozhnicyami Vizhe Lebren spivachkami Malibran Polina Viardo pismennicyami Madam de Stal Zhorzh Sand Nabuli rozvitku procesi emansipaciyi I zovsim skoro she za zhitti Engra zhinki opinilisya na polyah vijni i v shpitalyah de ryatuvali poranenih vojovnichih cholovikiv Nadzvichajno chutlivij hudozhnik Engr mimovoli vidtvoriv perehidnu epohu v svoyih portretah i zhinochih i cholovichih Najbilsh smilivim i dalekoglyadnim suchasnikam hudozhnika akademichni kartini Engra buli vzhe ne potribni Malo kogo mig shvilyuvati Apofeoz Gomera 1827 r koli vulicyami blukali kaliki napoleonivskih voyen koli vsi pam yatali roki okupaciyi Franciyi vimushenu emigraciyu suprotivnikiv Napoleona shalenij perebig podij na verhivci vladi bez otrimannya stabilnosti Zate nadzvichajno cinuvali jogo portreti yaki yakisno vidbivali brutalnu realnist problematiku suchasnosti yiyi vtrati protirichchya i neporozuminnya U portretah Engr mimovoli perestavav buti zavzyatim akademistom i stavav na poziciyi shvilovanogo krasoyu lyudini realista Engr poetichno i tochno fiksuvav uskladnenu psihologiyu pokolinnya napoleonivskih avantyur shalenih zmin uryadiv povernennya francuzkih emigrantiv zapeklih superechok napoleonivskih veteraniv i she zhivih prihilnikiv korolivskoyi vladi Same yak prekrasnij portretist Engr i uvijshov v istoriyu mistectva XIX stolittya 1826 r Luvr Portret hudozhnika Grane 1807 r 1810 r Luyiza de Brolyi vikontessa d AssonvilAkademichni kartini EngraLicar Rozhe ryatuye Anzheliku 1819 r Odaliska z rabineyu 1842 r Apofeoz davnogreckogo poeta Gomera 1827 r Yupiter i Fetida 1811 r Najznachnishi kartiniZhan Ogyust Dominik Engr u 1804 roci muzej Konde Shantijyi Franciya Portret hudozhnika Fransua Mariusa Grane 1807 rik Kupalnicya Valpison 1808 rik Portret Nikkolo Paganini 1819 rik malyunok Portret madam Detush 1816 rik Portret rodini Stamati 1818 rik Apofeoz Gomera 1824 rik Portret Luyi Fransua Bertena Starshogo 1832 rik Venera Andiomena 1848 rik Zhanna d Ark na koronaciyi Karla VII u Rejmskomu sobori u 1429 roci 1854 rik Portret grafini Luyizi D Ossonvil 1842 1845 roki Portret madam Gonz 1852 rik Dzherelo 1856 rik Turecka laznya 1862 rik Vibrani malyunki Engra Tereza Nogarola vikontessa Apponyi 1823 r Hudozhnij muzej Fogg Masachusets SShA Madam Viktor Baltar i yiyi dochka Pol 1836 r Avtoportret u 42 roki private zibrannya Zhak Gittorf arhitektor 1829 r Luvr Parizh Lord Grenthem 1816 r Otto Magnus fon Shtakelberg ta Yakob Link podvijnij portret 1817 r Vikontessa Otenin d Gassonvil do shlyubu Luyiza Albertina de Brolyi Rodina Stamati 1818 r Portret Bertena starshogo Ostatochno znajdena kompoziciya sho uvijshla v portret olijnimi farbami 1832 r Galereya portretiv EngraLuyidzhi Kerubini i muza Madam Muatesye Nacionalna galereya London Rosijskij diplomat Gur yev Ermitazh Madam Leblan Msye Riv ye Portret Delfin Ramel druzhini hudozhnikaPrimitkibaza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 Deutsche Nationalbibliothek Record 11855560X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Engr Zhan Ogyust Dominik pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Artnet 1998 d Track Q874430d Track Q266566 Le Temps الطان Paris 1867 29592 ekz ISSN 1150 1073 d Track Q639137d Track Q90 RKDartists d Track Q17299517 Moiroux J Le cimetiere du Pere Lachaise Paris 1908 P 199 d Track Q13413655d Track Q13413705d Track Q90 Jouin H La sculpture dans les cimetieres de Paris Nouvelles archives de l art francais 1897 Vol 3e serie tome 13 P 109 ISSN 0994 8066 2419 2465 d Track Q13418328d Track Q13418329d Track Q14693937 artist list of the National Museum of Sweden 2016 d Track Q16323066d Track Q22681075 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 https www nga gov collection artist info 1411 html https collections frick org people 113 jeanaugustedominique ingres objects https www fine arts museum be nl de collectie artist ingres jean auguste dominique 1 http kmska be collection work data 3o9tau https www museabrugge be collection work id 2014 GRO2046 IIIDzherela Engr ob iskusstve M 1962 Berezina V Engr M 1977 Karin H Grimme Jean Auguste Dominique Ingres Taschen Koln u a 2007 ISBN 978 3 8228 2709 3 Uwe Fleckner Jean Auguste Dominique Ingres Konemann Koln 2000 ISBN 3 8290 1632 8 Gotz Adriani Ernst Goldschmidt Hrg Ingres und Delacroix Aquarelle und Zeichnungen Dumont Koln 1986 ISBN 3 7701 1850 2 Andrew Carrington Shelton Ingres Phaidon London 2008 ISBN 978 0 7148 4868 6 Andrew Carrington Shelton Ingres and his Critics Cambridge University Press Cambridge 2005 ISBN 0 521 84243 3 Gaetan Picon Ingres Skira 1980 ISBN 2 605 00003 6 Georges Vigne Les dessins secrets de Monsieur Ingres Toulouse 1997 Le Peregrinateur Editeur Div takozhRomantizm Portret Malyunki Engra Muzej Engra 12611 Engr asteroyid nazvanij na chest hudozhnika PrimitkiLutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaEngr Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Engr Zhan Ogyust Dominik Kartini 4 listopada 2013 u Wayback Machine ta biografiya 4 listopada 2013 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ