Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сікорський Митрополит Полікарп у світі Петро Дмитрович Сікорський 20 ч

Полікарп (Сікорський)

Полікарп (Сікорський)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сікорський.

Митрополит Полікарп (у світі Петро Дмитрович Сікорський; 20 червня (2 липня) 1875(18750702), село Зеленьки, Потоцька волость, Канівський повіт, Київська губернія, Російська імперія, нині Обухівського району Київської області, Україна — 22 жовтня 1953, Ольне-су-Буа біля Парижа, Французька республіка) — український церковний діяч, митрополит Української автокефальної православної церкви в діаспорі.

Митрополит Полікарп
image
Митрополит Луцький і Волинський
1945 — 1953
Церква: Українська Автокефальна Православна Церква
Попередник: він сам як Архієпископ Луцький і Ковельський; Діонісій І як
Наступник: Діонісій І як
Архієпископ Луцький і Ковельський
2 серпня 1941 — 1945
Церква: Українська Автокефальна Православна Церква
Попередник: він сам як Єпископ Луцький
Наступник: він сам як Митрополит Луцький і Волинський
Єпископ Луцький
10 квітня 1932 — 2 серпня 1941
Церква: ПАПЦ
Наступник: він сам як Архієпископ Луцький і Ковельський
Тимчасовий Адміністратор Православної Автокефальної Церкви на звільнених землях України
24 грудня 1941 — 8 квітня 1944
Церква: Українська Автокефальна Православна Церква
Попередник: посада заснована; Іван (Павловський) як Митрополит Київський і всієї України
Наступник: посада скасована; Діонісій І як Патріарх всієї України
1-й Первоієрарх Української Автокефальної Православної Церкви в Діаспорі
1945 — 1953
Церква: Українська Автокефальна Православна Церква в Діаспорі
Попередник: посада заснована
Наступник: Ніканор (Абрамович)
 
Альма-матер: Київська духовна семінарія
Діяльність: священник
Ім'я при народженні: Петро Дмитрович Сікорський
Народження: 20 червня (2 липня) 1875(1875-07-02)
Зеленьки, Потоцька волость, Канівський повіт, Київська губернія, image Російська імперія
Смерть: 22 жовтня 1953(1953-10-22) (78 років)
Ольне-су-Буа біля Парижа, Французька республіка
Похований: Пер-Лашез і d
Священство: 1922
Чернецтво: 1922
Єп. хіротонія: 10 квітня 1932

image Полікарп у Вікісховищі

Дитинство та юність

Народився 20 червня, охрещений 20 червня 1875 року за старим стилем в селі Зеленьки Потоцької волості Канівського повіту (Київська губернія, нині Обухівського району Київської області, Україна) в родині священника Дмитра Марковича Сікорського. Закінчив Київську духовну семінарію (1898).

Перші визвольні змагання

У 1908–1918 роках — столоначальник Київської духовної консисторії.

У 1919–1921 роках — віце-директор департаменту загальних справ в уряді УНР. Також працював в Міністерстві віросповідань уряду УНР.

У 1921 році емігрував до Польської республіки.

Міжвоєнний період

У 1922 році пострижений в монахи і 30 липня 1922 року рукоположений в ієромонахи архієпископом Діонісієм (Валединським). Того ж року возведений в сан архімандрита. Почергово був настоятелем монастирів — Дерманського і Загаєвського на Волині, Жировицького на Гродненщині. Активно займався політичною і громадською діяльністю.

10 квітня 1932 року митрополитом Діонісієм був хіротонізований на єпископа у складі Польської православної церкви .

1932–1941 роки — єпископ Луцький, вікарій Волинської єпархії, а 11 серпня 1941 року назначений архієпископом Луцьким і Ковельським.

Другі Визвольні Змагання

18 серпня 1941 року в Почаївській лаврі таємно відбувся обласний собор єпископів у складі голови собору архієпископа Олексія, членів собору архієпископа Симона (Івановського) і єпископа Пантелеймона (Рудика) та секретаря собору єпископа Веніаміна (Новицького). Собор констатував: оскільки всі архієреї Західної України підписалися свого часу про підпорядкування Московській Патріархії, то окремі владики і навіть собор єпископів області не можуть утворити автокефалії самочинно. Тому до вирішення цієї справи на Помісному Соборі УПЦ ця Церква повинна залишатися підпорядкованою Московській Патріархії, але з правами автономії, яку свого часу надала їй Російська православна церква. Главою Православної Церкви в Україні став архієпископ Олексій з правами обласного митрополита й екзарха, відмінивши екзархат митрополита Миколая (Ярушевича). Разом з іншими єпископами він утворив Автономну Православну Церкву в Україні.

Під час німецьку окупацію Волині влітку 1941 року на підставі декрету митрополита Діонисія від 2 серпня 1941 року стає правлячим єпископом Луцької єпархії в сані архієпископа Луцького і Ковельського. Тим же декретом Волинська єпархія, юрисдикцію якої перервано більшовицькою окупацією, а відновив тепер митрополит Діонисій, була поділена на дві: Луцьку і Крем'янецьку. Але архієпископ Олексій, що мав очолити Крем'янецьку єпархію, до одержання цього декрету скликав згаданий собор єпископів у Почаєві і очолив Автономну Православну Церкву.

Після проголошення Акту відновлення Української Держави у Львові 30 червня 1941 року надіслав Пастирський лист як митрополит УАПЦ (10 липня Року Божого 1941 р., Луцьк).

Митрополит Діонисій прагнув влаштувати самостійне церковне життя на землях України. Він мав намір у вересні 1941 року прибути до Почаївської Лаври на свято преподобного Йова Почаївського, особисто скликати Собор єпископів звільнених земель України за тогочасною термінологією й покласти початок УАПЦ на канонічній засаді Томосу Вселенського Патріарха 1924 року. Але німецька окупаційна влада категорично це заборонила.

Тому церковно-громадський провід на підставі ухвал церковних рад на Волині, зв'язуючись у грудні 1941 року з митрополитом Діонисієм, якому Волинь канонічно підлягала, просить його призначити адміністратором Православної Церкви на звільнених українських землях архієпископа Полікарпа. Декретом від 24 грудня 1941 року митрополит Діонисій це прохання українців задовольняє, призначаючи владику Полікарпа тимчасовим адміністратором Православної Автокефальної Церкви на звільнених землях України і благословляє йому разом з архієпископом Поліським Олександром (Іноземцевим) висвятити для України українських єпископів. Архієпископ Олексій (Громадський) зі своїми єпископами цього декрету митрополита Діонисія не визнав.

Так постало в Україні церковне двовладдя: була Православна Церква Українська, очолювана митрополитом Полікарпом і Церква Російська, очолювана митрополитом Олексієм.

На соборі УАПЦ в Пінську 9–10 лютого 1942 року митрополита Полікарпа обирають її главою (адміністратором).

У 1944 році владика евакуювався до Варшави, потім через Словаччину до Німеччини.

На еміграції

image
Могила митрополита Полікарпа на цвинтарі Пер-Лашез

Після закінчення Другої світової війни — Первоієрарх Української автокефальної православної церкви в Діаспорі.

13 вересня 1946 року голова Священного синоду УАПЦ на еміграції митрополит Полікарп надіслав до ООН у Лондоні меморандум у справі становища української еміграції на окупованих німецьких землях, де пояснювалось, що православна церква в Україні зазнала жорстоких переслідувань як під радянською, так і під німецькою окупаційною владою. Рішуче заперечувалася будь-яка співпраця українських православних ієрархів з гітлерівськими окупантами.

1950 року переїхав до Французької республіки і мешкав поблизу Парижа.

З 15 липня 1950 року по серпень 1951 року, на прохання вірних із Канади, він тимчасово очолював Українську православну церкву Канади, поки тут не були сформовані повноцінні церковні структури.

Помер 22 жовтня 1953 року в Ольне-су-Буа біля Парижа. Похований на цвинтарі Пер-Лашез.

Вшанування пам'яті

У місті Луцьк вулицю Сєчєнова перейменували на вулицю Митрополита Сікорського.

Див. також

Примітки

  1. Library of Congress Authorities — Library of Congress.
    d:Track:Q13219454d:Track:Q131454
  2. Метрична книга церкви Покрова Пресвятої Богородиці с. Зеленьки Канівського пов. Київської губ., ЦДІАК України. Ф. 127, оп.1078, спр. 1472, арк. 186зв.
  3. о. Тимофій Мененко Оснування в Канаді Української Православної Митрополії // Віра й культура. 2001—2003. — № 13. — С. 18−29.

Джерела та література

  • Лисенко О. Є., Поїздник І. І. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 326. — .
  • Скиба І. Церковно-громадська діяльність митрополита Полікарпа Сікорського (1920-ті рр. — 1945 р.): контекст руху за українізацію православ'я. — Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 09.00.11 — релігієзнавство. — Національний університет «Острозька академія». — Острог, 2020.

Посилання

  • Сікорський Полікарп // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1740. — 1000 екз.
  • Полікарп (Сікорський)
Попередник: Первоієрарх Української Автокефальної Православної Церкви в Діаспорі
1945—1953 		Наступник:
' Ніканор (Абрамович)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sikorskij Mitropolit Polikarp u sviti Petro Dmitrovich Sikorskij 20 chervnya 2 lipnya 1875 18750702 selo Zelenki Potocka volost Kanivskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiya nini Obuhivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Ukrayina 22 zhovtnya 1953 Olne su Bua bilya Parizha Francuzka respublika ukrayinskij cerkovnij diyach mitropolit Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi v diaspori Mitropolit Polikarp Mitropolit Luckij i Volinskij 1945 1953 Cerkva Ukrayinska Avtokefalna Pravoslavna Cerkva Poperednik vin sam yak Arhiyepiskop Luckij i Kovelskij Dionisij I yak Nastupnik Dionisij I yak Arhiyepiskop Luckij i Kovelskij 2 serpnya 1941 1945 Cerkva Ukrayinska Avtokefalna Pravoslavna Cerkva Poperednik vin sam yak Yepiskop Luckij Nastupnik vin sam yak Mitropolit Luckij i Volinskij Yepiskop Luckij 10 kvitnya 1932 2 serpnya 1941 Cerkva PAPC Nastupnik vin sam yak Arhiyepiskop Luckij i Kovelskij Timchasovij Administrator Pravoslavnoyi Avtokefalnoyi Cerkvi na zvilnenih zemlyah Ukrayini 24 grudnya 1941 8 kvitnya 1944 Cerkva Ukrayinska Avtokefalna Pravoslavna Cerkva Poperednik posada zasnovana Ivan Pavlovskij yak Mitropolit Kiyivskij i vsiyeyi Ukrayini Nastupnik posada skasovana Dionisij I yak Patriarh vsiyeyi Ukrayini 1 j Pervoiyerarh Ukrayinskoyi Avtokefalnoyi Pravoslavnoyi Cerkvi v Diaspori 1945 1953 Cerkva Ukrayinska Avtokefalna Pravoslavna Cerkva v Diaspori Poperednik posada zasnovana Nastupnik Nikanor Abramovich Alma mater Kiyivska duhovna seminariya Diyalnist svyashennik Im ya pri narodzhenni Petro Dmitrovich Sikorskij Narodzhennya 20 chervnya 2 lipnya 1875 1875 07 02 Zelenki Potocka volost Kanivskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiya Smert 22 zhovtnya 1953 1953 10 22 78 rokiv Olne su Bua bilya Parizha Francuzka respublika Pohovanij Per Lashez i d Svyashenstvo 1922 Chernectvo 1922 Yep hirotoniya 10 kvitnya 1932 Polikarp u VikishovishiDitinstvo ta yunistNarodivsya 20 chervnya ohreshenij 20 chervnya 1875 roku za starim stilem v seli Zelenki Potockoyi volosti Kanivskogo povitu Kiyivska guberniya nini Obuhivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Ukrayina v rodini svyashennika Dmitra Markovicha Sikorskogo Zakinchiv Kiyivsku duhovnu seminariyu 1898 Pershi vizvolni zmagannyaU 1908 1918 rokah stolonachalnik Kiyivskoyi duhovnoyi konsistoriyi U 1919 1921 rokah vice direktor departamentu zagalnih sprav v uryadi UNR Takozh pracyuvav v Ministerstvi virospovidan uryadu UNR U 1921 roci emigruvav do Polskoyi respubliki Mizhvoyennij periodU 1922 roci postrizhenij v monahi i 30 lipnya 1922 roku rukopolozhenij v iyeromonahi arhiyepiskopom Dionisiyem Valedinskim Togo zh roku vozvedenij v san arhimandrita Pochergovo buv nastoyatelem monastiriv Dermanskogo i Zagayevskogo na Volini Zhirovickogo na Grodnenshini Aktivno zajmavsya politichnoyu i gromadskoyu diyalnistyu 10 kvitnya 1932 roku mitropolitom Dionisiyem buv hirotonizovanij na yepiskopa u skladi Polskoyi pravoslavnoyi cerkvi 1932 1941 roki yepiskop Luckij vikarij Volinskoyi yeparhiyi a 11 serpnya 1941 roku naznachenij arhiyepiskopom Luckim i Kovelskim Drugi Vizvolni Zmagannya18 serpnya 1941 roku v Pochayivskij lavri tayemno vidbuvsya oblasnij sobor yepiskopiv u skladi golovi soboru arhiyepiskopa Oleksiya chleniv soboru arhiyepiskopa Simona Ivanovskogo i yepiskopa Pantelejmona Rudika ta sekretarya soboru yepiskopa Veniamina Novickogo Sobor konstatuvav oskilki vsi arhiyereyi Zahidnoyi Ukrayini pidpisalisya svogo chasu pro pidporyadkuvannya Moskovskij Patriarhiyi to okremi vladiki i navit sobor yepiskopiv oblasti ne mozhut utvoriti avtokefaliyi samochinno Tomu do virishennya ciyeyi spravi na Pomisnomu Sobori UPC cya Cerkva povinna zalishatisya pidporyadkovanoyu Moskovskij Patriarhiyi ale z pravami avtonomiyi yaku svogo chasu nadala yij Rosijska pravoslavna cerkva Glavoyu Pravoslavnoyi Cerkvi v Ukrayini stav arhiyepiskop Oleksij z pravami oblasnogo mitropolita j ekzarha vidminivshi ekzarhat mitropolita Mikolaya Yarushevicha Razom z inshimi yepiskopami vin utvoriv Avtonomnu Pravoslavnu Cerkvu v Ukrayini Pid chas nimecku okupaciyu Volini vlitku 1941 roku na pidstavi dekretu mitropolita Dionisiya vid 2 serpnya 1941 roku staye pravlyachim yepiskopom Luckoyi yeparhiyi v sani arhiyepiskopa Luckogo i Kovelskogo Tim zhe dekretom Volinska yeparhiya yurisdikciyu yakoyi perervano bilshovickoyu okupaciyeyu a vidnoviv teper mitropolit Dionisij bula podilena na dvi Lucku i Krem yanecku Ale arhiyepiskop Oleksij sho mav ocholiti Krem yanecku yeparhiyu do oderzhannya cogo dekretu sklikav zgadanij sobor yepiskopiv u Pochayevi i ocholiv Avtonomnu Pravoslavnu Cerkvu Pislya progoloshennya Aktu vidnovlennya Ukrayinskoyi Derzhavi u Lvovi 30 chervnya 1941 roku nadislav Pastirskij list yak mitropolit UAPC 10 lipnya Roku Bozhogo 1941 r Luck Mitropolit Dionisij pragnuv vlashtuvati samostijne cerkovne zhittya na zemlyah Ukrayini Vin mav namir u veresni 1941 roku pributi do Pochayivskoyi Lavri na svyato prepodobnogo Jova Pochayivskogo osobisto sklikati Sobor yepiskopiv zvilnenih zemel Ukrayini za togochasnoyu terminologiyeyu j poklasti pochatok UAPC na kanonichnij zasadi Tomosu Vselenskogo Patriarha 1924 roku Ale nimecka okupacijna vlada kategorichno ce zaboronila Tomu cerkovno gromadskij provid na pidstavi uhval cerkovnih rad na Volini zv yazuyuchis u grudni 1941 roku z mitropolitom Dionisiyem yakomu Volin kanonichno pidlyagala prosit jogo priznachiti administratorom Pravoslavnoyi Cerkvi na zvilnenih ukrayinskih zemlyah arhiyepiskopa Polikarpa Dekretom vid 24 grudnya 1941 roku mitropolit Dionisij ce prohannya ukrayinciv zadovolnyaye priznachayuchi vladiku Polikarpa timchasovim administratorom Pravoslavnoyi Avtokefalnoyi Cerkvi na zvilnenih zemlyah Ukrayini i blagoslovlyaye jomu razom z arhiyepiskopom Poliskim Oleksandrom Inozemcevim visvyatiti dlya Ukrayini ukrayinskih yepiskopiv Arhiyepiskop Oleksij Gromadskij zi svoyimi yepiskopami cogo dekretu mitropolita Dionisiya ne viznav Tak postalo v Ukrayini cerkovne dvovladdya bula Pravoslavna Cerkva Ukrayinska ocholyuvana mitropolitom Polikarpom i Cerkva Rosijska ocholyuvana mitropolitom Oleksiyem Na sobori UAPC v Pinsku 9 10 lyutogo 1942 roku mitropolita Polikarpa obirayut yiyi glavoyu administratorom U 1944 roci vladika evakuyuvavsya do Varshavi potim cherez Slovachchinu do Nimechchini Na emigraciyiMogila mitropolita Polikarpa na cvintari Per Lashez Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Pervoiyerarh Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi v Diaspori 13 veresnya 1946 roku golova Svyashennogo sinodu UAPC na emigraciyi mitropolit Polikarp nadislav do OON u Londoni memorandum u spravi stanovisha ukrayinskoyi emigraciyi na okupovanih nimeckih zemlyah de poyasnyuvalos sho pravoslavna cerkva v Ukrayini zaznala zhorstokih peresliduvan yak pid radyanskoyu tak i pid nimeckoyu okupacijnoyu vladoyu Rishuche zaperechuvalasya bud yaka spivpracya ukrayinskih pravoslavnih iyerarhiv z gitlerivskimi okupantami 1950 roku pereyihav do Francuzkoyi respubliki i meshkav poblizu Parizha Z 15 lipnya 1950 roku po serpen 1951 roku na prohannya virnih iz Kanadi vin timchasovo ocholyuvav Ukrayinsku pravoslavnu cerkvu Kanadi poki tut ne buli sformovani povnocinni cerkovni strukturi Pomer 22 zhovtnya 1953 roku v Olne su Bua bilya Parizha Pohovanij na cvintari Per Lashez Vshanuvannya pam yatiU misti Luck vulicyu Syechyenova perejmenuvali na vulicyu Mitropolita Sikorskogo Div takozhUkrayinska avtokefalna pravoslavna cerkva 1942 1944 Ukrayinska avtokefalna pravoslavna cerkvaPrimitkiLibrary of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 Metrichna kniga cerkvi Pokrova Presvyatoyi Bogorodici s Zelenki Kanivskogo pov Kiyivskoyi gub CDIAK Ukrayini F 127 op 1078 spr 1472 ark 186zv o Timofij Menenko Osnuvannya v Kanadi Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Mitropoliyi Vira j kultura 2001 2003 13 S 18 29 Dzherela ta literaturaLisenko O Ye Poyizdnik I I Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 326 ISBN 978 966 00 1142 7 Skiba I Cerkovno gromadska diyalnist mitropolita Polikarpa Sikorskogo 1920 ti rr 1945 r kontekst ruhu za ukrayinizaciyu pravoslav ya Kvalifikacijna naukova pracya na pravah rukopisu Disertaciya na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata istorichnih nauk za specialnistyu 09 00 11 religiyeznavstvo Nacionalnij universitet Ostrozka akademiya Ostrog 2020 PosilannyaSikorskij Polikarp Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1740 1000 ekz Polikarp Sikorskij Poperednik Pervoiyerarh Ukrayinskoyi Avtokefalnoyi Pravoslavnoyi Cerkvi v Diaspori 1945 1953 Nastupnik Nikanor Abramovich

Дата публікації:
Топ