Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Симон (Івановський) (1 лютого 1888, с. Камєнка Тульської губернії, Росія — 1 лютого 1966) — архієрей Польської Автокефальної Православної Церкви та Української Православної Автономної Церкви Московського Патріархату. Архієпископ Чернігівський та Ніжинський УПАЦ МП в німецькій зоні окупації (1942—1944). Представник консервативної проросійської групи архієреїв Української Автономної церкви в роки Другої Світової війни. Головний опонент об'єднання Автономної і Автокефальної церков України восени 1942. Національність — росіянин.
| Симон (Івановський) | ||
 | ||
| Архієпископ Симон (Івановський) | ||
| ||
|---|---|---|
| 17 жовтня 1955 — 14 серпня 1961 | ||
| Церква: | РПЦ | |
| Наступник: | Аліпій (Хотовицький) | |
| Альма-матер: | Московська духовна академія, Тульська духовна семінарія | |
| Науковий ступінь: | кандидат богослов'я | |
| Діяльність: | священник | |
| Ім'я при народженні: | Івановський Симеон Васильович | |
| Народження: | 1 лютого 1888 с. Каменки Новосильського повіту, Орловської губернії | |
| Смерть: | 1 лютого 1966 (78 років) Вінниця | |
| Похований: | Вінниця | |
| Чернецтво: | 8 червня 1912 | |
| Єп. хіротонія: | 6 квітня 1924 | |
| | ||
Освіта
Народився 1 лютого 1888 року у сім'ї у багатодітній священика. Навчався в училищі, Тульській духовній семінарії та Московській духовній академії. На останньому курсі вищої школи Івановський приймає чернецтво з ім'ям Симон. Академічні студії закінчив 1912 здобуттям кандидатського ступеня за випускну працю «Старозавітне священство до Мойсея».
Служіння
Завідувач монастирської школи в Соловецькому Спасо-Преображенському монастирі (Карелія); помічник наглядача Крем'янецького духовного училища Волинської єпархії (Україна) з осідком у м. Суми (1914—1917).
1920 архімандрит Симон тікає з України, окуповану російськими большевицькими військами, через Крим до Стамбулу (Туреччина), а тоді потрапляє до Югославії. За короткий час оселюється на території ІІ-ї Речі Посполитої, у складі якої опинилася й Волинь. Цьому сприяло запрошення добре йому знайомого єпископа Діонісія (Валединського). Керівництво Варшавської православної митрополії призначило його ректором Волинської духовної семінарії у Крем'янці та настоятелем Крем'янецького Богоявленського монастиря, а дещо пізніше також членом Волинської духовної консисторії.
1937 заміщав вікарія Варшавсько-Холмської єпархії ПАПЦ, контролював парафії на Холмщині, Підляшші та Лемківщині.
Ставлення до автокефалії Польської Церкви
Симон підтримав відокремлення Варшавської митрополії від Московського патріархату та проголошення Автокефалії. 6 квітня 1924 прийняв архієрейську висвяту з призначенням на Крем'янецьку вікарну кафедру, зберігши при цьому посаду ректора ВДС. Виконував роль помічника митрополита Діонисія (Валединського) у Волинській єпархії. Не підтримував спроби українізувати приходи Волинської єпархії, як і навчання в семінарії. 1927 відкрито виступив проти української партії в Церкві, закликавши уряд заборонити Український церковний комітет.
Незважаючи на промосковську позицію єпископ Симон взяв участь у роботі Волинського єпархіального зібрання духовенства і мирян 1935 і 1936 — тоді остаточно ліквідовано російський курс у єпархіальному урядуванні, богослужінні.
Друга Світова війна
Владика Симон одним із перших з числа єпископів ПАПЦ зрікся автокефалії 1939. Зробив це без відома єпархіального архієрея. Після незаконного включення Волині до складу РПЦ Симона (Івановського) піднесено до сану архієпископа й доручено керувати напівсамостійною Острозькою єпархією. Сталінські репресії єпископа не торкнулись, а 1941 армії СРСР втекла на схід під ударами німецького Вермахту.
Вже у серпні 1941 владика Симон бере участь у обласному соборі єпископів у складі Олексія (Громадського), Пантелеймона (Рудика) та Веніаміна (Новицького). Погодився з ідею створення Української Православної Автономної Церкви у складі Московської патріархії, водночас виступив проти спроби самої сталінської Москви нав'язати владу митрополита Ніколая (Ярушевича).
25 серпня 1941 Обласний собор православних єпископів постановив «призначити преосвященного Симона, архієпископа Остріжського, на вільну Чернигівську катедру, з титулом архієпископа Чернигівського і Ніжинського».
За оцінками Ю. Волошина, в роки німецької присутності на Чернігівщині постало 350 парафій, з яких більшість належала до юрисдикції Автономної церкви. Натомість Н. Шкаровський називає 410 громад у Чернігівській єпархії, підпорядкованих Симону (Івановському). Там діяли три монастирі.
Після сталінської реокупації, Симон (Івановський) не евакуювався на захід. 1945 отримав від Московської патріархії призначення на Полтавську кафедру. Але за два роки заарештований, протягом 1947—1955 у сталінських концентраційних таборах. Після короткого періоду єпископства у Вінниці, звільнений за щтат на вимогу державних органів СРСР. Помер 1966 у фактичній ізоляції.
Джерела
- Волошин Ю. Українська православна церква в роки нацистської окупації (1941—1944 pp.). — Полтава, 1997.
- Міненко Тимофій, священик. Православна церква в Україні під час другої світової війни 1939—1945, (Волинський період). — Вінніпег-Львів: Видавництво Львівського музею історії релігій «Логос», Колегія Св. Андрія, 2000.
- (Хотовицкий) Алипий, єпископ Винницкий и Брацлавский. Архиепископ Симон (некролог) // Журнал Московской патриархии. — 1966. — № 5.
- Денисенко М. Православна Церква в Україні: століття розділень. К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2019. 376 с.
Посилання
- Архієпископ Чернігівський автономної церкви Симон (Івановський) в житті і праці. Володимир Борщевич. Ж. «Сіверянський літопис», Ч. 88, Чернігів, 2009
- https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/simon
- Ивановский, Симон. Ветхозаветное священство. // Российская государственная библиотека. Ф. 172. Московская духовная академия. К. 256. Ед. 12. 82 л.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ivanovskij Simon Ivanovskij 1 lyutogo 1888 s Kamyenka Tulskoyi guberniyi Rosiya 1 lyutogo 1966 arhiyerej Polskoyi Avtokefalnoyi Pravoslavnoyi Cerkvi ta Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Avtonomnoyi Cerkvi Moskovskogo Patriarhatu Arhiyepiskop Chernigivskij ta Nizhinskij UPAC MP v nimeckij zoni okupaciyi 1942 1944 Predstavnik konservativnoyi prorosijskoyi grupi arhiyereyiv Ukrayinskoyi Avtonomnoyi cerkvi v roki Drugoyi Svitovoyi vijni Golovnij oponent ob yednannya Avtonomnoyi i Avtokefalnoyi cerkov Ukrayini voseni 1942 Nacionalnist rosiyanin Simon Ivanovskij Arhiyepiskop Simon Ivanovskij Arhiyepiskop Vinnickij i Braclavskij17 zhovtnya 1955 14 serpnya 1961Cerkva RPCNastupnik Alipij Hotovickij Alma mater Moskovska duhovna akademiya Tulska duhovna seminariyaNaukovij stupin kandidat bogoslov yaDiyalnist svyashennikIm ya pri narodzhenni Ivanovskij Simeon VasilovichNarodzhennya 1 lyutogo 1888 1888 02 01 s Kamenki Novosilskogo povitu Orlovskoyi guberniyiSmert 1 lyutogo 1966 1966 02 01 78 rokiv VinnicyaPohovanij VinnicyaChernectvo 8 chervnya 1912Yep hirotoniya 6 kvitnya 1924 Simon u Vikishovishi Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Simon OsvitaNarodivsya 1 lyutogo 1888 roku u sim yi u bagatoditnij svyashenika Navchavsya v uchilishi Tulskij duhovnij seminariyi ta Moskovskij duhovnij akademiyi Na ostannomu kursi vishoyi shkoli Ivanovskij prijmaye chernectvo z im yam Simon Akademichni studiyi zakinchiv 1912 zdobuttyam kandidatskogo stupenya za vipusknu pracyu Starozavitne svyashenstvo do Mojseya SluzhinnyaZaviduvach monastirskoyi shkoli v Soloveckomu Spaso Preobrazhenskomu monastiri Kareliya pomichnik naglyadacha Krem yaneckogo duhovnogo uchilisha Volinskoyi yeparhiyi Ukrayina z osidkom u m Sumi 1914 1917 1920 arhimandrit Simon tikaye z Ukrayini okupovanu rosijskimi bolshevickimi vijskami cherez Krim do Stambulu Turechchina a todi potraplyaye do Yugoslaviyi Za korotkij chas oselyuyetsya na teritoriyi II yi Rechi Pospolitoyi u skladi yakoyi opinilasya j Volin Comu spriyalo zaproshennya dobre jomu znajomogo yepiskopa Dionisiya Valedinskogo Kerivnictvo Varshavskoyi pravoslavnoyi mitropoliyi priznachilo jogo rektorom Volinskoyi duhovnoyi seminariyi u Krem yanci ta nastoyatelem Krem yaneckogo Bogoyavlenskogo monastirya a desho piznishe takozh chlenom Volinskoyi duhovnoyi konsistoriyi 1937 zamishav vikariya Varshavsko Holmskoyi yeparhiyi PAPC kontrolyuvav parafiyi na Holmshini Pidlyashshi ta Lemkivshini Stavlennya do avtokefaliyi Polskoyi CerkviSimon pidtrimav vidokremlennya Varshavskoyi mitropoliyi vid Moskovskogo patriarhatu ta progoloshennya Avtokefaliyi 6 kvitnya 1924 prijnyav arhiyerejsku visvyatu z priznachennyam na Krem yanecku vikarnu kafedru zberigshi pri comu posadu rektora VDS Vikonuvav rol pomichnika mitropolita Dionisiya Valedinskogo u Volinskij yeparhiyi Ne pidtrimuvav sprobi ukrayinizuvati prihodi Volinskoyi yeparhiyi yak i navchannya v seminariyi 1927 vidkrito vistupiv proti ukrayinskoyi partiyi v Cerkvi zaklikavshi uryad zaboroniti Ukrayinskij cerkovnij komitet Nezvazhayuchi na promoskovsku poziciyu yepiskop Simon vzyav uchast u roboti Volinskogo yeparhialnogo zibrannya duhovenstva i miryan 1935 i 1936 todi ostatochno likvidovano rosijskij kurs u yeparhialnomu uryaduvanni bogosluzhinni Druga Svitova vijnaVladika Simon odnim iz pershih z chisla yepiskopiv PAPC zriksya avtokefaliyi 1939 Zrobiv ce bez vidoma yeparhialnogo arhiyereya Pislya nezakonnogo vklyuchennya Volini do skladu RPC Simona Ivanovskogo pidneseno do sanu arhiyepiskopa j dorucheno keruvati napivsamostijnoyu Ostrozkoyu yeparhiyeyu Stalinski represiyi yepiskopa ne torknulis a 1941 armiyi SRSR vtekla na shid pid udarami nimeckogo Vermahtu Vzhe u serpni 1941 vladika Simon bere uchast u oblasnomu sobori yepiskopiv u skladi Oleksiya Gromadskogo Pantelejmona Rudika ta Veniamina Novickogo Pogodivsya z ideyu stvorennya Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Avtonomnoyi Cerkvi u skladi Moskovskoyi patriarhiyi vodnochas vistupiv proti sprobi samoyi stalinskoyi Moskvi nav yazati vladu mitropolita Nikolaya Yarushevicha 25 serpnya 1941 Oblasnij sobor pravoslavnih yepiskopiv postanoviv priznachiti preosvyashennogo Simona arhiyepiskopa Ostrizhskogo na vilnu Chernigivsku katedru z titulom arhiyepiskopa Chernigivskogo i Nizhinskogo Za ocinkami Yu Voloshina v roki nimeckoyi prisutnosti na Chernigivshini postalo 350 parafij z yakih bilshist nalezhala do yurisdikciyi Avtonomnoyi cerkvi Natomist N Shkarovskij nazivaye 410 gromad u Chernigivskij yeparhiyi pidporyadkovanih Simonu Ivanovskomu Tam diyali tri monastiri Pislya stalinskoyi reokupaciyi Simon Ivanovskij ne evakuyuvavsya na zahid 1945 otrimav vid Moskovskoyi patriarhiyi priznachennya na Poltavsku kafedru Ale za dva roki zaareshtovanij protyagom 1947 1955 u stalinskih koncentracijnih taborah Pislya korotkogo periodu yepiskopstva u Vinnici zvilnenij za shtat na vimogu derzhavnih organiv SRSR Pomer 1966 u faktichnij izolyaciyi DzherelaVoloshin Yu Ukrayinska pravoslavna cerkva v roki nacistskoyi okupaciyi 1941 1944 pp Poltava 1997 Minenko Timofij svyashenik Pravoslavna cerkva v Ukrayini pid chas drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 Volinskij period Vinnipeg Lviv Vidavnictvo Lvivskogo muzeyu istoriyi religij Logos Kolegiya Sv Andriya 2000 Hotovickij Alipij yepiskop Vinnickij i Braclavskij Arhiepiskop Simon nekrolog Zhurnal Moskovskoj patriarhii 1966 5 Denisenko M Pravoslavna Cerkva v Ukrayini stolittya rozdilen K DUH I LITERA 2019 376 s PosilannyaArhiyepiskop Chernigivskij avtonomnoyi cerkvi Simon Ivanovskij v zhitti i praci Volodimir Borshevich Zh Siveryanskij litopis Ch 88 Chernigiv 2009https www ipsb nina gov pl a biografia simon Ivanovskij Simon Vethozavetnoe svyashenstvo Rossijskaya gosudarstvennaya biblioteka F 172 Moskovskaya duhovnaya akademiya K 256 Ed 12 82 l