Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Постмоде́рн — історичний період після завершення модерну та особливий умонастрій, який поширився у всіх сферах людської життєдіяльності: культурі, філософії, політиці, економіці, техніці, науці, сфері планетарного комунікативного праксису тощо. За постмодерну здобувають панівні позиції плюралізм, еклектика, іронія, утверджуються масові суспільство і культура, постіндустріальні економічні відносини, зростає значення електронних мас-медіа та візуальних засобів передачі інформації. Початком періоду постмодерну зазвичай вважається третя чверть XX століття — 1960-70-і роки, відколи він триває і по сьогодні.
Світоглядно-мистецький напрям, що виник за постмодерну, має назву постмодернізм. У філософії, після виходу книги «Ситуація постмодерну» (1979) Жан-Франсуа Ліотара, постмодернізмом також називається умонастрій цього періоду, хоча більш придатним є термін постструктуралізм, котрий часто вживається як синонім філософського постмодернізму.
Історія терміну
Термін «постмодерн» вперше було вжито німецьким філософом і письменником Рудольфом Паннвіцом у книзі «Криза європейської культури» в 1917 році. Ним мислитель позначав вихід з модерну, що вичерпав себе в декадентстві та нігілізмі. Постмодерна людина в його баченні перебуватиме в рівновазі між елітарністю і варварством, а її епосі будуть притаманні націоналізм та мілітаризм.
Натомість іспанський літературознавець Федеріко де Оніс у 1934 році під постмодерном мав на увазі вершину розвитку культури за короткого періоду в історії іспанської та латиноамериканської словесності. Цей період під назвою «постмодернізм» тривав у 1905—1914 роки, між модернізмом (1896—1905) і ультрамодернізмом (1914—1932).
Інше розуміння постмодерну мав англійський історик Девід Сомервелл, що в 1947 році в короткому викладі «Дослідження історії» Арнольда Тойнбі назвав так період західноєвропейської культури від 1875 року (після франко-прусської війни). Для постмодерну тут характерний перехід від політики, обмеженої національними державами, до політики на рівні міжнародних відносин. Сам Тойнбі запропонував концепцію постмодерну як епохи невизначеності, порушення стабільності західної цивілізації, зневіри в раціоналізмі та прогресі.
Американський літературний критик і публіцист Ірвінг Хау в 1959 році характеризував літературу того часу як «постмодерну» — мляву, вичерпану і позбавлену сили. Письменник і літературознавець Леслі Фідлер в 1969 р. називав постмодерном стан тодішньої літератури з її злиттям жанрів і стилів, стиранням межі між автором і читачем, на противагу творчій літературі модерну.
Американський економіст Пітер Друкер у 1957 році під постмодерним суспільством розумів суспільство, що досягне якісно вищого рівня життя завдяки освіті, лібералізму та впровадженню новітніх технологій. Історик Джеффрі Барраклоу в 1964 визначав постмодерн як період наукових і технологічних революцій, переходу до масового суспільства, становлення нових форм культури. Соціолог і публіцист Чарльз Міллс у 1959 навпаки називав постмодерном тогочасний період, якому притаманні розчарування в ідеалах модерну, зокрема розуму та свободи.
Жан-Франсуа Ліотар в 1979 називав постмодерном складову частину модерну, епоху, що передує оновленню модерну. В його розумінні постмодерн — це час, якому притаманні експерименти, мовні ігри та еклектика, стирання меж між опозиціями, відмова від модерної грандіозності та універсалізму.
Аспекти постмодерну
Постмодерн може розглядатися в таких аспектах:
- Історичний період після модерну, що починається в 1960—1970 роки;
- Після-модерн — посилення, розширення тенденцій модерну;
- Контр-модерн — спротив модерну, протилежність йому, модерн навпаки;
- Пізній капіталізм — пост-індустріальний, споживальницький, мульти- і транснаціональний капіталізм;
- Мистецька і стилістична еклектика — гібридні форми та жанри, змішання стилів різних культур і періодів, деконструкція і реконструкція стилів у архітектурі, літературі, візуальному мистецтві;
- «Глобальне село» — перегляд ідентичності націй, поширення інформації попри кордони, розмиття меж національної, мовної, етнічної, культурної ідентичності.
Відмінності модерну і постмодерну
| Період | Модерн | Постмодерн |
|---|---|---|
| Тенденції | Характерні авторські наративи про історію, культуру, національну ідентичність. Творення міфів про походження культур і етносів. | Недовіра до особи автора, або й заперечення його значущості. Іронічна деконструкція авторських наративів. Контр-міфи походження культур і етносів. |
| Віра в можливість «теорії всього», всеохопних пояснень історії, культури тощо | Заперечення загальних теорій, створення локальних та умовних теорій | |
| Віра в соціальну і культурну єдність людства, ієрархію суспільства, засновану на певних загальних законах | Соціальний і культурний плюралізм, спростування існування загальних законів культури, історичного розвитку тощо | |
| Віра в благо від прогресу науки й технологій, незворотність розвитку | Скептицизм щодо прогресу, сумніви в його корисності та безповоротності. Недовіра до технологій, нео-луддизм, Нью-ейдж. | |
| Індивідуалізм, віра в цілісну особистість, загальність ідентичності | Віра в різноманітну ідентичність, фрагментовану і децентралізовану особистість | |
| Ідея про сім'ю як основну складову суспільства. Характерна нуклеарна сім'я (двоє батьків різної статі та їхні діти). | Прийняття, крім нуклеарної, також інших різноманітних моделей сім'ї | |
| Ієрархія, порядок, централізований контроль | Децентралізація, фрагментація | |
| Довіра великим політичним утворенням: державі, партії | Довіра до локальних політичних утворень, самоврядування | |
| Віра в більше значення «глибини» семіотичного тексту, а не «поверхні», концепція «кореня» | Відмова від «глибини», «ризома» | |
| Віра в цінність реальності, що стоїть за образами медіа і репрезентації, оригіналу | Цінність репрезентації, образу речей і явищ, а не самих речей і явищ | |
| Протиставлення «високої» та «низької» культури | Змішання «високої» та «низької» культури, поп-культура | |
| Масові культура, споживання, маркетинг | Нішеві продукти і маркетинг | |
| Твір мистецтва як унікальний і завершений об'єкт, виконаний згідно стандартів | Мистецтво як процес, участь аудиторії в дотворенні твору | |
| Накопичення знання, енциклопедія | Пошук у конгломераті знання. Сьогоденне, минуще знання. Світова Мережа. | |
| Трансляція, повідомлення для широкого загалу з централізованого джерела | Дистрибуція повідомлення багатьох для багатьох, контекстуальні повідомлення | |
| Центризоване знання | Розпорошене знання, мережа знань | |
| Детермінованість | Заперечення детермінованості | |
| Серйозність | Гра, іронія, інверсія | |
| Розділення аудіального, візуального мистецтва, жанрів, стилів, наперед визначена структура творів | Гібридні, компромісні жанри і стилі, інтертекстуальність | |
| Архітектура і дизайн за зразком Нью-Йорка, Берліна | Архітектура і дизайн за зразком Лос-Анджелеса, Лас-Вегаса | |
| Розділення органічного і неорганічного, людини і машини | Змішання органічного і неорганічного, людини і машини | |
| Уніфікована сексуальність, диференціація статей. Маргіналізованість/ексклюзивність порнографії. | Андрогінність, розмитість норм сексуальності. Масове виробництво порнографії. | |
| Книга як основний носій інформації, організація інформації за принципом бібліотеки | Гіпермедіа, Всесвітнє павутиння |
Примітки
- В. Лук'янець. Постмодерн // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- . ReviseSociology (брит.). 9 квітня 2016. Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 22 квітня 2019.
- Irvine, Martin. . faculty.georgetown.edu. Архів оригіналу за 19 жовтня 2018. Процитовано 26 жовтня 2018.
- Вельш, В. (1992). «Постмодерн». Генеалогия и значение одного спорного понятия. Путь. Т. 1. Москва. с. 109—136.
- Toynbee, Arnold J. (1987). A Study of History, Vol.2: Abridgement of Volumes VII-X / Ed. by D.S. Somervell. Oxford University Press.
- Druker, P.F. (1957). Landmarks of Tomorrow. New York: Harper.
- Barraclough, G. (1964). An Introduction to Contemporary History. C. A. Watts.
- Mills, C. W. (1959). The Sociological Imagination. Oxford University Press. с. 165-166.
- Lyotard, Jean-François (1984). The Postmodern Condition: A Report on Knowledge. University of Minnesota Press, in English.
Посилання
- ReviseSociology: From Modernity to Post-Modernity [ 22 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Radical Philosophy: Postmodernity, not yet. Toward a new periodisation [ 22 квітня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Postmode rn istorichnij period pislya zavershennya modernu ta osoblivij umonastrij yakij poshirivsya u vsih sferah lyudskoyi zhittyediyalnosti kulturi filosofiyi politici ekonomici tehnici nauci sferi planetarnogo komunikativnogo praksisu tosho Za postmodernu zdobuvayut panivni poziciyi plyuralizm eklektika ironiya utverdzhuyutsya masovi suspilstvo i kultura postindustrialni ekonomichni vidnosini zrostaye znachennya elektronnih mas media ta vizualnih zasobiv peredachi informaciyi Pochatkom periodu postmodernu zazvichaj vvazhayetsya tretya chvert XX stolittya 1960 70 i roki vidkoli vin trivaye i po sogodni Svitoglyadno misteckij napryam sho vinik za postmodernu maye nazvu postmodernizm U filosofiyi pislya vihodu knigi Situaciya postmodernu 1979 Zhan Fransua Liotara postmodernizmom takozh nazivayetsya umonastrij cogo periodu hocha bilsh pridatnim ye termin poststrukturalizm kotrij chasto vzhivayetsya yak sinonim filosofskogo postmodernizmu Istoriya terminuEklektika odna z chilnih ris postmodernoyi arhitekturi Budivlya M2 Tokio Termin postmodern vpershe bulo vzhito nimeckim filosofom i pismennikom Rudolfom Pannvicom u knizi Kriza yevropejskoyi kulturi v 1917 roci Nim mislitel poznachav vihid z modernu sho vicherpav sebe v dekadentstvi ta nigilizmi Postmoderna lyudina v jogo bachenni perebuvatime v rivnovazi mizh elitarnistyu i varvarstvom a yiyi eposi budut pritamanni nacionalizm ta militarizm Natomist ispanskij literaturoznavec Federiko de Onis u 1934 roci pid postmodernom mav na uvazi vershinu rozvitku kulturi za korotkogo periodu v istoriyi ispanskoyi ta latinoamerikanskoyi slovesnosti Cej period pid nazvoyu postmodernizm trivav u 1905 1914 roki mizh modernizmom 1896 1905 i ultramodernizmom 1914 1932 Inshe rozuminnya postmodernu mav anglijskij istorik Devid Somervell sho v 1947 roci v korotkomu vikladi Doslidzhennya istoriyi Arnolda Tojnbi nazvav tak period zahidnoyevropejskoyi kulturi vid 1875 roku pislya franko prusskoyi vijni Dlya postmodernu tut harakternij perehid vid politiki obmezhenoyi nacionalnimi derzhavami do politiki na rivni mizhnarodnih vidnosin Sam Tojnbi zaproponuvav koncepciyu postmodernu yak epohi neviznachenosti porushennya stabilnosti zahidnoyi civilizaciyi zneviri v racionalizmi ta progresi Amerikanskij literaturnij kritik i publicist Irving Hau v 1959 roci harakterizuvav literaturu togo chasu yak postmodernu mlyavu vicherpanu i pozbavlenu sili Pismennik i literaturoznavec Lesli Fidler v 1969 r nazivav postmodernom stan todishnoyi literaturi z yiyi zlittyam zhanriv i stiliv stirannyam mezhi mizh avtorom i chitachem na protivagu tvorchij literaturi modernu Amerikanskij ekonomist Piter Druker u 1957 roci pid postmodernim suspilstvom rozumiv suspilstvo sho dosyagne yakisno vishogo rivnya zhittya zavdyaki osviti liberalizmu ta vprovadzhennyu novitnih tehnologij Istorik Dzheffri Barraklou v 1964 viznachav postmodern yak period naukovih i tehnologichnih revolyucij perehodu do masovogo suspilstva stanovlennya novih form kulturi Sociolog i publicist Charlz Mills u 1959 navpaki nazivav postmodernom togochasnij period yakomu pritamanni rozcharuvannya v idealah modernu zokrema rozumu ta svobodi Zhan Fransua Liotar v 1979 nazivav postmodernom skladovu chastinu modernu epohu sho pereduye onovlennyu modernu V jogo rozuminni postmodern ce chas yakomu pritamanni eksperimenti movni igri ta eklektika stirannya mezh mizh opoziciyami vidmova vid modernoyi grandioznosti ta universalizmu Aspekti postmodernuZa postmodernu panuyut masovist vizualnist elektronni tehnologiyi ta spozhivactvo plosha Pikadilli London Postmodern mozhe rozglyadatisya v takih aspektah Istorichnij period pislya modernu sho pochinayetsya v 1960 1970 roki Pislya modern posilennya rozshirennya tendencij modernu Kontr modern sprotiv modernu protilezhnist jomu modern navpaki Piznij kapitalizm post industrialnij spozhivalnickij multi i transnacionalnij kapitalizm Mistecka i stilistichna eklektika gibridni formi ta zhanri zmishannya stiliv riznih kultur i periodiv dekonstrukciya i rekonstrukciya stiliv u arhitekturi literaturi vizualnomu mistectvi Globalne selo pereglyad identichnosti nacij poshirennya informaciyi popri kordoni rozmittya mezh nacionalnoyi movnoyi etnichnoyi kulturnoyi identichnosti Vidminnosti modernu i postmodernuPeriod Modern PostmodernTendenciyi Harakterni avtorski narativi pro istoriyu kulturu nacionalnu identichnist Tvorennya mifiv pro pohodzhennya kultur i etnosiv Nedovira do osobi avtora abo j zaperechennya jogo znachushosti Ironichna dekonstrukciya avtorskih narativiv Kontr mifi pohodzhennya kultur i etnosiv Vira v mozhlivist teoriyi vsogo vseohopnih poyasnen istoriyi kulturi tosho Zaperechennya zagalnih teorij stvorennya lokalnih ta umovnih teorijVira v socialnu i kulturnu yednist lyudstva iyerarhiyu suspilstva zasnovanu na pevnih zagalnih zakonah Socialnij i kulturnij plyuralizm sprostuvannya isnuvannya zagalnih zakoniv kulturi istorichnogo rozvitku toshoVira v blago vid progresu nauki j tehnologij nezvorotnist rozvitku Skepticizm shodo progresu sumnivi v jogo korisnosti ta bezpovorotnosti Nedovira do tehnologij neo luddizm Nyu ejdzh Individualizm vira v cilisnu osobistist zagalnist identichnosti Vira v riznomanitnu identichnist fragmentovanu i decentralizovanu osobististIdeya pro sim yu yak osnovnu skladovu suspilstva Harakterna nuklearna sim ya dvoye batkiv riznoyi stati ta yihni diti Prijnyattya krim nuklearnoyi takozh inshih riznomanitnih modelej sim yiIyerarhiya poryadok centralizovanij kontrol Decentralizaciya fragmentaciyaDovira velikim politichnim utvorennyam derzhavi partiyi Dovira do lokalnih politichnih utvoren samovryaduvannyaVira v bilshe znachennya glibini semiotichnogo tekstu a ne poverhni koncepciya korenya Vidmova vid glibini rizoma Vira v cinnist realnosti sho stoyit za obrazami media i reprezentaciyi originalu Cinnist reprezentaciyi obrazu rechej i yavish a ne samih rechej i yavishProtistavlennya visokoyi ta nizkoyi kulturi Zmishannya visokoyi ta nizkoyi kulturi pop kulturaMasovi kultura spozhivannya marketing Nishevi produkti i marketingTvir mistectva yak unikalnij i zavershenij ob yekt vikonanij zgidno standartiv Mistectvo yak proces uchast auditoriyi v dotvorenni tvoruNakopichennya znannya enciklopediya Poshuk u konglomerati znannya Sogodenne minushe znannya Svitova Merezha Translyaciya povidomlennya dlya shirokogo zagalu z centralizovanogo dzherela Distribuciya povidomlennya bagatoh dlya bagatoh kontekstualni povidomlennyaCentrizovane znannya Rozporoshene znannya merezha znanDeterminovanist Zaperechennya determinovanostiSerjoznist Gra ironiya inversiyaRozdilennya audialnogo vizualnogo mistectva zhanriv stiliv napered viznachena struktura tvoriv Gibridni kompromisni zhanri i stili intertekstualnistArhitektura i dizajn za zrazkom Nyu Jorka Berlina Arhitektura i dizajn za zrazkom Los Andzhelesa Las VegasaRozdilennya organichnogo i neorganichnogo lyudini i mashini Zmishannya organichnogo i neorganichnogo lyudini i mashiniUnifikovana seksualnist diferenciaciya statej Marginalizovanist eksklyuzivnist pornografiyi Androginnist rozmitist norm seksualnosti Masove virobnictvo pornografiyi Kniga yak osnovnij nosij informaciyi organizaciya informaciyi za principom biblioteki Gipermedia Vsesvitnye pavutinnyaPrimitkiV Luk yanec Postmodern Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X ReviseSociology brit 9 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2019 Procitovano 22 kvitnya 2019 Irvine Martin faculty georgetown edu Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2018 Procitovano 26 zhovtnya 2018 Velsh V 1992 Postmodern Genealogiya i znachenie odnogo spornogo ponyatiya Put T 1 Moskva s 109 136 Toynbee Arnold J 1987 A Study of History Vol 2 Abridgement of Volumes VII X Ed by D S Somervell Oxford University Press Druker P F 1957 Landmarks of Tomorrow New York Harper Barraclough G 1964 An Introduction to Contemporary History C A Watts Mills C W 1959 The Sociological Imagination Oxford University Press s 165 166 Lyotard Jean Francois 1984 The Postmodern Condition A Report on Knowledge University of Minnesota Press in English PosilannyaReviseSociology From Modernity to Post Modernity 22 kvitnya 2019 u Wayback Machine Radical Philosophy Postmodernity not yet Toward a new periodisation 22 kvitnya 2019 u Wayback Machine