Масове суспільство — теоретична модель, що описує соціальні перетворення, викликані модернізацією (насамперед урбанізацією, розвитком засобів масової комунікації та масової культури, загальною освітою, демократизацією політики тощо), яка активно розроблялася в 1920-1960-і роки.
Особливістю масового суспільства є розрив соціальних зв'язків, відособленість окремих індивідів, відсутності у них індивідуальності, стійких і загальнозначущих моральних цінностей. Особистісний статус людини формується на рівні соціальної групи, громади, ремісничого цеху, аристократичного «світла», церковного приходу. Але безперервні вертикальні і горизонтальні переміщення великих груп людей, характерні для індустріального суспільства, руйнують рівень сусідського, професійного, релігійного спілкування, спілкування в «своєму колі» і основним рівнем спілкування стає сім'я. Людина починає сприймати суспільство як безліч інших таких же схожих на нього індивідів, що одягаються в тих же універсальних магазинах, що їздять у тих же потягах і трамваях, які читають ті ж газети, і так само, як він, одиноких.
Тому потреба в самоствердженні переноситься на національно-державний рівень, на рівень всього суспільства і політичні інтереси набувають особистісний, особливо значимий характер. Таке загострено особисте сприйняття національних, державних потреб робить будь-який конфлікт як у державі, так і в міжнародних відносинах особистою справою мільйонів людей і надає йому особливо гострий, хворобливий характер. Це створює для еліт необмежені можливості атомізованим масами. таким чином пояснює причини революції 1917 р. в Радянському союзі, а також поява фашизму і його прихід до влади в Італії та Німеччини.
Найдетальніше проблема масового суспільства досліджується в роботі Х.Ортега-і-Гассета «Бунт мас» (1930 р.). Він писав, що на відміну від колишніх часів, коли маси перебували у «задників громадської сцени», зараз вони на авансцені історії, що і викликало тяжку кризу в Західній Європі. Ортега-і-Гассет нагадував, що небувале збільшення спектра людських можливостей, розширення просторових і часових меж його світу відбулося раптово, за одне покоління. Середня людина, яка відчуває себе «як усі» і знаючи, що він посередність, «має нахабство стверджувати всюди і всім нав'язувати своє право на посередність». Долучаючись до благ цивілізації дуже швидко, він не тільки не засвоює культури минулого, а й заперечує її.
В двадцятому столітті хамство стало дуже гострою проблемою, і цим воно зобов'язане прогресу. Маси селян були вирвані з патріархальних умов, в яких трималися патріархальні табу, урбанізовані. Там, де розвиток відбувався особливо швидко, в країнах центральної Європи, які пізно вступили на шлях прогресу і поспішали наздогнати і перегнати, зростання хамства був особливо грізним. Він поставив під питання саме існування європейської цивілізації.
— з виступу "О роли нравственного облика личности в жизни исторического коллектива"[1]
Див. також
Джерела та література
- Галушко К.Ю. Масового суспільства теорії в суспільних науках // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — .
Посилання
- Стаття у ВРЕ [ 7 серпня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- (рос.)
- М. А. Хевеши. Массовое общество в XX веке(рос.)
- М. А. Хевеши. Толпа, массы, политика. Массовое общество. Трактовка масс в социальной философии второй половины XX века. Массофикация социальных процессов [ 15 червня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Masove suspilstvo teoretichna model sho opisuye socialni peretvorennya viklikani modernizaciyeyu nasampered urbanizaciyeyu rozvitkom zasobiv masovoyi komunikaciyi ta masovoyi kulturi zagalnoyu osvitoyu demokratizaciyeyu politiki tosho yaka aktivno rozroblyalasya v 1920 1960 i roki Osoblivistyu masovogo suspilstva ye rozriv socialnih zv yazkiv vidosoblenist okremih individiv vidsutnosti u nih individualnosti stijkih i zagalnoznachushih moralnih cinnostej Osobistisnij status lyudini formuyetsya na rivni socialnoyi grupi gromadi remisnichogo cehu aristokratichnogo svitla cerkovnogo prihodu Ale bezperervni vertikalni i gorizontalni peremishennya velikih grup lyudej harakterni dlya industrialnogo suspilstva rujnuyut riven susidskogo profesijnogo religijnogo spilkuvannya spilkuvannya v svoyemu koli i osnovnim rivnem spilkuvannya staye sim ya Lyudina pochinaye sprijmati suspilstvo yak bezlich inshih takih zhe shozhih na nogo individiv sho odyagayutsya v tih zhe universalnih magazinah sho yizdyat u tih zhe potyagah i tramvayah yaki chitayut ti zh gazeti i tak samo yak vin odinokih Tomu potreba v samostverdzhenni perenositsya na nacionalno derzhavnij riven na riven vsogo suspilstva i politichni interesi nabuvayut osobistisnij osoblivo znachimij harakter Take zagostreno osobiste sprijnyattya nacionalnih derzhavnih potreb robit bud yakij konflikt yak u derzhavi tak i v mizhnarodnih vidnosinah osobistoyu spravoyu miljoniv lyudej i nadaye jomu osoblivo gostrij hvoroblivij harakter Ce stvoryuye dlya elit neobmezheni mozhlivosti atomizovanim masami takim chinom poyasnyuye prichini revolyuciyi 1917 r v Radyanskomu soyuzi a takozh poyava fashizmu i jogo prihid do vladi v Italiyi ta Nimechchini Najdetalnishe problema masovogo suspilstva doslidzhuyetsya v roboti H Ortega i Gasseta Bunt mas 1930 r Vin pisav sho na vidminu vid kolishnih chasiv koli masi perebuvali u zadnikiv gromadskoyi sceni zaraz voni na avansceni istoriyi sho i viklikalo tyazhku krizu v Zahidnij Yevropi Ortega i Gasset nagaduvav sho nebuvale zbilshennya spektra lyudskih mozhlivostej rozshirennya prostorovih i chasovih mezh jogo svitu vidbulosya raptovo za odne pokolinnya Serednya lyudina yaka vidchuvaye sebe yak usi i znayuchi sho vin poserednist maye nahabstvo stverdzhuvati vsyudi i vsim nav yazuvati svoye pravo na poserednist Doluchayuchis do blag civilizaciyi duzhe shvidko vin ne tilki ne zasvoyuye kulturi minulogo a j zaperechuye yiyi V dvadcyatomu stolitti hamstvo stalo duzhe gostroyu problemoyu i cim vono zobov yazane progresu Masi selyan buli virvani z patriarhalnih umov v yakih trimalisya patriarhalni tabu urbanizovani Tam de rozvitok vidbuvavsya osoblivo shvidko v krayinah centralnoyi Yevropi yaki pizno vstupili na shlyah progresu i pospishali nazdognati i peregnati zrostannya hamstva buv osoblivo griznim Vin postaviv pid pitannya same isnuvannya yevropejskoyi civilizaciyi z vistupu O roli nravstvennogo oblika lichnosti v zhizni istoricheskogo kollektiva 1 Div takozhMasova kultura Suspilstvo spozhivannya Mass ObservejshnDzherela ta literaturaGalushko K Yu Masovogo suspilstva teoriyi v suspilnih naukah Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 PosilannyaStattya u VRE 7 serpnya 2011 u Wayback Machine ros ros M A Heveshi Massovoe obshestvo v XX veke ros M A Heveshi Tolpa massy politika Massovoe obshestvo Traktovka mass v socialnoj filosofii vtoroj poloviny XX veka Massofikaciya socialnyh processov 15 chervnya 2012 u Wayback Machine ros