Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Бунт мас» (ісп. La rebelión de las masas) — соціально-філософський есей іспанського філософа Хосе Ортеги-і-Гассета, присвячений культурній кризі Європи, що стала наслідком виникнення масового суспільства, котре відбирає вплив у аристократії. Книга вперше була опублікована в Іспанії в 1930 році.
| Бунт мас | ||||
|---|---|---|---|---|
| La rebelión de las masas | ||||
 | ||||
| Жанр | есей | |||
| Тема | політик | |||
| Автор | Хосе Ортега-і-Гассет | |||
| Мова | іспанська | |||
| Написано | 1929-1930 | |||
| Опубліковано | 1930 | |||
| Країна |  Іспанія | |||
| Видання | 1930 | |||
| Опубліковано українською | 1965 | |||
| Переклад | Вольфрам Бурггардт | |||
| | ||||
У 1932 році вийшов її переклад англійською, де автором вказано Ортегу-і-Гассета, на відміну від оригінального видання, що було анонімним.
Другий переклад був опублікований у 1985 році видавництвом Університету Нотр-Дам у співпраці з W. W. Norton & Co. Над цим перекладом працювали Ентоні Керріган (перекладач) та Кеннет Мур (редактор). Передмову написав письменник Сол Беллоу.
Зміст
Бунт мас. Зростання в Європі у XX столітті рівня життя обумовило стрімке зростання населення та розповсюдження досягнень науки і техніки, раніше доступних лише меншості. Коло професій та розваг, доступних пересічній людині, значно розширилося. Укріпилося уявлення, що цивілізація досягла свого піка розвитку і людина отримала всі можливі блага. Однак пересічна людина, стрімко долучаючись до нещодавно відсутніх благ цивілізації, не засвоює зв'язку сучасності з минулим, тому не усвідомлює їх цінності й не користується ними сповна. Виникає людина мас — така, що відчуває себе «як усі», для якої посередність у користуванні благами не лише норма, а й ідеал. Такі люди існують у будь-якій соціальній групі, належність до мас суто інтелектуальна, не обумовлена родом занять чи соціальним статусом. Демократія в поєднанні з вірою в прогрес обернулася тим, що маса отримала владу в державах і тепер диктує спосіб життя. Маса не має чіткої програми на майбутнє, задовільняється сьогоденням, використовує створені раніше ідеї замість творити власні. Користуючись кліше мислення й поведінки, людина мас не переймається підґрунтями їх продуктивного застосування. Єдиний прийнятний для мас спосіб розв'язання проблем — це насильство, усунення кожного, хто відрізняється від неї. Людина мас — це дикун, оточений благами цивілізації. Саме на такій основі, на думку Ортеги-і-Гассета, виникає фашизм і більшовизм.
Хто керує світом? Мислитель заперечує думку Освальда Шпенглера про «занепад Європи». На його погляд, у Європі панує сумнів щодо її центрального місця у світі, але два її головних противники — США і Росія, перебувають на периферії. Європейські держави проходили особливий шлях розвитку від об'єднання народів у єдиних кордонах до національних війн, які вирівняли технічні й духовні можливості. Рівність можливостей слугує підставою до злиття держав, утворення європейської наднації, котра зможе протистояти периферії, коли та набере сили. Проблема на шляху до цього в тім, що Європа лишилася без своїх коренів, її населяє і нею керує «молодь», яка не має обов'язків і живе коштом створеного до неї.
Видання українською
- Ортеґа-і-Ґассет, Х. Бунт мас / Х. Ортеґа-і-Ґассет ; пер. В. Бурґґардта. — Нью-Йорк, ООЧСУ, 1965. — 158 с.
- Ортега-і-Гасет, Х. Бунт мас / Х. Ортега-і-Гасет // Ортега-і-Гасет Х. «Вибрані твори». — К. : Основи, 1994. — С. 15-139.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bunt mas isp La rebelion de las masas socialno filosofskij esej ispanskogo filosofa Hose Ortegi i Gasseta prisvyachenij kulturnij krizi Yevropi sho stala naslidkom viniknennya masovogo suspilstva kotre vidbiraye vpliv u aristokratiyi Kniga vpershe bula opublikovana v Ispaniyi v 1930 roci Bunt masLa rebelion de las masasObkladinka pershogo vidannya ukrayinskoyuZhanr esejTema politikAvtor Hose Ortega i GassetMova ispanskaNapisano 1929 1930Opublikovano 1930Krayina IspaniyaVidannya 1930Opublikovano ukrayinskoyu 1965Pereklad Volfram Burggardt U 1932 roci vijshov yiyi pereklad anglijskoyu de avtorom vkazano Ortegu i Gasseta na vidminu vid originalnogo vidannya sho bulo anonimnim Drugij pereklad buv opublikovanij u 1985 roci vidavnictvom Universitetu Notr Dam u spivpraci z W W Norton amp Co Nad cim perekladom pracyuvali Entoni Kerrigan perekladach ta Kennet Mur redaktor Peredmovu napisav pismennik Sol Bellou ZmistBunt mas Zrostannya v Yevropi u XX stolitti rivnya zhittya obumovilo strimke zrostannya naselennya ta rozpovsyudzhennya dosyagnen nauki i tehniki ranishe dostupnih lishe menshosti Kolo profesij ta rozvag dostupnih peresichnij lyudini znachno rozshirilosya Ukripilosya uyavlennya sho civilizaciya dosyagla svogo pika rozvitku i lyudina otrimala vsi mozhlivi blaga Odnak peresichna lyudina strimko doluchayuchis do neshodavno vidsutnih blag civilizaciyi ne zasvoyuye zv yazku suchasnosti z minulim tomu ne usvidomlyuye yih cinnosti j ne koristuyetsya nimi spovna Vinikaye lyudina mas taka sho vidchuvaye sebe yak usi dlya yakoyi poserednist u koristuvanni blagami ne lishe norma a j ideal Taki lyudi isnuyut u bud yakij socialnij grupi nalezhnist do mas suto intelektualna ne obumovlena rodom zanyat chi socialnim statusom Demokratiya v poyednanni z viroyu v progres obernulasya tim sho masa otrimala vladu v derzhavah i teper diktuye sposib zhittya Masa ne maye chitkoyi programi na majbutnye zadovilnyayetsya sogodennyam vikoristovuye stvoreni ranishe ideyi zamist tvoriti vlasni Koristuyuchis klishe mislennya j povedinki lyudina mas ne perejmayetsya pidgruntyami yih produktivnogo zastosuvannya Yedinij prijnyatnij dlya mas sposib rozv yazannya problem ce nasilstvo usunennya kozhnogo hto vidriznyayetsya vid neyi Lyudina mas ce dikun otochenij blagami civilizaciyi Same na takij osnovi na dumku Ortegi i Gasseta vinikaye fashizm i bilshovizm Hto keruye svitom Mislitel zaperechuye dumku Osvalda Shpenglera pro zanepad Yevropi Na jogo poglyad u Yevropi panuye sumniv shodo yiyi centralnogo miscya u sviti ale dva yiyi golovnih protivniki SShA i Rosiya perebuvayut na periferiyi Yevropejski derzhavi prohodili osoblivij shlyah rozvitku vid ob yednannya narodiv u yedinih kordonah do nacionalnih vijn yaki virivnyali tehnichni j duhovni mozhlivosti Rivnist mozhlivostej sluguye pidstavoyu do zlittya derzhav utvorennya yevropejskoyi nadnaciyi kotra zmozhe protistoyati periferiyi koli ta nabere sili Problema na shlyahu do cogo v tim sho Yevropa lishilasya bez svoyih koreniv yiyi naselyaye i neyu keruye molod yaka ne maye obov yazkiv i zhive koshtom stvorenogo do neyi Vidannya ukrayinskoyuOrtega i Gasset H Bunt mas H Ortega i Gasset per V Burggardta Nyu Jork OOChSU 1965 158 s Ortega i Gaset H Bunt mas H Ortega i Gaset Ortega i Gaset H Vibrani tvori K Osnovi 1994 S 15 139 Div takozhMasove suspilstvo Suspilstvo spozhivannya Prismerk Yevropi Avtoritarna osobistist