Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ма сова комуніка ція англ Mass communication це поняття можна розглядати мінімум в двох аспектах Як процес передачі інфо

Масова комунікація

Масова комунікація

Ма́сова комуніка́ція (англ. Mass communication) — це поняття можна розглядати мінімум в двох аспектах:

  1. Як процес передачі інформації групі людей одночасно за допомогою спеціальних технічних засобів — мас-медіа.
  2. Як дисципліну, яка вивчає різні засоби за допомогою яких окремі люди і організації передають інформацію через засоби масової інформації великим сегментам населення одночасно (теорія масових комунікацій).

Масова комунікація — фундаментальний стан сучасного суспільства, в якому складна, функціонально диференційована соціальна структура втілена у символічних формах і образах, які здатна сприймати і розуміти корпоративна, масова й індивідуальна свідомість.

Це знаходить вираження на когнітивному рівні через поширення соціально значущої інформації серед аудиторій, які охоплюють більшу частину населення, та інтеркативному рівні через зрощення інформації із системою цінностей і норм різних груп і категорій індивідів, регуляції їхніх контактів із середовищем.
Некоректним є ототожнення масової комунікації з масовою інформацією, оскільки перша орієнтована на діалог, полілог та взаємодію, тоді як остання направлен на зміну установок, атитюдів та трансляцію зразків поведінки.

Інтернет як канал комунікації трансформує поняття масової комунікації, оскільки створює технологічні можливості, які реалізуються через творчий пошук нових форм. Під час технічної модернізації електронних видань застарілими стають тези про односторонність спілкування і незмінність контенту. Разом із тим зниження витрат на створення видавничої продукції поступово демасифікує сучасну масову комунікацію, оскільки дозволяє охоплювати вузькі аудиторії. Слід зазначити, що спрощення поняття масової комунікації до поширення інформації на масового читача неприпустиме, оскільки в такому разі до масового спілкування належатимуть соціально неважливі повідомлення з міжособистісного листування чи інші види необробленої інформації. Тому одним із найважливіших критеріїв масової комунікації є наявність професійної підготовки матеріалів за допомогою спеціальних інститутів — редакцій. Під час дослідження електронних видань українським дослідником Салигою П. Г. було уточнене визначення масової комунікації з урахуванням дигіталізації медіа: «Масова комунікація — це процес поширення професійно підготовлених повідомлень для різних за кількістю та інтересами аудиторій за допомогою технічних пристроїв.»

Галузь досліджень

Дисципліна вивчає інститути засобів і процеси, такі як розповсюдження інформації, а також вплив ЗМІ, наприклад, переконання або маніпулювання масовою думкою. Багато навчальних програм по цій дисципліні орієнтовані на емпіричний аналіз і кількісні дослідження: від статистичного контент-аналізу змісту ЗМІ до дослідження суспільної думки і експериментальних досліджень.

Поняття комунікації, види комунікації

Визначення поняття комунікації

Є дуже багато визначень поняття комунікації, але вони не суперечать одне одному, а навпаки доповнюють. Кожне з визначень охоплює певний бік явища, даючи більш ґрунтовне розуміння комунікації.
Комунікація — передача інформації, ідей, оцінок або емоцій від одних людей іншим за допомогою символів.
Символ — знак, щодо значення якого в суспільстві або соціальній групі існує консенсус. Комунікація — соціальна взаємодія, що здійснюється за допомогою повідомлень.
Комунікація — процес за участі двох або більше суб'єктів, що полягає у передачі сигналів (символів, повідомлень) з метою досягнення взаєморозуміння між цими суб'єктами.

Під комунікацією в широкому сенсі розуміються і система, в якій здійснюється взаємодія, і процес взаємодії, і способи спілкування, що дозволяють створювати, передавати і приймати різноманітну інформацію " . Комунікація є соціально обумовленим процесом передачі і сприйняття інформації в умовах міжособистісного і масового спілкування через канали з допомогою різних комунікативних засобів (вербальних, невербальних та інших)ю

На загальному рівні подія комунікації включає наступні складові:
1. Джерело інформації.
2. Процес кодування.
3. Повідомлення.
4. Канал передачі інформації.
5. Процес декодування.
6. Отримувач (реципієнт).
7. Потенціал для зворотного зв'язку.
8. Шум (перешкоди для комунікації).

Види комунікації та їх особливості

Ознака для порівняння Міжособистісна комунікація Міжособистісна з використанням технічних засобів Масова комунікація
Визначення Безпосередній контакт між людьми «вживу» і не《вживу 》навіть як що померла Посередництво техніки при збереженні відомості реципієнта для комунікатора Анонімність реципієнтів для комунікатора
Джерело Один або декілька індивідів Індивід або група осіб Група людей або індивід, що не мають деталізованої інформації про аудиторії
Кодування Однокровний- трансформація думок в мову Двокрокове: 1-комунікатор переводить думки в слова або символи,2- машина кодує повідомлення для передачі або зберігання Багатоетапне
Повідомлення Особисті або публічні, дешеві, важко припинити передачу повідомлення на основі інструкції Особисті або публічні, порівняно невисока ціна, відносно легко можна припинити Публічне, може бути легко припинене, одне й те саме повыдомлення для всіх, може дорого коштувати
Канал передачі інформації Різноманітні: слух, зір, нюх, доторк Обмежені, одночасно використовуються 1-2, використовується один технічний засіб Обмежені до 1-2, завжди із застосуваням декількох технічних засобів
Процес декодування Однокроковий, для тих хто сприйняв повідомлення Двокрокове Багаторазове
Реципієнт Індивід або невелика група Одна людина, невелика група або велика група Велика гетерогенна геогрфічно розпорошена група людей
Звортний зв'язок Негайний Негайний, відстрочений у часі Відстрочений у часі, уповільнений
Шум Семантичний, шум середовища Семантичний, шум середовища, механічний Семантичний, шум середовища, механічний

Масова комунікація як соціальний інститут

Масова комунікація — інституціолізоване виробництво і розповсюдження символічних матеріалів шляхом передачі і накопичення інформації з метою досягнення суспільного консенсусу.
Особливості масової комунікації:

  • Комунікатор — організація, соціальна група, інституція, які розглядають свої функції адекватними комунікації (в персональному вираженні — від диктора до власника каналу).
  • Реципієнт комунікації розглядається як елемент соціальної групи або соціальної категорії.
  • Канал (медіа) — складна система технічних та соціально-культурних елементів (напр. правові та соціально-культурні норми).
  • Повідомлення є продуктом масового виробництва.
  • Відкритість і публічність.
  • Обмеженість доступу та контрольованість засобів передачі повідомлень.
  • Опосередкованість та асиметричність контактів комунікатора та реципієнта.
  • Реципієнтом є множина, а не індивід.
  • На відносини комунікатор-реципієнт впливають інституційні норми і приписи.

Д. Мак-Квейл вказує на важливість медій як соціального інституту, який треба досліджувати і знати особливості функціонування.
Мас-медії:

  • сприяють зростанню і змінам в індустрії управління персоналом, продукуванню товарів і послуг, пожвавленню зв'язків у промисловості; вміщують інституцію самі в собі, розвиваючи власні правила і норми, які пов'язують цю інституцію з іншими соціальними інституціями;
  • є владним ресурсом — у значенні контролю, управління та інновацій у суспільстві, який може бути замінником для сили та інших ресурсів;
  • виступають ареною, де здійснюється публічне, національне та міжнародне життя;
  • часто виступають місцем розвитку культури, в сенсі мистецтва і символічних форм, також звичаїв, мод, стилів життя і норм;
  • стали головним джерелом визначень і представлень соціальної реальності для індивідуумів, груп і суспільств; вони виражають цінності та нормативні рішення, нерозривно перемішані з новинами та розвагами.

Об'єкт та предмет соціології масової комунікації

Докладніше: Соціологія масових комунікацій

Соціологія масових комунікацій — галузь соціології, що вивчає закономірності масових інформаційних явищ і процесів, діяльність соціальних інститутів, що виробляють та поширюють масову інформацію.
Об'єкт — об'єктивно існуюча, що протікає в режимі реального часу масово-комунікативна діяльність як підсистема суспільства, що виступає як цілісна система.
Предмет— сукупність закономірностей вищевказаної сфери діяльності, дослідження яких визначає структуру даної наукової дисципліни, а саме взаємодія комунікатора, аудиторії, вивчення змісту, особливостей сприйняття масової інформації, вивчення соціальних аспектів функціонування окремих засобів масової комунікації. Він містить у собі всі рівні — від теоретичного і до рівня емпіричних досліджень, що поширюються як на дослідження об'єкта масово- комунікативної діяльності — масову аудиторію, так і на дослідження структур самих масових комунікацій та засобів їх функціонування .

Реалізації цього завдання більшою мірою відповідає другий з позначених напрямів у розвитку соціології масових комунікацій, який здійснюється в основному в руслі наук, що вивчають журналістику. Це зумовило зміст, форми, рівні і категоріальне наповнення даного наукового напрямку соціологічного знання.

Макропарадигми досліджень масової комунікації: функціоналізм та конфлікціонізм

Функціоналізм

Конфлікціонізм
Масова комунікація — соціальна інституція, а тому

реалізує певні соціальні функції та має певні дисфункції

Масова комунікація — соціальна інституція, а тому

реалізує певні соціальні функції та має певні дисфункції.

Соціально-культурний контекст виникнення парадигми — Алексис де Токвіль

«Демократія в Америці». Розглядає як головну функцію масової комунікації

трансляцію ставлення мас до певної проблеми (публічне ставлення).

Чарльз-Райт Мілз «Правляча еліта»: вгорі — еліта, внизу — суспільство

мас, яким маніпулюють з допомогою медіа.

Аудиторія обирає ту чи іншу інформацію. Протиставлення об'єктивних та штучних прагнень, породжених

фальшивою свідомістю.

Всі реципієнти інформації однаково її прагнуть. Масова комунікація — «соціальний клей»

для інтеграції суспільства.

Масова комунікація — поле боротьби конфліктних опіній,

джерелом яких є різні групові інтереси (в першу чергу власників медіа).

Напрямки досліджень медіа

Структурний (структуралістський) підхід

Структурний підхід бере початок в соціології, але поєднує також історичні, політико-правові та економічні аспекти. Є скоріше соціоцентричним, ніж медіяцентричним. Головний об'єкт дослідження — медійні системи й організації та їхні зв'язки із суспільством. У вивченні змісту цей підхід зосереджується на впливові соціальної структури та медійної системи на зміст, медіа сприймається як інституція, що сприяє суспільним трансформаціям. Наприклад, вплив політичного маркетингу на проведення виборів теорії чи роль менеджменту новин та піару в урядовій політиці. Основна динаміка медійних явищ полягає у застосуванні влади, у господарському та соціально організованому застосуванні технологій.

Біхевіоральний (організаційний) підхід

Основа — психологія та соціальній психологія, але існує й соціологічний різновид.
Основний об'єкт дослідження — це індивідуальна людська поведінка, особливо у виборі, опрацюванні комунікативних послань і реакції на них. Використання медій розглядають як раціональну вмотивовану дію, яка має конкретні функції та об'єктивні наслідки або корисна для індивіда.
Психологічні підходи найчастіше послуговуються експериментальними методами дослідження, вивчаючи окремих осіб. Соціологічні ж — вивчають поведінку членів соціально-визначених груп і віддають перевагу багатоваріантному аналізові даних опитувань, зібраних у природних умовах. Осіб класифікують відповідно до змінних: суспільної позиції, схильностей та поведінки — цими змінними можна керувати статистично. У вивченні організацій загальноприйнятим є метод спостереження «з середини». Аналіз змісту часто практикують як форму біхевіорального дослідження, прирівнюючи медійні документи (тексти) до груп населення, які також можна поділити за зразками і застосувати до них аналіз статистичної змінної. В рамках цього підходу вивчають медіа-професії, політекономію ЗМІ, медіа-практики, організаційну структуру та ролі, взаємодію медій з соціально-політичним середовищем).

Культурний (культуралістський)підхід

Ґрунтується на гуманітарних науках, антропології та лінгвістиці. Попри великі можливості, його, зазвичай, застосовують лише до проблем значення та мови, до деталей деяких суспільних контекстів і культурної практики (медіа як мистецтво). Дослідження медій — це частина ширшого кола культурознавчих досліджень. Цей підхід більше «медіяцентричний» (хоча й не цілковито), він чутливий до відмінностей між медіями та до ситуацій медійного творення і сприйняття. Головні його методи — це якісний та глибинний аналіз діяльності, яка визначає суспільство й індивіда, а також аналіз та інтерпретація «текстів».

Зв'язок з іншими дисциплінами

Психологія масової комунікації — нова метанаука, яка досліджує за допомогою психологічного інструментарію масові комунікаційні процеси, в яких суб'єктами виступають комунікатори (ведучі, автори програм і т. д.) і реципієнти (масовий отримувач інформації мовного або текстового повідомлення).

Дослідження в галузі масових комунікацій

Серед глобальних проблем дослідники все частіше називають можливості використання інформації з метою впливу її на масову свідомість. Розвиток масових комунікаційних процесів сприяє за великим рахунком розвитку всієї цивілізації

Наприкінці XIX—початку XX століття Чарльз Кулі засобами масової комунікації називав газети, пошту, телеграф, залізниці, освіту.

Ще одним елементом теорії масової комунікації стало поняття «публіки», введене в епоху виникнення масмедіа в роботах Г. Тарда, Ч. Кулі, В. Ліппмана і пізніше розроблено Г. Блумером і Г. Лассуелом.

Під публікою вони розуміли сукупність індивідів, які на відміну від маси як такої, адекватно усвідомлюють свої інтереси, активно задіяні в процесі їх реалізації і, відповідно, володіють своєю публічно або особисто вираженою думкою (що в свою чергу ставить дії публіки в зв'язок з публічною формою здійснення державної влади).

В середині XX століття проблеми масових комунікацій розглядав у своїх роботах Маршалл Маклуен.

Література

Примітки

  1. Масова комунікація як об'єкт соціологічного дослідження: опорний конспект. [Електронний документ] / Іванов В. Ф. — 2009. — с.1
  2. Салига, Павло (2014). (українська) . Архів оригіналу за 21 січня 2016.
  3. George A. Theodorson «Modern Dictionary of Sociology»
  4. Jonathan H. Turner.
  5. Mikułowski-Pomorski, J. Informacja i komunikacja. Pojęcia, wzajemne relacje. — Wrocław: Ossolineum, 1988.
  6. Науменко Т. В. Социология массовых коммуникаций в структуре социологического знания / Науменко Тамара Васильевна // Социологические исследования — 2003. — № 10. — С. 43
  7. Dominick, J. R. The communication process / Joseph R. Dominick // The dynamics of mass communication: Media in the digital age / Joseph R. Dominick — McGraw-Hill Higher Education, 2011. — P. 2
  8. John B. Thompson «Ideology and Modern Culture: Critical Social Theory in the Era of Mass Communication»
  9. Масова комунікація як об'єкт соціологічного дослідження: опорний конспект. [Електронний документ] / Іванов В. Ф. — 2009. — 2 с
  10. Іванов О. В. Лекція до теми № 1 з курсу «Соціологія масових комунікацій»
  11. Масова комунікація як об'єкт соціологічного дослідження: опорний конспект.
    [Електронний документ] / Іванов О. В. — 2009. — с. 2
  12. Мак-Квейл, Д. Теорія масової комунікації // Деніс Мак-Квейл [перекл. з англ. О. Возьна, Г. Сташків]. —Львів: Літопис, 2010 — С. 20

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ma sova komunika ciya angl Mass communication ce ponyattya mozhna rozglyadati minimum v dvoh aspektah Yak proces peredachi informaciyi grupi lyudej odnochasno za dopomogoyu specialnih tehnichnih zasobiv mas media Yak disciplinu yaka vivchaye rizni zasobi za dopomogoyu yakih okremi lyudi i organizaciyi peredayut informaciyu cherez zasobi masovoyi informaciyi velikim segmentam naselennya odnochasno teoriya masovih komunikacij Masova komunikaciya fundamentalnij stan suchasnogo suspilstva v yakomu skladna funkcionalno diferencijovana socialna struktura vtilena u simvolichnih formah i obrazah yaki zdatna sprijmati i rozumiti korporativna masova j individualna svidomist Ce znahodit virazhennya na kognitivnomu rivni cherez poshirennya socialno znachushoyi informaciyi sered auditorij yaki ohoplyuyut bilshu chastinu naselennya ta interkativnomu rivni cherez zroshennya informaciyi iz sistemoyu cinnostej i norm riznih grup i kategorij individiv regulyaciyi yihnih kontaktiv iz seredovishem Nekorektnim ye ototozhnennya masovoyi komunikaciyi z masovoyu informaciyeyu oskilki persha oriyentovana na dialog polilog ta vzayemodiyu todi yak ostannya napravlen na zminu ustanovok atityudiv ta translyaciyu zrazkiv povedinki Internet yak kanal komunikaciyi transformuye ponyattya masovoyi komunikaciyi oskilki stvoryuye tehnologichni mozhlivosti yaki realizuyutsya cherez tvorchij poshuk novih form Pid chas tehnichnoyi modernizaciyi elektronnih vidan zastarilimi stayut tezi pro odnostoronnist spilkuvannya i nezminnist kontentu Razom iz tim znizhennya vitrat na stvorennya vidavnichoyi produkciyi postupovo demasifikuye suchasnu masovu komunikaciyu oskilki dozvolyaye ohoplyuvati vuzki auditoriyi Slid zaznachiti sho sproshennya ponyattya masovoyi komunikaciyi do poshirennya informaciyi na masovogo chitacha nepripustime oskilki v takomu razi do masovogo spilkuvannya nalezhatimut socialno nevazhlivi povidomlennya z mizhosobistisnogo listuvannya chi inshi vidi neobroblenoyi informaciyi Tomu odnim iz najvazhlivishih kriteriyiv masovoyi komunikaciyi ye nayavnist profesijnoyi pidgotovki materialiv za dopomogoyu specialnih institutiv redakcij Pid chas doslidzhennya elektronnih vidan ukrayinskim doslidnikom Saligoyu P G bulo utochnene viznachennya masovoyi komunikaciyi z urahuvannyam digitalizaciyi media Masova komunikaciya ce proces poshirennya profesijno pidgotovlenih povidomlen dlya riznih za kilkistyu ta interesami auditorij za dopomogoyu tehnichnih pristroyiv Galuz doslidzhenDisciplina vivchaye instituti zasobiv i procesi taki yak rozpovsyudzhennya informaciyi a takozh vpliv ZMI napriklad perekonannya abo manipulyuvannya masovoyu dumkoyu Bagato navchalnih program po cij disciplini oriyentovani na empirichnij analiz i kilkisni doslidzhennya vid statistichnogo kontent analizu zmistu ZMI do doslidzhennya suspilnoyi dumki i eksperimentalnih doslidzhen Ponyattya komunikaciyi vidi komunikaciyiViznachennya ponyattya komunikaciyi Ye duzhe bagato viznachen ponyattya komunikaciyi ale voni ne superechat odne odnomu a navpaki dopovnyuyut Kozhne z viznachen ohoplyuye pevnij bik yavisha dayuchi bilsh gruntovne rozuminnya komunikaciyi Komunikaciya peredacha informaciyi idej ocinok abo emocij vid odnih lyudej inshim za dopomogoyu simvoliv Simvol znak shodo znachennya yakogo v suspilstvi abo socialnij grupi isnuye konsensus Komunikaciya socialna vzayemodiya sho zdijsnyuyetsya za dopomogoyu povidomlen Komunikaciya proces za uchasti dvoh abo bilshe sub yektiv sho polyagaye u peredachi signaliv simvoliv povidomlen z metoyu dosyagnennya vzayemorozuminnya mizh cimi sub yektami Pid komunikaciyeyu v shirokomu sensi rozumiyutsya i sistema v yakij zdijsnyuyetsya vzayemodiya i proces vzayemodiyi i sposobi spilkuvannya sho dozvolyayut stvoryuvati peredavati i prijmati riznomanitnu informaciyu Komunikaciya ye socialno obumovlenim procesom peredachi i sprijnyattya informaciyi v umovah mizhosobistisnogo i masovogo spilkuvannya cherez kanali z dopomogoyu riznih komunikativnih zasobiv verbalnih neverbalnih ta inshih yu Na zagalnomu rivni podiya komunikaciyi vklyuchaye nastupni skladovi 1 Dzherelo informaciyi 2 Proces koduvannya 3 Povidomlennya 4 Kanal peredachi informaciyi 5 Proces dekoduvannya 6 Otrimuvach recipiyent 7 Potencial dlya zvorotnogo zv yazku 8 Shum pereshkodi dlya komunikaciyi Vidi komunikaciyi ta yih osoblivosti Oznaka dlya porivnyannya Mizhosobistisna komunikaciya Mizhosobistisna z vikoristannyam tehnichnih zasobiv Masova komunikaciyaViznachennya Bezposerednij kontakt mizh lyudmi vzhivu i ne vzhivu navit yak sho pomerla Poserednictvo tehniki pri zberezhenni vidomosti recipiyenta dlya komunikatora Anonimnist recipiyentiv dlya komunikatoraDzherelo Odin abo dekilka individiv Individ abo grupa osib Grupa lyudej abo individ sho ne mayut detalizovanoyi informaciyi pro auditoriyiKoduvannya Odnokrovnij transformaciya dumok v movu Dvokrokove 1 komunikator perevodit dumki v slova abo simvoli 2 mashina koduye povidomlennya dlya peredachi abo zberigannya BagatoetapnePovidomlennya Osobisti abo publichni deshevi vazhko pripiniti peredachu povidomlennya na osnovi instrukciyi Osobisti abo publichni porivnyano nevisoka cina vidnosno legko mozhna pripiniti Publichne mozhe buti legko pripinene odne j te same povydomlennya dlya vsih mozhe dorogo koshtuvatiKanal peredachi informaciyi Riznomanitni sluh zir nyuh dotork Obmezheni odnochasno vikoristovuyutsya 1 2 vikoristovuyetsya odin tehnichnij zasib Obmezheni do 1 2 zavzhdi iz zastosuvanyam dekilkoh tehnichnih zasobivProces dekoduvannya Odnokrokovij dlya tih hto sprijnyav povidomlennya Dvokrokove BagatorazoveRecipiyent Individ abo nevelika grupa Odna lyudina nevelika grupa abo velika grupa Velika geterogenna geogrfichno rozporoshena grupa lyudejZvortnij zv yazok Negajnij Negajnij vidstrochenij u chasi Vidstrochenij u chasi upovilnenijShum Semantichnij shum seredovisha Semantichnij shum seredovisha mehanichnij Semantichnij shum seredovisha mehanichnijMasova komunikaciya yak socialnij institutMasova komunikaciya instituciolizovane virobnictvo i rozpovsyudzhennya simvolichnih materialiv shlyahom peredachi i nakopichennya informaciyi z metoyu dosyagnennya suspilnogo konsensusu Osoblivosti masovoyi komunikaciyi Komunikator organizaciya socialna grupa instituciya yaki rozglyadayut svoyi funkciyi adekvatnimi komunikaciyi v personalnomu virazhenni vid diktora do vlasnika kanalu Recipiyent komunikaciyi rozglyadayetsya yak element socialnoyi grupi abo socialnoyi kategoriyi Kanal media skladna sistema tehnichnih ta socialno kulturnih elementiv napr pravovi ta socialno kulturni normi Povidomlennya ye produktom masovogo virobnictva Vidkritist i publichnist Obmezhenist dostupu ta kontrolovanist zasobiv peredachi povidomlen Oposeredkovanist ta asimetrichnist kontaktiv komunikatora ta recipiyenta Recipiyentom ye mnozhina a ne individ Na vidnosini komunikator recipiyent vplivayut institucijni normi i pripisi D Mak Kvejl vkazuye na vazhlivist medij yak socialnogo institutu yakij treba doslidzhuvati i znati osoblivosti funkcionuvannya Mas mediyi spriyayut zrostannyu i zminam v industriyi upravlinnya personalom produkuvannyu tovariv i poslug pozhvavlennyu zv yazkiv u promislovosti vmishuyut instituciyu sami v sobi rozvivayuchi vlasni pravila i normi yaki pov yazuyut cyu instituciyu z inshimi socialnimi instituciyami ye vladnim resursom u znachenni kontrolyu upravlinnya ta innovacij u suspilstvi yakij mozhe buti zaminnikom dlya sili ta inshih resursiv vistupayut arenoyu de zdijsnyuyetsya publichne nacionalne ta mizhnarodne zhittya chasto vistupayut miscem rozvitku kulturi v sensi mistectva i simvolichnih form takozh zvichayiv mod stiliv zhittya i norm stali golovnim dzherelom viznachen i predstavlen socialnoyi realnosti dlya individuumiv grup i suspilstv voni virazhayut cinnosti ta normativni rishennya nerozrivno peremishani z novinami ta rozvagami Ob yekt ta predmet sociologiyi masovoyi komunikaciyiDokladnishe Sociologiya masovih komunikacij Sociologiya masovih komunikacij galuz sociologiyi sho vivchaye zakonomirnosti masovih informacijnih yavish i procesiv diyalnist socialnih institutiv sho viroblyayut ta poshiryuyut masovu informaciyu Ob yekt ob yektivno isnuyucha sho protikaye v rezhimi realnogo chasu masovo komunikativna diyalnist yak pidsistema suspilstva sho vistupaye yak cilisna sistema Predmet sukupnist zakonomirnostej vishevkazanoyi sferi diyalnosti doslidzhennya yakih viznachaye strukturu danoyi naukovoyi disciplini a same vzayemodiya komunikatora auditoriyi vivchennya zmistu osoblivostej sprijnyattya masovoyi informaciyi vivchennya socialnih aspektiv funkcionuvannya okremih zasobiv masovoyi komunikaciyi Vin mistit u sobi vsi rivni vid teoretichnogo i do rivnya empirichnih doslidzhen sho poshiryuyutsya yak na doslidzhennya ob yekta masovo komunikativnoyi diyalnosti masovu auditoriyu tak i na doslidzhennya struktur samih masovih komunikacij ta zasobiv yih funkcionuvannya Realizaciyi cogo zavdannya bilshoyu miroyu vidpovidaye drugij z poznachenih napryamiv u rozvitku sociologiyi masovih komunikacij yakij zdijsnyuyetsya v osnovnomu v rusli nauk sho vivchayut zhurnalistiku Ce zumovilo zmist formi rivni i kategorialne napovnennya danogo naukovogo napryamku sociologichnogo znannya Makroparadigmi doslidzhen masovoyi komunikaciyi funkcionalizm ta konflikcionizmFunkcionalizm KonflikcionizmMasova komunikaciya socialna instituciya a tomu realizuye pevni socialni funkciyi ta maye pevni disfunkciyi Masova komunikaciya socialna instituciya a tomu realizuye pevni socialni funkciyi ta maye pevni disfunkciyi Socialno kulturnij kontekst viniknennya paradigmi Aleksis de Tokvil Demokratiya v Americi Rozglyadaye yak golovnu funkciyu masovoyi komunikaciyi translyaciyu stavlennya mas do pevnoyi problemi publichne stavlennya Charlz Rajt Milz Pravlyacha elita vgori elita vnizu suspilstvo mas yakim manipulyuyut z dopomogoyu media Auditoriya obiraye tu chi inshu informaciyu Protistavlennya ob yektivnih ta shtuchnih pragnen porodzhenih falshivoyu svidomistyu Vsi recipiyenti informaciyi odnakovo yiyi pragnut Masova komunikaciya socialnij klej dlya integraciyi suspilstva Masova komunikaciya pole borotbi konfliktnih opinij dzherelom yakih ye rizni grupovi interesi v pershu chergu vlasnikiv media Napryamki doslidzhen mediaStrukturnij strukturalistskij pidhid Strukturnij pidhid bere pochatok v sociologiyi ale poyednuye takozh istorichni politiko pravovi ta ekonomichni aspekti Ye skorishe sociocentrichnim nizh mediyacentrichnim Golovnij ob yekt doslidzhennya medijni sistemi j organizaciyi ta yihni zv yazki iz suspilstvom U vivchenni zmistu cej pidhid zoseredzhuyetsya na vplivovi socialnoyi strukturi ta medijnoyi sistemi na zmist media sprijmayetsya yak instituciya sho spriyaye suspilnim transformaciyam Napriklad vpliv politichnogo marketingu na provedennya viboriv teoriyi chi rol menedzhmentu novin ta piaru v uryadovij politici Osnovna dinamika medijnih yavish polyagaye u zastosuvanni vladi u gospodarskomu ta socialno organizovanomu zastosuvanni tehnologij Bihevioralnij organizacijnij pidhid Osnova psihologiya ta socialnij psihologiya ale isnuye j sociologichnij riznovid Osnovnij ob yekt doslidzhennya ce individualna lyudska povedinka osoblivo u vibori opracyuvanni komunikativnih poslan i reakciyi na nih Vikoristannya medij rozglyadayut yak racionalnu vmotivovanu diyu yaka maye konkretni funkciyi ta ob yektivni naslidki abo korisna dlya individa Psihologichni pidhodi najchastishe poslugovuyutsya eksperimentalnimi metodami doslidzhennya vivchayuchi okremih osib Sociologichni zh vivchayut povedinku chleniv socialno viznachenih grup i viddayut perevagu bagatovariantnomu analizovi danih opituvan zibranih u prirodnih umovah Osib klasifikuyut vidpovidno do zminnih suspilnoyi poziciyi shilnostej ta povedinki cimi zminnimi mozhna keruvati statistichno U vivchenni organizacij zagalnoprijnyatim ye metod sposterezhennya z seredini Analiz zmistu chasto praktikuyut yak formu bihevioralnogo doslidzhennya pririvnyuyuchi medijni dokumenti teksti do grup naselennya yaki takozh mozhna podiliti za zrazkami i zastosuvati do nih analiz statistichnoyi zminnoyi V ramkah cogo pidhodu vivchayut media profesiyi politekonomiyu ZMI media praktiki organizacijnu strukturu ta roli vzayemodiyu medij z socialno politichnim seredovishem Kulturnij kulturalistskij pidhid Gruntuyetsya na gumanitarnih naukah antropologiyi ta lingvistici Popri veliki mozhlivosti jogo zazvichaj zastosovuyut lishe do problem znachennya ta movi do detalej deyakih suspilnih kontekstiv i kulturnoyi praktiki media yak mistectvo Doslidzhennya medij ce chastina shirshogo kola kulturoznavchih doslidzhen Cej pidhid bilshe mediyacentrichnij hocha j ne cilkovito vin chutlivij do vidminnostej mizh mediyami ta do situacij medijnogo tvorennya i sprijnyattya Golovni jogo metodi ce yakisnij ta glibinnij analiz diyalnosti yaka viznachaye suspilstvo j individa a takozh analiz ta interpretaciya tekstiv Zv yazok z inshimi disciplinamiPsihologiya masovoyi komunikaciyi nova metanauka yaka doslidzhuye za dopomogoyu psihologichnogo instrumentariyu masovi komunikacijni procesi v yakih sub yektami vistupayut komunikatori veduchi avtori program i t d i recipiyenti masovij otrimuvach informaciyi movnogo abo tekstovogo povidomlennya Doslidzhennya v galuzi masovih komunikacijSered globalnih problem doslidniki vse chastishe nazivayut mozhlivosti vikoristannya informaciyi z metoyu vplivu yiyi na masovu svidomist Rozvitok masovih komunikacijnih procesiv spriyaye za velikim rahunkom rozvitku vsiyeyi civilizaciyi Naprikinci XIX pochatku XX stolittya Charlz Kuli zasobami masovoyi komunikaciyi nazivav gazeti poshtu telegraf zaliznici osvitu She odnim elementom teoriyi masovoyi komunikaciyi stalo ponyattya publiki vvedene v epohu viniknennya masmedia v robotah G Tarda Ch Kuli V Lippmana i piznishe rozrobleno G Blumerom i G Lassuelom Pid publikoyu voni rozumili sukupnist individiv yaki na vidminu vid masi yak takoyi adekvatno usvidomlyuyut svoyi interesi aktivno zadiyani v procesi yih realizaciyi i vidpovidno volodiyut svoyeyu publichno abo osobisto virazhenoyu dumkoyu sho v svoyu chergu stavit diyi publiki v zv yazok z publichnoyu formoyu zdijsnennya derzhavnoyi vladi V seredini XX stolittya problemi masovih komunikacij rozglyadav u svoyih robotah Marshall Makluen LiteraturaN Hamitov Komunikaciya masova Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Partiko Z V Teoriya masovoyi informaciyi ta komunikaciyi Navchalnij posibnik L Afisha 2008 290 s PrimitkiMasova komunikaciya yak ob yekt sociologichnogo doslidzhennya opornij konspekt Elektronnij dokument Ivanov V F 2009 s 1 Saliga Pavlo 2014 ukrayinska Arhiv originalu za 21 sichnya 2016 George A Theodorson Modern Dictionary of Sociology Jonathan H Turner Mikulowski Pomorski J Informacja i komunikacja Pojecia wzajemne relacje Wroclaw Ossolineum 1988 Naumenko T V Sociologiya massovyh kommunikacij v strukture sociologicheskogo znaniya Naumenko Tamara Vasilevna Sociologicheskie issledovaniya 2003 10 S 43 Dominick J R The communication process Joseph R Dominick The dynamics of mass communication Media in the digital age Joseph R Dominick McGraw Hill Higher Education 2011 P 2 John B Thompson Ideology and Modern Culture Critical Social Theory in the Era of Mass Communication Masova komunikaciya yak ob yekt sociologichnogo doslidzhennya opornij konspekt Elektronnij dokument Ivanov V F 2009 2 s Ivanov O V Lekciya do temi 1 z kursu Sociologiya masovih komunikacij Masova komunikaciya yak ob yekt sociologichnogo doslidzhennya opornij konspekt Elektronnij dokument Ivanov O V 2009 s 2 Mak Kvejl D Teoriya masovoyi komunikaciyi Denis Mak Kvejl perekl z angl O Vozna G Stashkiv Lviv Litopis 2010 S 20Div takozhInformologiya Mediakratiya Netokratiya Socialna komunikaciya Sociologiya masovih komunikacij Kritichna teoriya sociologiya masovih komunikacij Sociodinamichna teoriya zasobiv masovoyi komunikaciyi Abraama Molya Media auditoriya Metodi vivchennya zmistu media komunikacij Funkcionalnij analiz medij Zasobi ta tipi masovoyi komunikaciyi

Дата публікації:
Топ