Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Соціологія масових комунікацій — галузь соціології, що вивчає закономірності масових інформаційних явищ і процесів, діяльність соціальних інститутів, що виробляють та поширюють масову інформацію.
Об'єкт та предмет
Об'єкт — об'єктивно існуюча, що протікає в режимі реального часу масово-комунікативна діяльність як підсистема суспільства, що виступає як цілісна система.
Предмет— сукупність закономірностей вищевказаної сфери діяльності, дослідження яких визначає структуру даної наукової дисципліни, а саме взаємодія комунікатора, аудиторії, вивчення змісту, особливостей сприйняття масової інформації, вивчення соціальних аспектів функціонування окремих засобів масової комунікації. Він включає в себе всі рівні — від теоретичного і до рівня емпіричних досліджень, що поширюються як на дослідження об'єкта масово- комунікативної діяльності — масову аудиторію, так і на дослідження структур самих масових комунікацій та засобів їх функціонування.
Реалізації цього завдання більшою мірою відповідає другий з позначених напрямів у розвитку соціології масових комунікацій, який здійснюється в основному в руслі наук, що вивчають журналістику. Це зумовило зміст, форми, рівні і категоріальне наповнення даного наукового напрямку соціологічного знання.
Соціологія масових комунікацій у співвідношенні з іншими напрямками дослідження медіа
Підходи до розуміння медіа-теорії
Підходи до медійної теорії надзвичайно різноманітні. Часто на структурування теорії впливала відмінність між правим (консервативним) і лівим (прогресивним) напрямами. Розрізняють також критичний та прикладний підходи до теорії, які не збігаються з поділом за політичними ознаками. Лазарсфелд [Lazarsfeld] (1941) називає ці підходи критично орієнтованим та адміністративно орієнтованим. Критична теорія вивчає фундаментальні проблеми та недоліки медійної практики, їхні зв'язки із суспільними явищами, керованими конкретними цінностями. Прикладна ж теорія досліджує комунікативні процеси, щоб розв'язувати практичні проблеми ефективного використання медій.
«Медіяцентричний» та «соціоцентричний» підходи
Перший підхід надає більше автономності та впливовості комунікації і зосереджується на сфері діяльності мас-медій. А другий — розглядає ЗМК у рамках політичних та економічних впливів. Медійна теорія тут постає просто особливим виявом ширшої соціальної теорії (ґолдінґ [Golding] та Мердок [Merdock], 1978). За медіяцентричною теорією, мас-медії — це першопричина суспільних змін, зумовлених розвитком комунікаційних технологій. Ступінь впливу мас-медій на суспільство ще потребує вивчення, а от на теорію масової комунікації впливають всі основні зміни в медійній структурі й технологіях.
Культуралізм та матеріалізм
Здійснюється розмежування за наголосом на культурних та ідейних чинниках, тими, які наголошують на матеріальних силах. Це розділення приблизно накладається на деякі інші виміри: гуманістичний проти наукового, кількісний проти якісного, суб'єктивний проти об'єктивного. Ці відмінності, можливо, просто відображають потребу в розподілі праці на великій ділянці досліджень, проте часто вони виявляють суперечливі твердження щодо того, як формулювати питання, провадити дослідження, тлумачити різні явища. Ці дві альтернативи не залежать одна від одної, вони по-різному розглядають мас-медії та суспільство. Ці чотири напрями коротко можна описати так:
- Медіякультуралістичний напрям надає особливої ваги змістові та суб'єктивному сприйняттю медійних повідомлень під упливом особистого оточення.
- Медіяматеріалістичний напрям наголошує на структурних і технологічних аспектах медій.
- Соціокультуралістичний напрям першочерговим вважає вплив суспільних чинників на медійну продукцію та її сприймання. Він також вивчає функції мас-медій у суспільному житті.
- Соціоматеріалістичний напрям розглядає мас-медії та їхній зміст головно як відбиток політико-економічних і матеріальних умов суспільства (напр.,класових відмінностей).
Види теорій
Д. Мак-Квейл розрізняє чотири види теорії, що намагаються пояснити масову комунікацію.
Соціально-наукова (Соціологічна теорія)
Розробляє загальні положення про суть та застосування і вплив масової комунікації, спираючись на систематичні та об'єктивні спостереження за мас-медіями й суміжними чинниками. Ця теорія досліджує широкий спектр проблем: від загально соціальних до індивідуальних. Деякі науковці намагаються пояснити суть подій, інші розробляють критичні підходи або вивчають практичні дії у процесах переконуваня та інформування громадськості. Вона намагається систематизувати та, якщо це можливо, з'ясувати об'єктивний погляд і свідчення про медії, часто ґрунтується на інших галузях знання.
Нормативна теорія
Відгалуження соціальної філософії, яка більше опікується питанням, як медії можуть діяти, якщо певні соціальні цінності будуть визначені і реалізовані, і, звичайно, природою цих соціальних вартостей. Цей різновид теорії важливий, оскільки він невиступає гравцем (нікого не представляє) у конфігурації медіаінституцій і справляє відчутний вплив на очікування від медій, які має публіка та інші соціальні агенти й актори.
Операційна теорія
Може бути названа теорією роботи, оскільки пропонує настанови для діяльності медій: як певні речі можуть реалізовуватися згідно з абстрактними принципами соціальної теорії, а також як важливі результати можуть бути досягнені. У випадку з медіями це допомагає систематизувати досвід щодо того, як добирати новини, догодити аудиторії, розробити ефективну рекламу, триматись у дозволених суспільством рамках, ефективно використовувати джерела інформації і доносити цю інформацію до користувача. Іноді вона може перетинатись з нормативною теорією, наприклад, у питаннях журналістської етики.
Повсякденна медійна теорія або теорія здорового глузду
Ця теорія стосується наших особистих знань та досвіду в цій сфері, які дають нам змогу зрозуміти, що відбувається, яку роль ЗМК відіграють у нашому житті, як треба «читати» різні жанри, і як нам подобається їх читати, як мас-медії та різноманітні жанри різняться між собою тощо. Ця теорія допомагає робити послідовний вибір, розвивати смак і критичне мислення, встановлювати власний спосіб життя у медійному просторі. Це здійснює вплив на кінцеву медійну продукцію, на напрями та межі впливу медій. Наприклад, дає нам змогу відрізняти «правду» від «вигадки», «читати між рядками», бачити, що стоїть за методами переконування реклами та інших видів пропаганди. Вияви цієї теорії трапляються у нормах користування медіями, якими керується багато людей, вона може істотно впливати і на результати громадських дебатів щодо медій, попри відсутність наукових підтверджень.
Макропарадигми досліджень масової комунікації: функціоналізм та конфлікціонізм
| Функціоналізм | Конфлікціонізм |
|---|---|
| Масова комунікація — соціальна інституція, а тому реалізує певні соціальні функції та має певні дисфункції. | Масова комунікація — соціальна інституція, а тому реалізує певні соціальні функції та має певні дисфункції. |
| Соціально-культурний контекст виникнення парадигми — Алексис де Токвіль «Демократія в Америці». Розглядає як головну функцію масової комунікації трансляцію ставлення мас до певної проблеми (публічне ставлення). | Чарльз-Райт Мілз «Правляча еліта»: вгорі — еліта, внизу — суспільство мас, яким маніпулюють з допомогою медіа. |
| Аудиторія обирає ту чи іншу інформацію. | Протиставлення об'єктивних та штучних прагнень, породжених фальшивою свідомістю. |
| Всі реципієнти інформації однаково її прагнуть. Масова комунікація — «соціальний клей» для інтеграції суспільства. | Масова комунікація — поле боротьби конфліктних опіній, джерелом яких є різні групові інтереси (в першу чергу власників медіа). |
Емпіричні парадигми досліджень масової комунікації
Парадигма «тотального» впливу
Це концептуальне розуміння аудиторії як такої, що беззахисна перед потоком інформації та тими, хто виробляє і транслює її. Пасивна і однорідна маса піддається нездоланному впливу масової комунікації.
Масове суспільство, або більш поширена назва в сучасному світі — суспільство споживання, позначають певну цілісність, об'єднання всіх складових суспільства в щось єдине ціле, яке не є диференційованим в традиційному значенні даного терміну (не ділиться на класи, касти, страти). Така ситуація виникла шляхом перебудови суспільства, де порушився баланс раніше звичного існування еліти в зовсім віддаленому класі людей, тобто так званий натовп починає наближатися до високої культури, яка раніше не була йому доступна. Але тим самим кожен індивід став таким, що не може самостійно відбирати елементи з інформаційного простору (телебачення, радіо, газети), він стає пасивним споживачем, беззахисним перед потоком нефільтрованої інформації та, відповідно, тими, хто подає її.
Масові медіа відіграють ключову роль, роль мосту між споживацьким суспільством та тими, хто подає інформацію. На прикладі Німеччини 30-40-х років добре зображений момент використання масових медіа, що призвело до повного перетворення людської індивідуальності цілого суспільства на істоту, яка не здатна свідомо сприймати інформацію і аналізувати, думати. Пропагандистська машина фашистського режиму була надзвичайно сильна, щоб їй могли противитися. Але такий досвід маніпулювання перейняла не тільки Німеччина, а й СРСР, який нічим не поступався в пропагандистській машині та маніпуляцією суспільством для задоволення потреб влади.
Парадигма «ефектів» мас-медіа
Це концептуальне уявлення того факту, що масова комунікація хоча і важливий, але лише один з багатьох чинників впливу на індивідуальну і групову свідомість. Характеристики аудиторії впливають на ефективність месседжів масової комунікації.
Наукові дебати про масову комунікацію з галузі культури в галузь соціальної організації та політики принесла саме американська соціологія пропаганди, де перевага віддавалася емпірично верифікованим твердженням, а зміст таким, що аудиторія радіо та газет не безструктурне утворення, схоже на мікромодель масового суспільства. Тобто це практично абсолютна протилежність парадигми тотального впливу. Аудиторія не сприймає інформацію як істота, аудиторія реагує і сприймає інформацію, кожен член цієї аудиторії репрезентує власні соціальні статуси. Споживач має власні вимоги і смаки, що зумовлене соціальною диференціацією.
Але вплив відбувався на людей, та не у всіх випадках, зокрема, коли потрібно було це зробити за конкретних обставин, коли інформація зосереджена на фактах і не торкається установок, джерело повідомлень має високий рівень авторитету та викликає довіру, предмет обговорення далекий від повсякденного досвіду. П. Лазарсфельд та Дж. Клеппер зазначали, що людина свідомо й автономно робить вибір у сфері інформації, а тому відбувається лише обмежений вплив засобів масової інформації. Згідно досліджень, подана інформація має вплив на людину в тому випадку, якщо реципієнт демонстрував схильність до певних обставин, фактів, поданих в наданій інформації.
Формула Лассуелла структурувала, допомагала пояснити макрокомунікативний процес, лінійно структурувавши його на ланки: хто говорить? — що говорить? — яким каналом? — кому? — з яким ефектом? Відповідно до цієї структури Лассуелл виділяє наступні розділи дослідження комунікації, кожен з яких представляє відповідь на відповідне питання:
- аналіз управління процесами масової комунікації: при відповіді на питання «хто?» Розглядаються фактори, які відкривають і направляють сам акт комунікації (в першу чергу це сам комунікатор);
- аналіз змісту переданих повідомлень, сюди ж включається статистичний аналіз частоти згадувань тих чи інших фактів і подій в засобах масової інформації;
- аналіз засобів і каналів, з використанням яких передаються повідомлення (для масової комунікації це аналіз роботи самих масмедіа); виявлення засобів, адекватних характеру переданих повідомлень;
- аналіз аудиторії (масової, спеціалізованої), є життєво важливим для результативної комунікації; до розв'язку цього завдання залучаються соціологічні служби, результати діяльності яких використовуються ЗМІ, корпораціями, рекламодавцями і т.п.;
- аналіз результатів («ефекту») комунікаційної дії, для зручності часто об'єднують з попереднім розділом.
Лассуелл говорив, що більшість пропагандистських ефектів, зокрема за участю мас-медіа, досягалися насильством і погрозами, а потрібно досягати ефекту вмовлянням та аргументацією. Формула Лассуелла дозволяла планомірно вимірювати установки комунікатора та політичних еліт, які стояли за ним, а також ціннісний вміст повідомлень та їхній вплив на публіку, що дуже добре можна було простежувати в політичному середовищі.
Соціологія масових комунікацій в Україні
Етапи дослідження СМК в Україні
1920-ті — вивчення читацької аудиторії газет та книг, складу редакцій періодичних видань.
1960-70ті — дослідження аудиторій телебачення та радіо, змісту медіа.
Початок 1990х — інституалізація наукової галузі. Перший відділ соціології культури і масових комунікацій в ІС НАНУ.
Середина 199Ох — інституалізація галузевої освіти. Маркетингові дослідження ЗМІ та реклами.
Початок 2000х — перші масштабні академічні і неприбуткові дослідження процесів масової комунікації
Напрямки досліджень в Україні
- Соціологічні дослідження. Провідна установа — Інститут соціології НАН України
- Медіа-дослідження. Інститут журналістики КНУ, Могилянська школа журналістики[ http://www.j-school.kiev.ua/].
- Маркетинг, реклама. Телеканали, ІТК, GfK, TNS[1]
Посилання
- Соціологія преси // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 423.
Примітки
- Науменко Т. В. Социология массовых коммуникаций в структуре социологического знания / Науменко Тамара Васильевна // Социологические исследования — 2003. — № 10. — С. 43
- Іванов О. В. Лекція до теми № 1 з курсу «Соціологія масових комунікацій»
- Мак-Квейл, Д. Теорія масової комунікації // Деніс Мак-Квейл [перекл. з англ. О. Возьна, Г. Сташків]. —Львів: Літопис, 2010 — С. 16
- Квіт С. М. Масові комунікації: підручник для студентів вищих навчальних закладів / Сергій Квіт. — К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — с. 40
- Мак-Квейл, Д. Теорія масової комунікації // Деніс Мак-Квейл [перекл. з англ. О. Возьна, Г. Сташків]. —Львів: Літопис, 2010- с.17
- Масова комунікація як об'єкт соціологічного дослідження: опорний конспект.
[Електронний документ] / Іванов О. В. — 2009. — с. 2 - Костенко Н. В. Масова комунікація / Костенко Наталія Вікторівна // Соціологія: Навчальний посібник / С. О. Макеєв (ред.). — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. — Розд. 6, § 2 — С. 162-164.
- Іванов О. В. Лекція № 4 до курсу «Соціологія масових комунікацій»
- Іванов О. В. Леція № 1 до курсу «Соціологія масових комунікацій» за матеріалами «Свитич Л. Г. Социология журналистики. Учебное пособие. Москва, Институт международного права и экономики имени А. С. Грибоедова, 2005»
- Іванов О. В. Лекція № 1 до курсу «Соціологія масових комунікацій»
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sociologiya masovih komunikacij galuz sociologiyi sho vivchaye zakonomirnosti masovih informacijnih yavish i procesiv diyalnist socialnih institutiv sho viroblyayut ta poshiryuyut masovu informaciyu Ob yekt ta predmetOb yekt ob yektivno isnuyucha sho protikaye v rezhimi realnogo chasu masovo komunikativna diyalnist yak pidsistema suspilstva sho vistupaye yak cilisna sistema Predmet sukupnist zakonomirnostej vishevkazanoyi sferi diyalnosti doslidzhennya yakih viznachaye strukturu danoyi naukovoyi disciplini a same vzayemodiya komunikatora auditoriyi vivchennya zmistu osoblivostej sprijnyattya masovoyi informaciyi vivchennya socialnih aspektiv funkcionuvannya okremih zasobiv masovoyi komunikaciyi Vin vklyuchaye v sebe vsi rivni vid teoretichnogo i do rivnya empirichnih doslidzhen sho poshiryuyutsya yak na doslidzhennya ob yekta masovo komunikativnoyi diyalnosti masovu auditoriyu tak i na doslidzhennya struktur samih masovih komunikacij ta zasobiv yih funkcionuvannya Realizaciyi cogo zavdannya bilshoyu miroyu vidpovidaye drugij z poznachenih napryamiv u rozvitku sociologiyi masovih komunikacij yakij zdijsnyuyetsya v osnovnomu v rusli nauk sho vivchayut zhurnalistiku Ce zumovilo zmist formi rivni i kategorialne napovnennya danogo naukovogo napryamku sociologichnogo znannya Sociologiya masovih komunikacij u spivvidnoshenni z inshimi napryamkami doslidzhennya mediaPidhodi do rozuminnya media teoriyi Pidhodi do medijnoyi teoriyi nadzvichajno riznomanitni Chasto na strukturuvannya teoriyi vplivala vidminnist mizh pravim konservativnim i livim progresivnim napryamami Rozriznyayut takozh kritichnij ta prikladnij pidhodi do teoriyi yaki ne zbigayutsya z podilom za politichnimi oznakami Lazarsfeld Lazarsfeld 1941 nazivaye ci pidhodi kritichno oriyentovanim ta administrativno oriyentovanim Kritichna teoriya vivchaye fundamentalni problemi ta nedoliki medijnoyi praktiki yihni zv yazki iz suspilnimi yavishami kerovanimi konkretnimi cinnostyami Prikladna zh teoriya doslidzhuye komunikativni procesi shob rozv yazuvati praktichni problemi efektivnogo vikoristannya medij Mediyacentrichnij ta sociocentrichnij pidhodi Pershij pidhid nadaye bilshe avtonomnosti ta vplivovosti komunikaciyi i zoseredzhuyetsya na sferi diyalnosti mas medij A drugij rozglyadaye ZMK u ramkah politichnih ta ekonomichnih vpliviv Medijna teoriya tut postaye prosto osoblivim viyavom shirshoyi socialnoyi teoriyi golding Golding ta Merdok Merdock 1978 Za mediyacentrichnoyu teoriyeyu mas mediyi ce pershoprichina suspilnih zmin zumovlenih rozvitkom komunikacijnih tehnologij Stupin vplivu mas medij na suspilstvo she potrebuye vivchennya a ot na teoriyu masovoyi komunikaciyi vplivayut vsi osnovni zmini v medijnij strukturi j tehnologiyah Kulturalizm ta materializm Zdijsnyuyetsya rozmezhuvannya za nagolosom na kulturnih ta idejnih chinnikah timi yaki nagoloshuyut na materialnih silah Ce rozdilennya priblizno nakladayetsya na deyaki inshi vimiri gumanistichnij proti naukovogo kilkisnij proti yakisnogo sub yektivnij proti ob yektivnogo Ci vidminnosti mozhlivo prosto vidobrazhayut potrebu v rozpodili praci na velikij dilyanci doslidzhen prote chasto voni viyavlyayut superechlivi tverdzhennya shodo togo yak formulyuvati pitannya provaditi doslidzhennya tlumachiti rizni yavisha Ci dvi alternativi ne zalezhat odna vid odnoyi voni po riznomu rozglyadayut mas mediyi ta suspilstvo Ci chotiri napryami korotko mozhna opisati tak Mediyakulturalistichnij napryam nadaye osoblivoyi vagi zmistovi ta sub yektivnomu sprijnyattyu medijnih povidomlen pid uplivom osobistogo otochennya Mediyamaterialistichnij napryam nagoloshuye na strukturnih i tehnologichnih aspektah medij Sociokulturalistichnij napryam pershochergovim vvazhaye vpliv suspilnih chinnikiv na medijnu produkciyu ta yiyi sprijmannya Vin takozh vivchaye funkciyi mas medij u suspilnomu zhitti Sociomaterialistichnij napryam rozglyadaye mas mediyi ta yihnij zmist golovno yak vidbitok politiko ekonomichnih i materialnih umov suspilstva napr klasovih vidminnostej Vidi teorij D Mak Kvejl rozriznyaye chotiri vidi teoriyi sho namagayutsya poyasniti masovu komunikaciyu Socialno naukova Sociologichna teoriya Rozroblyaye zagalni polozhennya pro sut ta zastosuvannya i vpliv masovoyi komunikaciyi spirayuchis na sistematichni ta ob yektivni sposterezhennya za mas mediyami j sumizhnimi chinnikami Cya teoriya doslidzhuye shirokij spektr problem vid zagalno socialnih do individualnih Deyaki naukovci namagayutsya poyasniti sut podij inshi rozroblyayut kritichni pidhodi abo vivchayut praktichni diyi u procesah perekonuvanya ta informuvannya gromadskosti Vona namagayetsya sistematizuvati ta yaksho ce mozhlivo z yasuvati ob yektivnij poglyad i svidchennya pro mediyi chasto gruntuyetsya na inshih galuzyah znannya Normativna teoriya Vidgaluzhennya socialnoyi filosofiyi yaka bilshe opikuyetsya pitannyam yak mediyi mozhut diyati yaksho pevni socialni cinnosti budut viznacheni i realizovani i zvichajno prirodoyu cih socialnih vartostej Cej riznovid teoriyi vazhlivij oskilki vin nevistupaye gravcem nikogo ne predstavlyaye u konfiguraciyi mediainstitucij i spravlyaye vidchutnij vpliv na ochikuvannya vid medij yaki maye publika ta inshi socialni agenti j aktori Operacijna teoriya Mozhe buti nazvana teoriyeyu roboti oskilki proponuye nastanovi dlya diyalnosti medij yak pevni rechi mozhut realizovuvatisya zgidno z abstraktnimi principami socialnoyi teoriyi a takozh yak vazhlivi rezultati mozhut buti dosyagneni U vipadku z mediyami ce dopomagaye sistematizuvati dosvid shodo togo yak dobirati novini dogoditi auditoriyi rozrobiti efektivnu reklamu trimatis u dozvolenih suspilstvom ramkah efektivno vikoristovuvati dzherela informaciyi i donositi cyu informaciyu do koristuvacha Inodi vona mozhe peretinatis z normativnoyu teoriyeyu napriklad u pitannyah zhurnalistskoyi etiki Povsyakdenna medijna teoriya abo teoriya zdorovogo gluzdu Cya teoriya stosuyetsya nashih osobistih znan ta dosvidu v cij sferi yaki dayut nam zmogu zrozumiti sho vidbuvayetsya yaku rol ZMK vidigrayut u nashomu zhitti yak treba chitati rizni zhanri i yak nam podobayetsya yih chitati yak mas mediyi ta riznomanitni zhanri riznyatsya mizh soboyu tosho Cya teoriya dopomagaye robiti poslidovnij vibir rozvivati smak i kritichne mislennya vstanovlyuvati vlasnij sposib zhittya u medijnomu prostori Ce zdijsnyuye vpliv na kincevu medijnu produkciyu na napryami ta mezhi vplivu medij Napriklad daye nam zmogu vidriznyati pravdu vid vigadki chitati mizh ryadkami bachiti sho stoyit za metodami perekonuvannya reklami ta inshih vidiv propagandi Viyavi ciyeyi teoriyi traplyayutsya u normah koristuvannya mediyami yakimi keruyetsya bagato lyudej vona mozhe istotno vplivati i na rezultati gromadskih debativ shodo medij popri vidsutnist naukovih pidtverdzhen Makroparadigmi doslidzhen masovoyi komunikaciyi funkcionalizm ta konflikcionizmFunkcionalizm Konflikcionizm Masova komunikaciya socialna instituciya a tomu realizuye pevni socialni funkciyi ta maye pevni disfunkciyi Masova komunikaciya socialna instituciya a tomu realizuye pevni socialni funkciyi ta maye pevni disfunkciyi Socialno kulturnij kontekst viniknennya paradigmi Aleksis de Tokvil Demokratiya v Americi Rozglyadaye yak golovnu funkciyu masovoyi komunikaciyi translyaciyu stavlennya mas do pevnoyi problemi publichne stavlennya Charlz Rajt Milz Pravlyacha elita vgori elita vnizu suspilstvo mas yakim manipulyuyut z dopomogoyu media Auditoriya obiraye tu chi inshu informaciyu Protistavlennya ob yektivnih ta shtuchnih pragnen porodzhenih falshivoyu svidomistyu Vsi recipiyenti informaciyi odnakovo yiyi pragnut Masova komunikaciya socialnij klej dlya integraciyi suspilstva Masova komunikaciya pole borotbi konfliktnih opinij dzherelom yakih ye rizni grupovi interesi v pershu chergu vlasnikiv media Empirichni paradigmi doslidzhen masovoyi komunikaciyiParadigma totalnogo vplivu Ce konceptualne rozuminnya auditoriyi yak takoyi sho bezzahisna pered potokom informaciyi ta timi hto viroblyaye i translyuye yiyi Pasivna i odnoridna masa piddayetsya nezdolannomu vplivu masovoyi komunikaciyi Masove suspilstvo abo bilsh poshirena nazva v suchasnomu sviti suspilstvo spozhivannya poznachayut pevnu cilisnist ob yednannya vsih skladovih suspilstva v shos yedine cile yake ne ye diferencijovanim v tradicijnomu znachenni danogo terminu ne dilitsya na klasi kasti strati Taka situaciya vinikla shlyahom perebudovi suspilstva de porushivsya balans ranishe zvichnogo isnuvannya eliti v zovsim viddalenomu klasi lyudej tobto tak zvanij natovp pochinaye nablizhatisya do visokoyi kulturi yaka ranishe ne bula jomu dostupna Ale tim samim kozhen individ stav takim sho ne mozhe samostijno vidbirati elementi z informacijnogo prostoru telebachennya radio gazeti vin staye pasivnim spozhivachem bezzahisnim pered potokom nefiltrovanoyi informaciyi ta vidpovidno timi hto podaye yiyi Masovi media vidigrayut klyuchovu rol rol mostu mizh spozhivackim suspilstvom ta timi hto podaye informaciyu Na prikladi Nimechchini 30 40 h rokiv dobre zobrazhenij moment vikoristannya masovih media sho prizvelo do povnogo peretvorennya lyudskoyi individualnosti cilogo suspilstva na istotu yaka ne zdatna svidomo sprijmati informaciyu i analizuvati dumati Propagandistska mashina fashistskogo rezhimu bula nadzvichajno silna shob yij mogli protivitisya Ale takij dosvid manipulyuvannya perejnyala ne tilki Nimechchina a j SRSR yakij nichim ne postupavsya v propagandistskij mashini ta manipulyaciyeyu suspilstvom dlya zadovolennya potreb vladi Paradigma efektiv mas media Ce konceptualne uyavlennya togo faktu sho masova komunikaciya hocha i vazhlivij ale lishe odin z bagatoh chinnikiv vplivu na individualnu i grupovu svidomist Harakteristiki auditoriyi vplivayut na efektivnist messedzhiv masovoyi komunikaciyi Naukovi debati pro masovu komunikaciyu z galuzi kulturi v galuz socialnoyi organizaciyi ta politiki prinesla same amerikanska sociologiya propagandi de perevaga viddavalasya empirichno verifikovanim tverdzhennyam a zmist takim sho auditoriya radio ta gazet ne bezstrukturne utvorennya shozhe na mikromodel masovogo suspilstva Tobto ce praktichno absolyutna protilezhnist paradigmi totalnogo vplivu Auditoriya ne sprijmaye informaciyu yak istota auditoriya reaguye i sprijmaye informaciyu kozhen chlen ciyeyi auditoriyi reprezentuye vlasni socialni statusi Spozhivach maye vlasni vimogi i smaki sho zumovlene socialnoyu diferenciaciyeyu Ale vpliv vidbuvavsya na lyudej ta ne u vsih vipadkah zokrema koli potribno bulo ce zrobiti za konkretnih obstavin koli informaciya zoseredzhena na faktah i ne torkayetsya ustanovok dzherelo povidomlen maye visokij riven avtoritetu ta viklikaye doviru predmet obgovorennya dalekij vid povsyakdennogo dosvidu P Lazarsfeld ta Dzh Klepper zaznachali sho lyudina svidomo j avtonomno robit vibir u sferi informaciyi a tomu vidbuvayetsya lishe obmezhenij vpliv zasobiv masovoyi informaciyi Zgidno doslidzhen podana informaciya maye vpliv na lyudinu v tomu vipadku yaksho recipiyent demonstruvav shilnist do pevnih obstavin faktiv podanih v nadanij informaciyi Formula Lassuella Formula Lassuella strukturuvala dopomagala poyasniti makrokomunikativnij proces linijno strukturuvavshi jogo na lanki hto govorit sho govorit yakim kanalom komu z yakim efektom Vidpovidno do ciyeyi strukturi Lassuell vidilyaye nastupni rozdili doslidzhennya komunikaciyi kozhen z yakih predstavlyaye vidpovid na vidpovidne pitannya analiz upravlinnya procesami masovoyi komunikaciyi pri vidpovidi na pitannya hto Rozglyadayutsya faktori yaki vidkrivayut i napravlyayut sam akt komunikaciyi v pershu chergu ce sam komunikator analiz zmistu peredanih povidomlen syudi zh vklyuchayetsya statistichnij analiz chastoti zgaduvan tih chi inshih faktiv i podij v zasobah masovoyi informaciyi analiz zasobiv i kanaliv z vikoristannyam yakih peredayutsya povidomlennya dlya masovoyi komunikaciyi ce analiz roboti samih masmedia viyavlennya zasobiv adekvatnih harakteru peredanih povidomlen analiz auditoriyi masovoyi specializovanoyi ye zhittyevo vazhlivim dlya rezultativnoyi komunikaciyi do rozv yazku cogo zavdannya zaluchayutsya sociologichni sluzhbi rezultati diyalnosti yakih vikoristovuyutsya ZMI korporaciyami reklamodavcyami i t p analiz rezultativ efektu komunikacijnoyi diyi dlya zruchnosti chasto ob yednuyut z poperednim rozdilom Lassuell govoriv sho bilshist propagandistskih efektiv zokrema za uchastyu mas media dosyagalisya nasilstvom i pogrozami a potribno dosyagati efektu vmovlyannyam ta argumentaciyeyu Formula Lassuella dozvolyala planomirno vimiryuvati ustanovki komunikatora ta politichnih elit yaki stoyali za nim a takozh cinnisnij vmist povidomlen ta yihnij vpliv na publiku sho duzhe dobre mozhna bulo prostezhuvati v politichnomu seredovishi Sociologiya masovih komunikacij v UkrayiniEtapi doslidzhennya SMK v Ukrayini 1920 ti vivchennya chitackoyi auditoriyi gazet ta knig skladu redakcij periodichnih vidan 1960 70ti doslidzhennya auditorij telebachennya ta radio zmistu media Pochatok 1990h institualizaciya naukovoyi galuzi Pershij viddil sociologiyi kulturi i masovih komunikacij v IS NANU Seredina 199Oh institualizaciya galuzevoyi osviti Marketingovi doslidzhennya ZMI ta reklami Pochatok 2000h pershi masshtabni akademichni i nepributkovi doslidzhennya procesiv masovoyi komunikaciyi Napryamki doslidzhen v Ukrayini Sociologichni doslidzhennya Providna ustanova Institut sociologiyi NAN Ukrayini Media doslidzhennya Institut zhurnalistiki KNU Mogilyanska shkola zhurnalistiki http www j school kiev ua Marketing reklama Telekanali ITK GfK TNS 1 PosilannyaSociologiya presi Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 423 PrimitkiNaumenko T V Sociologiya massovyh kommunikacij v strukture sociologicheskogo znaniya Naumenko Tamara Vasilevna Sociologicheskie issledovaniya 2003 10 S 43 Ivanov O V Lekciya do temi 1 z kursu Sociologiya masovih komunikacij Mak Kvejl D Teoriya masovoyi komunikaciyi Denis Mak Kvejl perekl z angl O Vozna G Stashkiv Lviv Litopis 2010 S 16 Kvit S M Masovi komunikaciyi pidruchnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv Sergij Kvit K Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2008 s 40 Mak Kvejl D Teoriya masovoyi komunikaciyi Denis Mak Kvejl perekl z angl O Vozna G Stashkiv Lviv Litopis 2010 s 17 Masova komunikaciya yak ob yekt sociologichnogo doslidzhennya opornij konspekt Elektronnij dokument Ivanov O V 2009 s 2 Kostenko N V Masova komunikaciya Kostenko Nataliya Viktorivna Sociologiya Navchalnij posibnik S O Makeyev red K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1999 Rozd 6 2 S 162 164 Ivanov O V Lekciya 4 do kursu Sociologiya masovih komunikacij Ivanov O V Leciya 1 do kursu Sociologiya masovih komunikacij za materialami Svitich L G Sociologiya zhurnalistiki Uchebnoe posobie Moskva Institut mezhdunarodnogo prava i ekonomiki imeni A S Griboedova 2005 Ivanov O V Lekciya 1 do kursu Sociologiya masovih komunikacij Div takozhMasova komunikaciya Kritichna teoriya sociologiya masovih komunikacij Sociodinamichna teoriya zasobiv masovoyi komunikaciyi Abraama Molya Funkcionalnij analiz medij Metodi vivchennya zmistu media komunikacij