Соціодинамічна теорія засобів масової комунікації — це теорія про поняття про цикли взаємодії засобів масової комунікації та споживачів культурного продукту, розуміючи функціонування якої можна впливати на характер повідомлень, а відтак, і на саму культуру. З цієї точки зору дана теорія може бути розглянута в межах критичного аналізу засобів масової комунікації, адже значний акцент в ній робиться на тому, як власники цих засобів використовують їх для поширення певного культурного продукту, що містить ідеї та погляди певної верстви суспільства, які можуть перекривати доступ до альтернативних думок, здатних спричинити зміни, просто не артикулюючи їх. Відтак, йдеться про ідеологічну роль засобів масової комунікації, що цілком відповідає тій критиці, яку Абраам Моль розвиває в даній теорії щодо їх власників. В соціодинамічній теорії засоби масової комунікації розглядаються як основний елемент циклу розповсюдження (одного з циклів взаємодії), який контролюють їх власники — бюрократія чи приватні підприємці — «групи тиску» (gate keepers). Завдяки цьому контролю вони отримують можливість впливати на розвиток суспільства, яка не в останню чергу пов'язана із владою грошей. З точки зору неомарксизму можна також додати, що такий стан речей може сприяти відтворенню маніпулятивних та експлуататорських відносин в суспільстві.
Основні гіпотези щодо культури та продуктів культури
Культуру та продукти культури можна визначати як особливий товар, підпорядкований поняттям собівартості та соціальної цінності. Від величини останніх залежить розвиток культури.
- Існує цикл (контур) культури — перетворення творчими особистостями буденних елементів навколишнього середовища в функціонуючі об'єкти культури, що передаються каналами засобів масової комунікації.
- Випадковий відбір із середовища елементів культури засобами масової інформації, а потім заснований на певних критеріях, але також випадковий повторний їх відбір споживачами дозволяє говорити про ітерацію культури.
- Ітерація елементів культури призводить до кристалізації стилю мислення в напрямку виборів людей, що отримують інформацію через ті чи інші канали (їх вибір спрямовуватиме контент цих каналів). В результаті наявності фільтрів в системі масової комунікації може виникати «заморожування» знань, якому мають протистояти інтелектуали.
- Завданням засобів масової комунікації має бути інвентаризація знань, підвищення коефіцієнту різноманіття культури для того, аби суспільство споживало не тільки те, до чого воно звикло, а й повною мірою використовувало надбання культури. Моль зазначає, що на практиці цю функцію виконують великі міжнародні організації, наприклад, ЮНЕСКО, різноманітні фонди, а не засоби масової комунікації, бо останні у відборі інформації керуються критерієм її доступності, а не важливості. Коефіцієнт культурної значимості інформації мав би визначатись філософами культури певної міжнародної організації.
Проблемою в теорії масової комунікації є те, що саме передавати в ширший соціальний контекст, адже для засобів масової інформації, зокрема для радіо, сьогодні важливими є вже не технічна сторона організації процесу, а вироблення таблиці цінностей та цілей комунікованого контенту.
- Управляючі засобами масової комунікації могли б послуговуватись розробленими економістами та географами коефіцієнтами впливу, які є мережами рівного оточення для даних індивідів, визначають «перспективність подій». В роботах Ципфа йдеться про те, що відстань між точками в системі координат, що вводить в дію просторово-часовий фактор як термін доступності, що визначає значимість повідомлення. Формулу кількості телефонних розмов між жителями двох міст його учні застосували для визначення важливості повідомлень, що її їм надає місцева газета залежно від віддаленості, чисельності населення місцевості.
- Канал передачі культурного повідомлення — будь-який матеріальний провідник, за допомогою якого повідомлення передається від передавача А до приймача Б. Передача може відбуватися в просторі (зорові повідомлення, звукові, телеграфні тощо); в часі, зберігаючи повідомлення на тривалий термін (друкований текст. грамплатівки. фотографії, магнітофонні записи тощо); в просторі й часі одночасно, адже швидкість передачі повідомлення будь-яким просторовим каналом є обмеженою. Канали можуть бути природні (як от зір, слух — щодо яких індивід сам є приймачем інформації) та штучні чи технічні (приймачем виступає який-небудь механізм чи пристрій, а повідомлення такого пристрою потім можуть використовуватись людиною за допомогою природних каналів чи іншими пристроями).
- «Повідомлення — це кінцева впорядкована множина елементів сприйняття, взятих з деякого „набору“ і об'єднаних в деяку структуру.»
Передача культурного повідомлення
Культура є великою кількістю повідомлень. Серед них можна виділити звукові (мова, музика, мова почуттів, шум, мова речей), зорові (знакові повідомлення друкованого тексту), повідомлення форм (природних і штучних), художні повідомлення. Проте незалежно від специфічних особливостей кожного з способів передачі повідомлень, усі вони підпорядковуються законам теорії комунікації. Для здійснення акту комунікації необхідні відправник, який вибирає з певного набору знаків, впорядковуючи їх за певними законами, часово-просторовий канал передачі повідомлення та отримувач, який сприймає сукупність форм, закономірностей і значень, закодованих в знаках, що складають повідомлення. Комунікація уможливлюється саме спільністю наборів знаків відправника та отримувача. З цього виплаває також і вимога спільності сприйняття повідомлення в момент відправлення відправником та отримувачем. Якщо в наборі знаків отримувача певний знак, закладений в повідомлення, буде відсутній, він буде ним прийнятий, але не ідентифікований як знак. Замкнутий ланцюг комунікації утворюється тоді, коли відправник та отримувач почергово міняються ролями, як, наприклад, в телефонній розмові. Масове поширення повідомлення передбачає знаходження відправника в якій-небудь віддаленій від отримувача в часі та просторі точці. Повідомлення, що комунікуються, можна розглядати в двох напрямках. По-перше, досліджуючи множину повідомлень чи якусь їх категорію, можна визначити конкретну природу використовуваних ними наборів знаків — «фізику» повідомлень. По-друге, аналіз способів відбору та комбінування знаків надається для дослідження статистичних закономірностей передачі повідомлень певними каналами комунікації — створення теорії інформації.
Доктрини соціальної ролі засобів масової інформації
Демагогічна доктрина
Після закінчення періоду захоплення радіослуханням як таким, радіо постало як система зв'язку індивіда з соціальним полем, тобто його роль нічим не відрізнялась від репродуктора. Відтак Малецке була визначена перша інтерпретація ролі радіо як засобу формування у індивідів економічних мотивацій, які стимулюються задоволенням, тобто функціонування у рекламному полі. Це окреслило політику та проблеми радіомовлення, для якого успіх став вимірюватись у формулі «час слухання * кількість слухачів». Адже з огляду політики радіо за цією формулою можна вивчати його вплив на суспільну думку та поведінку. Тобто, критерієм цієї доктрини є найбільше задоволення найбільшої кількості слухачів. Однак, ця доктрина має обмежений характер, адже завжди змішується з іншими елементами таблиці цінностей керівників засобами масової комунікації, які займаються формуванням контенту.
Догматична доктрина
Суть цієї доктрини полягає в тому, що система комунікації управляється Адміністративною радою, що має певний фіксований набір цінностей відповідно до впроваджуваної через засоби масової комунікації ідеології. Випадками цієї доктрини є належність системи комунікації певній політичній партії, державі, релігійній організації тощо. Шкала цінностей цієї доктрини визначається не економічним критерієм, а пропагандистським. Причому вона включає також елементи культурних та соціальних цінностей, які слугують обґрунтуванню застосування ідеології на практиці. Замість «рекламування догми» (поєднання рекламних та ідеологічних лозунгів, що зазвичай звучить для споживача повідомлення фальшиво), ця доктрина застосовує підпорогові (неусвідомлювані отримувачем) культурні явища, які здійснюють прихований вплив на споживача культурного продукту в бажаному напрямку.
Еклектична (культуралістська) доктрина
Основним поняттям цієї доктрини є система знань, гуманітарна культура загалом, а завданням — редукція усіє сукупності знань людства до того обсягу, який може засвоїти споживач продуктів масової комунікації. Постулатами цієї доктрини є те, що універсальну культуру дійсно можливо пізнати завдяки процесу «випадінню осаду», що відкладається в «пам'яті світу»; при достатній значимості засоби масової комунікації можуть зробити доступним що завгодно для кого завгодно. На практиці ці постулати реалізувати важко. В реальному житті якісного відбору концентрованого збалансованого знання для засвоєння споживачем не відбувається, адже це потребує багато часу, грошей, зусиль, бажання креаторів культурного продукту, які далеко не завжди поділяють ідеалістичні цінності культуралістської доктрини. Натомість, керівники засобів масової комунікації, замість того, аби відшукувати найважливіше в культурі, вибирають те, що для них найбільш доступно, а наука через це досі залишається окремим предметом, не включаючись в нашу культуру.
Соціодинамічна доктрина
Метою цієї доктрини є вироблення принципів впливу на культуру, на її еволюцію. Причому не на змістовну сторону культури, а саме на її , бажаючи, аби останній прискорився («(прогресивна» установка) чи сповільнився («консервативна» установка). Завдяки існуванню критичних точок поширення культури творчі особистості впливають на її напрям, усвідомлено чи неусвідомлено сповідуючи певну доктрину. Надаючи елементам культури певний додатній чи від'ємний коефіцієнт, соціодинамічна доктрина продовжує культуралістську.
Інструменти соціокультурної доктрини
Демагогічна, догматична, еклектична та соціодинамічна доктрини ніколи не існують в чистому вигляді. В тій чи іншій пропорції вони завжди присутні в культурній політиці усіх засобів масової комунікації. На практиці дані доктрини послуговуються інструментами культурної політики, серед яких виділяють соціокультурні служби, службу з переробки повідомлень, засоби контролю за «кінцевою продукцією культури». За допомогою них, з одного боку, здійснюється контент — аналіз (якнайповніше виявлення «культурем» суспільства), а з іншого боку — встановлення культурної цінності аналізованих в певний момент часу подій. Документалісти грають велику роль в упорядкуванні всього культурного знання, його каталогізації, внаслідок чого документалістика постає як «загальна теорія культури». Якісне продукування та поширення культурного продукту здійснюють також сучасні організації, які займаються вибудовою картини культури, її якісним та кількісним аналізом на систематичній основі. До них належать інформаційно-документальні служби, редакції великих словників, наукові та практичні організації, дослідницькі центри тощо.
Служба переробки елементів культури робить важливі повідомлення доступними для споживачів культури. Здатність синтезувати повідомлення залежить від наявного у споживача набору знаків та часу для їх сприйняття. Останнє можна полегшити завдяки збільшенню «надлишковості» (зрозумілості) змісту повідомлень — розширення кількості знаків без збільшення вмісту повідомлення.
Система розміщення (включення) повідомлень в канал комунікації — в оточення суб'єкта-отримувача — також є важливим засобом застосування соцікультурних доктрин. Факторами такого розміщення для радіо є доступність каналу, його вибір та привабливість (хто, що, коли і з якою увагою слухає), які одночасно виступають індикаторами рівня впливу. Різні доктрини, залежно від їх природи, застосовують різні стратегії для донесення повідомлення до споживача: якнайдовше утримування споживача в рекламному полі; створення резонансу з отримувачами, які здатні передавати естафету переконання іншим; визначення мінімального необхідного рівня уваги до повідомлення, а відтак знаходження його місця в мережі передач.
Служба контролю за "кінцевим продуктом завершує структуру засобів масової комунікації. Вона створює «соціокультурну таблицю» для кожного моменту функціонування засобів масової комунікації через, наприклад, перевірку ключових слів та ідей, читабельність та сприйняття на слух, визначення співвідношення між естетичною та семантичною сторонами повідомлення тощо.
Наслідки соціодинамічної теорії культури
Головним наслідком соціодинамічної теорії культури є те, що вона виявляє зв'язок між споживачами та творцями культури — творчими особистостями. Оскільки індивіди завжди перебувають в певному культурному полі, воно визначає їх можливості. Від того, що було створено, залежить те, що буде створено, а відтак, кумулятивність культури. Власники засобів масової інформації часто недооцінюють можливості використання впливу радіо для поширення культурних продуктів. Загалом, проблема використання ресурсів суспільства для загального культурного підйому має топосоціологічний характер, тобто йдеться про розміщення центрів культури на певним чином структурованій території. Кількість «культурем» — продуктів культури — визначає «наповнення» ними території. Від останнього залежить, чи будуть споживачі культури мати можливість знайти джерело культурного розвитку в межах досяжності. Досяжність визначається здатністю подолати фізичну втому, психологічними затратами, пов'язаними з даною дією, часовим бюджетом, що витрачається на переміщення. Концепція передбачає, що засоби масової комунікації, зокрема радіо та телебачення, змінюють класичну картину закономірностей культурного розвитку, адже проникають в саму «оболонку повсякденного життя» індивіда, не вимагаючи від нього психічних чи фізичних затрат. Крім цього, культурний розвиток залежить і від рівномірного розподілу власниками засобів масової комунікації продуктів культури на певній території. Перетин різних видів діяльності масової комунікації у великих центрах цивілізації сприяє їх творчому потенціалу, однак саме концентрація в них певних ресурсів означає відсутність цих ресурсів в інших місцях. Одним з можливих способів вирішення цієї проблеми міг би бути розвиток конвергентності девайсів, за допомогою яких культурні продукти поширюються медіа. Адже зосередження функцій кількох девайсів в одному механізмі допомагало б поширювачам культурного продукту економити ресурси, одночасно зосереджуючи звільнені час та зусилля на забезпеченні повноти та різноманітності повідомлень у «непопулярних» районах. Іншим можливим варіантом, до якого варто прагнути, могла б бути дезінтермедіація — прямий, безпосередній доступ споживача до медіа-ресурсу. Прикладом дезінтермедійованого простору частково може бути мережа Internet, де споживачі можуть обирати з величезної кількості доступного культурного продукту самостійно.
Поширення засобами масової комунікації культурем не завжди визначається їх важливістю для суспільства, а часто — доступністю. Системи масової комунікації потребують для свого функціонування доктрини як «технічні систематизатори». Ці доктрини завжди використовуються людьми «доброї волі» — керівниками засобів масової комунікації — і в кожному окремому випадку функціонують у змішаному вигляді. Серед доктрин концепція Абраама Моля розглядає демагогічну, догматичну, еклектичну та соціодинамічну. В основі доктрин лежать особливі служби: соціокультурна, служба з переробки повідомлень. служба з контролю за культурною продукцією, система розміщення. Отже, соціодинамічна теорія визначає основні форми функціонування засобів масової комунікації та поширення ними продуктів культури, що є важливим для спрямування цих процесів в напрямку культурного розвитку людства, який є основою для вдосконалення мислення людини.
Див. також
Примітки
- Мак-Квейл, Д. Теорія масової комунікації // Деніс Мак-Квейл [перекл. з англ. О. Возьна, Г. Сташків]. —Львів: Літопис, 2010 — С. 67–96.
- Моль А. А. Теория информации и эстетическое восприятие/Пер. с франц. Б. А. Власюка, Ю. Ф. Кичатова и А. И. Теймана. Под ред. Р.X.Зарипова, В. В. Иванова. — Москва: «Мир», 1966. — c.40 http://www.koob.ru/mole/teoriya_inf_i_vospr
- Моль А. Социодинамика культуры/ Пер. с фр./Глава V. СОЦИОДИНАМИЧЕСКАЯ ТЕОРИЯ СРЕДСТВ МАССОВОЙ КОММУНИКАЦИИ: ЧАСТНЫЙ СЛУЧАЙ-РАДИО И ТЕЛЕВИДЕНИЕ/Предисл. Б. В. Бирюкова. Изд. 3-е. — М.: Издательство ЛКИ, 2008, с.103 http://yanko.lib.ru/books/cultur/mol_sociodinamika_cult-a.htm#_Toc194072287
- Dominick, J. R. Audience Segmentation: The End of Mass Communication As We Know It / Joseph R. Dominick // The dynamics of mass communication: Media in the digital age / Joseph R. Dominick —McGraw-Hill Higher Education, 2011. — P. 20–25
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sociodinamichna teoriya zasobiv masovoyi komunikaciyi ce teoriya pro ponyattya pro cikli vzayemodiyi zasobiv masovoyi komunikaciyi ta spozhivachiv kulturnogo produktu rozumiyuchi funkcionuvannya yakoyi mozhna vplivati na harakter povidomlen a vidtak i na samu kulturu Z ciyeyi tochki zoru dana teoriya mozhe buti rozglyanuta v mezhah kritichnogo analizu zasobiv masovoyi komunikaciyi adzhe znachnij akcent v nij robitsya na tomu yak vlasniki cih zasobiv vikoristovuyut yih dlya poshirennya pevnogo kulturnogo produktu sho mistit ideyi ta poglyadi pevnoyi verstvi suspilstva yaki mozhut perekrivati dostup do alternativnih dumok zdatnih sprichiniti zmini prosto ne artikulyuyuchi yih Vidtak jdetsya pro ideologichnu rol zasobiv masovoyi komunikaciyi sho cilkom vidpovidaye tij kritici yaku Abraam Mol rozvivaye v danij teoriyi shodo yih vlasnikiv V sociodinamichnij teoriyi zasobi masovoyi komunikaciyi rozglyadayutsya yak osnovnij element ciklu rozpovsyudzhennya odnogo z cikliv vzayemodiyi yakij kontrolyuyut yih vlasniki byurokratiya chi privatni pidpriyemci grupi tisku gate keepers Zavdyaki comu kontrolyu voni otrimuyut mozhlivist vplivati na rozvitok suspilstva yaka ne v ostannyu chergu pov yazana iz vladoyu groshej Z tochki zoru neomarksizmu mozhna takozh dodati sho takij stan rechej mozhe spriyati vidtvorennyu manipulyativnih ta ekspluatatorskih vidnosin v suspilstvi Osnovni gipotezi shodo kulturi ta produktiv kulturiKulturu ta produkti kulturi mozhna viznachati yak osoblivij tovar pidporyadkovanij ponyattyam sobivartosti ta socialnoyi cinnosti Vid velichini ostannih zalezhit rozvitok kulturi Isnuye cikl kontur kulturi peretvorennya tvorchimi osobistostyami budennih elementiv navkolishnogo seredovisha v funkcionuyuchi ob yekti kulturi sho peredayutsya kanalami zasobiv masovoyi komunikaciyi Vipadkovij vidbir iz seredovisha elementiv kulturi zasobami masovoyi informaciyi a potim zasnovanij na pevnih kriteriyah ale takozh vipadkovij povtornij yih vidbir spozhivachami dozvolyaye govoriti pro iteraciyu kulturi Iteraciya elementiv kulturi prizvodit do kristalizaciyi stilyu mislennya v napryamku viboriv lyudej sho otrimuyut informaciyu cherez ti chi inshi kanali yih vibir spryamovuvatime kontent cih kanaliv V rezultati nayavnosti filtriv v sistemi masovoyi komunikaciyi mozhe vinikati zamorozhuvannya znan yakomu mayut protistoyati intelektuali Zavdannyam zasobiv masovoyi komunikaciyi maye buti inventarizaciya znan pidvishennya koeficiyentu riznomanittya kulturi dlya togo abi suspilstvo spozhivalo ne tilki te do chogo vono zviklo a j povnoyu miroyu vikoristovuvalo nadbannya kulturi Mol zaznachaye sho na praktici cyu funkciyu vikonuyut veliki mizhnarodni organizaciyi napriklad YuNESKO riznomanitni fondi a ne zasobi masovoyi komunikaciyi bo ostanni u vidbori informaciyi keruyutsya kriteriyem yiyi dostupnosti a ne vazhlivosti Koeficiyent kulturnoyi znachimosti informaciyi mav bi viznachatis filosofami kulturi pevnoyi mizhnarodnoyi organizaciyi Problemoyu v teoriyi masovoyi komunikaciyi ye te sho same peredavati v shirshij socialnij kontekst adzhe dlya zasobiv masovoyi informaciyi zokrema dlya radio sogodni vazhlivimi ye vzhe ne tehnichna storona organizaciyi procesu a viroblennya tablici cinnostej ta cilej komunikovanogo kontentu Upravlyayuchi zasobami masovoyi komunikaciyi mogli b poslugovuvatis rozroblenimi ekonomistami ta geografami koeficiyentami vplivu yaki ye merezhami rivnogo otochennya dlya danih individiv viznachayut perspektivnist podij V robotah Cipfa jdetsya pro te sho vidstan mizh tochkami v sistemi koordinat sho vvodit v diyu prostorovo chasovij faktor yak termin dostupnosti sho viznachaye znachimist povidomlennya Formulu kilkosti telefonnih rozmov mizh zhitelyami dvoh mist jogo uchni zastosuvali dlya viznachennya vazhlivosti povidomlen sho yiyi yim nadaye misceva gazeta zalezhno vid viddalenosti chiselnosti naselennya miscevosti Kanal peredachi kulturnogo povidomlennya bud yakij materialnij providnik za dopomogoyu yakogo povidomlennya peredayetsya vid peredavacha A do prijmacha B Peredacha mozhe vidbuvatisya v prostori zorovi povidomlennya zvukovi telegrafni tosho v chasi zberigayuchi povidomlennya na trivalij termin drukovanij tekst gramplativki fotografiyi magnitofonni zapisi tosho v prostori j chasi odnochasno adzhe shvidkist peredachi povidomlennya bud yakim prostorovim kanalom ye obmezhenoyu Kanali mozhut buti prirodni yak ot zir sluh shodo yakih individ sam ye prijmachem informaciyi ta shtuchni chi tehnichni prijmachem vistupaye yakij nebud mehanizm chi pristrij a povidomlennya takogo pristroyu potim mozhut vikoristovuvatis lyudinoyu za dopomogoyu prirodnih kanaliv chi inshimi pristroyami Povidomlennya ce kinceva vporyadkovana mnozhina elementiv sprijnyattya vzyatih z deyakogo naboru i ob yednanih v deyaku strukturu Peredacha kulturnogo povidomlennyaKultura ye velikoyu kilkistyu povidomlen Sered nih mozhna vidiliti zvukovi mova muzika mova pochuttiv shum mova rechej zorovi znakovi povidomlennya drukovanogo tekstu povidomlennya form prirodnih i shtuchnih hudozhni povidomlennya Prote nezalezhno vid specifichnih osoblivostej kozhnogo z sposobiv peredachi povidomlen usi voni pidporyadkovuyutsya zakonam teoriyi komunikaciyi Dlya zdijsnennya aktu komunikaciyi neobhidni vidpravnik yakij vibiraye z pevnogo naboru znakiv vporyadkovuyuchi yih za pevnimi zakonami chasovo prostorovij kanal peredachi povidomlennya ta otrimuvach yakij sprijmaye sukupnist form zakonomirnostej i znachen zakodovanih v znakah sho skladayut povidomlennya Komunikaciya umozhlivlyuyetsya same spilnistyu naboriv znakiv vidpravnika ta otrimuvacha Z cogo viplavaye takozh i vimoga spilnosti sprijnyattya povidomlennya v moment vidpravlennya vidpravnikom ta otrimuvachem Yaksho v nabori znakiv otrimuvacha pevnij znak zakladenij v povidomlennya bude vidsutnij vin bude nim prijnyatij ale ne identifikovanij yak znak Zamknutij lancyug komunikaciyi utvoryuyetsya todi koli vidpravnik ta otrimuvach pochergovo minyayutsya rolyami yak napriklad v telefonnij rozmovi Masove poshirennya povidomlennya peredbachaye znahodzhennya vidpravnika v yakij nebud viddalenij vid otrimuvacha v chasi ta prostori tochci Povidomlennya sho komunikuyutsya mozhna rozglyadati v dvoh napryamkah Po pershe doslidzhuyuchi mnozhinu povidomlen chi yakus yih kategoriyu mozhna viznachiti konkretnu prirodu vikoristovuvanih nimi naboriv znakiv fiziku povidomlen Po druge analiz sposobiv vidboru ta kombinuvannya znakiv nadayetsya dlya doslidzhennya statistichnih zakonomirnostej peredachi povidomlen pevnimi kanalami komunikaciyi stvorennya teoriyi informaciyi Doktrini socialnoyi roli zasobiv masovoyi informaciyiDemagogichna doktrina Pislya zakinchennya periodu zahoplennya radiosluhannyam yak takim radio postalo yak sistema zv yazku individa z socialnim polem tobto jogo rol nichim ne vidriznyalas vid reproduktora Vidtak Malecke bula viznachena persha interpretaciya roli radio yak zasobu formuvannya u individiv ekonomichnih motivacij yaki stimulyuyutsya zadovolennyam tobto funkcionuvannya u reklamnomu poli Ce okreslilo politiku ta problemi radiomovlennya dlya yakogo uspih stav vimiryuvatis u formuli chas sluhannya kilkist sluhachiv Adzhe z oglyadu politiki radio za ciyeyu formuloyu mozhna vivchati jogo vpliv na suspilnu dumku ta povedinku Tobto kriteriyem ciyeyi doktrini ye najbilshe zadovolennya najbilshoyi kilkosti sluhachiv Odnak cya doktrina maye obmezhenij harakter adzhe zavzhdi zmishuyetsya z inshimi elementami tablici cinnostej kerivnikiv zasobami masovoyi komunikaciyi yaki zajmayutsya formuvannyam kontentu Dogmatichna doktrina Sut ciyeyi doktrini polyagaye v tomu sho sistema komunikaciyi upravlyayetsya Administrativnoyu radoyu sho maye pevnij fiksovanij nabir cinnostej vidpovidno do vprovadzhuvanoyi cherez zasobi masovoyi komunikaciyi ideologiyi Vipadkami ciyeyi doktrini ye nalezhnist sistemi komunikaciyi pevnij politichnij partiyi derzhavi religijnij organizaciyi tosho Shkala cinnostej ciyeyi doktrini viznachayetsya ne ekonomichnim kriteriyem a propagandistskim Prichomu vona vklyuchaye takozh elementi kulturnih ta socialnih cinnostej yaki sluguyut obgruntuvannyu zastosuvannya ideologiyi na praktici Zamist reklamuvannya dogmi poyednannya reklamnih ta ideologichnih lozungiv sho zazvichaj zvuchit dlya spozhivacha povidomlennya falshivo cya doktrina zastosovuye pidporogovi neusvidomlyuvani otrimuvachem kulturni yavisha yaki zdijsnyuyut prihovanij vpliv na spozhivacha kulturnogo produktu v bazhanomu napryamku Eklektichna kulturalistska doktrina Osnovnim ponyattyam ciyeyi doktrini ye sistema znan gumanitarna kultura zagalom a zavdannyam redukciya usiye sukupnosti znan lyudstva do togo obsyagu yakij mozhe zasvoyiti spozhivach produktiv masovoyi komunikaciyi Postulatami ciyeyi doktrini ye te sho universalnu kulturu dijsno mozhlivo piznati zavdyaki procesu vipadinnyu osadu sho vidkladayetsya v pam yati svitu pri dostatnij znachimosti zasobi masovoyi komunikaciyi mozhut zrobiti dostupnim sho zavgodno dlya kogo zavgodno Na praktici ci postulati realizuvati vazhko V realnomu zhitti yakisnogo vidboru koncentrovanogo zbalansovanogo znannya dlya zasvoyennya spozhivachem ne vidbuvayetsya adzhe ce potrebuye bagato chasu groshej zusil bazhannya kreatoriv kulturnogo produktu yaki daleko ne zavzhdi podilyayut idealistichni cinnosti kulturalistskoyi doktrini Natomist kerivniki zasobiv masovoyi komunikaciyi zamist togo abi vidshukuvati najvazhlivishe v kulturi vibirayut te sho dlya nih najbilsh dostupno a nauka cherez ce dosi zalishayetsya okremim predmetom ne vklyuchayuchis v nashu kulturu Sociodinamichna doktrina Metoyu ciyeyi doktrini ye viroblennya principiv vplivu na kulturu na yiyi evolyuciyu Prichomu ne na zmistovnu storonu kulturi a same na yiyi bazhayuchi abi ostannij priskorivsya progresivna ustanovka chi spovilnivsya konservativna ustanovka Zavdyaki isnuvannyu kritichnih tochok poshirennya kulturi tvorchi osobistosti vplivayut na yiyi napryam usvidomleno chi neusvidomleno spoviduyuchi pevnu doktrinu Nadayuchi elementam kulturi pevnij dodatnij chi vid yemnij koeficiyent sociodinamichna doktrina prodovzhuye kulturalistsku Instrumenti sociokulturnoyi doktriniDemagogichna dogmatichna eklektichna ta sociodinamichna doktrini nikoli ne isnuyut v chistomu viglyadi V tij chi inshij proporciyi voni zavzhdi prisutni v kulturnij politici usih zasobiv masovoyi komunikaciyi Na praktici dani doktrini poslugovuyutsya instrumentami kulturnoyi politiki sered yakih vidilyayut sociokulturni sluzhbi sluzhbu z pererobki povidomlen zasobi kontrolyu za kincevoyu produkciyeyu kulturi Za dopomogoyu nih z odnogo boku zdijsnyuyetsya kontent analiz yaknajpovnishe viyavlennya kulturem suspilstva a z inshogo boku vstanovlennya kulturnoyi cinnosti analizovanih v pevnij moment chasu podij Dokumentalisti grayut veliku rol v uporyadkuvanni vsogo kulturnogo znannya jogo katalogizaciyi vnaslidok chogo dokumentalistika postaye yak zagalna teoriya kulturi Yakisne produkuvannya ta poshirennya kulturnogo produktu zdijsnyuyut takozh suchasni organizaciyi yaki zajmayutsya vibudovoyu kartini kulturi yiyi yakisnim ta kilkisnim analizom na sistematichnij osnovi Do nih nalezhat informacijno dokumentalni sluzhbi redakciyi velikih slovnikiv naukovi ta praktichni organizaciyi doslidnicki centri tosho Sluzhba pererobki elementiv kulturi robit vazhlivi povidomlennya dostupnimi dlya spozhivachiv kulturi Zdatnist sintezuvati povidomlennya zalezhit vid nayavnogo u spozhivacha naboru znakiv ta chasu dlya yih sprijnyattya Ostannye mozhna polegshiti zavdyaki zbilshennyu nadlishkovosti zrozumilosti zmistu povidomlen rozshirennya kilkosti znakiv bez zbilshennya vmistu povidomlennya Sistema rozmishennya vklyuchennya povidomlen v kanal komunikaciyi v otochennya sub yekta otrimuvacha takozh ye vazhlivim zasobom zastosuvannya socikulturnih doktrin Faktorami takogo rozmishennya dlya radio ye dostupnist kanalu jogo vibir ta privablivist hto sho koli i z yakoyu uvagoyu sluhaye yaki odnochasno vistupayut indikatorami rivnya vplivu Rizni doktrini zalezhno vid yih prirodi zastosovuyut rizni strategiyi dlya donesennya povidomlennya do spozhivacha yaknajdovshe utrimuvannya spozhivacha v reklamnomu poli stvorennya rezonansu z otrimuvachami yaki zdatni peredavati estafetu perekonannya inshim viznachennya minimalnogo neobhidnogo rivnya uvagi do povidomlennya a vidtak znahodzhennya jogo miscya v merezhi peredach Sluzhba kontrolyu za kincevim produktom zavershuye strukturu zasobiv masovoyi komunikaciyi Vona stvoryuye sociokulturnu tablicyu dlya kozhnogo momentu funkcionuvannya zasobiv masovoyi komunikaciyi cherez napriklad perevirku klyuchovih sliv ta idej chitabelnist ta sprijnyattya na sluh viznachennya spivvidnoshennya mizh estetichnoyu ta semantichnoyu storonami povidomlennya tosho Naslidki sociodinamichnoyi teoriyi kulturiGolovnim naslidkom sociodinamichnoyi teoriyi kulturi ye te sho vona viyavlyaye zv yazok mizh spozhivachami ta tvorcyami kulturi tvorchimi osobistostyami Oskilki individi zavzhdi perebuvayut v pevnomu kulturnomu poli vono viznachaye yih mozhlivosti Vid togo sho bulo stvoreno zalezhit te sho bude stvoreno a vidtak kumulyativnist kulturi Vlasniki zasobiv masovoyi informaciyi chasto nedoocinyuyut mozhlivosti vikoristannya vplivu radio dlya poshirennya kulturnih produktiv Zagalom problema vikoristannya resursiv suspilstva dlya zagalnogo kulturnogo pidjomu maye toposociologichnij harakter tobto jdetsya pro rozmishennya centriv kulturi na pevnim chinom strukturovanij teritoriyi Kilkist kulturem produktiv kulturi viznachaye napovnennya nimi teritoriyi Vid ostannogo zalezhit chi budut spozhivachi kulturi mati mozhlivist znajti dzherelo kulturnogo rozvitku v mezhah dosyazhnosti Dosyazhnist viznachayetsya zdatnistyu podolati fizichnu vtomu psihologichnimi zatratami pov yazanimi z danoyu diyeyu chasovim byudzhetom sho vitrachayetsya na peremishennya Koncepciya peredbachaye sho zasobi masovoyi komunikaciyi zokrema radio ta telebachennya zminyuyut klasichnu kartinu zakonomirnostej kulturnogo rozvitku adzhe pronikayut v samu obolonku povsyakdennogo zhittya individa ne vimagayuchi vid nogo psihichnih chi fizichnih zatrat Krim cogo kulturnij rozvitok zalezhit i vid rivnomirnogo rozpodilu vlasnikami zasobiv masovoyi komunikaciyi produktiv kulturi na pevnij teritoriyi Peretin riznih vidiv diyalnosti masovoyi komunikaciyi u velikih centrah civilizaciyi spriyaye yih tvorchomu potencialu odnak same koncentraciya v nih pevnih resursiv oznachaye vidsutnist cih resursiv v inshih miscyah Odnim z mozhlivih sposobiv virishennya ciyeyi problemi mig bi buti rozvitok konvergentnosti devajsiv za dopomogoyu yakih kulturni produkti poshiryuyutsya media Adzhe zoseredzhennya funkcij kilkoh devajsiv v odnomu mehanizmi dopomagalo b poshiryuvacham kulturnogo produktu ekonomiti resursi odnochasno zoseredzhuyuchi zvilneni chas ta zusillya na zabezpechenni povnoti ta riznomanitnosti povidomlen u nepopulyarnih rajonah Inshim mozhlivim variantom do yakogo varto pragnuti mogla b buti dezintermediaciya pryamij bezposerednij dostup spozhivacha do media resursu Prikladom dezintermedijovanogo prostoru chastkovo mozhe buti merezha Internet de spozhivachi mozhut obirati z velicheznoyi kilkosti dostupnogo kulturnogo produktu samostijno Poshirennya zasobami masovoyi komunikaciyi kulturem ne zavzhdi viznachayetsya yih vazhlivistyu dlya suspilstva a chasto dostupnistyu Sistemi masovoyi komunikaciyi potrebuyut dlya svogo funkcionuvannya doktrini yak tehnichni sistematizatori Ci doktrini zavzhdi vikoristovuyutsya lyudmi dobroyi voli kerivnikami zasobiv masovoyi komunikaciyi i v kozhnomu okremomu vipadku funkcionuyut u zmishanomu viglyadi Sered doktrin koncepciya Abraama Molya rozglyadaye demagogichnu dogmatichnu eklektichnu ta sociodinamichnu V osnovi doktrin lezhat osoblivi sluzhbi sociokulturna sluzhba z pererobki povidomlen sluzhba z kontrolyu za kulturnoyu produkciyeyu sistema rozmishennya Otzhe sociodinamichna teoriya viznachaye osnovni formi funkcionuvannya zasobiv masovoyi komunikaciyi ta poshirennya nimi produktiv kulturi sho ye vazhlivim dlya spryamuvannya cih procesiv v napryamku kulturnogo rozvitku lyudstva yakij ye osnovoyu dlya vdoskonalennya mislennya lyudini Div takozhMedia osvita Kritichna teoriya sociologiya masovih komunikacij Sociologiya masovih komunikacij Masova komunikaciyaPrimitkiMak Kvejl D Teoriya masovoyi komunikaciyi Denis Mak Kvejl perekl z angl O Vozna G Stashkiv Lviv Litopis 2010 S 67 96 Mol A A Teoriya informacii i esteticheskoe vospriyatie Per s franc B A Vlasyuka Yu F Kichatova i A I Tejmana Pod red R X Zaripova V V Ivanova Moskva Mir 1966 c 40 http www koob ru mole teoriya inf i vospr Mol A Sociodinamika kultury Per s fr Glava V SOCIODINAMIChESKAYa TEORIYa SREDSTV MASSOVOJ KOMMUNIKACII ChASTNYJ SLUChAJ RADIO I TELEVIDENIE Predisl B V Biryukova Izd 3 e M Izdatelstvo LKI 2008 s 103 http yanko lib ru books cultur mol sociodinamika cult a htm Toc194072287 Dominick J R Audience Segmentation The End of Mass Communication As We Know It Joseph R Dominick The dynamics of mass communication Media in the digital age Joseph R Dominick McGraw Hill Higher Education 2011 P 20 25Posilannya