Поступ або прогрес (від лат. progressus — рух вперед, успіх) — напрям розвитку від нижчого до вищого, поступовий рух уперед, до кращого. Протилежність — регрес. Соціальний прогрес — глобальний, всесвітньо-історичний процес сходження людських суспільств від примітивних станів (дикості) до вершин цивілізованого стану, заснованого на вищих науково-технічних, політико-правових, морально-етичних досягнень.
Розвиток поняття
Ідея про те, що людство розвивається шляхом все більшого політичного і соціального прогресу, з'являється в Епоху Просвітництва (правда, у Вольтера і Монтеск'є вона ще відсутня, а популярна стала у пізніх просвітителів). Першим, хто виклав послідовну теорію прогресу, був у своїй книзі «Зауваження про безперервний прогрес загального розуму» (1737). Велика французька філософія історії другої половини XVIII століття, що почалася з Тюрго (1750) і увінчалася Кондорсе (1794) вписується в ідейну передісторію позитивізму. При цьому прихильник освіченого абсолютизму Тюрго зберігає віру в провидіння Боже як джерело загального ходу історії, тоді як у працях його антиклерикально налаштованого учня Кондорсе набув чинності чистий природний закон прогресу, який, як з певною обережністю зауважив автор, "майже так само надійний, як і закон природи ".
Однак поняття прогресу зазнає критики вже з початку XIX століття. З точки зору історизму, прогрес — це «секуляризована християнська есхатологія, ідея універсальної, кінцевої мети, що досягається усім людством, яка переміщена зі сфери чудес і трансцендентності у сферу природного пояснення і іманентності» (). Після Другої світової війни, деякі впливові мислителі, наприклад Теодор Адорно, висловлюють сумніви в реальності соціального прогресу. І. Р. Шафаревич критикує поняття «прогресу» як терміна, притаманного виключно західній цивілізації.
Складові
Поступ є рівномірний розвиток таких трьох складових:
- соціальної — процес наближення суспільства до свободи та справедливості, ліквідації природних причин, що заважають такому наближенню;
- матеріальної — процес найповнішого задоволення матеріальних потреб усіх людей, ліквідації технічних обмежень для такого задоволення;
- наукової — процес постійного, розширеного і поглибленого пізнання навколишнього світу, його освоєння, як у мікрокосмос, так і в макро, звільнення пізнання від рамок економічної доцільності;
Проблема оцінки динаміки прогресу (прискорення напротивагу сповільненню)
Американський фізик Джонатан Хюбнер вважає, що рівень інновацій досяг максимуму в 1873 р., і з тих пір постійно знижується. На його думку, сьогоднішній рівень інновацій (7 важливих технічних винаходів на мільярд осіб на рік) приблизно дорівнює показнику 1600 р., а до 2024 р. він впаде до рівня «Темних віків», що настали після падіння Римської імперії.
Хюбнер називає дві можливі причини уповільнення прогресу:
- певні напрямки науки і техніки не розвиваються або через те, що вони економічно невигідні;
- здатність людей поглинати знання підходить до кінця, і в результаті робити нові відкриття стає все важче.
Висновки Хюбнера піддаються критиці. Так, Рей Курцвейл назвав його метод відбору даних «довільним», а пропагандист нанотехнологій К. Ерік Дрекслер стверджує, що мірилом прогресу слід вважати не самі винаходи, а наявні в розпорядженні людства можливості. Навіть під час відсутності великих відкриттів ми можемо пересуватися швидше або отримувати більш швидкісний доступ до більшої кількості інформації.
Американський фахівець з менеджменту Бен Джонс стверджує, що, аби підтримувати прогрес за рахунок інновацій, доводиться прикладати дедалі більше зусиль — витрачати дедалі більше грошей на наукові дослідження і конструкторські розробки, і постійно збільшувати кількість зайнятих у цій сфері. У результаті діяльність середньостатистичного винахідника все менш значима.
У нього є дві гіпотези про причини того, що відбувається:
- винахідники минулого використовували ті ідеї, до яких було найлегше «дотягнутися», а їх наступником доводиться докладати більше зусиль для вирішення складніших проблем;
- через масу вже накопичених знань потенційним винахідникам доводиться витрачати більше часу на освіту, і в результаті період їх активного життя, присвячений власне винахідницької діяльності, стає коротшим. Так, Нобелівські лауреати стають все старші і це говорить про те, що відкриття тепер вимагають більше часу.
Див. також
У Вікіджерелах є І. Франко. Що таке поступ? |
Примітки
- Пока еще ярок свет…(«The Times»)
Джерела та література
- С. В. Кульчицький. Історичний процес // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 576. — .
- С. В. Кульчицький. Історичний процес // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Коротаев А. В. Социальная эволюция[недоступне посилання з квітня 2019]. М.: Восточная литература, 2003.
- // Мейнеке Фр. Возникновение историзма. — М., 2004
- В.Заблоцький. Прогрес/регрес // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 524. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання
- Ясь О. В. Поступу теорії // Енциклопедія історії України. — К., 2011. — Т. 8: Па–Прик. — С. 445—447. https://www.academia.edu/21840136
- Поступ, проґрес // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1449-1451. — 1000 екз.
- Прогрес, або Поступ, // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 276-277.
- Можно быть бедным и счастливым, но нельзя быть богатым и несчастным? К проблеме критериев социального прогресса
- Почему социологи предпочитают не использовать слово прогресс
- К. Панкратов «Фрактальная история», или о скорости прогресса
- Прогрес моралі Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Progres znachennya Ne plutati z Evolyuciya Postup abo progres vid lat progressus ruh vpered uspih napryam rozvitku vid nizhchogo do vishogo postupovij ruh upered do krashogo Protilezhnist regres Socialnij progres globalnij vsesvitno istorichnij proces shodzhennya lyudskih suspilstv vid primitivnih staniv dikosti do vershin civilizovanogo stanu zasnovanogo na vishih naukovo tehnichnih politiko pravovih moralno etichnih dosyagnen Ochikuvana trivalist zhittya u 1800 1950 ta 2015 rokah vizualizaciya Our World in DataRozvitok ponyattyaIdeya pro te sho lyudstvo rozvivayetsya shlyahom vse bilshogo politichnogo i socialnogo progresu z yavlyayetsya v Epohu Prosvitnictva pravda u Voltera i Montesk ye vona she vidsutnya a populyarna stala u piznih prosvititeliv Pershim hto viklav poslidovnu teoriyu progresu buv u svoyij knizi Zauvazhennya pro bezperervnij progres zagalnogo rozumu 1737 Velika francuzka filosofiya istoriyi drugoyi polovini XVIII stolittya sho pochalasya z Tyurgo 1750 i uvinchalasya Kondorse 1794 vpisuyetsya v idejnu peredistoriyu pozitivizmu Pri comu prihilnik osvichenogo absolyutizmu Tyurgo zberigaye viru v providinnya Bozhe yak dzherelo zagalnogo hodu istoriyi todi yak u pracyah jogo antiklerikalno nalashtovanogo uchnya Kondorse nabuv chinnosti chistij prirodnij zakon progresu yakij yak z pevnoyu oberezhnistyu zauvazhiv avtor majzhe tak samo nadijnij yak i zakon prirodi Odnak ponyattya progresu zaznaye kritiki vzhe z pochatku XIX stolittya Z tochki zoru istorizmu progres ce sekulyarizovana hristiyanska eshatologiya ideya universalnoyi kincevoyi meti sho dosyagayetsya usim lyudstvom yaka peremishena zi sferi chudes i transcendentnosti u sferu prirodnogo poyasnennya i imanentnosti Pislya Drugoyi svitovoyi vijni deyaki vplivovi misliteli napriklad Teodor Adorno vislovlyuyut sumnivi v realnosti socialnogo progresu I R Shafarevich kritikuye ponyattya progresu yak termina pritamannogo viklyuchno zahidnij civilizaciyi SkladoviPostup ye rivnomirnij rozvitok takih troh skladovih socialnoyi proces nablizhennya suspilstva do svobodi ta spravedlivosti likvidaciyi prirodnih prichin sho zavazhayut takomu nablizhennyu materialnoyi proces najpovnishogo zadovolennya materialnih potreb usih lyudej likvidaciyi tehnichnih obmezhen dlya takogo zadovolennya naukovoyi proces postijnogo rozshirenogo i pogliblenogo piznannya navkolishnogo svitu jogo osvoyennya yak u mikrokosmos tak i v makro zvilnennya piznannya vid ramok ekonomichnoyi docilnosti Problema ocinki dinamiki progresu priskorennya naprotivagu spovilnennyu Amerikanskij fizik Dzhonatan Hyubner vvazhaye sho riven innovacij dosyag maksimumu v 1873 r i z tih pir postijno znizhuyetsya Na jogo dumku sogodnishnij riven innovacij 7 vazhlivih tehnichnih vinahodiv na milyard osib na rik priblizno dorivnyuye pokazniku 1600 r a do 2024 r vin vpade do rivnya Temnih vikiv sho nastali pislya padinnya Rimskoyi imperiyi Hyubner nazivaye dvi mozhlivi prichini upovilnennya progresu pevni napryamki nauki i tehniki ne rozvivayutsya abo cherez te sho voni ekonomichno nevigidni zdatnist lyudej poglinati znannya pidhodit do kincya i v rezultati robiti novi vidkrittya staye vse vazhche Visnovki Hyubnera piddayutsya kritici Tak Rej Kurcvejl nazvav jogo metod vidboru danih dovilnim a propagandist nanotehnologij K Erik Dreksler stverdzhuye sho mirilom progresu slid vvazhati ne sami vinahodi a nayavni v rozporyadzhenni lyudstva mozhlivosti Navit pid chas vidsutnosti velikih vidkrittiv mi mozhemo peresuvatisya shvidshe abo otrimuvati bilsh shvidkisnij dostup do bilshoyi kilkosti informaciyi Amerikanskij fahivec z menedzhmentu Ben Dzhons stverdzhuye sho abi pidtrimuvati progres za rahunok innovacij dovoditsya prikladati dedali bilshe zusil vitrachati dedali bilshe groshej na naukovi doslidzhennya i konstruktorski rozrobki i postijno zbilshuvati kilkist zajnyatih u cij sferi U rezultati diyalnist serednostatistichnogo vinahidnika vse mensh znachima U nogo ye dvi gipotezi pro prichini togo sho vidbuvayetsya vinahidniki minulogo vikoristovuvali ti ideyi do yakih bulo najlegshe dotyagnutisya a yih nastupnikom dovoditsya dokladati bilshe zusil dlya virishennya skladnishih problem cherez masu vzhe nakopichenih znan potencijnim vinahidnikam dovoditsya vitrachati bilshe chasu na osvitu i v rezultati period yih aktivnogo zhittya prisvyachenij vlasne vinahidnickoyi diyalnosti staye korotshim Tak Nobelivski laureati stayut vse starshi i ce govorit pro te sho vidkrittya teper vimagayut bilshe chasu Div takozhProgres u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Progres u Vikishovishi U Vikidzherelah ye I Franko Sho take postup Anagenez Aromorfoz Zakon giperbolichnogo zrostannya chiselnosti naselennya Zemli Naukovo tehnichna revolyuciya Biologichnij progres KonatusPrimitkiPoka eshe yarok svet The Times Dzherela ta literaturaS V Kulchickij Istorichnij proces Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 576 ISBN 966 00 0610 1 S V Kulchickij Istorichnij proces Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Korotaev A V Socialnaya evolyuciya nedostupne posilannya z kvitnya 2019 M Vostochnaya literatura 2003 Mejneke Fr Vozniknovenie istorizma M 2004 V Zablockij Progres regres Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 524 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Posilannya Yas O V Postupu teoriyi Enciklopediya istoriyi Ukrayini K 2011 T 8 Pa Prik S 445 447 https www academia edu 21840136 Postup progres Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1449 1451 1000 ekz Progres abo Postup Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 276 277 Mozhno byt bednym i schastlivym no nelzya byt bogatym i neschastnym K probleme kriteriev socialnogo progressa Pochemu sociologi predpochitayut ne ispolzovat slovo progress K Pankratov Fraktalnaya istoriya ili o skorosti progressa Progres morali Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2