Секуляриза́ція (фр. sécularisation, від лат. saecularis) — це вид змін у взаємовідносинах релігії з суспільством у напрямку звільнення від релігійного впливу.
Секуляризація | |
Протилежне | d |
---|
Зокрема:
- Перетворення церковної і монастирської власності (головним чином, земельної) на власність світську, державну.
- Вилучення чогось із церковного відання й передання його до світського, цивільного.
- Звільнення від впливу церкви (наприклад шкільної освіти).
Існує ще одне визначення «секуляризація населення». Під ним, як правило, розуміють спад релігійної практики, зниження кількості членів церкви, а також зменшення християнського впливу, християнських цінностей і певних норм.
Сучасні теорії секуляризації
У сучасному розумінні секуляризація — це процес, унаслідок якого всі сектори суспільства, культури, різні суспільні групи та окремий індивід звільняються від релігійного світогляду та впливу. Релігія втрачає монополію на пояснення дійсності, перестає бути загальним світоглядом, який інтегрує суспільство, і вже не становить єдиного джерела цінностей, ідеалів та норм. Процес секуляризації нерідко супроводжується і релігійним відродженням, інколи й у формі крайнього традиціоналізму (наприклад ісламський фундаменталізм у країнах Сходу).
Навернення до секуляризму. Побутує думка, що цей термін має нечіткий характер, оскільки поняття секуляризації часто описується словом секуляризм.
Сьогодні існує кілька основних напрямів розуміння секуляризації. Обмежуючись світськими теоріями, можна говорити про такі умовні напрями:
1) Пошук більш релевантних сучасній дійсності концептів, що характеризували б сучасну релігійність без еволюціоністських конотацій, притаманних класичній теорії секуляризації (П. Бергер, Д. Ерв'є-Лежер, Р. Вазноу, Р. Старк, Дж. Вайгель). Ця група виникла завдяки зусиллям колишніх представників неокласичної теорії, і першим її етапом було заперечення секуляризації в тому вигляді, в якому вони розуміли її раніше. На підставі цього заперечення виникають концепції десекуляризації, контрсекуляризації, розсекуляризації тощо. Згодом прихильники заперечення неокласичної теорії почали створювати нові генеральні теорії розвитку сучасної релігійності, які не завжди мали у назві згадку про секуляризацію — наприклад, теорія плюралізації, клаптевої релігії, бріколажу тощо. Характерною властивістю цієї групи теорій є перегляд неокласичної теорії секуляризації, відмова від її базових положень і спроба обґрунтувати нові парадигми в дослідженні сучасної релігійності.
2) Намагання переосмислити неокласичну теорію секуляризації, врахувавши критику, якої вона зазнала (Д. Мартін, М. Чавес, С. Брюс, Х. Казанова, Ч. Тейлор). Каменем спотикання для класичної теорії секуляризації, що постала наприкінці XIX століття, але вкорінена була в просвітницькому раціоналізмі Нового часу, став релігійний сплеск другої половини XX століття, який поставив під сумнів ідею поступового зникнення релігії паралельно з розвитком науки та технологій. Представники цього умовного напряму свідомо продовжують говорити про секуляризаційні процеси, але утримуються від їх абсолютизації, зосереджуючись на західноєвропейському християнському контексті, а коли говорять про інші історичні контексти, намагаються простежити їхні відмінності від європейського, пояснити, в чому відмінність процесів секуляризації в різних регіонах світу або чому не можна говорити про секуляризацію поза європейським контекстом. Характерними рисами цієї групи є рефлексія над самими теоріями секуляризації поряд із рефлексією щодо секуляризації як явища, виокремлення хибних і перспективних рис у теоріях секуляризації, розведення регіональних наголосів у різних теоріях секуляризації. Цю групу можна назвати посткласичними теоріями секуляризації, і вона є найбільш рефлексивною та філософською (іноді навіть з ухилом до теології) формою теорії секуляризації.
3) Спроба переосмислити динаміку релігійних процесів у контексті теорії раціонального вибору релігії, яка генетично споріднена з теорією секуляризації, але суттєво відрізняється від соціологічного першошляху через надмірну увагу до аргументів із царини економіки (Р. Старк, Р. Фінке, Л. Яннакконе, Е. Грілі).
Можна констатувати, що цілісна теорія секуляризації залишається бажаною метою, але її побудова ускладнена тим, що потребує звернення як до європейської історії, так і до історії інших цивілізацій. Попри ілюзію можливості екстраполяції суто європейської моделі на інші цивілізації, насправді така теорія буде легітимною, якщо досліджувати ті явища в історії не-Заходу, які з'явилися під впливом європейської експансії.
Погляд православних
Секуляризація зовсім не обов'язково заперечує ідею Бога або релігію, навпаки, вона може позитивно ставитися до релігії, традицій та обрядів, навіть бути підкреслено релігійною. Але в її суті — поділ людського буття на дві сфери: світську та релігійну, що не перетинаються одна з одною. Секуляризм — цей пасинок християнства — є сьогодні, за словами О. Шмемана, справжньою єрессю, викривленням, перебільшенням й тому ушкодженням у своїй основі чогось справжнього, наполяганням на своєму виборі (airesis — грецькою «вибір»), на одному елементі коштом інших, порушенням кафолічності істини, хоча чітких і офіційних думок про це ніхто особисто не висловлював.
Див. також
Примітки
- Словник іншомовних слів / Уклад.: С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута.— К.: Наукова думка, 2000. — 680с. — (Словники України).
- . www.m-w.com (англ.). Архів оригіналу за 8 лютого 2007. Процитовано 23 березня 2017.
- Православіє в Україні, http://archiv.orthodoxy.org.ua/page-2424.html [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
Джерела та література
- Гуржій О. І. Секуляризація [ 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 507. — .
Література
- О. Коппель. Секуляризація // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- Н. Кочан. Секуляризація // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.658
- Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х . :Право, 2015
- Шведа Ю. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів: Астролябія.- 2005.- 488 с.
- Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. посібник.- Львів: Тріада плюс.- 2004.- 528 с.
- Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навч. посібник / За ред. М. І. Обушного.- К.: Арістей.- 2006.- 432 с.
- Водоразделы секуляризации: западный цивилизационный проект и глобальные альтернативы: [монография] / Украинский институт стратегий глобального развития и адаптации. — Киев: ФЛП Халиков Р. Х., 2017. — 242 с
Посилання
- СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ [ 27 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- В. Заблоцький. Секуляризація // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 574. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Секуляризація // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 375.
- Секуляризація // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 513. — 634 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sekulyariza ciya fr secularisation vid lat saecularis ce vid zmin u vzayemovidnosinah religiyi z suspilstvom u napryamku zvilnennya vid religijnogo vplivu SekulyarizaciyaProtilezhned Zokrema Peretvorennya cerkovnoyi i monastirskoyi vlasnosti golovnim chinom zemelnoyi na vlasnist svitsku derzhavnu Viluchennya chogos iz cerkovnogo vidannya j peredannya jogo do svitskogo civilnogo Zvilnennya vid vplivu cerkvi napriklad shkilnoyi osviti Isnuye she odne viznachennya sekulyarizaciya naselennya Pid nim yak pravilo rozumiyut spad religijnoyi praktiki znizhennya kilkosti chleniv cerkvi a takozh zmenshennya hristiyanskogo vplivu hristiyanskih cinnostej i pevnih norm Suchasni teoriyi sekulyarizaciyiU suchasnomu rozuminni sekulyarizaciya ce proces unaslidok yakogo vsi sektori suspilstva kulturi rizni suspilni grupi ta okremij individ zvilnyayutsya vid religijnogo svitoglyadu ta vplivu Religiya vtrachaye monopoliyu na poyasnennya dijsnosti perestaye buti zagalnim svitoglyadom yakij integruye suspilstvo i vzhe ne stanovit yedinogo dzherela cinnostej idealiv ta norm Proces sekulyarizaciyi neridko suprovodzhuyetsya i religijnim vidrodzhennyam inkoli j u formi krajnogo tradicionalizmu napriklad islamskij fundamentalizm u krayinah Shodu Navernennya do sekulyarizmu Pobutuye dumka sho cej termin maye nechitkij harakter oskilki ponyattya sekulyarizaciyi chasto opisuyetsya slovom sekulyarizm Sogodni isnuye kilka osnovnih napryamiv rozuminnya sekulyarizaciyi Obmezhuyuchis svitskimi teoriyami mozhna govoriti pro taki umovni napryami 1 Poshuk bilsh relevantnih suchasnij dijsnosti konceptiv sho harakterizuvali b suchasnu religijnist bez evolyucionistskih konotacij pritamannih klasichnij teoriyi sekulyarizaciyi P Berger D Erv ye Lezher R Vaznou R Stark Dzh Vajgel Cya grupa vinikla zavdyaki zusillyam kolishnih predstavnikiv neoklasichnoyi teoriyi i pershim yiyi etapom bulo zaperechennya sekulyarizaciyi v tomu viglyadi v yakomu voni rozumili yiyi ranishe Na pidstavi cogo zaperechennya vinikayut koncepciyi desekulyarizaciyi kontrsekulyarizaciyi rozsekulyarizaciyi tosho Zgodom prihilniki zaperechennya neoklasichnoyi teoriyi pochali stvoryuvati novi generalni teoriyi rozvitku suchasnoyi religijnosti yaki ne zavzhdi mali u nazvi zgadku pro sekulyarizaciyu napriklad teoriya plyuralizaciyi klaptevoyi religiyi brikolazhu tosho Harakternoyu vlastivistyu ciyeyi grupi teorij ye pereglyad neoklasichnoyi teoriyi sekulyarizaciyi vidmova vid yiyi bazovih polozhen i sproba obgruntuvati novi paradigmi v doslidzhenni suchasnoyi religijnosti 2 Namagannya pereosmisliti neoklasichnu teoriyu sekulyarizaciyi vrahuvavshi kritiku yakoyi vona zaznala D Martin M Chaves S Bryus H Kazanova Ch Tejlor Kamenem spotikannya dlya klasichnoyi teoriyi sekulyarizaciyi sho postala naprikinci XIX stolittya ale vkorinena bula v prosvitnickomu racionalizmi Novogo chasu stav religijnij splesk drugoyi polovini XX stolittya yakij postaviv pid sumniv ideyu postupovogo zniknennya religiyi paralelno z rozvitkom nauki ta tehnologij Predstavniki cogo umovnogo napryamu svidomo prodovzhuyut govoriti pro sekulyarizacijni procesi ale utrimuyutsya vid yih absolyutizaciyi zoseredzhuyuchis na zahidnoyevropejskomu hristiyanskomu konteksti a koli govoryat pro inshi istorichni konteksti namagayutsya prostezhiti yihni vidminnosti vid yevropejskogo poyasniti v chomu vidminnist procesiv sekulyarizaciyi v riznih regionah svitu abo chomu ne mozhna govoriti pro sekulyarizaciyu poza yevropejskim kontekstom Harakternimi risami ciyeyi grupi ye refleksiya nad samimi teoriyami sekulyarizaciyi poryad iz refleksiyeyu shodo sekulyarizaciyi yak yavisha viokremlennya hibnih i perspektivnih ris u teoriyah sekulyarizaciyi rozvedennya regionalnih nagolosiv u riznih teoriyah sekulyarizaciyi Cyu grupu mozhna nazvati postklasichnimi teoriyami sekulyarizaciyi i vona ye najbilsh refleksivnoyu ta filosofskoyu inodi navit z uhilom do teologiyi formoyu teoriyi sekulyarizaciyi 3 Sproba pereosmisliti dinamiku religijnih procesiv u konteksti teoriyi racionalnogo viboru religiyi yaka genetichno sporidnena z teoriyeyu sekulyarizaciyi ale suttyevo vidriznyayetsya vid sociologichnogo pershoshlyahu cherez nadmirnu uvagu do argumentiv iz carini ekonomiki R Stark R Finke L Yannakkone E Grili Mozhna konstatuvati sho cilisna teoriya sekulyarizaciyi zalishayetsya bazhanoyu metoyu ale yiyi pobudova uskladnena tim sho potrebuye zvernennya yak do yevropejskoyi istoriyi tak i do istoriyi inshih civilizacij Popri ilyuziyu mozhlivosti ekstrapolyaciyi suto yevropejskoyi modeli na inshi civilizaciyi naspravdi taka teoriya bude legitimnoyu yaksho doslidzhuvati ti yavisha v istoriyi ne Zahodu yaki z yavilisya pid vplivom yevropejskoyi ekspansiyi Poglyad pravoslavnihSekulyarizaciya zovsim ne obov yazkovo zaperechuye ideyu Boga abo religiyu navpaki vona mozhe pozitivno stavitisya do religiyi tradicij ta obryadiv navit buti pidkresleno religijnoyu Ale v yiyi suti podil lyudskogo buttya na dvi sferi svitsku ta religijnu sho ne peretinayutsya odna z odnoyu Sekulyarizm cej pasinok hristiyanstva ye sogodni za slovami O Shmemana spravzhnoyu yeressyu vikrivlennyam perebilshennyam j tomu ushkodzhennyam u svoyij osnovi chogos spravzhnogo napolyagannyam na svoyemu vibori airesis greckoyu vibir na odnomu elementi koshtom inshih porushennyam kafolichnosti istini hocha chitkih i oficijnih dumok pro ce nihto osobisto ne vislovlyuvav Div takozhSekulyarizaciya istoriya PostsekulyarizmPrimitkiSlovnik inshomovnih sliv Uklad S M Morozov L M Shkaraputa K Naukova dumka 2000 680s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0439 7 www m w com angl Arhiv originalu za 8 lyutogo 2007 Procitovano 23 bereznya 2017 Pravoslaviye v Ukrayini http archiv orthodoxy org ua page 2424 html 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Dzherela ta literaturaGurzhij O I Sekulyarizaciya 9 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 507 ISBN 978 966 00 1290 5 Literatura O Koppel Sekulyarizaciya Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 N Kochan Sekulyarizaciya Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 658 ISBN 978 966 611 818 2 Politologichnij enciklopedichnij slovnik uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in Za red M P Trebina H Pravo 2015 Shveda Yu Politichni partiyi Enciklopedichnij slovnik Lviv Astrolyabiya 2005 488 s Shveda Yu Teoriya politichnih partij ta partijnih sistem Navch posibnik Lviv Triada plyus 2004 528 s Obushnij M I Primush M V Shveda Yu R Partologiya Navch posibnik Za red M I Obushnogo K Aristej 2006 432 s Vodorazdely sekulyarizacii zapadnyj civilizacionnyj proekt i globalnye alternativy monografiya Ukrainskij institut strategij globalnogo razvitiya i adaptacii Kiev FLP Halikov R H 2017 242 sPosilannyaSEKULYaRIZACIYa 27 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 V Zablockij Sekulyarizaciya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 574 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Sekulyarizaciya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 375 Sekulyarizaciya Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 513 634 s