Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Теорія раціонального вибору — загальний термін для різних підходів теорії дії в економічних та соціальних науках. Ці підходи описують раціональну поведінку діючих суб'єктів (акторів).
Основні припущення класичної теорії раціонального вибору вбачаються вже в працях Фукідіда:
- Держави — головні актори міжнародної політики;
- Дії держав раціональні;
- Зовнішні дії з боку природи, як правило, безладні, але існують винятки;
- Основні цілі держав: могутність і безпека.
Поряд з цим теорія раціонального вибору орієнтується на класичну політичну економію Адама Сміта, посилається на «розуміючу соціологію» Макс Вебер та ідеї Ганса Моргентау. Робиться спроба пояснити складні соціальні дії на абстрактних моделях. Раніше представники теорії раціонального вибору бачили перспективи її застосування в можливості встановлення універсальних соціальних законів за аналогією з ньютонівської механікою, проте сучасні дослідники, визнаючи гідності математичних моделей для теоретичних побудов, також вказують на пріоритет причинних пояснень.
Моделі раціонального вибору варіюються від класичної концепції Homo œconomicus (економічна людина) до моделі RREEMM (людина винахідлива, обмежена, оцінююча, очікуюча, максимізуюча) у сучасній соціології. Щодо розуміння переваг раціонального індивіда в наш час[] відсутня єдність.
Теорія раціонального вибору в релігієзнавстві
Теорія раціонального вибору релігії (ТРВР) і теорія релігійної економіки (ТРЕ) є зрізом більш широкої сукупності теорії, що загалом називаються теоріями раціонального вибору. Ці теорії досліджують релігійні традиції загалом як економічні інститути, поведінку віруючого — як споживача релігійних послуг, а секуляризацію — як наслідок втрати монополії в суспільстві колишніми офіційними церквами. Обидві теорії набули поширення в США та виходили з унікальної ситуації цієї країни, суспільство якої не є секулярним, але держава є цілковито модерною та відмежована в правовому полі від релігії, ніколи не мавши офіційної церкви. В певному сенсі, ситуацію з численними рівноправними релігійними деномінаціями можна порівняти з вільним ринком, де кожен гравець має докласти маркетингових зусиль, щоб забезпечити себе клієнтурою (в даному випадку — вірянами), що й було зроблено представниками «нової парадигми». Можна сказати, що ТРЕ — це конкретне пристосування ТРВ до соціології релігії, і деякими авторами вважається синонімом ТРВ, якщо брати останню в вузькому сенсі, лише в соціолого-релігієзнавчому аспекті.
Загальний погляд представників ТРВ на релігію складається з кількох важливих постулатів.
1. Релігія не є чимось відсталим та ірраціональним, рудиментом архаїчної свідомості тощо. Людина робить релігійний вибір цілком раціонально, і взагалі більшість (якщо не всі) соціальних дій людини є раціонально вмотивованими, тобто перед тим, як їх вчинити, людина хоча б приблизно вимірює можливі ризики, позитивні та негативні результати. Емпіричні дослідження, на які спираються представники ТРВ, підкреслюють, що релігійні люди більш психічно врівноважені, соціально, розумово та навіть фізично здорові. Раціональність релігійного вибору полягає в тому, що людина завдяки йому максимізує вигоду від взаємин із надприродним та задовольняє свої релігійні потреби. В такому розумінні атеїсти — це просто люди з нульовою релігійною потребою, і лише тому вони не беруть участі в релігійному житті.
«Вони розуміють раціональність як раціональність суб'єктивну — виходячи з обмежених ресурсів та інформації, люди засвоюють таку поведінку, яка максимізує вигоду, у випадку з релігіями — від спілкування з надприродним»
Раціональність у даному випадку позиціонується як прагнення до ефективності практики, тобто акцент робиться на її прагматичному значенні, а раціоналізація є третьою компонентою процесу модернізації, поряд із диференціацією та соцієталізацією. Між тим, прагнення до ефективності властиве будь-якій соціально значущій діяльності, оскільки саме в соціальному вимірі формулюються ціннісні орієнтири, які слугують критеріями ефективності, і релігійна традиція також набуває раціональних рис із набуттям соціального виміру — можна стверджувати, що це відбувається у процесі становлення традиції як такої.
2. Релігійна активність вірян залежить від плюралізму та активності релігійних організацій, що в конкурентній боротьбі за адептів підвищують активність. Отже, саме від пропозиції на ринку релігійних послуг залежить попит, а попит і є релігійною участю та активністю вірян. Існування офіційної державної церкви знижує пропозицію і стає умовою поступового зниження попиту, як це сталося в Європі — тоді як релігійний плюралізм збільшує конкуренцію, а відтак і пропозицію, що призводить до зростання попиту.
3. Розвиток релігійності відбувається не лінійно, а циклічно — зниження напруги між релігійною організацією та суспільством призводить до секуляризації в настроях її вірян, але неодмінно виникають нові релігійні культи, з високою соціальною напругою, і відроджується релігійна активність населення. Процес циклу складається з трьох елементів — секуляризації, інновації та відродження, які поступово переходять з одного в інший, отже релігія ніколи не зазнає повного занепаду.
Міф про секуляризацію
Одним зі значних напрямків, який розробляють автори ТРВ, є спростування теорії секуляризації. Зокрема, в статті Р. Старка «Секуляризація, спочивай із миром» (Secularization, R.I.P., 1999) розглядаються та спростовуються основні положення класичної теорії секуляризації:
«доктрина секуляризації зросла на більш широкій теоретичній традиції теорії модернізації, яка стверджує, що зі зростанням індустріалізації, урбанізації та раціоналізації релігійність з необхідністю занепадає»;
секуляризаційні пророцтва «не передбачають інституціональної диференціації — вони нічого не говорять про відокремлення церкви та держави або втрату безпосередньої світської влади церковними лідерами. Ці пророцтва стосуються перш за все індивідуальної побожності, особливо — релігійної віри»; «з усіх аспектів модернізації саме наука має найбільший руйнівний вплив на релігію»; «секуляризація вважається всепоглинаючим та незворотним станом, який поступово навіює якесь містичне відчуття недоторканості»; «в той час як більшість дискусій щодо секуляризації зосереджують свою увагу на християнському світі, всі провідні прихильники цієї теорії застосовують її більш глобально»
Отже, якщо підсумувати характерні риси секуляризації за Старком, то це процеси занепаду релігійного світогляду за доби модерну та заміни його світоглядом, зорієнтованим на природничі науки та заснованим на вірі у прогрес людства, що веде до довершеного суспільства та поширення західної цивілізації на всю земну кулю. Сам дослідник стверджує, що в 60-ті роки він поділяв цю думку і лише згодом відмовився від неї, як і П. Бергер та багато інших вчених, вважаючи, що місце цієї просвітницької вигадки якщо не на смітнику — то на кладовищі історії.
Брак документальних підтверджень існування періоду повного домінування релігійного в психіці індивідів, а також відсутність перед очима європейського прикладу боротьби релігії та держави (адже США як держава створювалася в просвітницькому середовищі англосаксонського протестантського світу, на відміну від, наприклад, Іспанії чи Франції), призвели до надання теорії секуляризації американськими вченими гротескних форм, створення «міфу про секуляризацію», який в подальшому і був жорстко розкритикований. Сутність цього міфу, спираючись на огляд концепту «теорії секуляризації» В. Суатосом та К. Хрістіано, які наслідували погляди Р. Старка, можна сформулювати наступним чином: раніше люди були значно більш релігійними, ніж зараз; колись, десь, у далекому минулому, існувало Століття Віри, що нині замінене на Століття Розуму. Така концепція секуляризації відображає лише одну з позицій, з яких варто розглядати цей процес, але видно, що вона стосується, переважно, доби Просвітництва, як й інші аспекти теорії секуляризації, вона спрямована не на індивідуальну релігійність, а на соціальне значення релігійних інституцій. Під «Століттям Віри» європейські та американські дослідники розуміють середньовіччя, прив'язуючи теорію секуляризації до теорії модернізації, і це стало причиною того, що теорія секуляризації була поставлена під сумнів внаслідок загальної кризи модерної раціональності та втрати переконання в її абсолютному статусі після світових війн ХХ століття. У 50-ті роки ХХ ст. відбувається стрімке зростання релігійності по всьому світу, а вже за 20-30 років постають нові теорії, що заперечують факт секуляризації та поступового занепаду релігії, і ТРВ стала однією з найяскравіших теорій у цьому контексті.
Найбільш впливові представники ТРВ
Одним з найпослідовніших і найбільш важливих представників ТРВ є Родні Старк, який розвивав цю теорію ще з 70-х років і став автором чи співавтором найбільш важливих творів, присвячених ТРВ, зокрема: «Майбутнє релігії: Секуляризація, відродження та становлення культу» (The Future of Religion: Secularization, Revival and Cult Formation, 1985) та «Теорія релігії» (A Theory of Religion, 1987) — у співавторстві з В. Бейнбріджем; «Справи віри: Пояснення людського боку релігії» (Acts of Faith: Explaining the Human side of Religion, 2000) та «Воцерковлення Америки, 1776—2005: Переможці та невдахи в нашій церковній економіці» (The churching of America, 1776—2005: Winners and Losers in Our Religious Economy, 2008) — у співавторстві з Роджером Фінке.
Крім Р. Фінке та В. Бейнбріджа, ТРВ разом зі Старком чи окремо від нього розвивають Л. Яннакконе, Д. Шеркат, Е. Грілі та ін. Близькою до ТРВ є концепція «нової парадигми», розроблена в працях С. Ворена.
Див. також
Виноски
- Graham Allison, Phillip Zelikow:Essence of Decision. Explaining the Cuban Missile Crisis.2. Auflage, 1999, S. 1-55, hier S. 27f.
- George Tsebelis. Nested Games. Rational Choice in Comparative Politics. Berkeley / Los Angeles / Oxford 1990
- «Опалев С. А.» Критика теории секуляризации в теории рационального выбора / Степан Опалев // Религиоведческие исследования. — 2010. — № 3-4. — М.: Издатель Воробьев А. В. — С. 170—189. — С. 175.
- «Bruce S.» Choice and Religion: A Critique of Rational Choice Theory / Steve Bruce. — Oxford: Oxford University Press, 1999. — P. 13-17.
- «Руткевич Е. Д.» «Новая парадигма» в социологии религии: Pro et Contra / Елена Руткевич // Вестник ИС РАН. — 2012. — № 6. — С. 219.
- «Старк Р.» Секуляризація — спочивай з миром / Родні Старк // Релігієзнавчі нариси. — 2010. — № 1. — С. 119—123.
- «Swatos W. H. Jr.» Secularization Theory: The Course of a Concept / William H. Jr Swatos, Kevin J. Christiano // Sociology of Religion. — 1999. — Vol. 60, №. 3. — Р. 219—220.
Література
- А. Субботін. Раціонального вибору теорія // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- В. Константинов, В. Солошенко. «Раціонального вибору» теорія // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.625 .
- Gary Becker. , Nobel Lecture, 9. Dezember 1992
- Amartya Sen. Rational Fools. A Critique of the Behavioural Foundations of Economic Theory in: ders. Choice, Welfare and Measurement; Oxford, Blackwell 1982.
- Herbert A. Simon. Homo rationalis. Die Vernunft im menschlichen Leben. Frankfurt/ New York 1993.
- Volker Kunz. Rational Choice. Frankfurt/ New York, Campus Verlag 2004.
- Вододіли секуляризації / . — Вінниця: Нілан-ЛТД, 2015. — 240 с.
- Опалев С. А. Критика теории секуляризации в теории рационального выбора / Степан Опалев // Религиоведческие исследования. — 2010. — № 3-4. — М.: Издатель Воробьев А. В. — С. 170—189.
- Руткевич Е. Д. «Новая парадигма» в социологии религии: Pro et Contra / Елена Руткевич // Вестник ИС РАН. — 2012. — № 6. — С. 208—233.
- Халіков Р. Х. Дискурс про секуляризацію в постсекулярному суспільстві // Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості: Матеріали ХХХ міжнародної науково-практичної конференції. — Донецьк: ІПШІ «Наука і освіта», 2011. — С. 92-95.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teoriya racionalnogo viboru zagalnij termin dlya riznih pidhodiv teoriyi diyi v ekonomichnih ta socialnih naukah Ci pidhodi opisuyut racionalnu povedinku diyuchih sub yektiv aktoriv Osnovni pripushennya klasichnoyi teoriyi racionalnogo viboru vbachayutsya vzhe v pracyah Fukidida Derzhavi golovni aktori mizhnarodnoyi politiki Diyi derzhav racionalni Zovnishni diyi z boku prirodi yak pravilo bezladni ale isnuyut vinyatki Osnovni cili derzhav mogutnist i bezpeka Poryad z cim teoriya racionalnogo viboru oriyentuyetsya na klasichnu politichnu ekonomiyu Adama Smita posilayetsya na rozumiyuchu sociologiyu Maks Veber ta ideyi Gansa Morgentau Robitsya sproba poyasniti skladni socialni diyi na abstraktnih modelyah Ranishe predstavniki teoriyi racionalnogo viboru bachili perspektivi yiyi zastosuvannya v mozhlivosti vstanovlennya universalnih socialnih zakoniv za analogiyeyu z nyutonivskoyi mehanikoyu prote suchasni doslidniki viznayuchi gidnosti matematichnih modelej dlya teoretichnih pobudov takozh vkazuyut na prioritet prichinnih poyasnen Modeli racionalnogo viboru variyuyutsya vid klasichnoyi koncepciyi Homo œconomicus ekonomichna lyudina do modeli RREEMM lyudina vinahidliva obmezhena ocinyuyucha ochikuyucha maksimizuyucha u suchasnij sociologiyi Shodo rozuminnya perevag racionalnogo individa v nash chas koli vidsutnya yednist Teoriya racionalnogo viboru v religiyeznavstviTeoriya racionalnogo viboru religiyi TRVR i teoriya religijnoyi ekonomiki TRE ye zrizom bilsh shirokoyi sukupnosti teoriyi sho zagalom nazivayutsya teoriyami racionalnogo viboru Ci teoriyi doslidzhuyut religijni tradiciyi zagalom yak ekonomichni instituti povedinku viruyuchogo yak spozhivacha religijnih poslug a sekulyarizaciyu yak naslidok vtrati monopoliyi v suspilstvi kolishnimi oficijnimi cerkvami Obidvi teoriyi nabuli poshirennya v SShA ta vihodili z unikalnoyi situaciyi ciyeyi krayini suspilstvo yakoyi ne ye sekulyarnim ale derzhava ye cilkovito modernoyu ta vidmezhovana v pravovomu poli vid religiyi nikoli ne mavshi oficijnoyi cerkvi V pevnomu sensi situaciyu z chislennimi rivnopravnimi religijnimi denominaciyami mozhna porivnyati z vilnim rinkom de kozhen gravec maye doklasti marketingovih zusil shob zabezpechiti sebe kliyenturoyu v danomu vipadku viryanami sho j bulo zrobleno predstavnikami novoyi paradigmi Mozhna skazati sho TRE ce konkretne pristosuvannya TRV do sociologiyi religiyi i deyakimi avtorami vvazhayetsya sinonimom TRV yaksho brati ostannyu v vuzkomu sensi lishe v sociologo religiyeznavchomu aspekti Zagalnij poglyad predstavnikiv TRV na religiyu skladayetsya z kilkoh vazhlivih postulativ 1 Religiya ne ye chimos vidstalim ta irracionalnim rudimentom arhayichnoyi svidomosti tosho Lyudina robit religijnij vibir cilkom racionalno i vzagali bilshist yaksho ne vsi socialnih dij lyudini ye racionalno vmotivovanimi tobto pered tim yak yih vchiniti lyudina hocha b priblizno vimiryuye mozhlivi riziki pozitivni ta negativni rezultati Empirichni doslidzhennya na yaki spirayutsya predstavniki TRV pidkreslyuyut sho religijni lyudi bilsh psihichno vrivnovazheni socialno rozumovo ta navit fizichno zdorovi Racionalnist religijnogo viboru polyagaye v tomu sho lyudina zavdyaki jomu maksimizuye vigodu vid vzayemin iz nadprirodnim ta zadovolnyaye svoyi religijni potrebi V takomu rozuminni ateyisti ce prosto lyudi z nulovoyu religijnoyu potreboyu i lishe tomu voni ne berut uchasti v religijnomu zhitti Voni rozumiyut racionalnist yak racionalnist sub yektivnu vihodyachi z obmezhenih resursiv ta informaciyi lyudi zasvoyuyut taku povedinku yaka maksimizuye vigodu u vipadku z religiyami vid spilkuvannya z nadprirodnim Racionalnist u danomu vipadku pozicionuyetsya yak pragnennya do efektivnosti praktiki tobto akcent robitsya na yiyi pragmatichnomu znachenni a racionalizaciya ye tretoyu komponentoyu procesu modernizaciyi poryad iz diferenciaciyeyu ta sociyetalizaciyeyu Mizh tim pragnennya do efektivnosti vlastive bud yakij socialno znachushij diyalnosti oskilki same v socialnomu vimiri formulyuyutsya cinnisni oriyentiri yaki sluguyut kriteriyami efektivnosti i religijna tradiciya takozh nabuvaye racionalnih ris iz nabuttyam socialnogo vimiru mozhna stverdzhuvati sho ce vidbuvayetsya u procesi stanovlennya tradiciyi yak takoyi 2 Religijna aktivnist viryan zalezhit vid plyuralizmu ta aktivnosti religijnih organizacij sho v konkurentnij borotbi za adeptiv pidvishuyut aktivnist Otzhe same vid propoziciyi na rinku religijnih poslug zalezhit popit a popit i ye religijnoyu uchastyu ta aktivnistyu viryan Isnuvannya oficijnoyi derzhavnoyi cerkvi znizhuye propoziciyu i staye umovoyu postupovogo znizhennya popitu yak ce stalosya v Yevropi todi yak religijnij plyuralizm zbilshuye konkurenciyu a vidtak i propoziciyu sho prizvodit do zrostannya popitu 3 Rozvitok religijnosti vidbuvayetsya ne linijno a ciklichno znizhennya naprugi mizh religijnoyu organizaciyeyu ta suspilstvom prizvodit do sekulyarizaciyi v nastroyah yiyi viryan ale neodminno vinikayut novi religijni kulti z visokoyu socialnoyu naprugoyu i vidrodzhuyetsya religijna aktivnist naselennya Proces ciklu skladayetsya z troh elementiv sekulyarizaciyi innovaciyi ta vidrodzhennya yaki postupovo perehodyat z odnogo v inshij otzhe religiya nikoli ne zaznaye povnogo zanepadu Mif pro sekulyarizaciyuOdnim zi znachnih napryamkiv yakij rozroblyayut avtori TRV ye sprostuvannya teoriyi sekulyarizaciyi Zokrema v statti R Starka Sekulyarizaciya spochivaj iz mirom Secularization R I P 1999 rozglyadayutsya ta sprostovuyutsya osnovni polozhennya klasichnoyi teoriyi sekulyarizaciyi doktrina sekulyarizaciyi zrosla na bilsh shirokij teoretichnij tradiciyi teoriyi modernizaciyi yaka stverdzhuye sho zi zrostannyam industrializaciyi urbanizaciyi ta racionalizaciyi religijnist z neobhidnistyu zanepadaye sekulyarizacijni proroctva ne peredbachayut institucionalnoyi diferenciaciyi voni nichogo ne govoryat pro vidokremlennya cerkvi ta derzhavi abo vtratu bezposerednoyi svitskoyi vladi cerkovnimi liderami Ci proroctva stosuyutsya persh za vse individualnoyi pobozhnosti osoblivo religijnoyi viri z usih aspektiv modernizaciyi same nauka maye najbilshij rujnivnij vpliv na religiyu sekulyarizaciya vvazhayetsya vsepoglinayuchim ta nezvorotnim stanom yakij postupovo naviyuye yakes mistichne vidchuttya nedotorkanosti v toj chas yak bilshist diskusij shodo sekulyarizaciyi zoseredzhuyut svoyu uvagu na hristiyanskomu sviti vsi providni prihilniki ciyeyi teoriyi zastosovuyut yiyi bilsh globalno Otzhe yaksho pidsumuvati harakterni risi sekulyarizaciyi za Starkom to ce procesi zanepadu religijnogo svitoglyadu za dobi modernu ta zamini jogo svitoglyadom zoriyentovanim na prirodnichi nauki ta zasnovanim na viri u progres lyudstva sho vede do dovershenogo suspilstva ta poshirennya zahidnoyi civilizaciyi na vsyu zemnu kulyu Sam doslidnik stverdzhuye sho v 60 ti roki vin podilyav cyu dumku i lishe zgodom vidmovivsya vid neyi yak i P Berger ta bagato inshih vchenih vvazhayuchi sho misce ciyeyi prosvitnickoyi vigadki yaksho ne na smitniku to na kladovishi istoriyi Brak dokumentalnih pidtverdzhen isnuvannya periodu povnogo dominuvannya religijnogo v psihici individiv a takozh vidsutnist pered ochima yevropejskogo prikladu borotbi religiyi ta derzhavi adzhe SShA yak derzhava stvoryuvalasya v prosvitnickomu seredovishi anglosaksonskogo protestantskogo svitu na vidminu vid napriklad Ispaniyi chi Franciyi prizveli do nadannya teoriyi sekulyarizaciyi amerikanskimi vchenimi grotesknih form stvorennya mifu pro sekulyarizaciyu yakij v podalshomu i buv zhorstko rozkritikovanij Sutnist cogo mifu spirayuchis na oglyad konceptu teoriyi sekulyarizaciyi V Suatosom ta K Hristiano yaki nasliduvali poglyadi R Starka mozhna sformulyuvati nastupnim chinom ranishe lyudi buli znachno bilsh religijnimi nizh zaraz kolis des u dalekomu minulomu isnuvalo Stolittya Viri sho nini zaminene na Stolittya Rozumu Taka koncepciya sekulyarizaciyi vidobrazhaye lishe odnu z pozicij z yakih varto rozglyadati cej proces ale vidno sho vona stosuyetsya perevazhno dobi Prosvitnictva yak j inshi aspekti teoriyi sekulyarizaciyi vona spryamovana ne na individualnu religijnist a na socialne znachennya religijnih institucij Pid Stolittyam Viri yevropejski ta amerikanski doslidniki rozumiyut serednovichchya priv yazuyuchi teoriyu sekulyarizaciyi do teoriyi modernizaciyi i ce stalo prichinoyu togo sho teoriya sekulyarizaciyi bula postavlena pid sumniv vnaslidok zagalnoyi krizi modernoyi racionalnosti ta vtrati perekonannya v yiyi absolyutnomu statusi pislya svitovih vijn HH stolittya U 50 ti roki HH st vidbuvayetsya strimke zrostannya religijnosti po vsomu svitu a vzhe za 20 30 rokiv postayut novi teoriyi sho zaperechuyut fakt sekulyarizaciyi ta postupovogo zanepadu religiyi i TRV stala odniyeyu z najyaskravishih teorij u comu konteksti Najbilsh vplivovi predstavniki TRVOdnim z najposlidovnishih i najbilsh vazhlivih predstavnikiv TRV ye Rodni Stark yakij rozvivav cyu teoriyu she z 70 h rokiv i stav avtorom chi spivavtorom najbilsh vazhlivih tvoriv prisvyachenih TRV zokrema Majbutnye religiyi Sekulyarizaciya vidrodzhennya ta stanovlennya kultu The Future of Religion Secularization Revival and Cult Formation 1985 ta Teoriya religiyi A Theory of Religion 1987 u spivavtorstvi z V Bejnbridzhem Spravi viri Poyasnennya lyudskogo boku religiyi Acts of Faith Explaining the Human side of Religion 2000 ta Vocerkovlennya Ameriki 1776 2005 Peremozhci ta nevdahi v nashij cerkovnij ekonomici The churching of America 1776 2005 Winners and Losers in Our Religious Economy 2008 u spivavtorstvi z Rodzherom Finke Krim R Finke ta V Bejnbridzha TRV razom zi Starkom chi okremo vid nogo rozvivayut L Yannakkone D Sherkat E Grili ta in Blizkoyu do TRV ye koncepciya novoyi paradigmi rozroblena v pracyah S Vorena Div takozhDzhejms Koulman Racionalnij agent Lyudina vzayemna Lyudina ekonomichna Stalij rozvitok Shtuchnij intelekt EkonometrikaVinoskiGraham Allison Phillip Zelikow Essence of Decision Explaining the Cuban Missile Crisis 2 Auflage 1999 S 1 55 hier S 27f George Tsebelis Nested Games Rational Choice in Comparative Politics Berkeley Los Angeles Oxford 1990 Opalev S A Kritika teorii sekulyarizacii v teorii racionalnogo vybora Stepan Opalev Religiovedcheskie issledovaniya 2010 3 4 M Izdatel Vorobev A V S 170 189 S 175 Bruce S Choice and Religion A Critique of Rational Choice Theory Steve Bruce Oxford Oxford University Press 1999 P 13 17 Rutkevich E D Novaya paradigma v sociologii religii Pro et Contra Elena Rutkevich Vestnik IS RAN 2012 6 S 219 Stark R Sekulyarizaciya spochivaj z mirom Rodni Stark Religiyeznavchi narisi 2010 1 S 119 123 Swatos W H Jr Secularization Theory The Course of a Concept William H Jr Swatos Kevin J Christiano Sociology of Religion 1999 Vol 60 3 R 219 220 LiteraturaA Subbotin Racionalnogo viboru teoriya Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 V Konstantinov V Soloshenko Racionalnogo viboru teoriya Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 625 ISBN 978 966 611 818 2 Gary Becker Nobel Lecture 9 Dezember 1992 Amartya Sen Rational Fools A Critique of the Behavioural Foundations of Economic Theory in ders Choice Welfare and Measurement Oxford Blackwell 1982 Herbert A Simon Homo rationalis Die Vernunft im menschlichen Leben Frankfurt New York 1993 Volker Kunz Rational Choice Frankfurt New York Campus Verlag 2004 Vododili sekulyarizaciyi Vinnicya Nilan LTD 2015 240 s Opalev S A Kritika teorii sekulyarizacii v teorii racionalnogo vybora Stepan Opalev Religiovedcheskie issledovaniya 2010 3 4 M Izdatel Vorobev A V S 170 189 Rutkevich E D Novaya paradigma v sociologii religii Pro et Contra Elena Rutkevich Vestnik IS RAN 2012 6 S 208 233 Halikov R H Diskurs pro sekulyarizaciyu v postsekulyarnomu suspilstvi Rol nauki religiyi ta suspilstva u formuvanni moralnoyi osobistosti Materiali HHH mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi Doneck IPShI Nauka i osvita 2011 S 92 95