Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Соціа́льна ді́я — одне з головних понять соціології. Це форма або спосіб розв'язання соціальних проблем і суперечностей, в основу яких покладено зіткнення інтересів і потреб основних соціальних сил певного суспільства. У широкому розумінні до соціальної дії належить будь-яка акція, вчинена соціальним суб'єктом, для забезпечення своїх інтересів і потреб у певній соціокультурній ситуації.
Основні підходи до розуміння соціальної дії в соціології
Веберівське розуміння соціальної дії
Вперше до соціології поняття «соціальна дія» було введене та науково обґрунтоване Максом Вебером. Соціальною дією він називав дію людини (незалежно від того, має вона зовнішній або внутрішній характер, зводиться до невтручання або до терпеливого прийняття), яка за передбачуваним діючою особою чи діючими особами смислом співвідноситься з дією інших людей або орієнтується на неї.
За Вебером, соціальна дія передбачає дві необхідні ознаки: 1) суб'єктивну мотивацію суб'єкта, що діє (індивіда, групи, організації); ; 2) орієнтацію на минулу, теперішню або очікувану в майбутньому поведінку інших суб'єктів, що діють.
Вебер наводить свою класифікацію типів соціальної дії, засновану на різній мірі усвідомлення і раціональності, яка характерна для його різних типів:
- цілераціональна дія — це дія, що характеризується ясністю і однозначністю усвідомлення діючим суб'єктом своєї мети, яку він співвідносить з раціонально осмисленими засобами, що забезпечують її досягнення; у Вебера цей тип соціальної дії грає роль раціональної «моделі» людської дії;
- ціннісно-раціональна дія — це дія, мету якої діючий суб'єкт сприймає як безумовну цінність, як щось самодостатнє;
- традиційна дія — це дія, заснована на звичці, у зв'язку з чим вона має майже автоматичний характер;
- дія, що майже не вимагає осмисленого цілепокладання й тому дана Вебером як «граничний випадок» соціальної дії разом з четвертим типом соціальної дії — афективною дією. Це дія, визначальною характеристикою якої є домінуючий емоційний стан діючого суб'єкта: любов або ненависть, жах або прилив відваги тощо. Вона фіксує міру мінімального усвідомлення соціальної дії, за якою вона вже перестає бути соціальною.
Вебер виділяє ці типи соціальної дії як ідеальні типи. Реальна ж дія може бути сумішшю двох або більше типів. На практиці, очевидно, соціальними діями будуть частково усвідомлені вчинки, які мають більш-менш ясну, зрозумілу мету. Вебер визначав соціологію як науку, яка намагається інтерпретувати значення дії (звідси назва — «розуміюча соціологія») і пояснити соціальну дійсність як похідну від індивідуальної осмисленої діяльності.
Зазвичай цілеспрямовані дії створюють найбільше шансів для ефективного розв'язання проблем. Проте ймовірність реалізації того чи іншого типу мотивації соціальної дії залежить як від особливостей індивіда, його культури, освіти, інтелектуальних можливостей, так і від типу суспільства, соціокультурного середовища, масовості поширення певних видів мотивацій. Мотиви стимулюють одні дії та стримують інші. Кожній своїй дії людина надає певного сенсу, мотиву. Який сенс людина бачить, на які цінності орієнтується, такий світ вона творить.
У кожному суспільстві домінує один із цих кількох різновидів дій, він і визначає відносини панування, підпорядкування, а також характер самого суспільства. Домінування традиційних і афективних дій формує традиційне суспільство, цілеспрямованих і ціннісно-раціональних — індустріальне.
Для ліпшого розуміння функціонування суспільства треба докладніше розглянути його взаємодію з індивідами, взаємодію самих індивідів і груп.
М. Вебер вважав, що соціологічний метод пізнання, можна назвати «раціоналістським»: соціологія сортує всі дії за мірою прояву в них раціональних компонентів. У зв´язку з цим виділяється раціональна, нераціональна та ірраціональна дії.
- Раціональна дія — це будь-який вчинок людини, у якому є чітко усвідомлені цілі та мотиви, правильно вибрані засоби досягнення цілі та прораховані всі можливі наслідки.
- Нераціональна дія — будь-який вчинок людини, у якому є чітко усвідомлені цілі та мотиви, але не вірно вибрані засоби досягнення цілі та не прораховані можливі наслідки.
- Ірраціональна дія — будь-який вчинок людини, у якому відсутні чітко усвідомлені цілі та мотиви, незалежно від того, як обрані засоби здійснення своїх емоцій. Тобто це афективні дії. Останні не можна назвати раціональними, бо в них не має чіткої мети, усвідомленого наміру та мотиву, вільного вибору засобів досягнення поставленої мети.
Розуміння соціальної дії Т. Парсонсом
Основні положення концепції М. Вебера були розвинуті у працях Дж. Г. Міда, Ф. Знанецького, Е. Шилза, Т. Парсонса. Останній включив теорію соціальної дії в загальну теорію соціальної поведінки людини, вважав соціальну дію елементом «системи людської дії», в якій поняття «дія» зближується з поняттям «поведінка».
Дещо переробивши і переосмисливши веберівську теорію, Т. Парсонс створив свою теорію соціальної дії. Сама соціальна дія містить, згідно з Парсонсом, множинність дійових осіб, взаємно орієнтованих на дії одна одної. Для змалювання структури такої соціальної дії Парсонс користується поняттями «дійова особа» («актор»), «ситуація», «мета», «інша дійова особа», «взаємні орієнтації», «цінності», «соціальна система».
Сучасне розуміння соціальної дії
Сучасні дослідники у своїх концепціях намагаються враховувати одночасно об´єктивні факти та суб´єктивні мотиви соціальної дії, а також новітні науково-технічні досягнення та реальні зміни, що відбуваються в суспільстві, в культурах, цивілізаціях. При цьому пріоритет надають мотиваційно-діяльнісному компоненту соціальної дії. Так, наприклад, французький соціолог А. Турен вводить у теорію соціальної дії поняття соціального суб´єкта, під яким він розуміє соціальні рухи. На думку Дж. Александера соціальна дія детермінована культурою, індивідуальністю та соціальною системою.
У вузькому розумінні соціальної дії наголос робиться на її інтеракційному аспекті, який для певних випадків справді має конституююче значення. Проте інтеракційний аспект не вичерпує усіх вимірів соціальної дії — осторонь лишаються, наприклад, її об'єктивні параметри (енергетичні та інформаційні джерела соціальної дії, наявні умови її перебігу тощо), які існують або складаються незалежно від інтерсуб'єктивних контактів суб'єктів, що діють.
Проте в соціології існує й інше розуміння соціальної дії — як похідної від соціальної структури. В рамках цієї традиції існує тенденція перетворювати соціальну дію і взаємодію на поняття похідні, залишкові, менш важливі, ніж соціальна система в цілому. Питання про ставлення індивідуального діяча до соціальної системи — одне з основних проблем соціології.
Сутність соціальної дії
Соціальна дія є складним структурним процесом, у якому виокремлюються різноманітні його аспекти й фази:
- суб'єкт, діюча (і) особа (и) (актор (и));
- інша (і) діюча (і) особа (и), на яку (их) спрямована дія;
- потреба в активізації поведінки;
- мотив дії;
- інтерес;
- мета дії;
- метод дії;
- умови дії;
- засоби дії;
- результати дії.
Механізм здійснення соціальної дії
Соціальні дії ніколи не здійснюються миттєво. Вихідним моментом соціальної дії є виникнення потреби у індивіда. Потреба співвідноситься індивідами з умовами зовнішнього середовища, актуалізуючи строго певні мотиви. Соціальний об'єкт у поєднанні з актуалізованим мотивом викликає інтерес. Поступовий розвиток інтересу призводить до появи у індивіда мети по-відношенню до конкретних соціальних об'єктів. Момент появи мети означає усвідомлення індивідом ситуації та можливість подальшого розвитку активності, яка далі призводить до формування мотиваційної установки, яка говорить про потенційну готовність до здійснення соціальної дії. Механізм соціальної дії, таким чином, складається з потреби, актуалізованого мотиву, інтересу, мети й мотиваційної установки.
Важливе значення для соціальної дії має ціннісно-нормативна структура суспільства, яка виступає як регулятивний комплекс, що скеровує й координує її орієнтацію і перебіг за певних умов.
Класифікація соціальних дій
Соціальні дії розрізняють:
- за ступенем внеску у відтворення й розвиток суспільних відносин (репродуктивні, креативні, деструктивні);
- залежно від проблем, що розв'язуються (політичні, економічні, екологічні та ін.);
- за типом суб'єктів, що діють (масові, колективні, індивідуальні);
- за способом здійснення (реформаторські, революційні);
- за ступенем раціональності (афективні, традиційні, раціональні);
- за типом орієнтації (інструментальні, комунікативні);
- за ступенем мотивації (глибоко вмотивовані, свідомо сплановані, спонтанні) тощо.
Див. також
Джерела
- Вербець В. В., Субот О. А., Христюк Т. А. Соціологія: Навчальний посібник. — К.: Кондор, — 2009. — 550 с. .
- Дворецька Г. В. Соціологія: Навч. посібник. — К., 2002. — .
- А. Єрмоленко. Цілераціональна дія // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 706. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- А. Єрмоленко. Цінніснораціональна дія // ФЕС, с.706
- Подольська, Є. А. Соціологія : 100 питань — 100 відповідей [Текст] : навчальний посібник / Є. А. Подольська, Т. В. Подольська. — К., 2009. — .
- Соболь Т. В. Соціальна дія та соціальна взаємодія — засади порівнюваності понять // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Філософія. Політологія.». — 2009. — № 91-93. — с. 41-44.
- Соціальна дія як первинний елемент соціального життя // Колекція останніх лекцій. Соціологія.[1] (рос.)
- Фролов С. С. Соціологія. Підручник. Для вищих навчальних закладів. М.: Наука, 1994. — . (рос.)
Посилання
- Мотивація власних вчинків // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1043-1044. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Socia lna di ya odne z golovnih ponyat sociologiyi Ce forma abo sposib rozv yazannya socialnih problem i superechnostej v osnovu yakih pokladeno zitknennya interesiv i potreb osnovnih socialnih sil pevnogo suspilstva U shirokomu rozuminni do socialnoyi diyi nalezhit bud yaka akciya vchinena socialnim sub yektom dlya zabezpechennya svoyih interesiv i potreb u pevnij sociokulturnij situaciyi Osnovni pidhodi do rozuminnya socialnoyi diyi v sociologiyiVeberivske rozuminnya socialnoyi diyi Vpershe do sociologiyi ponyattya socialna diya bulo vvedene ta naukovo obgruntovane Maksom Veberom Socialnoyu diyeyu vin nazivav diyu lyudini nezalezhno vid togo maye vona zovnishnij abo vnutrishnij harakter zvoditsya do nevtruchannya abo do terpelivogo prijnyattya yaka za peredbachuvanim diyuchoyu osoboyu chi diyuchimi osobami smislom spivvidnositsya z diyeyu inshih lyudej abo oriyentuyetsya na neyi Za Veberom socialna diya peredbachaye dvi neobhidni oznaki 1 sub yektivnu motivaciyu sub yekta sho diye individa grupi organizaciyi 2 oriyentaciyu na minulu teperishnyu abo ochikuvanu v majbutnomu povedinku inshih sub yektiv sho diyut Veber navodit svoyu klasifikaciyu tipiv socialnoyi diyi zasnovanu na riznij miri usvidomlennya i racionalnosti yaka harakterna dlya jogo riznih tipiv cileracionalna diya ce diya sho harakterizuyetsya yasnistyu i odnoznachnistyu usvidomlennya diyuchim sub yektom svoyeyi meti yaku vin spivvidnosit z racionalno osmislenimi zasobami sho zabezpechuyut yiyi dosyagnennya u Vebera cej tip socialnoyi diyi graye rol racionalnoyi modeli lyudskoyi diyi cinnisno racionalna diya ce diya metu yakoyi diyuchij sub yekt sprijmaye yak bezumovnu cinnist yak shos samodostatnye tradicijna diya ce diya zasnovana na zvichci u zv yazku z chim vona maye majzhe avtomatichnij harakter diya sho majzhe ne vimagaye osmislenogo cilepokladannya j tomu dana Veberom yak granichnij vipadok socialnoyi diyi razom z chetvertim tipom socialnoyi diyi afektivnoyu diyeyu Ce diya viznachalnoyu harakteristikoyu yakoyi ye dominuyuchij emocijnij stan diyuchogo sub yekta lyubov abo nenavist zhah abo priliv vidvagi tosho Vona fiksuye miru minimalnogo usvidomlennya socialnoyi diyi za yakoyu vona vzhe perestaye buti socialnoyu Veber vidilyaye ci tipi socialnoyi diyi yak idealni tipi Realna zh diya mozhe buti sumishshyu dvoh abo bilshe tipiv Na praktici ochevidno socialnimi diyami budut chastkovo usvidomleni vchinki yaki mayut bilsh mensh yasnu zrozumilu metu Veber viznachav sociologiyu yak nauku yaka namagayetsya interpretuvati znachennya diyi zvidsi nazva rozumiyucha sociologiya i poyasniti socialnu dijsnist yak pohidnu vid individualnoyi osmislenoyi diyalnosti Zazvichaj cilespryamovani diyi stvoryuyut najbilshe shansiv dlya efektivnogo rozv yazannya problem Prote jmovirnist realizaciyi togo chi inshogo tipu motivaciyi socialnoyi diyi zalezhit yak vid osoblivostej individa jogo kulturi osviti intelektualnih mozhlivostej tak i vid tipu suspilstva sociokulturnogo seredovisha masovosti poshirennya pevnih vidiv motivacij Motivi stimulyuyut odni diyi ta strimuyut inshi Kozhnij svoyij diyi lyudina nadaye pevnogo sensu motivu Yakij sens lyudina bachit na yaki cinnosti oriyentuyetsya takij svit vona tvorit U kozhnomu suspilstvi dominuye odin iz cih kilkoh riznovidiv dij vin i viznachaye vidnosini panuvannya pidporyadkuvannya a takozh harakter samogo suspilstva Dominuvannya tradicijnih i afektivnih dij formuye tradicijne suspilstvo cilespryamovanih i cinnisno racionalnih industrialne Dlya lipshogo rozuminnya funkcionuvannya suspilstva treba dokladnishe rozglyanuti jogo vzayemodiyu z individami vzayemodiyu samih individiv i grup M Veber vvazhav sho sociologichnij metod piznannya mozhna nazvati racionalistskim sociologiya sortuye vsi diyi za miroyu proyavu v nih racionalnih komponentiv U zv yazku z cim vidilyayetsya racionalna neracionalna ta irracionalna diyi Racionalna diya ce bud yakij vchinok lyudini u yakomu ye chitko usvidomleni cili ta motivi pravilno vibrani zasobi dosyagnennya cili ta prorahovani vsi mozhlivi naslidki Neracionalna diya bud yakij vchinok lyudini u yakomu ye chitko usvidomleni cili ta motivi ale ne virno vibrani zasobi dosyagnennya cili ta ne prorahovani mozhlivi naslidki Irracionalna diya bud yakij vchinok lyudini u yakomu vidsutni chitko usvidomleni cili ta motivi nezalezhno vid togo yak obrani zasobi zdijsnennya svoyih emocij Tobto ce afektivni diyi Ostanni ne mozhna nazvati racionalnimi bo v nih ne maye chitkoyi meti usvidomlenogo namiru ta motivu vilnogo viboru zasobiv dosyagnennya postavlenoyi meti Rozuminnya socialnoyi diyi T Parsonsom Osnovni polozhennya koncepciyi M Vebera buli rozvinuti u pracyah Dzh G Mida F Znaneckogo E Shilza T Parsonsa Ostannij vklyuchiv teoriyu socialnoyi diyi v zagalnu teoriyu socialnoyi povedinki lyudini vvazhav socialnu diyu elementom sistemi lyudskoyi diyi v yakij ponyattya diya zblizhuyetsya z ponyattyam povedinka Desho pererobivshi i pereosmislivshi veberivsku teoriyu T Parsons stvoriv svoyu teoriyu socialnoyi diyi Sama socialna diya mistit zgidno z Parsonsom mnozhinnist dijovih osib vzayemno oriyentovanih na diyi odna odnoyi Dlya zmalyuvannya strukturi takoyi socialnoyi diyi Parsons koristuyetsya ponyattyami dijova osoba aktor situaciya meta insha dijova osoba vzayemni oriyentaciyi cinnosti socialna sistema Suchasne rozuminnya socialnoyi diyi Suchasni doslidniki u svoyih koncepciyah namagayutsya vrahovuvati odnochasno ob yektivni fakti ta sub yektivni motivi socialnoyi diyi a takozh novitni naukovo tehnichni dosyagnennya ta realni zmini sho vidbuvayutsya v suspilstvi v kulturah civilizaciyah Pri comu prioritet nadayut motivacijno diyalnisnomu komponentu socialnoyi diyi Tak napriklad francuzkij sociolog A Turen vvodit u teoriyu socialnoyi diyi ponyattya socialnogo sub yekta pid yakim vin rozumiye socialni ruhi Na dumku Dzh Aleksandera socialna diya determinovana kulturoyu individualnistyu ta socialnoyu sistemoyu U vuzkomu rozuminni socialnoyi diyi nagolos robitsya na yiyi interakcijnomu aspekti yakij dlya pevnih vipadkiv spravdi maye konstituyuyuche znachennya Prote interakcijnij aspekt ne vicherpuye usih vimiriv socialnoyi diyi ostoron lishayutsya napriklad yiyi ob yektivni parametri energetichni ta informacijni dzherela socialnoyi diyi nayavni umovi yiyi perebigu tosho yaki isnuyut abo skladayutsya nezalezhno vid intersub yektivnih kontaktiv sub yektiv sho diyut Prote v sociologiyi isnuye j inshe rozuminnya socialnoyi diyi yak pohidnoyi vid socialnoyi strukturi V ramkah ciyeyi tradiciyi isnuye tendenciya peretvoryuvati socialnu diyu i vzayemodiyu na ponyattya pohidni zalishkovi mensh vazhlivi nizh socialna sistema v cilomu Pitannya pro stavlennya individualnogo diyacha do socialnoyi sistemi odne z osnovnih problem sociologiyi Sutnist socialnoyi diyiSocialna diya ye skladnim strukturnim procesom u yakomu viokremlyuyutsya riznomanitni jogo aspekti j fazi sub yekt diyucha i osoba i aktor i insha i diyucha i osoba i na yaku ih spryamovana diya potreba v aktivizaciyi povedinki motiv diyi interes meta diyi metod diyi umovi diyi zasobi diyi rezultati diyi Mehanizm zdijsnennya socialnoyi diyi Socialni diyi nikoli ne zdijsnyuyutsya mittyevo Vihidnim momentom socialnoyi diyi ye viniknennya potrebi u individa Potreba spivvidnositsya individami z umovami zovnishnogo seredovisha aktualizuyuchi strogo pevni motivi Socialnij ob yekt u poyednanni z aktualizovanim motivom viklikaye interes Postupovij rozvitok interesu prizvodit do poyavi u individa meti po vidnoshennyu do konkretnih socialnih ob yektiv Moment poyavi meti oznachaye usvidomlennya individom situaciyi ta mozhlivist podalshogo rozvitku aktivnosti yaka dali prizvodit do formuvannya motivacijnoyi ustanovki yaka govorit pro potencijnu gotovnist do zdijsnennya socialnoyi diyi Mehanizm socialnoyi diyi takim chinom skladayetsya z potrebi aktualizovanogo motivu interesu meti j motivacijnoyi ustanovki Vazhlive znachennya dlya socialnoyi diyi maye cinnisno normativna struktura suspilstva yaka vistupaye yak regulyativnij kompleks sho skerovuye j koordinuye yiyi oriyentaciyu i perebig za pevnih umov Klasifikaciya socialnih dijSocialni diyi rozriznyayut za stupenem vnesku u vidtvorennya j rozvitok suspilnih vidnosin reproduktivni kreativni destruktivni zalezhno vid problem sho rozv yazuyutsya politichni ekonomichni ekologichni ta in za tipom sub yektiv sho diyut masovi kolektivni individualni za sposobom zdijsnennya reformatorski revolyucijni za stupenem racionalnosti afektivni tradicijni racionalni za tipom oriyentaciyi instrumentalni komunikativni za stupenem motivaciyi gliboko vmotivovani svidomo splanovani spontanni tosho Div takozhAktor Diya Diyalnist Interes Meta Metod Motiv Motivaciya Potreba Rezultat Socialna vzayemodiya Socialna sistema Ustanovka Socialna diya ITDzherelaVerbec V V Subot O A Hristyuk T A Sociologiya Navchalnij posibnik K Kondor 2009 550 s ISBN 978 966 351 222 8 Dvorecka G V Sociologiya Navch posibnik K 2002 ISBN 966 574 320 1 A Yermolenko Cileracionalna diya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 706 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X A Yermolenko Cinnisnoracionalna diya FES s 706 Podolska Ye A Sociologiya 100 pitan 100 vidpovidej Tekst navchalnij posibnik Ye A Podolska T V Podolska K 2009 ISBN 978 966 8347 69 6 Sobol T V Socialna diya ta socialna vzayemodiya zasadi porivnyuvanosti ponyat Visnik Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Seriya Filosofiya Politologiya 2009 91 93 s 41 44 Socialna diya yak pervinnij element socialnogo zhittya Kolekciya ostannih lekcij Sociologiya 1 ros Frolov S S Sociologiya Pidruchnik Dlya vishih navchalnih zakladiv M Nauka 1994 ISBN 5 02 013586 0 ros PosilannyaMotivaciya vlasnih vchinkiv Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 1043 1044 1000 ekz