Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ален Луї Жуль Франсуа Турен (фр. Alain Touraine; 3 серпня,1925, Ерманвіль-сюр-Мер — 9 червня 2023, Париж) — французький соціолог, критик класичної соціології, запропонував новий метод дослідження суспільства — акціонізм (соціологія дії). Один з основних напрямів аналізу є аналіз постіндустріального суспільства. Основні праці: «Еволюція трудових відносин на заводах Рено»(1955), «Соціологія дії» (1965), «Постіндустріальне суспільство»(1969), «Виробництво спільноти» (Production de la société, 1973), «На захист соціології» (1974), «Спрага історії» (1977), «Повернення діяча» (Le Retour de l'acteur, 1984), «Критика модерну» (1992), «Що таке демократія» (1994), «Чи здатні ми жити разом?» (1997).
| Ален Турен | |
|---|---|
| фр. Alain Touraine | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Alain Louis Jules François Touraine[1] |
| Народився | 3 серпня 1925[2][3][…] Ерманвіль-сюр-Мер[4][1] |
| Помер | 9 червня 2023[5][1] (97 років) XIII округ Парижа, Париж, Франція[1] |
| Поховання | цвинтар Монпарнас |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | соціолог, викладач університету |
| Alma mater | Вища нормальна школа ліцей Людовика Великого Вища школа соціальних наук Паризький університет |
| Галузь | соціологія праці, d і соціологія[7] |
| Заклад | Вища школа соціальних наук |
| Посада | d |
| Аспіранти, докторанти | Мануель Кастельс d[9] d d d d d[10] d[11] d[12] Кевін Макдональд[d] d[14] d[15] d[16] d[17] d[18] d[19] d[20] d[21] |
| Членство | Польська академія наук Американська академія мистецтв і наук d Європейська академія[22] d (1988) Туринська академія наук[4] |
| Батько | d |
| Брати, сестри | d |
| У шлюбі з | d[23] |
| Діти | d d |
| Нагороди | |
 Ален Турен у Вікісховищі | |
Біографія
Ален Турен народився 3 серпня 1925 року в м. Ерманвіль-сюр-Мер в департаменті Кальвадос у Франції. Закінчив ліцей Людовіка Великого і філологічний факультет в Парижі. У 60-ті рр. брав активну участь у студентських рухах. Був доктором філології, згодом став директором Парижського центру теоретичної та прикладної соціології. Працював редактором журналу «Соціологія праці». За все життя А. Турен займав велику кількість посад в університетах та наукових центрах. З 1950 до 1958 року працював в Національному центрі наукових досліджень в Парижі. З 1966 до 1969 року займав посаду професора філологічного факультету університету Нантерра. З 1960 року і до кінця життя був керівником дослідницьких програм у Вищій школі соціальних наук (I'Ecole des hautes etudes en sciences sociales), з 1994 року став членом Вищого інтеграційної ради.
Критика класичної соціології
Ален Турен виступає як критик класичної соціології і відповідно її функціоналістських та еволюціоніських принципів пояснення суспільства. Він відстоює ідею, що соціологія знаходиться в кризі і потребує глибокої трансформації. Класична соціологія, за Туреном, ґрунтується на таких принципах:
- Злиття розуміння суспільства з «сенсом історії»;
- Ототожнення соціальної системи з національною державою;
- Заміна діючих осіб суспільства статичними ансамблями;
- Принцип еволюціонізму та модернізації.
Криза класичної соціології супроводжується переходом до більш наукового аналізу суспільних відносин та суспільних систем, який виключає будь-яке звернення до природи суспільства чи до сенсу суспільства. Класична соціологія зазнає кризи, оскільки уявлення про суспільство як системи порядку є тільки ідеологічною версією, в рамках якої неможливо аналізувати соціальну дійсність, в якій панують швидкі і складні зміни. Таким чином, Турен робить акцент на аспект руху та змін сучасних суспільств. Він відстоює ідею, що поняття суспільства має бути виключене з аналізу суспільного життя, воно перестає бути об'єктом соціології, при цьому необхідно описати інший тип аналізу, в центрі якого лежить ідея соціальної дії. Звернення до сутності і до природи суспільства має зникнути з області науки. Крім того, в центрі критики класичної соціології лежить ідея про занепад еволюціонізму у поясненні суспільного розвитку та інституціональної системи, яка теж перебуває в занепаді. Проблемою класичної соціології, як він зазначає, є підтримка нею ідеї соціального еволюціонізму, що ґрунтувалась на створенні універсальної моделі розвитку для всіх суспільств, що вже не підтверджується реальністю сучасного стану суспільств, які мають різні шляхи трансформацій.. Таким чином, Турен відкинув два основні поняття, на які спиралась класична соціологія — це поняття суспільства як об'єкта соціології та еволюції.
Акціонізм (соціологія дії)
Напрям, розроблений Туреном називають акціонізмом, або соціологією дії. В основі лежить поняття соціальної дії. Основне завдання соціології дії А. Турен вбачає у вивченні діючих осіб (дієвців), при повній відмові від пошуку законів суспільного життя. Перехід від класичної соціології до соціології дії (акціонізму) полягає у відокремленні аналізу суспільного життя від держави, оскільки держава тепер вже не виступає принципом єдності суспільного життя, центром його інтеграції. Суспільне життя має все менше аналізуватись як система з певною структурою та внутрішніми законами організації, оскільки тепер суспільство постає як мережа суспільних відносин між діючими особами.
Діяльність суб'єктів направлена головним чином на боротьбу за культурні моделі, що управляють їхньою соціальною практикою і визначають їхні відносини. Турен називає боротьбу за культурні орієнтації боротьбою за історичність, яка розглядається ним як сукупність ресурсів, що контролюються певною групою суб'єктів. Боротьба за історичність є боротьбою за здатність впливати на самих себе. Суспільство таким чином розглядається ним не лише таке, що здатне відтворювати себе, але і здатне творити саме себе, самовизначати свою практику. Суспільство розуміється як результат конфліктних відносин між суспільними силами, що борються за контроль над культурними моделями, які в сукупності і складають історичність. В центр аналізу він поміщає культурні орієнтації, які є спільними для діючих осіб, які в той же час конфліктують між собою за управління ними.
Згідно з цією концепцією в центрі соціології Турена опиняється поняття соціального руху, яке призначено для позначення центральних конфліктів, тобто, тих, що ставлять під сумнів суспільний контроль над історичністю, над моделями створення суспільних відносин. У соціальному русі підкреслюється його культурна орієнтованість і соціально конфліктна дія. Соціальний рух має місце там, де є конфлікт відносно культурних цінностей та орієнтацій, але Турен наголошує на тому, що ці культурні орієнтації не є різні, вони спільні для тих, хто прагне встановити контроль над ними. Турен подає образ соціального руху як колективного діючого суб'єкта, що включений в конфлікт за суспільне управління культурними ресурсами. Він також наголошує на тому, що конфлікт може існувати тільки у відкритому суспільстві, наділеному демократичними інститутами та при відмові від авторитету абсолютної держави. Соціальні рухи, на думку Турена, замінюють класи, таким чином вони стають соціальними діячами сучасності.
Концепція постіндустріального суспільства
Особливу увагу Турен звертає на концепцію постіндустріального суспільства, перехід до якого можливий при активізації соціальних рухів. Постіндустріальне суспільство визначається соціальними та культурними факторами, а не економічними, це суспільство, де саме мотиви, прагнення та цінності соціальних суб'єктів визначають хід та направленість соціальних процесів. Якщо в індустріальному суспільстві соціум в більшій мірі управлявся державною владою, то концепція постіндустріального суспільства ґрунтується на іншому — на саморегуляції та самоуправлінні, саме тому Турен називає це суспільство «програмованим». Вирішальними для постіндустріального суспільства є те, що воно здатне саме створювати моделі управління і виробництва, організації, розподілу та споживання. В результаті подібне суспільство на всіх рівнях свого функціонування представляється не продуктом природних законів чи культурної специфічності, а є результатом впливу суспільства на самого себе, результатом систем соціальної дії її суб'єктів. Основні відносини у такому суспільстві складаються між тими, хто управляє створенням культурних моделей, і тими, хто бере участь в історичності, погоджуючись на роль, що приписується йому пануючим класом, або навпаки прагне зруйнувати присвоєння історичності правлячим класом. Пануючими групами в програмованому суспільстві стають технократи, бюрократи та інженери..
Основною характеристикою програмованого суспільства, як зазначає Турен, є те, що це суспільство протесту, воно ґрунтується на соціальному конфлікті, конфлікти повністю пронизують його. Особливим є те, що конфлікт не пов'язаний з конкретною сферою суспільства, він повсюди.
Методологія акціонізму
Метод соціології дії, який пропонує А. Турен називається соціологічною інтервенцією. Цей метод полягає в концентрації уваги на суб'єктах дії, причому він не є простим спостереженням, а передбачає активне втручання дослідника у досліджувану групу суб'єктів та аналіз глибинних смислів їх дій. По суті, дослідник вивчає не саму поведінку групи, а скоріше їхній самоаналіз, це можливо завдяки розвитку свідомості діючих суб'єктів, що теж відбувається завдяки соціологу. Основне завдання, яке стоїть перед ним, є ідентифікувати чи спростувати наявність у діях досліджуваної ним групи соціального руху. Метод соціологічної інтервенції передбачає активне втручання дослідника у дії об'єкта, соціолог певним чином спрямовує дії суб'єктів, причому об'єктом дослідження соціолога є не окремі індивіди, а група суб'єктів, яка потенційно може бути представлена як соціальний рух. Вихідний пункт цього методу полягає у створенні штучних умов, ситуації, в яку помішається досліджувана група для виявлення глибинного смислу їх дій. Мета соціологічної інтервенції аналізувати механізми, завдяки яким формуються колективні дії, а на найвищому рівні, соціальні рухи. Основною проблемою цього методу, на яку вказує і А. Турен, є роль, яка відводиться досліднику. З одного боку, дослідник має спонукати досліджувану групу до самоаналізу своїх дій, соціолог має взяти на себе ініціативу представити цій групі образ самої себе. З іншого боку, дослідник має тримати по відношенню до свого об'єкта певну дистанцію, але в той же час залишатись близьким до діючих осіб, їх ідеології і їх цілей.
Соціологія Турена орієнтована на практику, вона стає активним фактором формування соціальних рухів і змін. У соціології він вбачає активне діяльнісне начало у творені історичності. Соціологія — це не наука про реальність, а дослідження соціальної дії. Соціологія, виходячи з принципів акціоналізму, досліджує не структуру чи суспільство як систему, а вивчає суспільства у динаміці, у їх історичності, в їх здатності творити самих себе.. Тобто, слід виходити не з категорій соціального порядку, до яких відносяться норми, інститути, а з суспільних сил, що можуть самі визначати себе через ті зміни, які відбуваються у соціальних відносинах та можуть самі визначати ці норми та культурні цінності.
Примітки
- Fichier des personnes décédées
- Енциклопедія Брокгауз
- Roglo — 1997. — 10000000 екз.
- www.accademiadellescienze.it
- Birnbaum J. Alain Touraine, a leading French sociologist, has died / J. Fenoglio — Paris: Société éditrice du Monde, 2023. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
- Décès 2023 — Cimetières de France et d'ailleurs.
- Czech National Authority Database
- Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Système universitaire de documentation — Montpellier: ABES, 2001.
- FCT
- https://www.theses.fr/1988EHES0027
- https://www.theses.fr/1988EHES0017
- https://www.theses.fr/1987EHES0031
- De l'informatisation à la constitution d'un champ culturel : enjeux pour une sociologie postclassique par Kevin Macdonald
- https://www.theses.fr/1992EHES0022
- https://www.theses.fr/1991EHES0007
- https://www.theses.fr/1994EHES0028
- https://www.theses.fr/1994EHES0022
- https://www.theses.fr/1992EHES0024
- https://www.theses.fr/1993EHES0041
- https://www.theses.fr/2002EHES0032
- Le Maitron — 1964.
- Alain Touraine — Європейська академія.
- https://gw.geneanet.org/wikifrat?lang=fr&n=touraine&oc=0&p=alain
- . Архів оригіналу за 23 червня 2010. Процитовано 10 січня 2012.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Ален Турен, Возвращение человека действующего. Очерк социологии. — М.: Научный мир, 1998. — 204 с.
- Волков Ю. Г., Добреньков В. И., Нечипуренко В. Н., Попов А.В, Социология: история и современность. — М: Феникс,1999. −661 с.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Turen Alen Luyi Zhul Fransua Turen fr Alain Touraine 3 serpnya 1925 Ermanvil syur Mer 9 chervnya 2023 Parizh francuzkij sociolog kritik klasichnoyi sociologiyi zaproponuvav novij metod doslidzhennya suspilstva akcionizm sociologiya diyi Odin z osnovnih napryamiv analizu ye analiz postindustrialnogo suspilstva Osnovni praci Evolyuciya trudovih vidnosin na zavodah Reno 1955 Sociologiya diyi 1965 Postindustrialne suspilstvo 1969 Virobnictvo spilnoti Production de la societe 1973 Na zahist sociologiyi 1974 Spraga istoriyi 1977 Povernennya diyacha Le Retour de l acteur 1984 Kritika modernu 1992 Sho take demokratiya 1994 Chi zdatni mi zhiti razom 1997 Alen Turenfr Alain TouraineIm ya pri narodzhennifr Alain Louis Jules Francois Touraine 1 Narodivsya3 serpnya 1925 1925 08 03 2 3 Ermanvil syur Mer 4 1 Pomer9 chervnya 2023 2023 06 09 5 1 97 rokiv XIII okrug Parizha Parizh Franciya 1 Pohovannyacvintar MonparnasKrayina FranciyaDiyalnistsociolog vikladach universitetuAlma materVisha normalna shkola licej Lyudovika Velikogo Visha shkola socialnih nauk Parizkij universitetGaluzsociologiya praci d i sociologiya 7 ZakladVisha shkola socialnih naukPosadadAspiranti doktorantiManuel Kastels d 9 d d d d d 10 d 11 d 12 Kevin Makdonald d d 14 d 15 d 16 d 17 d 18 d 19 d 20 d 21 ChlenstvoPolska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk d Yevropejska akademiya 22 d 1988 Turinska akademiya nauk 4 BatkodBrati sestridU shlyubi zd 23 Ditid dNagorodid 19 chervnya 2007 d d 1997 d 1992 d 1988 d 1997 d d Alen Turen u VikishovishiBiografiyaAlen Turen narodivsya 3 serpnya 1925 roku v m Ermanvil syur Mer v departamenti Kalvados u Franciyi Zakinchiv licej Lyudovika Velikogo i filologichnij fakultet v Parizhi U 60 ti rr brav aktivnu uchast u studentskih ruhah Buv doktorom filologiyi zgodom stav direktorom Parizhskogo centru teoretichnoyi ta prikladnoyi sociologiyi Pracyuvav redaktorom zhurnalu Sociologiya praci Za vse zhittya A Turen zajmav veliku kilkist posad v universitetah ta naukovih centrah Z 1950 do 1958 roku pracyuvav v Nacionalnomu centri naukovih doslidzhen v Parizhi Z 1966 do 1969 roku zajmav posadu profesora filologichnogo fakultetu universitetu Nanterra Z 1960 roku i do kincya zhittya buv kerivnikom doslidnickih program u Vishij shkoli socialnih nauk I Ecole des hautes etudes en sciences sociales z 1994 roku stav chlenom Vishogo integracijnoyi radi Kritika klasichnoyi sociologiyiAlen Turen vistupaye yak kritik klasichnoyi sociologiyi i vidpovidno yiyi funkcionalistskih ta evolyucioniskih principiv poyasnennya suspilstva Vin vidstoyuye ideyu sho sociologiya znahoditsya v krizi i potrebuye glibokoyi transformaciyi Klasichna sociologiya za Turenom gruntuyetsya na takih principah Zlittya rozuminnya suspilstva z sensom istoriyi Ototozhnennya socialnoyi sistemi z nacionalnoyu derzhavoyu Zamina diyuchih osib suspilstva statichnimi ansamblyami Princip evolyucionizmu ta modernizaciyi Kriza klasichnoyi sociologiyi suprovodzhuyetsya perehodom do bilsh naukovogo analizu suspilnih vidnosin ta suspilnih sistem yakij viklyuchaye bud yake zvernennya do prirodi suspilstva chi do sensu suspilstva Klasichna sociologiya zaznaye krizi oskilki uyavlennya pro suspilstvo yak sistemi poryadku ye tilki ideologichnoyu versiyeyu v ramkah yakoyi nemozhlivo analizuvati socialnu dijsnist v yakij panuyut shvidki i skladni zmini Takim chinom Turen robit akcent na aspekt ruhu ta zmin suchasnih suspilstv Vin vidstoyuye ideyu sho ponyattya suspilstva maye buti viklyuchene z analizu suspilnogo zhittya vono perestaye buti ob yektom sociologiyi pri comu neobhidno opisati inshij tip analizu v centri yakogo lezhit ideya socialnoyi diyi Zvernennya do sutnosti i do prirodi suspilstva maye zniknuti z oblasti nauki Krim togo v centri kritiki klasichnoyi sociologiyi lezhit ideya pro zanepad evolyucionizmu u poyasnenni suspilnogo rozvitku ta institucionalnoyi sistemi yaka tezh perebuvaye v zanepadi Problemoyu klasichnoyi sociologiyi yak vin zaznachaye ye pidtrimka neyu ideyi socialnogo evolyucionizmu sho gruntuvalas na stvorenni universalnoyi modeli rozvitku dlya vsih suspilstv sho vzhe ne pidtverdzhuyetsya realnistyu suchasnogo stanu suspilstv yaki mayut rizni shlyahi transformacij Takim chinom Turen vidkinuv dva osnovni ponyattya na yaki spiralas klasichna sociologiya ce ponyattya suspilstva yak ob yekta sociologiyi ta evolyuciyi Akcionizm sociologiya diyi Napryam rozroblenij Turenom nazivayut akcionizmom abo sociologiyeyu diyi V osnovi lezhit ponyattya socialnoyi diyi Osnovne zavdannya sociologiyi diyi A Turen vbachaye u vivchenni diyuchih osib diyevciv pri povnij vidmovi vid poshuku zakoniv suspilnogo zhittya Perehid vid klasichnoyi sociologiyi do sociologiyi diyi akcionizmu polyagaye u vidokremlenni analizu suspilnogo zhittya vid derzhavi oskilki derzhava teper vzhe ne vistupaye principom yednosti suspilnogo zhittya centrom jogo integraciyi Suspilne zhittya maye vse menshe analizuvatis yak sistema z pevnoyu strukturoyu ta vnutrishnimi zakonami organizaciyi oskilki teper suspilstvo postaye yak merezha suspilnih vidnosin mizh diyuchimi osobami Diyalnist sub yektiv napravlena golovnim chinom na borotbu za kulturni modeli sho upravlyayut yihnoyu socialnoyu praktikoyu i viznachayut yihni vidnosini Turen nazivaye borotbu za kulturni oriyentaciyi borotboyu za istorichnist yaka rozglyadayetsya nim yak sukupnist resursiv sho kontrolyuyutsya pevnoyu grupoyu sub yektiv Borotba za istorichnist ye borotboyu za zdatnist vplivati na samih sebe Suspilstvo takim chinom rozglyadayetsya nim ne lishe take sho zdatne vidtvoryuvati sebe ale i zdatne tvoriti same sebe samoviznachati svoyu praktiku Suspilstvo rozumiyetsya yak rezultat konfliktnih vidnosin mizh suspilnimi silami sho boryutsya za kontrol nad kulturnimi modelyami yaki v sukupnosti i skladayut istorichnist V centr analizu vin pomishaye kulturni oriyentaciyi yaki ye spilnimi dlya diyuchih osib yaki v toj zhe chas konfliktuyut mizh soboyu za upravlinnya nimi Zgidno z ciyeyu koncepciyeyu v centri sociologiyi Turena opinyayetsya ponyattya socialnogo ruhu yake priznacheno dlya poznachennya centralnih konfliktiv tobto tih sho stavlyat pid sumniv suspilnij kontrol nad istorichnistyu nad modelyami stvorennya suspilnih vidnosin U socialnomu rusi pidkreslyuyetsya jogo kulturna oriyentovanist i socialno konfliktna diya Socialnij ruh maye misce tam de ye konflikt vidnosno kulturnih cinnostej ta oriyentacij ale Turen nagoloshuye na tomu sho ci kulturni oriyentaciyi ne ye rizni voni spilni dlya tih hto pragne vstanoviti kontrol nad nimi Turen podaye obraz socialnogo ruhu yak kolektivnogo diyuchogo sub yekta sho vklyuchenij v konflikt za suspilne upravlinnya kulturnimi resursami Vin takozh nagoloshuye na tomu sho konflikt mozhe isnuvati tilki u vidkritomu suspilstvi nadilenomu demokratichnimi institutami ta pri vidmovi vid avtoritetu absolyutnoyi derzhavi Socialni ruhi na dumku Turena zaminyuyut klasi takim chinom voni stayut socialnimi diyachami suchasnosti Koncepciya postindustrialnogo suspilstvaOsoblivu uvagu Turen zvertaye na koncepciyu postindustrialnogo suspilstva perehid do yakogo mozhlivij pri aktivizaciyi socialnih ruhiv Postindustrialne suspilstvo viznachayetsya socialnimi ta kulturnimi faktorami a ne ekonomichnimi ce suspilstvo de same motivi pragnennya ta cinnosti socialnih sub yektiv viznachayut hid ta napravlenist socialnih procesiv Yaksho v industrialnomu suspilstvi socium v bilshij miri upravlyavsya derzhavnoyu vladoyu to koncepciya postindustrialnogo suspilstva gruntuyetsya na inshomu na samoregulyaciyi ta samoupravlinni same tomu Turen nazivaye ce suspilstvo programovanim Virishalnimi dlya postindustrialnogo suspilstva ye te sho vono zdatne same stvoryuvati modeli upravlinnya i virobnictva organizaciyi rozpodilu ta spozhivannya V rezultati podibne suspilstvo na vsih rivnyah svogo funkcionuvannya predstavlyayetsya ne produktom prirodnih zakoniv chi kulturnoyi specifichnosti a ye rezultatom vplivu suspilstva na samogo sebe rezultatom sistem socialnoyi diyi yiyi sub yektiv Osnovni vidnosini u takomu suspilstvi skladayutsya mizh timi hto upravlyaye stvorennyam kulturnih modelej i timi hto bere uchast v istorichnosti pogodzhuyuchis na rol sho pripisuyetsya jomu panuyuchim klasom abo navpaki pragne zrujnuvati prisvoyennya istorichnosti pravlyachim klasom Panuyuchimi grupami v programovanomu suspilstvi stayut tehnokrati byurokrati ta inzheneri Osnovnoyu harakteristikoyu programovanogo suspilstva yak zaznachaye Turen ye te sho ce suspilstvo protestu vono gruntuyetsya na socialnomu konflikti konflikti povnistyu pronizuyut jogo Osoblivim ye te sho konflikt ne pov yazanij z konkretnoyu sferoyu suspilstva vin povsyudi Metodologiya akcionizmuMetod sociologiyi diyi yakij proponuye A Turen nazivayetsya sociologichnoyu intervenciyeyu Cej metod polyagaye v koncentraciyi uvagi na sub yektah diyi prichomu vin ne ye prostim sposterezhennyam a peredbachaye aktivne vtruchannya doslidnika u doslidzhuvanu grupu sub yektiv ta analiz glibinnih smisliv yih dij Po suti doslidnik vivchaye ne samu povedinku grupi a skorishe yihnij samoanaliz ce mozhlivo zavdyaki rozvitku svidomosti diyuchih sub yektiv sho tezh vidbuvayetsya zavdyaki sociologu Osnovne zavdannya yake stoyit pered nim ye identifikuvati chi sprostuvati nayavnist u diyah doslidzhuvanoyi nim grupi socialnogo ruhu Metod sociologichnoyi intervenciyi peredbachaye aktivne vtruchannya doslidnika u diyi ob yekta sociolog pevnim chinom spryamovuye diyi sub yektiv prichomu ob yektom doslidzhennya sociologa ye ne okremi individi a grupa sub yektiv yaka potencijno mozhe buti predstavlena yak socialnij ruh Vihidnij punkt cogo metodu polyagaye u stvorenni shtuchnih umov situaciyi v yaku pomishayetsya doslidzhuvana grupa dlya viyavlennya glibinnogo smislu yih dij Meta sociologichnoyi intervenciyi analizuvati mehanizmi zavdyaki yakim formuyutsya kolektivni diyi a na najvishomu rivni socialni ruhi Osnovnoyu problemoyu cogo metodu na yaku vkazuye i A Turen ye rol yaka vidvoditsya doslidniku Z odnogo boku doslidnik maye sponukati doslidzhuvanu grupu do samoanalizu svoyih dij sociolog maye vzyati na sebe iniciativu predstaviti cij grupi obraz samoyi sebe Z inshogo boku doslidnik maye trimati po vidnoshennyu do svogo ob yekta pevnu distanciyu ale v toj zhe chas zalishatis blizkim do diyuchih osib yih ideologiyi i yih cilej Sociologiya Turena oriyentovana na praktiku vona staye aktivnim faktorom formuvannya socialnih ruhiv i zmin U sociologiyi vin vbachaye aktivne diyalnisne nachalo u tvoreni istorichnosti Sociologiya ce ne nauka pro realnist a doslidzhennya socialnoyi diyi Sociologiya vihodyachi z principiv akcionalizmu doslidzhuye ne strukturu chi suspilstvo yak sistemu a vivchaye suspilstva u dinamici u yih istorichnosti v yih zdatnosti tvoriti samih sebe Tobto slid vihoditi ne z kategorij socialnogo poryadku do yakih vidnosyatsya normi instituti a z suspilnih sil sho mozhut sami viznachati sebe cherez ti zmini yaki vidbuvayutsya u socialnih vidnosinah ta mozhut sami viznachati ci normi ta kulturni cinnosti PrimitkiFichier des personnes decedees d Track Q80900474 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Roglo 1997 10000000 ekz d Track Q83365652 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Birnbaum J Alain Touraine a leading French sociologist has died J Fenoglio Paris Societe editrice du Monde 2023 ISSN 0395 2037 1284 1250 2262 4694 d Track Q17154220d Track Q67146272d Track Q3170784d Track Q12461d Track Q90 Deces 2023 Cimetieres de France et d ailleurs d Track Q100968977 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Agence bibliographique de l enseignement superieur France Systeme universitaire de documentation Montpellier ABES 2001 d Track Q2826570d Track Q2597810 FCT d Track Q3071369d Track Q54837d Track Q2826570 https www theses fr 1988EHES0027 https www theses fr 1988EHES0017 https www theses fr 1987EHES0031 De l informatisation a la constitution d un champ culturel enjeux pour une sociologie postclassique par Kevin Macdonald d Track Q3071369d Track Q54837d Track Q2826570 https www theses fr 1992EHES0022 https www theses fr 1991EHES0007 https www theses fr 1994EHES0028 https www theses fr 1994EHES0022 https www theses fr 1992EHES0024 https www theses fr 1993EHES0041 https www theses fr 2002EHES0032 Le Maitron 1964 d Track Q3224188 Alain Touraine Yevropejska akademiya d Track Q337234 https gw geneanet org wikifrat lang fr amp n touraine amp oc 0 amp p alain Arhiv originalu za 23 chervnya 2010 Procitovano 10 sichnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Alen Turen Vozvrashenie cheloveka dejstvuyushego Ocherk sociologii M Nauchnyj mir 1998 204 s Volkov Yu G Dobrenkov V I Nechipurenko V N Popov A V Sociologiya istoriya i sovremennost M Feniks 1999 661 s Posilannya