Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ганс Моргентау 17 лютого 1904 19 липня 1980 американський науковець німецько єврейського походження ашкеназі засновник т

Ганс Моргентау

Ганс Моргентау

Ганс Моргентау (*17 лютого 1904 — †19 липня 1980) — американський науковець німецько-єврейського походження (ашкеназі), засновник теорії політичного реалізму в теорії міжнародних відносинах. Професор Чиказького університету.

Ганс Моргентау
нім. Hans Morgenthau
Ім'я при народженнінім. Hans Joachim Morgenthau
Народився17 лютого 1904(1904-02-17)[1][2][3]
Кобург
Помер19 липня 1980(1980-07-19)[1][2][3] (76 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країнаimage Німеччина
Діяльністьсуддя, політолог, письменник, філософ, викладач університету
Alma materЖеневський інститут міжнародних відносин та розвитку
d
Галузьміжнародні відносини
ЗакладЧиказький університет
Міський університет Нью-Йорка
Женевський університет
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
Нагороди
image

Біографія

Народився 1904 року в Німеччині. Навчався в університетах Берліна, Франкфурта і Мюнхена, згодом викладав і працював практикуючим юристом у Франкфурті. З 1932 р. викладав в університеті Женеви, а потім у Мадриді. У 1937 р. емігрував у США. У 1943 р. вчений одержав запрошення на роботу до Чиказького університету, надавши нового подиху відомій чиказькій школі політології.

Ганс Моргентау читав лекції в багатьох американських університетах, включаючи Гарвард і Єль. Він очолював Центр вивчення американської зовнішньої політики в Чиказькому університеті, був членом Дослідницького інституту в Принстоні, членом Вашингтонського центру вивчення зовнішньої політики і старшим науковим співробітником Ради з міжнародних відносин. Крім цього, Ганс Моргентау був консультантом державного департаменту США і міністерства оборони.

Найбільшу популярність і визнання одержала його книга «Політичні відносини між націями. Боротьба за владу і мир», яка вийшла у 1948 р. і стала маніфестом школи політичного реалізму.

Шість принципів політичного реалізму

Історія політичних ідей, на думку Моргентау — це боротьба двох точок зору на природу людини, суспільства і політики. Представники однієї вірять у можливість раціонального і одночасно заснованого на моральних принципах політичного порядку. Вони вірять у споконвічну чесноту людської природи і можливість удосконалення суспільства шляхом утворення і реформ. Прихильники іншої точки зору — концепції політичного реалізму — вважають, що світ недосконалий. Щоб створити раціонально обґрунтований політичний порядок, необхідно враховувати недосконалу природу людини. Для сучасного світу характерні конфлікти інтересів. Значить, принцип існування всіх плюралістичних суспільств заснований на балансі інтересів, на системі стримувань і противаг.

Згідно з концепцією політичного реалізму суттю міжнародних відносин є боротьба за владу між суверенними державами, що прагнуть до глобального чи регіонального домінування. Саме ця боротьба є основним детермінуючим чинником міжнародної політики. У процесі боротьби за реалізацію національних інтересів у сфері міжнародних відносин кожна держава посідає місце, що відповідає ЇЇ силі. При цьому сила держави визначається як її економічним та воєнним потенціалом, так і союзницькими відносинами з іншими державами, авторитетом на міжнародній арені.

Отже, шість фундаментальних принципів політичного реалізму на думку Моргентау:

(1) Політика, як і суспільство в цілому, управляється об'єктивними законами, вкоріненими в незмінній і далеко не досконалій природі людини, спроби зміни яких завжди приречені на невдачу; можна створити теорію, яка більш-менш відображає ці закони.

(2) Політичний реалізм враховує значущість політичної дії з моральної точки зору. Він також враховує неминуче суперечність між моральним приписом та вимогами політичної дії.

(3) Основна ознака політичного реалізму — концепція інтересу, що визначається в термінах влади / сили, яка раціонально впорядковує предмет політики, тим самим роблячи можливим її теоретичне розуміння.

(4) Інтерес, який визначається як влада / сила, — об'єктивна, універсально обґрунтована категорія, але не тому, що вона нібито встановлена ​​раз і назавжди; зміст і спосіб владарювання обумовлені політичним і культурним контекстом.

(5) Відмова від ототожнення моральних устремлінь конкретної держави з універсальними моральними законами: жодна держава не володіє монопольним правом на доброчесність, на встановлення того, «що добре, а що погано» з моральної точки зору; саме концепція інтересу запобігає зловживанням такого роду.

(6) Політична сфера є автономною; для політика визначення інтересу як влади / сили — те ж саме, що для економіста визначення інтересу як багатства.

Інше представлення шести принципів:

Перший принцип політичного реалізму пов'язаний з імовірнісним характером політичної діяльності у сфері міжнародних відносин. Під політичним реалізмом Ганс Моргентау розумів таку політичну доктрину, яка заснована на обліку суперечливих сторін людської природи і визнання обмежених можливостей для побудови справедливого і морального політичного порядку. Політичний реалізм також заснований на положенні, що всякі дії з удосконалення суспільства — це різновид ризикової діяльності.

Другим принципом політичного реалізму є принцип національних інтересів, що розуміються в термінах влади і могутності. Концепція національного інтересу дозволяє розглядати міжнародну політику як сферу, відносно незалежну від таких областей, як економіка, релігія, етнічні відносини. Моргентау зазначає, що без подібного теоретичного допущення неможливо створити теорію політики. Далі він продовжує, що саме поняття інтересу, трактованого в термінах влади і могутності, дає можливість теоретичного розуміння міжнародних відносин і міжнародної політики.

Третій принцип політичного реалізму полягає в тому, що політичний реалізм позбавляє теорію міжнародних відносин двох помилок — дослідження мотивів і намірів, що лежать в основі політичних дій, а також вивчення ідеологічних уподобань суб'єктів міжнародних відносин. Точка зору, згідно з якою ключем до розуміння зовнішньої політики є виключно мотиви державного діяча, помилкова. Зовнішню політику не можна розглядати через психологічні феномени.

Четвертий принцип стверджує, що універсальні моральні принципи не застосовуються в міжнародній політиці самі по собі, але повинні застосовуватися відповідно до конкретних обставин місця й часу.

П'ятий принцип вказує на те, що не можна ставити знак рівності між моральними прагненнями однієї держави і універсальними моральними законами, а також не можна вдаватися до гасел, таких як «Бог за нас».

Шостий принцип: політичний реалізм - автономна сфера, де інтерес визначається як влада; в політиці влада є таким же ключовим поняттям, яким в економіці є багатство, вигода. Для юриста подібним ключовим поняттям є відповідність закону, для мораліста - слідування моральним принципам.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119094436 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. . kimo.univ.kiev.ua. Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019.

Література

  • Кривонос Р. А. Морґентау Ганс // Політична енциклопедія. Редкол. : Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 467.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gans Morgentau 17 lyutogo 1904 19 lipnya 1980 amerikanskij naukovec nimecko yevrejskogo pohodzhennya ashkenazi zasnovnik teoriyi politichnogo realizmu v teoriyi mizhnarodnih vidnosinah Profesor Chikazkogo universitetu Gans Morgentaunim Hans MorgenthauIm ya pri narodzhenninim Hans Joachim MorgenthauNarodivsya17 lyutogo 1904 1904 02 17 1 2 3 KoburgPomer19 lipnya 1980 1980 07 19 1 2 3 76 rokiv Nyu Jork Nyu Jork SShAKrayina NimechchinaDiyalnistsuddya politolog pismennik filosof vikladach universitetuAlma materZhenevskij institut mizhnarodnih vidnosin ta rozvitku dGaluzmizhnarodni vidnosiniZakladChikazkij universitet Miskij universitet Nyu Jorka Zhenevskij universitetChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i naukNagorodiBiografiyaNarodivsya 1904 roku v Nimechchini Navchavsya v universitetah Berlina Frankfurta i Myunhena zgodom vikladav i pracyuvav praktikuyuchim yuristom u Frankfurti Z 1932 r vikladav v universiteti Zhenevi a potim u Madridi U 1937 r emigruvav u SShA U 1943 r vchenij oderzhav zaproshennya na robotu do Chikazkogo universitetu nadavshi novogo podihu vidomij chikazkij shkoli politologiyi Gans Morgentau chitav lekciyi v bagatoh amerikanskih universitetah vklyuchayuchi Garvard i Yel Vin ocholyuvav Centr vivchennya amerikanskoyi zovnishnoyi politiki v Chikazkomu universiteti buv chlenom Doslidnickogo institutu v Prinstoni chlenom Vashingtonskogo centru vivchennya zovnishnoyi politiki i starshim naukovim spivrobitnikom Radi z mizhnarodnih vidnosin Krim cogo Gans Morgentau buv konsultantom derzhavnogo departamentu SShA i ministerstva oboroni Najbilshu populyarnist i viznannya oderzhala jogo kniga Politichni vidnosini mizh naciyami Borotba za vladu i mir yaka vijshla u 1948 r i stala manifestom shkoli politichnogo realizmu Shist principiv politichnogo realizmuIstoriya politichnih idej na dumku Morgentau ce borotba dvoh tochok zoru na prirodu lyudini suspilstva i politiki Predstavniki odniyeyi viryat u mozhlivist racionalnogo i odnochasno zasnovanogo na moralnih principah politichnogo poryadku Voni viryat u spokonvichnu chesnotu lyudskoyi prirodi i mozhlivist udoskonalennya suspilstva shlyahom utvorennya i reform Prihilniki inshoyi tochki zoru koncepciyi politichnogo realizmu vvazhayut sho svit nedoskonalij Shob stvoriti racionalno obgruntovanij politichnij poryadok neobhidno vrahovuvati nedoskonalu prirodu lyudini Dlya suchasnogo svitu harakterni konflikti interesiv Znachit princip isnuvannya vsih plyuralistichnih suspilstv zasnovanij na balansi interesiv na sistemi strimuvan i protivag Zgidno z koncepciyeyu politichnogo realizmu suttyu mizhnarodnih vidnosin ye borotba za vladu mizh suverennimi derzhavami sho pragnut do globalnogo chi regionalnogo dominuvannya Same cya borotba ye osnovnim determinuyuchim chinnikom mizhnarodnoyi politiki U procesi borotbi za realizaciyu nacionalnih interesiv u sferi mizhnarodnih vidnosin kozhna derzhava posidaye misce sho vidpovidaye YiYi sili Pri comu sila derzhavi viznachayetsya yak yiyi ekonomichnim ta voyennim potencialom tak i soyuznickimi vidnosinami z inshimi derzhavami avtoritetom na mizhnarodnij areni Otzhe shist fundamentalnih principiv politichnogo realizmu na dumku Morgentau 1 Politika yak i suspilstvo v cilomu upravlyayetsya ob yektivnimi zakonami vkorinenimi v nezminnij i daleko ne doskonalij prirodi lyudini sprobi zmini yakih zavzhdi prirecheni na nevdachu mozhna stvoriti teoriyu yaka bilsh mensh vidobrazhaye ci zakoni 2 Politichnij realizm vrahovuye znachushist politichnoyi diyi z moralnoyi tochki zoru Vin takozh vrahovuye neminuche superechnist mizh moralnim pripisom ta vimogami politichnoyi diyi 3 Osnovna oznaka politichnogo realizmu koncepciya interesu sho viznachayetsya v terminah vladi sili yaka racionalno vporyadkovuye predmet politiki tim samim roblyachi mozhlivim yiyi teoretichne rozuminnya 4 Interes yakij viznachayetsya yak vlada sila ob yektivna universalno obgruntovana kategoriya ale ne tomu sho vona nibito vstanovlena raz i nazavzhdi zmist i sposib vladaryuvannya obumovleni politichnim i kulturnim kontekstom 5 Vidmova vid ototozhnennya moralnih ustremlin konkretnoyi derzhavi z universalnimi moralnimi zakonami zhodna derzhava ne volodiye monopolnim pravom na dobrochesnist na vstanovlennya togo sho dobre a sho pogano z moralnoyi tochki zoru same koncepciya interesu zapobigaye zlovzhivannyam takogo rodu 6 Politichna sfera ye avtonomnoyu dlya politika viznachennya interesu yak vladi sili te zh same sho dlya ekonomista viznachennya interesu yak bagatstva Inshe predstavlennya shesti principiv Pershij princip politichnogo realizmu pov yazanij z imovirnisnim harakterom politichnoyi diyalnosti u sferi mizhnarodnih vidnosin Pid politichnim realizmom Gans Morgentau rozumiv taku politichnu doktrinu yaka zasnovana na obliku superechlivih storin lyudskoyi prirodi i viznannya obmezhenih mozhlivostej dlya pobudovi spravedlivogo i moralnogo politichnogo poryadku Politichnij realizm takozh zasnovanij na polozhenni sho vsyaki diyi z udoskonalennya suspilstva ce riznovid rizikovoyi diyalnosti Drugim principom politichnogo realizmu ye princip nacionalnih interesiv sho rozumiyutsya v terminah vladi i mogutnosti Koncepciya nacionalnogo interesu dozvolyaye rozglyadati mizhnarodnu politiku yak sferu vidnosno nezalezhnu vid takih oblastej yak ekonomika religiya etnichni vidnosini Morgentau zaznachaye sho bez podibnogo teoretichnogo dopushennya nemozhlivo stvoriti teoriyu politiki Dali vin prodovzhuye sho same ponyattya interesu traktovanogo v terminah vladi i mogutnosti daye mozhlivist teoretichnogo rozuminnya mizhnarodnih vidnosin i mizhnarodnoyi politiki Tretij princip politichnogo realizmu polyagaye v tomu sho politichnij realizm pozbavlyaye teoriyu mizhnarodnih vidnosin dvoh pomilok doslidzhennya motiviv i namiriv sho lezhat v osnovi politichnih dij a takozh vivchennya ideologichnih upodoban sub yektiv mizhnarodnih vidnosin Tochka zoru zgidno z yakoyu klyuchem do rozuminnya zovnishnoyi politiki ye viklyuchno motivi derzhavnogo diyacha pomilkova Zovnishnyu politiku ne mozhna rozglyadati cherez psihologichni fenomeni Chetvertij princip stverdzhuye sho universalni moralni principi ne zastosovuyutsya v mizhnarodnij politici sami po sobi ale povinni zastosovuvatisya vidpovidno do konkretnih obstavin miscya j chasu P yatij princip vkazuye na te sho ne mozhna staviti znak rivnosti mizh moralnimi pragnennyami odniyeyi derzhavi i universalnimi moralnimi zakonami a takozh ne mozhna vdavatisya do gasel takih yak Bog za nas Shostij princip politichnij realizm avtonomna sfera de interes viznachayetsya yak vlada v politici vlada ye takim zhe klyuchovim ponyattyam yakim v ekonomici ye bagatstvo vigoda Dlya yurista podibnim klyuchovim ponyattyam ye vidpovidnist zakonu dlya moralista sliduvannya moralnim principam PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119094436 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 kimo univ kiev ua Arhiv originalu za 30 veresnya 2019 Procitovano 23 veresnya 2019 LiteraturaKrivonos R A Morgentau Gans Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 467 Posilannya

Дата публікації:
Топ